База знаний студента. Реферат, курсовая, контрольная, диплом на заказ

курсовые,контрольные,дипломы,рефераты

Аналіз демографічної ситуації у Харківському регіоні — Социология

Реферат з основ демографії

на тему:

«Аналіз демографічної ситуації у Харківському регіоні»


Зміст :

Введення

I.  Населення :

1.  Чисельність населення (щомісячна інформація):

1)Наявне населення

2)Постійне населення

2. Склад постійного населення найбільш чисельних національностей в м. Харкові.

II.  Рух населення:

1.  Міграційний рух населення (щомісячна інформація)

2.   Природний рух населення (щомісячна інформація)

III.  Населення (2001 - 2009рр.)

IV.  Методологічні пояснення


Введення

Останнім часом в Харківському регіоні склалася складна демографічна ситуація [2] - останні два десятиліття народжуваність у регіоні весь час падала, і тільки в 2001 році настав перелом в цій тенденції. Серед різних наслідків падіння народжуваності - зменшення кількості учнів у школах. За останні 10 років кількість першокласників у школах Харківської області зменшилась майже вдвічі (у 2004 році склало 21,5 тисячі школярів, в тому числі 4,3 тисячі - у сільській місцевості). Зменшення кількості учнів та зміни в структурі контингенту школярів приводять до скорочення освітньої мережі. Кількість першокласників, як показують підрахунки, стабілізується з 2007 року, але загальна кількість учнів у школах буде зменшуватися. І тільки після 2015 року почнеться зростання кількості школярів [2]. Це лише одна з проблем, що існують на сьогоднішній день як у Харківському регіоні, так і в Україні в цілому. Саме в завдання демографії входить вивчення тенденцій і факторів демографічних процесів; розробка демографічних прогнозів на основі виявлених тенденцій та розробка заходів демографічної політики.


I. Населення[1]

 

1. Чисельність населення (щомісячна інформація)

 

Чисельність населення на 1 березня 2010 року та середня за січень-лютий 2010 року

1).Наявне населення

(осіб)

  На 1 березня 2010 року Середня чисельність за січень-лютий 2010 року
Все населення міське сільське Все населення міське сільське

Харківська обл.

2766103

2211995

554108

2767596

2213036

554560

м.Харків 1450715 1450715 х 1451485 1451485 х
м.Ізюм 52757 52757 х 52789 52789 х

міськради

           
Куп янська 58693 58693 х 58711 58711 х
Лозівська 68720 66923 1797 68728 66928 1800
Люботинська 24604 21818 2786 24607 21821 2786
Первомайська 31294 30902 392 31298 30906 392
Чугуївська 33324 32481 843 33351 32506 845

райони

           
Балаклійський 84966 53329 31637 84982 53322 31660
Барвінківський 25186 10364 14822 25228 10379 14849
Близнюківський 21082 4013 17069 21115 4019 17096
Богодухівський 40620 19432 21188 40648 19441 21207
Борівський 18084 5930 12154 18093 5933 12160
Валківський 32831 14664 18167 32850 14670 18180
Великобурлуцький 23913 6294 17619 23934 6304 17630
Вовчанський 49058 28712 20346 49092 28722 20370
Дворічанський 18850 3901 14949 18859 3905 14954
Дергачівський 94958 67596 27362 94988 67615 27373
Зачепилівський 16263 3827 12436 16281 3826 12455
Зміївський 73429 34207 39222 73476 34223 39253
Золочівський 28205 9414 18791 28247 9425 18822
Ізюмський 18870 х 18870 18889 х 18889
Кегичівський 21864 9123 12741 21865 9119 12746
Коломацький 7769 3294 4475 7776 3299 4477
Красноградський 46035 21519 24516 46058 21526 24532
Краснокутський 29574 9235 20339 29592 9236 20356
Куп янський 26297 х 26297 26303 х 26303
Лозівський 30922 10780 20142 30936 10783 20153
Нововодолазький 35255 12667 22588 35297 12670 22627
Первомайський 17202 х 17202 17225 х 17225
Печенізький 10643 5579 5064 10665 5587 5078
Сахновщинський 22727 7732 14995 22745 7736 15009
Харківський 182925 121507 61418 182956 121544 61412
Чугуївський 47163 27445 19718 47204 27458 19746
Шевченківський 21305 7142 14163 21323 7148 14175

2).Постійне населення

(осіб)

  На 1 березня 2010 року Середня чисельність за січень-лютий 2010 року
Все населення Міське Сільське Все населення Міське Сільське

Харківська обл.

2750467

2192281

558186

2751960

2193322

558638

м.Харків 1431148 1431148 х 1431918 1431918 х
м.Ізюм 52774 52774 х 52806 52806 х

міськради

           
Куп янська 58854 58854 х 58872 58872 х
Лозівська 69430 67631 1799 69438 67636 1802
Люботинська 24497 21717 2780 24500 21720 2780
Первомайська 31657 31266 391 31661 31270 391
Чугуївська 32990 32168 822 33017 32193 824

райони

           
Балаклійський 85255 53321 31934 85271 53314 31957
Барвінківський 25784 10193 15591 25826 10208 15618
Близнюківський 21168 3949 17219 21201 3955 17246
Богодухівський 40751 19234 21517 40779 19243 21536
Борівський 18208 5916 12292 18217 5919 12298
Валківський 33132 14603 18529 33151 14609 18542
Великобурлуцький 24072 6245 17827 24093 6255 17838
Вовчанський 48756 28398 20358 48790 28408 20382
Дворічанський 18924 3836 15088 18933 3840 15093
Дергачівський 94980 67919 27061 95010 67938 27072
Зачепилівський 16500 3869 12631 16518 3868 12650
Зміївський 73311 34050 39261 73358 34066 39292
Золочівський 28212 9331 18881 28254 9342 18912
Ізюмський 19128 х 19128 19147 х 19147
Кегичівський 21890 9016 12874 21891 9012 12879
Коломацький 7817 3298 4519 7824 3303 4521
Красноградський 46059 21320 24739 46082 21327 24755
Краснокутський 29599 9152 20447 29617 9153 20464
Куп янський 26595 х 26595 26601 х 26601
Лозівський 31161 10930 20231 31175 10933 20242
Нововодолазький 35410 12627 22783 35452 12630 22822
Первомайський 17335 х 17335 17358 х 17358
Печенізький 10655 5580 5075 10677 5588 5089
Сахновщинський 23111 7863 15248 23129 7867 15262
Харківський 182570 121472 61098 182601 121509 61092
Чугуївський 47338 27511 19827 47379 27524 19855
Шевченківський 21396 7090 14306 21414 7096 14318

2. Склад постійного населення найбільш чисельних національностей в м. Харкові.[1] [3]

 

Кількість людей В % к итогу 2001 рікв % к 1989 року
1989 2001
Україньці 884228 50,4 61,0 110,1
Росіяни 496538 43,6 34,2 71,4
Евреї 11176 3,0 0,8 4,3
Білоруси 7293 0,7 0,5 61,0
Армяни 7214 0,4 0,5 121,0
Азейбарджані 3892 0,3 0,3 90,6
Татари 3190 0,3 0,2 69,6
Грузини 2839 0,1 0,2 113,1
В́́єтнамці 2406 0,0 0,2 68,7
Поляки 1186 0,1 0,1 68,4

З даної таблиці, що в м. Харкові представлені різні національності. І найбільш чисельно представленими є росіяни - 34,2% від загальної чисельності населення. Причому їх кількість порівняно з 1989 роком скоротилося на 9,4%. А кількість українців збільшилася на 9,6% і становить 61% від усього населення. Всі інші національності не перевищують 1% від усього населення. Але серед них найбільше євреїв - 0,8%, і їх кількість істотно скоротилося в порівнянні з 1989 роком, тоді їх було 3%.

За даними Всеукраїнського перепису населення 2001 року на території Харкова проживало 61,0% громадян України від загальної кількості постійного населення області. Серед громадян інших держав, які на момент перепису проживали на території області, найбільша частка належить громадянам Російської Федерації - 34,2% і 4,5% займають інші національності.
Серед усього населення області 8,9% тих, хто використовує два джерела способів існування. Серед чоловіків таких осіб 8,7%, серед жінок - 9,2%. Люди, які використовують три і більше джерел існування, за даними перепису населення 2001 року налічувалося 1,0% від загальної кількості населення.
Результати перепису населення засвідчили тенденцію до підвищення рівня освіти населення, збільшення чисельності осіб, які мають вищу та повну загальну середню освіту.

Згідно з даними Всеукраїнського перепису населення 2001 року населення області за основними джерелами способів існування розділилося на три основні групи: зайняте населення (33,1%), утриманці (30,5%) і пенсіонери (25,2%). За період, який минув після перепису населення 1989 року, частка зайнятого населення зменшилася на 18,5%, частка утриманців збільшилася на 6,8%. Також збільшилася частка людей, які основним джерелом способів існування вказали пенсію та іншу допомогу з боку держави - на 7,7%.


II.  Рух населення[1]

 

1. Міграційний рух населення (щомісячна інформація)

Міграційний рух населення за січень-лютий 2010 року

1.Абсолютні дані прибулих, вибулих, міграційного приросту населення

(осіб)

  У межах регіону Зовнішня міграція

Число
прибулих

Число
вибулих

Приріст

Число
прибулих

Число
вибулих

Приріст

Харківська обл.

2587

2587

х

1605

1503

102

м.Харків 506 1023 –517 1018 1004 14
м.Ізюм 61 51 10 23 27 –4
міськради            
Куп янська 123 121 2 24 12 12
Лозівська 93 69 24 24 28 –4
Люботинська 63 28 35 11 7 4
Первомайська 42 40 2 12 10 2
Чугуївська 22 25 –3 9 24 –15
райони            
Балаклійський 229 149 80 36 28 8
Барвінківський 10 24 –14 16 37 –21
Близнюківський 18 34 –16 3 21 –18
Богодухівський 73 59 14 16 14 2
Борівський 17 19 –2 14 9 5
Валківський 55 25 30 16 9 7
Великобурлуцький 26 28 –2 6 4
Вовчанський 75 43 32 13 11 2
Дворічанський 32 24 8 4 2 2
Дергачівський 155 76 79 43 23 20
Зачепилівський 6 5 1 16 19 –3
Зміївський 105 78 27 25 19 6
Золочівський 12 24 –12 7 10 –3
Ізюмський 35 22 13 12 11 1
Кегичівський 27 14 13 6 7 –1
Коломацький 15 7 8 6 5 1
Красноградський 72 56 16 25 25 0
Краснокутський 41 28 13 12 5 7
Куп янський 60 37 23 13 9 4
Лозівський 63 47 16 19 19 0
Нововодолазький 49 58 –9 5 12 –7
Первомайський 35 29 6 3 10 –7
Печенізький 21 9 12 1 3 –2
Сахновщинський 23 25 –2 13 6 7
Харківський 327 196 131 138 64 74
Чугуївський 61 82 –21 7 6 1
Шевченківський 35 32 3 9 3 6

2. Природний рух населення (щомісячна інформація)

 

Природний рух населення за січень-лютий 2010 року

1.Абсолютні дані чисельності народжених і померлих, природного приросту, кількості зареєстрованих шлюбів та розлучень

 

Кількість народжених
(осіб)

Кількість померлих
(осіб)

Природний
приріст
(осіб)

Кількість
померлих
дітей віком
до 1 року (осіб)

Число
шлюбів
(одиниць)

Число
розлучень
(одиниць)

Харківська обл.

4181

7269

–3088

51

1787

1228

м.Харків 2001 3039 –1038 16 1006 659
м.Ізюм 76 146 –70 1 24 29

міськради

           
Куп янська 87 136 –49 40 26
Лозівська 120 157 –37 3 42 34
Люботинська 42 87 –45 18 6
Первомайська 57 69 –12 1 38 22
Чугуївська 53 90 –37 46 22

райони

           
Балаклійський 135 255 –120 52 40
Барвінківський 52 101 –49 1 15 18
Близнюківський 40 72 –32 2 10 11
Богодухівський 68 140 –72 32 18
Борівський 38 58 –20 9 7
Валківський 39 114 –75 11 16
Великобурлуцький 39 81 –42 3 12 8
Вовчанський 75 176 –101 1 21 19
Дворічанський 34 62 –28 1 8 9
Дергачівський 163 323 –160 1 65 30
Зачепилівський 34 68 –34 8 7
Зміївський 120 246 –126 1 40 38
Золочівський 50 120 –70 1 11 7
Ізюмський 41 93 –52 8 7
Кегичівський 43 58 –15 3 17 7
Коломацький 12 35 –23 2
Красноградський 78 140 –62 2 34 38
Краснокутський 43 98 –55 10 9
Куп янський 47 86 –39 1 8 9
Лозівський 60 104 –44 1 12 12
Нововодолазький 57 125 –68 1 19 12
Первомайський 27 72 –45 4 12
Печенізький 8 61 –53 1 4
Сахновщинський 37 79 –42 3 12 11
Харківський 296 562 –266 7 116 55
Чугуївський 80 143 –63 1 29 18
Шевченківський 29 73 –44 9 6

 


2,Загальні коефіцієнти народжуваності і смертності,
природного приросту, шлюбності та розлучуваності

(на 1000 жителів)

  Кількість народжених

Кількість
померлих

Природний
приріст

Число шлюбів Число розлучень

Харківська обл.

9,3

16,2

–6,9

4,0

2,7

м,Харків 8,5 13,0 –4,5 4,3 2,8
м,Ізюм 8,9 17,1 –8,2 2,8 3,4

міськради

         
Куп янська 9,2 14,3 –5,1 4,2 2,7
Лозівська 10,8 14,1 –3,3 3,8 3,1
Люботинська 10,6 21,9 –11,3 4,5 1,5
Первомайська 11,3 13,6 –2,3 7,5 4,3
Чугуївська 9,8 16,7 –6,9 8,5 4,1
райони          
Балаклійський 9,8 18,6 –8,8 3,8 2,9
Барвінківський 12,8 24,8 –12,0 3,7 4,4
Близнюківський 11,7 21,1 –9,4 2,9 3,2
Богодухівський 10,4 21,3 –10,9 4,9 2,7
Борівський 13,0 19,8 –6,8 3,1 2,4
Валківський 7,4 21,5 –14,1 2,1 3,0
Великобурлуцький 10,1 21,0 –10,9 3,1 2,1
Вовчанський 9,4 22,2 –12,8 2,6 2,4
Дворічанський 11,1 20,3 –9,2 2,6 2,9
Дергачівський 10,6 21,0 –10,4 4,2 2,0
Зачепилівський 12,9 25,8 –12,9 3,0 2,7
Зміївський 10,1 20,7 –10,6 3,4 3,2
Золочівський 11,0 26,3 –15,3 2,4 1,5
Ізюмський 13,4 30,4 –17,0 2,6 2,3
Кегичівський 12,1 16,4 –4,3 4,8 2,0
Коломацький 9,5 27,8 –18,3 1,6
Красноградський 10,5 18,8 –8,3 4,6 5,1
Краснокутський 9,0 20,5 –11,5 2,1 1,9
Куп янський 11,1 20,2 –9,1 1,9 2,1
Лозівський 12,0 20,8 –8,8 2,4 2,4
Нововодолазький 10,0 21,9 –11,9 3,3 2,1
Первомайський 9,7 25,9 –16,2 1,4 4,3
Печенізький 4,6 35,3 –30,7 0,6 2,3
Сахновщинський 10,1 21,5 –11,4 3,3 3,0
Харківський 10,0 19,0 –9,0 3,9 1,9
Чугуївський 10,5 18,7 –8,2 3,8 2,4
Шевченківський 8,4 21,2 –12,8 2,6 1,7
 

3.Смертність дітей віком до 1 року (на 1000 живонароджених)

11,4

 


III. Населення (2001 - 2009рр.)

НАСЕЛЕННЯ

(на 1 січня)
  Кількість наявного населення Кількість постійного населення
всього, тис.осіб у тому числі всього, тис.осіб у тому числі
міське сільське чоловіки жінки

2001

2937,3 2308,7 628,6 2921,8 1341,8 1580,0

2002[2]

2914,2 2288,7 625,5 2895,8 1328,9 1566,9

2003

2887,9 2272,0 615,9 2872,3 1317,9 1554,4

2004

2866,7 2259,9 606,8 2851,1 1308,1 1543,0

2005

2848,4 2251,5 596,9 2832,7 1299,1 1533,6

2006

2829,0 2243,0 586,0 2813,4 1289,8 1523,6

2007

2812,1 2235,2 576,9 2796,5 1282,5 1514,0

2008

2795,9 2227,4 568,5 2780,3 1275,4 1504,9

2009

2782,4 2221,5 560,9 2766,8 1269,5 1497,3
  Розподіл постійного населення за віком на початок року, тис.осіб У тому числі у віці:
0-14 років 15-24 роки 25-44 роки 45-64 роки 65 і понад років Молодшому за працездатний працездатному старшому за працездатний

2001

2921,8 439,7 462,1 850,3 762,3 407,4 483,4 1741,4 697,0

2002[3]

2895,8[4]

412,7 464,7 839,5 758,3 416,0 457,1 1736,9 697,2

2003

2872,3 390,0 470,9 835,5 741,4 434,5 432,7 1751,0 688,6

2004

2851,1 371,3 471,4 828,9 731,0 448,5 411,0 1758,7 681,4

2005

2832,7 357,3 469,4 822,9 723,9 459,2 393,8 1759,1 679,8

2006

2813,4 345,0 460,9 819,0 726,2 462,3 379,3 1758,0 676,1

2007

2796,5 336,3 451,0 817,0 728,9 463,3 368,6 1749,6 678,3

2008

2780,3 331,9 436,8 816,5 740,3 454,8 361,0 1739,1 680,2

2009

2766,8 332,3 415,9 821,6 757,6 439,4 358,6 1724,3 683,9
  Розподіл померлих дітей у віці до 1 року за статтю, осіб
обидві статі хлопчики дівчатка

2001

211 126 85

2002

173 102 71

2003

208 122 86

2004

216 127 89

2005

229 141 88

2006

182 102 80

2007

257 155 102

2008

254 129 125

2009

252 157 95
На 1000 населення
  кількість народжених кількість померлих природний приріст (скорочення)

смертність дітей до 1 року[5]

кількість зареєстрованих шлюбів кількість зареєстрованих розлучень

2001

6,7 15,7 -9,0 10,8 6,5 4,3

2002

7,1 16,0 -8,9 8,5 6,7 4,3

2003

7,5 16,3 -8,8 9,7 7,9 4,0

2004

8,0 16,4 -8,4 9,6 5,7 3,9

2005

7,9 16,5 -8,6 10,2 6,9 4,1

2006

8,5 16,1 -7,6 7,7 7,3 4,1

2007

9,0 16,2 -7,2 10,2 8,8 4,1

2008

9,8 16,2 -6,4 9,4 6,9 3,9

2009

9,8 15,3 -5,5 9,3 6,7 3,2
(число народжених на 1000 жінок відповідного віку)
  Коефіцієнти народжуваності за віком матері

Сумарний
коефіцієнт
народжуваності[6]

15-491

15-191

20-24 25-29 30-34 35-39 40-44

45-49[7]

2001

25,1 24,7 74,6 50,5 23,7 7,5 1,4 0,1 0,9

2002

26,6 24,8 76,1 54,7 26,4 9,0 1,6 0,1 1,0

2003

27,8 24,8 75,7 58,1 29,2 9,7 1,5 0,1 1,0

2004

29,6 24,5 77,2 62,1 32,5 11,3 1,9 0,1 1,0

2005

29,4 23,6 72,3 63,6 33,4 11,2 1,9 0,0 1,0

2006

31,7 24,1 72,4 70,1 38,2 14,1 2,2 0,1 1,1

2007

33,7 24,6 74,6 73,9 41,0 16,0 2,8 0,2 1,2

2008

36,8 26,9 78,7 78,4 46,4 19,0 2,9 0,1 1,3
  Всього померлих, сіб з них від:
хвороб истеми кровообігу новоутворень зовнішніх ричин смерті хвороб рганів травлення хвороб органів дихання деяких нфекційних та паразитарних хвороб

2005

46941 32707 4724 4199 1591 902 707

2006

45496 32043 4752 3845 1468 817 620

2007

45512 31882 4876 3833 1666 888 631

2008

45109 31786 4868 3494 1790 836 718

2009

42544 30571 4855 2866 1593 702 573

Період, за який розраховані показники
(роки)

Середня очікувана тривалість життя при
народженні, обидві статі, років

у тому числі
чоловіки жінки

2001-2002

68.69 63.13 74.29

2002-2003

68.79 63.34 74.24

2003-2004

68.72 63.15 74.31

2004-2005

68.58 62.96 74.26

2005-2006

68.99 63.55 74.41

2006-2007

69.2 63.76 74.61


IV. Методологічні пояснення

 

Поточні розрахунки чисельності населення на 1 січня базуються на даних останнього перепису населення (Всеукраїнського перепису населення 2001 року), до яких щорічно додаються кількість народжених і прибулих і віднімаються кількість померлих і вибулих.

До наявного населення відноситься населення, яке знаходиться на момент перепису на даній території, враховуючи тимчасово проживаючих, якщо їх проживання не перевищує 12 місяців.

До постійного населення – населення, яке постійно проживає на момент перепису на даній території, враховуючи тимчасово відсутніх, якщо їх відсутність не перевищувала 12 місяців.

Міське і сільське населення. До міського населення відносяться особи, які проживають в міських поселеннях, до сільського – які проживають у сільській місцевості. До міських населених пунктів належать міста республіканського, обласного, районного значення (нині в законодавчих актах вживається поняття міста зі спеціальним статусом, що визначається законами України, республіканського (Автономної Республіки Крим), обласного, районного значення) і селища міського типу, до сільських – села і селища незалежно від їх адміністративної підпорядкованості. (Указ Президії Верховної Ради УРСР від 12 березня 1981 року, №1654-Х "Про порядок вирішення питань адміністративно-територіального устрою", Відомості Верховної Ради Української РСР, 1981р., №12, ст.179).

Відомості про народження, смерті, шлюби та розлучення узагальнюються на підставі щорічної статистичної обробки даних других примірників актів цивільного стану. В чисельність народжених включаються тільки народжені живими. Поточний облік шлюбів і розлучень враховує тільки укладання і припинення шлюбів, які оформлені юридично, і не включає випадки припинення шлюбів, якщо розлучення не були оформлені, а також припинення незареєстрованих шлюбів.

Кількість позашлюбних народжень включає народження, на час реєстрації яких походження дитини від батьків встановлюється шляхом подачі спільної заяви батьком і матір’ю дитини або тільки за заявою матері чи за рішенням суду, про що записується в акті про народження. Якщо дитина народилася після смерті особи, яка перебувала з матір’ю новонародженого в шлюбі, у актовий запис померлий може бути записаний батьком дитини за умови, що з дня його смерті до народження дитини минуло не більше 10 місяців.

Природний приріст (скорочення) населення – різниця між кількістю народжених живими і кількістю померлих. Середньорічна чисельність населення розраховується як середня арифметична з чисельності на початок і кінець календарного року.

Сумарний коефіцієнт народжуваності характеризує середню кількість дітей, народжених жінкою у гіпотетичному поколінні за все її життя, за умови збереження в кожній віковій групі існуючого рівня народжуваності. Розраховується як сума вікових коефіцієнтів народжуваності по всіх вікових інтервалах, його розмір не залежить від вікового складу населення і характеризує середній рівень народжуваності в календарному році, для якого він визначається.

Середня очікувана тривалість життя при народженні – кількість років, які в середньому належить прожити даному поколінню народжених за умови, що протягом всього життя цього покоління (при переході його від одного віку до іншого) рівень смертності буде дорівнювати сучасному рівню смертності населення в окремих вікових групах. Розраховується в таблицях смертності.

Джерелом інформації про причини смертності є лікарське свідоцтво про смерть, фельдшерська довідка про смерть, лікарське свідоцтво про перинатальну смерть, на підставі яких заповнюється графа "Причина смерті" в актовому записі про смерть.

Розробка причин смерті починаючи з 2005р. здійснюється у відповідності до Міжнародної статистичної класифікації хвороб та споріднених проблем охорони здоров’я Десятого перегляду.

Дані з міграції населення в органах державної статистики розраховуються на базі талонів зняття з реєстрації місця проживання в Україні, а також талонів реєстрації місця проживання, які введені МВС України для забезпечення повноти інформації довідкових картотек обліку населення та розроблення статистики прибуття за всіма видами переміщень населення. Талони являють собою документи анкетної форми. Вони заповнюються у паспортних службах на всіх громадян, які прибули (вибули) з однієї місцевості в іншу на постійне або тимчасове проживання строком 6 місяців.

Міграція населення – територіальні переміщення населення, пов’язані зі зміною місця проживання.

Всі потоки (загальна міграція) за своїми складовими частинами поділяються на внутрішньорегіональну, міжрегіональну та міждержавну міграції.

Внутрішньорегіональна міграція – міграція населення, яка відбувається у межах одного регіону (Автономна Республіка Крим, область, м.Київ, Севастополь (міськрада)).

Міжрегіональна міграція – міграція населення з одного регіону в інший у межах України.

Міждержавна міграція – міграція населення за межі України або прибуття до України з інших країн.

Міграційний приріст (скорочення) населення – різниця між кількістю прибулих на дану територію та кількістю вибулих за її межі.


Список літературі:

1.Головне управління статистики в Харьковской области - http://uprstat.kharkov.ukrtel.net/ua/stat/stat_inf/demograf.html

2.www.podrobnosti.ua

3.www.ukrcensus.gov.ua Державний комітет статистики України.

4.Харків. Статистичній збірник до 350 річчя // І. Г. Наумов, Н. В. Бондаренко, О. С. Никофоров та ін. за ред. М. Л. Чмихало //Харків 2004



[1]   По данным переписи 2001 года - www.ukrcensus.gov.ua

[2] За даними Всеукраїнського перепису населення станом на 5 грудня 2001 року.

[3] За даними Всеукраїнського перепису населення станом на 5 грудня 2001 року.

[4] Вік не вказано 4,6 тис.осіб

[5] На 1000 народжених живими

[6] На одну жінку

[7] До цих груп відповідно включено число народжених у матерів до 15 років і старше 49 років

Реферат з основ демографії на тему: «Аналіз демографічної ситуації у Харківському регіоні» Зміст : Введення I. Населення : 1. Чисельність населення (щомісячна інформація): 1)Наявне населення 2)Постійне н

 

 

 

Внимание! Представленный Реферат находится в открытом доступе в сети Интернет, и уже неоднократно сдавался, возможно, даже в твоем учебном заведении.
Советуем не рисковать. Узнай, сколько стоит абсолютно уникальный Реферат по твоей теме:

Новости образования и науки

Заказать уникальную работу

Похожие работы:

Демографическая ситуация в Республике Беларусь
Конфликт
Конфликты на предприятии
Традиционные идеалы и ценности белорусского народа
Становление и развитие семейно-брачных отношений в России
Понятие моральной статистики
Брак и семья. Социальные институты
Классики зарубежной социологии: Г. Спенсер, Э. Дюркгейм, Г. Зиммель, М. Вебер
Личность и процесс ее социализации
Рабочий класс России в начале XXI века: концепции, исследования. Связь с теорией Маркса

Свои сданные студенческие работы

присылайте нам на e-mail

Client@Stud-Baza.ru