База знаний студента. Реферат, курсовая, контрольная, диплом на заказ

ІНСТИТУТ ПРОБЛЕМ ВИХОВАННЯ

АКАДЕМІЇ ПЕДАГОГІЧНИХ НАУК УКРАЇНИ

НАУМЕНКО ТЕТЯНА СЕРГІЇВНА

УДК 373.2.033:82-343

ЕКОЛОГІЧНЕ ВИХОВАННЯ ДІТЕЙ СТАРШОГО ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ ЗАСОБАМИ АВТОРСЬКОЇ КАЗКИ

13.00.08 – дошкільна педагогіка

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

Київ – 2008

Дисертацією є рукопис

Робота виконана у Національному педагогічному університеті імені М.П. Драгоманова, Міністерство освіти і науки України.

Науковий керівник

кандидат педагогічних наук, професор

Бєлєнька Ганна Володимирівна,

Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова,

професор кафедри дошкільної педагогіки

Офіційні опоненти:

доктор педагогічних наук, професор

Гавриш Наталія Василівна,

Луганський національний педагогічний університет

імені Тараса Шевченка,

завідувач кафедри дошкільної та початкової освіти;

кандидат педагогічних наук,

старший науковий співробітник

Маршицька Вікторія В’ячеславівна,

Національний університет державної податкової служби України,

доцент кафедри української словесності та культури.

Захист відбудеться “25” березня 2008 р. о 16 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради К.26.454.01 в Інституті проблем виховання Академії педагогічних наук України за адресою: 04060, м. Київ, вул. М. Берлинського, 9.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Інституту проблем виховання Академії педагогічних наук України (04060, м. Київ, вул. М. Берлинського, 9).

Автореферат розіслано “23” лютого 2008 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Л.М. Масол

 

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

 

Актуальність дослідження. Необхідність екологічного виховання зумовлена наявністю світової екологічної кризи, причина якої криється у практичній діяльності людини, що обумовлена її антропоцентричною свідомістю. Основи свідомості, екологічної культури, ставлення особистості до світу природи закладаються в дошкільному дитинстві, що підтверджує вагомість використання цього сензитивного періоду для екологічного виховання особистості. У законі „Про дошкільну освіту” її роль визначається як провідна у формуванні особистості дитини, тому зміст освіти має виступати базисом становлення людини, а методи відповідати віковим особливостям дітей.

Базовий компонент дошкільної освіти в Україні орієнтує сучасних фахівців дошкільного профілю у виборі завдань та змісту роботи з дітьми таким чином, щоб не стільки озброювати їх певною сумою знань, скільки відкривати перед ними „науку життя”, яка сприяла б формуванню творчих особистостей з розвиненим почуттям власної гідності та відповідальності за свої вчинки. Відповідно до вимог Базового компонента до кінця дошкільного періоду у дитини мають бути сформовані елементи екологічного світорозуміння, екологічної вихованості, позитивне емоційно-ціннісне ставлення до природи.

Вплив природи на формування особистості розкрито в роботах Я. Коменського, Д. Локка, Й. Песталоцці, С. Русової, Ж-Ж. Руссо, В. Сухомлинського, К. Ушинського, Є. Фльориної. Сучасні дослідники цієї проблеми С. Дерябо, Г. Пустовіт, В. Ясвін підкреслюють необхідність формування екоцентричного типу екологічної свідомості як регулятора діяльності людей у природі. Н. Горопаха, Н. Глухова, Н. Кот, Н. Лисенко, С. Ніколаєва, З. Плохій, Н. Рижова, Н. Яришева зазначають, що основи екологічного виховання закладаються в дошкільному дитинстві. Екологічна свідомість виступає головною складовою екологічної культури, формування засад якої дослідники визначають метою екологічного виховання дітей дошкільного віку.

Фізіологічні та психологічні особливості дитини дошкільного віку не дозволяють переобтяжувати її когнітивну сферу, дитина “...мислить образами, формами, фарбами, звуками” (К.Ушинський), тому здатна до систематизації та усвідомлення знань через певні образи. Чим яскравішим є образ, тим сильніше впливає він на почуттєву сферу дитини, забезпечуючи міцність запам’ятання отриманої інформації. Яскраві образи у поєднанні з пізнавальною інформацією втілені у казках. Психологи, педагоги, лінгводидакти вважають казку дієвим засобом виховання й використовують її для розвитку різних сторін особистості дитини. Проте, як засіб екологічного виховання авторська казка природознавчого змісту використовується недостатньо. У нашій роботі авторська казка природознавчого змісту виступає засобом екологічного виховання.

Ученими доведено, що через емоційну взаємодію з образами діти засвоюють певні знання й уявлення, виробляють конкретні судження, формулюють особистісні умовисновки. Образність казки сприяє формуванню перших синкретичних уявлень про ті об’єкти і явища, про які в ній розповідається.

К.Ушинський, Є. Фльорина, С. Русова, В.Сухомлинський високо оцінювали роль казок у вихованні та розвитку особистості дитини. Сучасні автори Л. Бірюк, А. Богуш, Н. Гавриш, Н. Карпинська, Т. Котик, Н. Насруллаєва, Ю. Руденко, Л. Таллер, Л. Фесенко, А. Шибицька вивчали можливості використання казок у процесі розвитку мовлення дітей. Г. Бистрова, Т. Сергєєва, Є. Сизова, Т. Шуйська використовували казки в логопедичній роботі з дітьми. Психологи О. Запорожець, Т. Зінкевич-Євстигнєєва, О. Кабачек, К. Крутій, Н. Маковецька, А. Осипова, О. Петрова, Д. Соколов, Л.Стрєлкова висвітлювали можливості використання казки з метою впливу на психічну сферу особистості дошкільника. Авторська казка, в основу якої покладено конкретні наукові факти, а форма подання інформації залишається казковою, на нашу думку, здатна оптимізувати процес екологічного виховання дітей старшого дошкільного віку, надаючи йому почуттєвої спрямованості.

Актуальність проблеми екологічного виховання в дошкільному дитинстві, наявні суперечності між завданнями і технологіями екологічного виховання дошкільнят, потребами і станом розвитку практики екологічного виховання, можливістю і необхідністю формування у старших дошкільників початкових екологічних уявлень як основи екологічної культури, розвитку екологічної свідомості та позитивного емоційно-ціннісного ставлення дітей до природи, необхідність використання для цього процесу різних засобів з метою підвищення його ефективності зумовили вибір теми даного дисертаційного дослідження.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження входить до тематичного плану наукових досліджень НПУ імені М.П. Драгоманова за напрямом “Теорія і технологія навчання та виховання в системі освіти”. Тему дослідження затверджено Вченою радою Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова (протокол №   від 27.01.2005 року) та узгоджено в Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки і психології АПН в Україні (протокол № 9 від 29.11.2005 року).

Об’єкт дослідження – екологічне виховання дітей старшого дошкільного віку.

Предмет дослідження – педагогічні умови використання авторської казки природознавчого змісту як засобу екологічного виховання.

Мета дослідження – теоретично обґрунтувати й експериментально перевірити педагогічні умови та методику використання авторської казки природознавчого змісту як засобу екологічного виховання дітей старшого дошкільного віку.

Гіпотезою дослідження є побудоване на основі врахування образного характеру мислення дітей дошкільного віку припущення про те, що екологічне виховання дошкільників відбуватиметься більш ефективно за умови застосування у цьому процесі авторських казок природознавчого змісту, що можуть бути використані як засіб формування уявлень дітей про зв’язки й залежності у природі, забезпечать позитивне емоційно-ціннісне ставлення до природи та спонукатимуть до екологічно доцільної поведінки та діяльності.

Відповідно до мети та гіпотези визначено основні завдання дослідження:

1.    Проаналізувати наукові джерела з проблеми дослідження та розкрити теоретико-методичні основи екологічного виховання дітей старшого дошкільного віку.

2.    Визначити роль і місце авторської казки природознавчого змісту як засобу екологічного виховання дітей старшого дошкільного віку.

3.    Обґрунтувати педагогічні умови використання авторської казки як засобу екологічного виховання дітей старшого дошкільного віку.

4.    Розробити та дослідно-експериментальним шляхом перевірити методику використання авторських казок природознавчого змісту у процесі екологічного виховання дітей старшого дошкільного віку.

5.    Здійснити добірку авторських казок природознавчого зміту з метою розширення методичного забезпечення процесу екологічного виховання дітей.

Відповідно до визначених завдань було застосовано такі методи дослідження:

·      теоретичні: аналіз філософських, природознавчих, психологічних і педагогічних джерел, програм, навчально-методичних посібників, педагогічної документації дошкільних навчальних закладів з метою визначення сутності, змісту, методів, особливостей процесу екологічного виховання дітей старшого дошкільного віку; аналіз стану роботи в дошкільних навчальних закладах з піднятої проблеми;

·      емпіричні: педагогічний експеримент (констатувальний, формувальний, контрольний); діагностичні методи (анкетування, бесіда) з метою вивчення стану функціонування предмета дослідження; обсерваційні методи (пряме й побічне спостереження), вивчення продуктів діяльності дітей для виявлення ефективності розробленої методики екологічного виховання дітей старшого дошкільного віку засобами авторської казки;

·      статистичні: методи математичної обробки експериментальних даних (аналітичні розрахунки в межах методу експертної оцінки при визначенні ефективності розробленої методики роботи).

Теоретичну основу дослідження складають філософські положення про пізнання як суспільно-історичний процес, що формує знання людей, спрямовує мету й мотиви дій; психологічні положення про визначальну роль образного мислення у формуванні світогляду дитини дошкільного віку, принципи індивідуального й особистісного підходів; психолого-педагогічні наукові здобутки, присвячені сутності екологічного виховання особистості, його змісту, методам, особливостям розвитку емоційної сфери в контексті становлення пізнання й основ світорозуміння дошкільників.

Базою дослідження виступили: дошкільний заклад № 598 м. Києва, дошкільні заклади № 125, № 67, № 15 м. Севастополя.

Наукова новизна та теоретичне значення дослідження полягає в тому, що:

вперше науково обґрунтовано роль і місце авторської казки природознавчого змісту як засобу екологічного виховання дітей старшого дошкільного віку та доведено її вплив на процес екологічного виховання дітей дошкільного віку, який полягає у створенні зв’язку між когнітивною та почуттєвою сферою особистості дитини, забезпеченні міцності засвоєння екологічних уявлень та розвитку мотивації до екологічно доцільної поведінки;

визначено та експериментально перевірено педагогічні умови використання авторських казок природознавчого змісту у процесі екологічного виховання дітей старшого дошкільного віку;

уточнено взаємозв’язок компонентів екологічної вихованості стосовно дітей дошкільного віку;

подальшого розвитку набули питання розширення спектру засобів екологічного виховання дітей дошкільного віку.

Практичне значення полягає у розробці та впровадженні методики використання авторських казок природознавчого змісту у навчально-виховний процес дошкільних навчальних закладів з метою екологічного виховання дітей. Розроблено та експериментально апробовано в роботі з дітьми добірку авторських казок про природу “Чарівний промінь” з виділеною науковою основою кожної казки, що робить методично доцільним їх використання у процесі екологічного виховання дітей дошкільного віку в умовах дошкільного навчального закладу та сім'ї.

Ідеї, положення, методичні рекомендації та висновки можуть бути використані в роботі дошкільного навчального закладу при організації процесу екологічного виховання дітей. Результати дослідження можуть застосовуватись у процесі викладання курсу “Методика ознайомлення дітей з природою” студентам педагогічних навчальних закладів спеціальності “Дошкільне виховання” з метою підготовки фахівців до здійснення роботи з екологічного виховання дітей дошкільного віку.

Матеріали дисертаційного дослідження було впроваджено й апробовано у процесі навчально-виховної роботи дошкільних закладів № 598 м. Києва (довідка про впровадження № 58 від 25.10.2006р.), № 67 (довідка про впровадження № 38 від 04.07.2007р.), № 125 (довідка про впровадження № 45 від 20.10. 2006р.), № 15 м. Севастополя (довідка про впровадження № 38 від 21.01.2006р.), Педагогічного училища м. Севастополя (довідка про впровадження № 479 від 5.10.2006р.).

Особистий внесок автора в роботі у співавторстві з Г.Бєлєнькою полягає у доборі та аналізі авторських казок природознавчого змісту, виділенні їх наукової основи; у співавторстві з Л.Костюхіною – в аналізі впливу образів природи на розвиток дитини, можливостей активізації пізнавальної діяльності дітей при ознайомленні їх з природою.

Апробація результатів дослідження здійснювалась через публікацію матеріалів дисертації. Основні положення, результати дослідження й висновки доповідались на Міжнародній науково-практичній конференції “Модернізація дошкільної освіти: проблеми та перспективи” (Бердянськ, 2005), Всеукраїнській науково-практичній конференції “Професійне становлення педагога в умовах модернізації вищої освіти” (Одеса, 2005), Республіканському семінарі “Підсумки апробації регіональної програми “Кримський віночок” (Сімферополь, 2005-2006), Конференції, присвяченій Міжнародному дню студента (Севастополь, 2005), звітних наукових конференціях викладачів, аспірантів і докторантів (2004-2006), засіданнях кафедри дошкільної педагогіки НПУ імені М.П.Драгоманова.

Публікації. Основні положення, висновки і пропозиції щодо використання казок природознавчого змісту у процесі екологічного виховання дітей дошкільного віку викладено в 7 публікаціях автора, серед них 4 одноосібних у фахових виданнях та авторський навчальний посібник “Чарівний промінь” для студентів спеціальності “Дошкільне виховання”, вихователів і батьків дітей дошкільного віку.

Структура дисертації: дисертація складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел (297 найменувань, з них 3 іноземною мовою) та додатків. Загальний обсяг роботи – 232 сторінки, основний зміст –  160 сторінок. Робота містить 3 рисунка, 6 діаграм, 8 таблиць. Обсяг додатків – 49 сторінок.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

У вступі обґрунтовується актуальність проблеми екологічного виховання дошкільників, визначено об’єкт, предмет, мету дослідження, сформульовано гіпотезу й завдання, окреслено теоретичну основу та методи дослідження, представлено наукову новизну, теоретичне і практичне значення дослідження, подано відомості про апробацію і впровадження основних результатів, публікації.

У першому розділі – “Теоретико-методичні засади екологічного виховання дітей старшого дошкільного віку засобами авторської казки” – здійснено аналіз наукових джерел з проблеми дослідження, викладено основні теоретичні положення щодо ролі і сутності екологічного виховання, розкрито можливості використання авторської казки як засобу екологічного виховання дошкільників, обгрунтовані педагогічні умови використання авторських казок природознавчого змісту у процесі екологічного виховання дітей старшого дошкільного віку.

На підставі проведеного аналізу досліджень Г. Волошиної, Н. Горопахи, О. Захлєбного, І. Звєрева, Н. Кот, О. Кудрявцевої, Н. Лисенко, Г. Марочко, В. Маршицької, С. Ніколаєвої, З. Плохій, Г. Пустовіта, Н. Пустовіт, О. Терентьєвої, Н. Яришевої та інших подано порівняльний аналіз тлумачення понять “екологічне виховання”, “екологічна свідомість”, “екологічна культура”, “екологічні знання”, “екологічні уявлення”, визначена їх підпорядкованість та взаємозумовленість, уточнено сутність поняття „екологічна вихованість” стосовно дітей дошкільного віку.

Аналіз наукових досліджень показав, що більшість вчених (А. Волкова, Н. Горопаха, І. Звєрев, Н. Кот, Н. Лисенко, В. Маршицька, С. Ніколаєва, З. Плохій, Н. Рижова, І. Суравєгіна, Н. Яришева) метою екологічного виховання визначають формування засад екологічної культури. Складовими елементами екологічної культури виступають екологічні знання, пізнавальні, морально-естетичні почуття й переживання, обумовлені взаємодією з природою та екологічно доцільна поведінка (З.Плохій).

Основним змістом екологічного виховання дошкільників сучасні вчені вважають два аспекти: передачу екологічних знань та їх трансформацію особистістю у ставлення до природи, що виявляється в діяльності. Результатом екологічного виховання Г. Пустовіт визначає екологічно виховану особистість. Питання екологічної вихованості у своїх дослідженнях торкалися також Г. Волошина, Л. Іщенко, Р. Науменко, С. Ніколаєва, Л. Різник, Р. Рославець, серед них Г. Волошина та Р. Рославець вважають, що рівень екологічної культури особистості можна розглядати як рівень її екологічної вихованості, тим самим ототожнюючи ці два поняття. Ми спираємось на дослідження Г. Пустовіта, який розглядає екологічну культуру складовою екологічної вихованості. Компонентами екологічної вихованості вчені визначають інтелектуальний (когнітивний), емоційно-ціннісний (афективний, аксеологічний) та діяльнісно-практичний (праксеологічний).

Базуючись на визначенні поняття „екологічна вихованість” учнів загальноосвітньої школи Г. Пустовітом, дослідженнях З.Плохій, що розглядає екологічну поведінку як визначальний компонент екологічної культури та В. Маршицької, що виділила емоційно-ціннісне ставлення до природи як складову екологічної культури особистості та показник екологічної вихованості старших дошкільників, ми розуміємо під екологічною вихованістю дітей дошкільного віку інтегральну характеристику особистості, компонентами якої виступають екологічні уявлення, емоційно-ціннісне ставлення до природи, поведінка та діяльність в природі.

Психологічними (Б. Ананьєв, Л. Венгер, П. Гальперін, Д. Ельконін, О. Запорожець, М. Поддьяков) та педагогічними (Т. Ковальчук, Л. Міщик, С. Ніколаєва, З. Плохій, П. Саморукова, О. Терентьєва, І. Хайдурова) дослідженнями доведена здатність дитини дошкільного віку усвідомлювати екологічні уявлення. Над розробкою змісту та структури екологічних уявлень для дошкільників працювали Є. Водовозова, А. Герд, В. Грецова, К. Ушинський, Н. Горопаха, Н. Лисенко та ін. Найбільш грунтовні, на нашу думку, моделі систем екологічних уявлень розроблені сучасними дослідниками С. Ніколаєвою, З. Плохій та Н. Рижовою.

Аналіз педагогічних джерел показав, що вченими досліджено формування ставлення дітей дошкільного віку до природи (В. Грецова – бережливого, М. Ібраімова, Г. Марочко – дбайливого, І. Комарова – свідомого, М. Роганова – ціннісного, З. Плохій – бережливого, дбайливого, ціннісного та емоційно-ціннісного, В. Маршицька – емоційно-цінннісного). Ми в своєму дослідженні базувалися на працях З. Плохій та В. Маршицької стосовно виховання емоційно-ціннісного ставлення дітей до природи.

Враховуючи положення дослідників про необхідність забезпечення єдності впливу на інтелектуальну, емоційну, діяльнісну сфери особистості дитини дошкільного віку в процесі екологічного виховання, вважаємо за доцільне використання дитячої природознавчої літератури, яка, з одного боку, сприяє розвитку в дітей уміння бачити красу природи, вихованню почуття любові та позитивного емоційного ставлення до неї; з іншого – збагачує їхні уявлення, розкриває закономірності природних явищ. Особливе значення серед літературних творів про природу має авторська казка природознавчого змісту, в основі якої лежать наукові факти.

Виходячи з аналізу психолого-педагогічних досліджень можемо стверджувати, що казка розглядається як засіб багатовекторного впливу на особистість дитини: у процесі розумового виховання (Р. Жуковська, С. Литвиненко, О. Соловйова, О. Усова, Л. Фесюкова); естетичного та морального (С.Бакуліна, В.Пабат); мовленнєвого розвитку (С. Алієва, Л. Бірюк, А. Богуш, Н. Гавриш, Н. Карпинська, Т. Котик, Н. Насруллаєва, Ю. Руденко, Л. Таллер, Л. Фесенко, Є. Фльорина, А. Шибицька); у логопедичній практиці (Г. Бистрова, Т. Сергєєва, Е. Сизова, Т. Шуйська); як засіб фізичного розвитку та оздоровлення дитини (К. Крутій, Н. Маковецька); творчого розвитку (М. Туров); розвитку та корекції психічної сфери (В. Андросова, Н. иноградова, Л. Гурович, О. апорожець, Т. Зинкевич-Євстигнеєва, Г. Леушина, Д. Соколов, О. Соловйова, Н. Циванюк) тощо.

Окремі аспекти використання казок у процесі екологічного виховання дітей дошкільного віку вивчалися Г. Бєлєнькою, Н. Горопахою, Н. Лисенко, З. Плохій, Н. Рижовою й іншими педагогами. О. Аматьєва, В. Андросова, Е. Берн, Н. Виноградова, Е. Гарднер, Л. Гурович, О. Запорожець, Т. Зінкевич-Євстигнєєва, Г. Леушина, О. Петрова, Д. Соколов, О. Соловйова, Л. Стрєлкова, Л. Фесюкова, Е. Фромм, Н. Циванюк та ін. вважають, що фантастичний казковий світ, сповнений чудес, таємниць і чарівності, завжди приваблює дітей, вони з радістю поринають у світ уяви, активно діють у ньому.

У нашому дослідженні казка розглядалася як засіб екологічного виховання дітей старшого дошкільного віку, що за рахунок образності та впливу на почуття дитини забезпечує міцність засвоєння екологічних уявлень, спонукає до екологічно доцільної поведінки та діяльності. Підгрунтям використання казки як засобу екологічного виховання слугувало положення про здатність дітей старшого дошкільного віку відрізняти фантастичні елементи казок від реальності (Б. Беттельхейм, О. Запорожець, М. Максимов, Л. Обухов та інші).

У процесі екологічного виховання дітей старшого дошкільного віку доцільно використовувати авторські пізнавальні казки про природу, що мають наукову основу – реальну пізнавальну інформацію про живі організми, їхні потреби, зв'язки між собою і з середовищем існування, про цілісність природи і вплив діяльності людини на неї. Вирішенню завдань екологічного виховання дошкільників максимально сприяють казки Г. Барвінок, В. Біанкі, Г. Бєлєнької, Б. Грінченка, Ю. Дмитрієва, Н. Забіли, О. Іваненко, О. Лопатіної, С. Могилевської, А. М’ястківського, Н. Павлової, З. Плохій, М. Пономаренко, Н. Рижової, І. Сенченко, М. Сладкова, М. Скребцової, Ю. Старостенко, В. Сутєєва, В. Сухомлинського, О. Толстого, О. Трофимова, Лесі Українки, К. Ушинського, Д. Чередниченко, Ю. Ярмиша й інших.

Розроблені нами педагогічні умови використання казки в екологічному вихованні дітей старшого дошкільного віку обгрунтовані необхідністю забезпечення ємоційного фону сприйняття природи; подання пізнавальної інформації в цікавій формі, її поступового ускладнення та трансформації дітьми в різні види діяльності; підкріплення наочністю сили впливу казкових образів на дитину; єдності позицій педагогів дошкільного навчального закладу та сім’ї в питаннях екологічного виховання.

Вагомість використання авторської казки природознавчого змісту в процесі екологічного виховання дітей дошкільного віку обумовлена тим, що вона має наукову основу, яка дозволяє формувати реалістичні уявлення про окремі об’єкти та явища природи, потреби живих організмів, зв’язки та залежності у природі в багатоступеневій ієрархічній послідовності та єдності; забезпечує цілісність раціонального та емоційного у пізнанні; відповідає характеру мислення та інтересам дитини.

У другому розділі – “Педагогічні умови та методика екологічного виховання дітей старшого дошкільного віку засобами авторської казки природознавчого змісту” – розкрито процес експериментальної апробації педагогічних умов та методики екологічного виховання старших дошкільників за допомогою авторської казки, представлені перебіг та результати експериментальної роботи.

Констатувальний етап експерименту мав за мету виявити рівень екологічної вихованості дітей старшого дошкільного віку; визначити місце використання авторської казки природознавчого змісту в системі роботи з екологічного виховання дітей старшого дошкільного віку. Для вирішення поставлених завдань було обрано комплекс методів дослідження: бесіди з дітьми, спостереження за їх поведінкою в природі у повсякденному житті та спеціально створених педагогічних ситуаціях, аналіз результатів діяльності дітей, документації вихователів, анкетування.

В експериментальному дослідженні взяли участь 200 дітей старшого дошкільного віку: 100 дітей експериментальної групи (ЕГ) та 100 дітей контрольної групи (КГ).

Для визначення рівня екологічної вихованості дітей старшого дошкільного віку нами було обрані наступні критерії та показники: якість екологічних уявлень (обсяг, системність, реалістичність, усвідомленість), тип ставлення до природи (емоції та мотиви), характер діяльності та поведінки дитини у природі (уміння і навички догляду за об’єктами природи, вчинки).

На основі виділених критеріїв та їх показників було встановлено такі рівні екологічної вихованості: високий, середній, низький. Результати констатувального експерименту засвідчили, що діти старшого дошкільного віку мають різний рівень екологічної вихованості.

Високий рівень характеризувався достатнім обсягом уявлень дітей про об’єкти та явища природи (в межах програми навчання та виховання дітей в дошкільному закладі та вище), відповідністю уявлень реальній дійсності, розумінням екологічних зв’язків та залежностей між об’єктами природи, об’єктами природи та умовами існування, між природою та людиною, здатністю обгрунтувати їх за допомогою мовлення; тип ставлення до природи – позитивне емоційно-ціннісне; у дітей сформовані уміння та навички догляду за об’єктами природи, які вони самостійно застосовують.

Середній рівень характеризувався обсягом уявлень дітей в межах програми, частковою відповідністю уявлень реальній дійсності, здатністю диференціювати живі й неживі істоти, частково визначати окремі потреби живих організмів, називати деякі умови, необхідні для їхнього життя, відсутністю розуміння цілісності природи, залежності життя і здоров'я людини від чинників природного середовища, утрудненнями з аргументацією суджень; тип ставлення до природи – змішане; у дітей в основному сформовані уміння та навички догляду за об’єктами природи, які застосовуються епізодично.

Низький рівень характеризувався недостатнім обсягом уявлень дітей про об’єкти та явища природи, частковою відповідністю уявлень реальній дійсності, недостатнім усвідомленням залежності живого організму від чинників середовища, нерозумінням екологічних зв’язків, цілісності природи, відсутністю аргументації суджень; тип ставлення до природи – споживацьке чи змішане; уміння та навички догляду за об’єктами природи в основному не сформовані, не застосовуються.

У результаті дослідження було з’ясовано, що високий рівень екологічної вихованості показали 8% дітей ЕГ та 9% дітей КГ, середній – 75% дітей ЕГ та 75% дітей КГ, низький – 17% дітей ЕГ та 16% дітей КГ. Ми констатували, що педагоги ДНЗ усвідомлюють необхідність екологічного виховання дошкільників, мають певний обсяг знань з екології, здебільшого виявляють інтерес і зацікавленість у підвищенні рівня власних знань про природу. Робота з екологічного виховання планується, в цьому напрямі використовуються традиційні форми роботи й методи впливу на дітей. Однак, як показав аналіз документації (планів навчально-виховної роботи), казка природознавчого змісту як засіб екологічного виховання дошкільників використовується вкрай рідко, а основним методом роботи з казкою є читання з наступною бесідою. В ході констатувального етапу експерименту було з'ясовано, що більшість батьків не усвідомлюють необхідності проведення роботи з екологічного виховання в сім’ї, вважаючи це компетенцією дошкільного навчального закладу; не завжди уважно ставляться до вибору творів про природу для читання дітям. Порівняно невеликий відсоток батьків зацікавлені участю в заходах екологічної спрямованості, що проводяться у ДНЗ, і не заперечували можливості розширити свої знання у даному напрямі.

Результати констатувального експерименту дали змогу зробити висновок про недостатню екологічну вихованість дітей старшого дошкільного віку, необхідність оптимізації процесу екологічного виховання за рахунок комплексного впливу на когнітивну, почуттєву та діяльнісну сферу особистості. Одним з таких засобів є авторська казка природознавчого змісту.

Враховуючи дані констатувального експерименту, нами було розроблено педагогічні умови та методику використання авторських казок природознавчого змісту в процесі екологічного виховання дітей старшого дошкільного віку. Мета формувального експерименту полягала в розробці й апробації методики та доборі системи авторських казок природознавчого змісту, що можуть бути використані в процесі екологічного виховання. Мета дослідження конкретизувалась через вирішення наступних завдань: формування у дітей початкових екологічних уявлень про живі організми та їхні потреби, про зв’язки й залежності у природі, про цілісність природи й діяльність людини в ній; виховання позитивного емоційно-ціннісного ставлення до природи; створення методичного забезпечення з використання авторських казок природознавчого змісту як одного з ефективних засобів екологічного виховання дошкільників.

На початку формувального експерименту було забезпечено дотримання педагогічних умов використання казок:

1.   Використання казки у процесі спілкування з дітьми в різних видах діяльності в контексті вирішення завдань екологічного виховання.

2.   Використання наочності у процесі роботи з казкою (спостереження за об’єктами та явищами природи, розглядання ілюстрацій тощо).

3.   Застосування казок у системі: на початковому етапі – використання коротких казок, уривків з казок про живі об’єкти, явища природи з метою забезпечення позитивного емоційного відгуку на сприймання даного об’єкту; надалі – використання коротких казок про живі організми, неживі об’єкти природи, явища природи з метою закріплення та розширення знань дітей про даний об'єкт чи явище, розвитку пізнавального інтересу до нього; застосування казок, у яких розглядаються потреби живого організму та прослідковуються зв’язки окремого об’єкта з іншими; застосування казок, у яких прослідковуються зв’язки й залежності у природі в багатоступеневій ієрархічній послідовності та єдності; творча трансформація змісту знайомих казок та інтеграція їх у різні види діяльності (під керівництвом вихователя); творча самостійна трансформація змісту знайомих казок дітьми.

4.   Єдність позицій педагогів і батьків стосовно використання казок
у процесі екологічного виховання дітей.

Методика використання авторських казок у процесі екологічного виховання дітей старшого дошкільного віку реалізовувалась у трьох напрямах (робота з дітьми, з педагогами дошкільних закладів, з батьками), серед яких провідним виступала робота з дітьми, що складалась з трьох етапів: 1) закріплення знань дітей про об’єкти та явища природи, формування позитивного емоційного ставлення до неї засобами авторської казки природознавчого змісту; 2) формування уявлень про зв’язки й залежності у природі, розвиток емоційно-ціннісного ставлення за допомогою авторської казки; 3) формування уявлення про цілісність природних систем і людину як частину природи, розвиток позитивного емоційно-ціннісного ставлення засобами авторської казки природознавчого змісту, мотивація екологічно доцільної поведінки та діяльності.

Для реалізації розробленої системи роботи з казками, було здійснено їх добірку у відповідності до визначеної мети. Тексти підібраних казок було проаналізовано, виділено їх наукову основу та оформлено в збірку „Чарівний промінь”. Казки подано таким чином, щоб забезпечити поетапність збагачення знань дітей: від уявлень про окремі об’єкти та явища природи до розуміння її цілісності.

Провідною формою роботи в ході формувального етапу експерименту було повсякденне спілкування вихователя з дітьми з використанням матеріалу казки. Застосовувалися такі методи роботи з казками, як читання казок, розповідь, бесіди за змістом казок; „образи перетворень”, малювання, ліплення, ручна праця за змістом казок; дидактичні ігри за сюжетами казок; ігри-психогімнастики, театралізовані ігри за сюжетами казок; використання казки як відповідь на запитання дитини. Також застосовувалися творчі методи роботи з текстами казок (перенесення героїв знайомих казок у нові обставини, зміна ситуацій у знайомих казках, створення нових сюжетів казок). Велику увагу ми приділили нетрадиційним методам роботи з казками, які були запропоновані Д. Родарі і Н. Рижовою – різні варіанти створення казок природознавчого змісту (сторітелінгу): “біном фантазії”; “перевернення” казки; “вінегрет” (“салат”) з казок; продовження казки, розпочатої вихователем; придумування нового закінчення казки; казка в заданому напрямі; казки “навпаки”; гра-казка тощо.

Завершальним етапом дослідження було проведення контрольного експерименту. Його мета – перевірка гіпотези, педагогічних умов та ефективності розробленої методики використання авторської казки в процесі екологічного виховання дітей старшого дошкільного віку. Для досягнення визначеної мети, було обрано комплекс адекватних віку дітей методів дослідження, аналогічних проведеним у констатувальному експерименті, але в дещо зміненому вигляді. Аналіз результатів контрольного експерименту показав наступну динаміку зміни рівнів екологічної вихованості дітей (рис. 1, 2, 3, 4).

			Рис. 3. Рівень екологічної вихованості дітей КГ до проведення формувального експерименту		Рис. 4. Рівень екологічної вихованості дітей КГ після проведення формувального експерименту

Виходячи з даних, що відображено в діаграмах, можемо констатувати, що в експериментальній групі дітей із високим рівнем екологічної вихованості стало 34%, у контрольній – 15%; із середнім рівнем в експериментальній групі – 62%, у контрольній – 72%; дітей із низьким рівнем екологічної вихованості в експериментальній групі 4%, у контрольній – 13%. Отже, аналіз результатів контрольного експерименту дає нам підстави стверджувати, що в експериментальній групі значно збільшилась кількість дітей із високим рівнем, відповідно зменшилось число дітей із низьким; у дітей контрольної групи простежується незначне підвищення рівня екологічної вихованості.

Аналіз результатів анкетування вихователів довів, що проведена у процесі формувального експерименту робота з педагогами ДНЗ вплинула на підвищення рівня їхньої підготовки до роботи з екологічного виховання дітей. Аналіз документації педагогів дошкільних закладів у ході контрольного етапу експерименту засвідчив, що розширилося коло авторських казок природознавчого змісту, які використовувались вихователями, різноманітнішими стали методи роботи з казкою, зріс інтерес педагогів до екологічного виховання дошкільників засобами авторської казки про природу. Отже, застосування авторських казок природознавчого змісту у контексті вирішення питань екологічного виховання дошкільників дало свої позитивні результати.

Результати анкетування батьків довели, що зросла активність їх взаємодії з педагогами ДНЗ у вирішенні питань екологічного виховання, вдома здійснюється усвідомлена робота з дітьми ЕГ у цьому напрямі. Більшість батьків обирають для читання дітям природознавчу літературу, зокрема казки, проводять бесіди за змістом прочитаного, залучають дітей до світу природи.

Для обробки експериментальних даних використовувались відповідні статистичні методи (багатофункціональний критерій Фішера та ч2 критерій Пірсона). Встановлено статистично достовірні відмінності (р < 0,001) відносно рівнів екологічної вихованості дітей контрольної й експериментальної груп до і після проведення формувального експерименту.

ВИСНОВКИ

Загалом результати дослідження підтвердили гіпотезу та дозволили зробити наступні висновки:

1.   Вихід сучасного суспільства з екологічної кризи можливий за умови формування, починаючи з дошкільного віку, основ екологічної свідомості, що вважається головною складовою екологічної культури й регулятором діяльності людини у природі. Екологічне виховання має на меті формування засад екологічної культури. Зміст екологічного виховання полягає у передачі дітям екологічних уявлень та трансформацію їх у ставлення особистості до природи. Результатом екологічного виховання має стати екологічно вихована особистість. Компонентами екологічної вихованості дітей дошкільного віку є екологічні уявлення, емоційно-ціннісне ставлення до природи, поведінка та діяльність в природі. Теоретико-методичними засадами екологічного виховання дітей старшого дошкільного віку є вчення про єдність почуттєвого та раціонального у пізнанні, необхідність формування свідомості екоцентричного типу у людини сучасності, положення про домінуючу роль екологічних уявлень у формуванні ставлення дитини дошкільного віку до природи, діяльності та поведінки в ній.

2.   Обгрунтовано роль і місце авторської казки природознавчого змісту як засобу екологічного виховання дітей старшого дошкільного віку. Казка, в основі якої лежать наукові факти, є дієвим засобом впливу на інтелектуальну та почуттєву сферу дитини, що здатний забезпечити ефективне формування емоційно забарвлених екологічних уявлень, позитивного емоційно-ціннісного ставлення та мотивувати екологічно доцільну поведінку та діяльність у природі.

3.   У перебігу констатувального експерименту за допомогою таких методів дослідження, як спостереження за діяльністю дітей, виконання дітьми завдань, бесіди, анкетування, аналіз документації вихователів, виявлено три рівні екологічної вихованості дітей – високий, середній і низький. Критеріями та показниками виступили якість екологічних уявлень (обсяг, системність, реалістичність, усвідомленість), тип ставлення до природи (емоції та мотиви), характер діяльності та поведінки дитини у природі (уміння і навички догляду за об’єктами природи, вчинки).

4.   Для успішної реалізації запропонованої методики роботи з авторською казкою природознавчого змісту необхідно дотримання низки педагогічних умов, серед яких: використання казки у процесі спілкування з дітьми в різних видах діяльності в контексті вирішення завдань екологічного виховання; використання наочності у процесі роботи з казкою; використання казок у певній системі та послідовності відповідно до етапів роботи; дотримання єдності позицій педагогів і батьків стосовно використання казок у процесі екологічного виховання дітей. Суть методики використання казок у процесі екологічного виховання дітей старшого дошкільного віку полягала в тому, що у дітей послідовно закріплювалися та розширювалися уявлення про окремі об’єкти та явища природи, формувалися уявлення про зв’язки та залежності у світі природи, цілісність природи, розвивалося позитивне емоційно-ціннісне ставлення до природи. Провідною формою роботи виступило повсякденне спілкування вихователя з дітьми з використанням матеріалу казки, найбільш цікавими методами роботи були творчі та нетрадиційні (“біном фантазії”; “перевернення” казки; “вінегрет” з казок; продовження дитиною казки, розпочатої вихователем; придумування нового закінчення казки; казка в заданому напрямі; казки “навпаки”; гра-казка тощо).

5.   З метою створення методичного забезпечення процесу екологічного виховання дітей старшого дошкільного віку засобами авторської казки були дібрані у збірку “Чарівний промінь” казки природознавчого змісту та виділена їх наукова основа. Збірка здійснена у відповідності до вимог діючих програм виховання та розвитку дітей дошкільного віку, забезпечує можливості подання інформації послідовно: від ознайомлення з окремими об'єктами та явищами природи до формування уявлень про цілісність природи, сприяє розвитку позитивного емоційно-ціннісного ставлення до неї, мотивує екологічно доцільну поведінку та діяльність.

6.   Аналіз результатів контрольного експерименту показав, що після проведення роботи з екологічного виховання дітей старшого дошкільного віку засобами авторської казки природознавчого змісту дітей з високим рівнем екологічної вихованості в ЕГ стало 34%, у КГ – 15%; із середнім рівнем в ЕГ – 62%, у КГ – 72%; із низьким рівнем в ЕГ – 4%, у КГ – 13%. Авторська казка, в основі якої лежать конкретні наукові факти, а форма подання інформації є образною, за рахунок емоційно-насиченого характеру забезпечує ефективність засвоєння дітьми старшого дошкільного віку екологічних уявлень про живі організми, їхні взаємозв’язки один з одним та із середовищем існування, взаємозв’язок людини та природи; формування позитивного емоційно-ціннісного ставлення, екологічно доцільної поведінки та діяльності у природі. Отже, дослідно-експериментальним шляхом було доведено ефективність використання авторської казки як засобу екологічного виховання дітей старшого дошкільного віку.

Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів проблеми. Подальшого вивчення потребують можливості використання авторських казок про природу на більш ранніх етапах розвитку дитини дошкільного віку (середній дошкільний вік), а також розширення спектру методів, які варто використовувати в роботі з казкою, вивчення специфіки їх використання, виходячи з індивідуальних особливостей дітей.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1.    Костюхіна Л.В., Конюхова Т.С. Використання музики на заняттях з ознайомлення старших дошкільників з природою // Південноукраїнський державний педагогічний університет ім. К.Д. Ушинського. Всеукраїнські науково-практичні читання студентів і молодших науковців, присвячені спадщині великого вітчизняного педагога К.Д. Ушинського. – Одеса, 2003. – С. 144-146.

2.    Бєлєнька Г.В., Конюхова Т.С. Авторські казки про природу як засіб формування основ екологічного світогляду у дітей дошкільного віку // Національний педагогічний університет ім. М.П. Драгоманова. Наука і сучасність: Зб. наук. праць. – Т. 43. Педагогіка. Філософія. – К., 2004. – С. 20-29.

3.    Конюхова Т.С. Порівняльний аналіз існуючих програм з екологічного виховання дошкільників // Бердянський державний педагогічний університет. Зб. наук. праць № 2. Педагогічні науки. – Бердянськ, 2005. – С. 59-66.

4.    Конюхова Т.С. Чарівний промінь. Казки про природу для дітей дошкільного і молодшого шкільного віку / За загальною редакцією Бєлєнької Г.В. – Сімферополь, 2005. – 408 с.

5.    Конюхова Т.С. Авторська казка про природу // Дошкільне виховання. – 2006. – № 2. – С. 7-9.

6.    Конюхова Т.С. Місце й значення авторської казки про природу серед методів екологічного виховання дошкільників // Імідж сучасного педагога. – 2006. – № 7 (66). – С. 61-63.

7.    Конюхова Т.С. Характеристика загальних підходів до екологічної освіти й виховання дітей дошкільного віку на сучасному етапі // Освіта Донбасу. – 2006. – № 5 (118). – С. 62-67.

АНОТАЦІЯ

Науменко Т.С. Екологічне виховання дітей старшого дошкільного віку засобами авторської казки. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.08. – дошкільна педагогіка. – Інститут проблем виховання АПН України, Київ, 2008.

Дисертацію присвячено питанням екологічного виховання дітей старшого дошкільного віку засобами авторської казки. Розкрито теоретико-методичні основи екологічного виховання дітей дошкільного віку. Обґрунтувано роль і місце авторської казки природознавчого змісту як засобу екологічного виховання дітей старшого дошкільного віку. Визначено педагогічні умови використання авторських казок природознавчого змісту у процесі екологічного виховання.

Розроблено та експериментально перевірено методику використання авторської казки у процесі екологічного виховання дітей, визначено її етапи та зміст кожного з них. Дослідно-експериментальним шляхом доведено ефективність використання авторських казок у процесі екологічного виховання дітей старшого дошкільного віку.

Ключові слова: екологічне виховання, екологічна вихованість, екологічні уявлення, ставлення до природи, авторська казка природознавчого змісту, педагогічні умови та методика використання казок.

АННОТАЦИЯ

Науменко Т.С. Экологическое воспитание детей старшего дошкольного возраста средствами авторской сказки. – Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.08. – дошкольная педагогика. – Институт проблем воспитания АПН Украины, Киев, 2008.

Диссертация посвящена вопросам экологического воспитания детей старшего дошкольного возраста. Средством экологического воспитания избрана авторская сказка природоведческого содержания. В работе раскрыты теоретико-методические основы экологического воспитания детей старшего дошкольного возраста, обоснованы роль и место авторской сказки природоведческого содержания в процессе экологического воспитания детей старшего дошкольного возраста. На основании изучения и анализа состояния поднятой проблемы в психолого-педагогической литературе установлена логическая взаимосвязь понятий “экологическое воспитание”, “экологическая культура”, “экологические представления”, “эмоционально-ценностное отношение к природе”, а также уточнена сущность понятия “экологическая воспитанность” относительно детей дошкольного возраста. Автором определены критерии, охарактеризованы их показатели и выявлены уровни экологической воспитанности детей старшего дошкольного возраста.

Целесообразность использования авторской сказки природоведческого содержания в процессе экологического воспитания детей старшего дошкольного возраста обоснована тем, что такая сказка содержит научную основу, позволяющую формировать соответствующие действительности представления об отдельных объектах и явлениях природы, потребностях живых организмов, связях и зависимостях в природе в многоступенчатой иерархической последовательности и единстве. Авторская сказка о природе, в которой раскрыты реальные научные факты, обеспечивает единство рационального и эмоционального в познании, отвечает характеру мышления и интересам ребенка.

В исследовании определены и обоснованы педагогические условия использования авторских сказок природоведческого содержания в процессе экологического воспитания детей старшего дошкольного возраста. Так, условие использования сказки в процессе повседневного общения с детьми в разных видах деятельности в контексте решения задач экологического воспитания обосновано необходимостью обеспечения эмоционального фона восприятия детьми природы. Использование наглядности в процессе работы со сказкой – необходимостью подкрепления зрительными образами силы влияния сказочных персонажей на ребенка. Использование сказок в определенной системе и последовательности соответственно этапам работы обусловлено возможностью подачи познавательной информации в интересной форме, ее постепенного усложнения и трансформации детьми в разные виды деятельности. Единство позиций воспитателей и родителей в решении данной проблемы необходимо для обеспечения взаимодействия педагогов дошкольного учебного учреждения и семьи в вопросах экологического воспитания детей.

Разработана и экспериментально апробирована методика использования авторских сказок природоведческого содержания в процессе экологического воспитания старших дошкольников, определены ее этапы и содержание каждого из них. Суть методики использования сказок в процессе экологического воспитания детей старшего дошкольного возраста заключалась в том, что у детей последовательно закреплялись и расширялись представления об отдельных объектах и явлениях природы, формировались представления о связях и зависимостях в мире природы, целостности природы, развивалось положительное эмоционально-ценностное отношение к ней. Ведущей формой работы выступило ежедневное общение воспитателя с детьми с использованием материалов сказки. Наиболее интересными методами работы со сказкой были творческие и нетрадиционные: “бином фантазии”, “сказки-перевертыши”, “винегрет из сказок”, “продолжение ребенком сказки, рассказанной воспитателем”; “придумывание нового окончания сказки”, “составление сказки в заданном ключе”, “сказки наоборот”, “игры-сказки”.

Исследовательски-экспериментальным путем доказана эффективность использования авторских сказок природоведческого содержания в процессе экологического воспитания детей старшего дошкольного возраста, формирования у них экологических представлений как основы становления экологического сознания, экологической культуры и соответствующего отношения к природе.

Создан и экспериментально апробирован в работе с детьми сборник авторских сказок о природе “Чарівний промінь” („Волшебный луч”), который послужил основным элементом методического обеспечения разработанной методики. В сборник помещены авторские сказки, имеющие научную основу, выделенную составителем для удобства использования в процессе экологического воспитания детей старшего дошкольного возраста в условиях дошкольного учебного учреждения и семьи.

Доказано, что введение авторских сказок природоведческого содержания классиков детской литературы и современных авторов в разные виды деятельности детей старшего дошкольного возраста является эффективным средством их экологического воспитания.

Эффективность предложенной системы работы подтверждена методами математической статистики. Установлены статистически достоверные отличия (р < 0,001) относительно уровней экологической воспитанности детей контрольной и экспериментальной групп до и после проведения формирующего эксперимента.

Ключевые слова: экологическое воспитание, экологическая воспитанность, экологические представления, отношение к природе, авторская сказка природоведческого содержания, педагогические условия и методика использования сказок.

SUMMARY

Naymenko Т.S. Ekological education of children of the senior preschool age by means of an author's fairy tale. – Manuscript.

The dissertation on attaining a scientific degree of the candidate of pedagogical sciences in speciality 13.00.08. – preschool pedagogics. – Institute of Problems of Education at APS of Ukraine, Kуiv, 2008.

The dissertation is devoted to questions of ecological education of children of the senior preschool age by means of an author's fairy tale of the naturalists' contents. Theoretical bases of ecological education of children of the senior preschool age are opened. The role and a place of an author's fairy tale on ecological education of children are proved. Criteria and levels ecological representations of children of the senior preschool age are developed. Pedagogical conditions of use of author's fairy tales during ecological education of children of the senior preschool age are determined. The experimental way proves efficiency of use of author's fairy tales of the naturalists' contents during ecological education of children of the senior preschool age.

It is proved, that use of author's fairy tales of the naturalists' contents classics the children's literature and modern writers in different kinds of activity of children is effective means of ecological education of preschool children.

Key words: ecological education, ecological representations, attitude to natura, pedagogical conditions and methodic of fairy tales use, an author's fairy tale of the naturalists' contents.

____________________________________________

Підписано до друку 12.02.2008 р. Формат 60Ч90/16.

Ум. друк. арк. 0,9. Обл.-вид. арк. 0,9.

Тираж 100. Зам. 37

____________________________________________

“Видавництво “Науковий світ””^®

Свідоцтво ДК № 249 від 16.11.2000 р.

м. Київ, вул. Боженка, 17, оф. 504.

200-87-13, 200-87-15, 8-050-525-88-77

ІНСТИТУТ ПРОБЛЕМ ВИХОВАННЯ АКАДЕМІЇ ПЕДАГОГІЧНИХ НАУК УКРАЇНИ НАУМЕНКО ТЕТЯНА СЕРГІЇВНА УДК 373.2.033:82-343 ЕКОЛОГІЧНЕ ВИХОВАННЯ ДІТЕЙ СТАРШОГО ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ ЗАСОБАМИ АВТОРСЬКОЇ КАЗКИ 13

 

• 14:21 05 Июля 2016
  Российско-китайский медуниверситет откроет магистерскую программу по TCM
• 01:21 05 Июля 2016
  На форуме МГУ Россия и Китай обсудят научно-образовательное сотрудничество
• 11:00 04 Июля 2016
  Реморенко: "ЕГЭ-туризм" в России сходит на нет
• 10:52 04 Июля 2016
  Летняя российско-австрийская школа откроется в Москве
• 15:31 01 Июля 2016
  В СПбГУ могут воссоздать географический факультет

Заказать уникальную работу