Вступ

Актуальність роботи величезна, адже на сучасному етапі розвитку місцевого самоврядування в Україні особливої ваги набрало питання його фінансового забезпечення. Як одна з найважливіших основ місцевого самоврядування, фінансова база діяльності місцевих органів влади не виконує свою функцію достатньою мірою, стримуючи тим самим розвиток усього місцевого господарства і самоврядування в цілому, про що, зокрема, зазначалося у Рекомендаціях парламентських слухань «Децентралізація влади в Україні. Розширення прав місцевого самоврядування» [13]. Тому одним із основних питань реформування системи місцевого самоврядування є реформа місцевих фінансів. Це неодноразово підкреслювалося в науковій літературі [4; 5; 6] та багаточисельних публікаціях, але доводиться констатувати, що попри всі зусилля уряду, змінити стан на краще поки що не вдається. Поряд із намаганнями суто кількісного збільшення місцевих бюджетів, які, в основному, є одним із виразів об’єктивного економічного стану в країні, неабияке значення має пошук нових методів фінансового забезпечення місцевого самоврядування, а поряд із цим – і більш глибоке розуміння системи відносин, пов’язаних із функціонуванням місцевих фінансів.

Тематиці вдосконалення фінансової бази місцевого самоврядування присвячено чимало робіт, серед яких можна назвати ґрунтовні дослідження таких науковців, як О.П. Кириленко [4] та В.І. Кравченка [5], які відрізняються цілісним формуванням категорії «місцеві фінанси» і формуванням його як окремої категорії на відміну від понять «місцевий бюджет», «місцеві податки і збори», які виступають порівняно з нею як часткові, охоплюючи окремі питання єдиної складової фінансової бази місцевого самоврядування. У цих роботах, зокрема, було поставлено питання про міжурядові відносини за участю місцевих рад, про самостійність місцевих фінансів, що дозволило більш чітко сформулювати поняття «фінансова автономія місцевих органів влади» Ю.В. Петренко і О.Д. Рожко [6, с. 19]. Хоча ці питання вивчали науковці, проте вони вимагають продовження правових досліджень, спрямованих на юридичне закріплення місцевих фінансів у цілому як автономних відносин у фінансовій системі держави.

Метою роботи є дослідження основних нормативно-правових актів із питань фінансів стосовно закріплення останніх як автономії, виділення головних моментів у правовому регулюванні даних відносин із формуванням їх у наступному в окрему цілісну категорію правового регулювання фінансових відносин у системі місцевого самоврядування. Місцеве самоврядування у його сучасному розумінні оцінюється як автономія, тобто як відносна самостійність, відокремленість від держави. Європейська хартія місцевого самоврядування [12], Конституція України [1] і Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» [9], закріплюючи основи місцевого самоврядування, його статус, у своїх визначеннях вказують, що воно здійснюється у встановлених законом межах. У таких же межах здійснюється і фінансова автономія місцевого самоврядування, яка в літературі визначається як «база самоврядування територіальних колективів, самостійності усіх рівнів місцевої влади», «самоврядування у сфері фінансів», основна форма реалізації принципів місцевого самоврядування, фінансова автономія місцевих органів влади – «фінансова незалежність цих органів при виконанні покладених на них функцій» [6, с. 19–20]. Головною ознакою фінансової автономії автори роботи «Місцеві фінанси» вважають право місцевих органів влади приймати рішення у сфері власних фінансів [6, с. 20]. Однак навряд чи можна погодитись із цими авторами у тому, що «таку систему кожен місцевий орган влади створює сам: обирає її модель, внутрішню структуру, визначає співвідношення між окремими елементами» [6, с. 19].

Об’єктом є дослідження фінансової автономії Дніпропетровської області.

Самостійність місцевих фінансів і, зокрема, місцевих бюджетів вимагає правильного розуміння, оскільки повної відокремленості у сфері фінансів немає – фінанси місцевого самоврядування є складовою частиною фінансової системи України і багатьма каналами міцно пов’язані із державними фінансами.

Дніпропетровська область – один із найбільш індустріально розвинених регіонів України. Область займає площу 31,9 тис. км2 (5,3% території України), кількість населення на 1.04.2005 р. становила 3467 тис. осіб (7,4% людності України). У містах проживає більше 81% населення області. Середня щільність населення – 110 осіб / км2, тоді як в Україні в середньому – 79 осіб / км2.

Дніпропетровська область складається з 22 адміністративних районів, тут розташовано 20 міст, 13 із яких обласного підпорядкування, 45 селищ міського типу. Найбільші міста регіону – Дніпропетровськ (1071,5 тис. осіб), Кривий Ріг (707,3 тис. осіб), Дніпродзержинськ (260, 1 тис. осіб), Нікополь (134,6 тис. осіб), Павлоград (116,9 тис. осіб), Новомосковськ (71,9 тис. осіб), Жовті Води (53,1 тис. осіб), Марганець (50,3 тис. осіб), Орджонікідзе (45,9 тис. осіб), Синельникове (31,9 тис. осіб), Тернівка (29,2 тис. осіб), Першотравенськ (28,9 тис. осіб), Вільногірськ (23,8 тис. осіб).

Загалом Дніпропетровщина за основними показниками економічного розвитку займає провідні місця в Україні: перше місце за валовою продукцією сільського господарства, видобутком марганцевої (100% від загального обсягу в країні), залізної руди (82,3%), виробництвом стальних труб (73,5%), друге місце після Донецької області за обсягом промислової продукції (15,7%) та експортом товарів. Також в області виробляється 57% феросплавів, 37% прокату, 34% чавуну, 32% сталі, 26% коксу від загальнодержавного обсягу. На область припадає майже 12% вимог банків за кредитами, наданими в економіку України, із яких більшість – довгострокові.

1. Фінансова автономія Дніпропетровської області

 

1.1 Сутність фінансової автономії

Фінансова автономія передбачає основи взаємних обов’язків держави і місцевого самоврядування:

– держава гарантує місцеве самоврядування, підтримує його, передбачає механізм виконання рішень місцевого самоврядування та судовий захист його прав;

– місцеве самоврядування поєднує інтереси територіальних громад і загальнодержавні інтереси, дотримується законів, органи місцевого самоврядування та посадові особи з певних питань несуть відповідальність перед державою, виконують деякі делеговані державою повноваження та ін.

Головне ж значення для регулювання фінансових відносин у системі місцевого самоврядування мають положення ст. 143 Основного Закону про те, що територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності; затверджують програми соціально-економічного та культурного розвитку і контролюють їхнє виконання; затверджують бюджети відповідних адміністративно-територіальних одиниць і контролюють їх виконання; встановлюють місцеві податки і збори відповідно до закону та ін. Обласні та районні ради затверджують програми соціально-економічного та культурного розвитку відповідних областей і районів і контролюють їхнє виконання; затверджують районні та обласні бюджети, які формуються з коштів державного бюджету для їх відповідного розподілу між територіальними громадами або для виконання спільних проектів із коштів, залучених на договірних засадах із місцевих бюджетів для реалізації спільних соціально-економічних і культурних програм, та контролюють їх виконання; вирішують інші питання, віднесені законом до їхньої компетенції. У випадку надання законом органам місцевого самоврядування окремих повноважень органів виконавчої влади держава фінансує здійснення цих повноважень у повному обсязі за рахунок коштів Державного бюджету України або шляхом віднесення до місцевого бюджету у встановленому законом порядку окремих загальнодержавних податків, передає органам місцевого самоврядування відповідні об’єкти державної власності.

Більш детально межі фінансової автономії місцевого самоврядування визначаються Бюджетним кодексом України [8]. Слід звернути увагу на деяку невідповідність конституційного положення про те, що районні і обласні бюджети формуються з коштів державного бюджету для їх відповідного розподілу між територіальними громадами, і положень Бюджетного кодексу: «бюджетна система України – сукупність державного бюджету та місцевих бюджетів, побудована з урахуванням економічних відносин, державного і адміністративно-територіальних устроїв і врегульована нормами права» (ст. 1); «бюджетна система України складається з державного бюджету та місцевих бюджетів» (ст. 5). Тим самим Бюджетний кодекс встановлює, що місцеві бюджети не входять до Державного бюджету України, але не підтверджує положення ст. 143 Основного Закону про їх формування за рахунок коштів державного бюджету, що суттєво впливає розуміння місцевих бюджетів як самостійної ланки бюджетної і фінансової систем України. Водночас Бюджетний кодекс визначає відмінності між місцевими бюджетами і бюджетами місцевого самоврядування (ст. 5).

Ст. 7 Бюджетного кодексу України [8] визначає принципи бюджетної системи України, двоє з яких безпосередньо визначають межі фінансової автономії місцевих бюджетів:

– принцип єдності бюджетної системи України – єдність бюджетної системи України забезпечується єдиною правовою базою, єдиною грошовою системою, єдиним регулюванням бюджетних відносин, єдиною бюджетною класифікацією, єдністю порядку виконання бюджетів і ведення бухгалтерського обліку і звітності;

– принцип самостійності – Державний бюджет України та місцеві бюджети є самостійними. Держава коштами державного бюджету не несе відповідальності за бюджетні зобов’язання органів влади Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування. Органи влади Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування коштами відповідних бюджетів не несуть відповідальності за бюджетні зобов’язання одне одного, а також за бюджетні зобов’язання держави. Самостійність бюджетів забезпечується закріпленням за ними відповідних джерел доходів, правом відповідних органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування на визначення напрямів використання коштів відповідно до законодавства України, правом Верховної Ради Автономної Республіки Крим та відповідних рад самостійно і незалежно одне від одного розглядати та затверджувати відповідні бюджети.

Принципи організації місцевих фінансів визначаються також положеннями Європейської хартії місцевого самоврядування (ст. 9 та інші статті хартії), зокрема, такими з них, які відіграють роль принципів: 1) право місцевих властей на свої власні адекватні фінансові ресурси, якими вони можуть вільно розпоряджатися у межах своїх повноважень; 2) обсяг фінансових ресурсів місцевих властей має відповідати їхнім функціям, передбаченим конституцією або законом; 3) принаймні частина фінансових ресурсів місцевих властей повинна формуватися за рахунок місцевих податків і зборів, розміри яких вони мають право встановлювати в межах закону; 4) місцеві фінансові системи повинні мати диверсифікований і підвищувальний характер, а також відповідати зростанню вартості виконання завдань місцевих властей; 5) захист більш слабких у фінансовому аспекті місцевих властей, усунення диспропорцій шляхом запровадження спеціальних процедур; 6) інформування місцевих властей про порядок виділення їм перерозподілених ресурсів; 7) нецільовий характер дотацій місцевим органам влади з метою забезпечення їхньої свободи у проведенні своєї політики; 8) доступ до національного ринку капіталу з метою здійснення позик інвестиційного капіталу. Ці принципи були сформульовані Європейською хартією місцевого самоврядування, яка була ратифікована Україною 15 липня 1997 р., внаслідок чого вони стали частиною національного законодавства. Разом із нормами Конституції та законодавства України вони утворюють фундамент побудови місцевих фінансів, який не може бути змінений у процесі поточної нормотворчої діяльності. Разом з тим вважаємо за необхідне відобразити принципи, закріплені Європейською хартією в законодавстві про місцеве самоврядування, що мало б суттєве значення і дозволило б більш чітко застосовувати їх в умовах України.

Автономність місцевих фінансів полягає не лише у відокремленості місцевих бюджетів і праві місцевих рад самостійно визначати напрями видатків із них, але і в правах із встановлення місцевих податків і зборів, що виходить за межі бюджетних відносин і дає підстави для застосування терміна «місцеві фінанси». Ці відносини на даний час регулюються Законом України «Про систему оподаткування» [11].

Процес реформування місцевого самоврядування повинен супроводжуватися адекватними йому змінами у системі місцевих фінансів. На сьогодні місцеві фінанси, місцеві бюджети мають цілий ряд вад, що не дозволяють місцевим органам влади виконувати свої функції належним чином і є відступами від принципів, зафіксованих у Європейській хартії місцевого самоврядування. Вони неодноразово називалися у науковій літературі і засобах масової інформації і немає потреби розглядати їх детально. Варто лише згадати, що це критична хронічна недостатність коштів, підкресливши, що йдеться не просто про їхню недостатність, а про те, що їх просто немає при виконанні органами місцевої влади своїх функцій. Зокрема, голова Комітету Верховної Ради України з питань державного будівництва й місцевого самоврядування А. Матвієнко зазначає, що «з-понад 12 тисяч сільських рад більш, як у половині єдиною бюджетною установою взагалі є … сама сільська рада з головою, секретарем та сторожем» [3]. За таких умов питання про бюджети розвитку взагалі можна не ставити. Не кращий стан справ із місцевими податками та зборами, які становлять у сукупності незначну частину місцевих бюджетів (5–6 відсотків від їхньої величини). Не реалізовані й інші вимоги Європейської хартії місцевого самоврядування, зокрема, поступовий перехід до системи формування бюджетів знизу догори [1].

Усі ці недоліки на сьогодні загальновідомі і немає потреби їх ще раз називати, стаючи на позиції критики, яка мало що може змінити в реальному стані речей. Мабуть, у сучасних умовах доцільно говорити про те, щоб, виходячи з реальностей, все ж проводити роботу в конструктивному напрямі. В умовах розпорошеності коштів між сільськими радами, які не в змозі об’єктивно сконцентрувати значні ресурси для, наприклад, капітального будівництва, очевидно, є сенс концентрувати їх у районній, а залежно від конкретних умов, і в обласній ланці, задовольняючи нагальні потреби в порядку черги. Це є деяким відступом від загальноприйнятої моделі відносин у системі місцевого самоврядування, але має економічний сенс – можливість здійснювати видатки розвитку, якщо не на всій території, то в окремих її частинах.

 

1.2 Економічний потенціал

Господарський комплекс області – індустріально-аграрний. У промисловості зайнято більше третини працюючих. На обласний центр – Дніпропетровськ припадає 30% загальнорегіонального обсягу промислової продукції. Промисловий комплекс – поліфункціональний: 66,7% обсягу реалізованої продукції припадає на обробну промисловість (у тому числі на металургію та оброблення металу – 44,4%, машинобудування – 6,3%, харчову – 6,2%, хімічну і нафтохімічну – 5,2% та ін.), добувну – 21,1% (у тому числі видобування неенергетичних матеріалів – 18,2%, енергетичних – 2,9%), виробництво та розподілення електроенергії, газу і води – 12,2%. В усьому обсязі реалізованої продукції значну частку – 85,1% складає сировинна продукція, тоді як частка інших груп товарів, які свідчать про технологічну здатність продукувати готовий до споживання продукт, є незначною – всього 14,9%. Звідси формується структура потреби господарського комплексу регіону у професійному та кваліфікаційному складі зайнятого населення.

Сільське господарство має сприятливі агрокліматичні умови для свого розвитку. Сільськогосподарські угіддя займають 54,2% території області, значна частина розорана. На одного мешканця у середньому припадає 0,71 га орних земель, тоді як в Україні – 0,63 га. Основними напрямами є вирощування зернових, соняшника, цукрового буряка, м‘ясо-молочне тваринництво та свинарство. Сільське господарство високопродуктивне: на одного працюючого виробляється у 1,5 рази більше продукції, ніж у середньому по Україні.

Займаючи 5,3% території з часткою населення 7,4%, Дніпропетровська область є одним з провідних регіонів України, економічний розвиток якого значною мірою визначає загальну ситуацію в державі.

Передусім це потужна промисловість, високорозвинена транспортна й фінансова інфраструктури, вдале географічне положення, багаті природні ресурси та родючі землі. Регіон підтримує економічні відносини з основними світовими ринками, наближений до багатьох ринків країн Європи та СНД.

На Дніпропетровщині виробляється 100% марганцевої та 81,9% залізної руди, 75,4% труб, 57% феросплавів, 36,4% металопрокату, 34,2% чавуну, 32,1% сталі, 30% прокату, 25,8% коксу, 19,6% шин, 16,4% цементу, 9,5% вугілля, 14,6% мінеральних добрив, 20,2% телевізорів, 33,6% м’яса.

Питома вага господарського комплексу області в загальнодержавних показниках за роки незалежності України відчутно зросла. Питома вага промислового виробництва збільшилась – з 14,5 до 17 відсотків, сільськогосподарського – з 5,4 до 6,4, іноземних інвестицій – з 5,4 до 10,5, експорту – з 14,1 до 19,2,

Роздрібного товарообігу – з 7 до 8,9. Частка області в загальному обсязі інвестицій, фонду оплати праці стабільно знаходиться на рівні 9–10 відсотків.
Про суттєве зростання ефективності роботи свідчить збільшення питомої ваги отриманого фінансового результату з 2,5 до 16,3, обсягів податкових надходжень – з 7 до 9 відсотків.

Понад 700 промислових підприємств, на яких зайнято близько 450 тисяч працівників, забезпечують друге місце Дніпропетровщини за обсягами промислового виробництва.

З 1996 року зримим було уповільнення темпів спаду виробництва майже в усіх найважливіших галузях промисловості області. Сталий розвиток почався в 1999 році, коли зростання обсягів виробництва сягнуло 102,5 відсотка. З того часу вони збільшилася в 1,7 раза. За останні 5 років обсяг реалізованої продукції зріс більш ніж у 2,5 раза і склав 63,7 мільярда гривень.

У результаті реформування економічних відносин докорінно змінилася структура виробництва. Якщо на початку 90‑х років минулого сторіччя на державні підприємства припадало понад 90 відсотків усієї випущеної промислової продукції, то сьогодні основні обсяги виробництва (три чверті) забезпечують підприємства недержавного сектору.

За останні 10 років на створення нових, модернізацію і розширення діючих промислових виробництв спрямовано близько 15 млрд. грн.. інвестицій, що дало можливість освоїти випуск майже 2400 нових видів продукції.

На 150 підприємствах впроваджено системи управління якістю за міжнародними стандартами.

Про конкурентоспроможність промислової продукції області свідчать зростаючі обсяги її поставок на зовнішні ринки, які досягли 5,9 млрд. дол. США.

Дніпропетровська область – один із найбільш індустріально розвинених регіонів України. Область займає площу 31,9 тис. км2 (5,3% території України), кількість населення на 1.04.2005 р. становила 3467 тис. осіб (7,4% людності України). У містах проживає більше 81% населення області. Середня щільність населення – 110 осіб / км2, тоді як в Україні в середньому – 79 осіб / км2.

Дніпропетровська область складається з 22 адміністративних районів, тут розташовано 20 міст, 13 із яких обласного підпорядкування, 45 селищ міського типу. Найбільші міста регіону – Дніпропетровськ (1071,5 тис. осіб), Кривий Ріг (707,3 тис. осіб), Дніпродзержинськ (260, 1 тис. осіб), Нікополь (134,6 тис. осіб), Павлоград (116,9 тис. осіб), Новомосковськ (71,9 тис. осіб), Жовті Води (53,1 тис. осіб), Марганець (50,3 тис. осіб), Орджонікідзе (45,9 тис. осіб), Синельникове (31,9 тис. осіб), Тернівка (29,2 тис. осіб), Першотравенськ (28,9 тис. осіб), Вільногірськ (23,8 тис. осіб).

Загалом Дніпропетровщина за основними показниками економічного розвитку займає провідні місця в Україні: перше місце за валовою продукцією сільського господарства, видобутком марганцевої (100% від загального обсягу в країні), залізної руди (82,3%), виробництвом стальних труб (73,5%), друге місце після Донецької області за обсягом промислової продукції (15,7%) та експортом товарів. Також в області виробляється 57% феросплавів, 37% прокату, 34% чавуну, 32% сталі, 26% коксу від загальнодержавного обсягу. На область припадає майже 12% вимог банків за кредитами, наданими в економіку України, із яких більшість – довгострокові.

Дніпропетровська область знаходиться на третьому місці в Україні після м. Києва та Донецької області за абсолютною величиною та середнім показником на одного мешканця валової доданої вартості. А темпи зростання в економіці регіону є вищі, ніж у середньому в країні.

2. Економічний та соціальний розвиток адміністративно-територіальної одиниці у 2006 році

2.1 Сектор промислового виробництва

Забезпечено зростання промислового виробництва у 2006 році на 8,4% відносно 2005 року.

У січні-лютому 2007 року обсяг промислового виробництва збільшився на 15,2% у порівнянні з січнем-лютим 2006 року.

По Україні випуск промислової продукції зріс на 6,2%. У січні-лютому 2007 року – на 13,4%.

По інших областях темпи росту промислового виробництва склали: Харківська – 105,9% (у січні-лютому – 105,8%), Луганська – 101,7% (112,7%), Донецька – 106,1% (114,5%).

За 2006 рік обсяг реалізованої промислової продукції склав 76,0 млрд.. грн.. У січні – лютому 2007 року – 14,2 млрд.. грн..

Рис. 2.1 Динаміка промислового виробництва

Приріст виробництва досягнуто у добувній промисловості – на 7,3% за рахунок зростання видобування неенергетичних матеріалів на 8,8%; обробній промисловості – на 8,6%, у тому числі: у харчовій – на 11,0%, целюлозно-паперовій – на 23,4%, виробництві деревини та виробів з деревини – у 4,9 рази, виробництві коксопродуктів – на 0,9%, інших неметалевих мінеральних виробів – на 21,6%, металургії та обробленні металу – на 11,1%, інших промислових виробництвах – на 58,2%, а також на підприємствах по виробництву та розподілу електроенергії, тепла, води, газоподібного палива – на 13,6%.

У січні-лютому 2007 року досягнуто збільшення обсягів виробництва у добувній промисловості (на 8,1%) за рахунок зростання видобування паливно-енергетичних корисних копалин (на 9,7%), в переробній промисловості (на 18,1%) завдяки росту виробництва у харчовій (на 20,2%), целюлозно-паперовій (на 36,8%), іншої неметалевої мінеральної продукції (на 44,9%), металургійному виробництві та виробництві готових металевих виробів (на 21,2%), машинобудуванні (на 17,1%), інших галузях промисловості (на 11,1%).

Рис. 2.2. Динаміка обсягів реалізованої промислової продукції по основних видах економічної діяльності, млн. грн..

Із найважливіших видів продукції у натуральному виразі досягнуто приріст виробництва вугілля готового (на 9,6%), руд і концентратів заліза неагломерованих (на 5,4%), руд і концентратів марганцевих (на 0,9%), труб (на 16,9%), сталі (на 9,2%), чавуну (на 9,0%), прокату готового (на 7,3%), коксу (на 1,4%), соди каустичної (на 5,6%), аміаку синтетичного (на 2,0%), телевізорів (на 15,7%), тролейбусів (на 80,0%), лічильників електроенергії (у 1,8 рази), елементів конструкцій збірних (на 11,0%), стінових будівельних матеріалів (на 8,2%), блоків та цегли з цементу (на 7,1%), цементу (на 5,2%), електроенергії (на 13,3%).

У січні-лютому 2007 року із найважливіших видів продукції у натуральному виразі досягнуто приріст виробництва концентратів з вугілля готового (на 12,9%), руд і концентратів заліза неагломерованих (на 6,2%), руд і концентратів марганцевих (на 10,9%), труб (на 24,7%), сталі (на 18,5%), чавуну (на 21,3%), прокату готового (на 24,8%), соди каустичної (на 23,4%), добрив азотних мінеральних чи хімічних (на 1,9%), коксу (на 6,0%), пластмаси (на 37,3%), тракторів (на 12,9%), верстатів для оброблення дерева (на 30,0%), плит кухонних (на 27,9%), телевізорів (на 53,8%), електровозів (у 1,3 рази), тролейбусів (у 1,3 рази), лічильників електроенергії (на 93,6%), елементів конструкцій збірних (на 71,5%), стінових будівельних матеріалів (на 78,0%), блоків та цегли з цементу (на 33,6%), цементу (на 15,9%), паперу та картону (на 23,1%).

Досягнуто збільшення виробництва продукції харчової промисловості: хлібців хрустких, сухарів, хліба для тостів і виробів хрустких аналогічного типу (на 9,5%), м’яса (на 14,1%), ковбасних виробів (на 15,1%), олії рафінованої (на 4,1%), олії нерафінованої (у 1,8 рази), круп (на 1,6%), цукру-піску (на 61,4%).

У січні-лютому 2007 року досягнуто збільшення виробництва продукції харчової промисловості: борошна (на 0,9%), продуктів кисломолочних (на 18,1%), молока обробленого (на 18,8%), м’яса (на 24,0%), ковбасних виробів (на 19,9%), олії нерафінованої (на 5,1%), круп (на 16,0%).

2.2 Транспорт та зв’язок

Обсяги перевезень вантажів підприємствами транспортного комплексу області за 2006 рік зросли на 1,7% і склали 106,4 млн.. тонн, вантажообіг зріс на 7,0% і становить 39,1 млрд.. ткм.

У січні-лютому 2007 року перевезено 16,3 млн.. тонн вантажів, що більше рівня січня-лютого 2006 року на 14,2%, обсяг транспортної роботи склав 6,4 млрд.. тонно-кілометрів, і зріс на 13,1%.

Перевезено 370,4 млн.. пасажирів, що складає 97,9% до відповідного періоду 2005 року, пасажирообіг склав 8,6 млрд.. пас км.

У січні-лютому 2007 року підприємствами пасажирського транспорту області перевезено 115,8 млн.. осіб і збільшилось на 4,1%, пасажирообіг зріс на 2,7%.

Рис. 2.3. Транспортний комплекс області

У 2006 році підприємствами-операторами зв’язку області надано споживачам послуг на суму 1611,3 млн.. грн.. (по нарахуванню), що склало 122,1% до 2005 року.

У січні-лютому 2007 року підприємствами-операторами зв’язку області надано споживачам послуг на суму 269,6 млн.. грн.. (по нарахуванню), що склало 112,2% до січня-лютого 2006 року.

Упродовж 2006 року населення одержало послуг зв’язку на суму
887,5 млн.. грн.., що складає 55,1% обласного обсягу. З них на оплату послуг мобільного зв’язку (стільникового, пейджингового, транкінгового) припадало 45,3%, телефонного міського – 21,7%, телефонного міжміського – 18,1%, передачі і прийому телевізійних та радіопрограм, радіозв’язку – 8%, поштового – 3,2%, комп’ютерного – 2,1%, інших послуг зв’язку, наданих населенню – 1,6%.

На протязі 2006 року введено в дію 51,5 тис. телефонних номерів на міських та 0,8 тис. телефонних номерів на сільських АТС і становить відповідно 793,6 тис. та 70,4 тис. одиниць, введено в експлуатацію 331,8 км волоконно-оптичної, 280 км кабельної та 90 км радіорелейної ліній зв’язку.

Спостерігається незмінна тенденція щодо збільшення кількості абонентів мобільного зв’язку. У 2006 році у порівнянні з 2005 роком, кількість абонентів зросла у 1,5 рази і складає понад 2,6 млн.. абонентів, з них 52,7% становлять фізичні особи. Забезпеченість населення квартирними телефонами у розрахунку на 100 сімей складає 64 одиниці.

Громадянам пільгових категорій встановлено майже 9316 номерів, з них:

ветеранам Великої Вітчизняної війни – 4354;

інвалідам першої та другої категорій – 1519;

постраждалим від аварії на Чорнобильській АЕС – 251;

іншим категоріям – 3192.

2.3 Зовнішньоекономічна діяльність

У 2006 році обсяги зовнішньоторговельного обороту товарами зросли на 24,5% і склали 10822,3 млн.. дол. США, у тому числі: експорт – 7119,0 млн.. дол. США та імпорт – 3703,3 млн.. дол. США, що відповідно становить 119,6% та 135,1% до рівня 2005 року позитивне сальдо склало – 3,4 млрд.. дол. США.

У січні 2007 року обсяги зовнішньоторговельного обороту товарами зросли на 59,0% і склали 1001,8 млн.. дол.. США, у тому числі: експорт – 723,1 млн.. дол. США та імпорт – 278,7 млн.. дол. США, що відповідно становить 172,1% та 132,8% до рівня відповідного періоду 2006 року позитивне сальдо склало – 0,4 млрд.. дол. США.

У загальному обсязі експорту України на Дніпропетровську область припадає 18,5% та 8,6% імпорту.

Експортно-імпортні операції з товарами область здійснювала з партнерами 162 країн світу.

Основним партнером підприємств області у зовнішній торгівлі товарами є Російська Федерація: експорт до неї склав
1369,1 млн.. дол. США, що дорівнює 19,2% експорту області, і збільшився на 26,5%. Обсяги імпорту склали 1232,5 млн.. дол. США, це –33,3% імпорту області, які збільшився на 25,0%.

У загальному обсязі експорту області частка країн СНД становила – 28,6%, Європи – 27,1%, Азії – 21,6%, Африки – 13,3%, Америки – 9,4%. Крім того, значними обсяги обороту були з Італією, Алжиром, Туреччиною, Сірійською Арабською Республікою, Польщею, Сполученими Штатами Америки.

Структура експорту обумовлена промисловим потенціалом області. Найбільшу питому вагу у загальному обсязі експорту склали чорні метали 57,4%, вироби чорних металів – 16,4%, транспортні засоби – ,2%, руди, продукція хімічної промисловості – 3,8%, машини, устаткування та механізми – 2,3%.

Рис. 2.4 Зовнішня торгівля товарами, млн.. дол.

З метою активізації зовнішньоекономічної діяльності у 2006 році проведено виставкові заходи, а саме:

участь області у виставці «Грюне Вохе» у м. Берліні, де було представлено підприємства харчової та переробної галузі для зміцнення експортних позицій підприємств АПК та харчової промисловості області;

участь області у міжнародній промисловій виставці «Ганновер Мессе-2006» у м. Ганновер, Німеччина, де було представлено інформаційно-презентаційну продукцію понад 50 підприємств регіону;

на 75-ий міжнародний промисловий ярмарок у м. Ізмір, Туреччина, проведено чисельні переговори з представниками ділових кіл Туреччини, а також офіційними представниками муніципалітету м. Ізмір;

участь у національної виставці України у США, м. Чикаго, проведено чисельні зустрічі з представниками ділових кіл США, досягнуто попередні домовленості, щодо налагодження експортних поставок (продукція сільського господарства, гумовотехнічної продукції), виготовлення продукції на замовлення (ракетна техніка).

2.4 Агропромисловий комплекс

Обсяги виробництва сільськогосподарської продукції в усіх категоріях господарств за 2006 рік склали 101,3% проти 2005 року.

· Намолочено 2,6 млн.. тонн зерна.

· Регіональний запас продовольчого зерна склав 170,7 тис. тонн при завданні 125 тис. тонн.

· Намолочено соняшника 761,5 тис. тонн (на 24,2% більше минулорічного), накопано цукрового буряку 585,2 тис. тонн (на 63,2% більше минулорічного).

За 2006 рік збільшилось виробництво м’яса – на 14,3%, яєць – на 10,6%. Фактично за 2006 рік всіма категоріями господарств області вироблено: м’яса – 183,9 тис. тонн, молока – 474,4 тис. тонн, яєць – 974,7 млн.. штук.

У січні-лютому 2007 року обсяги виробництва склали 112,0% до відповідного періоду минулого року. Регіональний запас продовольчого зерна на сьогодні складає 216,0 тис. тонн. Збільшилось виробництво м’яса – на 17%, яєць – на 8,6%.

Внаслідок проведеної роботи щодо стабілізації та нарощування чисельності поголів’я тварин за 2006 рік проти минулого року вдалося збільшити в усіх категоріях господарств області поголів’я свиней на 56,4 тисяч голів, або на 13,5%, поголів’я овець та кіз – на 1,8 тис. голів, або на 14,1%.

За січень-лютий 2007 року збільшилось поголів’я свиней на 20,2%, птиці – на 4,5%.

На підтримку розвитку сільськогосподарського виробництва у 2006 році спрямовано 199,2 млн.. грн.. державних коштів, проти 140,3 млн.. грн.. за 2005 рік. В тому числі для підтримки галузі рослинництва у найважливіший для села період – під час посівної, сільгосптоваровиробниками області отримано 33,6 млн.. грн.. дотацій на 1 гектар посівів озимих зернових культур.
· За 2006 рік у комерційних банках отримано кредитів на суму – 957,0 млн.. грн.., у тому числі пільгових –471,1 млн.. грн..

В рамках реалізації регіональної програми розвитку соціальної сфери села за 2006 рік введено:

12,51 км водопроводів, що забезпечило питною водою понад
8 тис. мешканців в 25 населених пунктах області;

399,1 км газопроводів в 125 населених пунктах області з населенням понад 59 тис. мешканців;

143,6 тис. кв. м загальної площі житла, що дозволило поліпшити житлові умови понад 2 тисяч мешканців;

Пільгові кредити з обласного бюджету на індивідуальне житлове будівництво сільським забудовникам в обсязі 1890 тис. грн.. отримала 51 сім’я.
Інвестиційний розвиток

У 2006 році обсяг інвестицій в основний капітал за рахунок усіх джерел фінансування склав 10,7 млрд.. грн.., що перевищує рівень відповідного періоду минулого року на 24,2%.

Рис. 2.5. Інвестиції в основний капітал, млн.. грн..

У 2006 році в області введено в експлуатацію потужності з видобування сировини кольорових металів, 52,3 тис. номерів автоматичних телефонних станцій, виробництва: пластмасових труб, металопластикових вікон, поліетилену, м’яких меблів, напівфабрикатів харчових, олії нерафінованої, побудовано: хвостосховище, установку для утилізації шкідливих промислових відходів, депо з технічного обслуговування вагонів, автозаправочні станції, торгові підприємства та інші.

У 2006 році за рахунок усіх джерел фінансування введено 401,8 тис. кв. м загальної площі житла (107,1% до 2005 року), на 8,6% збільшено введення в дію газопровідних (449,3 км) та у 2,8 рази водопровідних мереж (59,3 км).

За січень-лютий 2007 року введено 31,3 тис. кв. м загальної площі житла, що складає 129,2% до рівня 2006 року.

За рахунок державного та обласного бюджетів виконані дорожні роботи в обсязі 577,0 млн.. грн.., що у 3,2 рази більше, ніж за відповідний період 2005 року. Введено 13,2 км, відремонтовано капітальним та поточним ремонтами 7,0 км та 214,7 км автодоріг відповідно.

Обсяг виконаних будівельних робіт за 2006 рік становить 2234,1 млн.. грн.., що на 4,1% перевищує рівень відповідного періоду минулого року.

За січень-лютий 2007 року обсяг підрядних робіт склав 262,8 млн.. грн.., що на 19,6% перевищує рівень відповідного періоду минулого року.

Обсяг прямих іноземних інвестицій залучених в економіку області досяг 2331,9 млн.. дол. США і збільшився за 2006 рік на 33,7%. За 2006 рік в область залучено 587,2 млн.. дол. США іноземних інвестицій.

На одного мешканця області обсяг інвестицій складає 674 дол. США.

Рис. 2.6. Обсяги залучених в економіку області іноземних інвестицій, млн.. дол. США

2.5 Соціальний розвиток

За 2006 рік загальний обсяг роздрібного товарообороту склав 18004,7 млн.. грн..) і зріс на 24,2%, обсяг роздрібного товарообороту на 1 особу склав 435,2 грн.. – на 23,5% більше.

За січень-лютий 2007 року загальний обсяг роздрібного товарообороту склав 2979 млн.. грн.., що на 35,5% більше відповідного періоду 2007 року.

Шириться мережа сільських магазинів. За 2006 рік у сільській місцевості відкрито 232 магазини та 16 підприємств ресторанного господарства.

Рис. 2.6. Обсяг товарообороту та послуг

Доход від реалізації послуг у 2006 році склав 6,0 млрд.. грн.., або на 32,5% більше 2005 року, у тому числі від реалізації послуг, оплачених населенням, – 2,0 млрд.. грн.. (на 34,0% більше).

Доход від реалізації послуг у січні-лютому 2007 року склав 1052,3 млн.. грн.., або на 34,6% більше відповідного періоду 2006 року.

Забезпечено збереження та розвиток мережі закладів освіти, охорони здоров’я, соціального захисту.

В системі охорони здоров’я в 2006 році поліпшено матеріально-технічну базу лікувально-профілактичних закладів та проведено роботу по реформуванню та оптимізації мережі закладів охорони здоров’я:придбано 15 автомобілів швидкої допомоги, медичне обладнання для сільських закладів охорони здоров’я; відкрито в обласній клінічній психіатричній лікарні хоспісне відділення на 25 ліжок;

відкрито центр амбулаторної хірургічної допомоги для забезпечення хірургічною допомогою в першу чергу сільського населення;

відкрито 38 закладів загальної практики-сімейної медицини, всього в області 104 заклади загальної практики-сімейної медицини;

на базі обласного діагностичного центру створено реєстр дітей з вродженими вадами серця та магістральних судин;

відкрито багатокомпонентний навчально-методичний центр з організації контролю якості лабораторних досліджень на туберкульоз;

відкрито центри профілактики та боротьби з ВІЛ-інфекцією/СНІДом у містах Тернівці та Нікополі;

створено кабінети довіри на базі центральних районних лікарень в 2 містах та 6 районах;

вирішено питання 100-відсоткового тестування на вірус імунодефіциту вагітних жінок та донорів;

оздоровлено 6,4 тис. інвалідів та ветеранів війни;

розпочав роботу після реорганізації госпіталь для інвалідів та ветеранів Великої Вітчизняної війни в смт. Роздори Синельниківського району на 50 ліжок;

за кошти обласного бюджету придбано діагностичне обладнання та мамографи для 22 районів області.

В рамках реалізації регіональних програм розвитку освіти, у 2006 році із залученням коштів обласного бюджету:

встановлено 17 класів-комплектів сучасної комп’ютерної техніки в закладах освіти малих міст Марганець, Синельникове, Жовті Води, Орджонікідзе (рівень забезпечення комп'ютерною технікою загальноосвітніх шкіл області становить 97,0%, у сільській місцевості – 100%, що вище середніх показників по Україні – 73%);

на виконання програми «Шкільний автобус» для перевезення дітей до місця навчання придбано – 26 автобусів за кошти обласного бюджету та 9 кошти місцевих бюджетів (забезпеченість безкоштовним підвезенням в 2006 році досягла 93,8% проти 84,3% в 2005 році);

придбано 141,0 тис. примірників підручників;

відкрито 3 дитячі садки на 104 додаткових груп в існуючих дошкільних навчальних закладах (охоплення дітей дошкільною освітою складає – 70%).

Рис. 2.7. Освітні послуги, %

Створено умови для підтримки обдарованої молоді: в 2006 році започаткована обласна іменна стипендія переможцям другого (обласного) етапу Всеукраїнського конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт учнів-членів Малої академії наук України. 231 учень отримує стипендію з 1 вересня;

започаткована обласна стипендію кращим учням професійно-технічних училищ та студентам вищих навчальних закладів. Стипендію отримують (346 осіб, середній розмір стипендії – 243 грн..);

з жовтня 2006 року започатковано обласну іменну стипендію ім. О.М. Макарова студенти, аспіранти та молоді вчені, які вкладають свій внесок у галузь ракетобудування (розмір стипендії – 500 грн..);

створено консультативно-дорадчий орган – Дніпропетровську молодіжну обласну адміністрацію (ДМОА), до складу якої входять найкращі студенти більшості вищих навчальних закладів Дніпропетровської області;

проведено І обласний з’їзд студентів вищих навчальних закладів, у якому взяли участь 450 студентів вищих навчальних закладів Дніпропетровської, Донецької, Запорізької, Київської, Кіровоградської і Львівської областей;

відкрито Дніпропетровський обласний центр історії і розвитку української мови;

протягом 2006 року організовано видання газети «Молодь Дніпропетровщини», бюлетеню «Молодь Придніпров’я», а також інформаційного вісника «Молодіжна політика у Дніпропетровській області».

У 2006 році створено необхідні умови для залучення до занять фізичною культурою і спортом всіх верств населення:

всіма формами фізкультурно-оздоровчої та спортивної роботи охоплено 661,9 тис. осіб;

відкрито 3 спортивні зали, 4 приміщення для фізкультурно-оздоровчих занять та 8 дитячо-юнацьких спортивних шкіл;

збудовано 7 спортивних ігрових майданчиків, облаштованих синтетичним покриттям, та 3 – з тренажерним обладнанням. За підтримки фонду братів Кличко створено спортивний майданчик з тренажерним обладнанням у Самарському районі м. Дніпропетровська;

відновлено роботу 19 спортивних клубів на підприємствах, установах та організаціях;

проведено 256 обласних спортивно-масових заходів серед учнівської та студентської молоді, в яких взяло участь понад 23 тис. осіб.

З 1 січня 2006 року забезпечено виплату державної соціальної допомоги на дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, грошового забезпечення батькам-вихователям і прийомним батькам за надання соціальних послуг у дитячих будинках сімейного типу та прийомних сім’ях за принципом «гроші ходять за дитиною».

В області діє 15 дитячих будинків сімейного типу в яких виховується 81 дітей-вихованців та 19 прийомних сімей з 38 прийомною дитиною.

У 2006 році створено 3 будинки сімейного типу в яких виховується 10 дітей (у Покровському районі – 3 дитини, містах Марганці – 3 дитини та Жовтих Водах – 4 дитини). 2006 році 14097 матерям призначено допомогу при народженні дитини у підвищеному розмірі 8,5 тис. грн..

4063 сім’ям, в яких перебувають діти під опікою чи піклуванням, розмір допомоги становить 415 грн..

Обласним центром соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді проведено навчання 46 кандидатів у батьки-вихователі дитячих будинків сімейного типу та прийомні батьки.

В 9 притулках для неповнолітніх соціальний захист отримали 1739 неповнолітніх, з початку року до притулків влаштовано 1086 підлітків.

Висновок до 2 розділу

Завдяки системній роботі органів виконавчої влади щодо забезпечення виконання визначених керівництвом держави завдань на 2006 рік – це утримання темпів економічного зростання в усіх галузях і сферах діяльності, концентрації зусиль і ресурсів на розв’язання найгостріших регіональних проблем – вдалося закріпити позиції Дніпропетровщини як одного з провідних регіонів України.

Аналіз офіційних результатів соціально-економічного розвитку у 2006 році свідчить, що в області утримуються стабільні темпи економічного зростання в усіх галузях і сферах діяльності та підвищується добробут населення.

Збільшуються темпи росту виробництва галузей, зорієнтованих, в основному, на випуск продукції кінцевого споживання, зростає виробництво майже усіх найважливіших видів продукції, обсягів перевезень вантажів у транспортному комплексі, зовнішньоторговельного обороту, роздрібного товарообороту, платних послуг.

Зросла ефективність роботи господарського комплексу області, фінансовим результатом від звичайної діяльності суб’єктів господарювання області став прибуток у сумі 10 млрд.. грн..

Завдяки підвищенню економічної активності підприємств та розширенню можливостей їх самофінансування, зростають обсяги інвестицій в основний капітал.

Це дає можливість продовжити будівництво і ввести в експлуатацію низку важливих об’єктів як виробничого, так і невиробничого призначення.

Реалізація заходів активної соціальної політики дозволила досягти зростання заробітної плати, не допустити заборгованості із виплати заробітної плати в бюджетній сфері, суттєво скоротити її в господарському комплексі у цілому, забезпечити своєчасну і в повному обсязі виплату пенсій. Протягом останніх років збережена стабільність на ринку праці, зростає кількість малих підприємств, чисельність працюючих на них, а також підприємців – фізичних осіб.

 

3. Шляхи розвитку фінансової автономії Дніпропетровської області

3.1. Шляхи вдосконалення соціальної сфери

Демографічна ситуація

Демографічна ситуація в області за прогнозом суттєво не змінюватиметься, збережеться тенденція до зменшення чисельності за рахунок його природного скорочення.

Для поліпшення демографічної ситуації головними завданнями в 2009 році залишатимуться:

стимулювання народжуваності, забезпечення підтримки сімей з дітьми;

створення сприятливих умов для поєднання жінками професійної зайнятості з материнством;

вжиття заходів щодо запобігання поширенню таких захворювань, як туберкульоз та ВІЛ/СНІД;

розроблення комплексу заходів щодо поліпшення умов праці із дотриманням вимог її охорони, виконання екологічних програм.

Прогнозне підвищення розміру одноразової допомоги при народженні дитини до 12 тис. грн.. на першу дитину, 25 тис. грн.. – на другу, 50 тис. грн.. – за третю і більше народжених дітей нададуть можливість поліпшити демографічну ситуацію та рівень життя сімей з дітьми.

За розрахунками, з 37 тис. дітей, що можуть народитися в 2009 році, 11,1 тис. сімей – це сім’ї, в яких народиться друга дитина, та 3,3 тис. – третя та більше.

Середньорічна чисельність наявного населення в 2009 році становити 3408,7 тис. осіб.

Зайнятість населення та ринок праці

У рамках регіональної програми зайнятості населення передбачається здійснення комплексу заходів, спрямованих на активізацію економічної діяльності населення, розширення сфери застосування праці, детінізацію зайнятості, зменшення диспропорцій між попитом та пропозицією робочої сили, створення умов для самостійної зайнятості та соціальної підтримки незайнятих, зареєстрованих у державній службі зайнятості за рахунок:

створення не менше 54,5 тисяч нових робочих місць;

визначення потреби економіки в спеціалістах та кваліфікованих працівниках відповідно до програм розвитку галузей економіки;

підвищення ефективності залучення випускників вищих та професійно-технічних навчальних закладів на підприємствах різних галузей економіки, сприяння їх працевлаштуванню на перше робоче місце;

працевлаштування на вільні та новостворені місця не менше 74,6 тис. незайнятих громадян;

збільшення обсягів та переліку громадських робіт, до яких залучити 17,5 тис. безробітних;

профпідготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації 14,6 тис. осіб;

детінізації відносин у сфері зайнятості населення – посилення нагляду і контролю за дотриманням вимог законодавства про працю та про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття з метою забезпечення реалізації прав і гарантій працівників, недопущення випадків використання найманої сили без належного оформлення трудових відносин з роботодавцем;

забезпечення створення додаткових робочих місць шляхом запровадження механізмів підтримки розвитку малого і середнього бізнесу.

Перелічені заходи дадуть можливість збільшити кількість працевлаштованих на вільні та новостворені місця на 0,5%, залучених до громадських робіт – на 0,3%, осіб, що підвищили кваліфікацію та профпідготовку – на 0,6% та збільшити кількість вакансій, заявлених підприємствами, на 31% (з 16 тис. до 21 тисячі).

Пенсійне забезпечення та соціальне страхування

Головним напрямом роботи у сфері пенсійного забезпечення у

2009 році буде підвищення ефективності роботи фондів соціального страхування та запровадження трирівневої системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, забезпечення фінансової стабільності солідарної пенсійної системи, розвиток додаткового пенсійного забезпечення (недержавне пенсійне забезпечення).

Передбачається, що надходження власних коштів до Пенсійного фонду збільшаться на 30,3% і становитимуть 9,1 млрд.. грн.., середній розмір пенсії має зрости в 1,4 рази – до 922 грн..

Основним напрямом діяльності у сфері подолання наслідків Чорнобильської катастрофи буде забезпечення реабілітації населення, постраждалого внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Поліпшення соціального та медичного захисту постраждалих громадян планується за рахунок впровадження комплексу заходів, у тому числі:

забезпечення соціальних гарантій і пільг громадянам, постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи та підвищення їх рівня життя;

санаторно-курортного лікування та оздоровлення дітей-інвалідів, сиріт та напівсиріт;

забезпечення безоплатними ліками та медичними послугами з зубопротезування цієї категорії громадян, у тому числі дітей;

організації та проведення пам’ятних заходів, пов’язаних з 22-ою річницею Чорнобильської катастрофи та до Дня вшанування учасників ліквідації аварії на ЧАЕС, у тому числі благодійних концертів, виставок, експозицій, уроків мужності та патріотизму;

надання матеріальної та натуральної допомоги найбільш нужденним «ліквідаторам», сім’ям потерпілих «ліквідаторів», смерть яких пов’язана з Чорнобильською катастрофою;

організації комплексного медико-санітарного забезпечення осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи – проведення диспансеризації постраждалого внаслідок Чорнобильської катастрофи населення;

надання своєчасної кваліфікованої медичної та соціально-психологічної допомоги.

Соціальне забезпечення

З метою соціального захисту найуразливіших верств населення в межах реалізації заходів, передбачених програмою забезпечення реалізації Стратегії подолання бідності, планується:

запровадження соціального діалогу – здійснення комплексу заходів щодо забезпечення прав і гарантій діяльності профспілок та організацій роботодавців;

створення єдиних приймалень у 50 управліннях праці та соціального захисту населення;

створення умов для реабілітації та інтеграції в суспільство осіб з обмеженими фізичними можливостями, психічними захворюваннями та розумовою відсталістю;

сприяння вдосконаленню механізму надання субсидій малозабезпеченим верствам населення;

забезпечення виплати щорічної разової допомоги інвалідам війни, учасникам бойових дій та членам сімей загиблих, ветеранам війни;

установлення щомісячної стипендії особам, яким виповнилося 100 і більше років.

Для забезпечення інтеграції осіб з особливими потребами у суспільство планується надавати фінансову підтримку 7 громадським організаціям ветеранів та інвалідів (у вигляді пільг з оподаткування, кредитування, тощо), забезпечення 150 осіб з обмеженими фізичними можливостями засобами пересування та 800 осіб мобільним зв’язком.

Для вдосконалення і розширення мережі реабілітаційних центрів (відділень) для дітей-інвалідів та інвалідів при територіальних центрах соціального обслуговування пенсіонерів, одиноких непрацездатних громадян похилого віку, інвалідів передбачається відкрити відділення реабілітації при територіальному центрі Заводського району м. Дніпродзержинська.

Планується створення Придніпровського хоспісу, Дніпропетровського дому-інтернату (вул. Чичеріна) та Зеленодольского будинків-інтернатів.

У межах обласної програми соціальної адаптації осіб, звільнених з місць позбавлення волі, передбачається:

налагодити дійову співпрацю центрів зайнятості і органів внутрішніх справ з паспортними службами в оформленні документів, необхідних для працевлаштування;

здійснити бронювання необхідної кількості робочих місць на підприємствах, в установах і організаціях області та працевлаштування осіб, звільнених з місць позбавлення волі;

за рішенням відповідних комісій у разі виникнення екстремальних ситуацій надавати адресну допомогу в рамках проведення благодійних акцій за рахунок коштів обласного та місцевих бюджетів, фондів соціальної підтримки громадян та благодійних фондів.

 

3.2 Обсяги субвенцій з місцевого та державного бюджету на 2009 рік

Обсяг субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам становить:

соціально-економічний розвиток – 89,6 млн.. грн..;

соціально-економічний розвиток міста Жовті Води – 5 млн.. грн..;

на енергозбереження – 44 млн.. грн..;

придбання житла для військовослужбовців – 2,82 млн.. грн..;

проведення протизсувних заходів у Шамишиній балці м. Дніпродзержинська – 30 млн.. грн..

Також область має отримати державні субвенції на реалізацію державних програм у житлово-комунальному господарстві та забезпечення житлом працівників бюджетної сфери, які уклали контракт на 20 років, обсяги щодо яких ще не розподілені по регіонах.

У 2009 році передбачається освоєння залишку коштів від продажу акцій КМК «Криворіжсталь» в обсязі 119 млн. грн. на соціально-економічний розвиток та екологічні заходи міста Кривого Рогу та Апостолівського, Криворізького, Софіївського, П’ятихатського та Широківського районів.

На будівництво об’єктів, фінансування щодо яких здійснюється за рахунок бюджету розвитку обласного бюджету, виходячи з можливостей обласного бюджету на початок року, передбачається спрямувати

5,2 млн.. грн., які розподілено, у першу чергу, на забезпечення завершення будівництва перехідних об’єктів, а також продовження реалізації раніш розпочатих інвестиційних проектів.

У рамках реалізації регіональної програми залучення іноземних інвестицій планується проведення заходів щодо:

участі в республіканській виставці інвестиційних пропозицій регіонів України та міжнародних форумах, презентаціях, виставках і семінарах, таких як: економічний форум у м. Санкт-Петербузіг (Російська Федерація), виставки «LITEXPO: місто, нерухоме майно, інвестиції» у м. Вільнюсі (Литва), «Фієра дель Леванте» у м. Барі (Італія);

оновлення та удосконалення інвестиційних пропозицій та інвестиційних паспортів міст і районів області для розміщення їх на веб-сайті облдержадміністрації;

надання інформаційно-консультативної допомоги суб’єктам господарювання області щодо умов здійснення іноземного інвестування, форми та змісту інвестиційних проектів;

сприяння залученню іноземних інвестицій у малий та середній бізнес шляхом розміщення інформації про інвестиційну привабливість регіону через торгово-економічні місії;

пропагування через засоби масової інформації позитивного досвіду залучення іноземних інвестицій в економіку області.

Найбільші обсяги прямих іноземних інвестицій у 2009 році планується залучити в рамках підготовки області до проведення Чемпіонату Європи з футболу в 2012 році. Значні обсяги інвестицій планується спрямувати на:

модернізацію існуючої готельної інфраструктури та будівництво нових об’єктів;

реконструкцію спортивно-оздоровчого комплексу міста та об’єктів надання послуг;

розширення та оновлення транспортної інфраструктури та модернізація рухомого складу;

підвищення спроможності аеропорту та поліпшення його відповідних характеристик як міжнародного.

На кінець 2009 року обсяг прямих іноземних інвестицій, внесених в економіку регіону, прогнозується в розмірі 3,15 млрд. дол. США (114,5% до очікуваного на кінець 2008 року).

 

3.3 Шляхи розвитку фінансових ресурсів області

Головними напрямами щодо забезпечення наповнюваності бюджетів усіх рівнів у 2009 році визначено:

забезпечення своєчасності і повноти сплати податків і зборів (обов’язкових платежів) до зведеного, державного та місцевих бюджетів;

скорочення податкового боргу до бюджетів кожного рівня (не менше ніж на 10%);

вжиття заходів щодо легалізації доходів суб’єктів господарювання, що використовують схеми ухилення від сплати податків;

розширення бази оподаткування шляхом залучення до оподаткування усіх підприємств області не залежно від форм власності та приватних підприємців.

Прогнозується, що у 2009 році до бюджетів усіх рівнів буде мобілізовано близько 15,5 млрд. грн. податків, зборів та інших обов’язкових платежів (майже на чверть більше ніж за 2008 рік).

З урахуванням відшкодованого підприємствам області податку на додану вартість (3,6 млрд. грн..) фактичні надходження складуть близько 12,0 млрд. грн., у тому числі податку на прибуток підприємств – понад 6,0 млрд. грн..

З урахуванням основних макроекономічних показників розвитку економіки області та її окремих галузей, у тому числі:

зростання обсягів виробництва та реалізації промислової продукції;

індексів цін виробників та споживчих цін;

розвитку кредитно-банківської системи;

структури формування доходів та витрат підприємств області в умовах підвищення ціни на газ та за умови відсутності подальшого різкого підвищення ціни на пальне та енергоносії;

стабільної ситуації на зовнішньому ринку та збереження тенденцій у зовнішньоекономічній діяльності;

відсутності різких коливань курсу гривні та змін у чинному законодавстві, які б суттєво вплинули на умови господарювання підприємств області – фінансовим результатом від звичайної діяльності до оподаткування підприємств та організацій області за підсумками 2009 року прогнозується прибуток у сумі 19,7 млрд. грн.. При цьому прибутки прибуткових підприємств прогнозуються в сумі 23,1 млрд. грн. (темп росту до очікуваного за 2008 рік – 120,9%).

Грошово-кредитна діяльність

Пріоритетними напрямами розвитку банківської системи області в 2009 році визначено подальше підвищення рівня фінансової стабільності банків, зниження ризиковості їх кредитної діяльності, збереження позитивної динаміки нарощування обсягів залучених коштів та обсягів кредитування реального сектору економіки області, вжиття заходів для забезпечення довіри населення до банківської системи, поширення безготівкових розрахунків населення, подальший розвиток іпотечного кредитування та довгострокового інвестиційного кредитування.

Прогнозується, що на кінець року загальний обсяг кредитного портфелю становитиме 46,8 млрд. грн., або зросте в 1,2 рази. Питома вага довгострокових кредитів становитиме понад 70,0%, а їх обсяги – 33,7 млрд. грн..

Кредити, надані суб’єктам господарювання, становитимуть 27,6 млрд. грн., із них довгострокові – 18,7 млрд. грн..

Вклади населення в банківських установах області зростуть на чверть і становитимуть 18,5 млрд. грн..

Конкурентна та антимонопольна політика

У 2009 році передбачається здійснити комплекс заходів щодо:

сприяння розвитку економічної конкуренції в підприємницькій діяльності, демонополізації економіки, фінансової, матеріальної, інформаційної, консультативної підтримки суб’єктів господарювання області;

оптимізації державного втручання у фінансово-господарську діяльність суб’єктів господарювання;

підвищення дієвості державного впливу на продовольчих ринках та регулювання окремих соціально важливих ринків з використанням у повному обсязі передбачених законодавством повноважень органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування;

активізації контролю за недопущенням та припиненням зловживань монопольним становищем, антиконкурентних погоджених дій суб’єктів господарювання, дій державних органів, що призводять до встановлення штучних бар’єрів, нерівних умов конкуренції, неправомірної монополізації ринків;

недопущення прийняття уповноваженими державою органами управлінських рішень, що призводять до надання пільг та переваг окремим суб’єктам господарювання.

Регулювання цін

З метою забезпечення реалізації державної цінової та тарифної політики, запобігання безпідставного зростання цін та стабільної прогнозованої ситуації на ринку основних продовольчих товарів у 2009 році передбачається:

упровадження постійного моніторингу цінової ситуації на підприємствах роздрібної торгівлі та на продовольчих ринках, здійснення упереджувальних заходів щодо її стабілізації, у тому числі шляхом регулювання цін на деякі види продовольчих товарів та оприлюднення отриманих даних у засобах масової інформації;

створення та функціонування окремих самостійних комісій щодо вдосконалення державного регулювання діяльності на ринках природних монополій та суміжних ринках у сферах комунальних послуг, енергетики, транспорту та зв’язку;

запровадження тимчасового регулювання цін і тарифів у разі зловживання конкуренційним законодавством або необґрунтованого зростання цін;

продовження цінового регулювання діяльності суб’єктів, що перебувають у стані природних монополій чи домінування на ринку та найбільш значущих ринків;

запровадження меморандуму та договірних відносини між органами влади і бізнесу, сприянню укладанню прямих договорів;

забезпечення безумовного дотримання суб’єктами господарювання області встановлених чинними нормативними актами граничних рівнів торговельних надбавок;

запровадження заходів щодо подальшого розвитку здорової конкуренції у сфері торгівлі, зокрема, продовження розвитку мережі супермаркетів, торговельних центрів та магазинів торговельних систем, які мають можливість закуповувати товари безпосередньо в товаровиробників, що сприятиме вирішенню питань недопущення безпідставного росту цін;

посилення контролю за економічною обґрунтованістю тарифів та їх відповідність якості наданих послуг, аналіз фактичних та нормативних втрат води, тепла, газу, електроенергії, причин понаднормативних втрат;

перехід до повного відшкодування витрат на виробництво та надання житлово-комунальних послуг, припинення перехресного субсидування, обмеження включення до складу тарифів витрат, які безпосередньо не належать до виробництва та надання послуг.

Захист прав споживачів

З метою підвищення ефективності роботи щодо вдосконалення системи захисту прав споживачів у рамках реалізації завдань і заходів регіональної програми захисту прав споживачів у 2009 році передбачається:

створення відділів та інших підрозділів з питань захисту прав споживачів у містах та районах області;

удосконалення чинних нормативних актів із врахуванням інтересів споживачів;

підвищення рівня правових знань фахівців відповідних державних установ та суб’єктів господарювання;

підготовка і видання навчального посібника та методичної літератури у справах захисту прав споживачів;

організація та налагодження роботи курсів підвищення кваліфікації і перепідготовки кадрів, які займаються питаннями захисту прав споживачів;

організація та проведення щомісячної телепередачі «Захист прав споживачів, підготовка та випуск сторінки «Закон і споживач» у засобах масової інформації, забезпечення функціонування Інтернет-сторінки (або веб-сайту);

організація мережі ділового зв’язку для колективного доступу («Гарячої лінії») для мешканців області з питань захисту прав споживачів;

публікація інформації для споживачів та підприємців щодо акредитованих випробувальних лабораторій і органів з питань сертифікації, які діють на території області, щодо повернутих та зупинених сертифікатів відповідності, небезпечних та неякісних товарів, недобросовісних суб’єктів господарювання;

забезпечення дієвого контролю за наявністю документів, що засвідчують якість, безпеку сировини та харчових продуктів, непродовольчих товарів іноземного та вітчизняного виробництва в об’єктах роздрібної та оптової торгівлі, ресторанного господарства, на ринках згідно з чинним законодавством;

забезпечення дієвого контролю за якістю товарів дитячого асортименту, у т.ч. продуктів дитячого харчування, під час їх виробництва та реалізації, послуг у сфері зв’язку, теле, – радіомовлення, перевезення пасажирів відповідними видами транспорту, медичних, косметичних та фармацевтичних послуг тощо;

створення та технічне оснащення постійно діючої обласної робочої групи для здійснення контролю за дотриманням вимог чинного законодавства щодо захисту прав споживачів у сфері торгівлі, надання послуг та ресторанного господарства;

дооснащення діючої на базі ДП «Дніпростандартметрлогія» лабораторії хроматографічних методів випробувань сучасним вимірювальним обладнанням для визначення в харчовій продукції органічних токсикантів техногенного та природного походження, а також створення регіональної випробувальної лабораторії real – time ПЛР з метою кількісного визначення генно-модифікованих організмів у харчових продуктах.

Завдяки вжитим заходам передбачається попередження фактів реалізації споживачам неякісної продукції та підвищення ефективності роботи з вирішення питань захисту прав споживачів.

Зовнішньоекономічна діяльність

У рамках регіональної програми розвитку виставково-ярмаркової діяльності та реалізації державної стратегії євроінтеграції на регіональному рівні в 2009 році планується впровадження основних заходів, спрямованих на підвищення конкурентоспроможності регіональної економіки, щодо:

поширення комерційних пропозицій підприємств області через торговельно-економічні місії, інші дипломатичні канали;

проведення двосторонніх переговорів та зустрічей з пріоритетних питань двостороннього співробітництва, вирішення проблемних питань з країнами-партнерами, насамперед з Російською Федерацією, Польщею та США на основі загальновизнаних принципів міжнародного права;

розміщення найбільш перспективних проектів на веб-сайті облдержадміністрації, а також розповсюдження підготовлених збірників через дипломатичні установи та торгові представництва.

З метою розширення міжнародних та міжрегіональних зв’язків, у першу чергу економічних та інвестиційних, поглиблення виробничої кооперації, закріплення позицій підприємств на стратегічно важливих ринках збуту товарної продукції та послуг, освоєння нових перспективних ринків відповідно до основних напрямів зовнішньоекономічної діяльності, зміцнення експортного потенціалу регіону планується участь підприємств області у міжнародних виставках: «Ганновер Мессе-2009», м. Ганновер (Федеративна Республіка Німеччина); «Real Vienna-2009», м. Відень (Австрія), будівельній виставці у м. Болонья (Італія), національній виставці України у м. Мінську (Республіка Білорусь); ІХ Всеросійській нараді-виставці з енергопостачання в м. Єкатеринбурзі (Росія), у Міжнародному Ізмірському ярмарку (м. Ізмір, Туреччина) та інших.

У 2009 році прогнозується зростання зовнішньоторговельного обороту товарів та послуг на 11,6%, що становитиме 15,2 млрд. дол. США, у тому числі експорт – 9,9 млрд. дол. США, імпорт – 5,3 млрд. дол. США, що відповідно становить 111,0% і 112,6% до рівня 2008 року. Позитивне сальдо зовнішньої торгівлі прогнозується на рівні 4,5 млрд. дол. США.

Підвищення якості державного управління

На виконання Постанови Кабінету Міністрів України від 11 травня 2006 року №614 «Про затвердження Програми запровадження системи управління якістю в органах виконавчої влади» здійснюватимуться заходи щодо запровадження системи управління якістю в органах виконавчої влади та місцевого самоврядування області на засадах ДСТУ ISO 9001:2001 та забезпечити проведення сертифікаційного аудиту в апараті обласної державної адміністрації.

З метою виявлення та заохочення найбільш професійно-підготовлених державних службовців, які успішно та ініціативно виконують службові обов’язки та на виконання Постанови Кабінету Міністрів України від 19 вересня 2008 року №1152 «Про проведення щорічного Всеукраїнського конкурсу «Кращий державний службовець» планується проведення місцевих та обласного конкурсів.

З метою поширення кращого досвіду роботи місцевих органів виконавчої влади забезпечити виконання Постанови Кабінету Міністрів України від 18 липня 2008 року №933 «Про проведення Всеукраїнського конкурсу «Приязна адміністрація» шляхом проведення обласного конкурсу та подання анкет кращих органів влади для участі у Всеукраїнському конкурсі «Приязна адміністрація».

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 19 вересня 2008 року №1151 «Про внесення змін до порядку ведення особових справ державних службовців в органах виконавчої влади» забезпечити електронний кадровий облік державних службовців (електронна особова справа), створивши умови для функціонування обласного Центру електронного обліку державних службовців при управлінні державної служби Головдержслужби України в Дніпропетровській області (автоматизована система обліку державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування І – VІІ категорій засобами локальної системи «Картка ЄДКС Кадри»).

Планується забезпечити реалізацію в області пілотного проекту Головного управління державної служби України «Впровадження сучасних інформаційних технологій для організації ведення діловодства», призначеного для вдосконалення контролю за виконанням документів, забезпечення оперативності отримання та обробки інформації, ефективності прийняття управлінських рішень.

Регіональний розвиток

З метою концентрації зусиль та ресурсів для розв’язання проблем регіонального розвитку, створення умов для динамічного, збалансованого розвитку територій, усунення основних регіональних диспропорцій; реформування місцевих бюджетів, зниження диспропорції у ресурсній базі місцевих бюджетів та створення додаткових стимулів для динамічного розвитку регіонів основними пріоритетами регіонального розвитку в 2009 році будуть:

підвищення ефективності реалізації місцевих, обласних, державних цільових програм розвитку міст та районів – проведення моніторингу існуючих цільових програм та обґрунтування їх дієвості і необхідності реалізації на даному етапі розвитку регіонів;

визначення проблем у кожному місті та районі, які мають негативний вплив на рівень конкурентоспроможності і потенціал зростання, розроблення заходів щодо їх розв’язання;

розвиток інноваційно-інвестиційної діяльності та зовнішньоекономічних зв’язків;

раціональне використання та відновлення природних ресурсів, охорона довкілля;

забезпечення пріоритетного спрямування інвестиційних ресурсів на розбудову та модернізацію інфраструктури міст та районів, у тому числі на водопостачання населених пунктів, теплокомуненергетику, у т.ч. енергозбереження, охорону здоров’я, дорожнє будівництво;

збереження тенденції до збільшення обсягів залучення фінансових ресурсів в аграрний сектор (державна підтримка, пільгові кредити), активізація технічного і технологічного оновлення агропромислового комплексу;

розвиток малого і середнього бізнесу, залучення до підприємницької діяльності незахищених верств населення, підвищення освітнього рівня нових підприємців;

розширення сфери застосування робочої сили шляхом збереження діючих та створення нових робочих місць,

скорочення чисельності безробітних, особливо в містах Орджонікідзе, Жовтих Водах, Нікополі та Покровському, Апостолівському, Юр’ївському районах;

забезпечення дотримання державних гарантій з оплати праці всіма суб’єктами господарювання, сприяння підвищенню рівня заробітної плати, насамперед у сільських районах;

поліпшення соціально-побутових умов у сільських населених пунктах, забезпечення населення сільських районів якісною питною водою, продовження газифікації сіл і селищ;

підвищення ефективності діяльності та зміцнення матеріально-технічної бази закладів охорони здоров’я, поліпшення якості і доступності медичного обслуговування, системи освіти;

ліквідації наслідків шкідливої дії води та захисту населених пунктів, виробничих об’єктів та сільськогосподарських угідь.

Передбачається продовження реалізації:

загальнодержавної програми розвитку малих міст (Закон України від 4 березня 2004 року №1580-ІV «Про затвердження Загальнодержавної програми розвитку малих міст»).

програми радіаційного та соціального захисту населення

м. Жовтих Вод (Постанова Кабінету Міністрів України від 5 травня

2003 року №656);

проектів та програм Всеукраїнського конкурсу розвитку місцевого самоврядування;

програм і проектів обласного конкурсу органів місцевого самоврядування.

Висновок до 3 розділу

Керуючись законами України «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про місцеві державні адміністрації», «Про державне прогнозування та розроблення програм економічного і соціального розвитку України», Постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2003 року №621 «Про розроблення прогнозних і програмних документів економічного і соціального розвитку та складання проекту державного бюджету», розпорядженням Кабінету Міністрів України від 19 вересня 2008 року №759‑р «Про схвалення проекту Державної програми економічного і соціального розвитку України на 2009 рік», з урахуванням соціальних ініціатив Президента України, на підставі Програми діяльності Кабінету Міністрів України «Український прорив: для людей, а не політиків» облдержадміністрацією підготовлено основні прогнозні показники і програму соціально-економічного та культурного розвитку Дніпропетровської області на 2009 рік.

Програма базується на основних показниках прогнозу економічного і соціального розвитку України на 2009 рік, комплексі макроекономічних та галузевих прогнозів національних, державних та регіональних програм.

Прогнозні розрахунки і заходи програми розроблені на основі аналізу соціально-економічної ситуації в господарському комплексі області, пропозицій міськвиконкомів і райдержадміністрацій, структурних підрозділів облдержадміністрації, територіальних органів міністерств та інших центральних органів виконавчої влади з урахуванням методичних рекомендацій Міністерства економіки України та цілей і заходів, визначених затвердженими регіональними програмами.

Серед головних пріоритетів економічного і соціального розвитку області щодо практичної реалізації Програми діяльності Кабінету Міністрів України «Український прорив: для людей, а не політиків» у 2009 році мають бути:

підвищення рівня доходів населення, сприяння повній продуктивній і вільно обраній зайнятості;

впровадження соціальних стандартів і підвищення якості послуг, які безпосередньо надаються населенню, удосконалення діяльності та матеріально-технічної бази закладів охорони здоров’я, соціального захисту. розвиток освіти і науки, створення належних умов для всебічного та повноцінного розвитку дітей, підтримка національного усиновлення, відродження культурних і просвітницьких традицій;

соціальне відродження села та підвищення доходів селян, створення умов для розвитку аграрного сектору;

реформування і розвиток житлово-комунального господарства;

підвищення ефективності енергоспоживання, здійснення заходів із енергозбереження в усіх галузях і сферах діяльності;

продовження будівництва об’єктів життєзабезпечення, розвиток мережі автомобільних доріг;

розв’язання екологічних проблем найбільш техногенно навантажених регіонів;

підготовка до проведення фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу.

Висновок

Основною метою регіонального розвитку у 2009 році є налагодження нових взаємовідносин з метою концентрації зусиль та ресурсів для розв’язання проблем регіонального розвитку, у тому числі:
створення умов для підвищення конкурентоспроможності міст і районів та інвестиційно-інноваційної активності шляхом розбудови та модернізації інфраструктури. визначення проблем у кожному місті та районі, які мають негативний вплив на рівень конкурентоспроможності і потенціал зростання, розроблення заходів щодо їх розв’язання; забезпечення пріоритетного спрямування інвестиційних ресурсів на розбудову та модернізацію інфраструктури міст та районів, у тому числі на розвиток матеріально-технічної бази житлово-комунального господарства, впровадження ресурсо- і енергозберігаючих технологій, розвиток дорожньо-транспортного комплексу, інфраструктури охорони навколишнього природного середовища.

Забезпечення економічного зростання, створення умов для підвищення рівня зайнятості та збільшення доходів населення, у тому числі:
створення умов для сталої роботи бюджетоутворюючих підприємств, стабілізація та нарощування обсягів промислового виробництва;

збереження тенденції до збільшення обсягів залучення фінансових ресурсів (державна підтримка, пільгові кредити, додаткове виділення Аграрному фонду для закупівель продовольчого зерна) в аграрний сектор, активізація технічного і технологічного оновлення агропромислового комплексу;
розвиток малого і середнього бізнесу, залучення до підприємницької діяльності незахищених верств населення, підвищення освітнього рівня нових підприємців; розширення сфери застосування робочої сили шляхом збереження діючих та створення нових робочих місць, скорочення чисельності безробітних, особливо у містах Жовті Води, Марганець та Покровському, Криничанському, Апостолівському районах;

зростання частки заробітної плати в структурі доходів населення та сприяння підвищенню рівня заробітної плати, насамперед у сільських районах;

забезпечення дотримання державних гарантій з оплати праці всіма суб’єктами господарювання, підвищення темпів погашення заборгованості із виплати заробітної плати; поліпшення соціально-побутових умов у сільських населених пунктах, забезпечення населення сільських районів якісною питною водою, продовження газифікації сіл і селищ;

підвищення ефективності діяльності та зміцнення матеріально-технічної бази закладів охорони здоров’я, підвищення якості і доступності медичного обслуговування, системи освіти; активізація участі територіальних громад області у Всеукраїнському конкурсі проектів та програм розвитку місцевого самоврядування 2009 року.

Список літератури

1  Конституція України.

2  Про систему оподаткування: Закон України від 25 червня 1991 р. №1251 – ХІІ у редакції від 18 лютого 1997 р. №77/97 // Відомості Верховної Ради України. – 1997. – №16. – Ст. 119.

3  Бюджетний кодекс України. Прийнятий Верховною Радою України 21 червня 2001 р. №2542‑Ш // Голос України. – 2001. – №129

4  Про місцеве самоврядування в Україні: Закон України від 21 травня 1997 р. №280–97/ВР. // Відомості Верховної Ради України. – 1997. – №24. – Ст. 170.

5  Голиков А.П., Олійник Я.Б., Степаненко А.В. Вступ до економічної і соціальної географії: Підручник. – К.: Либідь, 1999. – С. 199–206.

6  Дослідження соціально-економічних проблем перехідного періоду // Науковий вісник. – 2001. – №3

7  Європейська регіональна політика: кордони, які об’єднують // Урядовий кур’єр. – 2006. – №115.

8  Європейська хартія місцевого самоврядування. – Страсбург, 1985.

9  Жук М.В. Комерційна географія України. Чернівці: Прут, 1998

10  Заблоцький Б.Ф., Кокошко М.Ф., Смовженко Т.С. Економіка України. Львів: ЛБК НБУ, 2005

11  Заставний Ф.Д. Географія України. Львів: Світ, 2004

12  С. І. Територіально-виробничий комплекс і економічне районування. Київ, 2006

13  Кириленко О.П. Місцеві бюджети України (історія, теорія, практика). – К.: НІОС, 2000. – 304 с.

14  Кравченко В.В., Пітцик М.В. Муніципальне право України: Навчальний посібник. – К.: Атіка, 2003. – 672 с.

15  Кравченко В.І. Місцеві фінанси України: Навч. посібник. – К.: Знання, 1999. – 487 с.

16  Матвієнко А. Розумна регіональна політика та місцеве самоврядування – запорука гідного майбутнього // Голос України. – 2003. – №72.

17  Мельник С.А. Управління регіональною економікою. Навчальний посібник. Київ, 2000

18  Михасюк І., Яків М., Залога З., Сажинець С. Регіональна економіка. Львів: Українські технології, 2005

19  Пащенко Ю., Давиденко А. Розвиток, модернізація виробничої системи України // Економіка України. – 2003. – №9. – С. 45–52.

20  Петленко Ю.В., Рожко О.Д. Місцеві фінанси: Опорний конспект лекцій. – К.: Кондор, 2003. – 282 с.

21  Рекомендації парламентських слухань «Децентралізація влади в Україні. Розширення прав місцевого самоврядування». Схвалено постановою Верховної Ради України від 15 грудня 2005 року №3227‑IV. Гогулан І. К. Розміщення виробництва непродовольчих товарів народного споживання в Україні. Конспект лекцій. Київ, 2006

22  Розміщення продуктивних сил: Навчальний посібник / За ред. В.В. Ковалевського, О.Л. Михайлюк, В.Ф. Семенова. – К.: Либідь, 2004, – С. 369–386.

23  Руденко В.П. Географія природно-ресурсного потенціалу України. Львів: Світ, 2007

24  Симоненко В.Х. Регіони України: проблеми розвитку. Київ, 2007

25  Стеченко Д.М. Розміщення продуктивних сил і регіоналістика. Київ: Вікар, 2001

26  Стеченко Д.М. Управління регіональним розвитком. Київ: Вища школа, 2000

Вступ Актуальність роботи величезна, адже на сучасному етапі розвитку місцевого самоврядування в Україні особливої ваги набрало питання його фінансового забезпечення. Як одна з найважливіших основ місцевого самоврядування, фінансова база ді

 

• 14:21 05 Июля 2016
  Российско-китайский медуниверситет откроет магистерскую программу по TCM
• 01:21 05 Июля 2016
  На форуме МГУ Россия и Китай обсудят научно-образовательное сотрудничество
• 11:00 04 Июля 2016
  Реморенко: "ЕГЭ-туризм" в России сходит на нет
• 10:52 04 Июля 2016
  Летняя российско-австрийская школа откроется в Москве
• 15:31 01 Июля 2016
  В СПбГУ могут воссоздать географический факультет

Заказать уникальную работу