курсовые,контрольные,дипломы,рефераты
ЗЕМЛЯ В КОСМІЧНОМУ ПРОСТОРІ
Астероїди — малі планети. В Сонячній системі обертаються між орбітами Марса і Юпітера.
Астрономічна одиниця — одиниця виміру відстані в астрономії: дорівнює середній відстані від Землі до Сонця (149,6 млн. кілометрів).
Астрономія — наука про будову й розвиток небесних тіл, їх систему та Всесвіт в цілому.
Зоря — розпечене небесне тіло, що випромінює світло. Складається з сильно нагрітих газів.
Знаки зодіаку — 12 сузір'їв, по яких проходить річний шлях видимого руху Сонця серед зірок.
Комети — малі небесні тіла, що складаються з яскравої голови та хвоста. Розміри їх величезні, а маси малі. Комети рухаються за своїми орбітами.
Метеори — невеликі небесні тіла, величиною з шпилькову голівку, що світяться в променях Сонця на нічному небозводі.
Метеорити — кам'яні, залізні і залізокам'яні небесні тіла, що падають на Землю з космічного простору.
Орбіта — шлях небесного тіла у космічному просторі.
Планета — великі кулясті небесні тіла, що рухаються навколо Сонця по колових орбітах. Планети світять відбитим сонячним світлом.
Полярна зоря — найяскравіша зоря в сузір'ї Малої Ведмедиці. Розташована поблизу північного полюса Всесвіту. Звідси і її назва.
Телескоп — оптичний астрономічний прилад для розглядання і фотографування небесних світил.
ЗЕМЛЯ НА ПЛАНІ ТА КАРТІ
Абсолютна висота — висота місця над рівнем океану.
Азимут — кут на місцевості або на карті, що утворюється напрямом на північ і напрямом на обраний пункт. Кути зчитуються від напряму на північ за ходом годинникової стрілки.
Географічна довгота — величина дуги паралелі в градусах від початкового меридіана до заданого місця.
Географічна широта — величина дуги меридіана в градусах від екватора до заданого місця.
Географічна карта — зменшене зображення земної поверхні на площині прийнятими умовними знаками.
Географічні координати — географічна широта і географічна довгота будь-якої точки на земній кулі.
Глобус — модель земної кулі з контурами суходолу й водних просторів.
Горизонталі — лінії на планах місцевості та географічних картах, що з'єднують точки земної поверхні, які лежать на одній висоті над рівнем моря.
Горизонт — частина земної поверхні, яку ми бачимо навколо себе на рівній відкритій місцевості.
Градусна сітка — сітка на географічній карті чи на глобусі, що утворюється від пересічення меридіанів з паралелями.
Масштаб — умовна міра, що показує, у скільки разів відстань на місцевості зменшена при зображені її на карті чи на плані.
Меридіани — умовні лінії на глобусі і карті, що проведені від полюса до полюса, які показують напрям “південь — північ”.
Нівелір — прилад для визначення відносної висоти місця, тобто перевищення однієї точки над другою.
Орієнтування — вміння визначати на місцевості сторони горизонту за Сонцем, зорями, компасом, місцевими ознаками.
Відносна висота — висота, що показує перевищення однієї точки поверхні Землі над другою.
Паралелі — лінії, проведені на глобусі і карті паралельно екватору. Паралелі розміщені під прямим кутом щодо меридіанів.
Полюси — умовні точки на земній поверхні, через які проходить земна вісь.
Початковий (нульовий) меридіан — меридіан, від якого ведеться відлік інших меридіанів на захід і схід у градусах. Він проходить через Гринвіцьку обсерваторію (поблизу Лондона).
Екватор — паралель, проведена на однаковій відстані від полюсів.
ЛІТОСФЕРА
Астеносфера — в'язкий, частково розплавлений шар у верхній частині мантії, що лежить на глибині 50 — 100 км. Балка — улоговина з пологими схилами, вкритими рослинністю. Кінцева стадія розвитку — яр.
Бархани — піщані горби серпоподібної форми, які трапляються в
пустелях утворюються внаслідок роботи вітру.
Вивітрювання — процес руйнування і зміни гірських порід під дією
коливань температури, повітря, вологи і живих організмів.
Гейзери — гарячі джерела, періодично діючі у вигляді фонтанів.
Геофізика — комплекс наук, що вивчають внутрішню будову Землі, а також процеси, які відбуваються в кожній з її оболонок.
Гіпоцентр — область в надрах Землі, де виникає землетрус.
Дюни — піщані горби чи пасма, які утворюються на берегах морів, озер та річок під дією вітру.
Епіцентр — місце на земній поверхні, розташоване над вогнищем землетрусу, де його сила максимальна. Район найбільших руйнувань.
Ерозія — процес руйнування гірських порід водяними потоками (водяна) або вітром (вітрова).
Жерло вулкана — канал, який з'єднує вогнище вулкана з поверхнею Землі.
Землетрус — коливання земної поверхні і підземні поштовхи, які виникають внаслідок раптових зміщень та розривів у глибині земної кори або у верхній частині мантії.
Кальдера — заглиблення на вершині вулкана, здебільшого круглої або овальної форми з крутими схилами.
Кратер — чашоподібне або лійкоподібне заглиблення на вершині або на схилі вулкана, з якого викидаються гази, вулканічний попіл, каміння, виливається на поверхню лава.
Лава — магма, яка вилилась на поверхню і позбавлена газів.
Літосфера — верхня тверда оболонка Землі, що охоплює земну кору і верхню частину мантії до шару астеносфери.
Літосферні плити — великі блоки літосфери, розділені глибокими розколинами, що повільно переміщуються по астеносфері.
Магма — розплавлена вогняна маса, що утворюється в шарі астеносфери і насичена газами.
Магматизм — процес утворення і руху магми від шару астеносфери до поверхні Землі.
Метаморфізм — процес зміни гірських порід під впливом високих температур і тиску в надрах Землі.
Сейсмічна зона — територія земної поверхні, що періодично зазнає землетрусів.
Цунамі — велетенські хвилі, викликані підводними землетрусами.
Яр — форма рельєфу, що утворюється внаслідок розмивання пухких порід тимчасовими водотоками.
ГІДРОСФЕРА
Айсберг — плаваюча льодова гора материкового походження.
Артезіанські води — напірні підземні води, замкнуті у водоносних пластах гірських порід між водотривкими шарами. При бурінні свердловин вода фонтанує або виливається на поверхню самостійно.
Батискаф — самокерований апарат для дослідження морів і океанів на великих глибинах.
Бентос — сукупність організмів, що населяють дно океанічних, морських та прісноводних водойм.
Болота — надмірно зволожені ділянки суходолу, часто з шаром торфу, вкриті вологолюбними рослинами.
Водоносний шар (горизонт) — шар водопроникної гірської породи, що залягає над водотривним пластом і утримує підземні води.
Водоспад — падіння води річки з виступу, утвореного в її річищі, складеного твердими породами.
Водопроникні породи — гірські породи, які легко пропускають через себе воду, наприклад, гравій, галька, пісок, вапняк з тріщинами.
Вододіл — межа між водозбірними басейнами двох річок або басейнами двох морів, океанів.
Водозбірний басейн річки — територія, з якої стікають у річку поверхневі та підземні води.
Водотривкі, або водонепроникні, породи (шари) — гірські породи, які дуже слабо пропускають через себе воду, наприклад, глина, граніт.
Водосховище — штучна водойма, що утворюється при спорудженні водопідпірної греблі в долині річки.
Гирло річки — місце, де річка впадає в океан, море, озеро чи іншу річку.
Гідросфера — водна оболонка Землі, до складу якої входять океани і моря, материкові води, в тому числі і льодовики.
Долина річкова — витягнуте в довжину звивисте заглиблення земної поверхні, по якому тече річка.
Заплава — частина річкової долини, що заливається водою під час повені чи паводка.
Затока — частина океану, моря, озера, що глибоко вдається у суходіл.
Канали — споруди, що являють собою штучно викопані річища для води.
Льодовик — великі льодові маси, що сповзають схилами гір або гірськими долинами. Льодові маси утворюються із снігу, що накопичується в горах, поступово ущільнюється і переходить у лід. Розрізняють льодовики покривні (о. Гренландія, Антарктида) та гірські (в горах вище снігової лінії).
Льодостав — період нерухомого льодового покриву на річці. Межень — період найнижчого рівня води в річці.
Міжпластові води — води, що лежать у водоносних шарах, розташованих між двома водонепроникними шарами.
Море — частина океану, більш чи менш відділена від нього суходолом. Моря бувають окраїнні і внутрішні.
Нектон — сукупність активно плаваючих водних тварин, здатних самостійно протистояти течії й активно переміщуватися на великі відстані.
Озеро — природне заглиблення на суходолі, заповнене водою.
Океан — найбільша частина Світового океану, обмежена материками. На Землі умовно виділяють чотири океани: Тихий, Атлантичний, Індійський, Північний Льодовитий.
Острів — невелика порівняно з материком ділянка суходолу, оточена з усіх сторін водою. За своїм походженням бувають материкові, вулканічні, коралові.
Паводок — раптове підвищення води в річці, викликане випаданням великих дощів або інтенсивним таненням снігу.
Планктон — сукупність організмів, які населяють верхні шари води морів, океанів і прісноводних водойм, нездатні рухатись самостійно, а пересуваються під впливом вітру і течії.
Підземні води — води, що містяться в порах, пустотах і тріщинах гірських порід у верхній частині земної кори.
Повінь — найвищий рівень води у річці, що наступає щороку в певні строки.
Півострів — частина суходолу, яка заходить в океан, море чи озеро і з трьох сторін оточена водою.
Пороги — мілководні кам'янисті ділянки в річищі, що утворені виходами твердих гірських порід або валунами. На порогах вода тече з великою швидкістю.
Припливи і відпливи — періодичні підняття та опускання рівня води в океанах і морях, що є результатом впливу на Землю Місяця і Сонця.
Проміле (%о) — одиниця виміру солоності води. Це тисячна частка цілого. Середня солоність води в морях і океанах становить 35 %о (35 г на 1 літр води).
Річка — природний водний потік, що протікає в зниженні рельєфу, створеному її рухом.
Режим річки — зміни рівня води за сезонами, процес замерзання та скресання річки в певний час.
Річкова ерозія — руйнівна робота річок, у ході якої річка розмиває, розширює і поглиблює річкову долину.
Річище — заглиблення в річковій долині, по якому вода річки тече постійно.
Світовий океан — усі океани і моря Землі разом узяті.
Снігова лінія — лінія, вище якої снігу випадає більше, ніж встигає розтанути протягом року. Тераси — виступи (сходинки) річкової долини, наслідки діяльності води в річці в доісторичні часи, коли річкова долина була менш глибока.
Течії (океанічні, морські) — горизонтальне переміщення водних мас в океанах і морях у вигляді величезних потоків, які рухаються певними постійними шляхами (своєрідні річки в океані). Течії бувають холодні і теплі.
АТМОСФЕРА
Абсолютна вологість повітря — кількість водяної пари (в г/м3), яка може утримуватися в повітрі за даної температури.
Амплітуда коливань температур — різниця між мінімальною і максимальною температурами повітря за певний проміжок часу (добу, місяць, рік тощо).
Атмосфера — повітряна оболонка земної кулі, зв'язана з нею силою тяжіння, що обертається разом з Землею як одне ціле.
Атмосферний тиск — тиск атмосферного повітря на всі предмети, що в ньому перебувають, і на земну поверхню.
Атмосферні опади — вода, яка випадає на поверхню Землі у вигляді дощу, снігу, граду або утворюється безпосередньо з повітря у вигляді роси, інею, паморозі.
Барометр — прилад для вимірювання атмосферного тиску.
Бризи — вітри прибережної зони, які дмуть вдень з моря на суходіл, вночі — з суходолу на море.
Відносна вологість повітря — співвідношення фактичного вмісту водяної пари в повітрі до тієї кількості, яка необхідна за тієї ж температури для насичення повітря, виражене у відсотках.
Вітер — рух повітря в горизонтальному напрямі з місць високого тиску до місць низького тиску.
Гігрометр — прилад для визначення вмісту водяної пари у повітрі.
Випаровування — надходження в атмосферу водяної пари з поверхні води, снігу, льоду, рослинності, ґрунту.
Клімат — зміни в стані погоди, що повторюються в певній місцевості рік у рік.
Метеорологія — наука про земну атмосферу і процеси, що в ній відбуваються.
Мусони — сезонні вітри, які дмуть взимку з суходолу на море, влітку—з моря на суходіл.
Опадомір, дощомір — прилад для вимірювання кількості атмосферних осадків.
Погода — стан нижнього шару атмосфери (температури, тиску, опадів, напряму і сили вітру тощо) у якійсь місцевості за певний час.
Полярні кола — паралелі, віддалені від екватора на 66°33'. На полярних колах Сонце протягом року не заходить цілу добу (на Північному полярному колі — 22 червня, на Південному — 22 грудня) і не сходить одну добу (на Північному полярному колі — 22 грудня, на Південному — 22 червня).
Пояси освітлення Землі — тропіки і полярні кола поділяють земну поверхню на пояси, які відрізняються між собою сонячним освітленням і кількістю тепла, що надходить від Сонця. Залежно від кута падіння сонячного проміння і тривалості дня й ночі виділено п'ять поясів освітлення: два полярних, два помірних, тропічний.
Стратосфера — шар атмосфери між тропосферою і верхніми шарами атмосфери (від 9 — 18 до 45 — 55 км).
Тропіки — паралелі, віддалені від екватора на північ і на південь на 23° 27'. В дні літнього сонцестояння (21 — 22 червня) Сонце перебуває у зеніті над Північним тропіком, а в день зимового сонцестояння (21 — 22 грудня) — над Південним тропіком.
Тропосфера — нижній, основний шар атмосфери (висота її над екватором 16 — 18 км, над полюсами 8—10 км). У тропосфері зосереджено 80 % всієї маси повітря та водяної пари.
Хмари — скупчення в атмосфері на значній висоті дрібних крапель води або кристаликів льоду, що виділилися під час охолодження повітря, насиченого водяною парою.
БІОСФЕРА І ГЕОГРАФІЧНА ОБОЛОНКА
Біосфера (сфера життя) — оболонка земної кулі, в якій зосереджені живі організми. Вони поширені у частині літосфери (до 4 — 5 км глибини), в усій товщі гідросфери, у нижній частині атмосфери (до 30 км висоти).
Біосферний заповідник — велика ділянка суходолу чи моря, що суворо охороняється. Тут є території, які використовуються для багаторічних спостережень за впливом діяльності людини на навколишню природу.
Географічна оболонка — оболонка, в межах якої стикаються, проникають одна в одну і взаємодіють верхня частина літосфери, нижня частина атмосфери, гідросфера та біосфера.
Ґрунт — верхній пухкий шар землі, що має родючість.
Гумус (перегній) — органічна, звичайно темного кольору, частина верхнього шару ґрунту, що утворюється внаслідок складних хімічних процесів.
Екологія — наука про взаємовідносини людини, тварин, рослин і мікроорганізмів між собою і навколишнім середовищем. У зв'язку з посиленим впливом людини на природу і забрудненням навколишнього середовища вона набуває особливого значення.
Екологічні проблеми — проблеми, що виникли у зв'язку з втручанням людини в природні процеси і призводять до порушення рівноваги природних комплексів.
Заповідник — ділянка суходолу чи моря, на якій зберігається у природному стані весь природний комплекс. Під заповідник виділяють території, характерні для природної зони, або такі, що мають цінні в науковому й культурному відношенні природні об'єкти. Територія заповідника суворо охороняється.
Червона книга — це список рідкісних та тих, що перебувають під загрозою зникнення видів тварин і рослин, символічний сигнал лиха, адресований урядам та громадськості окремих держав.
Родючість ґрунту — здатність ґрунту забезпечувати рослини поживними речовинами і вологою, створюючи умови для одержання врожаю.
Природні зони (географічні зони) — природні комплекси суходолу чи Світового океану, що простягаються в широтному напрямі і мають подібні природні умови (клімат, ґрунти, рослинність, тварин).
Природні (географічні) компоненти — складові частини географічної оболонки: гірські породи літосфери, води гідросфери, повітря, Ґрунт, рослини й тварини біосфери, їх поєднання в різних варіантах створює природні комплекси.
МАТЕ РІАЛ ДЛЯ ДОВІДОК І ПРАКТИЧНИХ РОБІТ
Додаток 1
Планети Сонячної системи
Планета | Відстань від Сонця (млн. км) | Час обертання навколо Сонця |
Меркурій | 58 | 88 діб |
Венера | 108 | 225 діб |
Земля | близько 150 | 365/366/ діб (1 рік) |
Марс | 228 | 687 діб |
Юпітер | 778 | 11,86 років |
Сатурн | 1426 | 29,46 років |
Уран | 2869 | 84,01 років |
Нептун | 4496 | 164,7 років |
Плутон | 5529 | 248,9 років |
Додаток 2
Довжина дуги паралелі в 1° на різних широтах
Географічна широта для обох півкуль | Довжина дуги в 1о паралелі (км) |
0о 10о 20о 30о 40о 50о 60о 70о 80о 90о |
111,3 109,6 104,6 96,5 85,4 71,7 55,8 38,2 19,4 0 |
Додаток З
Найвищі гірські вершини материків
Назва вершини | Висота (м) | Гірська система | Материк |
Джомолунгма | 8848 | Гімалаї | Євразія |
(Еверест) | |||
Аконкагуа | 6960 | Анди | Пд. Америка |
Мак-Кінлі | 6194 | Кордильєри | Пн. Америка |
Кіліманджаро | 5895 | Вулканічний масив | Африка |
у Східній Африці | |||
Вінсон | 5140 | Масив (гори Елсуерта) | Антарктида |
Косцюшко | 2230 | Великий Вододільний | Австралія |
хребет |
Додаток 4
Гори України
Назва гірської системи | Найвища гірська вершина | Висота (м) |
Карпати Кримські гори |
Говерла Роман- Кош |
2061 1545 |
Додаток 5
Найбільші річки світу
Річка | Загальна довжина (км) | Площа басейну (тис. км ) | Материк |
Ніл | 6671 | 2870 | Африка |
Амазонка (з Мараньоном) | 6400 | 7180 | Пд. Америка |
Міссісіпі (з Міссурі) | 6420 | 3268 | Пн. Америка |
Янцзи | 5800 | 1808,5 | Євразія |
Волга | 3530 | 1360 | Євразія |
Найбільші річки України
Додаток 6
Річка | Загальна довжина (км) | Довжина в межах України (км) |
Дніпро | 2201 | 981 |
Дністер | 1362 | 705 |
Сіверський Донець | 1053 | 950 |
Дунай | 2960 | 164 |
Південний Буг | 806 | 806 |
Найбільші озера світу
Додаток 7
Озеро | Солоне чи прісне | Площа (км2) | Найбільша глибина | Материк |
Каспійське море | солоне | 376000 | 1025 | Євразія |
Верхнє | прісне | 82400 | 393 | Пн. Америка |
Вікторія | прісне | 68000 | 80 | Африка |
Байкал | прісне | 31500 | 1620 | Євразія |
Ейр | солоне | до 15000 | до 20 | Австралія |
Маракайбо | солоне | 16300 | до 250 | Пд. Америка |
Найбільші озера України
Додаток 8
Озеро | Площа (км2) |
Найбільша глибина (м) |
Сасик (Кундук) | 204,8 | 3,9 |
Ялпуг | 149,0 | 6 |
Світязь | 24,2 | 58,4 |
Синевір | 0,7 | 24 |
Типи кліматів
Додаток 9
Місто | Широта | Середня температура повітря (°С) | Річна амплітуда |
Річна кількість |
Тип | |
клімату | ||||||
січня | липня | (°С) | (мм) | |||
Париж | 49° пн.ш. | + 3 | + 18 | 15 | 700 | морський |
Київ | 51° пн.ш. | -5,9 | + 19,8 | 25,7 | 600 | помірно |
континен- | ||||||
тальний | ||||||
Караганда | 50° пн.ш. | -16 | +20 | 36 | 300 | континен- |
тальний | ||||||
Южно- | 47° пн.ш. | -12 | + 16 | 28 | взимку 50 | мусонний |
Сахалінськ | влітку 650 |
Найбільші за площею держави світу
Додаток 10
Держава | Столиця |
Площа (млн. км 2) |
Материк |
Росія | Москва | 17 075 | Євразія |
Канада | Оттава | 9 976 | Пн.Америка |
Китай | Пекін | 9 597 | Євразія |
США | Вашингтон | 9 363 | Пн.Америка |
Бразилія | Бразилія | 8 512 | Пд.Америка |
Австралійський Союз | Канберра | 7 687 | Австралія |
Індія | Делі | 3 288 | Євразія |
Кількість і розміщення українців у світі
Додаток 11
Країна |
Кількість населення (тис. чоловік) |
Україна Росія Казахстан США Молдова Канада Польща Білорусь Аргентина Узбекистан |
37000 понад 4400 близько 1000 понад 1000 понад 600 близько 600 близько 600 близько 300 близько 160 понад 150 |
Камерний хор "Оранта". Концертна діяльність та творчі принципи роботи
Волинські письменники у розбудові держави
Графічний планшет Wacom Graphire
Малокаліберна гвинтівка
Ключові слова в художньому творі
Українська та зарубіжна культура
Понимание и мышление
Версифікація Оксани Лятуринської
Українська преса Північної Буковини та Закарпаття в міжвоєнний період
Визначення економічної ефективності реконструкції кабельної лінії зв’язку
Copyright (c) 2024 Stud-Baza.ru Рефераты, контрольные, курсовые, дипломные работы.