курсовые,контрольные,дипломы,рефераты
КУРСОВА РОБОТА
Монопольне становище та конкуренція на ринку мобільного зв’язку в Україні
Зміст
ВСТУП
1 Поняття та ознаки монопольного становища
2 Особливості конкуренції на ринку мобільного зв’язку
3 Зловживання монопольним становищем на ринку мобільного зв’язку
4 Способи припинення зловживання монопольним становищем на ринку мобільного зв’язку
5. Напрямки вдосконалення державної конкурентної політики на ринку мобільного зв’язку
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
Головною ознакою монопольного утворення (монополії) є заняття монопольного положення. Останнє визначається як домінуюче положення підприємця, що дає йому можливість самостійно або разом з іншими підприємцями обмежувати конкуренцію на ринку визначеного товару.
Існують різні види монополій, які можна класифікувати на три основних: природна, адміністративна і економічна .
Економічна монополія є найбільш розповсюдженою. Її поява обумовлена економічними причинами, вона розвивається на основі закономірностей господарського розвитку. Мова йде про підприємців, що зуміли завоювати монопольне положення на ринку. До нього ведуть два шляхи. Перший полягає в успішному розвитку підприємства, постійному збільшенні його масштабів шляхом концентрації капіталу. Другий (більш швидкий) ґрунтується на процесах централізації капіталів, тобто на добровільному об'єднанні або поглинанні переможцями банкрутів. Тим або іншим шляхом або за допомогою обох, підприємство досягає таких масштабів, коли починає домінувати на ринку.
Монополістичні утворення і монополістичні тенденції в економіці випливають із закону максимізації прибутку. Поява підприємств-монополістів обумовлена прогресом продуктивних сил, реалізацією переваг великого підприємства над малим.
Сучасна теорія виділяє три типи монополій:
1) монополія окремого підприємства;
2) монополія як угода;
3) монополія, що ґрунтується на диференціації продукту.
Найбільш доступний і розповсюдженим є шлях угоди декількох великих фірм. Він дає можливість швидко створити ситуацію, коли продавці (виробники) виступають на ринку “єдиним фронтом”, коли зводиться на нуль конкурентна боротьба, насамперед цінова, покупець виявляється в безальтернативних умовах.
Актуальність теми курсової роботи полягає в тому, що єдиним засобом боротьби з економічними монополіями є створення умов для економічної конкуренції (конкуренція) – тобто змагання між суб'єктами господарювання з метою здобуття завдяки власним досягненням переваг над іншими суб'єктами господарювання, внаслідок чого споживачі, суб'єкти господарювання мають можливість вибирати між кількома продавцями, покупцями, а окремий суб'єкт господарювання не може визначати умови обороту товарів на ринку.
Предметом дослідження курсової роботи був ринок мобільного телефонного зв’язку в Україні, представлений 100% іноземним обладнанням та українськими фірмами з виключно 100% іноземним капіталом, який наданий міжнародними концернами в області телекомунікацій та зв’язку.
Суб’єктами дослідження курсової роботи були основні оператори ринку мобільного зв’язку в Україні - компанії “Київстар”(торгова марка “Київстар”), UMC ( торгова марка “UMC”), «Golden Telecom”( торгова марка “Golden telecom”), “Астеліт(Astelit)”(торгова марка Life:)), ЗАТ “Українські радіосистеми”(торгова марка “Beeline”).
Метою курсового дослідження була оцінка зловживання операторами міжнародних телекомунікаційних концернів монопольним становищем на ринку мобільного зв’язку та державна політика боротьби з зловживаннями, визваними монопольним становищем операторів міжнародних телекомунікаційних концернів на ринку в Україні.
В курсовому дослідженні використані матеріали досліджень конкуренції операторів на ринку мобільного зв’язку в Україні, закони України по захисту економічної конкуренції та матеріали розслідувань Антимонопольного Комітету України на ринку мобільного зв’язку.
1 Поняття та ознаки монопольного становища
Згідно з статею 12 Закону України “Про захист економічної конкуренції” [1]:
1. Суб'єкт господарювання займає монопольне (домінуюче) становище на ринку товару, якщо:
- на цьому ринку у нього немає жодного конкурента;
- не зазнає значної конкуренції внаслідок обмеженості можливостей доступу інших суб'єктів господарювання щодо закупівлі сировини, матеріалів та збуту товарів, наявності бар'єрів для доступу на ринок інших суб'єктів господарювання, наявності пільг чи інших обставин.
2. Монопольним (домінуючим) вважається становище суб'єкта господарювання, частка якого на ринку товару перевищує 35 відсотків, якщо він не доведе, що зазнає значної конкуренції.
3. Монопольним (домінуючим) також може бути визнане становище суб'єкта господарювання, якщо його частка на ринку товару становить 35 або менше відсотків, але він не зазнає значної конкуренції, зокрема внаслідок порівняно невеликого розміру часток ринку, які належать конкурентам.
4. Вважається, що кожен із двох чи більше суб'єктів господарювання займає монопольне (домінуюче) становище на ринку товару, якщо стосовно певного виду товару між ними немає конкуренції або є незначна конкуренція і щодо них, разом узятих, виконується одна з умов, передбачених частиною першою статті 12 [1].
5. Монопольним (домінуючим) вважається також становище кожного з кількох суб'єктів господарювання, якщо стосовно них виконуються такі умови:
- сукупна частка не більше ніж трьох суб'єктів господарювання, яким на одному ринку належать найбільші частки на ринку, перевищує 50 відсотків;
- сукупна частка не більше ніж п'яти суб'єктів господарювання, яким на одному ринку належать найбільші частки на ринку, перевищує 70 відсотків - і при цьому вони не доведуть, що стосовно них не виконуються умови частини четвертої статті 12 [1].
Монопольне (домінуюче) становище визначається відповідно Методики визначення монопольного (домінуючого) становища суб'єктів господарювання, затвердженої розпорядженням Антимонопольного комітету України від 05.03.2002 N 49-р.
Методика встановлює порядок визначення монопольного (домінуючого) становища суб'єктів господарювання на ринку і призначена для аналізу діяльності суб'єктів господарювання, груп суб'єктів господарювання та споживачів з виробництва, реалізації, придбання товарів, надання послуг, виконання робіт на загальнодержавних та регіональних ринках.
Об'єктами для визначення монопольного (домінуючого) становища є:
- суб'єкти господарювання
- групи суб'єктів господарювання
- обставини, які визначають на відповідному товарному ринку умови здійснення господарської діяльності з виробництва, реалізації, придбання товарів, надання послуг, виконання робіт, а також умови придбання та використання зазначених товарів, робіт, послуг.
Метою визначення монопольного (домінуючого) становища суб'єктів господарювання на ринку є отримання необхідної інформації для прийняття рішень з питань розвитку і захисту економічної конкуренції, зокрема демонополізації економіки, антимонопольного регулювання, контролю за узгодженими діями, концентрацією; контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції; захисту інтересів суб'єктів господарювання, груп суб'єктів господарювання та споживачів від його порушень.
Визначення монопольного (домінуючого) становища суб'єктів господарювання може включати в себе такі дії:
- Встановлення об'єктів аналізу щодо визначення монопольного (домінуючого) становища, а саме суб'єкта господарювання (групи суб'єктів господарювання), конкретного товару (продукції, роботи, послуги), який випускається, постачається, продається, придбавається (споживається, використовується) цим (цими) суб'єктом (суб'єктами) господарювання.
- Складання переліку товарів (робіт, послуг), щодо яких має визначатися монопольне (домінуюче) становище суб'єкта господарювання і які мають ознаки одного товару, товарної групи.
- Складання переліку основних продавців (постачальників, виробників), покупців (споживачів) товарів (товарних груп).
- Визначення товарних меж ринку.
- Визначення територіальних (географічних) меж ринку.
- Встановлення проміжку часу, стосовно якого має визначатися становище суб'єктів господарювання на ринку – визначення часових меж ринку.
- Визначення обсягів товару, який обертається на ринку.
- Складання переліку продавців продавців (постачальників, виробників), покупців (споживачів) товарів (товарних груп) – потенційних конкурентів, покупців, які можуть продавати (постачати, виробляти) придбавати (споживати, використовувати) той самий або/та аналогічний товар (товарну групу) на ринку.
- Визначення бар'єрів вступу на ринок та виходу з ринку для суб'єктів господарювання, які продають (постачають, виробляють), придбавають (споживають, використовують) той самий або/та аналогічний товар (товарну групу) на ринку.
- Встановлення монопольного (домінуючого) становища суб'єктів господарювання на ринку.
В табл. 1 наведений перелік суб'єктiв господарювання, що займають монопольне становище на загальнодержавному ринку за висновками Антимонопольного комітету України в галузі “Зв’язок” станом на 01.01.2007 року [11].
Як видно з даних табл.1 оператори мобільного телефонного зв’язку в Україні не класифіковані Антимонопольним комітетом як такі, що займають монопольне становище.
Таблиця 1.1
Перелік суб'єктiв господарювання, що займають монопольне становище на загальнодержавному ринку за висновками Антимонопольного комітету України в галузі “Зв’язок” станом на 01.01.2007 року [11]
| Вид економiчної дiяльностi | Суб'єкт пiдприємницької дiяльностi | Мiсцезнаходження |
Товарна група |
| I. Суб'єкти природних монополiй | |||
| Зв'язок | Концерн "РРТ" МІНІСТЕРСТВО ТРАНСПОРТУ ТА ЗВ'ЯЗКУ УКРАЇНИ |
254112 м. Київ вул. Дорогожицька, 10 тел. 226-22-60 тел. 440-87-22 |
Надання в користування технічних засобів мовлення |
| Зв'язок | Концерн "РРТ" МІНІСТЕРСТВО ТРАНСПОРТУ ТА ЗВ'ЯЗКУ УКРАЇНИ |
254112 м. Київ вул. Дорогожицька, 10 тел. 226-22-60 тел. 440-87-22 |
Послуги коpистування pадiоpелейними каналами зв'язку |
| Зв'язок | Вiдкрите акцiонерне товариство "УКРТЕЛЕКОМ" МІНІСТЕРСТВО ТРАНСПОРТУ ТА ЗВ'ЯЗКУ УКРАЇНИ |
252030 м. Київ бульв. Шевченка, 18 тел. 226-25-41 тел. 224-22-67 |
Мiсцевий телефонний зв'язок |
| Зв'язок | Вiдкрите акцiонерне товариство "УКРТЕЛЕКОМ" МІНІСТЕРСТВО ТРАНСПОРТУ ТА ЗВ'ЯЗКУ УКРАЇНИ |
252030 м. Київ бульв. Шевченка, 18 тел. 226-25-41 тел. 224-22-67 |
Послуги користування некомутованими каналами зв'язку |
2 Особливості конкуренції на ринку мобільного зв’язку
Станом на 01.01.2007 року основними операторами - конкурентами на ринку мобільного телефонного зв’язку в Україні є:
1. Компанія з іноземною інвестицією ЗАТ «Український мобільний зв’язок»(Ukrainian Mobile Communications (UMC)) - торгова марка “UMC, віртуальний оператор “Jeans”(система безконтрактної передоплати послуг). 100% власником UMC є ВАТ "Мобільні ТелеСистеми" (Росія) - найбільший оператор стільникового зв'язку в Росії, Східній та Центральній Європі за кількістю абонентів [15].
2. Компанія з іноземною інвестицією "Київстар Дж. Ес. Ем." (KyivStar GSM) – Торгова марка “Київстар”, віртуальний оператор “Djuice” (система без-контрактної передоплати послуг). "Київстар Дж. Ес. Ем." – найбільший опера-тор мобільного зв’язку в Україні, що обслуговує більш ніж 16,5 млн. абонентів (станом на 1 серпня 2006 р.) та забезпечує покриття території, на якій проживає більш ніж 97% населення України. Норвезька "Теленор" (Telenor Mobil, Nor-way ) володіє контрольним пакетом акцій компанії "Київстар" у розмірі 56,6%, українське ТОВ “СТОРМ”(дочірня фірма російської групи “Альфа-Капітал”) володіє пакетом акцій 43,4% [14].
3. ТОВ "Голден Телеком" (Голден Телеком, Україна) - провідний україн-ський провайдер інтегрованих телекомунікаційних послуг для корпоративних клієнтів, а також для операторів зв'язку. Компанія є частиною холдінгу Golden Telecom Inc. (NASDAQ: GLDN) [16]. Компанія розвиває три напрямки бізнесу:
- послуги місцевого, міжміського та міжнародного телефонного зв'язку та передачі даних;
- інтернет-послуги, в тому числі корпоративне підключення до інтернету по виділених каналах та комутований доступ для широкого кола користувачів (торгова марка Свiт Онлайн);
- послуги мобільного зв'язку стандарту GSM1800 (Голден Телеком GSM).
4. Закрите акціонерне товариство "Українські радіосистеми" (торгова марка WellCOM, MOBI, з квітня 2006 року – торгова марка BEELINE) було створено в 1995 році [17]. У березні 1997-го року ЗАТ "УРС" перемогло в тендері на використання радіочастот стандарту GSM - 900 для роз-гортання мережі стільникового зв'язку. Саме ЗАТ "УРС" був зроблений перший в Україні тестовий дзвоник у стандарті GSM-900. 1 жовтня 1998-го року ЗАТ УРС запустила в експлуатацію мережа стільникового зв'язку стандарту GSM-900 - "WellCOM" (скорочення від англійського well- добре і communication - зв'язок).
В 2006 році компанія викуплена концерном "Вимпелком" (Росія) – торгова марка BEELINE. ”ВимпелКом" – провідний оператор мобільного зв’язку в Росії, що діє на ринках Казахстану, Узбекистану, Таджикистану, а також на ринку України. "ВимпелКом" налічує близько 50 млн. абонентів та займає в Росії ринкову частку у розмірі 35%. Норвезька "Tеленор" володіє 29,9% акцій компанії, 26,6% з яких – голосуючі.
5. Astelit/DCC (контрольним пакетом акцій якого володіє турецький мобільний оператор Turksell (Турція)) – торгова марка LIFE [18].
На сьогоднішній день кількість мобільних SIM-карт в Україні перевищує чисельність населення, тому з цілковитою впевненістю можна стверджувати, що період боротьби мобільних операторів за клієнтів, що тривав увесь 2006 рік, добігає кінця. Тепер українські гравці GSM-ринку переключають свою увагу на одержання прибутку від вже існуючих клієнтів, пропонуючи їм нові продукти і послуги [13].
У січні-грудні 2006 року оператори мобільного зв'язку залучили 19 мільйонів нових абонентів, і таким чином, загальна кількість SIM-карт, що є в обігу, досягла 49 мільйонів. Це приблизно на 63% більше, ніж у 2005 році. Отже сьогодні номінальне проникнення на ринку (тобто формальний процент населення, що користується мобільними SIM-картами ) склало 105% в порівнянні з 64% у 2005 році.
Ведучі оператори мобільного зв'язку – Київстар і UMC, послугами яких користуються 85% загального числа GSM-абонентів, згодні, що в питаннях освоєння і проникнення, ринок знаходиться на порозі зрілості. Вже зараз вони готуються до зміни стратегії – переходу від орієнтації на клієнта до завоювання ринку новими продуктами і послугами.
Адам Вояцки, генеральний директор UMC, в інтерв'ю Oxford Business Group відзначив, що, разом із вражаючим зростанням економіки України, цей рік був екстраординарним для мобільних операторів, який характерний як останній рік швидкого розвитку, обумовлений поліпшенням економічних умов, так і виходом двох нових гравців на ринок.
Тронд Моє, голова представництва в Україні норвезької компанії Telenor, що володіє контрольним пакетом акцій ведучого мобільного оператора "Київстар", відзначив, що останній став найбільшою консолідованою дочірньою компанією Telenor в усьому світі.
Проте, конкуренти «Київстара" та UMC вважають, що, незважаючи на практично повне освоєння ринку, сектор мобільних телефонів ще недостатньо насичений. Багато експертів сходяться в тому, що реальне завоювання мобільного ринку, тобто кількість одиничних користувачів, складає близько 60%. Інші 40% - це клієнти мобільних операторів, що володіють двома або трьома SIM-картами.
Використання двох SIM-карт частково стало причиною падіння рівня середнього прибутку на користувача (СПК), тому що відбувається обмін клієнтами між операторами.
СПК українських мобільних операторів залишається одним з найнижчих у Східній Європі – у даний момент ця цифра складає приблизно $8 на місяць. Частка найприбутковіших контрактних клієнтів також досить невелика за регіональними мірками, понад 90% клієнтів користуються послугами припейда. UMC стверджує, що компанії вдалося призупинити падіння СПК у 2006 році завдяки новим продуктам в галузі передачі даних.
Разом з тим, UMC вважає, що статистика СПК маскує істотне збільшення кількості використаних хвилин (ВХ) серед старих клієнтів. Вважається, що рівень СПК у значній мірі зменшився через нових клієнтів, що здебільшого належать до груп користувачів з низьким доходом.
Незважаючи на тиск із боку зростаючої конкуренції на ринку мобільного зв'язку, гарною новиною для "Київстару" і UMC стала відсутність сигналів про значне падіння цін.
Хоча нові мобільні гравці Astelit (торгова марка LIFE) і "Вимпелком" (торгова марка BEELINE) проводять досить агресивну цінову стратегію аби залучити нових користувачів, цінової війни, якої багато хто побоювався, не відбулося.
Впоратися із зростаючою кількістю абонентів – завдання, що протягом усього року було головним для провідних мобільних операторів. Для обслуговування нового трафіку UMC довелося збільшити кількість своїх базових станцій удвічі, з 4500 до 9000. Сумарна кількість капітальних витрат компанії збільшилася приблизно до $2 млрд. Одночасно і компанії «Київстар» на даний момент довелося інвестувати більш $2 млрд. у свою мережу.
Компанія Astelit (торгова марка Life), і російський "Вимпелком", що представлений в Україні торговельною маркою Beeline, також доклали зусиль для впровадження своїх відносно нових мереж.
Astelit, контрольним пакетом акцій якого володіє турецький мобільний оператор Turksell, нещодавно оголосив про свої плани щодо збільшення на 50% інвестицій у розвиток на українському ринку: близько $250 млн. в будуть витрачені на розширення мережі і залучення клієнтів. Наприкінці 2006 року Вимпелком оголосив, що планує розширити свою мережу в Україні, аби охопити 90% населення.
Головним завданням для нових гравців ринку стало досягнення критичної маси в короткий термін, аби в значній мірі повернути чималі інвестиції у свою мережу.
Поки сталі гравці, Київстар та UMC, насолоджуються чистим прибутком (прибутком до сплати податків, що складають близько 60%), новим гравцям необхідно значно наростити обсяги, щоб досягти подібних результатів.
В табл.2 наведені основні конкурентні показники ринкових часток основних операторів мобільного зв’язку в Україні [13].
Таблиця 2
| № з/п | Назва оператора мобільного зв’язку | Торгові марки оператора | Кількість абонентів станом на 31.08.2006 | Частка загального прибутку на ринку мобільного зв’язку України в % |
| 1. | Київстар (Норвегія +Росія) | «Київстар», DJUCE | 17 216 829 | 51,4% |
| 2. | ЗАТ “Україн-ський мобільний зв’язок” UMC (Росія) | UMC, Jeans | 15 933 444 | 45,1% |
| 3. | «Астеліт»(Astelit – Терція) | LIFE:) | 4 700 000 | 2,5% |
| 4. | ЗАТ «Українські радіосистеми» (Росія з 2006 року) |
WELLCOM, MOBI, BEELINE |
785 598 | 0,7% |
| 5. | “GOLDEN TELECOM” (США+Норвегія +Росія+інші) | GOLDEN TELECOM | 86 000 | 0,3% |
| 6. | Інші оператори | --- | 135 000 | 0,2% |
На рис.1 наведений розподіл абонентів між основними операторами мобільного зв’язку в Україні. Спільний аналіз даних табл.2 та графіків рис.1 показує, що за часткою прибутку оператор «Киїівстар» може бути визнаний монополістом, але за часткою абонентів – ні. Окрім цього, оператор «Київстар» має сильний конкурентний тиск з боку рівносильного оператора – UMC, тобто Антимонопольний комітет за своєю методологією не визнає серед операторів ринку мобільного зв’язку в Україні явного монополіста.
Рис. 1. Розподіл абонентів в Україні між операторами мобільного зв’язку
Із наступом осені 2006 року активізувалися маркетингові дирекції відразу двох національних операторів мобільному зв'язку – UMC і "Київстара". Пов'язане це з поверненням у міста студентів і школярів як активних мобільних користувачів чи з напором "Білайна" і "Лайфа", уже не важливо.
Проблема першої секунди(плата за з’эднання)
Потужними рекламно-пропагандистськими ударами обмінялися лідери ринку – UMC і "Київстар". З 1 вересня UMC ввела тарифний план "Мінімальний", у якому вартість хвилини будь-якого дзвінка становить усього 50 коп., плюс два номери "родини " по 10 коп. - зі збереженням стандартної плати за з'єднання (ПЗС). Тариф, за офіційною інформацією, діє до кінця цього року.
"Київстар" відповідно вдарив зниженням ПЗС на чверть у чотирьох тарифних планах для регіонів, де UMC історично мала більше абонентів – "Донбас 2006" і "Крим 2006" для "припейдщиков"(карткова передоплата послуг) і контрактні їхні аналоги "Бізнес Донбас" і "Бізнес Крим".
Проте, суттєвим аргументом у конкурентній боротьбі могла б бути тільки остаточна ліквідація давнього каменю спотикання - ПЗС. І от "Київстар" офіційно підтвердив свій намір із 18 вересня ввести тарифний план, "у якому розмір плати за з'єднання дзвінка становить 0,00 (нуль) грн.". "Київстар" пояснив такий крок "реалізацією власної маркетингової політики, спрямованої на поступове зниження тарифів і максимальне задоволення споживчих потреб".
Про плани "Київстара" проінформував Антимонопольний комітет Украї-ни (АМК), який одержав від оператора офіційного листа.
Глава Антимонопольного комітету Олексій Костусєв привітав "дії "Київ-стара", націлені на зниження й скасування плати за з'єднання", і нагадав, що АМК очікує від двох національних операторів "повного виконання рекомендацій зі скасування ПЗС для всіх абонентів".
У медіа-департаменті "Київстара" підтвердили, що тиск АМК справив свій вплив: "Введення нового тарифу – це результат нашого діалогу з АМК і проходження їх рекомендацій у маркетинговій діяльності "Київстар", – повідомив "УП" старший фахівець зі зв'язків зі ЗМІ Сергій Товстенко-Забелін.
У жовтні 2005 року АМК зобов'язав великих операторів скасувати ПЗС, на підставі того, що у lіfe:) і "Голден Телекому" її не було взагалі. "Київстар" і UMC попросили відстрочки - поміркувами й підібрати аргументи. У грудні 2005 року UMC взяв тайм-аут до квітня 2006 року – на підготовку юридичного обґрунтування, аналізу "усіх наслідків скасування плати за з'єднання на подальший розвиток галузі мобільному зв'язку й на господарську діяльність UMC" і розробку нових тарифних планів.
"Київстар" настільки правильних слів не знайшов. Головним його аргументом на користь збереження ПЗС стало те, що ці 27 копійок допомагають обмежити вал коротких, по кілька секунд, дзвінків, чим допомагають захистити мережі мобільних операторів. АМК такі пояснення не влаштовували, і 15 грудня 2005 року АМК почав розслідування проти компанії "за фактом зловживання монопольним становищем".
Спроби "Київстара" заперечити це рішення в суді успіхом не увінчалися - у липні компанія відкликала свій позов із суду. Навіть обіцянка скасувати ПЗС у нових тарифах поки не знімає погрози визнання оператора монополістом і відповідно обвинувачень у зловживаннях монопольним становищем. А їх, як відомо, може бути покарано штрафом у розмірі до 10% річного доходу, або до $110 млн. – торік біло-блакитні одержали $1,1 млрд. і вийшли на перше місце по числу абонентів у країні.
У прес-службі компанії не змогли повідомити "УП" подробиць щодо нового тарифного плану із нульовою ПЗС: "Усі інші деталі про новий тарифний план "Київстар", де ПЗС становить 0,00 грн., будуть оголошені після його введення в дію".
Однак цілком імовірно, що це буде якась пропозиція для контрактників. У цьому випадку, нічого особливо революційного в ньому немає — в UMC вже давно діють контрактні тарифи, де ПЗС відсутня, щоправда, тільки у межах пакетних хвилин.
«Сьогодні в компанії вже є 3 тарифних пакета для абонентів (UMC 30 хвилин Новий, UMC 60 хвилин Новий, UMC 120 хвилин Новий), де ПЗС у межах пакетних хвилин відсутня. Крім того, контрактні абоненти компанії можуть скористатися програмою "Бонус", у межах якої, на умовах підписання додаткової угоди, одержать від 5 до 150 хвилин на дзвінки по всіх напрямках по України без плати за з'єднання", - розповів експерт із зовнішніх відносин UMC Віта-лій Мухін.
Цілком можливо, пакет без ПЗС – це поки скоріше чергова рекламна акція, ніж сигнал до зміни правил гри на ринку (втім, тарифні пакети всіх операторів, крім "Київстара" і UMC, за рідкісним винятком не передбачають ПЗС).
Віртуальна громадськість
Конкуренти вже роблять українцям більш привабливіші пропозиції: Beelіne ще 1 вересня ввів новий припейд-тариф "Говорун" - дзвінки й SMS усередині мережі по 1 копійці, SMS на інших операторів по 10 копійок, улюблений міський номер по 35 коп. за хвилину...
Абонентська база, точніше, кількість стартових пакетів, що продано, у країні офіційно вже перевищила 35 млн. Ринок мобільного зв'язку близький до повного насичення. Ріст абонентської бази в 2006 році у порівнянні із минулим роком уповільнився майже вдвічі – з 30% до 17%, а щомісячний дохід з одного абонента (ARPU) постійно падає. Тому цілком ймовірно, що подальше зниження тарифів та мінімізація ПЗС будуть тривати.
3 Зловживання монопольним становищем на ринку мобільного зв’язку
1. Зловживанням монопольним (домінуючим) становищем на ринку є дії чи бездіяльність суб'єкта господарювання, який займає монопольне (домінуюче) становище на ринку, що призвели або можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції, або ущемлення інтересів інших суб'єктів господарювання чи споживачів, які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку.
2. Зловживанням монопольним (домінуючим) становищем на ринку, зокрема, визнається:
1) встановлення таких цін чи інших умов придбання або реалізації товару, які неможливо було б встановити за умов існування значної конкуренції на ринку;
2) застосування різних цін чи різних інших умов до рівнозначних угод з суб'єктами господарювання, продавцями чи покупцями без об'єктивно виправданих на те причин;
3) обумовлення укладання угод прийняттям суб'єктом господарювання додаткових зобов'язань, які за своєю природою або згідно з торговими та іншими чесними звичаями у підприємницькій діяльності не стосуються предмета договору;
4) обмеження виробництва, ринків або технічного розвитку, що завдало чи може завдати шкоди іншим суб'єктам господарювання, покупцям, продавцям;
5) часткова або повна відмова від придбання або реалізації товару за відсутності альтернативних джерел реалізації чи придбання;
6) суттєве обмеження конкурентоспроможності інших суб'єктів господарювання на ринку без об'єктивно виправданих на те причин;
7) створення перешкод доступу на ринок (виходу з ринку) чи усунення з ринку продавців, покупців, інших суб'єктів господарювання.
3. Зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку забороняється і тягне за собою відповідальність згідно з законом.
Згідно статті 52 Закону [1] за зловживання монопольним становищем накладаються штрафи у розмірі до десяти відсотків доходу (виручки) суб'єкта господарювання від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за останній звітний рік, що передував року, в якому накладається штраф. У разі наявності незаконно одержаного прибутку, який перевищує десять відсотків зазначеного доходу (виручки), штраф накладається у розмірі, що не перевищує потрійного розміру незаконно одержаного прибутку. Розмір незаконно одержаного прибутку може бути обчислено оціночним шляхом.
Якщо суб'єкт господарювання зловживає монопольним (домінуючим) становищем на ринку, органи Антимонопольного комітету України мають право прийняти рішення про примусовий поділ суб'єкта господарювання, що займає монопольне (домінуюче) становище.
У листопаді 2005 року АМК рекомендував двом лідерам мобільного зв`язку України - UMC та "Київстар" - до 4 грудня цього року розглянути рекомендації комітету про можливе скасування плати за з`єднання при дзвінках мобільних абонентів, або обґрунтувати її необхідність.
Компанія UMC до цього терміну висловила готовність до співпраці і згоду з позицією АМК, попросивши, правда, час для вирішення цього питання. У зв`язку з цим комітет погодився надати UMC термін до квітня цього року для остаточного вирішення питання з платою за з`єднання.
Компанія "Київстар" відмовилася виконувати рекомендації і при цьому, на думку АМКУ, не обгрунтувала правомірність існуючої плати за з`єднання. У зв`язку з такою позицією компанії "Київстар", 15 грудня 2005 р. АМКУ почав розслідування за фактом зловживання компанією монопольним становищем. У середині лютого "Київстар" оскаржив у Господарському суді м. Києва розпорядження АМКУ.
У поширеній у лютому 2006 року заяві компанія зазначила, що "вважає, що сам факт порушення вищезгаданої справи виглядає як суто популістський захід і є абсолютно безпідставним як з юридичної, так і з економічної точок зору".
На думку "Київстару", "зловживання монопольним становищем можливе тільки за умови наявності такого становища".
Як наголошувалося в заяві, згідно з однозначним офіційним висновком АМК, зробленим минулого року і підтвердженим влітку 2005 року, компанія "Київстар" не була і не є монополістом на ринку телекомунікаційних послуг України. Досі це питання залишається невирішеним.
15 грудня 2005 року Антимонопольний комітет України порушив справу за ознаками зловживання ЗАТ “Київстар Дж. Ес. Ем.“ монопольним становищем на ринку мобільного зв’язку.
Оскільки по завершенню відведеного терміну компанія «Київстар» категорично відмовилася виконувати рекомендації та не обґрунтувала при цьому правомірність існуючої плати за з’єднання, Комітет розпочав розслідування.
В той же час, ЗАТ “Український мобільний зв’язок” офіційно сприйняло рекомендації, висловило налаштованість на співпрацю та згоду з позицією Антимонопольного комітету. У цьому зв’язку, зважаючи на необхідність врегулювання економічних планів компанії, Комітет погодився надати «UMC» термін до квітня 2006 року для остаточного вирішення питання із платою за з’єднання.
«Ми готові були спільно з операторами шукати прийнятний вихід із ситуації. На жаль, «Київстар» не скористався цією нагодою. Тому, згідно вимог законодавства, ми порушили справу. Тепер вже у рамках розслідування ми з’ясуємо реальну частку компанії на ринку і будемо аргументувати необхідність скасування плати за з’єднання без підвищення самих тарифів на послуги зв’язку. Дуже не хотілося б, щоб в Україні повторилася нещодавня ситуація у Франції, коли конкурентне відомство оштрафувало мобільних операторів на суму у півмільярда євро», - зауважив з цього приводу Голова Антимонопольного комітету України Олексій Костусєв [11].
4 Способи припинення зловживання монопольним становищем на ринку мобільного зв’язку
Розгляд справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції починається з прийняттям розпорядження про початок розгляду справи та закінчується прийняттям рішення у справі [1].
При розгляді справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України:
- збирають і аналізують документи, висновки експертів, пояснення осіб, іншу інформацію, що є доказом у справі, та приймають рішення у справі в межах своїх повноважень;
- отримують пояснення осіб, які беруть участь у справі, або будь-яких осіб за їх клопотанням чи з власної ініціативи.
Органи Антимонопольного комітету України розпочинають розгляд справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції за:
- заявами суб'єктів господарювання, громадян, об'єднань, установ, організацій про порушення їх прав внаслідок дій чи бездіяльності, визначених цим Законом як порушення законодавства про захист економічної конкуренції;
- поданнями органів державної влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю про порушення законодавства про захист економічної конкуренції;
- власною ініціативою органів Антимонопольного комітету України.
У разі виявлення ознак порушення законодавства про захист економічної конкуренції, в тому числі наслідків такого порушення, органи Антимонопольного комітету України приймають розпорядження про початок розгляду справи.
Розпорядження про початок розгляду справи надсилається відповідачу протягом трьох робочих днів з дня його прийняття. У разі коли відповідача визначено після початку розгляду справи, йому протягом трьох робочих днів надсилається розпорядження про залучення до участі у справі як відповідача разом з розпорядженням про початок розгляду справи.
Для забезпечення проведення розгляду справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, зокрема виконання дій, передбачених статтею 44 цього Закону, органи внутрішніх справ, митні органи та інші правоохоронні органи зобов'язані надавати у межах наданих їм прав допомогу Антимонопольному комітету України, його територіальним відділенням.
Органи Антимонопольного комітету України мають право надавати рекомендації органам влади, органам місцевого самоврядування, органам адміністративно-господарського управління та контролю, суб'єктам господарювання, об'єднанням стосовно припинення дій, які містять ознаки порушення законодавства про захист економічної конкуренції, усунення причин виникнення цих порушень і умов, що їм сприяють, а у разі, якщо порушення припинено, - щодо вжиття заходів для усунення наслідків цих порушень. Рекомендації надаються у формі листа.
Рекомендації органів Антимонопольного комітету України підлягають обов'язковому розгляду органами чи особами, яким вони надані. Про результати їх розгляду Антимонопольному комітету України, його територіальному відділенню повідомляється у десятиденний строк з дня отримання рекомендацій, якщо органами Антимонопольного комітету України не продовжено цей строк.
За умови виконання положень рекомендацій у разі, якщо порушення не призвело до суттєвого обмеження чи спотворення конкуренції, не завдало значних збитків окремим особам чи суспільству та вжито відповідних заходів для усунення наслідків порушення, провадження у справі про порушення законодавства про захист економічної конкуренції не розпочинається, а розпочате провадження закривається.
У процесі розгляду справи органи Антимонопольного комітету України за поданою суб'єктом господарювання заявою про вжиття заходів для відвернення негативних та непоправних наслідків для суб'єктів господарювання внаслідок порушення законодавства про захист економічної конкуренції можуть прийняти попереднє рішення про:
- заборону особі (відповідачу), в діях якої вбачаються ознаки порушення, вчиняти певні дії, в тому числі про блокування цінних паперів;
- обов'язкове вчинення певних дій, якщо невідкладне вчинення цих дій є необхідним виходячи із законних прав та інтересів інших осіб.
За результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення, в тому числі про:
- визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції;
- припинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції;
- зобов'язання органу влади, органу місцевого самоврядування, органу адміністративно-господарського управління та контролю скасувати або змінити прийняте ним рішення чи розірвати угоди, визнані антиконкурентними діями органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю;
- визнання суб'єкта господарювання таким, що займає монопольне (домінуюче) становище на ринку;
- примусовий поділ суб'єкта господарювання, що займає монопольне (домінуюче) становище на ринку;
- накладення штрафу;
- блокування цінних паперів;
- усунення наслідків порушень законодавства про захист економічної конкуренції;
- скасування дозволу на узгоджені дії у разі вчинення дій, заборонених згідно із статтею 19 цього Закону;
- оприлюднення відповідачем за власні кошти офіційної інформації Антимонопольного комітету України чи його територіального відділення стосовно рішення, прийнятого у справі про порушення, в тому числі опублікування рішень у повному обсязі (за вилученням інформації з обмеженим доступом, а також визначеної відповідним державним уповноваженим, головою територіального відділення інформації, розголошення якої може завдати шкоди інтересам інших осіб, які брали участь у справі), у строк і спосіб, визначені цим рішенням або законодавством;
- закриття провадження у справі.
Виконуючи рекомендації Антимонопольного комітету України, ЗАТ «Український мобільний зв’язок» повідомило про впровадження тарифу без плати за з’єднання для абонентів передплаченої послуги «ДЖИНС». Новий тариф передбачено ввести в дію 15 січня 2007 року [11].
Таким чином, компанія «UMC» забезпечила споживачам можливість вільно обирати тарифи з ПЗС чи без.
При цьому, вартість хвилини розмови в тарифі без ПЗС складає 1 грн., як і в більшості тарифів передплаченої послуги. Тобто, при підключенні до нового тарифу споживач не сплачуватиме 27 коп. за з’єднання.
«Ввівши тариф без ПЗС для абонентів передплаченої послуги, компанія «UMC» фактично виконала рекомендації Антимонопольного комітету. Відтепер кожен з існуючих чи нових абонентів може обрати найбільш прийнятний для себе тариф, - зазначив з цього приводу Голова Комітету Олексій Костусєв. - Наразі Комітет сконцентрує зусилля на завершенні розслідування проти компанії «Київстар», яка відмовляється виконувати наші рекомендації. Більше того, на цьому тижні буде порушено нову справу проти цього оператора за неподання інформації на запит Комітету» [11].
З 22 січня цього року ЗАТ «Київстар Дж. Ес. Ем.» вводить новий тарифний план без плати за з’єднання «DJICE FRESH» на виконання рекомендацій Антимонопольного комітету України. Про це мобільний оператор офіційним листом повідомив Комітет [11].
За інформацією оператора, в новому пакеті вартість ПЗС складатиме 0,0 грн., хвилини розмови — 0,9 грн., SMS — 0,25 грн. Цей пакет також передбачає послугу, скориставшись якою абонент може телефонувати на два обрані номери абонентів «DJICE» за 0,20 грн. за хвилину.
Отже, із введенням «DJICE FRESH» усі нові споживачі передплаченої послуги матимуть можливість обрати тарифний пакет без ПЗС, а існуючі — зможуть перейти на пакет, зберігаючи власний номер.
«Запровадження іншим найбільшим мобільним оператором пакету без ПЗС для своїх абонентів — це цілковита альтернатива і реальний результат. Головне, що цим буде охоплено найбільшу групу споживачів передплаченого сервісу, які не мають ресурсів для довготривалих розмов. Також принципово, що боротьба Антимонопольного комітету з мобільними операторами не перейшла в площину довготривалої судової тяганини, від якої споживачам жодним чином не стало б краще. А навпаки — компанії таки поступилися своїми прибутками на користь абонентів», - зазначив Голова Комітету Олексій Костусєв [11].
Як відомо, виконуючи рекомендації Комітету, ЗАТ «Український мобільний зв’язок» запровадило 15 січня 2007 року тариф без ПЗС для абонентів передплаченої послуги «ДЖИНС». Вартість хвилини розмови в цьому тарифі складає 1 грн., як і в більшості тарифів передплаченого сервісу оператора.
5 Напрямки вдосконалення державної конкурентної політики на ринку мобільного зв’язку
До найважливiших чинникiв стабiльного розвитку Кабiнет Мiнiстрiв України вiдносить створення та розвиток ефективного конкурентного середовища. Саме воно повинно стати одним iз головних рушiїв, що забезпечить поступ нацiональної економiки за iнновацiйною моделлю. Слiд розумiти також, що економiчна конкуренцiя не обмежується сферою суто економiчних вiдносин, адже вона виступає водночас запорукою ствердження та змiцнення загальнодемократичних цiнностей. Розвиток конкуренцiї позитивно впливає на мале i середнє пiдприємництво, сприяючи становленню середнього класу - соцiальної основи демократичного суспiльства [11].
Минуло понад десятирiччя, вiдколи економiчна конкуренцiя увiйшла до української реальностi. За цi роки в основному було створено правовi й органiзацiйнi засади конкурентної полiтики. Її основою став закрiплений у статтi 42 Конституцiї України принцип державного захисту конкуренцiї в пiдприємницькiй дiяльностi. Побудовано структуру органiв державної влади, що забезпечують реалiзацiю норм законодавства про захист економiчної конкуренцiї, контроль за його дотриманням.
Основним пiдсумком реалiзацiї конкурентної полiтики стало утвердження конкурентних вiдносин на бiльшостi товарних ринкiв України. Завдяки заходам щодо демонополiзацiї економiки, створенню системи захисту конкуренцiї в пiдприємницькiй дiяльностi частка монопольного сектору в економiцi країни помiтно знизилася.
У суспiльнiй свiдомостi вiдбувається переосмислення мiсця i значення конкуренцiї та конкурентної полiтики держави в системi економiчних перетворень в Українi, їхньої реальної ваги та можливостей. Сьогоднi в країнi немає впливових полiтичних та суспiльних сил, якi б заперечували необхiднiсть i користь економiчної конкуренцiї.
Полiтика послiдовного сприяння розвитковi конкурентних вiдносин стала одним iз важливих чинникiв, що забезпечили за два останнi роки високi темпи економiчного зростання, стабiльнiсть нацiональної грошової одиницi, позитивнi зрушення у сферi життєзабезпечення населення, поступове покращення його добробуту.
Спроможнiсть держави не лише визначати, а й гарантувати єдинi "правила гри" для всiх суб`єктiв господарювання, проводити дiєву конкурентну полiтику є основою iнвестицiйної привабливостi економiки, головним чинником її стабiльностi.
Уряд формує конкурентну полiтику з точки зору необхiдностi переорiєнтацiї структурних зрушень в економiцi на ефективне функцiонування реального сектору. Це в свою чергу передбачає здiйснення комплексу заходiв щодо формування ефективного конкурентного середовища як механiзму, що в короткостроковiй перспективi сприятиме економiчному зростанню, поєднаному з реалiзацiєю ключових завдань соцiального розвитку, а в довгостроковiй - стане одним з основних чинникiв створення та функцiонування соцiально орiєнтованої ринкової економiки в Українi. До основних завдань конкурентної полiтики в умовах сьогодення можна вiднести посилення впливу конкуренцiї на цiноутворення, формування конкурентного середовища на ринках
Державна політика у сфері розвитку економічної конкуренції та обмеження монополізму в господарській діяльності, здійснення заходів щодо демонополізації економіки, фінансової, матеріально-технічної, інформаційної, консультативної та іншої підтримки суб'єктів господарювання, які сприяють розвитку конкуренції, здійснюється органами державної влади, органами місцевого самоврядування та органами адміністративно-господарського управління та контролю.
Державний контроль за додержанням законодавства про захист економічної конкуренції, захист інтересів суб'єктів господарювання та споживачів від його порушень здійснюються органами Антимонопольного комітету України [ ].
Основним завданням Антимонопольного комітету України є участь у формуванні та реалізації конкурентної політики в частині:
1) здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб'єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції;
2) контролю за концентрацією, узгодженими діями суб'єктів господарювання та регулюванням цін (тарифів) на товари, що виробляються (реалізуються) суб'єктами природних монополій;
3) сприяння розвитку добросовісної конкуренції;
4) методичного забезпечення застосування законодавства про захист економічної конкуренції.
Так, 23 листопада 2006 року в Антимонопольному комітеті України відбувся «круглий стіл» з питань конкурентної політики на ринку мобільного зв’язку по питанню збереження абонентських номерів при зміні оператора. В обговоренні взяли участь представники Національної комісії з регулювання зв’язку, Держдепартаменту зв’язку та інформатизації, ДП «Український державний центр радіочастот», телекомунікаційних операторів — «Укртелеком», «Київстар», «UMC», «Голден телеком», «Астеліт» та «Українські радіосистем-ми» [11].
«Насамперед це питання потребує законодавчого врегулювання для забезпечення можливості споживачам, не втрачаючи телефонного номера, обрати більш привабливого оператора. Потрібно врахувати досвід європейських країн, зважити на сучасні економічні умови, - наголошує Голова Комітету Олексій Костусєв. – Це сприятиме посиленню конкуренції між операторами в боротьбі за абонентів, а відтак спонукатиме компанії до підвищення якості своїх послуг та зниження тарифів» [11].
Існуючий Закон України «Про телекомунікації» не передбачає права збереження телефонного номеру при зміні оператора. Тому принциповим залишається питання закріплення прав споживачів саме на законодавчому рівні.
Необхідність впровадження перенесення номера підтримали всі учасники засідання. Проте оператори зв’язку по різному ставляться до термінів та механізмів реалізації такого нововведення. Тоді як потужні гравці ринку вважають, що для цього потрібен тривалий час, інші оператори готові до впровадження вже зараз.
За згодою сторін, для обрання оптимальної моделі введення перенесення абонентських номерів запропоновано створити спеціальну робочу групу фахівців.
Як відомо, сьогодні механізм збереження номерів при зміні оператора успішно застосовується в багатьох країнах. Наприклад, в Бельгії, Великобрита-нії, Ірландії, Італії, Німеччині, Франції, Швеції, США та Японії.
Станом на 01.01.2007 року основними операторами - конкурентами на ринку мобільного телефонного зв’язку в Україні є:
1.Компанія з іноземною інвестицією ЗАТ «Український мобільний зв’язок»(Ukrainian Mobile Communications (UMC)) - торгова марка “UMC, віртуальний оператор “Jeans”(система безконтрактної передоплати послуг). 100% власником UMC є ВАТ "Мобільні ТелеСистеми" (Росія) - найбільший оператор стільникового зв'язку в Росії, Східній та Центральній Європі за кількістю абонентів.
2. Компанія з іноземною інвестицією "Київстар Дж. Ес. Ем." (KyivStar GSM) – Торгова марка “Київстар”, віртуальний оператор “Djuice” (система без-контрактної передоплати послуг). "Київстар Дж. Ес. Ем." – найбільший опера-тор мобільного зв’язку в Україні, що обслуговує більш ніж 16,5 млн. абонентів (станом на 1 серпня 2006 р.) та забезпечує покриття території, на якій проживає більш ніж 97% населення України. Норвезька "Теленор" (Telenor Mobil, Nor-way ) володіє контрольним пакетом акцій компанії "Київстар" у розмірі 56,6%, українське ТОВ “СТОРМ”(дочірня фірма російської групи “Альфа-Капітал”) володіє пакетом акцій 43,4%.
3. ТОВ "Голден Телеком" (Голден Телеком, Україна) - провідний україн-ський провайдер інтегрованих телекомунікаційних послуг для корпоративних клієнтів, а також для операторів зв'язку. Компанія є частиною холдінгу Golden Telecom Inc. (NASDAQ: GLDN).
4. Закрите акціонерне товариство "Українські радіосистеми" (торгова марка WellCOM, MOBI, з квітня 2006 року – торгова марка BEELINE) було створено в 1995 році. В 2006 році компанія викуплена концерном "Вимпелком" (Росія) – торгова марка BEELINE.
5. Astelit/DCC (контрольним пакетом акцій якого володіє турецький мобільний оператор Turksell (Турція)) – торгова марка LIFE
На сьогоднішній день кількість мобільних SIM-карт в Україні перевищує чисельність населення, тому з цілковитою впевненістю можна стверджувати, що період боротьби мобільних операторів за клієнтів, що тривав увесь 2006 рік, добігає кінця. Тепер українські гравці GSM-ринку переключають свою увагу на одержання прибутку від вже існуючих клієнтів, пропонуючи їм нові продукти і послуги.
Проведений в курсовій роботі аналіз показав, що на ринку між основними операторами мобільного зв’язку в Україні існує наступний розподіл:
- оператор «Київстар» має частку 51,4% прибутку ринку та частку 44,31% абонентської бази ринку;
- оператор «Український мобільний зв’язок» має частку 45,1% прибутку ринку та частку 41,01% абонентської бази ринку;
Відповідно, за часткою прибутку оператор «Киїівстар» може бути визнаний монополістом, але за часткою абонентів – ні. Окрім цього, оператор «Київстар» має сильний конкурентний тиск з боку рівносильного оператора – UMC, тобто Антимонопольний комітет за своєю методологією не визнає серед опера-торів ринку мобільного зв’язку в Україні явного монополіста.
В той же час у 2005 році Антимонопольний комітет видав офіційні рекомендації операторам «Київстар» та «Український мобільний зв’язок» про необхідність зняття з тарифів оплати за з’єднання (проблема 1 сек.), оскільки наявність ПЗЗ у пакетах двох операторів, які займають біля 90% ринку, створює антиконкурентні умови «корпоративної змови» і не дає споживачам права вибору.
Виконуючи рекомендації Антимонопольного комітету України, ЗАТ «Український мобільний зв’язок» повідомило про впровадження тарифу без плати за з’єднання для абонентів передплаченої послуги «ДЖИНС». Новий тариф передбачено ввести в дію 15 січня 2007 року.
Таким чином, компанія «UMC» забезпечила споживачам можливість вільно обирати тарифи з ПЗС чи без.
При цьому, вартість хвилини розмови в тарифі без ПЗС складає 1 грн., як і в більшості тарифів передплаченої послуги. Тобто, при підключенні до нового тарифу споживач не сплачуватиме 27 коп. за з’єднання.
З 22 січня цього року ЗАТ «Київстар Дж. Ес. Ем.» ввело новий тарифний план без плати за з’єднання «DJICE FRESH» на виконання рекомендацій Антимонопольного комітету України.
За інформацією оператора, в новому пакеті вартість ПЗС складатиме 0,0 грн., хвилини розмови — 0,9 грн., SMS — 0,25 грн. Цей пакет також передбачає послугу, скориставшись якою абонент може телефонувати на два обрані номери абонентів «DJICE» за 0,20 грн. за хвилину.
Отже, із введенням «DJICE FRESH» усі нові споживачі передплаченої послуги матимуть можливість обрати тарифний пакет без ПЗС, а існуючі — зможуть перейти на пакет, зберігаючи власний номер.
Таким чином, діяльність Антимонопольного комітету на ринку операторів мобільного зв’язку дає реальні результати по реалізації державної конкурентної політики в економіці України.
6. Задоя А.О., Петруня Ю.Е. Основы экономической теории. Курс лекций/ для студентов экономических и технических специальностей. Днепропетровск, 1996.
7. Костусєв продовжує насідати на UMC та "Київстар" // “Економічна правда”, 21.11.2006, http://www.epravda.com.ua
8. Робинсон Дж. Экономическая теория несовершенной конкуренции. - М.: Прогресс, 1986.
9. Э.Чемберлин Теория монополистической конкуренции – М.:Экономика, 1996
10. Сем Джеремі, регіональний редактор Oxford Business Group Підсумки року-2006 для мобільного зв’язку // “Економічна правда”, 31.01.2007, http://www.epravda.com.ua
11. http://www.amc.gov.ua - офіційний Інтернет- сайт Антимонопольного комітету України
12. http://www.pravda.com.ua - Інтернет-сайт видавництва “Українська правда”
13. http://news.ukrinform.com.ua - Інтернет-сайт інформаційного агентства “Укрінформ”
14. http://www.kyivstar.net - Офіційний сайт мобільного оператора “Київстар”
15. http://www.umc.ua - Офіційний сайт мобільного оператора UMC
16. http://www.goldentele.com - Офіційний сайт мобільного оператора “Golden Telecom”
17. http://www.beeline.ua - Офіційний сайт мобільного оператора ЗАТ “Українські радіосистеми” (Beeline)
18. http://www.life.com.ua - офіційний сайт компанії Astelit (Life)
КУРСОВА РОБОТА Монопольне становище та конкуренція на ринку мобільного зв’язку в Україні Зміст ВСТУП 1 Поняття та ознаки монопольного становища 2 Особливості конкуренції на ринку мобільного зв’язку 3 Зловживання моно
Назначение и задачи экономического анализа
Налоговая и социальная политика в стратегии экономической безопасности
Налоговая система РФ, её структура и значение
Налогообложение на Украине
Направления и методы реализаци инновационной политики в России
Напрямки ефективного використання основних фондів в сучасних умовах господарювання на базі ДП "Лужанський експериментальний завод"
Нарушение макроэкономического равновесия и цикличность развития рыночной экономики
Нарушение макроэкономического равновесия и цикличность развития рыночной экономики
Науково-технічний прогрес та його значення в економіці і суспільстві
Науково-технічний прогрес: напрямки та економічна ефективність. Порядок створення підприємства
Copyright (c) 2024 Stud-Baza.ru Рефераты, контрольные, курсовые, дипломные работы.