курсовые,контрольные,дипломы,рефераты
УДК 616.24.-036.12:616.992.28-085.001.5
ІНФІКОВАНІСТЬ МІКРОМІЦЕТАМИ І ПНЕВМОЦИСТАМИ НИЖНІХ ДИХАЛЬНИХ ШЛЯХІВ ХВОРИХ НА ХРОНІЧНІ НЕСПЕЦИФІЧНІ ЗАХВОРЮВАННЯ ЛЕГЕНЬ (КЛІНІЧНЕ ЗНАЧЕННЯ ТА ОБҐРУНТУВАННЯ ЛІКУВАННЯ)
14.01.27 – пульмонологія
Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня
доктора медичних наук
Київ – 2008
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана в Державній установі “Інституті фтизіатрії і пульмонології ім. Ф.Г. Яновського АМН України”.
Науковий консультант
академік АМН України, доктор медичних наук, професор
Фещенко Юрій Іванович,
Офіційні опоненти:
доктор медичних наук, професор Мостовий Юрій Михайлович,
Вінницький національний медичний університет ім. М.І. Пирогова МОЗ України, завідувач кафедри пропедевтики внутрішніх хвороб
доктор медичних наук, професор Лисенко Григорій Іванович,
Національна медична академія післядипломної освіти ім.П.Л. Шупика МОЗ України, завідувач кафедри сімейної медицини
доктор медичних наук, професор Островський Микола Миколайович,
Івано-Франківський державний медичний університет МОЗ України, завідувач кафедри госпітальної терапії № 2
Захист відбудеться "31" березня 2008 р. о 11:00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.552.01 при Державній установі “Інститут фтизіатрії і пульмонології ім. Ф.Г. Яновського АМН України” (03680 м. Київ, вул. М. Амосова, 10)
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Державної установи “Інститут фтизіатрії і пульмонології ім. Ф.Г. Яновського АМН України” (м. Київ, вул. М. Амосова, 10).
Автореферат розісланий "28" лютого 2008 р.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради Бегоулева Ж.Б.
Актуальність роботи. Хронічні неспецифічні захворювання легень (ХНЗЛ) визначають як групу хронічних захворювань бронхолегеневої системи з різними причинами й механізмами розвитку, які мають ряд загальних клінічних, функціональних і морфологічних проявів (кашель, задишку, порушення бронхіальної прохідності, деструктивні й запальні зміни в бронхах, судинах, паренхімі легень). У структурі ХНЗЛ до 70 % припадає на хронічне обструктивне захворювання легень (ХОЗЛ) і хронічний бронхіт (ХБ); решта, в основному, приходиться на бронхіальну астму (БА).
Розуміння патогенезу ХНЗЛ є важливим питанням сучасної медицини в зв'язку з їх великим розповсюдженням по всьому світу й, зокрема, в Україні, де загальна захворюваність на БА в 2006 році дорівнювала 0,50 %, на ХБ та ХОЗЛ – 3,47 % (Ю.І. Фещенко, 2007).
Причини поступового погіршення легеневої функції у хворих на ХНЗЛ залишаються не зрозумілими. Серед факторів, які сприяють погіршенню перебігу ХНЗЛ, важливе значення має мікрофлора нижніх дихальних шляхів (НДШ), зокрема – бактерії, провідна роль яких у загостреннях ХОЗЛ встановлена в 30-60 % випадків (P.J. Barnes et al., 2003; A.J. White et al., 2003). Показано, що бактеріальне навантаження НДШ у хворих на ХОЗЛ у стабільному стані також здійснює прозапальний ефект, який проявляється в стимулюванні гіперсекреції слизу та утрудненні мукоциліарного транспорту, що сприяє падінню легеневої функції (E. Monso et al., 1995, 1999; S. Sethi, T.F. Murphy, 2001; T.M. Wilkinson et al., 2003). При цьому мікроміцетній інфікованості НДШ, як правило, не приділяється уваги.
Відомо, що мікроміцети є частою складовою мікробіоценозу дихальних шляхів і визначаються у хворих на ХНЗЛ у 40 – 80 % випадків, а патоморфологічні дослідження виявляють високу ступінь фунгальної інвазії (А.В. Соболев, 1999; С.Д. Кузовкова, 2004). При ХНЗЛ інфікованість мікроміцетами дихальних шляхів звичайно розцінюють як носійство або колонізацію й розглядають як вторинний фактор, який суттєво не впливає на основний процес. При цьому їх вплив на імунну систему, алергізуюча дія, а також умови трансформації колонізаційних процесів в інвазивні вивчені недостатньо.
В сучасних умовах поширеність і роль цих умовнопатогенних мікроорганізмів зростає, зокрема, через широке повсякденне застосування кортикостероїдних препаратів та антибіотиків, які здійснюють негативний вплив на місцеві захисні фактори, що сприяє розмноженню мікроміцетів у дихальних шляхах (Н.П. Елинов, 2000, В.Б. Антонов, Н.Д. Яробкова, 2002, P.G. Pappas et al., 2004). За останні десятиріччя все частіше діагностуються тяжкі захворювання, розвиток яких провокується мікроміцетами: алергічний бронхолегеневий аспергильоз при БА і муковісцидозі, хронічний некротизуючий аспергильоз у хворих на ХОЗЛ, пневмоцистна пневмонія в імунокомпроментованих осіб (Н.П. Елинов и соавт., 2002; А.Я. Лысенко и соавт., 2002; J. W. Van't Wout et al., 1996; P.A. Greenberger, 2002; Z.A. Ali et al., 2003).
Пневмоцисти, яких також відносять до мікроміцетів, досить часто виявляються в дихальних шляхах здорових осіб та хворих на ХНЗЛ (Е.П. Ковалева и соавт., 1986; Т.Н. Рыбалкина, 2000; F.J. Medrano et al., 2005). Нечисленні дослідження стосовно пневмоцистозу в хворих на ХОЗЛ показують, що наявність у дихальних шляхах пневмоцист може бути асоційованою із суттєвими порушеннями легеневої функції (A. Morris et al., 2004).
Питання впливу інфікованості НДШ мікроміцетами й пневмоцистами на перебіг ХНЗЛ і, особливо, – на погіршення легеневої функції в хворих на ХНЗЛ, для яких характерна наявність різного ступеня порушень в імунній системі, – залишається недостатньо вивченим на сьогоднішній час і є предметом дисертаційного дослідження, обґрунтовує його актуальність і доцільність для науки та практики.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконана у рамках науково-дослідних розробок ДУ “Інститут фтизіатрії і пульмонології ім. Ф.Г. Яновського АМН України”: 1) "Розробка комплексу профілактичних та лікувальних заходів при неспецифічних захворюваннях легенів для осіб, що проживають в зоні Чорнобильської атомної електростанції" (7.032-Ч.93), 1993-1995 рр., № держреєстрації 0194U010902; 2) "Розробка методів індивідуалізованої імунотерапії хворих на хронічний бронхіт в залежності від наявності, характеру та ступеня порушень місцевого імунітету” (А.97.01), 1997-1999 рр., № держреєстрації 0197U009351; 3) "Вивчити закономірності перебігу хронічних неспецифічних захворювань легенів у хворих, уражених Pneumocystis carinii, з метою удосконалення методів лікування" (А.99.01), 1999-2001 рр., N держреєстрації 0199U000439; 4) “Вивчити видові та клінічні особливості грибкової інфекції при неспецифічних захворюваннях легенів та удосконалити методи лікування хворих” (А.02.03), 2002-2005 рр., № держреєстрації 0102U003050; 5) “Вивчити роль порушень апоптозу імунокомпетентних клітин в патогенезі хронічних неспецифічних захворювань легень та визначити можливість їх корекції” (А.03.02), 2003-2005 рр., № держреєстрації 0103U000526; 6) “ Вивчити особливості перебігу бронхіальної астми на фоні сенсибілізації хворих до пліснявих мікроміцетів ” (А.06.02), 2006-2008 рр., № держреєстрації 0102U003050.
Мета роботи – оптимізація лікування хворих на хронічні неспецифічні захворювання легень на основі виявлення інфікованості нижніх дихальних шляхів мікроміцетами і пневмоцистами та встановлення їх патогенетичної ролі у перебігу захворювання.
Задачі дослідження:
1. Встановити частоту інфікованості нижніх дихальних шляхів дріжджоподібними, пліснявими мікроміцетами і пневмоцистами у хворих на хронічні неспецифічні захворювань легень.
2. Провести аналіз клініко-функціональних та імунологічних особливостей перебігу хронічних неспецифічних захворюваннь легень у хворих з інфікованістю нижніх дихальних шляхів мікроміцетами і пневмоцистами.
3. Установити алергізуючий вплив мікроміцетів при інфікованості нижніх дихальних шляхів хворих на хронічні неспецифічні захворювання легень шляхом дослідження стану специфічної сенсибілізації.
4. Визначити морфологічні особливості легеневої тканини хворих на хронічні неспецифічні захворювання легень при наявності фунгальної інвазії.
5. Обґрунтувати принципи проведення медикаментозної терапії хворих на хронічні неспецифічні захворювання легень з інфікованістю нижніх дихальних шляхів мікроміцетами і пневмоцистами та оцінити його ефективність.
Об’єкт дослідження – хронічні неспецифічні захворювання легень.
Предмет дослідження – інфікованість нижніх дихальних шляхів хворих на хронічні неспецифічні захворювання легень мікроміцетами і пневмоцистами.
Методи дослідження: загальноклінічні (огляд пацієнтів, анамнез), рентгенографія легень, функціональні (функція зовнішнього дихання, загальна реографія легень), біохімічні (вміст у периферичній крові біомаркерів процесів перекисного окислення ліпідів), імунологічні (оцінка стану системного і місцевого легеневого імунітету, специфічних антифунгальних Ig E-антитіл у крові), бронхологічні, цитологічні, мікробіологічні, гістологічні та гістохімічні, статистичні (із застосуванням t-тесту Стьюдента, тестів Уілкоксона, c2 Пірсона, методів кореляції Пірсона, Спірмена, точного тесту Фішера).
Наукова новизна одержаних результатів. Встановлена висока частота інфікованості мікроміцетами (56,0 %) та пневмоцистами (77,9 %) нижніх дихальних шляхів хворих із загостренням ХНЗЛ, яка є найбільшою при ХОЗЛ.
Визначена сукупність факторів, що сприяють інфікуванню НДШ хворих на ХНЗЛ мікроміцетами, а саме: значна давність хронічного запального процесу в бронхолегеневій тканині – (3,7 ± 1,0) років, велика тривалість загострення ХНЗЛ – (3,5 ± 0,8) місяці, застосування інгаляційних кортикостероїдних засобів (ІКС), інфікованість НДШ умовнопатогенними грамнегативними бактеріями.
Показано, що інфікованість пліснявими мікроміцетами (визначена у 18,8 % хворих), перебігає на фоні виразної дисфункції основних ланок імунної системи (Т- і В-лімфоцитів крові, фагоцитів), а інфікованість кандидами (встановлена у 48,7 % хворих) супроводжується надмірною кисеньзалежною активацією фагоцитів. Доведено, що одночасна інфікованість НДШ хворих із загостренням ХНЗЛ кандидами та пліснявими мікроміцетами потенціює їх вплив на стан фагоцитарних клітин, поглиблюючи дисфункціональні зміни.
Встановлено, що наявність анатомічних порушень (порожнин, деформацій бронхів, ділянок пневмофіброзу) та запальних змін у легенях сприяє проникненню мікроміцетів у легеневу тканину, що поглиблює патологічні зміни, які притаманні основному захворюванню. Визначено, що плісняві мікроміцети частіше, ніж дріжджоподібні, викликають інтенсивне запалення з деструкцією тканин.
Показано, що інфікованість пневмоцистами НДШ хворих на ХНЗЛ пов‘язана з впливом несприятливих умов зовнішнього та внутрішнього середовища (холодозалежністю, професійною шкідливістю, алергізацією організму), з недавно перенесеним загостренням, супроводжується порушеннями механізмів місцевого імунного захисту (зниженням життєздатності та поглинальної спроможності альвеолярних макрофагів) і розмноженням у НДШ бактерій та пліснявих мікроміцетів.
Встановлений зв‘язок інфікованості НДШ мікроміцетами та пневмоцистами з падінням легеневої функції [зменшенням об’єму форсованого видиху за 1 секунду (ОФВ1)] у хворих на ХНЗЛ. Визначено, що основними патогенетичними факторами, які погіршують перебіг ХНЗЛ, є підтримання мікроміцетами та пневмоцистами запальних процесів, поглиблення дисфункціональних змін фагоцитарних клітин, алергізуючий вплив, який проявляється у зростанні частоти визначення у сироватці крові хворих середніх та високих рівнів протиаспергильозних Ig E, а також тривалому збереженні протикандидозних Ig E.
Визначено, що інфікування мікроміцетами й пневмоцистами є вторинним процесом, який залежить від наявності запальних змін у дихальних шляхах. Установлено суттєве зменшення інфікованості НДШ хворих мікроміцетами й пневмоцистами під впливом базисного лікування загострення ХНЗЛ, що пов'язане не з прямим впливом застосованих лікарських препаратів, а з редукцією умов для розмноження в НДШ мікроміцетів та пневмоцист (запального процесу). Сформульовані принципи проведення медикаментозної санації НДШ хворих від мікроміцетів та пневмоцист, яку необхідно починати зі своєчасної та інтенсивної неспецифічної протизапальної терапії загострення ХНЗЛ із використанням за показаннями системних антибіотиків й/або системних кортикостероїдних ліків. Визначені показання для проведення подальшого диференційованого лікування із застосуванням протикандидозних, антиоксидантних або імуномодулюючих засобів, що залежить від ефективності базисної терапії та роду мікроміцету. Розроблені нові терапевтичні методи з використанням б-2в-інтерферону та суміші фосфатидилхолінових ліпосом з аскорбіновою кислотою в інгаляціях, застосування яких призводить до підвищення ефективності санації НДШ від мікроміцетів і пневмоцист та сприяє подовженню клінічної ремісії у хворих на ХНЗЛ.
Практичне значення одержаних результатів. Визначені фактори, які сприяють інфікуванню мікроміцетами і пневмоцистами НДШ хворих на ХНЗЛ.
Розроблені загальні та диференційовані підходи до проведення медикаментозної санації НДШ при визначенні мікроміцетів та пневмоцист у хворих із загостренням ХНЗЛ. Рекомендоване обов‘язкове проведення базисного комплексного лікування (із використанням за показаннями системних антибіотиків і/або системних кортикостероїдних ліків) з метою ліквідації умов для їх розмноження, що через 7-10 діб сприяє зникненню кандид у 66,9 % хворих, пліснявих мікроміцетів – у 28,3 % осіб, призводить до суттєвого зменшення інфікованості пневмоцистами у 66,7 % хворих.
Встановлені показання для призначення протикандидозних засобів (незадовільна клінічна динаміка при лікуванні загострення з недостатнім поновленням бронхіальних порушень та виділенням харкотиння з вмістом Candida в концентрації 103 Од/мл і вище), що сприяє покращанню стану хворих, зменшенню кількості виділеного харкотиння й подовженню клінічної ремісії ХНЗЛ на 2,2 місяці.
Розроблені нові терапевтичні методи, які підвищують ефективність лікування хворих на ХНЗЛ з інфікованістю НДШ мікроміцетами та пневмоцистами. При інфікованості пневмоцистами рекомендоване призначення імуномодулятора б-2в-інтерферону, що призводить до повного знищення пневмоцист у 67,9 % осіб і дозволяє подовжити клінічну ремісію захворювання додатково у 26,8 % хворих. Показано, що застосування курсу інгаляцій антиоксидантної суміші фосфатидилхолінових ліпосом й аскорбінової кислоти у хворих на ХНЗЛ на тлі закінчення курсу базисного лікування зменшує на 29,4 % інфікованість НДШ мікрофлорою, включаючи мікроміцети, й сприяє зменшенню на 26,5 % частоти загострень.
Запропоновано використовувати визначення пневмоцист у харкотинні хворих на ХНЗЛ як маркер стану функціональної недостатності альвеолярних макрофагів, що дозволяє скоротити час дослідження з 2 діб до 2 годин.
Основні результати роботи впроваджені в практику роботи відділень ДУ “Інститут фтизіатрії і пульмонології ім. Ф.Г. Яновського АМН України” (м. Київ), Клінічної лікарні нафтопереробної промисловості України (м. Київ), Київської міської клінічної лікарні № 7, Харківської міської клінічної лікарні № 13, Запорізької міської клінічної лікарні № 9.
Особистий внесок здобувача. Дисертанту належить ідея дослідження. Пошукувач проаналізувала наукову літературу та патентну інформацію за темою дисертації, визначила актуальні напрями досліджень, сформулювала мету і завдання наукової роботи, розробила всі положення дисертаційної роботи, особисто проводила відбір та клінічне обстеження хворих. Автором самостійно складена комп'ютерна база даних, проведене статистичне опрацювання матеріалу, аналіз та інтерпретація одержаних результатів, їх зіставлення з літературними даними. Дисертантом розроблені та обґрунтовані нові методи лікування. Текстове та графічне оформлення результатів досліджень належить автору. Усі наукові результати проведених досліджень, які виносяться на захист, висновки і практичні рекомендації на основі виконаних досліджень, сформульовані й отримані автором самостійно.
У дисертаційній роботі були використані результати досліджень, які проводились в рамках науково-дослідних робіт спільно зі співробітниками лабораторій імунології, мікробіології, патоморфології, біохімії та клінічної лабораторії ДУ “Інститут фтизіатрії і пульмонології ім. Ф.Г. Яновського АМН України”.
Персональний внесок дисертанта в сумісних винаходах, інформаційних листках складає 80 % і полягає в розробці ідей нових способів лікування ХНЗЛ і діагностики імунодефіцитного стану.
Апробація результатів дисертації. Матеріали дисертації доповідалися на: науково-практичних конференціях ДУ “Інститут фтизіатрії і пульмонології ім. Ф.Г. Яновського АМН України” (1996-2006 р.р.), ІІ та ІІІ з'їздах фтизітрів і пульмонологів України (м. Київ, 1998, 2003), І з’їзді алергологів України (м. Київ, 2002), Х, ХІІ, ХV Російських національних конгресах по хворобах органів дихання (м. Москва, 1999, 2002, 2005); 6 національному Російському конгресі “Человек и лекарство” (м. Москва, 1999), науково-практичній конференції “Актуальні питання морської медицини. Нові діагностичні медичні технології” (м. Одеса, 1999), пленумі “Наукові та практичні аспекти боротьби з інфекціями в Україні на межі сторіч” (м. Київ – м. Одеса, 2000), 8 конгресі світової федерації українських лікарських товариств (м. Львів – м. Трускавець, 2000), 5 з‘їзді паразитоценологів України “Проблеми зооінженерії та ветеринарної медицини” (м. Харків, 2001), I, II, III, IV Всеросійських конгресах з медичної мікології (м. Москва, 2003, 2004, 2005, 2006); ювілейній конференції “Микология и альгология” МГУ ім. М.В. Ломоносова (м. Москва, 2004), науково-методичній конференції НМУ ім. О.О. Богомольця “Імунологічні аспекти туберкульозу і неспецифічних захворювань органів дихання” (м. Київ, 2005), 2 з’їзді лікарів загальної (сімейної) практики України (м. Харків, 2005), Щорічних конгресах Європейського респіраторного товариства: IX (м. Мадрид, 1999), XIII (м. Відень, 2003), XIV (м. Глазго, 2004), XV (м. Копенгаген, 2005), VI, VII Турецьких щорічних пульмонологічних конгресах (м. Анталія, 2003, 2004); науково-практичній конференції “Епідеміологія, сучасні методи діагностики та профілактики гострих інфекцій дихальних шляхів” (м. Київ, 2007).
Публікації. За темою дисертації опубліковано 57 наукових праць, з них у провідних фахових журналах – 20. 8 праць написано без співавторів. Автор має 5 патентів на винаходи по темі дисертації: 1) “Спосіб терапії хворих на хронічний обструктивний бронхіт” (Державний Патент України № 30912А. – Пром. власність. – 2000. – № 2, кн. ІІ.– С. 1.64). 2) “Спосіб визначення показань до призначення препарату "Лаферон" при лікуванні хворих на хронічний бронхіт” (Державний Патент України № 31471А. – Пром. власність. – 2000. – № 7, кн. ІІ.– С. 1.75). 3) “Спосіб лікування пневмоцистозу у хворих на хронічні неспецифічні захворювання легень” (Державний Патент України № 42534А. – Пром. власність. – 2001. – № 9, кн. І. – С. 4.27). 4) “Спосіб лікування пневмоцистозу у хворих на хронічний бронхіт” (Державний Патент України № 49320 А. – Пром. власність. – 2002. – № 9, кн. І. – С. 4.53). 5) “Спосіб визначення стану функціональної недостатності альвеолярних макрофагів у хворих на хронічні неспецифічні захворювання легень” (Державний Патент України № 55202 А. – Пром. власність. – 2003. – № 3, кн. І. – С. 4.25).
Структура і об`єм роботи. Дисертація обсягом 369 сторінок ілюстрована 86 таблицями, 37 рисунками, 2 клінічними прикладами, складається зі вступу, восьми розділів, висновків і практичних рекомендацій; список літературних джерел становить 564 найменувань, із них кирилицею – 108.
Об‘єкт і методи дослідження. Обстежені в динаміці 369 дорослих хворих на ХНЗЛ, які одержували курс стаціонарного лікування в ДУ “Інститут фтизіатрії і пульмонології ім. Ф.Г. Яновського АМН України” та Клінічній лікарні нафтопереробної промисловості України (м. Київ).
Вивчення частоти інфікованості НДШ умовнопатогенною мікрофлорою проведено у 298 хворих із загостренням ХНЗЛ:
– 145 хворих на ХОЗЛ, серед них – 91 чоловік (62,8 %); середній вік хворих складає (57,6 ± 0,8) років, давність захворювання – (12,1 ± 0,7) років. Хворих з 1 стадією захворювання було 36 (24,8 %), з 2 стадією – 45 (31,0 %), з 3 і 4 стадією – 64 особи (44,2 %);
– 115 хворих на БА, серед них – 39 чоловіків (33,9 %); середній вік хворих складає (40,4 ± 1,2) років, давність захворювання – (6,2 ± 0,6) років. Хворих із легким персистуючим перебігом захворювання було 52 особи (45,2 %), із перебігом середньої тяжкості – 52 (45,2 %), із тяжким перебігом – 11 осіб (9,6 %);
– 38 хворих на ХБ, серед них – 13 чоловіків (34,2 %); середній вік хворих складає (40,1 ± 2,1) років, давність захворювання – (5,3 ± 1,2) років.
Гістологічні дослідження препаратів легень (які були отримані під час операції хворих із приводу основного захворювання або при проведенні діагностичної біопсії легень) проведено у 43 хворих на хронічні неспецифічні бронхолегеневі захворювання, серед них – 19 чоловіків (44,2 %), середній вік – (45,7 ± 2,2) років. Хронічні абсцеси діагностовано у 9 хворих, бронхоектази – у 4, кісти з явищами хронічного запалення – у 19, запальний процес в субателектазі внаслідок придушення легені доброякісною пухлиною середостіння – у 1, пневмоциротичні зміни легені – у 7, хронічний бронхіт – у 3 хворих.
Мікробіологічні дослідження проведено серед хворих, у яких в мазку харкотиння визначено невелику кількість епітеліальних клітин (менше 10) при перегляді 8-10 полів зору при 100-кратному збільшенні, що свідчить про його походження з нижніх дихальних шляхів (Heineman H.S. et al., 1977).
Для вивчення мікрофлори НДШ були використані мікробіологічні методи з посівом харкотиння на поживні середовища (колумбійський агар, шоколадний агар, середовище Сабуро та ін.) при поступленні хворого до стаціонару і при клінічному покращанні через 7-10 днів лікування. До умовнопатогенної (УП) мікрофлори віднесли: грампозитивні коки S. pneumoniae, St. aureus, грамнегативні бактерії H. influenzae, M. catarrhalis, Klebsiella spp., Esherichia colli, Citrobakter spp., Proteus spp., P. aeruginosa та ін.; мікроміцети – дріжджоподібні Candida spp., плісняві Aspergillus spp., Penicillus spp. та ін., Pneumocystis jiroveci (Р. carinii). Враховувався титр бактерій 104 Од/мл та вище, для Candida spp. – 103 Од/мл та вище (Реброва Р.Н., 1989). З метою ідентифікації P. jiroveci свіже харкотиння відбирали у флакони з консервантом (И.К. Падченко и соавт., 1990), з наступним виготовленням і мікроскопією мазків, забарвлених азур-еозином і толуїдиновим (метиленовим) синім (І.М. Локтєва і співавт., 2003).
Для визначення мікроміцетів у тканинах легень проводили забарвлення препаратів за ШИК-реакцією в модифікації Мак-Мануса, за методами Є.I. Суслова і співавт. (1994, 1999) або імпрегнацію тканин легень сріблом. Виразність мікотичного запалення оцінювалась в залежності від зрілості гранульом біля фунгальних елементів та наявності некротичних змін в їх центрі; виразність “неспецифічного” запалення – по інтенсивності судинної реакції, тканинної ексудації, характеру клітинного складу, некротичних змін (Ю.І Фещенко із співавт., 2007).
Стан системного імунітету оцінювали в динаміці за:
– вмістом популяцій та субпопуляцій лімфоцитів, які визначали фенотипуванням CD3+, CD4+, CD8+, CD22+, CD16+, CD95+-лімфоцитів моноклональними антитілами (“Сaltag laboratories”, США) (Пинчук В.Г., Глузман Д.Ф., 1990) за допомогою проточної лазерної цитометрії (“FACScan”);
– здатністю лімфоцитів до бласттрансформації під впливом ФГА (РБТЛ з ФГА) (М.Г. Григорьева, Н.И. Копелян, 1972);
– рівнями сироваткових імуноглобулінів (Ig) A, M, G (Mancini G. et al., 1965), титром гетерофільних аглютининів (ТГА) і циркулюючих імунних комплексів (ЦІК) (Haskova V. еt al., 1977);
– вмістом протиаспергильозних і протикандидозних Ig Е методом імуноферментного аналізу з використанням комерційних тест-систем “Аллерген” філіалу ФГУП НПО “Микроген” (Ставрополь, Росія);
– функціональною активністю фагоцитуючих клітин крові (моноцитів, нейтрофілів), яку визначали за їх здатністю до поглинання часток латексу – показнику фагоцитозу (ПФ) та фагоцитарному числу (ФЧ), рівнем кисеньзалежного метаболізму клітин в тесті з нітросинім тетразолієм (НСТ-тесті) та рівнем кисеньнезалежного метаболізму за вмістом кислої фосфатази (Чернушенко Е.Ф., 1988, Хаитов Р.А., Пинегин Б.В., 1995). Дослідження місцевого імунітету проводилося шляхом визначення кількості альвеолярних макрофагів (АМ), нейтрофілів та лімфоцитів у бронхоальвеолярному змиві (БАЗ), життєздатності, адгезивної та поглинальної здатності АМ, рівня їх кисеньзалежного й кисеньнезалежного метаболізму (Goldberg A.F., Barka T., 1962, Ивчик Т.В., 1981).
Дослідження показників загальної легеневої гемодинаміки здійснювалось за методикою Ю.Т. Пушкаря (1968) на реоплетізмографі РПГ-2-02 із реєстручою приставкою 6-NEK (Німеччина).
Активність Cu,Zn-супероксиддисмутази (СОД) в еритроцитах крові встанавлювалась за методикою В.С.Гуревич із співавт. (1990).
Для лікування хворих на ХНЗЛ було використано ряд традиційних та нових методик:
– базисне комплексне лікування проводилось із застосуванням за показаннями системних антибіотиків (при наявності гнійного харкотиння), системних кортикостероїдних препаратів (при виразному бронхоспазмі) та симптоматичної терапії з використанням бронхолітичних і муколітичних засобів;
– при наявності показань призначався курс антифунгальної терапії: при визначенні кандид – курс флуконазола (у перший день 300 мг/добу, потім до 2 тижнів – 150 мг/добу ентерально) у 14 хворих; при визначенні пліснявих мікроміцетів – ітраконазол (у перший день 200 мг/добу, потім до 10 днів – 100 мг/добу) у 14 хворих;
– лікування інгаляціями суміші фосфатидилхолінових ліпосом (ФХЛ) (500 мг) з аскорбіновою кислотою (АК) (200 мг) проводилось через ультразвуковий інгалятор 1 раз/день на протязі 5 днів на тлі закінчення курсу базисного лікування. Ефективність інгаляцій вивчалась у 40 хворих на ХОЗЛ, у тому числі – у 10 хворих основної групи, середній вік (44,4 ± 4,2) років, які одержали суміш ФХЛ з АК, та 30 хворих контрольної групи, середній вік (41,2 ± 2,8) років, які одержали: в 1 підгрупі – інгаляції з фізіологічним розчином (10 хворих), у 2 підгрупі – інгаляції з ФХЛ (10 хворих), у 3 підгрупі – інгаляції з АК (10 хворих).
– курс лікування із використанням б-2в-інтерферону призначали на фоні базисної терапії в інгаляціях по 100 тис. МО 1 раз/день на протязі 5 днів плюс внутрішньом'язово по 1 млн. МО 1 раз/день в перший та восьмий день курсу лікування. Було проліковано 28 хворих на ХБ та ХОЗЛ з інфікованістю НДШ пневмоцистами, середній вік – (42,5 ± 3,1) років, давність захворювання – (6,7 ± 1,2) років. Контрольну групу склали 32 хворих на ХБ та ХОЗЛ із інфікованістю пневмоцистами, які не одержували б-2в-інтерферону, середній вік (44,9 ± 2,5) років, давність захворювання – (7,5 ± 1,3) років.
Результати дослідження та їх обговорення
Мікроміцети визначені у НДШ 167 хворих на ХНЗЛ (56,0 %), серед них кандиди – у 145 (48,7 %), плісняві грибки – у 56 (18,8 %), пневмоцисти – у 232 (77,9 %) хворих. Встановлений зв’язок інфікованості мікроміцетами з інфікованістю НДШ бактеріями: УП бактерії визначались одночасно з мікроміцетами у 82 хворих (49,1 %) та у 25 хворих без грибків (19,1 %), р<0,05. Це стосувалось сполучення УП бактерій з кандидами – у 77 (53,1 %) хворих проти 24 (15,7 %) при відсутності кандид, р<0,05, так і з пліснявими мікроміцетами – у 30 (53,6 %) хворих проти 78 (32,2 %) при їх відсутності, р<0,05. Серед УП бактерій переважали грамнегативні форми – у 49 (29,3 %) з мікроміцетами проти 9 хворих без грибків (6,9 %), р<0,05. Пліснявим мікроміцетам було притаманне одночасне визначення з УП бактеріями та кандидами – у 25 осіб (44,6 %), тоді як сполучення кандид з УП бактеріями й пліснявими грибками було встановлено лише у 25 осіб (17,2 %), р<0,05.
Інфікованість НДШ мікрофлорою була найбільш інтенсивною у хворих на ХОЗЛ, найменш виразною – у хворих на БА (табл. 1).
Для хворих на ХОЗЛ з інфікованістю НДШ кандидами був характерним прийом ІКС – у 38 осіб (43,7 %) проти 15 (25,9 %) хворих без кандид, р<0,05, попереднє застосування більше 2-3 антибіотиків – відповідно (2,8 ± 0,4) видів і (1,3 ± 0,3) видів, р<0,05. Виділення гнійного харкотиння спостерігалось відповідно у 68 хворих (78,2 %) і 31 (53,4 %), р<0,05, інфікованість УП бактеріями – у 46 (52,9 %) і 13 (22,4 %) пацієнтів, р<0,05, переважно, грамнегативними – у 33 (37,9 %) і 9 (15,5 %) осіб, р<0,05. В імунограмі таких хворих у фазі загострення ХОЗЛ звертало увагу значне підвищення кисеньзалежної активності фагоцитуючих клітин в НСТ-тесті: моноцитів крові – до (32,1 ± 2,4) % проти (24,1 ± 1,5) % в групі хворих без кандид, р<0,05, у донорів – (15,6 ± 1,4) %, нейтрофілів крові – відповідно до (70,8 ± 1,8) % та (61,4 ± 2,5) %, р<0,05, у донорів – (30,7 ± 1,9) %, АМ – відповідно до (75,3 ± 3,6) % та (61,4 ± 4,2) %, р<0,05, в контролі – (50,6 ± 1,8) %. Це супроводжувалось стійким зниженням легеневої функції в ремісії ХОЗЛ з падінням ОФВ1 до (52,0 ± 3,0) % проти (64,9 ± 4,0) % при відсутності кандид, р<0,05.
Хворі на БА з інфікованістю кандидами частіше застосовували ІКС – 21 особа (42,9 %) проти 12 (16,7 %) без кандид, р<0,05, а також виділяли гнійне харкотиння – відповідно 35 пацієнтів (71,4 %) і 31 (47,0 %), р<0,05. У хворих на ХБ при інфікованості кандидами спостерігалась велика давність захворювання – (13,5 ± 5,3) років проти (2,6 ± 0,5) років у хворих без кандид, р<0,05.
До найбільш характерних особливостей хворих на ХОЗЛ з інфікованістю НДШ пліснявими мікроміцетами віднесено: прийом ІКС – у 25 хворих (64,1 %) проти 28 (26,4 %) без пліснявих грибків, р<0,05, велика тривалість загострення – (3,5 ± 0,8) місяці проти (1,9 ± 0,2) місяці, р<0,05, виділення гнійного харкотиння – відповідно у 35 хворих (89,7 %) і 64 (60,4 %), р<0,05. Інфікованість УП грамнегативними бактеріями встановлена відповідно у 20 хворих (51,3 %) і 22 (20,8 %), р<0,05, пневмоцистами – у 38 (97,4 %) і 71 (67,0 %) осіб, р<0,05. При загостренні ХОЗЛ визначалось вірогідне пригнічення активності АМ – зниження ФЧ до (5,2 ± 0,7) у.о. проти (7,3 ± 0,5) у.о. в хворих без пліснявих грибків, р<0,05, в контролі – (8,1 ± 0,3) у.о., та ознаки дисфункції В-клітин крові: низький рівень ТГА – відповдіно (0,4 ± 0,2) у.о. та (1,1 ± 0,1) у.о., р<0,05, у донорів – (3,0 ± 0,1) у.о.
У фазі ремісії ХОЗЛ встановлено зменшення відносної кількості Т-лімфоцитів крові (CD3+) до (53,1 ± 2,4) % проти (66,6 ± 1,7) % у хворих без пліснявих грибків, р<0,05, у донорів – (69,7 ± 1,8) %; зростання відносного вмісту В-клітин (СD22+) – відповідно до (14,9 ± 1,2) % проти (10,7 ± 0,7) %, р<0,05, у донорів – (8,8 ± 1,0) %, а також пригнічення поглинальної функції нейтрофілів крові – зниження ФЧ та ПФ до (38,7 ± 3,0) % проти (54,6 ± 2,4) %, р<0,05, у донорів – (49,2 ± 3,3) %, на фоні надто високого рівня їх кисеньзалежного метаболізму в НСТ-тесті – відповідно (73,9 ± 2,3) % та (66,4 ± 1,9) %, р<0,05, у донорів – (30,7 ± 1,9) %. При наявності пліснявих мікроміцетів у фазі ремісії був також відзначений “запальний” зсув формули клітин крові ліворуч із зростанням відсотку нейтрофілів крові до (71,4 ± 2,3) % проти (65,3 ± 1,5) % у хворих без пліснявих грибків, р<0,05, у донорів – (55,9 ± 1,6) %.
Було встановлено, що одночасна інфікованість НДШ хворих на ХОЗЛ кандидами та пліснявими мікроміцетами потенціювала їх вплив на фагоцитарну систему, що проявлялося в надмірному посиленні кисеньзалежного метаболізму (НСТ) нейтрофілів крові та пригніченні їх поглинальної здатності (ПФ) у фазі ремісії (табл. 2).
Таблиця 2
Показники функціональної активності нейтрофільних гранулоцитів крові у хворих на ХОЗЛ із інфікованістю нижніх дихальних шляхів мікроміцетами (M ± m) (n = 89)
| Групи обстежених | НСТ-тест (%) | Показник фагоцитозу (%) | |||||||
| загострення | ремісія | загострення | ремісія |
|
|||||
| Група донорів (n = 20) | 30,7 ± 1,9 | 49,2 ± 3,3 | |||||||
| 1 група (без мікроміцетів) (n = 39) | 61,2 ± 3,6* | 65,1 ± 4,8* | 41,7 ± 2,7 | 48,0 ± 4,8 | |||||
|
2 група (з кандидами) (n = 31) |
71,4 ± 2,5*# | 66,6 ± 3,2* | 47,1 ± 3,9 | 49,3 ± 3,9 | |||||
| 3 група (з пліснявими мікроміцетами) (n = 8) | 60,9 ± 6,6* | 71,4 ± 5,6* | 34,6 ± 4,5 *¨ | 29,6 ± 4,1*#¨ | |||||
| 4 група (з пліснявими мікроміцетами та кандидами) (n = 11) | 72,6 ± 3,8*# | 80,0 ± 5,0*# | 38,7 ± 4,8 | 33,2 ± 7,6¨ | |||||
Примітки:
1. * – різниця показника в порівнянні з показником групи донорів вірогідна (р<0,05).
2. # – різниця показника у порівнянні з показником 1 групи вірогідна (р<0,05).
3. ¨ - різниця показника у порівнянні з показником 2 групи вірогідна (р<0,05).
Інфікованість пневмоцистами НДШ хворих на ХОЗЛ була холодозалежною: кількість пневмоцист у харкотинні взимку складала (297 ± 46) Од/мл проти (91 ± 24) Од/мл влітку, p<0,05. При інфікуванні пневмоцистами вірогідно частіше визначались алергічні реакції в анамнезі – у (83,3 ± 5,4) % хворих проти (46,4 ± 5,1) % осіб без пневмоцист, р<0,05, професійна шкідливість – відповідно у (76,6 ± 4,1) % та (47,4 ± 8,2) % пацієнтів, р<0,05, а також інфікованість пліснявими грибками – у (22,0 ± 4,0) % і (5,5 ± 3,9) % хворих, р<0,05. Встановлений зворотний кореляційний зв'язок (р<0,05) кількості пневмоцист у харкотинні при загостренні ХОЗЛ із життєздатністю (r = –0,28 ± 0,12) та поглинальною активністю (ПФ) АМ (r = -0,28 ± 0,09), що дало підставу використовувати визначення пневмоцист у харкотинні для діагностування стану функціональної недостатності АМ. У фазі ремісії ХОЗЛ кількість пневмоцист корелювала (р<0,05) з наступними показниками: віком хворих (r = 0,20 ± 0,08), давністю останнього загострення (r = -0,28 ± 0,07), ОФВ1 (r = -0,34 ± 0,05), кількістю лейкоцитів крові (r = 0,65 ± 0,06), В-лімфоцитів крові (CD22+) (r = 0,43 ± 0,09), Т-лімфоцитів крові (CD3+) (r = 0,59 ± 0,09), у тому числі – Т-хелперів (CD4+) (r = 0,69 ± 0,07) та Т-супресорів (CD8+) (r = 0,50 ± 0,10), рівнем РБТЛ з ФГА (r = 0,46 ± 0,09), кількістю фагоцитів крові (нейтрофілів: r = 0,40 ± 0,07; моноцитів: r = 0,63 ± 0,07), – що свідчило про зв‘язок інфікованості пневмоцистами з тривалою активністю запального процесу.
У хворих на ХБ інфікованість НДШ пневмоцистами визначалась при давності захворювання (6,4 ± 1,8) років проти (1,5 ± 0,5) років у хворих без пневмоцист, р<0,05. При БА інфікованість НДШ пневмоцистами супроводжувалась виділенням гнійного харкотиння у (63,0 ± 5,1) % хворих проти (34,8 ± 10,2) % пацієнтів без пневмоцист, р<0,05. У хворих на БА спостерігалась також виразна та стійка активація кисеньзалежного метаболізму фагоцитів крові, що у фазі ремісії відповідало надмірному зростанню показників НСТ-тесту моноцитів крові до (35,1 ± 2,2) % проти (24,0 ± 2,2) % у хворих без пневмоцист, р<0,05, у донорів – (15,6 ± 1,4) %, і нейтрофілів крові – відповідно до (70,5 ± 2,2) % та (53,0 ± 7,0) %, р<0,05, у донорів – (30,7 ± 1,9) %, що свідчило про посилення та пролонгацію запальних явищ у хворих на БА з пневмоцистами.
Дослідження стану фунгальної сенсибілізації в 55 хворих на ХНЗЛ (27 хворих на ХОЗЛ, 28 хворих на БА) показало, що частота визначення сироваткових протикандидозних Ig E у хворих без мікроміцетів (n = 25) зменшувалась при клінічному покращанні їх стану з 17 випадків (68,0 %) до 7 (28,0 %), р<0,05. При інфікованості НДШ Candida (n = 25) частота виявлення протикандидозних Ig E у динаміці залишалась постійною на рівні 48,0 % (12 хворих). Визначення сироваткових протиаспергильозних Ig E у хворих на ХНЗЛ без мікроміцетів (n = 25) у динаміці зменшувалось з 15 випадків (60,0 %) до 12 (48,0 %), тоді як при інфікованості пліснявими мікроміцетами (n = 13), навпроти, – зростало з 3 випадків (23,1 %) до 7 (53,8 %), р<0,05, за рахунок антитіл у середньому/високому титрі – з 2 (15,4 %) до 7 осіб (53,8 %), р<0,05, що свідчило про наявність алергізуючого впливу мікроміцетів.
Вивчення біоптатів легень 43 хворих із хронічним неспецифічним запальним бронхолегеневим процесом показало, що мікроміцети визначались в препаратах легень 34 хворих (79,1 %), серед яких у 27 хворих (79,4 %) фунгальна інвазія спостерігалась в ділянках легень зі зміненою анатомічною структурою (кістах, деформаціях бронхів, фіброзі), тоді як у хворих без фунгальної інвазії подібні зміни спостерігались лише в 3 випадках (33,3 %), р<0,05. Давність захворювання при визначенні мікроміцетів у препаратах легень дорівнювала (3,7 ± 1,0) років, тоді як у хворих без мікроміцетів – (1,3 ± 0,5) років, р<0,05. Запальний процес у патологічному вогнищі був встановлений у 29 хворих (85,3 %) з фунгальною інвазією та лише в 4 хворих (44,4 %) без мікроміцетів, р<0,05. Дріжджоподібні мікроміцети були визначені в 21 спостереженні (48,8 % хворих), плісняві – у 15 хворих (34,9 %). Інвазія пліснявих мікроміцетів характеризувалась більш тяжким запаленням із наявністю зрілих гранульом та некротичних змін, що спостерігалось в 13 осіб (86,7 %) проти 9 хворих (42,8 %) з кандидами, р<0,05, а також виразним “неспецифічним” запальним процесом у 14 хворих (93,3 %) (при кандидозній інвазії – у 14 осіб, або 66,6 %, р<0,05). Наявність кореляційного зв'язку між виразністю фунгального та “неспецифічного” запалення внаслідок основного захворювання (r = 0,49 ± 0,02, p<0,05) свідчила про їх взаємозв'язок та взаємопотенціювання.
У 137 хворих з інфікованістю НДШ мікроміцетами (серед них – 86 хворих на ХОЗЛ, 41 хворий на БА, 10 хворих на ХБ) було проведено повторне дослідження харкотиння при ліквідації загострення ХНЗЛ через 7-10 днів базисного лікування. Санація дихальних шляхів від кандид із 118 хворих спостерігалась в 79 осіб (66,9 %). Це підтверджувало, що інфікування кандидами НДШ хворих із загостренням ХНЗЛ у більшості випадків було вторинним процесом, який залежав від наявності запального процесу (бактеріального, алергічного). У 22 хворих (18,6 %) кандиди не зникали і залишались у високому титрі, а в невеликої частки (17 хворих, або 14,4 %) вони з‘являлись після лікування, що, певно, було обумовлене впливом застосованих ліків, які могли стимулювати розмноження кандид. Ознаки кандидозу НДШ (рясне виділення негнійного харкотиння, стійко високий титр Candida 103 Од/мл і вище у харкотинні, неповній зворотний розвиток гострих обструктивних бронхіальних порушень) були визначені нами після проведення базисного лікування в 14 хворих на ХНЗЛ (11,8 %), що було показанням для призначення протикандидозних ліків (флуконазолу). Це сприяло зникненню кандид з НДШ у 13 хворих (92,8 ± 7,5) % з більш повним відновленням бронхіальної прохідності. При спостереженні за цими хворими протягом від 10 до 16 місяців було встановлене подовження тривалості клінічної ремісії на 2,2 місяці – з (4,2 ± 0,6) місяців до (6,4 ± 0,5) місяців, р<0,05. Серед 46 хворих з інфікованістю НДШ пліснявими мікроміцетами тільки в 13 хворих (28,3 %) базисне лікування призводило до їх зникнення. Лікування ітраконазолом у 14 хворих з інфікованістю пліснявими мікроміцетами протягом 10 днів практично не призводило до санації від них: плісняві грибки визначались після лікування в 10 осіб (71,4 %) (в контрольній групі – у 8 осіб, або 53,3 %, р>0,05).
При аналізі динаміці інфікованості пневмоцистами під впливом базисного лікування у 173 хворих на ХНЗЛ (серед них 123 хворих на ХОЗЛ, 31 хворий на БА, 19 хворих на ХБ) встановлено, що у 57 пацієнтів початково спостерігалось багато пневмоцист у НДШ (>200 Од/мл харкотиння). Зменшення кількості пневмоцист після лікування було встановлено у більшості з них – 38 осіб (66,7 %). Для визначення причин цього процесу всі хворі були розділені на 3 групи: 1 групу склали 116 хворих на ХНЗЛ з відсутністю або стійко низькою інфікованістю НДШ пневмоцистами (<200 Од/мл до і після лікування); 38 хворих 2 групи характеризувались інтенсивною інфікованістю пневмоцистами до лікування (>200 Од/мл) і суттєвим зменшенням їх кількості у динаміці (<200 Од/мл); 3 групу (19 осіб) склали хворі зі значною кількістю пневмоцист (>200 Од/мл) як до, так і після курсу базисного лікування. Характерними рисами хворих 1 групи були (табл. 3): більш молодий вік, менш тяжкі функціональні порушення легень (найвищий ОФВ1), виділення слизового харкотиння з невеликою кількістю штамів бактерій, помірне пригнічення ПФ моноцитів крові.
Таблиця 3
Клінічні параметри хворих на ХНЗЛ у залежності від інтенсивності та стійкості інфікованості нижніх дихальних шляхів пневмоцистами (M ± m), (n = 173)
| Показник |
Група донорів (n = 20) |
1 група (n = 116) |
2 група (n = 38) |
3 група (n = 19) |
| Вік хворих (роки) | – |
45,6 ± 1,4 Р1,3 < 0,02 |
43,1 ± 2,7 Р2,3 < 0,01 |
54,1 ± 3,0 |
| Тривалість загострення (місяці) | – |
1,4 ± 0,1 Р1,2 < 0,05 |
2,6 ± 0,6 |
1,1 ± 0,3 Р3,2 < 0,05 |
|
ОФВ1 (%) (загострення) |
– |
74,2 ± 2,8 Р1,3 < 0,05 |
71,9 ± 5,1 | 59,9 ± 6,4 |
| Кількість штамів бактерій у харкотинні хворих (у.о.) | – | 0,86 ± 0,10 |
1,42 ± 0,20Р1,2 < 0,02 |
1,88 ± 0,33Р1,3 < 0,02 |
| Сироватковий Ig А (г/л) (фаза загострення) | 2,2 ± 0,2 |
3,0 ± 0,1 Р1,3 < 0,01 |
3,1 ± 0,1 Р2,3 < 0,02 |
3,6 ± 0,2 |
| ПФ моноцитів крові (%) (фаза ремісії) | 36,4 ± 2,4 |
27,5 ± 2,9 Р1,3 < 0,01 |
31,7 ± 5,3 Р2,3 < 0,02 |
16,9 ± 2,6 |
Примітки:
1. Р1,2 – рівень вірогідності різниці показників 1 і 2 груп.
2. Р2,3 – рівень вірогідності різниці показників 2 і 3 груп.
3. Р1,3 – рівень вірогідності різниці показників 1 і 3 груп.
Для хворих 3 групи був характерним старший вік, виразне зниження ОФВ1, наявність гнійного харкотиння з великим бактеріальним навантаженням НДШ, більш виразні зміни у стані імунної системи (високий рівень Ig А крові, зниження ПФ моноцитів крові). Хворі 2 групи, як і хворі 1 групи, були більш молодшими, без виразного зниження ОФВ1 та пригнічення ПФ моноцитів. Але наявність гнійного харкотиння з великою кількістю штамів бактерій, а також високий рівень сироваткового Ig А – наближали їх до 3 групи хворих. Велика тривалість загострення ХНЗЛ (більше 2 місяців) у хворих 2 групи свідчила про зростання інфікованості пневмоцистами при відсутності ефективного лікування. Отже, інфікування пневмоцистами спостерігалось паралельно зі збільшенням бактеріальної інфікованості НДШ на тлі інтенсивних запальних реакцій (зростання Ig А) та пригнічення фагоцитарної ланки імунітету (ПФ моноцитів крові).
З метою санації від пневмоцист хворих на ХНЗЛ була застосована лікарська форма людського лейкоцитарного рекомбінантного б-2в-інтерферону, який активізує головні ланки фагоцитарної активності. Інгаляційне та ін`єкційне введення б-2в-інтерферону 28 хворим на ХБ та ХОЗЛ з інфікованістю НДШ пневмоцистами сприяло активації фагоцитів крові: збільшилась відносна кількість моноцитів – з (2,4 ± 0,5) % до (5,0 ± 0,8) %, р<0,05, в контрольній групі – з (2,6 ± 0,7) % до (2,7 ± 0,7), р<0,05 відносно показнику основної групи та групи донорів – (4,6 ± 0,6) %. Зросла поглинальна активність (ПФ) нейтрофілів крові – з (38,8 ± 4,2) % до (56,0 ± 3,2) %, р<0,05, в контрольній групі –з (40,0 ± 3,5) % до (42,4 ± 3,8) %, р>0,05, у донорів – (49,2 ± 3,3) %. При цьому спостерігалась повна санація від пневмоцист у 19 осіб (67,9 %) основної групи та у 9 (28,1 %) хворих контрольної, р<0,05, що супроводжувалось зникненням кашлю і харкотиння відповідно у (78,6 ± 7,9) % та (46,9 ± 9,0) % хворих, р<0,05. Стійка клінічна ремісія на протязі від 6 до 12 місяців спостерігалась додатково в 26,8 % випадків – у (62,5 ± 8,7) % хворих основної групи та (35,7 ± 9,2) % хворих контрольної групи, р<0,05.
Для зменшення тривалих запальних процесів в НДШ (як фактору інфікованості мікроміцетами) нами запропоноване застосування суміші лікарських засобів із антиоксидантними властивостями – природного фосфатидилхоліну та аскорбінової кислоти (АК), з метою посилення їх дії за рахунок сполучення ліпофільних та гідрофільних властивостей, а також утворення ліпосом, які сприяють більш тривалому знаходженню та подовженню ефекту дії в легеневій тканині. Вірогідне зниження в напрямку нормалізації рівня СОД у хворих основної групи – з (17,8 ± 3,7) од. акт./мл до (10,7 ± 2,2) од. акт./мл, р<0,05, свідчило про різке посилення антиоксидантного ефекту порівняно з ізольованим використанням кожного з препаратів у контрольних групах, де рівень СОД достовірно не змінювався, а в 1 контрольній підгрупі зростав (р<0,05)
Позитивна клінічна дія інгаляцій суміші ФХЛ з АК підтверджувалась впливом на легеневу гемодинаміку з вірогідним збільшенням відносного об'ємного пульсу, що спостерігалось лише у хворих основної групи – з (3,0 ± 0,4) % до (4,5 ± 0,5) %, р<0,05, та 2 контрольної підгрупи – з (2,4 ± 0,2) % до (3,2 ± 0,5) %, р<0,05, у здорових – (4,2 ± 0,2) %, і, очевидно, було обумовлено ефектом дії ФХЛ. Було відзначено також полегшення виділення харкотиння, мікробіологічне дослідження якого показало суттєве зменшення інфікованості НДШ хворих мікрофлорою: середня кількість штамів мікроорганізмів в основній групі зменшувалась з (2,70 ± 0,74) од. до (0,90 ± 0,31) од. (на 66,7 %), р<0,05 відносно контрольної групи, де також спостергілась достовірна, але менш інтенсивна динаміка цього показника – відповдіно (2,87 ± 0,26) од. та (1,80 ± 0,16) од., р<0,05 (зменшення на 37,3 %). У тому числі кількість штамів мікроміцетів суттєво змінювалась як в основній групі – з (1,10 ± 0,23) од. до (0,20 ± 0,13) од., р<0,05, так і в контрольній – з (1,00 ± 0,12) од. до (0,53 ± 0,09) од., р<0,05. Отже, при застосуванні інгаляцій суміші ФХЛ з АК спостерігалось додаткове зменшення інфікованості НДШ мікрофлорою, включаючі мікроміцети, на 29,4 % (р<0,05). Це супроводжувалось зниженням рівню сироваткових ЦІК у хворих основної групи з (96,8 ± 8,7) у.о. до (68,8 ± 4,8) у.о., р<0,05, тоді як у контрольній групі зберігався підвищений рівень ЦІК – відповідно (99,9 ± 8,3) у.о. та (101,9 ± 9,1) у.о., р<0,05 відносно основної групи та групи донорів – (78,6 ± 4,1) у.о., що могло бути обумовлено впливом мікрофлори НДШ. При наступному спостереженні за хворими протягом від 12 до 14 місяців кількість загострень в основній групі складала (2,5 ± 0,2) разів/рік, у контрольній – (3,4 ± 0,3) разів/рік, р<0,05, – тобто зменшувалась на 26,5 % за рахунок позитивного терапевтичного ефекту інгаляцій.
Таким чином, встановлені значущі функціональні та імунологічні порушення при інфікованості НДШ хворих мікроміцетами та пневмоцистами, що дозволило розробити нові ефективні терапевтичні методи.
У дисертації наведено нове вирішення важливої наукової проблеми – оптимізація лікування хворих на хронічні неспецифічні захворювання легень на основі виявлення інфікованості нижніх дихальних шляхів мікроміцетами і пневмоцистами та встановлення їх патогенетичної ролі у перебігу захворювання.
1. Інфікованість нижніх дихальних шляхів мікроміцетами визначається в більшості хворих із загостренням ХНЗЛ (у 56,0 %). Найбільше вона виражена у хворих на хронічне обструктивне захворювання легень (у 69,0 %, р<0,05), у тому числі кандидами – у 60,0 %, пліснявими мікроміцетами – у 26,9 % хворих. При бронхіальній астмі вона спостерігається у 47,8 % (кандидами – у 42,6 %, пліснявими мікроміцетами – у 9,6 % хворих), при хронічному бронхіті – у 31,6 % (кандидами – у 23,7 %, пліснявими мікроміцетами – у 15,8 % хворих). Частота інфікованості пневмоцистами не відрізняється при різних формах ХНЗЛ (у 75,2 % – 81,6 % хворих).
2. Інфікованість нижніх дихальних шляхів хворих на ХНЗЛ кандидами виникає при використанні інгаляційних кортикостероїдних засобів (у 42,9-43,7 % хворих), великої кількості системних антибіотиків – (2,8 ± 0,4) видів, пов'язана з виділенням гнійного харкотиння (у 71,4-78,2 % хворих), інфікованістю умовнопатогенними бактеріями (53,1 % хворих) та надмірною кисеньзалежною активацією фагоцитів [НСТ-тест нейтрофілів – (70,8 ± 1,8) % та моноцитів крові – (32,1 ± 2,4) %, альвеолярних макрофагів – (75,3 ± 3,6) % при хронічному обструктивному захворюванні легень], що свідчить про зв'язок кандид з інтенсивними запальними процесами, супроводжується зниженням легеневої функції [ОФВ1 – (52,0 ± 0,3) % в ремісії хронічного обструктивного захворювання легень] і віддзеркалює їх негативний вплив на перебіг ХНЗЛ.
3. Інфікованість нижніх дихальних шляхів хворих на ХНЗЛ пліснявими мікроміцетами спостерігається при використанні інгаляційних кортикостероїдних препаратів (у 64,1 % хворих), великій тривалості загострення [(3,5 ± 0,8) місяців при хронічному обструктивному захворюванні легень], ускладнюється виділенням гнійного харкотиння у 89,7 % хворих, яке містить грамнегативні бактерії у 51,3 % та пневмоцисти у 97,4 %, на тлі виразних і стійких змін у стані імунної системи [зменшення в крові вмісту Т-лімфоцитів, дисфункція В-клітин, зниження поглинальної здатності нейтрофілів крові до (38,7 ± 3,0) %], і характеризується підтриманням тривалих запальних реакцій (в фазі ремісії – зсув лейкоцитарної формули вліво, надмірна активація кисеньзалежного метаболізму нейтрофілів крові до (73,9 ± 2,3) % в НСТ-тесті], що супроводжується значними порушеннями легеневої функції [ОФВ1 – (47,2 ± 1,8) % в ремісії хронічного обструктивного захворювання легень] і свідчить про негативний вплив пліснявих мікроміцетів на перебіг ХНЗЛ.
4. Інфікування нижніх дихальних шляхів хворих на ХНЗЛ мікроміцетами є вторинним процесом, який пов'язаний з інфікованістю умовнопатогенними бактеріями (у 49,1 % хворих), зокрема – грам-негативними (у 29,3 % хворих). Особливістю інфікованості пліснявими мікроміцетами є одночасна наявність бактерій і кандид (у 44,6 % випадків).
5. Структурним підґрунтям для фунгальної інвазії є наявність анатомічних порушень у легенях (порожнин, деформацій бронхів, ділянок пневмофіброзу – в 79,4 % випадків), значна тривалість запального процесу у бронхолегеневій тканині – (3,7 ± 1,0) років.
6. Інфікованість пліснявими мікроміцетами нижніх дихальних шляхів хворих із загостренням ХНЗЛ сприяє зростанню частоти визначення середніх та високих рівнів протиаспергильозних Ig E з 15,4 % у фазі загострення до 53,8 % у фазі ремісії; інфікованість дріжджоподібними мікроміцетами сприяє тривалому збереженню протикандидозних сироваткових Ig E на рівні 48,0 % обстежених.
7. Інфікування пневмоцистами нижніх дихальних шляхів хворих на ХНЗЛ здійснюється при несприятливих умовах зовнішнього та внутрішнього середовища (холодозалежність, вплив професійної шкідливості, алергізації організму); супроводжується інтенсивною бактеріальною інфікованістю нижніх дихальних шляхів [(1,88 ± 0,33) штамів бактерій у харкотинні]. Кількість пневмоцист корелює з давністю останнього загострення (r = -0,28 ± 0,07), пов’язана зі станом функціональної недостатності альвеолярних макрофагів [пригніченням їх поглинальної активності (r = -0,28 ± 0,09) та життєздатності (r = -0,28 ± 0,12)], а також підвищеною кількістю клітин крові у фазі ремісії: Т-лімфоцитів та їх субпопуляцій [CD3+ (r = 0,59 ± 0,09), CD4+ (r = 0,69 ± 0,07), CD8+-лімфоцитів (r = 0,50 ± 0,10)], фагоцитів [моноцитів (r = 0,63 ± 0,07), нейтрофілів (r = 0,40 ± 0,07)], – що відображає підтримання пневмоцистами тривалих запальних реакцій та їх вплив на несприятливий перебіг ХНЗЛ, який підтверджується наявністю кореляційного зв’язку їх кількості з падінням легеневої функції (ОФВ1: r = -0,34 ± 0,05).
8. Базисне комплексне лікування загострення ХНЗЛ із використанням за показаннями системних антибіотиків і/або системних кортикостероїдних ліків веде до зникнення кандид у нижніх дихальних шляхах 66,9 % хворих, пліснявих мікроміцетів – у 28,3 % хворих, суттєвого зменшення кількості пневмоцист у 66,7 % хворих, що обумовлено зменшенням запального процесу та бактеріальної інфікованості як умов для розмноження мікроміцетів.
9. При стійкій інфікованості нижніх дихальних шляхів хворих на ХНЗЛ Candida (103 Од і вище в 1 мл харкотиння) на фоні незадовільної клінічної динаміки – з рясним виділенням негнійного харкотиння, недостатнім поновленням обструктивних бронхіальних порушень через 7-10 діб після початку базисного комплексного лікування – показано призначення протикандидозної терапії, що сприяє подовженню клінічної ремісії ХНЗЛ на 2,2 місяці.
10. Застосування курсу інгаляцій суміші природного фосфатидилхоліну й аскорбінової кислоти (лікарських засобів з антиоксидантними властивостями) на тлі закінчення курсу базисного лікування загострення ХНЗЛ призводить до зменшення інтенсивності запалення шляхом зниження активності вільнорадикальних процесів (з нормалізацією рівня активності антирадикального ферменту супероксиддисмутази в еритроцитах крові), з покращанням легеневого кровообігу (збільшенням відносного легеневого об'ємного пульсу), полегшенням виділення харкотиння, впливом на імунну систему (нормалізацією рівню сироваткових ЦІК), – і супроводжується зменшенням на 29,4 % інфікованості нижніх дихальних шляхів мікрофлорою, включаючи мікроміцети, що сприяє зниженню на 26,5 % частоти загострень у хворих.
11. Курс інгаляційного та ін`єкційного лікування б-2в-інтерфероном хворих на тлі базисної комплексної терапії загострення ХНЗЛ приводить до повного зникнення пневмоцист у дихальних шляхах у 67,9 % осіб внаслідок впливу на фагоцитарну ланку імунної системи (з нормалізацією відносної кількості моноцитів, активацією поглинальної здатності нейтрофілів) і сприяє подовженню клінічної ремісії захворювання додатково у 26,8 % хворих.
1. Інфікованість мікроміцетами і пневмоцистами нижніх дихальних шляхів у хворих на ХНЗЛ є негативним фактором, який викликає посилення місцевих запальних процесів, гальмує зворотній розвиток запалення, здійснює додаткову алергізуючу дію, посилює розлади в імунній системі.
2. У групу ризику зі стійкої інфікованості мікроміцетами і пневмоцистами нижніх дихальних шляхів можливо включити хворих на ХНЗЛ:
– більш старшого віку, з великою давністю захворювання (більше 5-8 років);
– з наявністю хронічного обструктивного захворювання легень;
– з виразними порушеннями легеневої функції (зниженням ОФВ1 нижче 55 %);
– з великою тривалістю загострення ХНЗЛ (більше 2,5 місяців);
– які одержали 2-3 антибіотики та більше;
– які постійно одержують інгаляційні кортикостероїдні препарати;
– з виділенням гнійного харкотиння;
– з наявністю грамнегативних бактерій у харкотинні;
– з наявністю анатомічних порушень (порожнин, кістозних утворювань, деформацій бронхів, ділянок пневмофіброзу, гіпоплазії, субателектазів, ателектазів) і деструктивних змін у легенях (з хронічними гнійними процесами тривалістю 2,5 років та більше).
3. Визначення пневмоцист у нижніх дихальних шляхах хворих на ХНЗЛ свідчить про наявність стану функціональної недостатності альвеолярних макрофагів.
4. При визначенні інфікованості мікроміцетами і пневмоцистами нижніх дихальних шляхів у хворих із загостренням ХНЗЛ показано проведення базисного комплексного лікування з використанням за показаннями системних антибіотиків і/або системних кортикостероїдних ліків, яке призводить до зникнення кандид – у 66,9 % хворих, пліснявих грибків – у 28,3 %, зменшення інфікованості пневмоцистами у 66,7 %.
5. Показанням для протикандидозної терапії у хворих на ХНЗЛ є незадовільна клінічна динаміка (з недостатнім поновленням бронхіальних порушень, рясним виділенням негнійного харкотиння) з наявністю Candida у харкотинні (103 Од/мл і вище) через 7-10 діб після початку базисного лікування. Рекомендується призначати ентерально курс флуконазолу: у перший день 300 мг/добу, потім до 2 тижнів – 150 мг/добу.
6. Інфікованість нижніх дихальних шляхів мікроміцетами є показанням для проведення курсу інгаляцій суміші 500 мг природного фосфатидилхоліну (Ліпіну) і 2 мл 10 % водяного розчину аскорбінової кислоти 1 раз у день протягом 5 днів у фазі згасаючого загострення ХНЗЛ на тлі закінчення курсу базисного комплексного лікування.
7. Інфікованість нижніх дихальних шляхів пневмоцистами є показанням для застосування лікарської форми людського лейкоцитарного рекомбінантного б-2в-інтерферону (Лаферону), який використовується при ліквідації гострих запальних явищ на тлі курсу базисного лікування щоденно протягом 5 днів 1 раз у день інгаляційно по 100 тис. МО на 5 мл дистильованої води й одночасно внутрішньом'язово в разовій дозі 1 млн. МО 1 раз на добу в перший та восьмий день курсу лікування.
СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ
1. Фещенко Ю.И., Рекалова Е.М., Бегоулева Ж.Б. Особенности течения хронического бронхита у лиц, принимавших участие в ликвидации последствий аварии на Чернобыльской АЭС // Укр. пульмонол. журн. – 1996. – № 2. – С. 26-30. Автор: ідея, клінічні дослідження, аналіз та обробка результатів, написання роботи; Ю.И. Фещенко – консультативна допомога; Ж.Б. Бегоулева – редакція статті.
2. Пневмоцистоз и его диагностика / И.М. Локтева, А.В. Сопиль, Е.М. Рекалова, А.Д. Вовк, С.Н. Антоняк, Ж.Б. Бегоулева, А.Д. Тимченко // Лабор. диагностика. – 1999. – № 4 (10). – С. 33-35. Автор: відбір, клінічне обстеження хворих, редакція статті; И.М. Локтева – ідея, проведення лабораторних досліджень, написання статті; А.В. Сопиль – лабораторні дослідження, А.Д. Вовк, А.Д. Тимченко – консультативна допомога; С.Н. Антоняк – відбір хворих; Ж.Б. Бегоулева – редакція статті.
3. Фещенко Ю.И., Рекалова Е.М., Бегоулева Ж.Б. Хронический бронхит в современной экологической ситуации // Актуальні питання морської медицини. Нові діагностичні мед. технології: Матер. наук.-практ. конф., Одеса, 1999. – № 3. – С. 5-7. Автор: відбір хворих, клінічні дослідження, написання роботи; Ю.И. Фещенко – консультативна допомога, ідея; Ж.Б. Бегоулева – редакція статті.
4. Изменение иммунологической реактивности под влиянием Чернобыльской катастрофы у больных хроническим бронхитом и здоровых жителей Киева (15 лет наблюдения) / Ю.И. Фещенко, Е.М. Рекалова, Е.Ф. Чернушенко. Л.П. Кадан, И.Ф. Круглова, Ж.Б. Бегоулева, Е.А. Подгайная, А.С. Фирсова, Г.Г. Симоненко // Укр. мед. Часопис. – 1999. – № 4. – С. 116-118. Автор: ідея дослідження, відбір і клінічне обстеження хворих, аналіз результатів, написання роботи; Ю.И. Фещенко, Е.Ф. Чернушенко – консультативна допомога; Л.П. Кадан, И.Ф. Круглова, Е.А. Подгайная, А.С. Фирсова – лабораторні дослідження, редакція статті; Ж.Б. Бегоулева – аналіз даних; Г.Г. Симоненко – відбір хворих, клінічні дослідження.
5. Использование ингаляций смеси липина с аскорбиновой кислотой при лечении больных хроническим бронхитом / Ю.И. Фещенко, Е.М. Рекалова, Ж.Б. Бегоулева, В.И. Коржов, В.М. Жадан, О.А. Арсенюк // Укр. пульмонол. журн. – 1999. – № 3. – С. 7-9. Автор: ідея, відбір хворих, клінічні дослідження, аналіз результатів, написання роботи; Ю.И. Фещенко, В.И. Коржов – консультативна допомога; Ж.Б. Бегоулева – аналіз даних; В.М. Жадан, О.А. Арсенюк – біохімічні дослідження.
6. Варианты нарушений иммунного статуса у больных хроническим бронхитом / Е.Ф. Чернушенко, Ю.И. Фещенко, И.Ф. Круглова, Л.П. Кадан, Е.М. Рекалова, И.В. Найда, А.С. Фирсова // Укр. пульмонол. журн. – 2000. – № 1. – С. 12-15. Автор: відбір хворих, їх клінічне обстеження, редакція статті; Е.Ф. Чернушенко, Ю.И. Фещенко – консультативна допомога; И.Ф. Круглова – ідея, проведення лабораторних досліджень, написання статті; Л.П. Кадан, И.В. Найда, А.С. Фирсова – проведення імунологічних досліджень.
7. Пневмоцистоз у взрослых с хроническими неспецифическими заболеваниями легких (Сообщение 1) / Е.М. Рекалова, Ю.И. Фещенко, И.М. Локтева, Ж.Б. Бегоулева, Т.Б. Рагузина // Укр. пульмонол. журн. – 2001. – № 4. – С. 36-38. Автор: ідея, відбір хвори, проведення клінічних досліджень, аналіз результатів, написання роботи; Ю.И. Фещенко – консультативна допомога; И.М. Локтева – ідея, проведення лабораторних досліджень; Ж.Б. Бегоулева, Т.Б. Рагузина – аналіз літературних джерел.
8. Рекалова Е.М. Пневмоцистоз в пульмонологии (обзор литературы) // Укр. пульмонол. журн. – 2001. – № 2. – С. 58-64.
9. Особенности иммунологической реактивности у взрослых с пневмоцистозом на фоне хронических неспецифических заболеваний легких (Сообщение 2) // Е.М. Рекалова, Ю.И. Фещенко, Е.Ф. Чернушенко, И.М. Локтева, Е.А. Подгайная, С.Г. Ясырь, Ж.Б. Бегоулева, Л.В. Арефьева / Укр. пульмонол. журн. – 2002. – № 4. – С. 42-45. Автор: ідея, проведення клінічних досліджень, аналіз результатів, написання роботи; Ю.И. Фещенко, Е.Ф. Чернушенко – консультативна допомога; И.М. Локтева – лабораторні дослідження, аналіз матеріалу; Е.А. Подгайная, С.Г. Ясырь – лабораторні дослідження; Ж.Б. Бегоулева, Л.В. Арефьева – редакція статті.
10. Рекалова Е.М. Условно-патогенная микрофлора при неспецифических заболеваниях легких (обзор литературы) // Укр. пульмонол. журн. – 2003 – № 3. – С. 65-69.
11. Пневмоцистоз як внутрішньолікарняна інфекція і заходи щодо його профілактики // Ю.І. Фещенко, І.М. Локтєва, С.М. Ніколаєнко, О.М. Рекалова, О.В. Мурашко, Г.В. Сопіль / Укр. пульмонол. журн. – 2004. – № 2. – С. 26-28. Автор: відбір, клінічне обстеження хворих, редакція статті; Ю.І. Фещенко –консультативна допомога; І.М. Локтева – ідея дослідження, проведення лабораторних досліджень, обробка матеріалу, написання статті; С.М. Ніколаєнко, О.В. Мурашко, Г.В. Сопіль – лабораторні дослідження.
12. Подходы к лабораторным исследованиям при пневмоцистозе // И.М. Локтева, Е.М. Рекалова, С.Н. Николаенко, Е.В. Мурашко, А.В. Сопиль / Лабор. диагностика. – 2004. – № 3. – С. 43-47. Автор: відбір хворих, клінічне обстеження, редакція статті; И.М. Локтева – ідея, проведення лабораторних досліджень, обробка матеріалу, написання статті; С.Н. Николаенко, Е.В. Мурашко, А.В. Сопиль – лабораторні дослідження.
13. Інтенсивність поглинання нативних та опсонізованих мікобактерій фагоцитуючими клітинами in vitro у хворих на туберкульоз та хронічні неспецифічні захворювання легень // І.Ф. Ільїнська, О.М. Рекалова, Л.В. Ареф’єва, Ю.О. Матвієнко / Укр. пульмонол. журн. – 2004. – № 4. – С. 42–47. Автор: відбір хворих, клінічне обстеження, редакція статті; І.Ф. Ільїнська – ідея, лабораторні дослідження, обробка даних, написання статті; Л.В. Ареф‘єва – редакція статті; Ю.О. Матвієнко – лабораторні дослідження.
14. Рекалова Е.М. Взаимосвязь микрофлоры дыхательных путей с клиническими особенностями хронического обструктивного заболевания легких / Укр. пульмонол. журн. – 2005. – № 3. – С. 23-26.
15. Рекалова Е.М. Микромицеты у больных неспецифическими заболеваниями легких и показания к противогрибковой терапии / Сімейна медицина. – 2005. – № 2. – С. 38-43.
16. Рекалова Е.М. Особенности пневмоцистной инфекции у больных хроническими неспецифическими заболеваниями легких / Укр. хіміотерапевт. журн. – 2005. – № 1 –2. – С. 39-44.
17. Стан фагоцитарної ланки системного та місцевого імунітету хворих на хронічні обструктивні захворювання легень з різним типом мікроміцетів, виділених з нижніх дихальних шляхів // І.Ф. Ільїнська, О.М. Рекалова, А.С. Фірсова, В.М. Петішкіна / Укр. пульмонол. журн. – 2005. – № 4. – С. 55-58. Автор: відбір хворих, редакція статті, статистична обробка; І.Ф. Ільїнська – ідея, лабораторні дослідження, аналіз даних, написання статті; А.С. Фірсова, В.М. Петішкіна – імунологічні дослідження.
18. Хронічні бронхолегеневі захворювання в осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (20 років досліджень) // Фещенко Ю.І., Сушко В.О., Рекалова О.М., Чернушенко К.Ф. / Журн. АМН України. – 2006. – Т. 12, № 1. –С. 134-147. Автор: ідея статті, клінічні дослідження, аналіз результатів, написання статті; Ю.І. Фещенко, К.Ф. Чернушенко – консультативна допомога, організація досліджень; В.О. Сушко – ідея та організація досліджень, аналіз результатів, написання статті.
19. Фещенко Ю.И., Рекалова О.М., Кузовкова С.Д. Морфологические предпосылки для фунгальной инвазии в легкие и ее влияние на течение неспецифических заболеваний легких у больных // Укр. пульмонол. журн. – 2007. – № 2. – С. 17-21. Автор: ідея, відбір хворих, аналіз результатів, написання роботи; Ю.И. Фещенко – консультативна допомога; Кузовкова С.Д. – морфологічні дослідження, редакція статті.
20. Апоптоз нейтрофілоцитів та його роль в патогенезі запальних процесів в легенях туберкульозного та неспецифічного генезу / І.Ф. Ільїнська, О.М. Рекалова, Л.В. Ареф‘єва, О.В. Гриценко, О.М. Зубрійчук // Укр. пульмонол. журн. – 2007. – № 2. – С. 32-38. Автору належить: відбір хворих та їх клінічне обстеження, редакція статті; І.Ф. Ільїнській – ідея дослідження, проведення лабораторних досліджень, написання статті; О.В. Гриценко, О.М. Зубрійчук – проведення імунологічних досліджень; Л.В. Ареф‘євій – редакція статті.
21. Пат. 30912А Україна. МПК6 А 61 К 31/00, А 61 K 31/375, А 61 K 31/66. Спосіб терапії хворих на хронічний обструктивний бронхіт / Ю. І. Фещенко, О. М. Рекалова, Ж. Б. Бегоулєва, В. І. Коржов, В. М. Жадан, О. А. Арсенюк (Україна). – № 98063181; Заявлено 18.06.98. Опубл. 15.12.2000, Бюл. № 7 (ІІ). –С. 1.64. Автор: ідея досліджень, відбір і ведення хворих, аналіз та математична обробка результатів, написання роботи; Ю.І. Фещенко, В.И. Коржов – консультативна допомога, організація досліджень; Ж.Б. Бегоулева – аналіз даних; В.М. Жадан, О.А. Арсенюк – проведення біохімічних досліджень.
22. Пат. 31471А Україна. МПК6 А 61, K 38/21. Спосіб визначення показань до призначення препарату "Лаферон" при лікуванні хворих на хронічний бронхіт / Ю.І. Фещенко, О.М. Рекалова, К.Ф. Чернушенко, І.Ф. Круглова, Л.П. Кадан (Україна). – № 98094814; Заявлено 14.09.98; Опубл. 15.12.2000, Бюл. № 7 (ІІ).– С. 1.75. Автор: ідея, відбір хворих, клінічні дослідження, аналіз, обробка результатів, написання роботи; Ю.І. Фещенко, К.Ф. Чернушенко – консультативна допомога; Ж.Б. Бегоулева – аналіз даних; І.Ф. Круглова, Л.П. Кадан – імунологічні дослідження.
23. Пат. 42534А Україна. МПК-7 А61К9/127, А61К31/00, А61K31/63. Спосіб лікування пневмоцистозу у хворих на хронічні неспецифічні захворювання легень / Ю. І. Фещенко, О. М. Рекалова, Ж. Б. Бегоулєва, В. О. Юхимець (Україна). –№ 2001032079; Заявлено 29.03.01; Опубл. 15.10.2001, Бюл. № 9 (І). – С. 4.27. Автор: ідея досліджень, відбір хворих, проведення клінічних досліджень, аналіз результатів, написання роботи; Ю.І. Фещенко, В. О. Юхимець – консультативна допомога, організація досліджень; Ж.Б. Бегоулева – аналіз даних.
24. Пат. 49320 А Україна. МПК-7 А 61 K 31/00, А 61 K 38/21, А 61 P 31/12, А 61 P 37/02. Спосіб лікування пневмоцистозу у хворих на хронічний бронхіт / Ю. І. Фещенко, О. М. Рекалова (Україна). – № 2001107400; Заявлено 31.10.01; Опубл. 16.09.2002, Бюл. № 9 (1). – С. 4.53. Автор: ідея досліджень, відбір хворих, проведення клінічних досліджень, аналіз результатів, написання роботи; Ю.І. Фещенко – консультативна допомога, організація досліджень.
25. Пат. 55202 А Україна. МПК-7 А 61 B 10/00, G 01 № 1/28. Спосіб визначення стану функціональної недостатності альвеолярних макрофагів у хворих на хронічні неспецифічні захворювання легень / О. М. Рекалова (Україна). – № 2002075984; Заявлено 18.07.02; Опубл. 17.03.2003, Бюл. № 3 (І). – С. 4.25.
26. Індивідуалізована імунокорекція в комплексній терапії хворих на хронічний бронхіт та її клініко-імунологічна ефективність / Ю.І. Фещенко, К.Ф. Чернушенко, І.Ф. Ільїнська, Л.П. Кадан, О.Р. Панасюкова, О.М. Рекалова, А.С. Фірсова, В.М. Петішкіна // (27 грудня 2001). [ftp архив]. Url ftp://ftp1.ifp.kiev.ua/original/2001/zip/iljinska.zip. Автор: відбір і лікування хворих, клінічне обстеження, редакція статті; К.Ф. Чернушенко, Ю.І. Фещенко – консультативна допомога; І.Ф. Ільїнська – ідея, лабораторні дослідження, написання статті; Л.П. Кадан, О.Р. Панасюкова, А.С. Фірсова, В.М. Петішкіна – проведення лабораторних досліджень.
27. Инфицированность грибами больных хроническими заболеваниями легких // Е.М. Рекалова, С.Г. Ясырь, О.А. Венгерова, Е.А. Беренда, И.А. Казачук, О.В. Страфун, К.В. Андрущенко / Успехи мед. микологии. – Т. 2. – М.: Нац. академия микологии, 2003. – С. 275–276. Автор: ідея, відбір, обстеження хворих, аналіз результатів, написання роботи; С.Г. Ясырь – мікробіологічні дослідження; О.А. Венгерова – бронхоскопічні дослідження; Е.А. Беренда, И.А. Казачук, О.В. Страфун, К.В. Андрущенко – відбір хворих, проведення клінічних досліджень.
28. Роль пневмоцист и другой сапрофитной микрофлоры в развитии обострений хронических заболеваний легких // Ю.И. Фещенко, Е.М. Рекалова, И.М. Локтева, С.Г. Ясырь, Ж.Б. Бегоулева, Л.П. Кадан, И.Ф. Ильинская, А.С. Фирсова, Т.Б. Рагузина / Успехи мед. микологии. – Т. 2. – М.: Нац. академия микологии, 2003. – С. 277-279. Автор: відбір, клінічне обстеження хворих, аналіз, обробка даних, написання роботи; Ю.И. Фещенко – консультативна допомога; И.М. Локтева – редакція статті; Ж.Б. Бегоулева – аналіз даних; С.Г. Ясырь, Л.П. Кадан, И.Ф. Ильинская, А.С. Фирсова – лабораторні дослідження; Т.Б. Рагузина – аналіз літературних джерел.
29. Рекалова Е.М. Микозы в пульмонологии / Doctor. – 2004. – № 2. – С. 46-50.
30. Два случая пневмоцистоза у иммунокомпетентных больных с неспецифическими заболеваниями легких // Е.М. Рекалова, С.Н. Пленов, С.Д. Кузовкова, Б.В. Родионов, Н.Г. Паливода, О.В. Хмель / Успехи мед. микологии. – Т. 4. – М.: Нац. академия микологии, 2004. – С. 238-240. Автор: ідея досліджень, відбір хворих, клінічні дослідження, аналіз результатів, написання роботи; С.Н. Пленов, С.Д. Кузовкова – проведення морфологічних досліджень, аналіз даних; Б.В. Родионов – консультативна допомога; Н.Г. Паливода, О.В. Хмель – відбір хворих, взяття препаратів легень.
31. Клинико-морфологические параллели при кандидозе легких у больных с неспецифическими заболеваниями легких // Е.М. Рекалова, С.Н. Пленов, С.Д. Кузовкова, Б.В. Родионов, Ж.Б. Бегоулева / Успехи мед. микологии. – Т. 4. – М.: Нац. академия микологии, 2004. – С. 235-237. Автор: ідея, проведення клінічних досліджень, аналіз результатів, написання роботи; С.Н. Пленов, С.Д. Кузовкова – проведення морфологічних досліджень, аналіз даних; Б.В. Родионов – консультативна допомога; Ж.Б. Бегоулева – редакція статті.
32. Вплив мікробного біоценозу нижніх дихальних шляхів на імунну ситему хворих на хронічні неспецифічні захворювання легень / Ю.І. Фещенко, О.М. Рекалова, І.Ф. Іл’їнська, Ж.Б. Бегоулева, С.Г. Ясир // Імунологічні аспекти туберкульозу і неспецифічних захворювань органів дихання. Матер. наук.-метод. конф. НМУ ім. О.О. Богомольця. – Київ, 2005. – С. 240-246. Автор: ідея, відбір хворих, проведенні клінічних досліджень, аналіз і обробка результатів, написання роботи; Ю.І. Фещенко – консультативна допомога; І.Ф. Іл’їнська, С.Г. Ясир – проведення лабораторних досліджень; Ж.Б. Бегоулева – аналіз даних.
33. Уровень противокандидозных иммуноглобулинов Е в крови иммунокомпетентных больных хроническими неспецифическими заболеваниями легких // Ю.И. Фещенко, Е.М. Рекалова, И.Ф. Круглова, С.Г. Ясырь / Успехи мед. микологии. – Т. 5. – М.: Нац. академия микологии, 2005. – С. 116-119. Автор: відбір і клінічне обстеження хворих, аналіз та обробка результатів, написання роботи; Ю.И. Фещенко – консультативна допомога; И.Ф. Круглова, С.Г. Ясырь – лабораторні дослідження.
34. Рекалова О.М. Антимікотична терапія при лікуванні неспецифічних захворювань бронхолегеневої системи // Нова медицина. – 2006. – № 1. – С. 48-50.
35. Пневмоцисты у больных с различными заболеваниями бронхолегочной системы // Ю.И. Фещенко, И.М. Локтева, Е.М. Рекалова, А.Д. Вовк, С.Н. Николаенко, А.В. Сопиль / Успехи мед. микологии. – Т. 8. – М.: Нац. академия микологии, 2006. – С. 60-63. Автор: відбір, клінічне обстеження хворих, аналіз, обробка даних, написання роботи; Ю.И. Фещенко, А.Д. Вовк – консультативна допомога; И.М. Локтева – аналіз та обробка результатів, редакція статті; С.Н. Ніколаєнко, А.В. Сопіль – лабораторні дослідження.
36. Частота та варіанти порушень імунітету у хворих на хронічний бронхіт / І.Ф. Круглова, Л.П. Кадан, К.Ф. Чернушенко, О.М. Рекалова, І.В. Найда, А.О. Фірсова // Сб. тез 2 з'їзду фтизітрів і пульмонологів України, Київ, 1998. – С. 115.
37. Пневмоцистная инфекция у больных хроническим обструктивным бронхитом / Е.М. Рекалова, Ж.Б. Бегоулева, Л.П. Кадан, И.Ф. Круглова, Н.В. Пархоменко, И.М. Локтева, А.В. Сопиль // Сб. тезисов 9 нац. конгр. по болезням органов дыхания Всероссийское научн. общество пульмонологов: М., 1999. – С. 258.
38. Пневмоцистная инфекция у ВИЧ-инфицированных и больных хроническими неспецифическими заболеваниями легких / И.М. Локтева, А.В. Сопиль, А.Д. Вовк, С.М. Антоняк, Е.М. Рекалова, Ж.Б. Бегоулева, Н.В. Пархоменко // Сб. тезисов 6 нац. конгр. “Человек и лекарство”: М., 1999. – С. 309.
39. Ингалирование фосфатидилхолиновых липосом и аскорбиновой кислоты при хроническом обструктивном бронхите / Е.М. Рекалова, Ж.Б. Бегоулева, Л.П. Кадан, И.Ф. Круглова, Н.В. Пархоменко // Сб. резюме 9 нац.конгр. по болезням органов дыхания: М., 1999. – С. 308.
40. Immunological Effectiveness of Recombinant a-2b Interferon ("Laferon") in Immunothe rapy in Patients With Chronic Bronchitis / I. Kruglova, L. Kadan, H. Rekalova, E. Chernushenko, J. Feshenko // European respiratory J.: Abstracts ERS annual congress: Madrid, Spain, 1999. – № P2233. – Р. 330.
41. Pneumocystis Carinii in Adult Patients With Chronic Obstructive Bronchitis / J. Begouleva, H. Rekalova, J. Feshenko, E. Chernushenko, I. Kruglova, L. Kadan, E. Pidgayna, N. Parchomenko, I. Lokteva, A. Sopil // European respiratory J.: Abstracts ERS annual congress: Madrid, Spain, 1999. – № P1321. – Р. 189.
42. The Use of Inhaled Phosphatidilcholin Liposome and Ascorbic Acid in the Therapy of COPD / H. Rekalova, J. Feshenko, J. Begouleva, V. Korzov, V. Yukhimets, L. Kadan, I. Kruglova // European respiratory J.:Abstracts ERS annual congress: Madrid, Spain, 1999. – № P1591. – Р. 236.
43. Пневмоцистна інфекція в сучасних умовах / И.М. Локтева, Е.М. Рекалова, А.В. Сопиль, Ж.Б. Бегоулева, Н.В. Пархоменко // Наукові та практичні аспекти боротьби з інфекціями в Українї на межі сторіч: Матер. пленуму, Київ – Одеса, 2000. – С. 83.
44. Ураженість Pneumocystis carinii у хворих на неспецифічні захворювання легень / Ю.І. Фещенко, О.М. Рекалова, І.М. Локтева, Ж.Б. Бегоулева, Л.П. Кадан, І.М. Круглова, О.А. Підгайна, Н.В. Пархоменко, О.Є.Бегоулев, Г.В. Сопіль // 8 конгр. світової федерації українських лікарських товариств: Матер. Конгр., Львів – Трускавець, 2000. – С. 252.
45. Пневмоциста как компонент микробиоценоза у больных хроническими неспецифическими заболеваниями легких // Е.М. Рекалова, И.М. Локтева, С.Г. Ясырь, А.В. Сопиль, А.В. Лезин, Ж.Б. Бегоулева / Зб. наук. праць “Проблеми зооінженерії та ветеринарної медицини”: Матер. 5-го з‘їзду паразитоценологів України: Харків, 2001. – Вип. 7 (31). – С. 142.
46. Недостаточность фагоцитов как фактор риска инфицирования больных хроническими заболеваниями легких пневмоцистами // Ю.И. Фещенко, Е.М. Рекалова, Ж.Б. Бегоулева, Е.А. Подгайная, И.Ф. Круглова, А.С. Фирсова / Пульмонология. Приложение “12 нац. конгр. по болезням органов дыхания”: Сб. резюме. – 2002. – С. 31.
47. Роль алергії у розвитку пневмоцистної інфекції у хворих на хронічні неспецифічні захворювання легень / Ю.І. Фещенко, О.М. Рекалова, І.М. Локтева, Ж.Б. Бегоулева, О.І. Шпак, О.А. Підгайна, Н.А. Примушко, Л.В. Ролик, Н.В. Пархоменко, В.В. Поліщук // І з’їзд алергологів України: Київ, 2002. – С. 177.
48. Микробный пейзаж у больных хроническими неспецифическими заболеваниями легких // Ю.И. Фещенко, Е.М. Рекалова, С.Г. Ясырь, И.М. Локтева, Ж.Б. Бегоулева / Укр. пульмонол. журн: Матер. ІІІ з‘їзду фтизіатрів и пульмонологів України, Київ, 2003. – № 2. – С. 385-386.
49. Aspergilla and Pneumocystis Carinii in Respiratory Tract of The Patients With Chronic Pulmonary Diseases / E. Rekalova, S. Yasyr, I. Kozachuk, O. Strofun, O. Shpak, O. Vengerova, I. Lokteva, T. Raguzina // 6 Turkish Thoracic Society congress Abstracts: Antalya, Turkey, 2003. – V. 4, Suppl. 3. – PS182. – P. 48.
50. The Treatment of Cough With Interferon In Adult Patients With Stable Chronic Bronchitis / E. Rekalova, I. Iliinskaya, A. Firsova, J. Begouleva, T. Raguzina // European Respiratory J.: Abstracts 13 th ERS Annual Congress: Vienna, Austria, 2003. – V. 22, S. 47. – № P2731. – Р. 426.
51. Микотическая инвазия у больных неспецифическими заболеваниями легких // Е.М. Рекалова, С.Н. Пленов, С.Д. Кузовкова, Б.В. Родионов, Н.Г. Паливода / Микология и альгология – 2004. Мат. юбилейной конф… МГУ им. М.В. Ломоносова. – М.: “Прометей” МПГУ, 2004. – С. 111-112.
52. Four Variants of Exacerbations of Chronic Pulmonary Diseases / E. Rekalova, I. Ilyinskaya, S. Yasyr, A. Firsova, J. Begouleva, T. Raguzina // European Respiratory J.: Abstracts 14 th ERS Annual Congress: Glazgo, UK, September 4–8, 2004. – V. 24, S. 48. – P3197. – P. 512.
53. Immunological Differences of Four Variants of Exacerbations of Chronic Pulmonary Diseases / E. Rekalova, E. Chernushenko, I. Ilyinskaya, S. Yasyr, A. Firsova // Turkish Thoracic Society 7th Annual Congress Abstract Book: Belec, Antalya, 2004. – PP494. – P. 135.
54. Пневмоцисты у больных хронической обструктивной болезнью легких // Е.М. Рекалова, Ю.И. Фещенко, И.Ф. Ильинская, И.М. Локтева / Сб. резюме 15 нац. конгр. по болезням органов дихания: М., 2005. – С. 48.
55. Состояние нейтрофилоцитов у больных хронической обструктивной болезнью легких / Е.А. Подгайная, Л.П. Кадан, Е.М. Рекалова, А.С.Фирсова, В.Н. Петишкина // Імунологія та алергологія. – 2005. – № 3. – С. 83.
56. Serologic Immunoglobulin E Responses Against Aspergillus And Candida In Patients With Chronic Asthma // E. Rekalova, I. Ilyinskaya, S. Yasyr / European Respiratory J.: Abstracts 15 th ERS Annual Congress: Copenhagen, Denmark, September 17–21, 2005. – V. 26, S. 49. – P. 280 (P1878).
57. Сопоставление результатов исследования мокроты и бронхоальвеолярного смыва на пневмоцисты у больных хроническими неспецифическими заболеваниями легких / Е.М. Рекалова, И.М. Локтева, А.В. Сопиль, С.Г. Ясырь // Матер. наук.-практ. Конф. “Епідеміологія, сучасні методи діагностики та профілактики гострих інфекцій дихальних шляхів: Київ, 2007. – С. 76-77.
АНОТАЦІЯ
Рекалова О.М. Інфікованість мікроміцетами і пневмоцистами нижніх дихальних шляхів хворих на хронічні неспецифічні захворювання легень (клінічне значення та обґрунтування лікування). – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук за спеціальністю 14.01.27 – пульмонологія. – ДУ “Інститут фтизіатрії і пульмонології ім. Ф.Г. Яновського АМН України”, Київ, 2008.
Визначені найбільш значущі фактори, які сприяють інфікуванню нижніх дихальних шляхів мікроміцетами та пневмоцистами у 369 дорослих хворих із загостренням хронічних неспецифічних захворювань легень. Встановлений негативний вплив цих мікроорганізмів на перебіг захворювання, що проявляється у підсиленні та підтриманні тривалих запальних реакцій, імунних розладах, алергізуючій дії, – і супроводжується поглибленням легеневої недостатності. Сформульовані принципи терапії, яка починається із проведення курсу базисного протизапального лікування загострення, що приводить до санації нижніх дихальних шляхів від мікроміцетів та пневмоцист у більшості хворих. Необхідність подальшого лікування визначають з урахуванням стійкості інфікованості, роду мікроміцету, виразності клінічної динаміки. Застосування протикандидозних, антиоксидантних або імуномодулюючіх ліків сприяє санації від мікроорганізмів з подовженням клінічної ремісії.
Ключові слова: хронічне обструктивне захворювання легень, бронхіальна астма, хронічний бронхіт, кандиди, плісняві мікроміцети, пневмоцисти.
ANNOTATION
Rekalova E.M. Fungal and Pneumocystis Infection of Lower Respiratory System at Patients With Chronic Pulmonary Diseases (Clinical Significance and Treatment Basis). – Manuscript.
Dissertation for scientific degree of a Doctor of Medical Sciences in speciality 14.01.27 – pulmonology. – State Institution “Institute of phthisiology and pulmonology named by F.G. Yanovsky of Academy of Medical Science of Ukraine”, Kyiv, 2008.
The most significant factors of lower respiratory tract infections with fungus and pneumocystis are determined at 369 immunocompetent patients with chronic pulmonary diseases. Their negative impact on course of diseases (strengthening and maintaining of prolonged inflammatory reactions, immune violations, allergization effect) promote persistence of inflammation with lung failure worsening. Indications and principles of treatment are determined. The standard course of antiinflammatory treatment used first of all, that results to spontaneous respiratory tract cleansing of fungi and pneumocystis at most patients. Need for further treatment depends on firmness of infection, fungus culture, clinical dynamics, that determine further cure with anticandidosis, antioxidant or immunomodulative treatment leading to cleaning of microorganisms with prolongation of clinical remission.
Key words: chronic obstructive pulmonary disease, bronchial asthma, chronic bronchitis, Candida, mold fungi, Pneumocystis.
АННОТАЦИЯ
Рекалова Е.М. Инфицированность микромицетами и пневмоцистами нижних дыхательных путей больных хроническими неспецифическими заболеваниями легких (клиническое значение и обоснование лечения). – Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени доктора медицинских наук по специальности 14.01.27 – пульмонология. – ГУ “Институт фтизиатрии и пульмонологии им. Ф.Г. Яновского АМН Украины”, Киев, 2008.
Цель работы – оптимизация лечения больных с хроническими неспецифическими заболеваниями легких (ХНЗЛ) на основе выявления инфицированности нижних дыхательных путей микромицетами и пневмоцистами и установления их патогенетической роли в течении заболевания. Использованы методы: общеклинические, функциональные, биохимические, иммунологические, цитологические, микробиологические, гистохимические, статистические. Обследовано и пролечено 369 больных ХНЗЛ, проанализировано 100 клинико-функциональных и иммунологических показателей. Установлена высокая частота инфицированности нижних дыхательных путей микромицетами (у 56,0 %) и пневмоцистами (у 77,9 %) у больных с обострением ХНЗЛ, наиболее выраженная при хронической обструктивной болезни легких. Определена совокупность факторов, влияющих на инфицирование микромицетами: значительная давность хронического воспалительного бронхолегочного процесса – (3,7 ± 1,0) лет и длительность обострения – (3,5 ± 0,8) месяцев, использование ингаляционных кортикостероидных средств, инфицированность нижних дыхательных путей условно-патогенными грам-отрицательными бактериями. Доказано, что инфицированность плесневыми микромицетами (определена у 18,8 % больных) сопровождается выраженной дисфункцией основных звеньев иммунной системы (Т- и В-лимфоцитов крови, фагоцитов), а инфицированность кандидами (выявлена у 49,0 % больных) связана с чрезмерной кислород-зависимой активацией фагоцитов (в НСТ-тесте). Установлено, что одновременная инфицированность кандидами и плесневыми микромицетами потенцирует их отрицательное влияние на фагоцитарные клетки. Определено, что наличие анатомических нарушений (полостей, деформаций бронхов, участков пневмофиброза) и воспалительных изменений в легких способствует проникновению микромицетов в легочную ткань, что усугубляет имеющиеся патологические изменения. Доказано, что плесневые микромицеты чаще, чем кандиды, вызывают интенсивное воспаление с деструкцией тканей. Установлено, что инфицирование пневмоцистами связано с влиянием неблагоприятных факторов (с холодным временем года, недавно перенесенным обострением, наличием профессиональной вредности, аллергизации организма), сопровождается нарушениями местной иммунной защиты (снижением жизнеспособности и поглотительной активности альвеолярных макрофагов), размножением в нижних дыхательных путях бактерий и плесневых микромицетов. Установлено отрицательное влияние микромицетов и пневмоцист на течение основного заболевания, проявляющееся в усилении и поддержании затяжных воспалительных реакций, углублении дисфункции фагоцитов, аллергизирующем влиянии (увеличении частоты выявления сывороточных специфических Ig E), что связано с нарастанием легочной недостаточности (снижение ОФВ1). Показано, что инфицирование микромицетами и пневмоцистами является вторичным процессом, зависящим от наличия воспалительных изменений в дыхательных путях. Выявлено, что базисное комплексное лечение обострения ХНЗЛ с применением, по показаниям, системных антибиотиков и/или кортикостероидных средств приводит к санации 66,9 % больных от кандид, 28,3 % пациентов – от плесневых микромицетов и значительному уменьшению инфицированности пневмоцистами у 66,7 % пациентов, что обусловлено не прямым влиянием применяемых лекарственных препаратов, а редукцией условий для размножения микроорганизмов (воспалительного процесса). Определены показания для назначения противокандидозных средств (неудовлетворительная клиническая динамика при лечении обострения с недостаточным восстановлением бронхиальной проходимости и выделением мокроты, содержащей Candida в концентрации более 103 Ед/мл), что повышает эффективность лечения и способствует удлинению продолжительности клинической ремиссии ХНЗЛ на 2,2 месяца. При инфицированности пневмоцистами рекомендовано назначение иммуномодулятора б-2в-интерферона, способствующего санации от пневмоцист у 67,9 % больных, что позволяет продлить клиническую ремиссию ХНЗЛ у 26,8 % пациентов. Показано, что применение курса ингаляций фосфатидилхолиновых липосом и аскорбиновой кислоты на фоне базисного лечения способствует повышению эффективности лечения за счет антиоксидантного эффекта, улучшения легочного кровообращения и приводит к уменьшению на 29,4 % инфицированности нижних дыхательных путей микрофлорой, включая микромицеты, что позволяет на 26,5 % уменьшить частоту обострений. Предложено использовать определение пневмоцист в мокроте больных ХНЗЛ в качестве маркера состояния функциональной недостаточности альвеолярных макрофагов.
Ключевые слова: хроническая обструктивная болезнь легких, бронхиальная астма, хронический бронхит, кандиды, плесневые микромицеты, пневмоцисты.
ДЕРЖАВНА УСТАНОВА “інститут фтизіатрії і пульмонології імені Ф.Г. Яновського АКАДЕМІЇ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ” РЕКАЛОВА Олена Михайлівна УДК 616.24.-036.12:616.992.28-085.001.5 ІНФІКОВАНІСТЬ МІКРОМІЦЕТАМИ І
Інформаційна технологія класифікації клінічних діагнозів на основі семантико-синтаксичної моделі
Інформаційне відображення лікувально-діагностичного процесу в ендокринологічній клініці
Історичні та медико-соціальні аспекти становлення і розвитку вчення про сибірку
Йод и проблема йододефицита
Йодний дефіцит та патологія щитоподібної залози серед дитячого населення у північному регіоні України
К проблеме здоровья человека. Есть выход?
Как влияет аборт на здоровье женщины
Календарь беременности
Кальцієвий гомеостаз і порушення фібриноліза у метеолабільних хворих на гіпертонічну хворобу літнього й старечого віку
Камни поджелудочной железы
Copyright (c) 2024 Stud-Baza.ru Рефераты, контрольные, курсовые, дипломные работы.