курсовые,контрольные,дипломы,рефераты
РЕФЕРАТ
На тему:
”Операційна система LINUX. Команди”
Linux – це операційна система, яка створена на основі загальновідомої системи Unix. Якщо Unix має більше, як 30-літню історію, то датою народження Linux є 1991 рік. Саме цього року фінський студент Лінус Торвальдс написав невелику системну програму, що дозволяла лише керувати процесами та основною пам’яттю комп’ютера, і звернувся до всіх програмістів із закликом продовжити його роботу. Зусиллями багатьох ентузіастів зі всього світу вже через декілька місяців була створена закінчена операційна система сімейства Unix. Сьогодні Linux стоїть в одному ряду з найпотужнішими операційними системами і продовжує далі розвиватись і розширювати свої функціональні можливості. Жодна серйозна фірма програмного профілю не може ігнорувати цю операційну систему і тому більшість програмних пакетів мають свої версії і для Linux.
Linux функціонує практично на всіх апаратних платформах і підтримує більше типів процесорів і програмних систем, ніж будь-яка інша операційна система. Linux однаково добре працює як на персональних комп’ютерах, так і в комп’ютерних мережах. Її висока мобільність обумовлена як спадковістю від Unix, так і завдячуючи широкій підтримці багатьох програмістів. Linux має повну реалізацію мережного інтерфейсу TCP/IP, що забезпечує підключення до Internet та надання повного спектра послуг цієї всесвітньої мережі.
Linux не тільки багатозадачна операційна система, але це також і система для багатьох користувачів. Навіть на одному комп’ютері можна працювати одночасно на шести текстових консолях і одній графічній.
Варто відзначити дві характерні особливості Linux: безкоштовність та відкритість програмного коду.
Більша частина програмного забезпечення для Linux розроблена в рамках проекту GNU фонду FSF (Free Software Foundation – вільного програмного забезпечення), тому ця операційна система може вільно розповсюджуватись. На відміну від ліцензій для комерційних продуктів, ліцензія GPL (GNU Generic Program License) для Linux захищає авторські права всіх розробників вимагаючи одночасно від них, щоб їх програми і початкові програмні коди були загальнодоступними. Відкритість програмного коду дає також унікальну можливість для самостійного вивчення нових тенденцій в сучасному системному програмуванні. Саме тому Linux є найкращою базою для використання в навчальному процесі.
Будь-який програміст може написати свою власну програму або внести зміни в існуючі програми, що входять до складу Linux. Звичайно, новостворені програми не завжди проходять жорстке багатомісячне тестування, як це відбувається із новими продуктами відомих фірм. Однак практика підтверджує достатньо високу надійність Linux.
Необхідно розрізняти поняття операційної системи (ОС) і дистрибутиву. ОС – це набір системних програм, призначених, по-перше, для керування ресурсами комп’ютера чи комп’ютерної мережі, по-друге, для полегшення взаємодії користувача з комп’ютером на основі дружнього інтерфейсу. Дистрибутив включає в себе ОС, а також великий набір службових, навчальних, ігрових та інших сервісних програм, зокрема компілятори різних мов програмування, текстові та графічні редактори тощо. Оскільки можна створити різні поєднання ОС із вказаними програмами, тому існує багато різних дистрибутивів. Найбільш відомі із них: Red Hat, Mandrake, Debian, ASP, LFS.
Посібник призначений для початкового ознайомлення з Linux і отримання основних практичних навичок для роботи із цією ОС. В посібнику є 7 тем:
команди операційної системи Linux;
текстовий редактор vi (vim);
складання сценаріїв;
графічна система X Window;
робочі столи користувача;
основи адміністрування в Linux;
процеси і роботи.
Кожна лабораторна робота містить короткий теоретичний матеріал, практичні завдання а також контрольні і тестові запитання.
Команди операційної системи Linux
Зміст теми: Знайомство із структурою каталогів операційної системи Linux, правами доступу до файлів і каталогів, практичне засвоєння основних команд Linux для роботи із файлами і каталогами.
Теоретичні відомості
Файлова система Linux має багато каталогів, які утворюють ієрархічну деревоподібну систему. На початку цього дерева розташований кореневий каталог, який позначається як символ / (похила лінія). Далі розташовуються інші каталоги та файли. Призначення основних каталогів першого рівня наведено в розділі 1.3. На відміну від операційних систем MS-DOS і Windows, тут майже всі каталоги мають стандартні імена і їх не можна вилучати або перейменовувати.
Каталог X, що входить до складу каталога більш високого рівня Y, є по відношенню до нього підкаталогом, а сам каталог Y – батьківським каталогом для X, або надкаталогом.
Для найменування каталогів першого рівня, тобто підкаталогів кореневого каталога, необхідно спочатку вказати ім’я кореневого каталога (символ /), а потім – власне ім’я підкаталога, наприклад:
/bin
Для найменування каталогів наступних рівнів необхідно послідовно вказати імена всіх каталогів по дереву каталогів, починаючи із кореневого каталога. Ці імена розділяються між собою символом /. Наприклад:
/home/user/tom
Каталог, з яким в даний момент працює користувач, називається поточним. Він позначається символом *. * (точка). Для найменування в поточному каталозі безпосереднього батьківського каталога можна скористатись також символами *. . * (дві точки).
Файл з точки зору операційної системи є найбільшою сукупністю даних, з якою можна виконувати різні стандартні операції: копіювання, перейменування, вилучення і т.д. З позицій користувача файл – це поіменована область на диску або іншому машинному носії даних. В файлах можуть зберігатись тексти програм, документи тощо.
В Linux поняття файла є універсальним. Всі фізичні пристрої (дисплей, принтер, клавіатура та ін) представляються як спеціальні файли, які зберігаються в каталозі /dev. До речі, каталоги в Linux розглядаються як третя різновидність файлів, оскільки вони теж займають деяке місце на диску.
Ім’я файла може бути довільним, однак має задовольняти деякі обмеження. По-перше, імена файлів не можуть включати в себе пропуски. По-друге, не рекомендується включати до складу імені такі символи:
/ * \? “ ‘ ^! @ $% & () { } []:; < >
По-третє, довжина імені файла не повинна перевищувати 256 символів. Не варто також забувати, що розрізняють великі та малі букви алфавіту.
Позначення кожного файла може складатись із двох частин, які розділяються точкою: основного імені файла і розширення імені файла. Розширення імені файла використовувати не обов’язково, але бажано, оскільки воно вказує на тип файла. Наприклад,
*. txt - текстовий файл;
*. bin - бінарний, тобто виконуваний, файл;
*. с - програма мовою Сі.
Для звертання до файлів поточного каталогу достатньо вказати лише ім’я файла та розширення імені файла (якщо воно існує). В загальному випадку для звертання до файла із каталога X, необхідно в імені файла вказувати весь шлях по дереву каталогів, починаючи від кореневого каталога і до каталога X. В такому випадку матимемо абсолютне складове ім’я файла. Наприклад, абсолютне складове ім’я файла /Home/user/file. txt
позначає файл file. txt, що знаходиться в каталозі user, який є підкаталогом каталога першого рівня /Home.
Якщо необхідний каталог X знаходиться по дереву каталогів нижче від поточного каталога, тоді при звертанні до такого файла із поточного каталога в імені файла допускається вказувати лише шлях від поточного каталога і до каталога X. В цьому випадку матимемо відносне складове ім’я файла.
При виконанні однакових операцій із групою файлів можна використовувати для них узагальнені імена. Символ * позначає будь-яку кількість будь-яких символів в основному імені файла або в розширенні імені файла. Ім’я файла із символами * по суті буде позначати не один файл, а групу файлів. Наприклад, запис *. txt буде позначати всі текстові файли поточного каталога, а запис M*. c позначатиме всі програми мовою С, імена яких розпочинаються із букви М.
Символ? позначає лише один довільний символ або відсутність одного символу в основному імені файла або в розширення імені файла. Наприклад, запис file?. txt може бути узагальненою формою позначення всіх файлів, основне ім’я яких включає 4 або 5 символів і розпочинаються словом file.
Розглянемо призначення основних каталогів першого рівня.
Каталог /root. Він є робочим каталогом суперкористувача. Після реєстрації суперкористувач попадає саме в цей каталог.
Каталог /home. Цей каталог використовується для зберігання даних користувачів. В ньому створюються підкаталоги для кожного користувача під тим іменем, під яким реєструється користувач на початку сеанса роботи (login). Тільки в свому каталозі (а також в каталозі /tmp) рядовий користувач може створювати нові підкаталоги і файли.
Каталог /boot. В ньому містяться файли, що використовуються при початковому завантаженні операційної системи (ОС).
Каталоги /bin і /sbin. В цих каталогах містяться: системні утиліти і бінарні (тобто виконувальні) файли, оболонки, файли багатьох зовнішніх команд, редактори та т.п. Головною відмінністю між програмами, що зберігаються в згаданих каталогах є те, що програми з каталогу /sbin можуть бути виконані лише суперкористувачем.
Каталог /lib. В цьому каталозі знаходяться загальні системні бібліотеки. В одному з підкаталогів каталога /lib знаходиться ядро Linux.
Каталог /dev. Тут знаходяться файли, які представляють системні пристрої (термінали, принтери, вінчестери і т.п.).
Каталог /usr. Цей каталог призначено для зберігання файлів, які не змінюються та спільно використовуються різними користувачами. В підкаталогах /usr/bin і /usr/sbin міститься велика кількість програм, які за своїми функціями подібні до каталогів /bin та /sbin. Підкаталог /usr/share містить дані, які переносяться між комп’ютерами з різними операційними системами.
Каталог /mnt. В цьому каталозі знаходаться підкаталоги, що використовуються як точки монтування для інших файлових систем. До підкаталога /mnt/windows підключається файлова система ОС Windows, до підкаталогу /mnt/floppy підключаються дискети і т.д. Імена цих підкаталогів можуть бути змінені.
Каталог /etc. Цей каталог використовується для зберігання конфігураційних файлів ОС. Серед множини підкаталогів дуже важливим є підкаталог /etc/X11, де зберігаються файли конфігурації системи Х Window, а також підкаталог /etc/rc. d, де міститься сценарій початкового завантаження Linux.
Каталог /opt. В цьому каталозі інсталюються додаткові пакети програм.
Каталог /var. Тут зберігаються файли, вміст яких часто змінюється. Найважливіші такі підкаталоги:
/var/log – для зберігання системних журналів;
/var/mail – для організації поштових скриньок користувачів; /var/spool – для організації буферних черг для принтера, пошти і т.п.
Каталог /lost+found. Цей каталог призначений для зберігання пошкоджених даних, які можуть з’явитися після перевірки файлової системи Linux.
Каталог /tmp. Тут зберігаються тимчасові файли системи і користувачів.
Каталог /auto. Цей каталог використовується для конфігурування пристроїв з метою автоматичного знаходження і монтування носіїв інформації в момент їх встановлення.
Вичерпну інформацію про формат будь-якої команди Linux можна отримати за допомогою довідкової команди man:
man<імя команди>
Далі розглядаються лише найпоширеніші команди в скороченому форматі.
Для видачі імені поточного каталогу використовується команда
pwd
Перегляд вмісту каталогу здійснюється командою ls. Формат команди:
ls [–опції] [<Каталог>] [<Файл1> <…>]
При відсутності всіх опцій та параметрів можна отримати список всіх файлів і підкаталогів поточного каталогу у мінімальному форматі. Мінімальний формат передбачає видачу лише імен файлів та підкаталогів. Розширений формат дозволяє розрізнити між собою файли та підкаталоги (після імен останніх ставиться похила лінія “/”). Повний формат передбачає видачу для кожного файла або підкаталога інформації в такій послідовності:
тип (“d” - підкаталог, “-“ - файл, “b” - блочний пристрій, “c” - символьний пристрій);
права доступу (для користувача-власника, групи користувачів, всіх інших);
користувач;
група користувачів;
обсяг пам’яті в байтах;
дата створення;
час створення;
ім’я.
Основні опції:
l – видача списку файлів та підкаталогів у повному форматі;
F – видача списку файлів та підкаталогів у розширеному форматі;
R – видача списку файлів, каталогів і всієї ієрархії підкаталогів у мінімальному форматі;
[<Каталог>] визначаєтой каталог, для якого визначається список файлів та підкаталогів. За замовчуванням видається інформація про по-точний каталог.
[<Файл1> <…>] визначає файл або файли, про які видається інформація.
Приклад 1. Видача імен файлів та підкаталогів поточного каталогу у мінімальному форматі:
ls
Приклад 2. Видача інформації про каталог /home/user/mydir у розширеному форматі:
ls –F /home/user/mydir
Приклад 3. Видача інформації про файл file1. txt у повному форматі:
ls –l file1. txt
Для створення нових каталогів (підкаталогів) використовується команда mkdir. Формат команди:
mkdir [–опції] [<Каталог1> <…>]
Основні опції:
m <права> – задання прав доступу для створюваного каталога (в символьному вигляді або у вигляді числа у восьмеричній системі числення).
Приклад 1. Створити каталог mydir1 із наданням прав доступу за замовчуванням:
mkdir mydir1
Приклад 2. Створити каталог mydir2 із забороною запису та вилучення із нього файлів для всіх, за винятком користувача-власника:
mkdir –m 755 mydir2
Для переходу із поточного каталогу в інший каталог використовується команда cd. Формат команди:
cd [<Каталог>]
Приклад 1. Перейти в каталог /home/user/dir1/mydir:
cd /home/user/dir1/mydir
Приклад 2. Перейти у батьківський каталог, тобто на один рівень вище по ієрархії каталогів:
cd. .
Приклад 3. Перейти у домашній каталог користувача із будь-якого каталога:
cd
Для знищення каталогів (підкаталогів) використовується команда rmdir. Формат команди:
rmdir [–опції] [<Каталог1> <…>]
За замовчуванням знищуються лише пусті каталоги та підкаталоги.
Основні опції:
p – знищення всіх підкаталогів того каталога, який ліквідовується.
Приклад 1. Знищити каталог mydir:
rmdir mydir
Приклад 2. Знищити каталог mydir та його пусті підкаталоги mydir1 та mydir2:
rmdir - p mydir/mydir1 mydir/mydir2
Створити файл можна за допомогою багатофункціональної команди cat. Формат команди для виконання цієї задачі:
cat > <file>
Приклад 1. Для створення нового текстового файла необхідно спочатку виконати команду
cat > file1. txt
Далі вводиться необхідний текст.д.ля повернення в командний режим необхідно натиснути клавіші <Ctrl><d>.
Для додання нових даних в кінець цього файла треба виконати аналогічні дії, але з іншою командою:
cat >> file1. txt
Для копіювання файлів використовується команда cp. Формат команди:
cp [–опції] <Файл1> … < ФайлN> <Файл>|<Каталог>
В результаті виконання команди відбувається копіювання одного файла <Файл1> у новий файл <Файл> або кількох файлів <Файл1> … < ФайлN> в каталог <Каталог>.
Основні опції:
i – видача запиту на підтвердження заміни існуючого файла.
Приклад 1. Створити у поточному каталозі копію файла file1. txt:
cp file1. txt file2. txt
Приклад 2. Скопіювати із поточного каталогу файли file1. txt і file2. txt у каталог /home/user/work:
cp file1. txt file2. txt /home/user/work
Для переміщення файлів між різними каталогами використовується команда mv. Формат команди:
mv [–опції] <Файл1> … < ФайлN> <Каталог>
В результаті виконання команди відбувається переміщення одного або кількох файлів <Файл1> … < ФайлN> в каталог <Каталог>. Початкові файли Файл1> … < ФайлN> при цьому знищуються.
Основні опції:
i – видача запиту на підтвердження заміни існуючого файла.
f – знищення файлів призначення, якщо вони існують, без запиту.
Приклад 1.
Перемістити із поточного каталогу /home/user файли file. txt і tom. txt у каталог /home/user/work:
mv file. txt tom. txt /home/user/work
Для перейменування файлів в межах одного каталогу використовується команда mv у форматі:
mv [–опції] <Файл1> < Файл2>
де <Файл1> - старе імя файла;
< Файл2> - нове імя файла.
Звичайно, можна переміщати файли в інші каталоги із одночасним їх перейменуванням.
Для переміщення файлів між різними каталогами використовується команда rm. Формат команди:
rm [–опції] <Файл1> … < ФайлN>
За замовчуванням знищуються лише файли і без попереднього запиту на знищення.
Основні опції:
i – видача запиту на підтвердження знищення файла.
f – знищення каталогу і всіх його підкаталогів, в тому числі і непустих.
Приклад 1. Знищити всі текстові файли із запитом на підтвердження для кожного файла:
rm –i *. txt
Для об’єднання файлів використовується багатофункціональна команда cat. Формат команди для виконання цієї задачі:
cat [–опції] <Файл1> … < ФайлN>
За замовчуванням файли <Файл1> … < ФайлN> об’єднуються один за другим в порядку їх запису в команді і результат видається на стандартний пристрій виведення, тобто на екран дисплея.
Основні опції:
n – здійснити нумерацію рядків об’єднаного файла.
e(E) – показати кінець кожного рядка за допомогою символу $.
Приклад 1. До файла file1. txt дописати файл file2. txt:
cat file1. txt file2. txt
Приклад 2. Об’єднати файли file1. txt і file2. txt у файл common. txt:
cat file1. txt file2. txt > common. txt
Для сортування вмісту текстових файлів використовується команда sort. Формат команди:
sort [–опції] <Файл1> … < ФайлN>
За замовчуванням вміст файлів <Файл1> … < ФайлN> відсортовується за алфавітом і результат видається на стандартний пристрій виведення, тобто на екран дисплея.
Основні опції:
r – відсортувати в оберненому порядку.
o <File> – результат сортування записати у файл <File>.
r – розглядати бінарні файли як текстові.
Приклад 1. Відсортувати вміст файла file1. txt в оберненому порядку і результат записати у файл result. txt:
sort –r –o result. txt file1. txt
Для знаходження відмінностей між файлами використовується команда diff. Формат команди:
diff [–опції] <Файл1> < Файл2>
Порівнюються між собою по рядках <Файл1> і < Файл2> і видаються ті рядки обох файлів, які не однакові.
Основні опції:
a – вважати всі файли текстовими і порівнювати їх по рядках.
b – ігнорувати відмінності в кількості пропусків, табуляції і т.п.
i – ігнорувати відмінності в регістрах.
q – повідомляти лише про сам факт відмінностей без подробиць.
Приклад 1. Визначити відмінності між файлами file1. txt і file2. txt:
diff file1. txt file2. txt
Пошук у файлі заданих ключових слів чи текстових фраз здійснюється командою grep. Формат команди:
grep [–опції] <зразок> [<файл>]
Результатом виконання команди є всі рядки із <файл>, які містять заданий <зразок>.
Основні опції:
f FILE – зразок для пошуку береться у першому рядку із файла FILE;
a – розглядати бінарні файли як текстові;
r – ігнорувати відмінності в регістрах.
Приклад 1. Знайти всі рядки у file1. txt, які містять слово “display” або “Display”:
grep –r “display” file1. txt
Для пошуку файлів використовується команда find. Формат команди:
find [<місце пошуку>] [<вираз>]
Здійснюється пошук файла із каталогів, заданих в <місце пошуку>, згідно з критерієм, що визначається у <вираз>. Можна виконувати пошук файлів за різними критеріями:
за іменем (–name <ім’я файла>);
за датою або часом створення (-atime n, mtime n);
за розміром (–size n);
за типом (–type t);
за іменем користувача-власника (–user <ім’я власника>);
за іменем групи користувачів (–group <ім’я групи>).
Можна шукати один конкретний файл або сукупність однотипних файлів, які можна задати одним іменем із символами підстановки. Якщо не вказано <місце пошуку>, тоді пошук здійснюється у поточному каталозі.
Приклад 1. Здійснити пошук файла inittab за всіма каталогами:
find / –name inittab
Існує декілька команд для перегляду вмісту файла на екрані дисплея. Для малих за розміром файлів можна скористатись багатофункціональною командою cat. Вміст файла file1. txt на екрані дисплея можна побачити після виконання команди
cat file1. txt
Якщо вміст файла не поміщається повністю на екрані, тоді знадобиться команда more. За командою
more file1. txt
на екран дисплея буде виведено першу сторінку цього файла. Натискуючи клавішу <Enter>, можна переглянути посторінково весь вміст файла.
Переглянути посторінково текст файла можна також і за командою
less file1. txt
Важливою перевагою цієї команди є те, що можна рухатись не тільки вниз по тексту, але і повертатись назад.
За допомогою команди
head [–опції] <файл>
можна переглянути лише початок файла, а за допомогою команди
tail [–опції] <файл>
можна переглянути лише кінець цього файла.
Основні опції команд head і tail:
n c – видати на екран n символів;
n l – видати на екран n рядків;
n d – видати на екран n блоків.
Приклад 1. Видати на екран перші 5 рядків файла file1. txt:
head –5l file1. txt
Приклад 2. Видати на екран останні 40 символів файла file1. txt:
tail –40c file1. txt
Для отримання статистичних даних про розмір файла використовується команда wc. Формат команди:
wc [–опції] <файл>
За замовчуванням видається інформація про кількість рядків, слів та символів (саме в такому порядку) у <файл>. За допомогою опцій можна отримати цю інформацію вибірково:
l – видати кількість рядків;
w – видати кількість слів;
с – видати кількість символів.
Приклад. Видати на екран кількість рядків файла file1. txt:
wc –l file1. txt
За замовчуванням як пристрій введення використовується стандартний пристрій введення, тобто клавіатура, а як пристрій виведення використовується стандартний пристрій виведення, тобто екран дисплея. Для більшості команд можна зробити так, щоб команда отримувала дані із файла, а не з клавіатури, і виводила свої результати на інший дисплей або у файл. Для позначення переадресації введення-виведення в командному рядку використовуються символ < або символ >. Можна розглядати напрям стрілки як напрям передачі даних.
Наприклад, якщо за командою ls ми отримаємо список файлів каталога на екрані, то за допомогою команди
ls > dir. txt
цей список поміщається у файл dir. txt.
Якщо необхідно дописати нові дані у існуючий файл, тоді використовується символ переадресації >>. Приклад такої переадресацїї для команди cat був наведений раніше.
Якщо файл не існує, тоді використання символів переадресацїї > і >> викликає створення відповідного файла.
Крім переадресації існує ще один спосіб зміни стандартного виконання введення і виведення – це використання конвеєра, коли вихід від однієї команди стає входом для іншої команди. Конвейер позначається вертикальною лінією. Наприклад, за допомогою команди
ls - l | wc
можна підрахувати кількість файлів і підкаталогів у поточному каталозі.
Оскільки Linux – система для багатьох користувачів, тому для захисту файлів кожного користувача від неправильної дії інших користувачів, підтримується механізм прав доступу до файлів і каталогів. Цей механізм дозволяє кожному файлу або каталогу призначити конкретного власника.
Linux дозволяє також спільно використовувати файли кількома користувачами, які можуть об’єднатись в окрему групу користувачів. Кожен користувач є членом як мінімум однієї групи користувачів.
Права доступу до каталогів і файлів розподіляються на три типи: читання (read), запис (write), і виконання (execute). Ці типи прав доступу можуть бути надані трьом категоріям користувачів: власникові файла, групі користувачів або всім іншим користувачам.
Дозвіл на читання дає можливість читати вміст файлів, а у випадку каталогів – переглядати перелік імен файлів в каталозі (використовуючи, наприклад, команду 1s). Дозвіл на запис дає можливість записувати в файл і змінювати його. Для каталогів це дає право створювати в каталозі нові файли і каталоги або вилучати файли в цьому каталозі. А дозвіл на виконання надає користувачеві можливість виконати файл (як бінарні програми, так і командні файли). Дозвіл на виконання стосовно каталогів визначає можливість виконувати команди для роботи із каталогами.
Для того, щоб отримати повну інформацію про файл <file. txt>, потрібно виконати команду
ls - l file1. txt
На екрані дисплея отримаємо такий результат
- rw - r - r - 1 user1 505 Mar 13 19: 05 file1. txt
Перший символ дозволяє розрізнити між собою файли і каталоги: для файлів записується “-“, а для каталогів “d”. Далі йде рядок прав доступу до цього файла з боку різноманітних категорій користувачів. Потім виводиться кількість (1) синонімів, під якими даний файл відомий системі. Третє поле – ім’я власника файла (user1) і четверте - група (505), до якої належить власник файла. Очевидно, що останнє поле містить ім’я файла (file1. txt), а інші поля означають дату та час створення файла.
Розглянемо детальніше права доступу до файла. В рядку rw - r - r - перші три символи показують права доступу для власника файла, такі три символи – права групи користувачів, і останні три символи – права всіх інших користувачів. В даному випадку власник user1 файла file1. txt може читати (r - read) свій файл і записувати (w - write) в нього нові дані, а всі інші категорії користувачів можуть лише читати цей файл. Жодний із користувачів не має прав на виконання (x - executive) файла file1. txt, оскільки в третій, шостій та девятій позиціях є знак заборони “-“.
За замовчуванням файлам надається захист – rw - r - r - , який дозволяє іншим користувачам читати файли, але ніяким чином їх не змі-нювати. Каталогам за замовчуванням дається право доступу d rwx r-x r-x, що дозволяє іншим користувачам заходити з правами екскурсантів у каталог власника. Проте багато користувачів хоче тримати інших користувачів подалі від своїх файлів. Встановивши права доступу файла, d rw - ви нікому не покажете цей файл, і не дозволите записати в нього. Також добре захищає файли від всіх захист відповідного каталогу d rwx.
Для зміни прав доступу до файлів і каталогів використовується команда
chmod {a,u,g,o} {+, - ,} {r, w, x} <filename>
Спочатку необхідно вказати категорію користувача (a – всі користу-вачі; u - користувач-власник; g – група користувачів; o – всі інші). Далі по-трібно вказати, чи додається відповідне право доступу (+), чи забирається право (-). І на завершення вказується конкретне право доступу: r - read, w - write, x - execute.
Приклад 1. Надати власнику файла file5. txt право на виконання свого файла:
chmod u+x file5. txt
РЕФЕРАТ На тему: ”Операційна система LINUX. Команди” Linux – це операційна система, яка створена на основі загальновідомої системи Unix. Якщо Unix має більше, як 30-літню історію, то датою народження Linux є 1991 рік
Операційна система Windows
Описание пакета прикладных программ Microsoft Office
Описание работы графической системы VGA
Определение динамических характеристик системы
Оптимизация. Методы многомерного поиска
Опции стандартного BIOS Setuр
Организация баз данных и выбор систем управления базами данных
Организация памяти СП. Доступ к памяти. Блоки памяти
Организация процесса конструирования программного обеспечения
Організація баз даних
Copyright (c) 2024 Stud-Baza.ru Рефераты, контрольные, курсовые, дипломные работы.