курсовые,контрольные,дипломы,рефераты
Дипломна робота на тему:
"ОСОБЛИВОСТІ МЕТОДИКИ КОРЕКЦІЇ ПОРУШЕННЯ ПОСТАВИ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ ЗАСОБАМИ ФІЗИЧНИХ ВПРАВ"
Зміст
Вступ
Розділ I. Фізичне виховання школярів молодших класів з порушенням постави
1.1 Порушення постави у молодших класів
1.2 Методики корекції порушень постави
1.3 Масаж при порушенні постави
1.4 Комплексне застосування засобів корекції постави у системі фізичного виховання школярів молодших класів
Висновок до розділу
Розділ II. Обґрунтування методики корекції порушень постави школярів молодших класів засобами фізичних вправ і масажу
2.1 Суть масажу і механізм його дії
2.2 Обґрунтування методики масажу при порушенні постави
2.3 Форми фізичного виховання у поєднанні з масажем, що забезпечують процес корекції порушень постави
Висновок до розділу
Розділ IІІ. Дослідження ефективності методики корекції порушень постави у школярів молодших класів засобами фізичних вправ і масажу
3.1 Дослідження стану постави учнів молодших класів
3.2 Дослідження фізичного розвитку дітей з порушеннями постави
3.3 Дослідження фізичної підготовленості дітей з порушеннями постави
Висновок до розділу
Висновки
Список використаної літератури
Додатки
Актуальність. Згідно з наявними статистичними даними поширеність порушень постави серед школярів 1-3-х класів складає 40-50%
Питання порушень постави серед дітей молодшого шкільного віку детально описані в працях вітчизняних і зарубіжних авторів. Проте, ця проблема залишається актуальною і в даний час, викликаючи інтерес фахівців в області фізичної культури.
Постава має нестійкий характер в період посиленого росту тіла дитини, що припадає на молодший шкільний вік. Це пов'язано з неодночасним розвитком кісткового, суглобово-зв'язкового апаратів і м'язової системи дитини. Кістки і м'язи збільшуються у довжині, а рефлекси статики ще не пристосувалися до цих змін [35]. Створення загальноосвітніх шкіл нового типу веде до перевантажень дитячого організму через збільшення тривалості занять і об'єму навчального матеріалу [10,11]. Сумарний об'єм знань, який отримують учні у сучасній українській школі набагато перевершує їх можливості його засвоєння, що веде до погіршення стану здоров'я дітей. Зокрема, це є причиною виникнення відхилень від нормальної постави. Вже через рік після початку навчання у школі кількість дітей з поганою поставою значно збільшується [36].
Дефектна постава створює умови для прояву захворювань хребта і інших органів опорно-рухового апарату, що приводять до розладів діяльності внутрішніх органів. У дітей з порушеннями постави понижена життєва ємкість легенів, зменшена екскурсія грудної клітки і діафрагми, що несприятливо відбивається на діяльності серцево-судинної і дихальної систем. Порушенню нормальної діяльності органів черевної порожнини сприяє слабкість м'язів живота. Зниження ресорної функції хребта у дітей з плоскою спиною спричиняє постійні мікротравми головного мозку під час ходьби, бігу і інших рухів, що негативно позначається на вищій нервовій діяльності, супроводжується швидким настанням втоми, а нерідко і головними болями [38].
У системі фізичного виховання школярів з порушеннями постави застосовується переважно один засіб корекції - фізичні вправи. Разом з тим можна вважати, що масаж може ефективно доповнити дію фізичних вправ, оскільки він є активним засобом оздоровлення організму людини. Позитивний вплив масажу позначається на лімфатичній системі і системі кровообігу, нервово-м'язовому і зв'язковому апараті. У зв'язку з цим є доцільним розглядати масаж як процедуру, що створює оптимальні умови корекції постави школярів молодших класів у комплексі з фізичними вправами. Вказане поєднання в клінічних умовах виявилося дуже ефективним [8, 68], і перенесення такого досвіду на практику роботи у лікувальній фізичній культурі з учнями загальноосвітніх шкіл є вельми перспективним.
Школярі з порушеннями постави мають можливість усунення їх при повному застосуванні лікувальних заходів в умовах поліклініки, фізкультурного диспансеру і спеціальних шкіл-інтернатів [9]. Використання масажу в загальноосвітній школі дозволить охопити більшу кількість учнів з початковими стадіями відхилення від нормальної постави, оскільки до лікувальних установ звертаються діти вже з значно вираженими порушеннями постави.
Мета дослідження - розробити методику корекції порушень постави школярів молодших класів на основі поєднання фізичних вправ і масажу.
Об'єктом дослідження є фізичне виховання в школі дітей з функціональними відхиленнями у фізичному розвитку.
Предметом дослідження є методика корекції порушень постави в сагиттальній площині у школярів молодших класів засобами фізичних вправ і масажу.
В основу гіпотези дослідження покладено припущення про те, що процес корекції порушень постави школярів молодших класів здійснюється ефективніше, якщо будується на основі поєднання масажу і фізичних вправ.
Завдання дослідження:
Вивчити місце і роль масажу при порушенні постави у фізичному вихованні молодших школярів і виявити найбільш раціональні підходи.
Теоретично обґрунтувати та розробити методику корекції порушень постави в сагиттальній площині у школярів, засновану на поєднанні фізичних вправ і масажу.
Експериментально перевірити ефективність розробленої методики.
Теоретичне значення проведеного дослідження полягає в тому, що отримані результати доповнюють систему знань в галузі фізичного виховання молодших школярів:
Практична значення дослідження полягає в тому, що застосування розробленої методики корекції порушень постави в сагиттальній площині, заснованій на поєднанні фізичних вправ і масажу, дозволяє ефективніше покращити стан постави, фізичний розвиток і фізичну підготовленість школярів. Результати дослідження можуть бути використані фахівцями фізичної культури в загальноосвітній школі для дітей молодшого шкільного віку, що мають відхилення від нормальної постави.
На першому етапі жовтень-листопад 2004 року аналізувався стан питання в науково-педагогічній літературі, проводилось тестування студентів та розроблялись комплекси вправ.
На другому етапі грудень (2007) - травень (2008) року проводилась корекція експериментальної методики, знімалися проміжні та кінцеві показники фізичної підготовленості, аналізувались результати дослідження та літературно оформлялась робота.
Методи дослідження:
Аналіз наукової та методичної літератури з проблеми дослідження, аналіз нормативної документації вищих закладів освіти;
емпіричні: цілеспрямоване педагогічне спостереження, анкетування, бесіди, тестування, вивчення результатів діяльності учнів;
педагогічний експеримент;
статистична обробка результатів експериментальної роботи та інтерпретація здійснювалася за допомогою методів математичної статистики;
Структура та об'єм дипломної роботи. Дослідження побудоване відповідно до поставленої мети. Воно складається з вступу, чотирьох розділів, висновків, списку використаної літератури і додатків.
Формування хребетного стовбура і його функціональне вдосконалення займають вельми тривалий період онтогенезу, закінчуючись до 20-22 років. З одного боку, в процесі зростання і розвитку дитини досягають певної зрілості такі основні функції хребетного стовбура, як опора, захист і рух. Кожна з цих функцій здійснюється завдяки складній взаємодії структурних елементів хребта - хребців, міжхребетних дисків, зв'язково-суглобового апарату і м'язів. З іншого боку, формування хребетного стовбура в період зростання і розвитку дитини робить вплив на його поставу.
Питання характеристики постави розглядалося в значній кількості робіт сучасних авторів [1, 4, 9,, 30, 36]. Їх думки у визначенні постави (за винятком незначних відмінностей) в основному співпадають. Постава - це звична поза людини в стані спокою і руху, яка зберігається без зайвої м'язової напруги.
Постава залежить від ряду анатомічних, фізіологічних і соціальних чинників. До анатомічних чинників, що визначають поставу дитини, відносяться форма хребта, його розташування щодо передньої серединної осі тіла, вираженість фізіологічних вигинів, наявність деформацій, розвиток мускулатури. Останній з названих чинників вважається провідним. До фізіологічних чинників, що впливають на поставу, відносяться темпи і характер індивідуального розвитку рухових навиків і статичних реакцій, застосування як тренувальна дія спеціальних фізичних вправ для постави і систематичність їх використання. Постава дитини може змінитися, не дивлячись на відносну стабільність анатомічних чинників, оскільки є динамічним стереотипом. Вона може покращитиcя в процесі спеціальних фізкультурних занять, але вона може і погіршитися при порушені стереотипу, наприклад при зміні режиму, у зв'язку зі вступом до школи, в період статевого дозрівання та ін. [33, 14].
Частота порушень постави у школярів значно зростає при недоліках педагогічної дії в дошкільному віці, оскільки з початком навчання в школі в режимі дня дітей, а значить, і діяльності всіх систем організму, відбувається значна перебудова [26, 33;].
Відповідно до вищесказаного, в ортопедії прийнято розрізняти наступні види постави:
правильна (нормальна) постава;
порушена (дефектна) постава.
Правильна постава має свої певні характеристики, що чітко відрізняють її від порушеної постави. Так, З.П. Ковалькова вважає, що при правильній поставі сагиттальні вигини хребта гармонійно розподілені, голова піднята, плечі злегка відведені назад, груди видаються вперед, живіт підтягнутий, ноги прямі, руки вільно розігнуті [24, 3].
В.А. Гамбурцев під правильною поставою розуміє пряме положення голови, помірну вираження сагиттальних вигинів хребта при середньому куті нахилу тазу до вертикалі, середнє положення лінії остистих відростків, однаковий рівень і симетричне розташування лопаток, симетричну конфігурацію трикутників талії, деякі виступаючі вперед контури грудної клітки, відносно пряму форму живота, правильну форму нижніх кінцівок [16].
М.Д. Ріпа характеризує правильну поставу однаковим рівнем надпліччя, сосків, кутів лопаток, рівною довжиною шийно-плечових ліній (відстані від вуха до плечового суглоба), глибиною трикутників талії (поглиблення, що утворюється виїмкою талії і вільно опущеною рукою), прямою вертикальною лінією остистих відростків хребта сагиттальної площини, однаковим рельєфом грудної клітки і поперекової області (при нахилі вперед). У нормі глибина лордозу в шийному і поперековому відділах хребта відповідає товщині долоні обстежуваного [33,122].
Відхилення від нормальної постави виникають при наявності захворювань хребта і інших органів опорно-рухового апарату. У цих випадках патологія постави є симптомом основного ортопедичного захворювання. У більшості ж випадків дефекти постави зустрічаються у дітей у зв'язку з порушенням умов її формування, як анатомічних, так і фізіологічних. В цьому випадку дефект постави не може розглядатися як захворювання, проте, створює умови для прояву інших патологічних чинників.
Існують різні думки щодо питання про види порушення постави. У справжній роботі ми приймаємо загальновизнану точку зору у визначенні дефектів постави [38, 237-240; 34, 16-18]. Дефекти постави можуть бути як в сагиттальній, так і у фронтальній площинах. У сагиттальній площині розрізняють наступні варіанти порушення постави.
I. Дефекти постави із збільшенням фізіологічних вигинів хребта.
1) Сутулуватість. При цьому дефекті постави є збільшення грудного кіфозу при одночасному згладжуванні поперекового лордозу. Для сутулуватості (на відміну від круглої спини) характерне збільшення кіфотичної дуги у верхніх відділах. Плечі при цьому зведені вперед, лопатки виступають.
2) Кругла спина. Цей варіант порушення постави характеризується дугоподібно збільшеним грудним кіфозом, рівномірно посиленим на всьому участку грудного відділу хребта. Поперековий лордоз при цьому може бути дещо згладжений. Плечі опущені і приведені, лопатки не прилягають до спини. При круглій спині голова нахилена вперед. При тотальному кіфозі дитина зберігає стійке положення тіла при зігнутих в колінах ногах. Для круглої спини характерні западання грудної клітки і сплющення сідниць. М'язи тулуба ослаблені, ухвалення правильної постави можливе лише на короткий час.
3) Кругло-увігнута спина. При кругло-увігнутій спині збільшуються всі вигини хребта, кут нахилу тазу вищий за фізіологічну норму. Коліна максимально розігнуті, може спостерігатися рекурсація (надмірне розгинання) колінних суглобів. М'язи задньої поверхні стегон, що прикріпляються до сідничого горба, сідничні м'язи розтягнуті і виснажені.
П. Дефекти постави із зменшенням фізіологічних вигинів хребта.
1) Плоска спина. Цьому виду порушення постави властиве згладжування всіх вигинів хребта. Поперековий лордоз ледве помічається та зміщений догори, нахил тазу зменшений. Грудний кіфоз виражений погано, грудна клітка зміщена наперед. Живіт в нижній частині виступає вперед. Скелетна мускулатура погано розвинута, м'язи тулуба і спини виснажені.
2) Плоско-ввігнута спина. Даний дефект супроводжується зменшенням грудного кіфозу при нормальному або декілька збільшеному лордозі. Грудна клітка вузька, м'язи живота ослаблені. Кут нахилу тазу збільшений.
Сідниці виступають назад, живіт виступає і звисає донизу.
У фронтальній площині дефекти постави не поділяються на окремі види. Для них характерні порушення серединного розташування лінії остистих відростків хребта і зсув її у вертикальному положенні дитини вправо або вліво. При дефекті постави в бічному напрямі порушується симетричне розташування тіла і кінцівок щодо хребетного стовбура: голова нахилена вправо або вліво, плечі встановлені на різній висоті. Пояс верхніх кінцівок весь розташований асиметрично - лопатки на різних рівнях, трикутники талії асиметричні. При функціональних порушеннях постави у фронтальній площині є асиметрія м'язового тонусу на правій і лівій половинах тулуба, зниження загальної і силової витривалості м'язів.
Порушення постави в сагиттальній площині є наслідком зміни фізіологічних вигинів хребта. До змін такого типу відносяться: збільшений шийний лордоз, збільшений грудний кіфоз, збільшений поперековий лордоз, посилений нахил тазу. При зміні вигинів хребта (їх збільшенні або посиленні) відповідно міняється розподіл м'язових Сил, що впливають на поставу. У зв'язку з цим, представляється правомірним охарактеризувати детальніше зміни фізіологічних вигинів хребта.
Збільшений шийний лордоз. Важливим чинником в статиці тіла є тяжкість голови, яку необхідно постійно тримати в рівновазі над точкою опори сили тяжіння. Це полегшується утворенням помірного шийного лордозу. При напрузі м'язів з боку угнутості шийного вигину збільшується лордоз. Збільшення шийного лордозу зменшує висоту шийного відділу хребта і довжину м'язів, які прикріплюються на шийних хребцях і до підстави черепа. Прикріплення сходовою, грудино-ключично-сосцевидних м'язів і частково верхній частині трапецієвидного м'язу з обох боків зближується і м'язова сила зменшується. Як наслідок ослаблення цих м'язів верхня частина грудної клітки ззаду западає, а вся передня частина опускається вниз, внаслідок чого верхні точки прикріплення м'язів живота (зовнішня коса і внутрішня коса м'язи живота, поперечний м'яз живота), особливо прямого м'язу живота, опускаються. Місця початку прикріплення м'язів живота наближаються один до одного, діяльність м'язів живота погіршується, вони не утримують переднього краю тазу, який нахиляється.
Збільшення шийного лордозу викликає компенсаторне збільшення грудного кіфозу і поперекового лордозу. В результаті збільшення грудного кіфозу ребра встановлюються криво, грудна клітка стає плоскою і опускається, розслаблюючи м'язи живота. У прямому зв'язку з цим посилюються наслідки збільшення шийного лордозу. Збільшений поперековий лордоз, який наступає в результаті компенсаторного грудного гіперкіфозу, позбавлений антилордозної дії м'язів живота, посилює цей стан.
Збільшений грудний кіфоз. З грудним кіфозом пов'язане положення плечового поясу (ключиця, лопатка). Плечовий пояс спереду з'єднується з грудиною. Лопатка сполучена з тулубом тільки за допомогою м'язів, а в плечовому суглобі вона з'єднується з верхньою кінцівкою.
При збільшеному кіфозі лопатки переміщуються на край грудної клітки, а своїми верхніми частинами пересуваються наперед, з'являються крилоподібні лопатки. Плечовий пояс, що округлюється, зміщується наперед, надключична ямка заглиблюється. Відхилення наперед плечового поясу при поганій поставі обтяжує верхню частину грудної клітки, збільшує грудний кіфоз. Це утрудняє функцію м'яза, що випрямляє хребет, яка протидіє кіфозу, що утворюється. зміщення плечового поясу вперед наближає до себе прикріплення великою і малою грудною м'язів, сприяючи утворенню контрактур.
Верхня частина трапецієвидного м'яза, що піднімає лопатку, великого і малого ромбоподібних м'язів активно допомагають в піднятті догори лопатки. Передній зубчатий м'яз забезпечує прилягання лопатки до грудної клітки.
Зміщення плечового поясу назад і пов'язане з цим наближення лопаток один до одного (головним чином завдяки роботі трапецієвидного і ромбоподібного м'язів) значно полегшує акт дихання. Збільшений грудний кіфоз викликає поперековий і шийний компенсаторний гіперлордоз.
Збільшений поперековий лордоз. Збільшення поперекового лордозу пов'язане з випинанням живота, яке зникає при ліквідації причини його виникнення. Випинання живота пов'язане з в'ялістю м'язів його стінок. Збільшений грудний кіфоз і посилений нахил тазу компенсує збільшений лордоз.
Посилений нахил тазу. У вертикальному положенні людини, плечовий пояс є чинником навантаження, тоді як тазовий пояс приймає на себе всю тяжкість тіла. Тазовий пояс грає дуже важливу роль при формуванні постави. При активній допомозі м'язів вдається збільшити або зменшити кут нахилу тазу на 10-15°.
Так, прямий м'яз живота, великий сідничний м'яз і ціла група м'язів стегна і гомілки (двоголовий м'яз стегна, напівперетинчастий, напівсухожильний і тонкий м'язи) піднімають передній край тазу. При цьому тазостегнова група м'язів бере участь у нахилі тазу у вертикальному положенні тільки тоді, коли фіксовано прикріплення цих м'язів до стегнової кістки. У свою чергу прямий м'яз стегна, клубово-поперековий м'яз, напружувач широкої фасції, кравецький м'яз, який випрямляє хребет, квадратний м'яз поясниці, міжостисті м'язи опускають передній край тазу за рахунок підняття заднього краю.
Положення тазу має істотний вплив на формування постави. Посилений нахил тазу створює збільшений лордоз, зменшення кута нахилу згладжує лордоз і поперековий кіфоз.
Таким чином, всяке відхилення від фізіологічної норми одного відділу хребта спричиняє за собою відхилення в інших його відділах і приводить до змін постави.
Виходячи з викладеного вище за аналіз понять нормальної і дефектної постави, а також змін фізіологічних вигинів хребта, на наш погляд є необхідним дати характеристику нормальної постави молодшого школяра, уточнивши при цьому її відмінність від нормальної постави інших вікових груп.
У зв'язку із змінними пропорціями тіла в різні вікові періоди стійке вертикальне положення дитини досягається різним ступенем м'язових зусиль і різним взаєморозташуванням частин тіла. Тому нормальна постава молодшого школяра має свою характеристику, відмінну від характеристик постави дошкільника, хлопця і дівчини.
Зазвичай нормальна постава дошкільника характеризується зменшенням кута нахилу тазу від 22 до 25°, намічається поперековий лордоз, живіт видувається, лопатки злегка виступають.
Нормальній поставі хлопця і дівчини властиве вертикальне розташування голови і тулуба при випрямлених ногах. Плечі опущені і знаходяться на одному рівні. Лопатки притиснуті до спини. Грудна клітка симетрична. Живіт плоский, втягнутий по відношенню до грудної клітки. Фізіологічні вигини хребта добре виражені, у дівчат підкреслений лордоз, у хлопців - кіфоз. Остисті відростки розташовані по середній лінії. Трикутники талії добре виражені і симетричні.
При нормальній поставі молодшого школяра голова і тулуб розташовані вертикально, плечі горизонтальні, лопатки притиснуті до спини. Фізіологічні вигини хребта помірно виражені, лінія остистих відростків розташована по середній лінії. Випинання живота зменшене, але передня поверхня черевної стінки розташована наперед від грудної стінки. Наголошується різниця у куті нахилу тазу у хлопчиків і дівчаток 28-31° [34, 15].
Дане визначення, на нашу думку, є найбільш вдалим. У зв'язку з цим воно приймається як робоче визначення нормальної постави молодшого школяра в справжньому дослідженні.
Лікувальна фізична культура як клінічна дисципліна є частиною системи фізичного виховання, пов'язаної з особливими завданнями виховання дітей, що мають відхилення у стані здоров'я, зокрема, у порушенні постави.
До засобів лікувальної фізичної культури відносять: фізичні вправи, рухливі ігри, масаж і загартування [17, 139].
Думки більшості авторів робіт, присвячених порушенню постави, сходяться на тому, що основним засобом у вихованні правильної постави і в корекції порушеної постави є фізичні вправи [10, 17, 37,43].
А.М. Шлемін у своїй роботі застосовував гімнастичний метод, в якому фізичні вправи ізольовано впливають на різні м'язи тіла. Вправи розтягуючого характеру забезпечують природну анатомічну рухливість хребетного стовбура. Автор пропонує виконувати комплекси вправ для вироблення м'язово-рухових і м'язово-статичних відчуттів по ступеню їх трудності і складності. До першої групи входять вправи, що надають загальну дію на організм тих, що займаються, що гармонійно розвивають руховий апарат. Друга група включає вправи для вироблення відчуттів правильної постави. Вправи третьої групи направлені на виправлення певних недоліків у формуванні постави [42].
З.М. Шубіна вважає, що фізіологічна основа постави - своєрідний навик, формування якого підпорядковане тим же закономірностям, що і формування будь-якого рухового навику і невіддільно від нього. На погляд автора, формування навику правильної постави відноситься більшою мірою до навчання, головним чином, на уроках фізичної культури, а переклад навику в звичку - це, в основному, область виховання, в якій вирішальне слово повинне належати вчителям і батькам. В процесі виховання правильної постави початкових класів, що вчаться, дослідник робить акцент на зближення правим і лівим верхніх кінцівок. З цією метою використовувалися спеціальні динамічні вправи з початкового положення лежачи [43,3].
Для дітей з кіфотичною деформацією хребта деякі учені пропонують систему комплексного відновного лікування. Ця система включає такі форми лікувальної фізичної культури: урок коригуючої гімнастики, лікувальне плавання і фізичні вправи у воді, дозовані рухливі ігри з елементами корекції, лікувальний масаж [1].
Новий підхід до рішення цього питання викладений в дослідженні Л.Г. Мірхайдарової. Традиційні засоби, використовувані на уроках фізичної культури в школі, доповнюються новими: загально-розвиваючими вправами з типової програми у поєднанні з вправами йоги; комплексами по художній гімнастиці; загально-розвиваючими вправами з типової програми у поєднанні з вправами коригуючої гімнастики; комбінованими комплексами вправ, що проводяться у формі музично-ритмічного уроку з елементами сюжетно-ролевої гри [29].
Правильно організований загальний руховий режим має важливе значення в оздоровчій роботі з дітьми і створює здорову основу для зростання і розвитку організму і запобігає багатьом захворюванням [21].
Ефективність процесу формування правильної постави В.А. Арсланов пропонує підвищити комплексним підходом за рахунок використання цілеспрямованих педагогічних дій на школярів у всій навчально-виховній діяльності колективу школи [2].
Діти з порушенням постави повинні займатися лікувальною гімнастикою вдома, отримавши детальні вказівки лікаря. При різкій формі порушення постави заняття краще проводити в кабінетах лікувальної фізкультури групами по 10-12 чоловік. Вважається показаним створення в школах спеціальних груп з порушенням постави. У подібних групах заняття проводяться спеціальною лікувальною фізкультурою, що поєднується з такими видами спорту, як плавання, гімнастика, лижі [30, 190].
Слід зазначити, що для виправлення дефектів постави цілеспрямоване використання засобів фізичного виховання виявляється недостатнім. Необхідною умовою є також вживання заходів, які сприяють покращенню фізичного розвитку дитини. До таких заходів перш за все належить організація сприятливих для дитини умов зовнішнього середовища - умов статичного навантаження, харчування, режиму дня, гігієнічних умов [27, 128].
Таким чином, підводячи підсумок вищевикладеному, можна стверджувати, що процес корекції постави ґрунтується на використанні різних видів фізичних вправ і дотриманні прийомів для покращення фізичного розвитку дитини.
Як було сказано вище, масаж є засобом лікувальної фізичної культури і невід'ємним методом лікування захворювань опорно-рухового апарату, зокрема викривлень хребта [22, 31; 1, 89;].
Масаж, так само як і фізичні вправи, через рефлекторні зв'язки надає дію на весь організм людини [12; 84;]. Особливо вираженим є вплив масажу на систему кровообігу, зв'язково-м'язовий і суглобовий апарати. Під впливом масажу поліпшується кровопостачання і трофіка тканин. Це терапевтичною дією є хороший засіб, застережливий розвиток м'язової атрофії. Відомо, що масаж сприяє покращенню скоротливої здатності м'язів і підвищує їх еластичність, робить вплив на тонус м'язів (підвищуючи або знижуючи його залежно від характеру і інтенсивності прийомів).
Завдяки покращенню загального і місцевого кровообігу, масаж підсилює притоку кисню у м'язи і підвищує їх енергетичні ресурси (у зв'язку з накопиченням цукру). Працездатність м'язу після втоми, яка наступила, швидше відновлюється під впливом масажу [22,31]. Ця думка підтверджується результатами робіт багатьох відомих учених, таких як А.Ф. Вербов, Н.М. Саркизов-Серазіні, Н.А. Белая, (1966-1983), що створили в наший країні нову методику масажу на основі класичного масажу.
Так, Н.Г. Аксенова використовувала ручний масаж, що проводився масажистом і батьками дітей після відповідного навчання. Прийоми масажу при деформаціях хребта в сагиттальній площині підбиралися з врахуванням характеру їх анатомо-фізіологічної дії. Автор виходила з необхідності укріпити ослаблені, розтягнуті м'язи (задній поверхні тулуба). З цією метою застосовувався масаж довгих м'язів міжлопаткової області. Використовувалися переважно такі прийоми як "погладжування", "розминка", "глибоке розтирання", "биття" однією та двома руками. Для розслаблення передньої поверхні тулуба проводилися погладжування і вібрація. За наявності вираженого поперекового лордозу, що поєднувався з посиленням грудного кіфозу, прагнули укріпити м'язи черевного пресу. Проводили поглажування, розтирання і розминку по ходу косих і прямих м'язів живота і масаж сідничних м'язів. Н.Г. Аксенова вважає, що без зміцнення м'язів черевного пресу, сідничних і спини неможливо виробити у дитини стійкий навик правильної постави. При призначенні прийомів масажу автор враховувала індивідуальні особливості клінічного перебігу захворювання. Масаж частіше застосовувався дітям молодшого віку і фізично ослабленим [1].
Проте, в роботі Н.Г. Аксенової не чіткий характер виконання прийомів масажу при деформаціях хребта в сагиттальній площині.
При сколіозах призначають масаж спини і живота. При сколіозі першого ступеня застосовують всі прийоми масажу для зміцнення м'язів. Масаж поєднується з коригуючою гімнастикою [7, 264].
Аналізуючи наукову і науково-методичну літературу, ми прийшли до наступного висновку: пропонується методика масажу тільки при сколіозі і при порушенні постави у фронтальній площині. немає диференційованої методики масажу залежно від виду порушень постави в сагиттальній площині.
Виправленням різних видів порушень постави є складний і тривалий процес. Він може бути успішним, якщо проводиться комплексно, з використанням ЛФК, масажу, ортопедичних заходів, що включають застосування приладів, пристосувань, предметів (гімнастичні стінки, лавки, медицинболи, палиці і ін..).
Комплексному підходу до виправлення порушень постави відводиться значне місце в багатьох роботах сучасних дослідників.
На думку В.А. Епіфанова при викривленні хребта в сагиттальній площині (кіфозі і лордозі) слід застосовувати комплекс заходів, які сприяють досягненню позитивного результату. Подібний комплекс включає дотримання раціонального режиму статичного навантаження на хребет, лікування положенням, масаж і інші ортопедичні засоби консервативного лікування, а також фізичні вправи, що вигинають корпус, зміцнюючи м'язи спини, що збільшують рухливість хребта в грудному відділі і "витягують" його, формують правильну поставу. Сюди відносяться різні варіанти вправ лежачи на животі, лікування положенням на клиновидній підставці і ін. [27, 416].
Деякі учені, вказуючи на доцільність комплексної дії при порушеннях постави, виділяють один із засобів як провідний. Згідно А.Ф. Каптеліну у комплексі лікувальних вправ особливе місце відводиться масажу, який допомагає усунути деформації і підсилює вплив інших засобів [22, 43].
Виняткову важливість масажу при виконанні вправ підкреслює С.М. Іванов. Масаж створює передумови для повнішого використання направлених рухів зменшенням хворобливості і поліпшенням кровообігу [43, 188].
Посилення лікувального ефекту фізичних вправ за допомогою масажу наголошується М.І. Фонаревим і Т.А. Фонаревою [38, 253]. При викривленні хребта масаж використовується у методиці ЛФК разом з фізичними вправами і рухливими іграми [38].
Перелічене вище дає змогу зробити висновки про те, що всі дослідники підкреслюють необхідність комплексної дії при виправленні порушень постави; масаж включається у комплекс лікувальних заходів як обов'язковий складний засіб, який доповнює фізичні вправи; запропоновані комплекси корекції порушень постави, що містять масаж і фізичні вправи, в загальноосвітній школі до сьогодні не знайшли застосування. Фахівці говорять про можливість застосування комплексної дії при викривленні хребта в умовах дошкільних установ, поліклініки, фізкультурного диспансеру і спеціальних шкіл-інтернатів.
У загальноосвітніх школах профілюючим засобом є тільки спеціальні фізичні вправи, що поєднуються, в кращому випадку, з плаванням на фоні організації сприятливих для дитини умов зовнішнього середовища (умов статичного навантаження).
Враховуючи ефективність масажу як складного засобу комплексної дії при виправленні порушенні постави, ми схильні вважати його застосування у поєднанні з фізичними вправами в загальноосвітній школі необхідним.
Аналіз наукової і науково-методичної літератури показав, що думки всіх фахівців у визначенні нормальної постави сходяться. При визначенні дефектної постави у дослідників також не спостерігається істотних розбіжностей. Відмінності спостерігаються у використанні різних термінів при класифікації видів порушень постави.
Порушення постави в сагиттальній площині залежить від зміни фізіологічних вигинів хребта. Останні виникають у результаті неправильної організації умов статичного навантаження і слабкого фізичного розвитку дитини.
Для виправлення дефектів постави цілеспрямоване використання засобів фізичного виховання виявляється недостатнім. Необхідною умовою є також вживання заходів, які сприяють покращенню фізичного розвитку дитини. До таких заходів перш за все належить організація сприятливих для дитини умов зовнішнього середовища - умов статичного навантаження, харчування, режиму дня, гігієнічних умов.
Правильна постава школяра молодших класів має свою характеристику, відмінну від характеристик постави інших вікових груп.
У запропонованих методиках корекції порушень постави провідна роль відводиться застосуванню різних видів фізичних вправ. У загальноосвітніх школах профілюючим засобом є тільки спеціальні фізичні вправи, що поєднуються в кращому випадку з плаванням на фоні організації сприятливих для дитини умов зовнішнього середовища (умов статичного навантаження).
Масажу відводиться особливе місце у виправленні порушень постави, але немає диференційованої методики масажу залежно від виду порушень постави в сагиттальній площині. Пропонується методика масажу тільки при сколіозі і при порушенні постави у фронтальній площині. Окрім цього, в загальноосвітній школі масаж не застосовується.
Враховуючи ефективність масажу як складеного засобу комплексної дії при виправленні порушень постави, ми вважаємо його застосування у поєднанні з фізичними вправами в загальноосвітній школі необхідним.
Масаж, будучи засобом лікувальної фізичної культури, є активним лікувальним методом. Його суть складають дозовані механічні роздратування, що наносяться тканинам організму спеціальними прийомами погладжування, розтирання, розминки, вібрації. Різноманіття використовуваних в масажі прийомів дозволяє застосовувати дії у великому діапазоні від дуже слабких до дуже сильних.
Відомо, що механізм дії масажу на організм людини заснований на взаємодії нервового, гуморального і механічного чинників. При масажі численні і різноманітні нервові закінчення, які закладені " у шкірі (екстерорецепції), сухожиллях, зв'язках, м'язах (пропріорецептори), судинах (ангиорецептори) і внутрішніх органах (інтеро-рецептори), піддаються дії. Виниклий в результаті цього подразнення потік імпульсів досягає кори головного мозку. У відповідь реакцією організму є різні функціональні зрушення в органах і системах. Такий механізм дії масажу.
У механізмі дії масажу на організм велику роль відіграє гуморальний чинник. Під впливом масажу відбувається утворення тепла в тканинах, що сприяє збудженню теплової рецепторної системи. Надаючи пряму безпосередню дію на тканині, масаж сприяє активізації високоактивних речовин: гістаміну, ацетілхоліну і ін. Подібні речовини викликають розширення капілярів (гістамін), збільшують просвіт артеріол і викликають зниження артеріального тиску (ацетілхолін) [12; 134].
Характеризуючи механізм дії масажу, слід додати, що масаж надає безпосередню механічну дію на пересування всіх рідких речовин організму - крові, лімфи, міжтканинної рідини, а також на розтягування і зсув тканин. Механічний чинник підсилює обмінні процеси і шкірне дихання, прискорює застійні явища в м'язових тканинах.
Характер масажу визначається трьома основними компонентами: силою, темпом і тривалістю. Сила масажу - це сила тиску, що надається на тіло масажованого руками масажиста. Велика сила (глибокий масаж) сприяє розвитку гальмівних процесів. Середня і мала сили (поверхневий масаж) стимулюють збудливий процес. Швидкий темп масажу підвищує збудливість нервової системи, середній і повільний її знижують. Збудливість нервової системи знижується при збільшенні часу масажу.
Норма часу проведення масажу визначалася за тривалістю в хвилинах згідно таблиці "Розподіл масажних процедур за одиницями і часом при проведенні місцевого (приватного) масажу" [41, 39]
Таким чином, можна стверджувати, що методично грамотно побудований масаж є ефективним засобом лікування і відновлення працездатності, зняття втоми і підтримки загального тонусу організму, активним засобом зміцнення здоров'я і попередження захворювань.
У сучасній вітчизняній класифікації видів масажу зазвичай розрізняють:
гігієнічний; лікувальний; спортивний.
Кожен з названих видів має свої завдання і свою методику. Для нашого дослідження особливий інтерес має лікувальний масаж, зокрема його різновид - класичний. Лікувальний класичний масаж застосовують без урахування рефлекторної дії і проводять поблизу пошкодженої ділянки тіла або безпосередньо на ньому. Цей вид масажу є ефективним методом лікування різних травм і захворювань.
Оскільки порушення постави, з одного боку, не є захворюванням, але, з іншого боку, сприяє розвитку різних ортопедичних захворювань, ми вважаємо за доцільне застосовувати класичний лікувальний масаж в процесі корекції порушень постави.
Аналіз наукової і науково-методичної літератури по масажу дозволяє нам констатувати певні факти. Їх суть зводиться до наступного. По-перше, всі фахівці вказують на наявність масажу при викривленні хребта і порушеннях постави. По-друге, наголошується необхідність застосування масажу в комплексі з фізичними вправами. Проте конкретна методика масажу пропонується тільки при сколіозі, м’язової кривошиї і плоскостопості [12]. Методика масажу при порушеннях постави до сьогодні залишається неопрацьованою. Окрім цього в існуючих методиках масажу абсолютно не враховуються вікові особливості. У вивчених роботах зустрічаються або фрагментарні зауваження з цього питання, або, у кращому разі, описується методика масажу у ранньому дитячому віці.
У зв'язку з відміченими вище фактами, в даному параграфі автор вважає правомірним обґрунтувати використовувану в дослідженні методику масажу при порушеннях постави, враховуючи вікові особливості учнів молодших класів і конкретизувати завдання масажу при змінах фізіологічних вигинів хребта в сагиттальній площині.
Провідним анатомічним чинником при формуванні правильної постави є гармонійний розвиток мускулатури. При порушеній поставі вплив цього чинника послаблений внаслідок нерівномірного (посиленого або ослабленого) розвитку м'язів, трофіка яких погіршена. Тому при виправленні порушень постави стає абсолютно очевидною необхідність підвищення трофіки цих м'язів. Цей процес залежить від систематичної дії на певні групи м'язів фізичними вправами. Тим часом, фізичні вправи не можуть поліпшити живлення одного конкретного м'яза або окремо узятої групи м'язів. При виконанні фізичної вправи м'язовий апарат дитини знаходиться у динамічній або статичній напрузі і дії піддаються не тільки ті м'язи, на зміцнення яких спрямована дана вправа, але і інші групи м'язів. Процес покращення трофіки м'язів посилюється шляхом застосування масажу, оскільки здійснюється тактильна дія безпосередньо на ізольовані м'язи або на групу м'язів.
Для дітей молодшого шкільного віку характерна підвищена потреба в рухливій активності, що є умовою для нормального розвитку і формування організму, що росте. Зниження рухової активності приводить до порушення роботи м'язового апарату і внутрішніх органів. Оптимальний рівень рухової активності в молодшому шкільному віці досягається раціональним поєднанням різних форм фізичного виховання, що особливо важливе для дітей з порушеннями постави.
На підставі вищевикладеного, завдання масажу при змінах фізіологічних вигинів хребта зводяться до підвищення загального тонусу організму; зміцнення м'язів спини, живота, грудей, шиї, нижніх кінцівок; формуванню правильної постави.
При проведенні масажу необхідно враховувати протипоказання до його застосування, від яких залежить ефективність масажу.
Протипоказання до застосування масажу наступні: гострі гарячкові стани; гострий запальний процес; кровотечі, кровоточивість; гнійні процеси будь-якої локалізації; захворювання шкіри інфекційної, грибкової етіології, шкірні висипання, пошкодження і подразнення шкіри, а також гострі шкірні алергічні реакції (кропив'янка і ін.); крововиливу на шкірі; запалення лімфатичних вузлів і судин; захворювання вегетативної нервової системи в період вираженої гостроти процесу.
Уточнивши завдання масажу при змінах фізіологічних вигинів хребта, ми вважаємо правомірними перейти до обґрунтування методики масажу при різних видах порушень постави в сагиттальній площині. У даній роботі пропонується методика масажу за трьома видами порушення постави, таких як збільшений шийний лордоз, збільшений грудний кіфоз і збільшений поперековий лордоз. При кожному з названих видів порушень процедура масажу має свої характеристики і здійснюється по-різному. Той або інший вид порушення постави визначає характер виконання прийомів масажу, а також методичні вказівки по його застосуванню.
Масаж при збільшеному шийному лордозі.
Як було відмічено вище, при збільшеному шийному лордозі сила м'язів, які прикріпляються на шийних хребцях і до підстави черепа, зменшується. Внаслідок цього є доцільним седативна дія на м'язи шиї (сходова і грудино-ключично-сосцевидна) і частково на верхню частину трапецієвидного м'яза.
Застосовується мала сила тиску, що поєднується з повільним темпом виконання прийомів. Тривалість масажу - 4-10 хвилин. Положення масажованого - сидячи, руки зігнуті в ліктях, спираються на масажний столик.
Процедуру масажу починають із задньою і бічних поверхонь шиї і верхньої частини трапецієвидних м'язів напрямі від потилиці до підключичних лімфатичних вузлів. Застосовують площинне погладжування, розтирання, штрихування, подовжню розминку верхньоключичних країв трапецієвидних м'язів.
При масажі грудино-ключично-сосцевидних м'язів голову повертають у бік масажованого м'яза. Виконують щипцеподібний прийом погладжування, розтирання і розминку. Напрям рухів - по ходу волокон м'яза від сосковидного відростка до грудино-ключичного зчленування.
Методичні вказівки.
При масажі бічних поверхонь шиї не чинити тиск на судини (яремні вени), оскільки натискання може викликати непритомний стан.
Биття і рублення на грудино-ключично-сосковидному м'язі протипоказано, щоб уникнути появи у масажованого запаморочення і інших негативних реакцій.
Оскільки збільшений шийний лордоз викликає компенсаторне збільшення поперекового лордозу, розслаблюючи м'язи живота, необхідно впливати на них тонізуюче. Застосовують середню силу тиску, поєднуючи з швидким темпом виконання прийомів. Тривалість масажу - 3-8 хвилин.
Масаж живота виконують в положенні лежачи на спині, ноги зігнуті в колінах, спираються на стопи.
Починають масаж з кругового погладжування навколо пупка справа наліво. Верхня половина живота масажується у напрямі до пахових лімфатичних вузлів, нижня - до пахових. Використовують прийоми розтирання, зокрема, різання і щипцеподібний прийом, а також щипцеподібна розминка і зрушення. Закінчують масаж живота скубанням і круговим площинним погладжуванням.
Методичні вказівки.
Перш ніж приступити до масажу живота, необхідно опитати дитину:
а) про його загальне самопочуття,
б) про час останнього прийому їжі (масаж можна проводити через півгодини після легкого сніданку і через півтори-дві години після щільного сніданку або обіду),
в) про наявність болів, нудоти і інших порушень процесів травлення.
Під час масажу живота дитина повинна дихати спокійно, рівномірно, не затримувати дихання, не піднімати голови, оскільки при цьому підвищується напруга черевних м'язів.
Масаж при збільшеному важкому кіфозі.
Враховуючи, що із збільшеним грудним кіфозом пов'язано положення плечового поясу, виникає необхідність піддати дії масажу м'яза грудей (великі і малі грудні м'язи, передній зубчатий м'яз) і спини (трапецієвидний м'яз, великий і малий ромбоподібні м'язи, м'яз, що піднімає лопатку).
На м'язи грудей впливають седативно. Застосовується мала сила тиску, що поєднується з повільним темпом виконання прийомів. Тривалість масажу - 5-7 хвилин.
Положення масажованого - лежачи на спині, руки вздовж тулуба. Підготовчий масаж грудей складається з поверхнево площинних прогладжувань долонями обох рук. Масажні рухи проводяться в напрямі від низу до верху і назовні до пахових западин.
При дії на великі грудні м'язи прийоми виконуються в напрямі від ключиці до пахової западини і від грудини у бік плечового суглоба.
Передні зубчаті м'язи масажуються в положенні дитини на боці, вільна рука закладається за спину для відкриття даних м'язів. Масажні прийоми виконуються в області окремих міжреберних просторів на ділянці від II до IX ребра криво у напрямку до нижнього кута лопатки і хребта.
Масаж зовнішніх міжреберних м'язів проводиться в напрямі від грудини по ходу міжреберних проміжків до хребта.
Методичні вказівки.
При масажі шкірних покривів грудей не слід торкатися молочних залоз.
При масажуванні передньої поверхні грудної клітки слід уникати енергійних масажних рухів (глибоке погладжування, розтирання) в області місць прикріплення ребер до грудини.
При масажі грудної клітки обов'язково повинні масажуватися і м'які тканини спини (грудний відділ).
На перераховані вище м'язи спини впливають тонізуюче. Для цього необхідно застосовувати середню силу тиску, поєднуючи з швидким темпом виконання прийомів. Тривалість масажу - 4-6 хвилин.
Вихідне положення масажованого - лежачи на животі, руки злегка зігнуті в ліктьових суглобах і розташовуються вздовж тулуба. Під гомілковостопними суглобами - валик, під животом - подушка.
Трапецієвидний м'яз масажують відповідно до напряму її м'язових волокон. У нижній частині м'яза вони піднімаються догори назовні (висхідна частина), в середній частині проходять горизонтально (горизонтальна частина), у верхній частині волокна прямують до акроміального відростка (низхідна частина).
Порядок масажування трапецієвидного м'яза:
1) висхідна частина;
2) горизонтальна частина;
3) низхідна частина. Застосовуються всі основні прийоми масажу, а також допоміжні і комбіновані.
Методичні вказівки.
При масажі спини поплескування, рублення в області міжлопаткового простору проводиться обережно.
Биття, рублення, поплескування не можна застосовувати в області нирок.
Масаж при збільшеному поперековому лордозі
Для усунення збільшеного поперекового лордозу виконують масаж м'яза, що випрямляє хребет, квадратних м'язів поясниці і міжостистих м'язів. При цьому впливають седативно, застосовуючи малу силу тиску, що поєднується з повільним темпом виконання прийомів. Тривалість масажу - 6-8 хвилин. Положення масажованого - лежачи на животі, під гомілковостопними суглобами - валик, під животом - подушка.
Застосовують площинне погладжування, різання, непереривисту розминку. Прийоми виконуються в напрямі від низу до верху і назовні до пахових западин, в поперековій області - до пахових лімфатичних вузлів.
Методичні вказівки.
Не використовувати прийоми, які порушують і викликають скорочення м'язів (стьобання, рублення, биття і ін.)
Не міняючи положення дитини, переходять до масажу задньої поверхні стегна нижніх кінцівок. Характер застосування прийомів - стимулюючий. Тривалість масажу - 4-5 хвилин.
Спочатку застосовують загальну дію на всю кінцівку, а потім окремо масажують двоголовий, напівсухожильний і напівперетинчастий м'язи стегна від підколінної ямки до сідничної складки. Застосовуються всі основні прийоми масажу, а також допоміжні (щипцеподібний і гребенеподібний прийоми погладжування і розтирання). Переривиста вібрація виконується у формі биття або рублення.
Методичні вказівки.
Масажу м'язів стегна повинен передувати підготовчий масаж всієї кінцівки.
Масаж м'язів стегна повинен охоплювати і сідничні м'язи.
При масажуванні в області підколінної ямки масажні рухи не повинні бути енергійними, оскільки тут розташовані великі судини і нервові стовбури.
При положенні масажованого лежачи на спині, під колінами валик, переходять до дії на м'язи передньої поверхні стегна нижніх кінцівок (чотириголовий і кравецький м'язи, великі і малі м'язи, що приводять, напружень широкої фасції) і м'яза живота (прямий м'яз, зовнішній і внутрішній косі м'язи живота і поперечний м'яз).
На м'язах передньої поверхні стегна застосовують масаж седативного характеру - мала сила тиску, і повільний темп виконання прийомів, тривалістю 5-6 хвилин. Масажні рухи виконуються від горбистості стегневої кістки у напрямку до верхнього переднього остюка клубової кістки.
Методичні вказівки.
Масажу м'язів стегна повинен передувати підготовчий масаж всієї кінцівки.
На внутрішній поверхні стегна, особливо в паховій області, не слід проводити глибоке тиснуче погладжування, а також переривисту вібрацію у формі рублення зважаючи на проходження тут товстих кровоносних судин і нервів. Крім того, внутрішня поверхня стегон, є місцем сприйняття статевих подразнень. Масажуючі рухи, особливо поверхневе погладжування і розтирання, не повинні бути тривалими.
У процесі корекції порушень постави дітей частина завдань виявляється вирішеною раніше інших. В той же час, у зв'язку з динамікою постави посилюється увага до вирішення окремих завдань.
Враховуючи зміни, що відбуваються в процесі корекції порушеної постави, до яких відносяться зростаюча адаптація організму дитини до фізичного навантаження, а також перебудова змісту рухового режиму, ми поділяли весь процес на три етапи - вступний, основний і завершальний.
На вступному етапі вирішувалися завдання відновлення механізмів адаптації організму дитини до фізичного навантаження, захисних механізмів і систем, які в нормі підтримують необхідну рівновагу організму. Протягом цього етапу дітям пояснювалося, як слід правильно виконувати вправи, а також розучувалися фізичні вправи, призначені для самостійних занять вдома. Основними засобами були загально розвиваючі гімнастичні вправи і вправи для формування навику правильної постави.
Виправлення наявного дефекту, покращення фізичного розвитку і фізичної підготовленості, прискорення процесу корекції постави були завданнями основного етапу. Для вирішення цих завдань використовувалися вправи для вироблення м'язового корсета, що загально розвивають вправи з предметами, вправи для формування і закріплення навику правильної постави і рухливі ігри. Разом з тим застосовували прийоми масажу відповідно до виду порушення постави.
Завершальний етап забезпечував перехід до наступного етапу виправлення порушеної постави, а також до звичайних умов фізичного виховання. У цей період розучувалися комплекси фізичних вправ для самостійних занять вдома. До завдань завершального етапу входили закріплення навику правильної постави і вміння зберігати її при динамічній і статичній м'язових роботах. На цьому етапі застосовувалися вправи для загального тренування організму і вправи, направлені на виправлення порушеної постави дитини.
Як було зазначено вищим заняття по виправленню порушень постави школярів молодших класів проходили під час спортивної години в групі продовженого дня. На заняття входили фізичні вправи і рухливі ігри для виправлення порушень постави.
Фізичні вправи і рухливі ігри підбиралися відповідно до завдань занять, вікових і індивідуальних особливостей дитини.
Завдання занять по виправленню порушень постави в сагиттальній площині зводяться до нормалізації емоційного тонусу дитини; поліпшення фізичного розвитку; вироблення силової і загальної витривалості м'язів тулуба; розвитку і підвищенню якості рухових навиків; виправленню наявного дефекту і формуванню правильної постави.
Заняття будувалися відповідно до фізіологічних і педагогічних принципів. При організації занять враховувалися також фізіологічні особливості дій м'язових скорочень на організм дитини. У зв'язку з цим, кожне заняття, тривалістю 45 хвилин, мало вступну, основну і завершальну частини. Заняття проводилися груповим способом.
Вступна частина заняття складала приблизно 11-17% часу всього заняття і включала прості за характером виконання вправи, такі як ходьба і її варіанти, біг. Подібні вправи використовувалися з метою підготовки організму дитини до підвищеного рівня навантаження. У цю частину заняття так само входили власне гімнастичні вправи для формування і закріплення навику правильної постави і комплекси вправ ігрового характеру. Постава вихователя, провідного заняття і що демонструє правильну поставу на дітях, сприяла формуванню зорового способу правильної постави. Зоровий самоконтроль здійснювався перед дзеркалом, де діти приймали правильну поставу і виправляли зазначені порушення.
Від 67 до 78% часу заняття відводилося його основній частині. Тут використовувалися фізичні вправи для вироблення м'язового корсета, що загально розвивають гімнастичні вправи і рухливі ігри. У групу вправ для вироблення м'язового корсета увійшли гімнастичні вправи для м'язів спини, черевного пресу і бічних м'язів тулуба. Ці вправи застосовувалися з метою відновлення і нарощування загальної і силової витривалості даних груп м'язів. Загально розвиваючі гімнастичні вправи забезпечували під час занять стимуляцію і нормалізацію м'язів поясу верхніх кінцівок, м'язів тазового поясу, м'язів черевного пресу і так далі для посилення дій цих вправ використовувалися предмети - палиці, обручі, м'ячі і тому подібне, а також гімнастичні снаряди - стінки, лавки.
Завершальна частина заняття, що займає від 9 до 16% часу, забезпечувала поступове зниження фізичного навантаження до рівня, близького до початкового рухового режиму, на якому знаходилися діти. Для цього використовувалися вправи, сприяючі прискоренню відновного процесу.
В процесі корекції порушень постави школярів молодших класів широко використовуються і рухливі ігри.
Рухливі ігри включалися в щоденні заняття по одній-дві гри. В той же час, рухливі ігри проводилися як самостійне заняття один раз на тиждень. Тривалість заняття - 45 хвилин. При включенні рухливих ігор у зміст занять використовувалися наступні методичні прийоми:
відповідність характеру гри віку дітей;
підбір ігор відповідно до лікувально-педагогічних і виховних завдань;
чітке пояснення правив і розподіл ролей;
контроль керівником за виконанням правил гри її учасниками;
дотримання фізіологічних закономірностей адаптації до навантажень.
Включення рухливих ігор в заняття з школярами є обґрунтованим і доцільним з ряду причин. По-перше, вплив гри сприятливо позначається на функціональному стані організму дітей, на вдосконаленні функцій серцево-судинної і дихальної систем. По-друге, як засіб лікувальної фізичної культури рухлива гра володіє цілою низкою якостей, серед яких найважливіше місце займає висока емоційність гравців. Під час гри дитина отримує позитивний заряд емоцій - це задоволення від м’язової роботи в грі, відчуття бадьорості та енергії, можливість дружнього спілкування в колективній грі, досягнення поставленої в грі мети. Окрім цього, здійснюється комплексна дія на моторику і нервово-психічну сферу дитини. По-третє, при проведенні рухливих ігор вирішуються такі конкретні завдання, як зміцнення опорно-рухового апарату дітей, посилення м'язового корсета хребта, поліпшення функції дихання, серцево-судинної системи. Ігри, що у зв'язку з цим включаються в заняття, носили цілеспрямований характер (наприклад, ігри на збереження правильної постави, зміцнення м'язів спини), а також тренувальний.
Проте, при проведенні рухливих ігор треба враховувати деякі методичні вказівки, а саме: заохочувати правильну поставу дітей, красиве положення голови і тулуба під час ходьби і вправ, чіткість виконання правил гри.
Не можна давати в грі активні ролі слабким або втомленим дітям. Використовувати їх як своїх помічників (в ролі "суддів").
При розподілі ролей в грі, подачі команд необхідно враховувати ступінь збудливості дітей. Із збудженими дітьми тон розмови керівника повинен бути неголосний, строгий, а з боязкими, тихими дітьми - заохочувальний, м'який.
Не загострювати увагу групи дітей на успіхах в грі соромливої дитини з метою його заохочення. Це може привести до зворотного, небажаного результату: дитина втрачається, замикається. Таку дитину краще підбадьорювати і хвалити тихо, без свідків.
Враховувати реакцію організму дітей на заняття рухливими іграми.
Суть масажу і механізм його дії обумовлюють можливість активного використання цього засобу в процесі корекції порушень постави.
При різних видах порушень постави в сагиттальній площині ефективним виявляється застосування лікувального класичного масажу, завданнями якого є зміцнення м'язів спини, живота, шиї, нижніх кінцівок; підвищення загального тонусу організму.
При кожному виді порушень постави використовувалися прийоми масажу, різні за характером їх виконання. У свою чергу, характер виконання прийомів визначався трьома основними компонентами: силою тиску, темпом, тривалістю. У методиці детально викладена процедура виконання масажу при різних видах порушень постави і подані методичні вказівки, дотримання яких необхідне для досягнення бажаного результату.
У процесі корекції порушень постави молодших школярів широко використовуються фізичні вправи і рухливі ігри. Ці форми фізичного виховання включають в заняття з урахуванням вікових і індивідуальних особливостей дітей. Підбір вправ і ігор здійснюється згідно поставлених на занятті завдань; виконуються фізичні вправи і проводяться рухливі ігри відповідно до методичних рекомендацій. Процес корекції порушеної постави передбачав три періоди - вступний, основний і завершальний. Тривалість кожного періоду склала відповідно 3 і 5 тижнів, протягом яких з школярами проводилися спеціально підібрані вправи, спрямовані на виправлення наявного дефекту постави. Вправи відповідали віковим і індивідуальним особливостям дітей, узгоджувалися із завданнями періоду і проводилися з врахуванням методичних рекомендацій. Подібні фізичні вправи були включені в кожне заняття. Такий підхід до організації процесу корекції порушень постави дозволив дати позитивну відповідь на питання про доцільність і ефективність використання фізичних вправ у поєднанні з масажем, в плановому фізичному вихованні молодших школярів.
Для того, щоб підтвердити ефективність розробленої методики масажу відповідно до виду порушення постави, потрібно було перш за все досліджувати початковий стан постави молодших школярів. Відомо, що дослідження стану постави полягає у визначенні виду постави. З цією метою зазвичай використовують спеціальні методи - візуальний і вимірник. Виходячи з мети нашої роботи, візуальний метод визначення виду постави не достатній для отримання коректних висновків. Разом з тим ми не заперечуємо, можливість застосування цього методу при дослідженні стану постави школярів, оскільки перед вимірюванням глибини фізіологічних вигинів хребта слід оглянути дитину. Визначити вид постави і виявити ступінь її порушення в лінійних одиницях дозволяє вимірювальний метод, заснований на даних інструментального обстеження.
Дані науково-методичної літератури показують, що вимірювання на хребті можуть здійснюватися за допомогою спеціальних приладів - антропометра (З.П. Ковалькова), циркуля-гоніометра (В.А. Гамбурцев). У справжньому експериментальному дослідженні для вимірювання величин в сагиттальній площині використовувався прилад контролю постави, застосування якого в загальноосвітній середній школі, на наш погляд, має певні переваги в порівнянні з іншими вимірювальними приладами. По-перше, ПКО простий в обігу і не вимагає спеціальної підготовки для роботи з ним на відміну від циркуля-гоніометра. По-друге, за допомогою ПКО можливе одночасне вимірювання величин вигинів хребта і його довжини, тоді як антропометром величини вимірюються послідовно. По-третє, вимірювальна площина приладу дозволяє дитині приймати правильну поставу при її вимірюванні.
В ході констатуючого педагогічного експерименту була визначена вікова динаміка порушень постави. Так, в перших класах кількість дітей що мають порушення постави, склало 14%, в других - 24%, і в третіх класах - 43%. Результати дослідження показали, що процентна кількість дітей, що мають порушення постави, збільшується з віком, у зв'язку із змінами режиму дня дітей і впливом анатомічних, фізіологічних і соціальних чинників.
Отримане в ході дослідження стану постави учнів, цифрові дані про нормальні величини фізіологічних вигинів хребта були систематизовані і представлені в таблиці 1.
У результатах вимірювання нормальних величин фізіологічних вигинів хребта спостерігаються недостовірні відмінності між експериментальною і контрольною групами (Р>0,05). Цифрові дані про нормальні величини фізіологічних вигинів хребта відповідають прийнятим нормам фізіологічних вигинів хребта при правильній поставі.
Таблиця 1. Нормальні величини фізіологічних вигинів хребта у дітей 9-10 років (п = 20)
| Вигини хребта | Результати вимірювання | |||
| експериментальна група | контрольна група | між ЕГ і КГ | ||
| М±m | М± m | t | Р | |
| Шийний лордоз (мм) | 33,4±0,42 | 33,7± 0,33 | 0,57 | > 0,005 |
| Поперековий лордоз (мм) | 37,5±0,39 | 37,2± 0,33 | 0,30 | > 0,005 |
Статистичний аналіз результатів вимірювання порушеної постави у дітей також не виявив достовірних відмінностей у величинах як шийного, так і поперекового лордозів хребта (Р>0,05). Це свідчить про вірне формування експериментальної і контрольної груп. В ході експерименту усередині кожної групи були виділені наступні види порушень постави в агиттальній площині:
1) сутулувата;
2) лордотична;
3) кіфотична. Процентне співвідношення видів порушеної постави в експериментальній і контрольній групах представлене на малюнках 1 і 2.
При вимірюваннях фізіологічних вигинів хребта в кінці педагогічного експерименту були зафіксовані зміни, представлені в таблиці 2.
Кіфотична 45% Лордотична 30%
Мал.1 Порушення постави в сагиттальній площині у дітей 9-10 років експериментальної групи (п =20)
Кіфотична 35% Лордотична 35%
Мал.2. Порушення постави в сагиттальній площині у дітей 9-10 років контрольної групи (п =20)
Таблиця 2. Зміни величин фізіологічних вигинів хребта у дітей 9-10 років в ході педагогічного експерименту (п =20)
| Вигини хребта | Групи | Результати вимірювання | t | Р | Між ЕГ і КГ після експерименту | ||
| до експерименту | після експерименту | ||||||
| М ± m | М ± m | t | Р | ||||
| Шийний лордоз (мм) | ЕГ | 42,2 ± 1,57 | 35,0 ± 0,52 | 4,31 | < 0,05 | 2,36 | < 0,05 |
| кг | 42,1 ± 1,47 | 37,2 ± 0,77 | 2,91 | < 0,05 | |||
| Поперековий лордоз (мм) | ЕГ | 44,9 ± 1,68 | 38,4 ± 0,62 | 3,64 | < 0,05 | 2,11 | < 0,05 |
| КГ | 44,5 ± 1,57 | 40,3 ± 0,65 | 2,44 | < 0,05 | |||
Окрім цього, після закінчення педагогічного експерименту четверо дітей ЕГ мали величини вигинів хребта відповідні їх нормі, тоді як в КГ тільки у одного школяра зафіксовані нормальні величини фізіологічних вигинів.
Таким чином, порівняння отриманих експериментальних даних дозволяє зробити наступний висновок. Процес корекції порушень постави у школярів проходив найуспішніше в експериментальній групі, де застосовувався масаж, відповідний виду постави у поєднанні із спеціальними фізичними вправами в порівнянні з контрольною, де застосовувалися тільки фізичні вправи.
В ході педагогічного експерименту було проведено дослідження фізичного розвитку дітей з порушеннями постави в сагиттальній площині. Для перевірки ефективності корекції порушеної постави засобами фізичного виховання і масажем є важливим прослідкувати динаміку фізичного розвитку.
Первинні і повторні обстеження школярів здійснювалися вранці після прийому легкого сніданку, одним і тим же інструментарієм.
Аналіз результатів обстеження дітей (їх довжини і маси тіла, ЖЕЛ і сили м'язів), отриманих на початку педагогічного експерименту, показав відсутність достовірних відмінностей між експериментальною і контрольною групами (Р>0,05).
Дані фізичного розвитку школярів молодших класів, отримані в кінці педагогічного експерименту, систематизовані в таблиці 3, (фізичний розвиток дівчаток) і в таблиці 4, (фізичний розвиток хлопчиків).
Аналізуючи результати педагогічного експерименту, було виявлено, що в обох групах спостерігається позитивне зрушення в ознаках фізичного розвитку (Р<0,05).
Так, ЖЕЛ дівчаток експериментальної групи збільшилася на 0,35л, контрольною на 0,13л по відношенню до аналогічних показників на початку педагогічного експерименту.
Сила кисті правої руки у дівчаток ЕГ зросла на 2,0кг, КГ - 1,6кг; сила кисті лівої руки - ЕГ - 2,4кг, КГ - 1,8кг.
Динаміка зростання результатів станової сили дівчаток склала: ЕГ - 6,8кг; КГ - 2,7кг.
Приріст результатів ознак фізичного розвитку хлопчиків був наступним:
ЖЕЛ в ЕГ - 0,33л; у КГ - 0,15л;
показники сили кисті правої і лівої рук виявилися рівними і склали як в ЕГ, так і в КГ - 1,8кг і 2,0кг відповідно. Окрім цього в результатах вимірювання сили кисті правої руки відсутні достовірні відмінності між ЕГ і КГ (Р>0,05); - станової сили в ЕГ - 8,8кг; у КГ - 4,6кг.
Таблиця 3. Зміни довжини і маси тіла, життєвої ємкості легенів і динамометрії у дівчаток 9-10 років (п = 10)
| Показники | 43 | Результати вимірювання | t | Р | Між | ||||
| я я | до експерименту | після експерименту | ЕГ | і КГ | |||||
| Е | М | + m | М ± | m | t | Р | |||
| 1. Ріст (см) | ЕГ | 137,00 | ± 1,52 | 139,22 ± | 1,39 | 1,08 | > 0,05 | 0,24 | > 0,05 |
| КГ | 136,95 | ± 1,12 | 138,80 ± | 1,05 | 1, 20 | > 0,05 | |||
| 2. Вага (кг) | ЕГ | 28,82 | ± 1,14 | 30,89 ± | 0,99 | • 1,37 | > 0,05 | 0,25 | > 0,05 |
| КГ | 29,97 | ± 0,70 | 31,20 ± | 0,71 | 1,23 | > 0,05 | |||
| 3. Життєва ємкість легенів (л) | ЕГ | 1,65 | ± 0,07 | 2,00 ± | 0,06 | 3,89 | < 0,05 | 2,73 | < 0,05 |
| КГ | 1,66 | ± 0,03 | 1,79 ± | 0,05 | 2,32 | < 0,05 | |||
| 4. Сила правої руки (кг) | ЕГ | 14,0 | ± 0,63 | 16,0 ± | 0,49 | 2,50 | < 0,05 | 0,26 | > 0,05 |
| КГ | 14,2 | ± 0,53 | 15,8 ± | 0,60 | 2,01 | > 0,05 | |||
| 5. Сила лівої руки (кг) | ЕГ | 11,4 | ± 0,57 | 13,8 ± | 0,44 | 3,33 | < 0,05 | 0,26 | > 0,05 |
| КГ | 11,8 | ± 0,53 | 13,6 + | 0,62 | 2,22 | > 0,05 | |||
| 6. Станова сила (кг) | ЕГ | 37,2 | ± 1,48 | 44,0 ± | 1,2 | 3,58 | < 0,05 | 2,50 | < 0,05 |
| КГ | 37,9 | ± 0,68 | 40,6 ± | 0,64 | 2,89 | < 0,05 | |||
Таблиця 4. Зміни довжини і маси тіла, життєвої ємкості легенів і динамометрії у хлопчиків 9-10 років (п = 10)
| Показники | групи | Результати вимірювання | t | Р | Між ЕГ і КГ | ||
| до експерименту | після експерименту | ||||||
| М±m | М ±m | t | Р | ||||
| 1. Ріст (см) | ЕГ | 136,90 ± 1,27 | 139,1 ±1,25 | 1,24 | > 0,05 | 0,10 | > 0,05 |
| КГ | 137,55±0,73 | 139,25 ±: 0,76 | 1,61 | > 0,05 | |||
| 2. Вага (кг) | ЕГ | 28,56±0,86 | 31,25 ±0,81 | 2,14 | > 0,05 | 0,57 | > 0,05 |
| КГ | 228±0,78 | 30,6 ±0,79 | 1,18 | > 0,05 | |||
| 3. Життєва ємкість легенів (л) | ЕГ | 1,87±0,07 | 2,2 ±0,09 | 3,09 | < 0,05 | 2,27 | < 0,05 |
| КГ | 1,83±0,05 | 1,98 ±0,05 | 2,32 | < 0,05 | |||
| 4. Сила правої руки (кг) | ЕГ | 16,2±0,72 | 18,0 ±0,75 | 1,74 | > 0,05 | 0,18 | > 0,05 |
| КГ | 16,4±0,79 | 18,2 ±0,82 | 1,58 | > 0,05 | |||
| 5. Сила лівої руки (кг) | ЕГ | 13,6±0,62 | 15,6 ±0,55 | 2,41 | < 0,05 | 1,10 | > 0,05 |
| КГ | 14,4±0,47 | 16,4 ±0,47 | 2,99 | < 0,05 | |||
| 6. Станова сила (кг) | ЕГ | 46,8±1,55 | 55,6 ±1,41 | 4, 20 | < 0,05 | 2,35 | < 0,05 |
| КГ | 46,6±1,33 | 51,2 ±1,24 | 2,53 | < 0,05 | |||
При цьому в ЕГ показники ЖЕЛ і станової сили на 10% і 8% відповідно вище (як у дівчаток, так і у хлопчиків), ніж в Кг. В той же час в показниках зросту і ваги тіла істотних відмінностей між групами не виявлено.
Отримані результати дослідження фізичного розвитку школярів з порушеннями постави в сагиттальній площині вказують на його покращення при систематичних заняттях як фізичними вправами, так і в поєднанні їх з масажем. Застосування масажу у поєднанні з фізичними вправами надало позитивну дію на дихальну систему, а також на силові показники учнів, ніж виконання лише фізичних вправ без масажу.
Дослідження фізичної підготовленості дітей молодшого шкільного віку проводилося з метою виявлення переваги або недоліку вживаних засобів корекції порушень постави в сагиттальній площині.
Рівень розвитку фізичних якостей оцінювався за показниками швидкості, витривалості, швидкісно-силових якостей, гнучкості і динамічної сили.
Для оцінки розвитку фізичних якостей на початку і в кінці навчального року учням пропонувалося виконати контрольні тести.
За наслідками проведених на початку навчального року тестів, представлених в таблиці 5, (дівчатка) і в таблиці 6, (хлопчики), діти мали рівень фізичної підготовленості нижче середнього. Це пов'язано з низькою руховою активністю дітей, яка обумовлена їх способом життя і недостатньою руховою активністю. Статистичний аналіз результатів проведених тестів виявив недостовірні відмінності за всіма показниками фізичних якостей між ЕГ і КГ (Р>0,05).
Після закінчення педагогічного експерименту результати контрольних тестів показали приріст по всіх оцінюваних фізичних якостях Р<0,05).
Так, динаміка зростання результатів фізичних якостей у дівчаток була наступною:
у показниках швидкості приріст результатів склав в ЕГ - 0,27с, в КГ - , 19с;
у показниках витривалості приріст результатів в ЕГ - 16,2с, КГ - 8,9с;
приріст результатів швидкісно-силових якостей в ЕГ - 10,2см, в КГ - 6,7см;
у показниках динамічної сили - ЕГ - 2,1 разу, в КГ - 2,4 разу;
у показниках гнучкості в ЕГ і КГ приріст результатів склав 6 і 3,5 см відповідно.
Динаміка зростання результатів фізичних якостей у хлопчиків виявилася наступною:
у показниках швидкості приріст результатів в ЕГ і КГ склав 0,24с для обох груп;
у показниках витривалості приріст результатів склав в ЕГ - 11,5с, в КГ - 5,9с;
приріст результатів швидкісно-силових якостей в ЕГ - 8,9см, в КГ - 5,6см;
у показниках динамічної сили - ЕГ - 3,2 разу, в КГ - 2,7 разу;
у показниках гнучкості в ЕГ і КГ приріст результатів склав 4,1см і 2,6см відповідно.
Таким чином, результати дослідження фізичної підготовленості дітей молодшого шкільного віку з порушеннями постави в сагиттальній площині дають достатні підстави для того, щоб зробити наступний висновок: масаж підсилює дію фізичних вправ і позитивно впливає на покращення фізичної підготовленості учнів з порушенням постави.
Таблиця 5. Зміни фізичної підготовленості дівчаток 9-10 років
(п = 10)
| Тести | Груп | Результати вимірювання | t | Р | Між ЕГ і КГ після експерименту | ||
| до експерименту | після експерименту | ||||||
| Е | М±m | М ± m | t | Р | |||
| 1. Біг 30 м (с) | ЕГ | 6,10±0,04 | 5,83 ± 0,06 | 3,97 | < 0,05 | 2,50 | <0,05 |
| КГ | 6,21±0,05 | 6,02 ± 0,05 | 2,57 | < 0,05 | |||
| 2. Біг 1000 м (с) | ЕГ | 334,7±1,97 | 318,5 ± 1,51 | 6,53 | < 0,05 | 2,46 | <0,05 |
| КГ | 333,6±1,88 | 324,7 ± 2,02 | 3,23 | < 0,05 | |||
| 3. Стрибок в довжину з місця (см) | ЕГ | 141,6±1,79 | 151,8 ± 1,58 | 4,31 | < 0,05 | 2,30 | <0,05 |
| КГ | 139,4+1,96 | 146,1 ± 1,91 | 2,45 | < 0,05 | |||
| 4. Підтягання на канаті (к-ть. раз) | ЕГ | 5,8±0,68 | 7,9 ± 0,62 | 2,28 | < 0,05 | 2,4 | <0,05 |
| КГ | 5,7±0,58 | 8,1 ± 0,54 | 2,34 | < 0,05 | 2,68 | <0,05 | |
| 5. Нахил тулуба (см) | ЕГ | -0,3±0,69 | 6,3 ± 0,76 | 5,82 | < 0,05 | 2,80 | <0,05 |
| КГ | -0,2±0,060 | 3,7 ± 0,53 | 4,39 | < 0,05 | |||
Зміни фізичної підготовленості хлопчиків 9-10 років
(п = 10)
| Тести | Групи | Результати вимірювання | t | Р | Між ЕГ і КГ після експерименту | ||
| до експерименту | після експерименту | ||||||
| М±m | М± m | t | Р | ||||
| 1. Біг 30 м (с) | ЕГ | 5,93±0,08 | 5,69± 0,05 | 2,67 | < 0,05 | 1,10 | >0,05 |
| КГ | 5,84±0,06 | 5,60+ 0,07 | 2,79 | < 0,05 | |||
| 2. Біг 1000 м (с) | ЕГ | 299,8±2,32 | 288,3± 2, 19 | 3,61 | < 0,05 | 2,41 | <0,05 |
| КГ | 300,5±1,53 | 294,6± 1,44 | 2,81 | < 0,05 | |||
| 3. Стрибок в дов-жину з місця (см) | ЕГ | 153,3±2,08 | 162,2± 1,71 | 3,30 | < 0,05 | 2,28 | <0,05 |
| КГ | 151,6±1,39 | 157,2± 1,38 | 2,86 | < 0,05 | |||
| 4. Підтягання на канаті (к-ть. раз) | ЕГ | 11,5±0,70 | 14,7± 0,69 | 3,26 | < 0,05 | 0,23 | 0, 05 |
| КГ | 11,8±0,56 | 14,5± 0,55 | 3,43 | < 0,05 | |||
| 5. Нахил тулуба (см) | ЕГ | 1,3±0,74 | 5,4t 0,68 | 4,04 | < 0,05 | 2,45 | <0,05 |
| КГ | 0,5±0,64 | 3,1±0,62 | 2,91 | < 0,05 | |||
Дослідження стану постави молодших школярів полягало у вимірюванні глибини шийного і поперекового лордозів. В результаті вимірювань, проведених за допомогою ПКО, були виділені види порушень постави в сагиттальній площині: сутулувата постава, лордотическа, кіфотична. Види порушень виявлялися усередині контрольної і експериментальної груп. Після закінчення педагогічного експерименту були отримані дані, що розкривають динаміку зниження величин фізіологічних вигинів хребта. Згідно з отриманими результатами, процес корекції постави молодших школярів успішніше протікав в експериментальній групі, де масаж застосовувався відповідно до наявного виду порушення.
Проведене дослідження дозволило встановити, що рівень фізичного розвитку дітей з порушенням постави в сагиттальній площині виявляється нижче середнього. Позитивне зрушення в показниках фізичного розвитку (ЖЕЛ, станової сили, сили кисті рук) досягається шляхом систематичних занять фізичними вправами. Про це свідчать отримані експериментальні дані контрольної групи. Разом з тим, динаміка фізичного розвитку школярів з порушеною поставою протікає інтенсивніше при поєднанні фізичних вправ з масажем, який застосовувався в експериментальній групі.
Рівень фізичної підготовленості дітей з порушеннями постави на початку педагогічного експерименту не відповідав нормі. Цей висновок ґрунтується на результатах контрольних тестів, проведених в експериментальній і контрольній групах. Після закінчення педагогічного експерименту в обох групах спостерігається покращення результатів за всіма оцінюваними фізичними якостями. Приріст показників виявився вищим в експериментальній групі.
Проведені в ході педагогічного експерименту дослідження підтверджують ефективність розробленої нами методики масажу відповідно до виду порушення постави. Поєднання фізичних вправ і масажу у фізичному вихованні школярів підвищує ефективність процесу корекції порушень постави в сагиттальній площині.
1. Встановлено, що стан постави школярів молодших класів істотно погіршується в процесі навчання в школі. Відсоток дітей з порушеною поставою у 1-му класі складає 14%, в 2-му - 24% і в 3-му - 43% від загальної кількості дітей цієї вікової групи.
2. Виявлено, що школярі молодших класів з порушеною поставою мали середній рівень фізичного розвитку (зростання - 137,1см, вага - 29,2кг). Проте, діти з високим зростанням і дефіцитом маси тіла мали порушення постави частіше в порівнянні з однолітками з нормальним фізичним розвитком.
Учні молодших класів з порушеною поставою мали рівень розвитку швидкості, витривалості, динамічної сили і гнучкості нижче за середні величини у віково-статевих групах.
Найбільша ефективність методики виправлення порушень постави, заснованої на поєднання комплексів спеціальних фізичних вправ і різних за характером масажних прийомів, що виконуються залежно від виду порушення, досягається в групі продовженого дня за наступних умов:
заняття спеціальними фізичними вправами протягом 45 хвилин п'ять разів на тиждень при об'ємі занять 180 годин в рік;
два курси масажу в рік по 15 сеансів; тривалість окремого сеансу масажу повинна складати 8-15 хвилин.
3. Ефективність методики корекції порушень постави на основі комплексу фізичних вправ і масажу підтверджується результатами педагогічного експерименту. Встановлено виражене зменшення величин фізіологічних вигинів хребта в експериментальній групі: шийний лордоз з 42,211,57мм на 35,0±0,52мм, поперековий лордоз з 44,9±1,68мм на 38,4±0,62мм. Відповідні показники у дітей в контрольній групі, що займалися тільки фізичними вправами і не що проходили курси масажу склали: з 42,1+1,47мм на 37,2±0,77мм і з 44,5±1,57мм на 40,3±0,65мм (Р<0,05).
4. Виявлено, що застосування фізичних вправ у поєднанні з масажем наддало позитивну дію більшою мірою на дихальну систему, а також на силові показники учнів, ніж виконання тільки фізичних вправ без масажу. Так, в експериментальній групі життєва ємкість легенів у дівчаток склала 2,00±0,0бл, станова сила 44,0±1, 20кг, що вище, ніж в контрольній - ЖЄЛ на 0,21л і становій силі на 3,4кг. У хлопчиків експериментальної групи життєва ємкість легенів склала 2, 20±0,09л, станова сила 55,6+1,41кг, тоді як в контрольній - ЖЄЛ 1,98+0,05л і станова сила 51,2+1,24кг (Р<0,05).
5. Виявлені достовірні відмінності (Р<0,05) в поліпшенні результатів показників рівня фізичної підготовленості експериментальної і контрольної груп. Найбільший приріст показників в експериментальній групі у дівчаток спостерігався: у бігу на 30м - 0, 19с; у бігу на 1000м - 6,2с; у стрибку в довжину з місця - 5,7см; у нахилі тулуба - 2,6см. У експериментальній групі у хлопчиків: у бігу на 1000м - 6,3с; у стрибку в довжину з місця - 5см; у нахилі тулуба - 2,28см.
1. Аксенова Н.Г. Дифференцированная методика лечебной физической культуры при кифотической деформации позвоночника частично фиксированной формы у детей. Дисс... к. п. н. - М., 1984. - 136с.
2. Арсланов В.А. Осанка, рабочая поза и здоровье // Методическое пособие. - Казань, 1987. - 42с.
3. Баранов В.М. В мире оздоровительной физкультуры. - 2-е изд., перероб. и доп. - К.: Здоровье, 1991. -133с.
4. Белая Н.А. Руководство по лечебному массажу. - М.: Медицина, 1983. - 288с.
5. Борисенко А.Ф., Цвек С.Ф. Руховий режим учнів початкових класів. Навчальний посібник. - 2-ге вид. перероб. і доп. - К.: Радянська школа, 1989. - 190с.
6. Бубела О. Ю.700 вправ для формування правильної постави. Навчально-методичний посібник. -Львів: Українські технології, 2002. -164с.
7. Бурмистрова Н.И. Профилактика нарушений осанки: физкультминутки на уроках с шестилетними школьниками // Физическая культура в школе. - 1990. - № 9. - С.4 9-52.
8. Буровых А.Н. О правильной осанке у детей дошкольного возраста // Дошкольное воспитание. 1970. - № 2. - С.26-27.
9. Буровых А.Н. Профилактика и коррекция нарушений осанки в режиме дня школы-интерната. АКД - М, 1967. - 23с.
10. Вайнер Э.Н. Общая валеология: Учебник. - Липецк: Липецкое издательство, 1998. - 183с.
11. Валеологическая система сохранения здоровья населения России // Валеология. - 1996. - С.7-18.
12. Васичкин В.И. Справочник по массажу. - СПб: Гиппократ, 1996. - 176с.
13. Вербов А.Ф. Лечебный массаж. - М.: Селена -, 1996. - 288с.
14. Вернштейн Н.А. О построении движений. М.: Медгиз., 1947. - 162с.
15. Гамбурцев В.А. Гониометрия человеческого тела. - М.: Медицина, 1973. - 200с.
16. Гамза И.А. Физическое воспитание учащихся с нарушенной осанкой // Методические рекомендации для студентов. - Минск, 1982. - 29с.
17. Дега В. Пороки осанки // Многотомное руководство по ортопедии и травматологии. Т. II. / Под ред. М.В. Волкова. - М.: Медицина, 1968. - С.267-300.
18. Дубогай О.Д., Завацький В. Ы., Корон Ю.О. Методика фізичного виховання студентів віднесених за станом здоров’я до спеціальної медичної групи. Навчальний посібник. - Луцьк: Надетир’я, 1995. -220с.
19. Душанин С.А., Пирогова С.А., Иващенко Л.Я. Самоконтроль физического состояния. - К.: Здоров’я, 1980. -120с.
20. Душанин С.А., Пирогова С.А., Иващенко Л.Я. Тренировочные программы для здоровья. - К., 1985. -18с.
21. Икова В.В. Лечебная физическая культура при дефектах осанки и сколиозах у школьников. - Л.: Медгиз, 1963. - 64с.
22. Каптелин А.Ф. Предупреждение деформаций позвоночника в передне-заднем направлении усиления (кифоза и лордоза) / Профилактика некоторых деформаций опорно-двигательного аппарата у детей. - М., 1962. - С.17-23.
23. Каптелин А.Ф. Восстановительное лечение (лечебная физкультура, массаж и трудотерапия) при травмах и деформациях опорно-двигательного аппарата. - М.:
24. Ковалькова З.П. Методические указания для определения осанки детей школьного возрастаизмерительным способом и основные принципы методики лечебной физической культуры для восстановления правильной осанки при ее отклонениях. - Харьков, 1955. - 14с.
25. Лечебная физическая культура / Под ред. В.А. Епифанова. - М.: Медицина, 1987. - 528с.
26. Лечебная физическая культура при заболеваниях в детском возрасте / Под ред. С.М. Иванова. - М.: Медицина, 1983. - 400с.
27. Лечебная физическая культура. Учеб. для ин-тов физ. культ. / Под ред. С.Н. Попова. - М.: Физкультура и спорт, 1988. - 271с.
28. Ловейко И.Д., Фонарев М.И. Лечебная физическая культура при заболеваниях позвоночника у детей. - Л.: Медицина, 1988. - 144с.
29. Мирхайдарова Л.Г. Воспитание осанки у детей младшего школьного возраста средствами гимнастики. Дисс... к. п. н. - Волгоград, 1997. - 135с.
30. Огнистий А.В. Атлас загально-розвиваючих вправ. Навчально-методичний посібник - Тернопіль: ТНПУ, 2004. - 148с.
31. Огнистий А.В., Огниста К.М., Кривокульський О.І., Божик М.В. Основи професійно-прикладної фізичної підготовки. Навчальний посібник. - Тернопіль: ТНПУ, 2007. - 104с.
32. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів “Основи здоров’я та фізична культура”1-11 класи. - К.: Початкова школа, 2001. - 112с.
33. Рипа М.Д. Занятия физической культурой со школьниками, отнесенными к специальной медицинской группе. - М.: Прсвещение, 1988. - 175с.
34. Сердюков О.Э. Обоснование модельных характеристик физического состояния младших школьников и разработка методики их достижения. АКД. - М., 1993. - 19с.
35. Справочник по детской лечебной физкультуре / Под ред.М.И. Фонарева. - Л.: Медицина, 1983. - 360с.
36. Тюрин М.А., Васичкин В.И. Техника массажа. - М.: МТР, 1997. - 160с.
37. Фомин Н.А., Филин В.П. Возрастные основы физического воспитания. - М.: Физкультура и спорт, 1972. - 175с.
38. Фонарев М.И. Фонарева Т.А. Лечебная физкультура при детских заболеваниях. - Л.: Медицина, 1981. - 280с.
39. Шиян Б.М. Методика фізичного виховання школярів. Практикум. - Львів: Світ, 1993. -184с.
40. Шиян Б.М. Теорія і методика фізичного виховання школярів. Частина І. - Тернопіль: Навчальна книга - Богдан, 2001. - 272с.
41. Шиян Б.М. Теорія і методика фізичного виховання школярів. Частина ІІ. - Тернопіль: Навчальна книга - Богдан, 2001. - 248с.
42. Шлемин A. M. Исследование и воспитание осанки подростков. АКД. - М., 1947. - 20с.
43. Шубина З.М. Воспитание осанки учащихся начальных классов школы продленного дня в процессе учебно-воспитательной работы. АКД. - М. 1975. - 24с.
Додаток 1
ВПРАВИ ДЛЯ ФОРМУВАННЯ І ЗАКРІПЛЕННЯ НАВИКУ ПРАВИЛЬНОЇ ПОСТАВИ.
1. Стоячи біля стіни або гімнастичної стінки. В. п. - основна стійка. Прийняти правильну поставу, торкаючись спиною стіни (стінки). При цьому лопатки, сідниці, гомілки ніг і п'яти повинні фіксуватися стінки, голова відведена. Правильність постави контролюється самою дитиною у дзеркалі, інструктором ЛФК, одним з дітей по вказівці інструктора.
2. Стоячи біля стіни, прийняти правильну поставу. Закрити очі, зробити крок вперед, Знову прийняти правильну поставу. Розплющити очі - перевірити правильність постави, виправити відмічені дефекти.
3. Прийняти правильну поставу, зробити 2-3 кроки вперед, сісти, встати. Знову прийняти правильну поставу. Ту ж вправу можна робити, як і передування, із закритими очима.
4. Прийняти правильну поставу біля гімнастичної стінки. Зробити 2-3 кроки вперед, розслабити послідовно м'язи шиї, плечей, рук і тулуба. Знову прийняти правильну поставу. Перевірити поставу, виправити дефекти.
5. Стоячи у гімнастичної стінки, прийняти правильну поставу. Підвестися на носки, утримуючись в цьому положенні 3-5 секунд. Повернення в вихідне положення.
Вправи даються згідно І. Д. Ловейко, М.І. Фонареву (1988).
6. Та ж вправа, але без гімнастичної стінки.
7. Прийняти правильну поставу, сісти, розвівши коліна в сторони і зберігаючи пряме положення голови та хребта. Поволі встати, прийняти правильну поставу, перевіряючи себе перед дзеркалом.
8. Стоячи в правильній поставі, покласти на голову мішечок з піском. Сісти, прагнучи не упустити мішечок. Встати в вихідне положення.
9. Ходьба з мішечком на голові із зупинками для контролю правильної постави.
Ходьба з мішечком на голові з переступанням через перешкоди - мотузочок, гімнастичну лавку і тому подібне.
Стоячи в правильній поставі з мішечком на голові напроти партнера. Перекидання і ловля м'яча із збереженням правильної постави, прагнучи не упустити мішечок з голови.
Ходьба з мішечком на голові з виконанням завдання: у напівприсіді, з високим підняттям колін, перехресним кроком, боком, приставним кроком і так далі.
Лежачи на спині з симетричним розташуванням тіла щодо хребта, руки вздовж тулуба. Підвести голову і плечі - перевірити правильність розташування тіла.
Лежачи на спині, прийняти правильну позу, притиснути поперекову частину до підлоги. Перехід в положення сидячи із збереженням прямої спини. Встати, зберігаючи правильну поставу.
У положенні лежачи на спині, зігнути ліву ногу в колінному і тазостегновому суглобах, схопивши коліно руками, притиснути до живота, одночасно притиснути до підлоги поперекову область. Повернутися в вихідне положення. Те ж з правою ногою.
Лежачи на спині, прийняти правильне положення. Перевірити його, підводячи голову і плечі. Обернутися "колодою" на живіт, підвести голову і плечі, кисті до плечей. Лягти на живіт, обернутися "колодою" на спину. Перевірити і виправити положення тіла.
Сидячи на гімнастичній лаві біля стіни, прийняти правильну поставу (потилиця, між лопаткова область, сідниці притиснуті до стіни, голова вертикально вгору, плечі на одному рівні). Правильність постави перевіряється інструктором або одним з дітей.
Та ж вправа. Після фіксування правильної постави розслабити послідовно м'язи шиї, плечового поясу, спини і живота. Закрити очі і по команді прийняти правильне положення тіла. Розплющити очі і перевірити поставу.
Сидячи на гімнастичній лавці, прийняти правильну поставу, покласти на голову мішечок з піском. Утримуючи мішечок правильним положенням голови і тіла, встати, зробити вперед 1-2 кроки, повернутися назад, сісти на лавку.
Сидячи на гімнастичній лавці напроти один одного, прийняти правильну поставу, покласти мішечки з піском на голову, узяти в обидві руки м'яч. Кидки м'яча від грудей обома руками партнерові і ловля м'яча із збереженням правильної постави, не упускаючи мішечок.
ЗАГАЛЬНО РОЗВИВАЮЧІ ГІМНАСТИЧНІ ВПРАВИ.
I. Вправи для м'язів поясу верхніх кінцівок
Вихідне положення стоячи:
1. П'яти разом, носки нарізно, руки опущені вздовж тулуба (основна стійка). Руки через сторони вгору, повернення в вихідне положення.
2. Руки до плечей, кисті стиснуті в кулак. Почергове розгинання рук вгору.
3. Права рука піднята вгору, ліва опущена. Зміна положення рук.
4. Руки зігнуті в ліктях, кисті у плечей. Кругові рухи зігнутими руками вперед, потім назад.
5. Руки випрямлені вперед, скрестні рухи рук і відведення їх в сторони.
6. Ноги нарізно на ширині плечей або ширше за плечі. Руки зігнуті в ліктях перед грудьми, пальці торкаються кінчиками, долоні випрямлені. Відведення ліктів ривками назад.
7. Те ж, що і у вправі 6, але з поворотами тулуба управо і вліво.
8. Руки опущені вздовж тулуба. Кругові рухи рук.
9. Права нога попереду, ліва ззаду, руки зігнуті в ліктях, кисті в кулак, ліва рука попереду, права - позаду. Почергове різке розгинання рук вперед - "бокс".
Вихідне положення сидячи:
1. Руки опущені вздовж тулуба, ноги випрямлені і розставлені нарізно під кутом 30-40°. Руки через сторони вгору, повернення в вихідне положення.
2. Та ж вправа з хлопком рук над головою.
3. Кисті рук за головою. Випрямляння рук в сторони, вгору, прогнутися в грудях, повернутися у вихідне положення.
4. Руки на поясі - відвести лікті назад, прогнутися, повернутися в вихідне положення.
Вихідне положення лежачи:
1. Лежачи на животі, кисті рук біля плечей, лікті притиснуті до тулуба. Підводячи голову і плечі, проводити руками рухи, що імітують плавання брасом.
2. Руки перед грудьми в упорі долонями в підлогу. Розгинання рук в ліктях, підведення голови і плечей, повернення в вихідне положення.
3. Лежачи на спині, руки випрямлені вперед перед грудьми. Відведення рук в сторони і схрещування їх перед грудьми.
4. Права рука вгору, ліва вздовж тулуба. Зміна положення рук.
II. Вправи для м'язів нижніх кінцівок
Вихідне положення стоячи:
1. Руки на поясі. Присідання з відведенням випрямлених рук вперед, повернення в вихідне положення.
2. Те ж, але з розведенням колін в сторони.
З. Руки вперед перед грудьми, долонями вниз. Почергове підняття коліна до долонь однойменних рук.
4. Стоячи, руки попереду і в сторони під кутом 45°. Махові рухи ніг до долоні різнойменної руки.
5. Руки вздовж тулуба. Випад правою ногою вперед з упором руками в коліно правої ноги. Пружні присідання 2-3 рази. Повернення в вихідне положення. Те ж з лівої ноги.
Вихідне положення сидячи:
1. Ноги випрямлені, опора на повну ступню, руки ззаду в упорі. Розведення ніг в сторони і схрещування прямих ніг - "ножиці".
2. Сидячи із зігнутими в колінах ногами. Ходьба на місці з високим підняттям колін.
З. Сидячи із зігнутими колінами, руки випрямлені перед грудьми. Почергове підняття колін до долоні однойменної руки.
4. Те ж, але стосуючись долоні різнойменної руки.
5. Сидячи на підлозі, ноги прямі. "Ходьба" на сідничних м'язах - пересування вперед за рахунок роботи м'язів сідничної області і тазу.
Вихідне положення лежачи:
1. Лежачи на спині, почергове згинання і розгинання ніг в колінних, тазостегнових і гомілковостопних суглобах - "велосипед".
2. Лежачи на спині, руки вздовж тулуба. Зігнути обидві ноги в колінах, випрямити, опустити.
З. Лежачи на спині. Згинання і розгинання ніг з ковзанням п'ятами по опорі.
4. Лежачи на животі. Почергове відведення прямих ніг назад.
5. Лежачи на животі, руки в упорі перед грудьми долонями вниз. Відвести назад прямі ноги, розвести їх в сторони, з'єднати, повернутися в вихідне положення.
III. Вправи для м'язів тулуба
Вихідне положення стоячи:
1. Руки на поясі. Нахили тулуба вперед і повернення в вихідне положення.
2. Та ж вправа, але з відхиленням тулуба назад.
3. Руки на поясі. Поворот тулуба вправо повністю з відведенням у бік правої руки, повернення в вихідне положення. Те ж вліво.
Вихідне положення сидячи:
1. Сидячи на гімнастичній лавці, коліна зігнуті, ступні на підлозі, руки на поясі. Повороти тулуба в сторони.
Те ж, але з відведенням випрямленої руки.
Сидячи верхи на гімнастичній лавці, ноги прямі, розведені в сторони, руки на поясі. Повільне відхилення назад до торкання спиною лавки, повернення в вихідне положення.
Сидячи верхи на гімнастичній лавці, ноги зігнуті в колінах, руки на поясі. Бічні нахили тулуба.
Сидячи на лавці, ноги прямі. Нахили тулуба вперед і повернення в вихідне положення.
Вихідне положення лежачи:
Лежачи на спині, руки прямі вгорі. Одночасно з махом рук перейти в положення сидячи, руки вперед.
Та ж вправа, але при переході в положення сидячи, нахили вперед до торкання кінчиками пальців гомілок і тильної поверхні стоп.
Руки зігнуті в ліктях, опора на лікті, ноги зігнуті в колінах, опора на стопи. При піднятті тазу - вправа "місток".
Лежачи на животі, долоні в упорі перед грудьми на рівні плечей. Розгинаючи руки і згинаючи ноги в колінах, перехід в положення рачки; продовжуючи рух в тому ж напрямі, тягнутися потилицею до п'ят. Повернення в вихідне положення.
З положення лежачи на животі, руки перед грудьми в упорі - перехід в положення рачки з відведенням назад прямої правої ноги. Повернення в
вихідне положення. Те ж, але з відведенням лівої ноги.
ЗАГАЛЬНО РОЗВИВАЮЧІ ВПРАВИ З ПАЛИЦЯМИ.
З в. п. лежачи на спині палицю горизонтально наголову - ноги зігнути, палицю до носків.
В. п. - лежачи на спині, палиця горизонтально над головою - махом рук палицю горизонтально вниз (на стегно); зігнути, протягнути праву ногу, опустити, зігнути, протягнути ліву ногу, опустити. Зігнути обидві ноги в колінних і тазостегнових суглобах, провести їх під палицею, випрямити. Повернутися в початкове положення.
В. п. - лежачи на спині, палиця горизонтально над головою. Махом рук сісти, палицю вниз.
Лежачи на животі, палиця горизонтально перед грудьми - підняти голову, тулуб, палицю горизонтально над головою, утримати 3-5 секунд.
Те ж, але палицю горизонтально на головою.
Те ж, але палицю горизонтально за голову.
В. п, - лежачи на спині, палицю горизонтально за голову, ноги нарізно. Махом рук палицю вниз, сісти "по-турецьки".
8.В. п. - сидячи "по-турецьки", палицю горизонтально над головою. Махом рук встати
ВПРАВИ ДЛЯ ВИРОБЛЕННЯ М'ЯЗОВОГО КОРСЕТА.
Для м'язів спини:
1. З В. п. - лежачи на животі, підборіддя на тильній поверхні кистей, покладених один на одного.
Перекласти руки на пояс, підвести голову і плечі, лопатки з'єднати, живіт не піднімати, дихання не затримувати. Зберігати прийняте положення до певного рахунку або по команді інструктора.
Та ж вправа, але кисті рук переводити до плечей за голову.
В. п. - те ж. Підводячи голову і плечі, поволі перевести руки вгору, в сторони і до плечей (імітація рухів при плаванні брасом).
В. п. - те ж. Рух рук в сторони, назад, в сторони - вгору.
В. п. - те ж. Підняти голову і плечі. Руки в сторони. Стискати і розтискати кисті рук.
В. п. - те ж. Підвести голову і плечі, руки в сторони. Кругові рухи руками.
І. п. - те ж. Почергове відведення назад прямих ніг, не відриваючи тазу від підлоги. Темп повільний.
Та ж вправа, але з одночасним підведенням і утриманням до рахунку 3-5 обох ніг. В. п. - те ж. Відвести назад пряму праву ногу. Підвести і приєднати до правої ноги пряму ліву ногу. Поволі опустити обидві ноги.
В. п. - те ж. Відвести назад обидві ноги, розвести їх в сторони, з'єднати разом, опустити.
В. п. - те ж, лицем до партнера. Узяти гімнастичну палицю хватом зверху, підвести голову і груди, утримуючи палицю біля грудей, - кидання палиці партнерові, ловля хватом зверху і знизу, утримуючи голову і груди в відведеному положенні. Кількість повторень - за командою інструктора.
12. Та ж вправа, але на гімнастичній лавці.
13. Та ж вправа з медицинболом. Для м'язів черевного преса:
В. п. для всіх вправ - лежачи на спині з притисненням поперекової частини хребта до опори. Зігнути і розігнути ноги в колінному і тазостегновому суглобах по черзі - "велосипед".
Зігнути обидві ноги, розігнути їх вперед, поволі опустити. Руки за головою, почергове підведення прямих ніг вперед.
Руки вгору, поволі підняти обидві прямі ноги о кута 45° і поволі опустити вихідне положення.
Зігнути ноги в колінах, випрямити вперед - вгору, розвести в сторони, з'єднати і поволі опустити.
Утримуючи м'яч між колінами, зігнути ноги,розігнути їх вперед до кута 45°, поволі опустити.
7. Те ж, але утримуючи м'яч між кісточками.
8. Схрещування прямих ніг - "ножиці". Перехід в положення сидячи з махом рук.
Те ж, але руки на поясі.
Ноги фіксовані у гімнастичної лавки або утримуються партнером - поволі сісти і поволі повернутися в вихідне положення.
12. Сидячи верхи на гімнастичній лавці, відхилитися назад до положення лежачи, утримуючись прямими ногами, перейти в вихідне положення.
Для бічних м'язів тулуба:
Лежачи на правому боці, права рука витягнута вгору, ліва рука вздовж тулуба. Утримуючи тіло в положенні на боці, підводити і опускати випрямлену ногу. Те ж на лівому боці з підведенням і опусканням правої ноги.
Лежачи на правому боці, права рука витягнута вгору, ліва рука зігнута в лікті і долонею упирається в підлогу на рівні плеча - "віконце". Відвести обидві прямі ноги, утримувати на вазі до рахунку 3-5, поволі опустити в вихідне положення.
Те ж, лежачи на лівому боці. Утримування прямих ніг на вазі може проводитися по заданому рахунку або по команді інструктора.
В. п. на боці підвести одну ногу, приєднати до неї іншу, поволі опустити ноги.
І. п. - лежачи на боці на кушетці або підведеній опорі, тулуб на вазі, однойменна рука спирається на підлогу, інша - вздовж тулуба. При фіксації ніг партнером - перекласти руки на пояс, вгору, вперед, до плечей - повернення в початкове положення.
Те ж на іншому боці.
Додаток 2
РУХЛИВІ ІГРИ ДЛЯ ДІТЕЙ МОЛОДШОГО ШКІЛЬНОГО ВІКУ, що МАЮТЬ ПОРУШЕННЯ ПОСТАВИ.
Ігри цілеспрямованого характеру: на збереження правильної постави і зміцнення м'язів спини.
"ТИХІШЕ ЇДЕШ - ДАЛІ БУДЕШ". Завдання гравців при виконанні - зберігати правильну поставу і прийти до фінішу першим. Всі учасники шикуються в одну шеренгу. Керівник подає різні команди, наприклад: "Крок вперед, наліво, два кроки вперед, присісти - руки вперед, направо, два кроки вперед" і ін.
Керівник під час гри стежить за поставою і як тільки помітить помилку (опущена голова, нахилені вперед плечі, випнутий живіт і ін), дає розпорядження гравцю, що допустив помилку, зробити крок назад. Виграє той, хто першим буде на фініші, хто менше зробив помилок і хто зберігав правильну поставу.
Примітка. Гра застосовуємося на етапі рішення задачі закріплення навику правильної постави, в завершальній частині занять.
"ВИПРЯМЛЯННЯ". Гравці вишикувані в дві колони на відстані витягнутих рук один від одного, руки на пояс в нахилі вперед на 45°, прогнувшись.
За сигналом керівника що стоїть в хвості колони випрямляється і ляскає долонею по спині попереду того, що стоїть, який, у свою чергу, випрямляється в положення "струнко" і ляскає попереду того, що стоїть. Коли хлопок дійде до того, що стоїть попереду колони, який також випрямляється і приймає стійку "струнко" (правильна постава), він командує "довкола", після чого стає в вихідне положення (нахил вперед), і хлопок по спині передається у зворотному напрямі. Колона швидше за інших передала хлопок назад, до номера, що почав гру, вважається такою, що перемогла.
Примітка. Гра проводиться як в завершальній частині, так і в основній, як вправа на зміцнення м'язів спини, випрямляння хребта і виховання правильної постави.
"НОЖНИЙ М'ЯЧ В КРУЗІ". Учасники гри сидять лицем до центру, спираючись руками в підлогу за спиною. Діти, що сидять в крузі, ударяють по м'ячу ногами так, щоб він підкотився до кого-небудь з гравців і не вийшов з круга.
Примітка. Гра має відволікаюче значення і служить для розвантаження м'язів спини і нижніх кінцівок. Раціонально застосовувати в завершальній частині занять.
"ПОТРАП М'ЯЧЕМ В БУЛАВУ". Діти вишикувані в одну шеренгу, лягають на живіт, в руках у кожного гумовий м'яч. На відстані 4-5-6 метрів від кожного учасника гри поставлено булави. Поштовхом рук від грудей треба збити м'ячем булаву. Після відштовхування м'яча учасник гри ставить руки до плечей (з'єднавши лопатки) - тримати три рахунки. Незалежно від того, чи буде збита булава чи ні, кожен з тих, що грають встає, йде за м'ячем і повторює завдання. Призначається від 5 до 8 спроб. Виграє той, хто більше разів збив булаву.
"КВАЧІ - ЯЛИНОЧКОЮ". Діти стають в свій "будинок" у гімнастичної стінки або стіни без плінтуса прийнявши правильну поставу (стосуючись стіни п'ятами, гомілковими м'язами, сідничною і лопаткою частинами і потилицею), руки дещо відведені в сторони (діти зображають ялинку з опущеними гілками). З дітей вибирається той, що водить, який повинен цяткувати решті грають.
По команді керівника діти починають гру, бігаючи на всіх напрямках. Той, що водить повинен заплямувати дітей, які рятуються в свої "будинки", (тобто встати біля стіни в правильній поставі), де не можна їх цяткувати. Гра продовжується 5-8 хвилин. Якщо що водить нікого не може заплямувати протягом 2-3 хвилин, його слід замінити іншим з числа тих, що грають.
"КИТАЙСЬКІ КВАЧІ". Правила гри ті ж, що і в попередній грі, але щоб врятуватися від гонитви що водить, охочого заплямувати гравця, гравцеві потрібно зробити присідання з прямою спиною, руки "крильцями" (до плечей, лопатки разом).
"ЗМІЙКА НА КАРАЧКАХ". Проповзти рачки між "змійкою" (поставлені в ряд булави, ширина проходу між ними 30 див). Виграє той, що не збив жодної булави. Гра може проводитися як естафета.
У завершальній частині занять цю гру можна провести, пройшовши між булавами із закритими очима.
"ТРИМАЙСЯ ЗАВЖДИ. ПРЯМО". Діти перед дзеркалом приймають правильну поставу і йдуть простим кроком із зміною темпу (поволі, швидко), потім переходять на біг. За хлопком керівника швидко займають свої місця перед дзеркалом. Один з учасників перевіряє поставу і робить зауваження гравцеві про неправильну поставу.
"НЕ УПУСТИ МІШЕЧОК". Діти вишикувані в дві колони, на голові у кожного мішечок з піском масою 500 грам. Завдання полягає в тому, щоб пройти по коридору (позначеному з двох сторін палицями) шириною 25 сантиметрів, не втративши мішечка і зберігаючи правильну поставу. Виграє колона, що швидше і правильніше виконала завдання.
"СОВА". Гравці вільно розташовуються в залі. Десь сидить або стоїть "сова". Керівник говорить: "День наступає, все оживає". Всі діти вільно рухаються по майданчику, виконуючи різні рухи, імітуючи руками політ метеликів, бабок, стрибають, бігають і так далі. Керівник вимовляє: "Ніч наступає, все завмирає, сова вилітає". Всі повинно негайно зупинитися, прийняти правильну поставу або яке-небудь інше положення з прямою спиною, відведеним назад плечовим поясом, зімкнутими лопатками. "Сова" облітає гравців гострозоро оглядаючи їх. У кого погана постава, того "сова" відправляє в "дупло". Гра продовжується. Через деякий час підраховують, скільки чоловік "сова" забрала до себе. Після цього вибирають нову "сову" з числа тих, хто до неї потрапив. Гра починається Знову. Виграє "сова", що забрала більше гравців.
"ТАЧКИ". Гравці шикуються в дві паралельні один одному шеренги, друга особою в потилицю першої. Діти з першої шеренги стають на карачки (руки випрямлені, кистями спираються об підлогу, ноги злегка розставлені). Що стоять за ними в другій шерензі захоплюють попереду ніг, що стоять за щиколотки. По сигналу керівника кожна "тачка" (з двох дітей), що вийшла таким чином, починає просуватися вперед, прагнучи першою досягти фінішної межі, накресленої на відстані 15-20 метрів від старту. Між парами проводиться змагання на якість і швидкість виконання завдання.
Примітка. Гра застосовується на етапі вирішення завдань - зміцнення м'язів поясу верхніх кінцівок, грудної клітки і живота.
"СЛУХНЯНИЙ М'ЯЧ". Лежачи, витягується на спині, затиснути м'яч між ногами. Обернутися на живіт, не упустивши м'яча.
Ось який слухняний м'яч! Обернися і озирнися! Між ніг його запрягти. М'ячик, на підлогу не котися!
Ігри тренуючого характеру.
"БУДЬ СТІЙКИЙ". Учасники стають в круг в приседе. Вони кидають м'яч один одному з метою вивести партнера з рівноваги. Якщо учасник при лові або киданні м'яча втратив рівновагу (перекинувся або сперся рукою об підлогу), то йому зараховується штрафне очко. Перемагає учасник, що має найменшу кількість штрафних очок.
"КОЗАКИ - РОЗБІЙНИКИ". Що грають ділять на дві команди: "козаки" і "розбійники". Щоб відрізнити учасників однієї команди від іншої, всім дітям однієї команди прив'язують на руку стрічку.
По сигналу керівника "розбійники" біжать в різні боки. "Козаки" женуться за ними і осаливают їх, вимовляючи: "Раз - два - три - чотири - п'ять! Ось тобі козацький друк". І "розбійники" завмирають на місці. Але його може виручити інший (не засалений)"розбійник", хлопнувши по плечу. Тоді "розбійник" вважається вільним і Знову бігає, рятуючись від "козаків". Коли всі "розбійники" засалені, всі проходять по гімнастичній лавці (короткочасний відпочинок). Потім гравці міняються ролями, і гра продовжується. Виграє команда, яка швидше засалила своїх суперників.
"ПРОЙДИ - НЕ ПОМИЛИСЯ". Діти сидять на лаві. На підлозі крейдою накреслена лінія. Гра має декілька варіантів.
1. Кожен з тих, що грають повинен пройти вперед по лінії, ставлячи п'яту до носки попереду ноги, що стоїть, і назад пройти по межі спиною назад, ставлячи шкарпетку до п'яти.
2. Гравець повинен пройти по гімнастичній лаві або дошці, переступаючи через покладені на шляху предмети (великий м'яч, коробка).
Всі вправи проводяться спочатку з відкритими, а потім із закритими очима. При цьому дітей підстраховує керівник.
"ХТО ШВИДШИЙ І ТОЧНІШИЙ". Гравці побудовані в дві колони. Перед першими, такими, що стоять в колонах, проводять межу - в 10 кроках від неї. Розставляють кеглі в ряд одна за одною - всього по 5 кеглів. По сигналу керівника перші номери двох команд біжать до свого ряду кеглів і переставляють їх в 5 кроках на іншій межі, швидко повертаються до своєї колони, ляскають по долоні другого номера колони, який після бавовни біжить до кеглів, переставляє їх на колишні місця і біжить до своєї колони для того, щоб хлопком по долоні дати старт третьому номеру і продовжити гру. Перемагає команда, яка швидше перенесла і розставила кеглі.
"КІШКА І МИШКА". Всі гравці будуються в круг і беруться за руки. Вибирають "кішку" і "мишку". Завдання "кішки" - зловити "мишку", яка то вибігає з круга, то Знову повертається в круг через "ворота" (відстань між руками тих, що грають). "Кішка" намагається наздогнати "мишку" через ті ж "ворота", але хлоп'ята закривають їх, опускають руки, навіть сідають і тим самим перегороджують шлях "кішці". Коли "кішці" вдасться прорватися через "ворота" і вона зловить "мишку", вибирають нову "кішку" і "мишку".
"ЩУКА. І КАРАСІ". По обидві сторони майданчика проводять прямі лінії, за ними "морить". Один з тих, що грають - "щука" - знаходиться в одній стороні залу, в своєму "морі", а "карасі" (решта грають) - в іншому "морі". По сигналу керівника "Карасі в морі" "карасі" перебігають з одного "моря" в інше, а "щука" їх ловить. Спіймані, узявшись за руки, утворюють круг посередині майданчика - "кошик". Перебігаючи з одного "моря" в інше, "карасі" обов'язково повинні пробігти через "кошик". У "кошику" "щука" не має права ловити "карасів". "Карась", що не пробіг через "кошик" або заплямований "щукою", вважається спійманим. Виграють "карасі", яких не змогла зловити "щука".
Комплекси вправ ігрового характера1
КОМПЛЕКС 1.
ВПРАВА 1. Діти перед дзеркалом приймають правильну поставу: голову тримають прямо, губи спокійно зімкнуті, дихання через ніс, дивляться перед собою, плечі злегка опущені і відведені назад, на одному рівні, руки опущені, ноги прямі, носки злегка розведені; йдуть простим кроком, на шкарпетках, на п'ятах.
ВПРАВА 2. Голова прямо, п'яти разом, носки нарізно, в руках за плечима гімнастична палиця: "багаж". Ходити, не опускаючи голови, на шкарпетках. Діти повторюють за керівником: "Так, багаж, на поверх". Тривалість 10-15 секунд.
Ми легко несемо багаж з поверху на поверх
Так, багаж! На поверх.
ВПРАВА 3. Діти стоять прямо, в руках за плечима гімнастична палиця "багаж". По команді керівника діти переводять палицю із-за плечей через голову вперед і нахиляються, дістаючи палицею пів. При нахилах з видихом скандувати: "багаж... саквояж... жж... ". Повторити 5 разів.
Принесли і розвантажили валізи, рюкзак і багаж: саквояж.
ВПРАВА 4. Діти стоять прямо, руки опущені. Повороти тулуба з одночасним відведенням руки і поворотом голови в ту ж сторону. Повторити 5-10 разів.
Управо - брудна білизна. Вліво - чиста білизна.
1 Комплекси вправ ігрового характеру відповідно до В.Л. Страковської (1994).
ВПРАВА 5. Присідання, коліна розведені, руки стосуються підлоги. При присіданнях скандувати рядки вірша: "Ось наллємо... виперемо" (як би замочують білизна в тазу). Повторити 5-10 разів.
У таз ми води наллємо
І білизну в нім виперемо
Ось наллємо. Виперемо.
ВПРАВА 6. Діти стоять, ноги розставлені на ширину плечей. Рух рук і корпусу вперед - назад (напівнахили) з вимовленням за керівником "тах - тах - тах, пах - пах - пах". Повторити 5-10 разів.
Ми білизну перемо чисто
Таз на стілець поставимо
Tax - тах - тах! швидко.
Пах - пах - пах!
ВПРАВА 7. Діти стоять, ноги на ширині плечей. Злегка нахилитися вперед, пояс верхніх кінцівок і руки розслаблені (руки вільно "висять" попереду тулуба). Робити махові рухи руками з поворотом тулуба управо і вліво. Ритмічно вимовляти "буль - буль - буль... ". Повторити 6-12 разів.
А зараз все сполоснемо
Буде чиста білизна
Буль - буль - буль... Буль - буль - буль...
ВПРАВА 8. Діти стоять. Руки зігнуті в ліктях перед собою, кисті стислі в куркулі. Рухи імітують віджимання білизни, ритмічно примовляючи: "Pas - раз - pas - s - s в таз, в таз - з - з". Повторити 10-16 разів.
Ми тепер білизна все вичавимо І світліше воно, і чистіше.
Раз - раз - раз - з - з... У таз, в таз, в таз - з - з.
ВПРАВА 9. Діти стоять, ноги на ширині ступні. Нахилитися і швидко випрямитися, встати на носки, підняти руки вгору, потягнутися. Повторити 5-10 разів.
Нахилимося до тазу ми
І струсимо її легко
З білизною. Так, легко!
Простирадло ми розвернемо
І повісимо високо
Ро зв ернемо. Високо.
ВПРАВА 10. Діти стоять на гімнастичній лавці, руки на поясі, плечі злегка відведені назад. Ходьба по лавці з почерговим опусканням ноги з витягнутою шкарпеткою за лавку (інша нога при цьому згинається).
Підемо по "містку" гуськом. Ногу в річку зануримо.
ВПРАВА 11. Ходьба по лавці боком з приставлянням ноги. Руки витягнуті в сторони долонями вгору.
А потім підемо ми боком І ще разок з підскоком.
ВПРАВА 12. Кидання м'яча об підлогу і лов одній, двома руками, перекидання м'яча один одному. Тривалість 30-60 секунд.
Дівчатка, хлопчики! М'ячик наш в прискік пішов.
Пограємо в м'ячики? Постукаємо м'ячем об підлогу!
ВПРАВА 13. Звичайна ходьба; ходьба на шкарпетках, руки на поясі; на п'ятах - руки за головою; звичайна ходьба. Дихальні вправи. Тривалість 20 секунд.
Ми йдемо на шкарпетках
Ми перевірили поставу
Ми йдемо на п'ятах. І звели лопатки.
КОМПЛЕКС 2.
ВПРАВА 1. Діти перед дзеркалом приймають правильну поставу, контролюється зімкнення губ, і йдуть простим кроком із зміною темпу руху 20-30 секунд, повторюючи за керівником:
У шлях підемо ми спозарання, Не забудемо про поставу.
ВПРАВА 2. Діти встають в круг і в такт віршам дмуть на хмари; махають на них руками - "проганяють" їх. Потім зображають дощик: піднімають обидві руки вгору, потім, розслабивши м'язи рук, "кидають" одну руку до рівня плеча, потім до поясу і вниз, потім іншу руку - так само. Дихання довільне.
Дощик, дощик
Ми так уміємо теж
Кап - кап - кап... Ми розженемо хмари
Вітру ми допоможемо.
ВПРАВА 3. Діти стоять. Ноги на ширині плечей, руки прямі. Бавовна в долоні перед собою, над головою і з поворотом тулуба - справа і зліва. Повторити вправи в тій же послідовності 4-6 разів з вимовленням при бавовні "лясь - лясь".
Комарика лясь – лясь
Зліва хлопнемо комара.
А то сяде на лоб. Справа хлопнемо комара.
ВПРАВА 4. Вихідне положення - стоячи. Керівник виразно читає вірші, а діти роблять вправи: піднімають руки вгору (вдих), потім, зігнувши їх в ліктях, кисті стиснувши в куркулі, з силою опускають вниз (видих). Повторити 3-4 рази.
Ось веселий сажотрус, Він труби чистить, чистить. Руки ходять вгору і вниз, І міцно стислі кисті.
ВПРАВА 5. Ходьба простим кроком під ритмічні вірші. Потім, узявши один одного за руки, діти переходять на біг з поступовим уповільненням. Керівник регулює темп ходьби і бігу. Ходьба з високим підняттям колін, шкарпетка відтягнута, руки на поясі. Тривалість 10-20 секунд.
Що там? Змійка! В'ється
Так хлоп'ята друг за
в'ється. Мчаться, мчаться, мчаться
Ей, хто з нами не сміється? довкруги.
Це струмочок петляє
І петлею, і змією.
Той, що зародився
Кружляють, і не падають
у травні. І один одного радують.
ВПРАВА 6. Ходьба простим кроком з поступовим уповільненням темпу. Керівник контролює правильність прийнятої дітьми постави. Дихальна вправа із звуковим видихом "ш ш... ш" (3-6 разів). Тривалість 30 секунд.
КОМПЛЕКС 3.
ВПРАВА 1. "Ходьба". Встати прямо, голову не опускати, ноги разом, плечі опущені і відведені назад, грудна клітка розгорнена. Перевірити поставу перед дзеркалом. Ходити зазвичай, потім на шкарпетках, на п'ятах, на зовнішньому зведенні стопи. Повторити всі вправи в ходьбі, міняючи напрями руху по кімнаті. Стежити за поставою. Тривалість ходьби 40-60 секунд. Ведучий говорить вірші, направляючи ними що грають на потрібні рухи:
Ми перевірили поставу
Ми йдемо на п'ятах.
І звели лопатки. Ми йдемо, як всі хлоп'ята
Ми є схожими на шкарпетках
І як ведмедик клишоногий.
ВПРАВА 2. "Кури". Діти стоять, нахилившись
вільно звісивши руки - "крила" і опустивши голову. Вимовляють "чеах - тах - тах", одночасно поплескувавши по колінах - видих; випрямляючись, піднімають руки до плечей - вдих. Повторити 3-5 разів.
Бурмотять кури ночами
Піднімаємо руки ми до плечей
Б'ють крилами тах - тах (вдих).
(видих). Потім опустимо - так.
ВПРАВА 3. "Літак". Діти стоять. Розвести руки в сторони долонями догори. Підняти голову вгору - вдих. Зробити поворот убік, вимовляючи "жжж..." - выдох; встати прямо, опустити руки - пауза. Повторити 2-4 рази в кожну сторону.
Розпрямив крила літак: Жу ~ жу - жу.
Приготувалися в політ. Я наліво подивлюся:
Я направо подивлюся: Жу - жу - жу.
ВПРАВА 4. "Насос". Діти стоять. Ковзаючи руками вздовж тулуба, нахилитися по черзі управо і вліво. Нахиляючись, видих з вимовленням звуку "ссс... ", випрямляючись, вдих. Повторити 4-6 разів.
Це дуже просто - Назад і вперед
Покачай насос ти. Нахилятися не можна.
Це дуже просто - Направо, наліво
Покачай насос ти Руками ковзаючи.
ВПРАВА 5. "Будинок маленький, будинок великої". Діти стоять. Випрямитися, встати на носки, підняти руки вгору, потягнутися, подивитися на руки - вдих ("у ведмедя будинок великої"). Сісти, обхвативши руками коліна, опустити голову - видих з вимовленням звуку "ш - ш - ш" ("у зайчика будинок маленький"). Ходьба по залу: "Ведмедик наш пішов додому, та і крихта - зайченя". Повторити 4-6 разів.
|
У ведмедя будинок великий, А у зайчика - маленький. |
Ведмедик наш пішов додому, Та і крихта - зайченя. |
ВПРАВА 6. "Подуємо на плече". Діти стоять, руки опущені, ноги злегка розставлені. Повернути голову наліво, зробити губи трубочкою - подути на плече. Голова прямо - вдих. Голову управо - видих (губи трубочкою). Голова прямо - вдих носом. Опустити голову, підборіддям стосуючись грудей, - Знову зробити спокійний, злегка поглиблений видих. Голова прямо - вдох носом. Підняти особу догори і Знову подути через губи, складені трубочкою. Повторити 2-3 рази.
|
Подуємо на плече, Подуємо на інше. Подуємо на живіт Як трубка стане рот |
Нас сонце гаряче Пекло денною порою. Ну а зараз - на хмари І зупинимося поки. |
Потім повторимо все Знову: Раз, два і три, чотири, п'ять.
ВПРАВА 7. "Косар". Діти стоять, ноги на ширині плечей, руки опущені. Махом перевести руки1 убік вліво - назад, управо. Видих, вдих. Махом Знову перевести руки вліво із звуком "зу - зу". Керівник читає вірші, а діти повторюють разом з ним склади "зу - зу", роблячи вправу. Вірш, що супроводжується вправами, прочитується 3-4 рази. Косар йде косити стерню: Зу - зу, зу - зу, зу - зу.
Замах направо, а потім Наліво ми махнемо.
Йдемо зі мною косити удвох:
І так ми справимося
Зу - зу, зу - зу, зу - зу. із стернею.
Зу - зу, зу - зу удвох.
ВПРАВА 8. "Квітів". Діти стоять по кругу.
Керівник читає їм вірші:
Кожен бутончик схилитися б радий Направо, наліво, вперед і назад.
Від вітру і спеки бутончики ці Сховалися живо в квітковому букеті.
По команді керівника діти ритмічно під читання вірша повертають голову ("бутончики") направо, наліво, нахиляють її вперед, відводять назад, чергуючи вдих і видих. При читанні останнього рядка вірша діти піднімають руки вгору, схиляючи кисті над головою: "бутончики" (голови) сховалися. Всі вправи повторити 6-8 разів.
ВПРАВА 9. "Їжак". Діти лягають на спину (на килим), руки прямі, витягнуті за голову. У цьому положенні по команді керівника діти роблять глибокий вдих через ніс. При читанні двовірша:
Ось згорнувся їжак в клубок
Тому що він змерзнув.
діти руками обхвачують коліна і притискують зігнуті ноги до грудей, роблячи повний, глибокий видих. При читанні вірша:
Промінець їжачка торкнувся
Їжачок солодко потягнувся.
діти приймають вихідне положення і потягуються, як їжачок, стають "великими, зростають", а потім розслабляючись, роблять спокійний вдих і видих через ніс. Всі вправи повторити 4-6 разів.
ВПРАВА 10. "Сурмач". Діти сидять або стоять. Кисті стислі і як би утримують трубу; підносячи "трубу" до рота діти вимовляють:
Тру - ру - ру, бу - бу - бу! Подудимо в свою трубу.
ВПРАВА 11. "Жук". Діти сидять, схрестивши руки на грудях. Опустивши голову. Ритмічно стискати обома руками грудну клітку, вимовляючи "жжж..." - видих. Розвести руки в сторони, розпрямивши плечі, голову тримати прямо - вдих. Повторити вправу 4-5 разів.
у, - сказав крилатий жук, Посиджу і подзижчу.
Додаток 3
Таблиця 1. Схема обліку зовнішніх ознак втоми дитини при проведенні
рухомих ігор
| Ознаки | Ступінь стомлення | |
| I (допустима) | II (що вимагає зниження навантаження) | |
| Нервова система (поведінкові реакції) | Обличчя спокійне; декілька збуджений, понижена увага | Вираз обличчя напружений; дитина сильно збуджена, без толку метушлива (кричить, вступає в конфлікт з іншими учасниками гри), значно відволікається, млявий (пасивний) |
| Рухи | Бадьорі; чітке виконання завдань | Невпевнені; нечітке виконання завдань, додаткові рухи |
| Забарвлення шкіри особи і видимих слизистих оболонок | Невеликі почервоніння шкіри | Значне почервоніння або збліднення шкіри, невелика синюшность видимих слизистих оболонок |
| Пітливість | Невелика | Виражена, переважно особи |
| Дихання | Без змін або злегка прискорене (на 5-8 в хвилину) | Прискорене (на 10-15 в хвилину); періодичні вдихи |
| Пульс | Декілька прискорений (на 15-20% від вікової норми), ритмічний | Прискорений (на 30-50% від вікової норми), аритмічний |
| Самопочуття | Відсутність скарг | Скарги на втому, біль в м'язах, серцебиття, небажання продовжувати гру |
1 Таблицю дано згідно з В.Л. Страковською (1994).
Дипломна робота на тему: "ОСОБЛИВОСТІ МЕТОДИКИ КОРЕКЦІЇ ПОРУШЕННЯ ПОСТАВИ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ ЗАСОБАМИ ФІЗИЧНИХ ВПРАВ" Зміст Вступ Розділ I. Фізичне виховання школярів молодших класів з порушенням постави 1.1 Поруше
Особливості методики ознайомлення молодших школярів з видами і жанрами образотворчого мистецтва
Особливості підвищення ефективності навчальної діяльності в спеціалізованих класах з поглибленим вивченням хімії на уроках з теми "Залізо та його сполуки"
Особливості формування навичок кольоротворення на уроках образотворчого мистецтва в початкових класах
Оценочная деятельность учителя как средство формирования учебно-познавательной мотивации младших школьников
Патріотичне виховання молодших школярів на уроках трудового навчання
Педагогическая деятельность и педагогические взгляды Марии Монтессори
Педагогическая коррекция детей в начальной школе
Педагогическая поддержка в системе школьного начального образования
Педагогическая поддержка личностного саморазвития одаренных старшеклассников
Педагогическая технология развития у учащихся направленности на диалогическое общение при групповой форме обучения на уроках физики при изучении темы "Основы электродинамики" в средней школе
Copyright (c) 2024 Stud-Baza.ru Рефераты, контрольные, курсовые, дипломные работы.