База знаний студента. Реферат, курсовая, контрольная, диплом на заказ

КЛАСИЧНИЙ ПРИВАТНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ОБЛЄС ІРИНА ІГОРІВНА

УДК 378.124.4(043.5)

ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ

ПРОФЕСІЙНОЇ АДАПТАЦІЇ ВИКЛАДАЧА ВИЩОГО НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ

13.00.04 – теорія та методика професійної освіти

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

Запоріжжя – 2008

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Класичному приватному університеті.

Науковий керівник: кандидат педагогічних наук, доцент Гура Олександр Іванович, Класичний приватний університет, професор кафедри управління навчальними закладами і педагогіки вищої школи.

Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, доцент Волкова Наталія Павлівна, Дніпропетровський національний університет, професор кафедри педагогіки та психології;

кандидат педагогічних наук Хатунцева Світлана Миколаївна, Бердянський державний педагогічний університет, доцент кафедри валеології та безпеки життєдіяльності.

Захист відбудеться “12” червня 2008 р. об 11-00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 17.127.04 в Класичному приватному університеті за адресою: 69002, Запоріжжя, вул. Жуковського, 70-б.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Класичного приватного університету (69002, Запоріжжя, вул. Жуковського, 70-б).

Автореферат розіслано “7” травня 2008 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради                                         Л.М. Сіднєв

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Реформування системи освіти України, пов'язане з глобальною інтеграцією у світовий освітній простір, суттєвою модернізацією всіх її складових, орієнтацією на гуманістичні цінності, на пріоритет екологічного над техногенним, аксіологічного над інформаційним, творчого над репродуктивним, адаптивного, динамічного над усталеним, незмінним, підвищує вимоги до педагога, викладача вищого навчального закладу (ВНЗ), який відіграє провідну роль у реалізації стратегічних завдань освітньої сфери. Вищезазначене знайшло своє відображення в Національній доктрині розвитку освіти України у ХХІ столітті, Законі України "Про вищу освіту", Концептуальних засадах розвитку педагогічної освіти України та її інтеграції в європейський освітній простір, Концепції розвитку післядипломної освіти в Україні, Наказі Міністерства освіти і науки України "Про затвердження Плану дій щодо забезпечення якості вищої освіти України та її інтеграції в європейське і світове освітнє співтовариство на період до 2010 року" та інших державних законодавчих документах. Це передбачає якісно інший рівень особистісного та професійного розвитку фахівця вищої школи, його здатності до постійного самовдосконалення, до самозмін при збереженні основоположних внутрішніх настанов і переконань у ситуації нестабільності соціальних процесів. Тому однією з актуальних проблем професійної освіти є визначення таких умов, що забезпечать успішну професійну адаптацію майбутнього викладача ВНЗ.

Необхідність дослідження й вирішення зазначеної проблеми, її актуальність і доцільність зумовлені наявними суперечностями між:

- об'єктивною потребою суспільства у високопрофесійних викладачах ВНЗ, які відкриті до нового досвіду, здатні ефективно працювати в ситуації соціальних змін при збереженні власного фізичного, психічного та соціально-психологічного здоров'я, є гармонійно розвиненими як в особистісній, так і в професійній сфері, та недостатньою спрямованістю підготовки педагога вищої школи на сприяння його успішній професійній адаптації;

- актуальною потребою педагогічної практики в науково обґрунтованій моделі професійної адаптації викладача ВНЗ на етапі професійної підготовки та недостатнім рівнем теоретичної розробки зазначеної проблеми;

- усвідомленістю важливості та складності етапу професійної адаптації особистості і недостатньою розробленістю в сучасній педагогічній науці та практиці ефективних професійних адаптаційних заходів, спрямованих на розвиток як адаптивних можливостей фахівця, так і професійного середовища.

Аналіз філософської, психологічної та педагогічної літератури з проблем професійного розвитку педагога вищої школи, становлення його професійної компетентності, професійно-педагогічної адаптації засвідчує, що різні аспекти досліджуваної проблеми знайшли своє відображення в таких напрямах наукової думки: методологічні засади дослідження адаптації особистості та професійної адаптації фахівця (Г.О. Балл, Ф.В. Березін, А.О. Деркач, Е.Ф. Зеєр, Є.О. Климов, О.Г. Мороз, А.А. Налчаджян, В.А. Петровський, Ж. Піаже, А.О. Реан, Н.І. Сарджвеладзе, С.І. Селіверстов, Г. Сельє, В.І. Слободчиков, О.Г. Солодухова, А.В. Фурман, Н.О. Чайкіна, М.С. Ясницький та ін.), професійна підготовка педагогічних працівників (О.В. Глузман, В.М. Гриньова, О.А. Дубасенюк, О.М. Пєхота, В.А. Семиченко, С.О. Сисоєва, В.О. Сластьонін та ін.), професійна діяльність і професійне становлення викладача ВНЗ (А.В. Барабанщиков, О.І. Гура, З.Ф. Єсарева, І.Ф. Ісаєв, О.В. Коржуєв, Н.В. Кузьміна, Л.М. Макарова, Ю.П. Поваренков, Ю.Г. Фокін та ін.).

Дослідження проблеми професійної адаптації викладача ВНЗ започатковано в працях В.Т. Ащепкова, Г.У. Матушанського. Причому у багатьох дослідженнях учені вказують на особливу значущість етапу професійної підготовки для успішної професійної адаптації викладача ВНЗ та його професіогенезу взагалі, адже саме тоді відбувається формування професійної готовності майбутнього фахівця, закріплюється професійна адаптивна поведінка, розвивається професійний адаптаційний потенціал, відбудовуються адаптивні стратегії (В.Т. Ащепков, Р. Бойц, С.О. Дружилов, Є.О. Климов, О.В. Коржуєв, Г.І. Насирова та ін.).

Проте, незважаючи на наявність у сучасній науці значної кількості наукових праць, присвячених проблемі адаптації та професійно-педагогічної адаптації особистості, вона залишається однією з найбільш дискусійних і невирішених (Л.М. Мітіна, О.Г. Мороз, Д.В. Ольшанський, В.А. Петровський, В.А. Семиченко), що спричинено складністю і системністю самого феномену адаптації, невизначеністю місця професійної адаптації викладача ВНЗ в процесі його професіоґенезу й спробами ототожнювати її з професійною адаптацією вчителя. Поза увагою дослідників залишилася проблема професійної адаптації викладача ВНЗ на етапі його професійної підготовки та визначення педагогічних умов, що сприяють її успішності.

Зазначене коло науково-практичних завдань розвитку професійної освіти в Україні разом з актуальною проблематикою сучасної педагогічної науки й зумовили вибір теми кандидатської дисертації "Педагогічні умови професійної адаптації викладача вищого навчального закладу".

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана відповідно до тематичного плану наукових досліджень Класичного приватного університету в межах комплексної програми науково-дослідної роботи кафедри управління навчальними закладами і педагогіки вищої школи "Еволюція педагогічної освіти в Україні на етапі націєтворення" (номер державної реєстрації 0105U002557), в якій автор брав безпосередню участь.

Тема дисертації затверджена Вченою радою Класичного приватного університету (протокол № 4 від 30.11.2005 р.) й узгоджена в Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології України (протокол № 3 від 21.03.2006 р.).

Мета і завдання дослідження. Метою роботи є визначення, теоретичне обґрунтування й експериментальна перевірка сукупності педагогічних умов, що забезпечують ефективність професійної адаптації викладача вищого навчального закладу на етапі професійної підготовки.

Для досягнення мети були поставлені такі завдання:

1) проаналізувати теоретичні засади дослідження проблеми професійної педагогічної адаптації особистості в сучасній психолого-педагогічній науці;

2) виявити та охарактеризувати концепти професійної адаптації викладача вищого навчального закладу;

3) визначити та обґрунтувати педагогічні умови, що сприяють успішності професійної адаптації викладача вищого навчального закладу на етапі професійної підготовки;

4) здійснити експериментальну перевірку ефективності впливу визначених педагогічних умов;

5) розробити методичні рекомендації щодо оптимізації процесу професійної підготовки майбутніх викладачів вищих навчальних закладів з метою їх успішної професійної адаптації.

Об'єкт дослідження - професійна адаптація викладача вищого навчального закладу.

Предмет дослідження - педагогічні умови професійної адаптації викладача вищого навчального закладу на етапі професійної підготовки.

Гіпотеза дослідження базується на тому, що успішність професійної адаптації викладача вищого навчального закладу залежить від реалізації в процесі його професійної підготовки такої сукупності педагогічних умов:

1) орієнтації педагогічного процесу на розроблену модель професійної адаптації, екстраполяцію її основних положень та структури на зміст професійно-педагогічної підготовки;

2) впровадження адаптаційних заходів, спрямованих на усвідомлення майбутнім викладачем сутності професійної адаптації, розвиток професійної адаптивності;

3) реалізації в освітньому процесі положень особистісно-орієнтованого та контекстного підходів, його орієнтації на формування психолого-педагогічної компетентності викладача ВНЗ;

4) педагогічного супроводу професійної адаптації майбутнього викладача ВНЗ.

Методи дослідження. Для досягнення мети, вирішення завдань і перевірки гіпотези дослідження використовувалися загальнонаукові методи, що взаємодоповнювали один одного і забезпечували можливість комплексного пізнання предмета дослідження:

- інтерпретаційно-теоретичні - аналіз, синтез, порівняння, зіставлення - для вивчення літературних джерел, нормативних документів, досвіду викладання у вищій школі та визначення продуктивних підходів до вирішення проблеми професійної адаптації майбутнього викладача ВНЗ; моделювання - для створення концептуальної моделі професійної адаптації майбутнього педагога вищої школи на етапі його професійної підготовки; категоріальних опозицій та узагальнення - для визначення термінологічно-понятійного апарату дослідження, формулювання його концептуальних положень і висновків;

- емпіричні - контент-аналіз нормативної документації, методичних матеріалів - для з'ясування реального стану професійної підготовки майбутніх викладачів ВНЗ щодо забезпечення їх успішної професійної адаптації; самооцінювання, опитування (анкетування) і діагностичні стандартизовані методики - для виявлення рівнів професійної адаптованості майбутніх викладачів ВНЗ; педагогічний експеримент констатувального, формувального та контрольного типу - для перевірки ефективності визначених педагогічних умов;

- статистичні - для опрацювання та оцінювання експериментальних даних дослідження.

Наукова новизна одержаних результатів дослідження полягає в тому, що:

- вперше визначено категорію професійної адаптації інтегративним результатом професійної підготовки викладача ВНЗ; виявлено її сутнісні характеристики; обґрунтовано педагогічні умови, що сприяють успішній професійній адаптації викладача ВНЗ на етапі його професійної підготовки; розроблено й обгрунтовано концептуальну модель цього процесу;

- уточнено понятійно-категоріальний апарат теорії професійної адаптації викладача ВНЗ ("професійна адаптація", "професійна адаптованість", "професійна адаптивність"), критерії і показники професійної адаптованості майбутнього педагога вищої школи;

- удосконалено організаційно-методичні засади професійної підготовки викладачів ВНЗ в умовах магістратури;

- набули подальшого розвитку науково-теоретичні уявлення про сутність, зміст і структуру професійної адаптації педагога, особливості професійного становлення та професійної діяльності викладача ВНЗ.

Практичне значення одержаних результатів визначається тим, що створено, апробовано і впроваджено в процес професійної підготовки викладачів ВНЗ за спеціальністю 8.000005 - Педагогіка вищої школи: спецкурс "Професійна адаптація викладача ВНЗ", тренінг професійної адаптивності, науково-методичний спецсемінар. Теоретичні положення, науково-методичні рекомендації та висновки дослідження створюють основу для підвищення ефективності професійної підготовки майбутніх викладачів вищих навчальних закладів.

Результати дослідження впроваджено в освітній процес підготовки педагогічних і науково-педагогічних працівників Класичного приватного університету м. Запоріжжя (довідка № 530 від 18.03.2008 р.), Запорізького національного університету (довідка № 01-25/21 від 27.02.2008 р.), Житомирського державного університету імені Івана Франка (довідка № 828 від 29.02.2008 р.), Одеського обласного інституту удосконалення вчителів (довідка № 1-117 від 22.02.2008 р.).

Апробація результатів дослідження. Основні положення й висновки дисертаційної роботи були оприлюднені на науково-практичних конференціях: міжнародних: "Професійне становлення особистості: проблеми і перспективи" (м. Хмельницький, 2005), "Сучасний стан і перспективи розвитку освітнього простору України" (м. Запоріжжя, 2005), "Наука та вища освіта" (м. Запоріжжя, 2006), "Еволюція теорії та методики професійної освіти в Україні на етапі націєтворення" (м. Запоріжжя, 2006), "Педагогіка професійної освіти" (м. Запоріжжя, 2007), "Вища освіта України у контексті інтеграції до європейського освітнього простору: Моніторинг якості освіти" (м. Київ, 2007), "Психолого-педагогічні аспекти формування та розвитку майбутнього фахівця" (м. Миколаїв, 2008); всеукраїнських: "Професіоналізм педагога у контексті Європейського вибору України" (м. Ялта, 2006), "Теорія і практика педагогіки життєтворчості" (м. Запоріжжя, 2007).

Основні положення й результати дисертаційної роботи обговорювалися на засіданнях кафедри управління навчальними закладами і педагогіки вищої школи, Лабораторії експериментальної педагогіки та психології Класичного приватного університету.

Публікації. Основні положення й результати дослідження викладені в 16 одноосібних публікаціях, з яких 5 - у провідних фахових наукових виданнях.

Структура й обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків. Загальний обсяг роботи становить 257 сторінок, з них основного тексту - 190 сторінок. Список наукових джерел містить 200 найменувань. Дисертація містить 21 рисунок на 11 сторінках і 5 таблиць на 5 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність обраної теми, визначено категоріальний апарат дослідження; відображено апробацію та впровадження результатів роботи; наведено дані про її структуру.

У першому розділі - "Науково-теоретичні основи дослідження професійної адаптації викладача вищого навчального закладу" - здійснено аналіз зарубіжних і вітчизняних загальнонаукових концепцій сутності адаптації особистості, феномену професійної адаптації взагалі та професійної адаптації педагога зокрема, виявлено й охарактеризовано концепти професійної адаптації викладача ВНЗ.

Визначено, що феномен адаптації особистості у світових концепціях розвитку людини, які є визначальними у гуманітарній сфері знання (А. Бандура, Г. Гартманн, Е. Ериксон, А. Маслоу, Ж. Піаже, К. Роджерс, Л. Філіпс, Л. Фестінгер, Е. Фромм, Р. Хенкі, Т. Шибутані та інші), розглядається як всебічний, безупинний процес, що охоплює всі сфери життя людини - від внутрішньої, психічної до зовнішньої, соціальної - і передбачає єдність процесів активної зміни особистістю навколишнього середовища та зміни свого внутрішнього світу з метою встановлення рівноваги, гармонії між ними. Одним із видів адаптаційних процесів особистості, що забезпечує входження особистості до професійного середовища, є професійна адаптація - складний процес врегулювання та гармонізації взаємодії фахівця і професійного середовища, під час якого формуються професійні знання, вміння, професійні якості особистості, необхідні для її подальшого професійного розвитку (С.Г. Вершловський, Е.Ф. Зеєр, Є.О. Климов, В.О. Сластьонін та ін.).

У роботі зазначено, що зміст професійної педагогічної адаптації розглядався в працях таких учених, як: Н.В. Кузьміна, А.К. Маркова, О.Г. Мороз, С.В. Овдій, А.О. Реан, В.А. Семиченко, О.Г. Солодухова, Н.О. Чайкіна й інші, проте дослідженню власне професійної адаптації викладача ВНЗ у вітчизняній науці приділялося недостатньо уваги та припускалося механічне перенесення характеристик професіогенезу вчителя.

Здійснений у дисертації аналіз наукових підходів щодо професійної адаптації педагога, особливостей професіоґенезу та професійної діяльності педагога вищої школи (В.Т. Ащепков, О.І. Гура, І.Ф. Ісаєв, О.В. Коржуєв, Л.М. Макарова, Г.У. Матушанський, Л.М. Мітіна, В.О. Сластьонін, Ю.Г. Фокін та ін.) і результати емпіричного дослідження дали підстави розуміти під професійною адаптацією викладача ВНЗ складний, системний, неперервний процес активної взаємодії особистості та професійного середовища, що забезпечує ефективність професійної педагогічної діяльності і є основою професійного саморозвитку та самовдосконалення викладача.

Рушійної силою професійної адаптації викладача ВНЗ є виникнення суперечності між професійно-педагогічною підготовленістю, соціальними і професійними очікуваннями особистості та реальними вимогами суспільства, конкретними умовами діяльності у вищій школі, які постійно змінюються під впливом суспільної динаміки, соціального й особистісного розвитку фахівця.

Встановлено, що професійна адаптація викладача ВНЗ має багатофункціональний характер: є необхідною умовою, етапом професійного становлення та розвитку фахівця, на якому відбувається прийняття ним професійних цінностей, оволодіння професійною діяльністю, формування готовності до її успішної реалізації. Вона сприяє всебічному розвитку особистості, оскільки її результатом є формування професійного Я як невід'ємної складової самосвідомості; забезпечує входження викладача до професійної групи, зближує її цінності з цінностями особистості і тим самим виступає складовою соціалізації. З позиції результативного підходу професійна адаптація викладача ВНЗ визначається видами, типами адаптивної поведінки, її показниками. З позиції процесуального підходу вона характеризується часовими параметрами, механізмами, чинниками та етапами.

У роботі зазначено, що базовим етапом професійної адаптації викладача ВНЗ є етап професійної підготовки, на якому відбувається психологічна перебудова особистості з професійного самовизначення до самореалізації в навчально-професійній діяльності, формується готовність до професійної діяльності, відбудовуються професійні адаптивні стратегії, розвивається професійний адаптаційний потенціал. Це зумовлює ефективність подальшої професійно-педагогічної діяльності викладача, гармонійність його професійного розвитку.

Здійснений аналіз науково-теоретичних основ дослідження професійної адаптації викладача ВНЗ створив підґрунтя для визначення педагогічних умов, що забезпечують успішність цього процесу на етапі професійної підготовки.

У другому розділі - "Педагогічні умови професійної адаптації викладача вищого навчального закладу" - послідовно розкривається зміст педагогічних умов, представлена концептуальна модель професійної адаптації викладача ВНЗ на етапі професійної підготовки, охарактеризовані її складові.

Визначено, що педагогічні умови є сукупністю заходів, які забезпечують досягнення мети професійної діяльності та професійного розвитку особистості (С.І. Архангельський, Ю.К. Бабанський, І.І. Кобиляцький, І.О. Рейнгард та ін.); вони свідомо створюються в навчальному процесі й забезпечують найбільш ефективний перебіг професійної адаптації майбутніх викладачів ВНЗ.

У роботі обґрунтовано, що базовою умовою професійної адаптації майбутнього викладача ВНЗ є орієнтація педагогічного процесу на розроблену модель професійної адаптації, екстраполяція її основних положень та структури на зміст професійно-педагогічної підготовки. Розроблена і представлена концептуальна модель (рис. 1) містить мету та завдання професійної педагогічної підготовки, педагогічні умови, зміст, форми, методи й показники.

Відповідно до моделі, професійна підготовка майбутнього викладача ВНЗ має передбачати його успішну професійну адаптацію на всіх її рівнях: психофізіологічному, власне професійному, соціально-психологічному та особистісному (за В.І. Слободчиковим). Психофізіологічна адаптація передбачає входження фахівця до умов професійної діяльності, пов'язаних з емоційними, психічними труднощами - психофізіологічними ускладненнями навчальної та викладацької діяльності у вищому навчальному закладі.

Власне професійна адаптація викладача ВНЗ відображає суб'єктний рівень взаємодії майбутнього фахівця та професійного середовища на рівні змісту професійної діяльності у всіх її видах і формах та складається з адаптації до навчальної, методичної, наукової й організаційно-виховної діяльності. Власне професійна адаптація розгортається як процес досягнення органічного поєднання вимог викладацької діяльності, які задаються "згори", нормативно закріплені, і власних потреб, інтересів, можливостей, що забезпечується формуванням системи професійних знань, умінь, навичок, розвитком професійних якостей.

Соціально-психологічна адаптація майбутнього викладача ВНЗ передбачає його активну взаємодію з вищим навчальним закладом на всіх його рівнях: кафедри, навчальної та студентської груп, факультету, науково-педагогічного колективу.

Особистісна адаптація забезпечує входження особистості у професійну роль, становлення професійної Я-концепції, професійного образу Я, ставлення до себе як до викладача, відчуття власної професійної цінності.

Зазначено, що механізмом професійної адаптації майбутнього викладача ВНЗ є професійна ідентифікація - ототожнення майбутнім фахівцем власного професійного Я з особливостями, вимогами, нормами професійної діяльності науково-педагогічного колективу.

У роботі визначено критерії та показники професійної адаптованості майбутнього викладача ВНЗ як результату його професійної підготовки. Зазначено, що основними показниками успішної професійної адаптації є: 1) позитивний психоемоційний стан; 2) готовність до професійної діяльності, що виражається в позитивній внутрішній мотивації професійної діяльності, професійній готовності до реалізації навчальної, методичної, наукової та організаційно-виховної роботи, професійній рефлексивності; 3) позитивне ставлення до професійного оточення; 4) позитивна професійна Я-концепція.

Обґрунтовано, що професійна підготовка викладача ВНЗ забезпечує його успішну професійну адаптацію при реалізації таких педагогічних умов:

- впровадження в освітній процес адаптаційних заходів, спрямованих на усвідомлення майбутніми викладачами сутності професійної адаптації, розвиток їх професійної адаптивності на всіх рівнях адаптаціогенезу, що охоплюють різні форми організації навчального процесу у ВНЗ: навчальні заняття, виконання індивідуальних завдань, самостійну роботу, педагогічну практику;

- реалізації в освітньому процесі положень особистісно орієнтованого та контекстного підходів, його орієнтації на формування психолого-педагогічної компетентності викладача ВНЗ, що передбачає: послідовне ставлення до майбутнього фахівця як до свідомого відповідального суб'єкта власного розвитку та навчально-виховної взаємодії, забезпечення та підтримку процесів його самопрояву, саморозвитку й самореалізації; створення сприятливого психолого-педагогічного клімату в навчальній групі; підвищення мотивації до професійного навчання, професійної діяльності майбутніх викладачів; використання, крім традиційних, нетрадиційних, інтерактивних методів і технік навчання; створення рефлексивного середовища (за положеннями І.Д. Беха, Е.В. Бондаревської, О.М. Пєхоти, С.О. Сисоєвої, М.Г. Чобітько, І.С. Якиманської та ін.); включення до навчального змісту матеріалу, який висвітлює проблеми професійної діяльності, професійного становлення та розвитку фахівця (за концепцією А.О. Вербицького); розвиток діяльнісних (професійні знання, уміння, навички) та особистісних (професійні якості) компонентів, що становлять психолого-педагогічну компетентність викладача ВНЗ (за концепцією О.І. Гури);

- реалізації педагогічного супроводу професійної адаптації викладача ВНЗ, який, з одного боку, передбачає індивідуальне та групове наставництво, надання психолого-педагогічної підтримки в позааудиторній ситуації, з іншого - забезпечує адаптаційну підготовку професійного середовища, його здатність прийняти майбутнього фахівця. Як особлива технологія освітньої діяльності, педагогічний супровід професійної адаптації містить систему організаційних, діагностичних, навчальних і розвивальних заходів як для майбутніх викладачів ВНЗ, так і для досвідчених фахівців, що забезпечують освітній процес.

Впровадження цих педагогічних умов передбачає гармонійне поєднання як традиційних, нормативно визначених для вищої школи, форм і методів навчання (лекції, семінарські й практичні заняття), так і нетрадиційних активних (тренінги, ігрові методи, спільне викладання тощо), що передбачають активізацію розвитку в майбутнього викладача професійної адаптивності.

У третьому розділі - "Експериментальне визначення ефективності педагогічних умов професійної адаптації викладача вищого навчального закладу" - представляється хід та результати експериментальної перевірки впливу вищезазначених педагогічних умов на професійну адаптацію викладачів ВНЗ в процесі магістерської підготовки.

На різних етапах дослідно-експериментальної роботи взяли участь 450 викладачів вищих навчальних закладів України, 136 магістрантів, які протягом 2005-2007 рр. проходили підготовку за спеціальністю 8.000005 - Педагогіка вищої школи в Класичному приватному університеті та Запорізькому національному університеті. Безпосередньо до формувального етапу педагогічного експерименту було залучено 50 магістрантів: експериментальна група (ЕГ) - 25 студентів та контрольна група (КГ) - 25 студентів.

Кількісні та якісні показники, отримані на констатувальному етапі експерименту, дали змогу зробити висновок про загальний низький рівень професійної адаптованості майбутніх викладачів, що виявляється переважно в: нестабільному психоемоційному стані, наявності високого психічного напруження, низької психоемоційної комфортності та емоційного тонусу (63% опитаних); домінуванні невизначеної, зовнішньої мотивації професійної діяльності та професійного навчання (79% опитаних); низькому рівні готовності до професійної діяльності: неусвідомленості сутності професіогенезу викладача, особливостей його професійної діяльності (92% магістрантів), низькому рівні розвитку професійних умінь (67% опитаних) та професійних якостей (72% магістрантів); переважно невизначеним (50% опитаних) та негативним (34%) ставленням до ВНЗ, одногрупників, вищої професійної освіти, професії викладача ВНЗ тощо; негармонійній професійній Я-концепції, неузгодженості її складових (89% опитаних). Відтак, адаптаційні заходи мали забезпечити позитивну динаміку всіх складових професійної адаптованості майбутніх педагогів вищої школи.

Враховуючи тривалість і динамічність процесу професійної адаптації майбутніх викладачів та загальну логіку професійно-педагогічного зростання магістратів, у програмі педагогічного експерименту було передбачено поетапність формувальних впливів. На першому - установчо-мотиваційному - етапі був реалізований спецкурс у рамках навчальної дисципліни "Вступ до спеціальності "Педагогіка вищої школи", що включав: особистісно орієнтовані лекції (за С.О. Сисоєвою); практичні заняття, на яких впроваджувались такі інноваційні методи навчання, як діагностичні завдання-вправи, вирішення проблемних педагогічних ситуацій, ігрові методи тощо; організацію самостійної роботи магістрантів.

На другому - змістовно-процесуальному - етапі формувального експерименту було реалізовано тренінг професійної адаптивності для магістрантів, основними завданнями якого були: сприяння підвищенню стресостійкості учасників; стимулювання розвитку їх професійної мотивації та рефлексивності; розвиток комунікативних якостей; відпрацювання професійних адаптивних стратегій; створення умов для самопізнання, усвідомлення власного Я. Крім того, на базі Лабораторії експериментальної педагогіки та психології Класичного приватного університету забезпечувався супровід професійної адаптації майбутніх викладачів ВНЗ шляхом наукового, психолого-педагогічного консультування, інформування, реалізації моделюючих ігор, елементів тренінгу, керівництва магістерською практикою.

На третьому - контрольно-рефлексивному - етапі формувального експерименту було продовжено цільову роботу Лабораторії експериментальної педагогіки та психології; проведено спеціальний науково-методичний семінар для професорсько-викладацького складу, що безпосередньо забезпечує освітній процес майбутніх викладачів ВНЗ. Метою семінару була підготовка професійного середовища (науково-педагогічного колективу), що передбачала: оволодіння знаннями щодо сутності професіогенезу педагога вищої школи, його професійної адаптації, ролі наставництва, адаптаційних можливостей педагогічної практики; розвиток комунікативних умінь, адаптаційного потенціалу тощо.

За результатами контрольного діагностування професійної адаптованості майбутніх викладачів ВНЗ експериментальної та контрольної групи отримані дані, що свідчать про ефективність упровадження визначених педагогічних умов. Це виявляється у: позитивній динаміці психоемоційного стану (76% магістрантів); формуванні готовності до професійної діяльності (позитивній внутрішній мотивації професійної діяльності на навчання (43%); формуванні професійних знань та вмінь щодо успішного професіоґенезу (96%), базових професійних якостей (84%); розвитку рефлексивності (84%); покращенні ставлення магістрантів як до професійного оточення, так і до професії викладача ВНЗ (91%); гармонізації професійній Я-концепції магістрантів експериментальної групи (71%).

Для кількісного оцінювання рівня успішності професійної адаптації майбутніх викладачів ВНЗ був використаний загальний коефіцієнт професійної адаптованості (_ EMBED Equation.3 ___), який складався з коефіцієнтів психофізіологічної (_ EMBED Equation.3 ___), власне професійної (_ EMBED Equation.3 ___), соціально-психологічної (_ EMBED Equation.3 ___) та особистісної (_ EMBED Equation.3 ___) адаптованості та визначався за методикою С.О. Сисоєвої. Порівняння коефіцієнтів професійної адаптованості магістрантів експериментальних груп до та після впровадження формувальних заходів висвітлює їх позитивну динаміку з 0,33 до 0,70, тобто з низького до високого рівня.

Застосування методу парних порівнянь дало змогу стверджувати про статистично значущу різницю коефіцієнтів (t = 2,28 при табличному значенні 1,86). Крім того, отримана статистично значуща різниця коефіцієнтів професійної адаптованості магістрантів експериментальної та контрольної груп підтверджує правильність гіпотези дисертаційної роботи.

ВИСНОВКИ

У дисертації здійснено теоретичне та експериментальне дослідження педагогічних умов, що забезпечують професійну адаптацію викладача вищого навчального закладу на етапі його підготовки. Одержані в ході виконаного дослідження результати підтвердили гіпотезу, покладену в його основу, а реалізовані мета й завдання дослідження дають змогу зробити такі загальні висновки.

1. Узагальнення психолого-педагогічного досвіду наукового осмислення професіогенезу педагога, сутності професійної адаптації викладача ВНЗ дає підстави розуміти під цим феноменом складний, системний, неперервний процес активної взаємодії особистості та професійного середовища, що забезпечує ефективність професійної педагогічної діяльності та є основою професійного саморозвитку й самовдосконалення викладача.

2. Визначено та проаналізовано зміст професійної адаптації викладача ВНЗ, охарактеризовано її види, функції, показники з позиції результативного підходу та часові параметри, чинники, механізми й етапи з позиції процесуального підходу. Основним етапом професійної адаптації викладача ВНЗ визначено етап його професійної підготовки у ВНЗ, спрямований на формування адаптованості майбутнього фахівця до науково-педагогічної діяльності, професійного простору вищого навчального закладу, норм та цінностей професії.

3. Ґрунтуючись на результатах дослідження концептів професійної адаптації викладача ВНЗ, у дисертаційній роботі визначено й обґрунтовано педагогічні умови, що забезпечують її ефективність на етапі професійної підготовки. Базовою умовою є орієнтація педагогічного процесу на розроблену модель професійної адаптації викладача ВНЗ, яка відображає системність, багаторівневість взаємодії майбутнього фахівця з професійним середовищем, та екстраполяцію її основних положень і структури на зміст професійно-педагогічної підготовки. Модель передбачає виконання основних завдань, які відповідають рівням професійних адаптаційних процесів. Психофізіологічна адаптація передбачає входження фахівця до умов професійної діяльності, пов'язаних з емоційними, психічними труднощами - психофізіологічними ускладненнями викладацької діяльності у вищому навчальному закладі. Власне професійна адаптація відображає взаємодію майбутнього фахівця та професійного середовища на рівні змісту професійної діяльності у всіх її видах і формах та складається з адаптації до: навчальної, методичної, наукової й організаційно-виховної діяльності. Соціально-психологічна адаптація передбачає активну взаємодію майбутнього викладача із соціально-психологічною організацією реалізації в освітньому процесі положень особистісно орієнтованого та контекстного підходів, його орієнтації на формування психолого-педагогічної компетентності викладача ВНЗ; педагогічного супроводу професійної адаптації майбутнього викладача ВНЗ. Педагогічний супровід як технологія освітнього процесу у вищій школі, з одного боку, передбачає індивідуальне та групове наставництво, надання психолого-педагогічної підтримки майбутньому фахівцеві в позааудиторній ситуації, з іншого - забезпечує адаптаційну підготовку професійного середовища, його здатність прийняти майбутнього фахівця.

4. Результатом професійної адаптації викладача ВНЗ на етапі професійної підготовки є професійна адаптованість, яка характеризується: позитивним психоемоційним станом фахівця; готовністю його до професійної діяльності, що виражається у: позитивній внутрішній мотивації професійної діяльності, професійній готовності до реалізації навчальної, наукової, методичної та організаційно-виховної роботи, професійній рефлексивності; позитивним ставленням до професійного оточення; позитивною професійною Я-концепцією.

5. Аналіз результатів експериментальної перевірки визначених педагогічних умов цілком підтвердив гіпотезу дисертаційного дослідження щодо ефективності їх впливу. Статистично значуща різниця коефіцієнтів професійної адаптованості магістрантів експериментальної групи до і після формувального етапу експерименту свідчить про ефективність впровадження в процес професійної педагогічної підготовки викладачів ВНЗ розроблених адаптаційних заходів.

6. Теоретично обґрунтовані й експериментально перевірені педагогічні умови професійної адаптації педагога вищої школи на етапі його підготовки впроваджено у практику роботи ВНЗ на основі розробленого авторського спецкурсу "Професійна адаптація викладача ВНЗ", тренінгу професійної адаптивності, рекомендацій щодо організації науково-методичних семінарів для професорсько-викладацького складу вищих навчальних закладів.

Таким чином, розв'язання завдань дисертаційного дослідження зумовило досягнення його мети - визначення, теоретичне обґрунтування й експериментальна перевірка педагогічних умов, що забезпечують ефективність професійної адаптації викладача ВНЗ на етапі його професійної підготовки.

Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів проблеми професійної адаптації педагога і засвідчує необхідність її подальшого розроблення за такими найбільш перспективними напрямами, як: дослідження педагогічних умов професійної адаптації викладача загальноосвітнього навчального закладу, організація педагогічного супроводу професійного становлення викладача ВНЗ на етапі професійної діяльності тощо.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Облєс І.І. Наукові підходи до визначення етапів професіоналізації викладача вищого навчального закладу // Социальные технологии: Актуальные вопросы теории и практики: Международный межвузовский сборник научных работ. - Запорожье: ГУ "ЗИГМУ", 2005. - Вып. 28. - С. 188-195.

2. Облєс І.І. Концептуальні засади дослідження особливостей професійної адаптації викладача вищого навчального закладу // Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка. - Житомир, 2005. - Вип. 25. - С. 182-185.

3. Облєс І.І. Фактори професійного становлення викладача вищого навчального закладу // Дидактика професійної школи: Зб. наук. праць. - Вип. 4 / Ред. кол.: С.У. Гончаренко (голова), В.О. Радкевич, І.Є. Каньковський (заст. голови) та інші. - Хмельницький: ХНУ, 2006. - С. 33-37.

4. Облєс І.І. Типологія професійної адаптації викладача вищого навчального закладу // Социальные технологии: Актуальные вопросы теории и практики: Международный межвузовский сборник научных работ. - Запорожье: ГУ "ЗИГМУ", 2006. - Вып. 29. - С. 257-265.

5. Облєс І.І. Механізми професійної адаптації викладача вищого навчального закладу // Социальные технологии: актуальные вопросы теории и практики: Международный межвузовский сборник научных работ. - Запорожье: ГУ "ЗИГМУ", 2006. - Вып. 30.- С. 133-139.

6. Облєс І.І. Психолого-педагогічний супровід як умова професійної адаптації викладача вищого навчального закладу // Социальные технологии: Актуальные проблемы теории и практики: Международный межвузовский сборник научных работ. - Запорожье: ГУ "ЗИГМУ", 2007. - Вып. 36. -

С. 250-254.

7. Облєс І.І. Функції професійної діяльності педагога вищого навчального закладу // Дні науки: Зб. тез доповідей: В 3 т. / Гуманітарний університет "ЗІДМУ", 27-28 жовтня 2005; Ред. кол. В.М. Огаренко та ін. - Запоріжжя: ГУ "ЗІДМУ", 2005. - Т. 2. - С. 241-242.

8. Облєс І.І. До проблеми професійного становлення викладача вищого навчального закладу // Професійне становлення особистості: проблеми і перспективи: Тези доповідей ІІІ Міжнародної науково-практичної конференції. - Хмельницький: ХНУ, 2005. - С. 9-10.

9. Облєс І.І. Етапи професійної адаптації педагога вищої школи // Дні науки: Зб. тез доповідей: В 4 т. / Гуманітарний університет "3ІДМУ", 5-6 жовтня 2006; Ред. кол. В.М. Огаренко та ін. - Запоріжжя: ГУ "3ІДМУ", 2006. - Т. 4. - С. 132-134.

10. Облєс І.І. Усвідомлення концептів професійної адаптації педагогом вищої школи як умова її ефективності // Професіоналізм педагога у контексті європейського вибору України: Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції, 25-28 вересня, 2006 р., м. Ялта. - Ялта: РВВ КГУ, 2006. - Ч. 1. - С. 122-124.

11. Облєс І.І. Особливості педагогічної взаємодії у ВНЗ // Наука і вища освіта: Тези доповідей учасників XIV міжвуз. студ. наук. конф., м. Запоріжжя,

11-18 травня 2006 р.: У 2 ч. / Гуманітарний університет "ЗІДМУ"; студентське наук. тов-во. - Запоріжжя: ГУ "ЗІДМУ", 2006. - Ч. 1. - С. 112.

12. Облєс І.І. Особливості підготовки педагога вищої школи до майбутньої професійної діяльності // Теорія та практика педагогіки життєтворчості: Матеріали міжрегіональної науково-практичної конференції, м. Запоріжжя, 29-30 березня 2007 р. / За заг. ред. проф. К.Л. Крутій, проф. А.І. Павленко. - Запоріжжя: ТОВ "ЛІПС" ЛТД, 2007. - С. 186-191.

13. Облєс І.І. Професійна компетентність викладача вищого навчального закладу: до проблеми дослідження // Всеукраїнська наукова конференція: Педагогіка професійної освіти. Дні науки: Зб. тез доповідей: В 3 т. / Гуманітарний університет "ЗІДМУ, 11-12 жовтня 2007 р.; Ред. кол. В.М. Огаренко та ін. - Запоріжжя: ГУ "ЗІДМУ", 2007. - Т. 3. - С. 306-308.

14. Облєс І.І. Професійна підготовка викладача вищого навчального закладу: проблеми і перспективи // Вища освіта України. Додаток 3 (Т. 5). - 2007 р. - Тематичний випуск "Вища освіта України у контексті інтеграції до європейського освітнього простору: Моніторинг якості освіти". - С. 168-172.

15. Облєс І.І. Концепти професійної адаптованості викладача ВНЗ // Психолого-педагогічні аспекти формування та розвитку майбутнього фахівця: Тези міжнародної науково-практичної конференції, 15-17 лютого 2008 р. - Миколаїв: Миколаївський державний університет імені В.О. Сухомлинського, 2008. - С. 154-155.

16. Облєс І.І. Методичні рекомендації до спецкурсу "Професійна адаптація викладача ВНЗ" для студентів спеціальності: 8.000005 - Педагогіка вищої школи. - Запоріжжя: Класичний приватний університет, 2008. - 83 с.

АНОТАЦІЯ

Облєс І.І. Педагогічні умови професійної адаптації викладача вищого навчального закладу. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.04 - теорія та методика професійної освіти. - Класичний приватний університет, Запоріжжя, 2008.

У дисертації досліджено проблему професійної адаптації викладача вищого навчального закладу (ВНЗ) на етапі професійної підготовки. З'ясовано сутнісні характеристики професійної адаптації як складного, системного, неперервного процесу активної взаємодії особистості та професійного середовища, що забезпечує ефективність професійної педагогічної діяльності і є основою професійного саморозвитку та самовдосконалення майбутнього фахівця. В роботі розроблено й науково обґрунтовано концептуальну модель професійної адаптації педагога вищої школи в процесі магістерської підготовки. За результатами дослідження визначено й експериментально перевірено сукупність педагогічних умов, що забезпечують успішність цього процесу.

Ключові слова: викладач вищого навчального закладу, готовність до викладацької діяльності, магістратура, педагогічний супровід, професійна педагогічна адаптація, професійна педагогічна підготовка.

АННОТАЦИЯ

Облес И.И. Педагогические условия профессиональной адаптации преподавателя высшего учебного заведения. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.04 - теория и методика профессионального образования. - Классический приватный университет, Запорожье, 2008.

Диссертация посвящена исследованию проблемы профессиональной адаптации преподавателя высшего учебного заведения на этапе его профессиональной подготовки. На основе анализа общенаучных концепций сущности профессиональной адаптации личности, особенностей профессионального педагогического адаптациогенеза, под профессиональной адаптацией преподавателя высшего учебного заведения в работе понимается сложный, системный, непрерывный процесс активного взаимодействия личности и профессиональной среды, который обеспечивает эффективность профессиональной педагогической деятельности и является основой профессионального саморазвития и самосовершенствования специалиста.

В диссертации обосновано, что профессиональная адаптация преподавателя высшей школы имеет многофункциональный характер. Она является необходимым этапом профессионального становления и развития специалиста, на котором происходит формирование его готовности к профессиональной деятельности, осознание ценностей и норм профессии; обеспечивает вхождение преподавателя в профессиональную группу; способствует всестороннему развитию личности, поскольку ее результатом является становление профессионального Я.

В работе представлена классификация видов профессиональной адаптации преподавателя высшего учебного заведения на основе: преобладания процессов ассимиляции и аккомодации, осознанности личностью содержания профессионального адаптациогенеза, стабильности внутриличностной структуры и норм социально-профессиональной группы, устойчивости результата, этапа вхождения личности в профессионально-педагогическую среду. Основными этапами профессиональной адаптации преподавателя высшей школы в диссертации определены: подготовительный или начальный этап, который характеризуется получением будущим специалистом профессионального образования и осуществляется по таким направлениям: 1) обучение в магистратуре, 2) подготовка в аспирантуре, 3) педагогическая интернатура или стажировка; этап непосредственной профессиональной адаптации, которая происходит в условиях реальной профессиональной деятельности. Базовым этапом профессиональной адаптации преподавателя высшей школы, от которого зависит успешность его дальнейшего профессиогенеза, является этап профессиональной подготовки в высшем учебном заведении.

На основе выявленных в работе концептов профессиональной адаптации будущего преподавателя высшей школы создана и обоснована концептуальная модель данного феномена. Она содержит цель профессиональной подготовки будущего специалиста, конкретизирующуюся в задачах, которые соответствуют уровням профессиональных адаптационных процессов: психофизиологическая адаптация, собственно профессиональная адаптация, социально-психологическая адаптация и личностная адаптация будущего преподавателя высшей школы. Решение задач достигается благодаря реализации в образовательном процессе адаптационных мероприятий, которые отражены в его содержании, формах и методах.

Успешность реализации модели профессиональной адаптации будущего преподавателя высшей школы обеспечивается такими педагогическими условиями: внедрение в процесс профессиональной подготовки педагогов высших учебных заведений адаптационных мероприятий, направленных на осознание сущности профессиональной адаптации, развитие профессиональной адаптивности; реализации в образовательном процессе личностно-ориентированного и контекстного подходов, ориентации на формирование психолого-педагогической компетентности; педагогического сопровождения профессиональной адаптации будущего специалиста.

Результат профессиональной адаптации педагога высшей школы на этапе профессиональной подготовки представлен профессиональной адаптированностью, показателями которой являются: позитивное психоэмоциональное состояние; готовность к профессиональной деятельности, проявляющаяся в позитивной внутренней мотивации, профессиональной готовности к реализации учебной, методической, научной и организационно-воспитательной работы, профессиональная рефлексивность; позитивное отношение к профессиональному окружению; позитивная профессиональная Я-концепция.

В диссертации предложена организация и обоснованы результаты экспериментальной работы по проверке эффективности педагогических условий профессиональной адаптации преподавателя высшего учебного заведения на этапе профессиональной подготовки.

Ключевые слова: готовность к профессиональной деятельности, магистратура, педагогическое сопровождение, преподаватель высшего учебного заведения, профессиональная педагогическая адаптация, профессионально-педагогическая подготовка.

ANNOTATION

Obles I.I. Pedagogical conditions of a university teacher professional adaptation - manuscript.

The dissertation for a Candidate's Degree in Pedagogical Sciences, 13.00.04 - Theory and methodology of vocational education. - Classic Private University, Zaporizhja, 2008.

The dissertation investigates the problem of a university teacher professional adaptation at the stage of vocational training. The author establishes the essential features which characterize it as a complex systematic continuous process of an active interaction between a person and professional environment which maintains efficient professional teaching and provides basis for professional self-development and improvement of a young specialist. The research contains a well-grounded scientific concept of a university teacher professional adaptation in the process of getting the Master's Degree. The research results in distinguishing and test-proving the set of pedagogical conditions to ensure the success of the process.

Key words: pedagogical accompaniment, preparedness for teaching. teacher's professional adaptation, university teacher.

КЛАСИЧНИЙ ПРИВАТНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ОБЛЄС ІРИНА ІГОРІВНА УДК 378.124.4(043.5) ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ ПРОФЕСІЙНОЇ АДАПТАЦІЇ ВИКЛАДАЧА ВИЩОГО НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ 13.00.04 – теорія та методика професійної освіти

 

• 14:21 05 Июля 2016
  Российско-китайский медуниверситет откроет магистерскую программу по TCM
• 01:21 05 Июля 2016
  На форуме МГУ Россия и Китай обсудят научно-образовательное сотрудничество
• 11:00 04 Июля 2016
  Реморенко: "ЕГЭ-туризм" в России сходит на нет
• 10:52 04 Июля 2016
  Летняя российско-австрийская школа откроется в Москве
• 15:31 01 Июля 2016
  В СПбГУ могут воссоздать географический факультет

Заказать уникальную работу