ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. Теоретичні основи податкового аудиту у процесі взаємодії контролюючих органів у податковій системі

1.1 Види податкового аудиту та організація його проведення

1.2 Основні методи та прийоми податкового аудиту

РОЗДІЛ 2. Аналіз основних засад проведення податкового аудиту

2.1 Організація проведення податкового аудиту

2.2 Аналіз взаємодії контролюючих органів та їх підрозділів у процесі проведення податкового аудиту

РОЗДІЛ 3. Проблеми та перспективи діяльності контролюючих органів у процесі проведення податкового аудиту

3.1 Шляхи вдосконалення організації проведення податкового аудиту

3.2 Напрями розширення повноважень органів контролюючої діяльності в податковій системі

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

ВСТУП

Сучасна податкова система України формувалася і продовжує розвиватися в надзвичайно несприятливих соціально-економічних умовах. Тривале ігнорування в нашій країні світового досвіду оподатковування, постійне втручання політичних факторів у хід реформування податкової системи, тяжка фінансова криза економіки – все це негативно впливає на ефективність податкової політики в Україні. Необхідність стабілізації фінансової системи, забезпечення стійких надходжень бюджетних доходів, дотримання податкової дисципліни як умови якісного виконання фізичними і юридичними особами обов'язків перед державою обумовили створення особливого напрямку державного фінансового контролю - податкового контролю. Контроль як функція управління в сфері управління податковою системою заснований на загальних принципах системи державного контролю.

Форми податкового контролю визначаються вимогами податкової політики держави. Крім того, контролюється правильність і своєчасність сплати податків підприємствами і населенням. Тому податковий контроль є багаторівневим і всебічним.

Одним з найефективніших методів контролю з боку державних органів є податковий аудит (податкова перевірка). Проведення аудиту і висновки за його результатами є найскладнішим і найконфліктнішим моментами взаємин між платником податків і контролюючим органом. В той же час, проведення аудиту досить дорога процедура і вимагає залучення найбільш кваліфікованих працівників контролюючих органів, значного часу та відволікає в тій чи іншій мірі платника податків від основної діяльності. Усе це вимагає зваженого підходу контролюючих органів при плануванні, підготовці та проведенні аудиту.

Для однозначного розуміння цього методу контролю (податкового аудиту) наведемо основні поняття, які поки що не знайшли свого визначення в законодавстві, але широко застосовуються на практиці.

При визначенні поняття податковий аудит в загальних рисах можна сказати так. Податковий аудит (податкова перевірка) – це процесуальні дії контролюючих органів щодо контролю за правильністю обчислення, своєчасністю і повнотою сплати податків, зборів та інших обов'язкових платежів, а також законністю здійснення операцій, пов'язаних з одержанням доходів і здійсненням розрахунків. Слід зазначити, що поняття податковий аудит використовується в практичній діяльності контролюючих органів та суб'єктів підприємницької діяльності, але в нормативно-правових актах України переважно застосовується поняття перевірка.

Таким чином, сказане вище зумовлює актуальність теми дослідження курсової роботи.

Об’єктом дослідження курсової роботи є теоретичні основи податкового аудиту.

Предметом дослідження курсової роботи є податковий аудит в процесі взаємодії контролюючих органів у податковій системі.

Метою курсової роботи є дослідження податкового аудиту в сучасних економічних умовах.

Мета курсової роботи передбачає виконання таких завдань:

–  дослідити сутність податкового аудиту і його роль в податковій системі;

–  охарактеризувати види податкового аудиту;

–  дослідити основні методи та прийоми податкового аудиту;

–  проаналізувати взаємозв'язок контролюючих органів у процесі проведення податкового аудиту.

РОЗДІЛ 1 . ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ПОДАТКОВОГО АУДИТУ У ПРОЦЕСІ ВЗАЄМОДІЇ КОНТРОЛЮЮЧИХ ОРГАНІВ У ПОДАТКОВІЙ СИСТЕМІ

 

1.1 Види податкового аудиту та організація його проведення

Податковий контроль – вид держаного фінансового контролю, спрямований на забезпечення додержання податкового законодавства платниками податків, виявлення і попередження податкових правопорушень, а також притягнення винних осіб до юридичної відповідальності (відповідно до ст.2 Закону України про державну податкову службу в Україні).

Залежно від часу проведення контрольних заходів слід розмежовувати попередній, поточний, наступний контроль. Залежно від джерел отримання контролюючими органами інформації слід розрізняти документальний та фактичний податковий контроль (відповідно до п.3 ч.1ст. 11 Закону України про державну податкову службу в Україні).

Основна форма податкового контролю-податкова перевірка. Саме ця форма контролю є найбільш ефективною з точки зору виявлення та стягнення недоїмок, забезпечення податкових надходжень до бюджетів і державних цільових фондів. Податкові перевірки забезпечують безпосередній контроль за повнотою і правильністю обчислення податків і зборів, який може бути реалізований тільки шляхом порівняння податкових розрахунків(декларацій),що їх подають платники податків, з фактичними даними щодо їх фінансово-господарської діяльності.

Податкова перевірка як форма податкового контролю-це діяльність податкових та інших контролюючих органів у межах визначеної компетенції з метою встановлення правильності обчислення та сплати податків і зборів(обов'язкових платежів). Залежно від видів податкового контролю зміст її охоплює, по-перше, дослідження документів податкового обліку і звітності, в яких відображаються результати фінансово-господарської діяльності платників податків протягом звітного періоду, а по-друге, обстеження приміщень, що використовується для одержання доходів або пов'язані з утриманням об'єктів оподаткування.

Серед основних прав органів державної податкової служби Закон України «Про державну податкову службу в Україні» (п.1 ст.11) виділяє право здійснювати на підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності та у громадян, в тому числі громадян - суб'єктів підприємницької діяльності, перевірки грошових документів, бухгалтерських книг, звітів, кошторисів, декларацій, товарно-касових книг, показників електронних контрольно-касових апаратів і комп'ютерних систем, що застосовуються для розрахунків за готівку із споживачами, та інших документів незалежно від способу подання інформації (включаючи комп'ютерний), пов'язаних з обчисленням і сплатою податків, інших платежів, наявності свідоцтв про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, спеціальних дозволів (ліцензій, патентів тощо) на її здійснення, а також одержувати від посадових осіб і громадян у письмовій формі пояснення, довідки і відомості з питань, що виникають під час перевірок; перевіряти у посадових осіб, громадян документи, що посвідчують особу, під час проведення перевірок з питань оподаткування; викликати посадових осіб, громадян для пояснень щодо джерела отримання доходів, обчислення і сплати податків, інших платежів, а також проводити перевірки достовірності інформації, одержаної для внесення до Державного реєстру фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів.

Об'єктом податкової перевірки є фінансово-господарська діяльність контрольованого суб'єкта – платника податків,що відображється у грошових документах, бухгалтерських книгах,звітах, кошторисах, деклараціях, товарно-касових книгах, показниках електронно-касових апаратів і комп'ютерних систем, та інших документах, пов'язанх з обчисленням і сплатою податків і зборів.

Суб'єктами податкових перевірок є учасники контрольних податкових правовідносин, які мають відповідні права та обов'язки.

Права податкових органів щодо проведення податкових перевірок передбачені у ст..11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні».

З метою реалізації податкового контролю за фінансово-господарською діяльністю платників податків державні контролюючі органи можуть використовувати різні типи проведення перевірок. Згідно Порядку оформлення результатів документальних перевірок щодо дотримання податкового та валютного законодавства суб'єктами підприємницької діяльності – фізичними особами, затверджений наказом ДПА України від 11.06.2004№ 326 (далі – Порядок № 326), а саме пункт 1.2. визначає типи перевірок, які проводяться державними податковими органами. Органи державної податкової служби від імені держави здійснюють планові та позапланові документальні перевірки фінансово-господарської діяльності фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності. Плановою документальною перевіркою вважається перевірка фінансово-господарської діяльності суб'єкта підприємницької діяльності, яка проводиться відповідно до вимог статті 2 Указу Президента України від 23 липня 1998 року N 817/98 ( 817/98 ) "Про деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльності" та передбачена в плані роботи податкового органу.Термін проведення планової документальної перевірки суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи не повинен перевищувати 30 робочих днів, крім перевірок суб'єктів підприємницької діяльності з річним сукупним валовим доходом 20 млн. гривень і більше, строк проведення яких може перевищувати 30 робочих днів. Продовження строків проведення перевірки здійснюється за рішенням керівника податкового органу вищого рівня.

Позаплановою документальною перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена в планах роботи податкового органу і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, які визначені в Указі Президента України від 23 липня 1998 року N 817/98 ( 817/98 ).

Письмове повідомлення із зазначенням дати проведення планової перевірки надсилається суб'єкту підприємницької діяльності не пізніше ніж за десять календарних днів до початку перевірки.

Планова та позапланова документальні перевірки фінансово-господарської діяльності фізичної особи - суб'єкта підприємницької діяльності охоплюють питання правильності, достовірності, повноти нарахування та своєчасності сплати до бюджету сум податкових зобов'язань стосовно тих податків і зборів (обов'язкових платежів), контроль за якими покладено на органи державної податкової служби України.

Камеральна перевірка - це перевірка, яка проводиться податковим органом виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях, без проведення будь-яких інших видів перевірок платника податків(згідно пункту 1.2. Порядку №326). Основні етапи камеральної перевірки можна розглянути на рис. 1.1.

Рис.1.1 - Етапи камеральної перевірки

Згідно пункту 1.3. Порядку № 326 документальна перевірка фінансово-господарської діяльності платника податків проводиться за місцезнаходженням суб'єкта підприємництва та або за місцем здійснення підприємницької діяльності, щодо якого проводиться така перевірка.

Органи державної податкової служби можуть також запрошувати платників податків для проведення перевірки до органу державної податкової служби. Документальна перевірка може проводитися у приміщенні податкового органу за бажанням платника податків. Письмові повідомлення про такі запрошення направляються фізичним особам рекомендованими листами, в яких зазначаються підстави виклику, дата і година, на яку викликається громадянин, а також місцезнаходження проведення перевірки.

Перед початком проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків за місцезнаходженням податкового органу посадова особа, відповідальна

за проведення перевірки, зобов'язана прийняти надані суб'єктом підприємницької діяльності документи, пов'язані із здійсненням підприємницької діяльності за період, що перевіряється. Зазначені документи приймаються за описом, складеним платником податків за власним бажанням.

Опис наданих для перевірки документів складається у двох примірниках особисто суб'єктом підприємницької діяльності в присутності посадової особи, відповідальної за проведення перевірки. В описі в обов'язковому порядку зазначається кожний переданий документ із указанням його найменування, номера та дати видачі. У разі наявності значної кількості однотипних документів, наприклад, накладних на придбання товару, в описі допускається запис із зазначенням назви однотипних документів (накладна), їх кількість, за який період діяльності вони надані та кількість аркушів.

У кінці опису суб'єктом підприємницької діяльності повинно бути зазначено, що для проведення перевірки документи надані в повному обсязі, інші документи, пов'язані із здійсненням підприємницької діяльності, відсутні.

Посадова особа, що здійснює перевірку, ознайомившись із наданими для перевірки документами, перевіривши їх наявність за описом, робить у ньому запис про прийняття для проведення

документальної перевірки документів, пов'язаних із здійсненням підприємницької діяльності, зазначає дату їх прийняття та ставить особистий підпис.

У разі відмови платника податку від особистого складання опису такий опис складається посадовою особою, відповідальною за проведення перевірки, у присутності платника податку. При цьому цей факт зазначається в акті перевірки.

Один примірник опису додається до матеріалів перевірки, а інший - залишається у платника податків.

Після закінчення перевірки посадова особа, відповідальна за проведення перевірки, повертає платнику податків документи за описом. Платник податків на першому примірнику опису, що додається до акта перевірки, вчиняє запис: "Документи після завершення проведення перевірки отримав у повному обсязі", зазначає дату їх отримання та ставить особистий підпис.

У разі відсутності у платника податків документів, пов'язаних із здійсненням підприємницької діяльності, така особа повинна надати письмове пояснення щодо причин їх відсутності.

У разі залучення до проведення документальної перевірки суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи працівників інших підрозділів податкового органу, зокрема, податкового аудиту та валютного контролю, податкової міліції, складається один зведений акт документальної перевірки.

Термін проведення перевірки - це проміжок часу між датою початку і датою закінчення документальної перевірки. Датою закінчення перевірки є дата підписання акта перевірки. Термін проведення перевірки зазначається у письмовому повідомленні про проведення перевірки.

План перевірки - перелік питань, розроблених податковим органом з урахуванням специфіки діяльності платника податків, які висвітлюються в акті документальної перевірки.

За результатами проведеної документальної перевірки складається акт документальної перевірки.

Акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених у ході перевірки фактів порушень, зокрема, норм податкового та валютного законодавства, а також невиконання платником податків законних вимог посадової особи податкових органів, яка проводила перевірку .

За результатами документальної перевірки в акті викладаються всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності суб'єкта підприємницької діяльності, які мають відношення до фактів виявлених порушень податкового та валютного законодавства.

Факти виявлених порушень податкового та валютного законодавства викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, з посиланнями на первинні або інші документи, які зафіксовані за обліком та підтверджують наявність зазначених фактів.

Плановою виїзною податковою перевіркою вважається перевірка суб'єкта господарювання щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати ним податків та зборів (обов'язкових платежів), яка передбачена у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за місцезнаходженням такого суб'єкта господарювання чи за місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така планова виїзна перевірка згідно п. 1.2. Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затверджений наказам ДПА України від 10.08.2005 № 327 (далі – Порядок № 327).

Згідно пункту 1.4. Порядку № 327 при проведенні планової виїзної перевірки складається один зведений акт планової перевірки.

Зведений акт - службовий документ, який стверджує факт проведення планової виїзної перевірки з усіх питань за сукупними показниками фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання.

Складовими частинами зведеного акта планової виїзної перевірки можуть бути довідки з окремих питань, які за необхідності складаються посадовими особами податкового органу як з окремого питання плану перевірки, так і з декількох питань плану перевірки.

Довідка з окремих питань - службовий документ, який складається за рішенням керівника перевірки в ході проведення планової виїзної перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені (не виявлені) порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання з окремих питань плану перевірки.

Довідка з окремих питань підписується посадовими особами податкового органу, які здійснили перевірку, та погоджується з посадовими особами суб'єкта господарювання.

Довідка з окремих питань складається у двох примірниках. Перший примірник надається керівнику, який очолює перевірку, а другий залишається в структурному підрозділі, працівник якого склав цю довідку. На вимогу посадових осіб суб'єктів господарювання їм може бути надана копія довідки з окремих питань.

Позаплановою виїзною перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена в планах роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї із обставин, визначених Законом України "Про державну податкову службу в Україні" ( 509-12 ) та іншими законодавчими актами. Вона здійснюється за місцезнаходженням такого суб'єкта господарювання чи за місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така позапланова виїзна перевірка (згідно пункту 1.2. Порядку № 327). Невиїзною документальною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу державної податкової служби на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів), незалежно від способу їх подачі згідно пункту 1.2. Порядку №327.

Згідно пункту 1.3. Порядку № 327 за результатами проведення невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання оформляється акт, а в разі відсутності порушень податкового, валютного та іншого законодавства - довідка.

Акт - службовий документ, який стверджує факт проведення невиїзної документальної або виїзної планової чи позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання.

Довідка - службовий документ, який стверджує факт проведення невиїзної документальної або виїзної планової чи позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання і є носієм доказової інформації про не встановлення фактів порушень вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання.

1.2 Основні методи та прийоми податкового аудиту

Податковий аудит є складовою єдиного податкового механізму Державної податкової адміністрації України, основною метою якого є організація системи ефективного контролю за правильністю нарахування, повнотою та своєчасністю сплати податків та інших платежів до бюджету. Адже необхідність проведення перевірок підтверджена часом. Як свідчить міжнародний та вітчизняний досвід, рівень добровільного виконання платниками своїх податкових зобов’язань підвищується зі збільшенням ризику бути викритим і сплатити значні штрафні санкції. Тому за останні роки підходи до організації і проведення документальних перевірок суттєво змінились. Насамперед підвищились вимоги до попереднього відбору суб’єктів підприємницької діяльності для проведення перевірок, впроваджені в життя нові критерії відбору платників для включення до Національного плану проведення документальних перевірок суб’єктів підприємницької діяльності. Якщо раніше усі підприємства підлягали перевірці один раз на 2 роки, то зараз – лише платники, які мають високий ступінь ризику ухилення від оподаткування.

З розвитком нашої економіки набувають сили та неабияких розмірів і способи ухилення від сплати податків недобросовісними платниками.

Якщо раніше при проведенні перевірок ревізори встановлювали порушення податкового законодавства в переважній більшості через некваліфіковане ведення обліку, незнання законодавчої бази або неоднозначне трактування законів, то сьогодні перед аудитором постають глибоко продумані схеми ухилення від оподаткування або так звані схеми мінімізації сплати податків.

Податкове законодавство є інструментом, з допомогою якого кожна країна не тільки формує свої фінансові ресурси, а й стимулює розвиток найперспективніших напрямів господарської діяльності. Саме тому дотримання юридичними та фізичними особами встановлених державою правил визначення та сплати податків є беззаперечною умовою існування стабільного і заможного суспільства.

Проте деякi суб’єкти підприємницької діяльності на теренах нашої області несумлінно виконують свої обов’язки щодо сплати податків або навіть свідомо намагаються ухилитись від оподаткування, фальсифікуючи установчі, фінансово-господарські документи.

У зв’язку з цим одним з найважливіших етапів контрольно-перевiрочної роботи є якісний відбір об’єктів документальних перевірок на пiдставi аналiзу наявної в податкових органах iнформацiї про платникiв податкiв. Слiд зауважити, що основним критерiєм якостi такого вiдбору є правильнiсть вiдокремлення юридичних осiб, якi вчасно та в повному обсязi сплачують податки, вiд тих суб’єктiв пiдприємницької дiяльностi, якi ухиляються вiд оподаткування.

Впровадження та постiйне вдосконалення методик вiдбору та перевiрки суб’єктiв пiдприємницької дiяльностi дають, безсумнiвно, позитивнi результати. Так, впродовж останнiх рокiв намiтилася тенденцiя до зменшення кiлькостi пiдприємств, якi плануються до перевiрки, водночас пiдвищується результативнiсть проведених перевiрок.

Метод аудиторської діяльності сформувався в системі прикладних економічних наук, крім того, він характеризується використанням загальнонаукових методів дослідження, що ґрунтуються на філософських принципах.

Метод (від гр. methodos - дослідження) - це прийом дослідження, який визначає підхід до об'єктів, що досліджуються, тобто шлях наукового пізнання і встановлення істини.

Загальнонауковими методами є: аналіз і синтез, індукція і дедукція, аналогія і моделювання, абстрагування і конкретизація, системний аналіз, функціонально-вартісний аналіз тощо.

Аналіз - це метод дослідження, який стосується вивчення предмета шляхом розчленування його на складові, кожна з яких аналізується (вивчається) окремо в рамках одного цілого (аудит фінансово-господарської діяльності підприємства).

Синтез - метод дослідження об'єкта в його цілісності, в єдності його частин (аудит виконання договорів на постачання товарно-матеріальних цінностей).

Індукція- метод дослідження, за яким загальний висновок складається на підставі ознайомлення не зі всіма ознаками, а лише з частиною їх, тобто способом виведення висновків від окремого до загального (аудит витрат обігу здійснюється насамперед за даними аналітичного обліку, а відтак - синтетичного обліку).

Дедукція- метод дослідження, за якого спочатку вивчається стан об'єкта в цілому, а потім стан його складових елементів, тобто висновки роблять від загального до окремого (аудит фінансових результатів спочатку проводиться за даними синтетичного обліку, а потім - аналітичного обліку).

Аналогія - прийом наукових висновків, за допомогою якого досягається пізнання ознак суб'єктів на основі їх подібності з іншими. Метод аналогії, базуючись на подібності окремих сторін різних об'єктів, є основою моделювання.

Моделювання - спосіб наукового пізнання, який ґрунтується на заміні об'єкта, що вивчається, на його аналог, модель, що містить істотні прикмети оригіналу (наприклад, стандарти).

Абстрагування- прийом відволікання, способом абстракції переходять від конкретних об'єктів до загальних понять (за перевіркою стану збереження матеріальних цінностей на окремих складах, абстрагуючись, роблять висновки щодо гуртові в цілому).

Конкретизація - дослідження стану об'єктів за певними конкретними умовами існування їх (виявлення нестач в окремих магазинах).

Системний аналіз - вивчення об'єкта як сукупності елементів, що утворюють систему. В аудиті системний аналіз передбачає оцінку поведінки об'єктів як системи з усіма факторами, що впливають на його функціонування. Він дає змогу застосувати системний підхід до оцінки виробничої і фінансово-господарської діяльності підприємства (аналіз систем для дослідження об'єктів за умов невизначеності).

Функціонально-вартісний аналіз - це вивчення об'єктів на стадії підготовки виробництва, що включає проектування і синтез складних систем у процесі дослідження їх функціонування (проектування й оцінювання економічної ефективності технологічних процесів тощо).

Існують також власні методичні прийоми аудиту, які можна об'єднати в групи: органолептичні, розрахунково-аналітичні, документальні, узагальнення і реалізації результатів аудиту.

Органолептичні методи - це інвентаризація, контрольні заміри, вибіркові й суцільні спостереження, технологічний та хіміко-технологічний контроль, експертизи, службові розслідування, експеримент.

Інвентаризація - перевірка стану об'єктів органолептичним способом, тобто перевірка наявності й стану об'єкта шляхом огляду, підрахунку, зважування, обміру тощо. Практично інвентаризація - це перевірка фактичної наявності запасів, сировини, готової продукції, товарів та інших цінностей, які зіставляються з даними бухгалтерського фінансового обліку і встановлюється результат - нестача, надлишок, пересортиця, природний убуток.

Контрольні замірювання робіт - прийом фактичного контролю за дотриманням норм витрачання сировини та матеріалів у виробництві, на будівництві, транспорті тощо.

Найчастіше контрольне замірювання застосовується для перевірки фактично виконаних і зданих за актом здавання-приймання будівельно-монтажних робіт (при цьому встановлюють економію або перевитрати будівельних матеріалів).

Вибіркові спостереження - прийоми статистичного спостереження якісних характеристик господарського процесу (при визначенні дефектів товарів, що надійшли в торгівлю).

Суцільні спостереження - прийоми статистичного спостереження фактичного стану об'єктів (хронометраж норм виробітку, використання робочого часу за звітний період).

Технологічний контроль - контроль якості продукції, її відповідності технічним умовам (контрольний запуск сировини і матеріалів у виробництво, що застосовується для перевірки оптимальності технології виробництва, обґрунтованості норм витрат матеріалів і повноти виходу готової продукції).

Хімічно-технологічний контроль - контроль якості сировини і матеріалів, що використовуються у виробництві продукції, а також якісних характеристик (способом лабораторного аналізу встановлюють і смакові якості продуктів харчування).

Експертизи - експертні оцінки, що застосовуються криміналістичними, судово-бухгалтерськими, товарознавчими та іншими експертизами, коли у складі аудиторів немає відповідних фахівців або коли за виявленими аудитом зловживаннями порушено кримінальну справу.

Службове розслідування - сукупність прийомів перевірки дотримання службовими особами і робітниками чи службовцями нормативно-правових актів (застосовується при вивченні порушення чинного законодавства).

Експеримент, - науково поставлений дослід з метою аудиту для перевірки результатів процесів, що плануються або виконані (експеримент проводиться за чітко визначеними умовами, які дають змогу стежити за перебігом запланованого процесу).

Під час аудиту також використовують розрахунково-аналітичні методи (статистичні розрахунки, економіко-математичні методи, економічний аналіз тощо).

Економічний аналіз - це система прийомів для розкриття причинних зв'язків, що зумовлюють результати явищ і процесів (середні й відносні величини, групування, індексний метод, коефіцієнти автономії, довготермінового залучення коштів, маневрування власними коштами підприємства, нагромадження амортизації, реальної вартості основних засобів, коефіцієнти ліквідності (платоспроможності) тощо).

Статистичні розрахунки застосовуються при потребі відтворення реальних кількісних відношень (за їхньою допомогою розраховуються коефіцієнти трудової участі членів бригади, коефіцієнти використання обладнання, ритмічність випуску продукції тощо).

Економіко-математичні методи застосовуються при визначенні впливу факторів на результати господарських процесів з метою їх оптимізації на стадії проектування (оптимізація маршрутів перевезення вантажів автомобільним транспортом тощо).

В аудиті також використовують документальні способи перевірки - дослідження документів, суцільне і несуцільне (вибіркове) спостереження, групування недоліків, формальну й арифметичну перевірку документів, нормативну (юридичну) оцінку документально оформлених господарських операцій, логічну перевірку, зустрічну перевірку, балансовий метод, порівняння, оцінку законності й обґрунтованості господарських операцій за даними кореспонденції рахунків бухгалтерського фінансового обліку тощо. При цьому джерелами інформації є: первинні документи, у тому числі технічні носії інформації, реєстри синтетичного й аналітичного бухгалтерського фінансового обліку (книги, журнали, оборотні відомості, нагромаджувальні й розроблювальні таблиці, Головна книга, оборотна відомість за синтетичними рахунками та ін.); фінансова, податкова, статистична й оперативна звітність тощо.

Дослідження документів - спосіб документальної перевірки достовірності й доцільності господарських операцій, відповідності їх законодавчим і нормативно-правовим актам.

При суцільному способі перевірці підлягають усі документи і записи у реєстрах бухгалтерського обліку та фінансової звітності (грошові документи і кошти, виписки з рахунків у банках, цінні папери і векселі, власний капітал, розрахунки за податками і платежами, доходи, товарні втрати і результати діяльності, фінансова звітність).

Несуцільне спостереження (вибіркова перевірка) характеризує всю сукупність одиниць за результатами обстеження певної її частини (вибіркової сукупності), відібраної випадковим чином за правилами наукової теорії вибірки.

Узагальнення і реалізація результатів аудиту - сукупність прийомів синтезування результатів аудиту і прийняття відповідних рішень щодо виправлення недоліків і запобігання їх повторенню в майбутньому (групування недоліків і правопорушень, економічне обґрунтування, систематизація недоліків у висновку аудитора, рішень за результатами аудиту).

Отже, метод аудиту - це сукупність прийомів і способів аудиту за процесами розширеного відтворення національного продукту і дотримання його законодавчого та нормативно-правового регулювання за умов ринкової економіки.

Дії працівників податкового аудиту спрямовані на встановлення партнерських стосункiв з платниками, якi вчасно та в повному обсязi сплачують податки. Пiдроздiли податкової служби не втручаються у господарську дiяльнiсть платникiв, зосереджуючи свої зусилля на встановленнi жорсткого контролю за дiяльнiстю суб’єктiв пiдприємницької дiяльностi, якi ухиляються вiд оподаткування.

РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ ОСНОВНИХ ЗАСАД ПРОВЕДЕННЯ ПОДАТКОВОГО АУДИТУ

2.1 Організація проведення податкового аудиту

ДПА України вживає всіх можливих заходів щодо поліпшення роботи підпорядкованих структурних підрозділів під час виконання покладених на них функцій, а також щодо зменшення впливу на здійснення діяльності суб»єктами господарювання шляхом спостереження за процесами, що відбуваються в суспільстві, та внесення відповідних змін у свої нормативно-правові акти.

Контрольно-перевірчу роботу, що здійснюється працівниками підрозділів податкового контролю юридичних осіб до моменту оформлення її результатів, умовно можна поділити на чотири етапи.

Відбір суб»єкта господарювання (СГ) для проведення планової перевірки здійснється ДПА України та районними ДПІ. При цьому з метою зменшення втручання у діяльність СГ шляхом зменшення кількості перевірок планування здійснюється з використанням автоматизованої системи відбору платників податків, яка визначає першочерговість їх включення до плану-графіка залежно від установлених ризиків у діяльності таких СГ.

Такий перелік ризиків установлено Методичними рекомендаціями № 201.

Проведення позапланової перевірки СГ здійснюється на підставі наявної інформації та/або документів, які відповідно до законодавства є підставою для проведення такої перевірки, в тому числі за наявності постанов слідчих податкової міліції, прокуратури та інших правоохоронних органів тощо.

Також з метою забезпечення мінімального відволікання СГ від здійснення ними господарської діяльності Проект плану-графіка узгоджується з органами Державної контрольно-ревізійної служби України, Держмитслужби України, Держказначейства України, Пенсійного фонду України та органами фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування на районному рівні, що забезпечує проведення перевірок одночасно зацікавленими контролюючими органами у визначений термін.

Підготовка до перевірки включає також і до перевірочний аналіз діяльності СГ, який проводиться з метою економії часу, що законодавчо відводиться для проведення перевірок суб’єктів господарювання.

Такий аналіз проводиться на підставі інформації, наявної в органах ДПС(отриманої з внутрішніх і зовнішніх джерел), та дає змогу виявити ризикові операції в діяльності СГ, які можуть свідчити про потенційні порушення податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи ДПС, і які необхідно дослідити при проведенні перевірки.

Це, в свою чергу, дає змогу відібрати податкові періоди для перевірки та/або певні питання в межах періоду, що підлягає перевірці, на яких слід передусім зосереджувати увагу.

Проведення перевірки відбувається відповідно до чинного законодавства. Оформлення документів надає право органам ДПС приступити до проведення перевірки відповідно до Закону № 509-ХII. При цьому у разі проведення планової перевірки СГ надсилається повідомлення про проведення планової перевірки не пізніше як за 10 днів до її початку.

Розпочати проведення виїзної перевірки працівниками органу ДПС мають право за умови надання платнику податків під розписку направлення на перевірку, а при проведенні позапланової перевірки - додатково копії наказу керівника податкового органу про проведення такої позапланової виїзної перевірки.

Слід зазначити, що у разі необхідності змінити (замінити) склад посадових осіб, що здійснюють перевірку (при значних обсягах операцій, проведених платником податків у періоді, що перевіряється; виникненні інших питань, що входять до компетенції органів ДПС; тривалій хворобі або звільненні працівника органу ДПС , які склалися під час проведення перевірки, тощо), платника податків повідомляють про це письмово.

Крім того видається відповідний наказ органу ДПС і виписується нове направлення на перевірку (із зазначенням нових кандидатур для проведення перевірки), які надаються платнику податків під розписку згідно з Методичними рекомендаціями №355.

При проведенні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків і зборів(обов»язкових платежів) здійснюється аналіз фінансово-господарської діяльності СГ шляхом вивчення первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, проведення перевірок з питань правових відносин, вивчення технологічного процесу виробництва, залучення до перевірок відповідних експертів тощо, що також дає змогу виявити ризики в їх діяльності. Встановлені ризики слід підтвердити або спростувати при проведенні перевірки СГ.

За результатами проведення невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок фінансово-господарської діяльності СГ оформляється акт, а за відсутності порушень податкового, валютного та іншого законодавства – довідка відповідно до Порядку № 327.

З метою спрощення процедури оформлення матеріалів проведених перевірок і встановлення відповідних стандартів щодо їх оформлення ДПА України розроблено зразки форм актів перевірок і методичні рекомендації щодо їх оформлення.

На даний час результати перевірок, які розпочато після 11.09.2008 р., оформлюються згідно з новими формами актів перевірок і Методичними рекомендаціями відповідно до наказу № 584.

Зауважимо, що оформлення матеріалів проведених перевірок банківських установ, страховиків і кредитних спілок сьогодні відбувається, як і раніше, за формами, встановленими наказом № 225.

Розглянемо організацію податкового аудиту,проведенні податкових перевірок та виявлені внаслідок їх проведення порушень за три квартали 2009 року.

З метою забезпечення контролю за дотриманням платниками податків чинного податкового законодавства при виплаті заробітної плати протягом І кварталу п.р. (за оперативними даними) здійснено 5,3 тис. перевірок суб’єктів господарювання (фізичних та юридичних осіб), за результатами яких виявлено порушення податкового законодавства у 4,9 тис. випадках (або 92,8 відсотка перевірених), донараховано податків та застосовано штрафних санкцій на суму понад 137,4 млн. грн., з яких до бюджету надійшло 32,4 млн. гривень. До адміністративної відповідальності притягнуто 3,4 тис. посадових осіб підприємств та фізичних осіб – підприємців, порушено 35 кримінальних справ, 4,4 тис. справ про виявлені порушення при виплаті заробітної плати передано до органів прокуратури та органів виконавчої влади.

Встановлено 231 випадок ведення подвійної бухгалтерії, 493 випадки виплат за рахунок „тіньових” коштів та 1198 випадків виплат за рахунок коштів суб’єктів господарювання, а також надання матеріальних та соціальних благ за рахунок суб’єктів господарювання без утримання податку з доходів фізичних осіб.

Виявлено 32,3 тис. найманих осіб, не оформлених належним чином працедавцем..

В рахунок скорочення податкового боргу у І кварталу п.р. до державного бюджету надійшло 1090,0 млн. грн., у т.ч. від реалізації заставного майна боржників – 131,6 млн. грн., вилучення готівки на суму 13,1 млн. гривень.

Протягом І кварталу п.р. в рахунок погашення податкового боргу залучено дебіторської заборгованості на загальну суму 10,8 млн. гривень.

Протягом І кварталу п.р. до державного бюджету надійшло коштів від підприємств – позичальників іноземних кредитів в сумі 59,1 млн. грн. та в рахунок погашення бюджетних позичок – 0,8 млн. гривень.

Протягом І кварталу п.р. (за оперативними даними) здійснено:

18430 перевірок суб’єктів господарювання щодо дотримання вимог чинного законодавства при проведенні розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг (за результатами донараховано 98,4 млн. грн. фінансових санкцій), у т.ч. 10279 перевірок суб’єктів господарювання, які здійснюють реалізацію алкогольних напоїв та тютюнових виробів;

637 перевірок АЗС з питань дотримання вимог чинного законодавства при реалізації нафтопродуктів, за результатами яких застосовано 11,1 млн. грн. фінансових санкцій;

1076 перевірок суб’єктів господарювання, що надають послуги у сфері грального та лотерейного бізнесу, за результатами яких донараховано 5,4 млн. грн. податкових зобов’язань та застосовано штрафних (фінансових) санкцій;

Проведено 191 документальну перевірку суб’єктів господарювання за постановами суду, слідчих податкової міліції, інших правоохоронних органів та прокуратури, за результатами яких донараховано 126,5 млн. грн., з яких до бюджету надійшло 6,1 млн. гривень.

Розглянемо проведену роботу за другий квартал 2009 року. Згідно діяльності податкових органів було здійснено:

40036 перевірок суб’єктів господарювання щодо дотримання вимог чинного законодавства при проведенні розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг (за результатами донараховано 589,5 млн. грн. фінансових санкцій), у т.ч. 19420 перевірок суб’єктів господарювання, які здійснюють реалізацію алкогольних напоїв та тютюнових виробів;

1201 перевірку АЗС з питань дотримання вимог чинного законодавства при реалізації нафтопродуктів, за результатами яких застосовано 111,1 млн. грн. фінансових санкцій;

2650 перевірок суб’єктів господарювання, що надають послуги у сфері грального та лотерейного бізнесу, за результатами яких донараховано 11,1 млн. грн. податкових зобов’язань та застосовано штрафних (фінансових) санкцій

Проведено 349 документальних перевірок суб’єктів господарювання за постановами суду, слідчих податкової міліції, інших правоохоронних органів та прокуратури, за результатами яких донараховано 268,0 млн. гривень.;

Також здійснено 644 перевірки, у тому числі:

578 - фінансових установ, за результатами яких донараховано 46,6 млн. гривень;

66 - представництва нерезидентів, за результатами яких донараховано 5,5 млн. гривень.

У ІІ кварталі поточного року проведено 215 перевірок суб’єктів господарювання - великих платників податків, до бюджету донараховано податків і зборів (обов’язкових платежів) на суму 63 млн. гривень. За результатами вжитих заходів до бюджетів надійшло понад 14,3 млн. гривень.

За матеріалами кримінальних справ порушених за фактами ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах (ч.3 ст. 212 КК України) забезпечено відшкодування збитків у розмірі 50 млн. гривень.

Також, забезпечено оперативне супроводження 248 планових та 57 позапланових перевірок суб’єктів господарювання кредитно-фінансової сфери, у ході виявлено 257 фактів порушення податкового законодавства. За результатами вказаних перевірок до бюджетів донараховано 24,9 млн. грн., з яких до бюджету надійшло 4,8 млн. гривень.

Протягом ІІ кварталу поточного року виявлено 390 суб’єктів господарювання з ознаками фіктивності щодо яких отримані рішення суду про визнання недійсними реєстраційних документів та/або вироки суду за фіктивне підприємництво.

За наслідками відпрацювання суб’єктів господарювання - легальних платників податків, які користувались послугами суб’єктів господарювання з ознаками фіктивності забезпечено донарахування податків у розмірі понад 390 млн. гривень, з яких до бюджету надійшло 45,8 млн. гривень.

Ситуація за третій квартал 2009 року складається зовсім не ліпшою за попередні. Адже протягом третього кварталу встановлено 95 випадків ведення подвійної бухгалтерії, 374 випадків виплат за рахунок „тіньових” коштів та 742 випадки виплат за рахунок коштів суб’єктів господарювання, а також надання матеріальних та соціальних благ за рахунок суб’єктів господарювання без утримання податку з доходів фізичних осіб.

До плану – графіка проведення планових виїзних перевірок ІІІ кварталу включено:

397 суб’єктів господарювання, в т.ч. 238 філій, які здійснюють виробництво, передачу, розподілення та постачання електроенергії, завершено 14 перевірок (у т.ч. 2 обленерго), донараховано – 120,3 млн. гривень;

287 суб’єктів господарювання, які здійснюють виробництво, розподілення та постачання газу в т.ч. 197 філій та структурних підрозділів. За результатами перевірок донараховано 16,1 млн. грн. з урахуванням фінансових санкцій;

Було здійснено 20051 перевірку суб’єктів господарювання щодо дотримання вимог чинного законодавства при проведенні розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг (за результатами донараховано 481,9 млн. грн. фінансових санкцій), у т.ч. 11650 перевірок суб’єктів господарювання, які здійснюють реалізацію алкогольних напоїв та тютюнових виробів; 641 перевірку АЗС з питань дотримання вимог чинного законодавства при реалізації нафтопродуктів, за результатами яких застосовано 9,6 млн. грн. фінансових санкцій; 12378 перевірок суб’єктів господарювання, що надають послуги у сфері грального та лотерейного бізнесу, за результатами яких конфісковано 8 тисяч одиниць грального обладнання, в т.ч. 7,1 тисяч гральних автоматів;

Протягом ІІІ кварталу також органами податкових органів було проведено 708 перевірок, у т.ч.:

665 - фінансових установ, за результатами яких донараховано 58,2 млн. гривень;

43 - представництва нерезидентів, за результатами яких донараховано 4,8 млн. гривень.

Протягом ІІІ кварталу поточного року було виявлено 222 суб’єктів господарювання з ознаками фіктивності.

Проведено 1860 перевірок суб’єктів господарювання, що здійснюють оптову та роздрібну торгівлю алкогольними напоями і тютюновими виробами. Виявлено 1798 порушень вимог чинного законодавства. За матеріалами перевірок застосовано фінансових санкцій на загальну суму – 5,8 млн. гривень.

З незаконного обігу вилучено 84 тис. дал алкогольних напоїв на суму 14,9 млн. грн., спирту - 28,5 тис. грн.. тютюнових виробів на суму 2,3 млн. гривень та 555 тис. підроблених марок акцизного збору, призначених для маркування лікеро-горілчаних виробів.

Загалом можна сказати ситуація в Україні зовсім погана. Адже досить швидко розвивається тіньовий бізнес, діють підпільні підприємства, які випускають не ліцензовану продукцію, яку люди вживають. Також спостерігається відмова від сплати податків і зборів(обов'язкових платежів) до бюджету.

2.2 Аналіз взаємодії контролюючих органів та їх підрозділів у процесі проведення податкового аудиту

Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" визначено чітке поняття контролюючого органу. Контролюючий орган – це державний орган, який у межах своєї компетенції, визначеної законодавством, здійснює контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування податків і зборів (обов'язкових платежів) та погашенням податкових зобов'язань чи податкового боргу. Вичерпний перелік контролюючих органів визначається статтею 2 цього Закону.

Так, до контролюючих органів відносяться (дивись рис. 2.1):

– митні органи – стосовно ввізного та вивізного мита, акцизного збору, податку на додану вартість, інших податків і зборів (обов'язкових платежів), які, згідно з законами, справляються при ввезенні (пересиланні) товарів і предметів на митну територію України або вивезенні (пересиланні) товарів і предметів з митної території України;

–  установи Пенсійного фонду України – стосовно внесків до Пенсійного фонду України;

–  податкові органи – стосовно податків і зборів (обов'язкових платежів), які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім тих, що відносяться до компетенції митних органів;

–  установи Фонду соціального страхування України – стосовно внесків до Фонду соціального страхування України.

Цей же закон встановлює компетенцію контролюючих органів, які мають право здійснювати перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати лише стосовно тих податків і зборів (обов'язкових платежів), які віднесено до їх компетенції. Порядок контролю з боку митних органів за сплатою платниками податку на додану вартість та акцизного збору встановлюється спільним рішенням центрального податкового органу та центрального митного органу. Інші державні органи не мають права проводити перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), утому числі за запитами правоохоронних органів.

Рис. 2.1 - Основні державні контролюючі органи з оподаткування

Разом з тим, статтею 5 Указу Президента України "Про деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльності" до контролюючих органів, які мають право проводити планові та позапланові виїзні перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єктів підприємницької діяльності, віднесено органи державного казначейства та органи державної контрольно-ревізійної служби. Межа компетенції цих органів – проведення перевірок стосовно бюджетних позик, позик та кредитів, гарантованих коштами бюджетів, цільового використання дотацій та субсидій, інших бюджетних асигнувань, коштів позабюджетних фондів, а також належного виконання державних контрактів, проавансованих за рахунок бюджетних коштів.

Указом Президента України також встановлено і деякі загальні правила проведення перевірок фінансово-господарської діяльності суб'єктів підприємницької діяльності. Так, встановлено, що нормативно-правові акти контролюючих органів, які регламентують порядок проведення перевірок суб'єктів підприємницької діяльності, погоджуються з Державним комітетом України з питань регуляторної політики та підприємництва. В разі відсутності такого погодження ці нормативно-правові акти не є обов'язковими до виконання платниками податків і можуть використовуватися контролюючими органами як внутрівідомчі документи.

Початковим етапом контрольно-перевірочної роботи є планування документальних перевірок, яке полягає у визначенні переліку об'єктів, що підлягають документальним перевіркам, термінів, обсягів та категорій вказаних перевірок, кадрових ресурсів, необхідних для проведення.

Усі підрозділи податкової служби України на підставі аналізу баз даних, іншої інформації та проблемних питань, що виникли за поточний період і потребують висвітлення під час документальних перевірок, подають у строки, визначені нормативними документами, підрозділам, відповідальним за проведення перевірок, пропозиції щодо включення до Національного плану документальних перевірок, на майбутній рік суб'єктів господарювання.

Основним критерієм відбору платників податків-фізичних осіб для планування документальних перевірок є результати детального аналізу накопичених даних про фінансово-господарську діяльність суб'єктів підприємництва.

Підрозділам, що проводять перевірку під час проведення аналізу даних, накопичених про суб'єктів підприємництва-юридичних осіб, особливу увагу необхідно звертати на інформацію про засновників та керівників підприємств, які включені до плану перевірок, та фізичних осіб, пов'язаних з юридичними особами, які відібрані до плану перевірок юридичних осіб або є засновниками та керівниками одночасно в декількох юридичних особах.

Плануючи перевірки суб'єктів підприємництва-фізичних осіб, доцільно розробити комплекс заходів, спрямованих на отримання детальної інформації щодо діяльності платника з інших, ніж його звітність або бухгалтерські документи, джерел.

Крім цього, структурні підрозділи податкових органів забезпечують участь своїх працівників у проведенні комплексних перевірок згідно з Національним планом перевірок, у терміни, повідомлені підрозділами, що очолюють перевірки.

Починаючи перевірку, працівники податкових органів повинні пред'являти свої службові посвідчення та доручення на право проведення перевірки керівництву суб'єктів підприємницької діяльності, що перевіряється.

Підрозділи податкової служби, які беруть участь у перевірках, оформляють свої перевірки окремими актами з необхідними додатками за підписом посадових осіб суб'єкта підприємницької діяльності, який перевіряється, і здається керівнику групи. При цьому акти платнику не залишаються, а використовуються при складанні зведеного акта і рішення за ними не приймається. Вони також подають пропозиції щодо необхідності вилучення первинних та інших документів, що свідчать про приховування оборотів і несплату податків. Вилучення здійснює підрозділ, який оформляв зведений акт. Підрозділ, відповідальний за проведення перевірки, оформляє зведений акт із додатками відповідно до вимог нормативних та інструктивних документів, складає протоколи, готує проекти рішення про застосування фінансових санкцій до платника та проекти постанов про притягнення посадових осіб до адміністративної відповідальності, крім випадків, коли матеріали передаються підрозділам податкової міліції для вирішення питання про притягнення посадових осіб до кримінальної відповідальності.

До інформації із зовнішніх джерел належать відомості про доходи (видатки) фізичних осіб від підприємств, установ, державних контролюючих, правоохоронних органів та інших організацій, де такі доходи (видатки) фінансуються, зокрема, від:

- підприємств, установ, організацій про виплати фізичним особам доходів не за місцем основної роботи (служби, навчання);

- органів місцевого самоврядування, які здійснюють реєстрацію підприємців, інших організацій, виконуючих функції державної реєстрації та ліцензування;

- органів Міністерства внутрішніх справ України про громадян, іноземних громадян, які здійснили злочин або інші правопорушення у сфері економічної діяльності, від правоохоронних органів про відмовлення в порушенні або застосуванні кримінальної справи, у яких можуть бути відомості про отримані доходи;

- паспортно-візових підрозділів місцевих і районних органів МВС, міграційної служби, служби працевлаштування і зайнятості про використання праці іноземних громадян;

- митних органів на фізичних осіб, які здійснюють товарообмінні операції у великих розмірах, а також осіб, отримуючих за імпортом великі партії товарів;

- органів житлово-комунального господарства, органів місцевих адміністрацій, бюро технічної інвентаризації про новобудови, про будови, які перейшли на право власності фізичній особі, про здачу в найм або оренду будов, квартир, кімнат, гаражів чи іншого рухомого і нерухомого майна;

- будівельних організацій та інших організацій, які реалізують громадянам з наданням прізвища, ім'я та по батькові покупця (замовника), адреси, за якою він мешкає, вартості квартири, строку сплати, суми сплати вартості квартири;

- банків та кредитних установ про громадян, які отримали кредити (позики) з наданням інформації, хто отримав або погасив кредит (позику) і в які строки (якщо за громадянина розрахувалася та чи інша юридична особа, то необхідно перевірити, чи включена Ця сума у дохід громадянина та чи утримано з неї податок), про фізичних осіб (резидентів та нерезидентів), які здійснювали разові операції у валюті в готівковій або безготівковій формі (зарахування коштів на рахунку за вкладами фізичної особи або інша операція Щодо надходження коштів, зняття їх з рахунка тощо) про надходження від юридичної особи значної суми коштів на банківські рахунки фізичної особи за продаж товарів, майна, за оренду у громадян приміщень, транспортних засобів тощо.

РОЗДІЛ 3. ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ДІЯЛЬНОСТІ КОНТРОЛЮЮЧИХ ОРГАНІВ У ПРОЦЕСІ ПРОВЕДЕННЯ ПОДАТКОВОГО АУДИТУ

3.1 Шляхи вдосконалення організації проведення податкового аудиту

Стабільна робота вітчизняних підприємств і забезпечення громадян відповідними матеріальними благами належать до найголовніших чинників зміцнення економічних позицій України в світі.

Тому і шлях до Європи проходить через одну з найголовніших артерій у системі управління державними фінансами – податкову службу. Її осучаснення на базі інноваційних технологій, перехід на взаємний контакт із платниками за принципом, який умовно можна назвати "податкова з людським обличчям", аж ніяк не є пустими гаслами.

Дії або шляхи в цьому напрямку повинні бути спрямовані на розроблення та впровадження спеціальних програм щодо роз'яснення та переконання громадян України про те, що сплата податків і зборів - це конституційний та громадянський обов'язок; на спрощення форм податкової звітності, скорочення їх кількості, уніфікація та стандартизація форм звітності та вдосконалення інструкцій щодо їх заповнення; на спрощення механізму та процедур сплати податків, на розробку та впровадження вдосконаленої системи податкового аудиту, орієнтованої на постійний моніторинг показників діяльності платників податків без зайвого втручання в підприємницьку діяльність; на тісну взаємодію з органами державної влади у процесі розробки пропозицій щодо вдосконалення податкового законодавства з метою справедливого розподілу податкового навантаження на платників податків незалежно від категорії та форм власності.

Необхідно забезпечити об'єктивне та системне висвітлення діяльності органів державної податкової служби, створити умови для партнерських взаємовідносин податкової служби із платниками податків, впровадити програми якісного обслуговування платників податків шляхом надання своєчасних та висококваліфікованих послуг, забезпечити формами податкової звітності, інструкціями щодо їх заповнення, створити ефективну систему приймання і обробки форм податкової звітності, телефонної інформаційно-довідкової служби та всебічне використання ресурсів мережі Інтернет в роботі з платниками податків, поліпшити прозорість, професіоналізм та ефективность діяльності державної податкової служби України, забезпечити справедливе та неупереджене ставлення до всіх платників податків. Очікувані результати вище сказаного будуть: перелічу основні, а саме, це - забезпечення стабільного надходження податків та зборів, зростання рівня добровільного виконання вимог податкового законодавства платниками податків, активізація діяльності суб'єктів підприємницької діяльності, сприяння виведенню доходів із "тіньової" економіки, поліпшення якості обслуговування платників податків, зменшення кількості перевірок та підвищення їх якості за рахунок впровадження аналітичної субсистеми планування податкового аудиту, зменшення вартості процесу адміністрування податків, сприяння зменшенню податкового навантаження за рахунок розширення бази оподаткування та зниження ставок оподаткування, налагодження партнерства між державою і платниками податків - створення умов, при яких суб'єкти господарювання, реалізуючи особисті інтереси, можуть сприяти вирішенню завдань, що стоять перед державою.

Недосконалість діючого податкового законодавства та бажання отримати максимальні доходи або прибуток створюють для платників податків величезну спокусу недоплатити або взагалі ухилитися від сплати податків і зборів та інших неподаткових платежів. Суспільна небезпечність ухилення від сплати податків, зборів, інших обов’язкових платежів полягає в умисному невиконанні обов’язку кожної юридичної особи і фізичної особи сплачувати податки та збори в порядку і розмірах, установлених законом. Проблема мінімізації податкових платежів в значній мірі вирішується за допомогою формування ефективної податкової політики суб’єкта господарювання. Слід зауважити, що базою підвищення якості контролюючої роботи має стати аналіз і накопичення аналітичної інформації за результатами попередніх перевірок СПД щодо дотримання податкового законодавства. Отже, необхідно посилити аналітичну і контрольну роботу податкової служби як основи підвищення рівня національного оподаткування. Від ефективності цих напрямів діяльності залежить життєздатність і дієвість системи оподаткування, тому, що вони об’єктивно зумовлені всім ходом податкового процесу і є його невід'ємною частиною. Таким чином, перспективними напрямками вдосконалення є, з одного боку, посилення контролю органів податкової служби за своєчасністю і повнотою сплати податків, набуття ним цивілізованих форм; з іншого боку, створення демократичної системи захисту законних прав та інтересів платників. У зв’язку з останнім важливого значення набуває правова регламентація збирання, зберігання і використання фіскальної інформації, яка в разі відсутності достатніх демократичних обмежень цього процесу може перетворитися на серйозну загрозу демократизації життя і реалізації прав особистості. Таким чином, податковий контроль - це одна з конституційних функцій держави. Він має підтримувати баланс між правами й обов’язками платників податків. Відбір платника податків для проведення перевірки повинен здійснюватись за багатьма критеріями, але в основу необхідно, на мою думку, покласти аналіз ризику. По-перше, відбирати СПД, які є потенційними порушниками, і по-друге, використовувати повідомлення інформаторів. Отже, головним показником оцінки роботи підрозділів контрольно-перевіреної роботи є розширення бази оподаткування за рахунок донарахованих сум, зменшення заявлених до відшкодування сум ПДВ та зменшеного від’ємного значення об’єкта оподаткування податком на прибуток. Аналіз криміногенної ситуації, яка склалася у сфері оподаткування засвідчує, що одним із найбільш розповсюджених способів ухилення від сплати податків та обов’язкових платежів є використання підприємств з ознаками фіктивності. У зв’язку з цим , одним із найважливіших завдань, які стоять перед ДПІ є організація боротьби з такого роду правопорушеннями, виявлення і припинення діяльності фіктивних підприємств, відшкодування збитків, нанесених ними державі. Успішне вирішення даної проблеми можливе лише завдяки чітко налагодженій роботі усіх підрозділів ДПІ. Робота податкової служби з примусового стягнення податкової заборгованості має певне значення, але вона не може замінити ефективного адміністрування процесу добровільної сплати податків. Примусове стягнення податкової заборгованості – це вимушений захід, і дуже прикро, що ми його застосовуємо. Адже податки мають сплачуватись добровільно. Вимоги Закону України №2181 лояльні до платників, які своєчасно і в повному обсязі сплачують податки, і жорсткі до боржників. Але й тут надається можливість боржникам самостійно знайти вихід із скрутного становища, погасити податковий борг добровільно. Покращення стягнення податкової заборгованості та підвищення рівня добровільної сплати податків – це довге, методичне та складне завдання . На жаль немає магічного засобу або одного простого рішення, яке б вирішило усі проблеми із податковою заборгованістю. На мою думку, складними проблемами стягнення податкового боргу є встановлення місцезнаходження платника податків, оскарження податкового боргу, фінансова неспроможність сплатити податковий борг повністю або частково. Отже, основними напрямами вдосконалення податкового контролю, на мою думку, є:

1) налагодження системи інформаційної взаємодії органів податкової служби з іншими контролюючими органами банками, біржами та ін.;

2) вдосконалення правової бази діяльності податкової служби з метою детальної регламентації та забезпечення балансу прав, обов'язків і відповідальності всіх учасників податкових відносин;

3) обмеження функцій органів податкової служби виключно функціями податкового контролю і стягнення податків, передача функцій і повноважень, невластивих органам податкової служби, іншим органам;

4) зміна структури органів податкової служби з метою уникнення дублювання функцій, наприклад: – відділи дослідчих перевірок і відділи контрольно-перевірочної роботи; - відділи обліку та звітності і відділи економічного аналізу, оподаткування юридичних осіб;

5) розвиток матеріальної бази податкової служби як основи створення сучасної системи податкового контролю, що ґрунтується: – на створенні автоматизованої системи накопичення інформації про витрати платників – фізичних осіб (придбання нерухомості, дорогих автомобілів, яхт, коштовностей, антикваріату, творів мистецтва тощо), а також про укладення цивільних угод (біржових, нотаріальних тощо); – на створенні єдиного банку фіскальної інформації спочатку щодо великих платників і неплатників податків;

6) запровадження сучасних комп’ютерних технологій:

а) розробка системи відбору платників для документальних перевірок;

б) розробка системи контролю за поверненням в Україну валютної виручки;

в) створення системи контролю за товарними і грошовими потоками; г) розробка системи інформаційної взаємодії із зовнішніми структурами;

7) розробка і впровадження методів перевірки платників - спеціальних методик визначення передбачуваних доходів платників за їхнім способом життя (наприклад, відповідно до вартості об’єктів, що перебувають у власності платника, вартості нового автомобіля, який він купує, і ін.);

8) доповнення адміністративного контролю громадським контролем за сплатою податків, створення інститутів такого контролю, а також інститутів залучення представників громадськості до оскарження дій працівників податкової служби.

9) Скористатися досвідом банківського нагляду щодо диференціації інтенсивного контролю залежно від наявності порушень у діяльності СПД і проведення податкового контролю в трьох напрямах: – загальному контрою підлягають СПД, які стабільно працюють, в яких значне податкове навантаження і які дотримуються вимог чинного законодавства; – інтенсивний контроль застосовується до СПД, які періодично порушують податкове законодавство; – постійний контроль поширюється на СПД, які систематично порушують податкове законодавство, ухиляються від оподаткування і в яких незначне податкове навантаження. Одна з головних вимог до податкового контролю випливає із відомих з давнини принців оподаткування – контроль повинен приносити значно більше коштів, ніж було затрачено на його проведення. Реалізація запропонованих мною положень дозволить підвищити рівень податкового контролю, що вплине на збільшення рівня поступлення в бюджет.

3.2 Напрями розширення повноважень органів контролюючої діяльності в податковій системі

Саме Податковий кодекс повинен забезпечити комплексний підхід у регулюванні податкових відносин, усунути недосконалість та неузгодженість податкового законодавства, забезпечити єдину і відносно стабільну базу оподаткування, усунути невідповідність численних підзаконних нормативно-правових актів з питань оподаткування податковим законам, а також невідповідність актів податкового законодавства нормам інших галузей законодавства, забезпечити їх гармонізацію та взаємодію. Контролюючі органи податкової системи, відповідно до їх адміністративно-процесуального статусу, є одним з важливіших елементів системи державних органів, на які покладено функції боротьби з незаконним обігом товарів. Але, при цьому, організаційно-структурна побудова органів податкової, на які покладено функції боротьби з незаконним обігом товарів, потребує вдосконалення на принципах диференційованого підходу, з поєднанням в одному органові структурних елементів (відділень) спеціальної спрямованості (ревізорських, оперативних, правового супроводження тощо), комплексні, об’єднані зусилля яких здатні забезпечити досягнення кінцевих цілей усієї діяльності.

Першим кроком на шляху реформування діяльності органів податкової у сфері боротьби з незаконним обігом товарів має стати доопрацювання Закону України “Про державну податкову службу в Україні” у частині внесення в нього певних змін і доповнень:

а) внесення до кола функцій органів податкової служби діяльність у сфері організації боротьби з незаконним обігом товарів;

б) нормативне закріплення та розширення кола повноважень співробітників податкової щодо здійснення діяльності у даній сфері;

в) усунення функцій, що не властиві податковим органам як правоохоронному органові – роботи з реалізації конфіскованого, безгосподарного та іншого майна, яке перейшло у власність держави.

Вимогою сьогодення є запровадження у практику правозастосовчої діяльності податкових органів оцінювання (аналізу) ризику вчинення податкового правопорушення, як інструмента оптимізації діяльності з організації боротьби з незаконним обігом товарів. Даний інструмент дає можливість, з одного боку організувати здійснення ефективного, централізованого та єдиного підходу к боротьбі з незаконним обігом товарів в Україні в цілому та конкретно на окремої території тощо, а з іншого – привести ці заходи до співставних результатів.

Забезпечення належного державного контролю за діяльністю податкових органів у сфері організації боротьби з незаконним обігом товарів, не можливе без законодавчого визначення форм процесуальних документів щодо вилучення, збереження й обліку податковими контролюючими органами товарів, які знаходилися у незаконному обігу, а також документів, що свідчать про незаконний обіг товарів або ухилення від сплати податків, надання вказаним формалізованим документам статусу “документів суворої звітності”. Державний контроль за результатами правозастосовчої діяльності податкових органів у даній сфері повинен здійснюватися шляхом обов’язкової реєстрації матеріалів, що стосуються вилучення її підрозділами товарів та документів, які свідчать про незаконний обіг товарів, ухилення від сплати податків та обов’язкових платежів. Умови реєстрації повинні чітко визначатися у законодавчих актах України і ґрунтуватися на принципах:

а) своєчасності;

б) обов’язковості;

в) повноти охоплення;

г) точності;

д) об’єктивності.

З метою забезпечення високої якості перевірки, мінімізації витрат часу, людських і матеріальних ресурсів на її проведення велике значення при підготовці до проведення документальної перевірки має проведення комплексу організаційних заходів із підготовки перевірки. Так, вивчення специфічних нормативно-правових актів, які регулюють діяльність платника податків, передбачає ознайомлення всіх працівників, котрі братимуть участь у перевірці, із законодавчими й нормативно-правовими актами, що регламентують фінансово-господарську діяльність платника, особливо ту їхню частину, яка визначає специфіку діяльності. Цей етап підготовки до проведення перевірки умовно можна поділити на такі складники: визначення переліку специфічних регулятивних актів; формування "папки" (файлу) знань; проведення навчання зацікавлених працівників.

Формування складу контрольно-перевірочної бригади податкових аудиторів, які братимуть участь у перевірці, також має свої особливості. Так, керівник бригади (відповідальний за проведення перевірки у цілому) призначається із числа найдосвідченіших працівників підрозділу податкового аудиту. При цьому, зокрема, враховується його спеціалізація щодо перевірок підприємств певних галузей народного господарства чи видів діяльності підприємств, організаційні здібності, комунікабельність, можливість самостійно перевірити більшість запланованих питань та здатність навчити цього нових працівників.

Добір членів контрольно-перевірочної бригади має проводитися виходячи із переліку питань, запланованих для перевірки, враховуючи їхню складність і специфіку. Наприклад, якщо питання правильності оподаткування ПДВ визначені як ризикові, у перевірці повинен брати участь фахівець із цього напрямку. Якщо у програмі перевірки визначено ризиковими питання бухгалтерського обліку, до перевірки треба залучити фахівця, який добре розуміється на цих питаннях. Водночас якщо облік автоматизований, у складі бригади доцільно мати фахівця із комп'ютерних технологій.

Підсумовуючи викладене, необхідно зазначити, що проведення податкової перевірки, на жаль, досі залишаються поза системною увагою контрольних органів, у тому числі й податкових. А тому наведені пропозиції, на думку автора, сьогодні можуть бути корисними для практичного використання підрозділами аудиту податкових органів і слугувати для розробки загальних, міжвідомчих рекомендацій з організації контрольної роботи.

ВИСНОВКИ

Таким чином, важливою причиною значного зростання рiвня добровiльної сплати податків останніми роками є покращання органiзацiї контрольно-перевiрочної роботи, пiдвищення ефективностi проведення комплексних документальних перевiрок. Ще одним дуже важливим для зберiгання та розвитку зазначеної тенденцiї чинником є проведення масової роз’яснювальної роботи серед платникiв податкiв. Повне i своєчасне надходження коштiв до бюджету певною мiрою залежить i вiд того, наскiльки глибоко платники податкiв знають чинне податкове законодавство, вчасно ознайомленi зi змiнами та доповненнями до нього, розумiють необхiднiсть його дотримання. Податковий аудит розрахунків з бюджетом за місцевими зборами здійснюється по наступним напрямках: перевірка правильності формування податкової бази і точності податкових розрахунків; перевірка обґрунтованості використання податкових пільг; перевірка застосовуваних схем оптимізації оподатковування; перевірка правильності складання податкових декларацій; підготовка рекомендацій з виправлення допущених неточностей або порушень податкового законодавства; оцінка податкових ризиків і можливих негативних наслідків не виправлення неточностей або порушень податкового законодавства. Отже, протягом останнiх рокiв форми i методи роботи управлiння податкового аудиту набули значних позитивних змiн. Проте основнi зусилля слід спрямовути на подальше пiдвищення якостi роботи з платниками податкiв. Серед стратегiчних напрямiв розвитку можна назвати такi: подальше вдосконалення порядку вiдбору суб’єктiв пiдприємницької дiяльностi для включення до Нацiонального плану перевiрок. Згодом це дасть змогу зовсiм не втручатися в господарську дiяльнiсть суб’єктiв пiдприємницької дiяльностi, якi вчасно та в повному обсязi сплачують податки, а також забезпечить невідворотнiсть покарання платникiв, якi ухиляються вiд оподаткування; проведення комплексу робіт з підвищення оперативності виявлення порушників податкового законодавства; подальше вдосконалення форм та методів проведення документальних перевірок; продовження роботи з виявлення негативних тенденцій у галузях економіки та розробки пропозицій щодо їх усунення; запобігання податковим порушенням серед сумлінних платників податків шляхом активізації роз’яснювальної роботи.

Список використаної літератури

1.  Конституція України.

2.  Завгородний В.П. Налоги и налоговый контроль в Украине. – К.: А.С.К., 2007.

3.  Загородній А.Г., Вознюк Г.Л., Смовженко Т.С. Фінансовий словник. – К.: Т‑во "Знання", КОО, 2006.

4.  Ісаншина Г.Ю. Податковий менеджмент: Навч. посіб. – Київ: ЦУЛ, 2008.

5.  Податкове право: Навч. посібник./ Г.В. Бех, О.О. Дмитрик та ін. - К.: Юрінком Інтер, 2008.

6.  Кучерявенко Н.П. Налоговое право: Учебник. – Харьков: Консум, 2001.

7.  Герасименко О.М., Сторожук Т.М., Ніколайченко В.I., Терещенко В.В. Облік податків, зборів та інших обов'язкових платежів в органах державної податкової служби України: Навч. посіб. – Ірпінь: Академія ДПС України, 2008..

8.  Мурашко В.М., Сторожук Т.М. Контроль і ревізія фінансово-господарської діяльності: Навчальний посібник / За заг. ред. П.В. Мельника. – Ірпінь: Академія ДПС України, 2005.

9.  Онищенко В.А. Податковий контроль (основи організації): – К.: Ред. журн. "Вісник податкової служби України", 2004.

10.  Онищенко В.А. Удосконалення процесів підготовки до проведення податкової перевірки // Фінанси України. – 2007.

11.  Островерха Р.Е., Сердюк Н.П., Ясинецька Н.М., Іванова Т.С., Клименко І.В. Теорія і практика обліку платників податків в органах ДПС України: Навч. посіб. – Ірпінь: Академія ДПС України, 2005.

12.  Сайт Верховної Ради України: http://www. rada. kiev. ua.

13.  Сайт ДПА України: http://www.sta.gov.ua.

14.  Сайт журналу "Вісник податкової служби України": http// www.visnuk.com.ua.

15.  Сайт ЛІГА. ЗАКОН: http://www.liga.net/, тематичні напрямки.

16.  Закон України “Про державну податкову службу в Україні” від 04 грудня 1990 р. № 509-ХII.

17.  “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетними та державними цільовими фондами: Закон України від 21.12.2000 р. № 2181//Відомості Верхов6ної Ради України. - №10.

18.  Порядок оформлення результатів документальних перевірок щодо отримання податкового та валютного законодавства суб’єктами підприємницької діяльності – фізичними особами, затверджений наказом ДПА України від 11.06.2004 №326.

19.  Порядок оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затверджений наказом ДПА України від 10.08.2005 №327.

20.  Указ Президента України від 23.07.1998 р. №817/98 “Про деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльності”.

21.  Податковий контроль: податкові перевірки і виробництво по фактам податкових порушень: Навчально-практичний посібник / Під ред. Ю.В. Кваші.

22.  Право і практика. – 2007.- №12.

23.  Вісник податкової служби України.-2009.-№16 - “Стратегічні плани податківців”.

24.  Вісник податкової служби України.-2009.-№29 – “Податки: Україна і світ”.

25.   Вісник податкової служби України.-2009.-№35 – “Щоб зберегти платника податків”.

26.   Ногина О.А. Налоговый контроль: вопросы теории. – СПб.: Питер, 2006.

27.  Податкові апеляції. Досудове врегулювання спорів з податковими органами. - К.: ІВЦ ДПА України; Х.: Фактор, 2008.

ЗМІСТ ВСТУП РОЗДІЛ 1. Теоретичні основи податкового аудиту у процесі взаємодії контролюючих органів у податковій системі 1.1 Види податкового аудиту та організація його проведення 1.2 Основні методи та прийоми податкового аудиту

 

• 14:21 05 Июля 2016
  Российско-китайский медуниверситет откроет магистерскую программу по TCM
• 01:21 05 Июля 2016
  На форуме МГУ Россия и Китай обсудят научно-образовательное сотрудничество
• 11:00 04 Июля 2016
  Реморенко: "ЕГЭ-туризм" в России сходит на нет
• 10:52 04 Июля 2016
  Летняя российско-австрийская школа откроется в Москве
• 15:31 01 Июля 2016
  В СПбГУ могут воссоздать географический факультет

Заказать уникальную работу