курсовые,контрольные,дипломы,рефераты
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ТЕХНІЧНИЙ КОЛЕДЖ
ТЕРНОПІЛЬСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО ТЕХНІЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ ІМЕНІ ІВАНА ПУЛЮЯ
Факультет інженерної механіки
Курсова робота
з дисципліни
"Економіка підприємства"
на тему:
"Покращення фінансового стану підприємства"
Виконав:
ст. гр. ОВ – 308
Куйбіда Т.Я.
Перевірила:
Семчишин Є.В.
Тернопіль – 2008
Зміст
Вступ
Розділ 1.Фінансово – економічні результати діяльності підприємства
1.1 Суть фінансової діяльності підприємства
1.2 Економічна сутність балансу
1.3 Дохід і прибуток на підприємстві
1.4 Показники оцінки фінансового стану підприємства
Розділ 2. Аналіз фінансово - господарської діяльності підприємства
2.1 Загальна характеристика підприємства
2.2 Аналіз прибутків та збитків підприємства
2.3 Аналіз рентабельності підприємства
Розділ 3. Шляхи покращення фінансового стану підприємства
3.1 Шляхи покращення фінансового стану ТОВ “Поліграфіст”
3.2 Розрахунок прибутковості підприємства
3.3 Розрахунок планової рентабельності підприємства
Висновки
Література
Додатки
Вступ
Сучасна ринкова система є найбільш ефективною формою організації економічного життя країни. Їй властива гнучкість, здатність перебудовуватися до інтенсифікації виробництва використовуючи досягнення науково – технічного прогресу, стимули для високоефективного ведення господарської діяльності.
У ринковій економіці підприємство самостійно планує основні напрямки та умови своєї діяльності, розпоряджається трудовими, матеріальними та фінансовими ресурсами. Воно саме вибирає ділових партнерів, вступає в договірні відносини з ними, здійснює зовнішньоекономічну діяльність.
У ринковій економіці виживають лише ті підприємства, які найбільш правильно зрозуміли вимоги ринку, організували виробництво конкурентоспроможної продукції, послуг, що користуються попитом, уміло здійснюють мотивацію персоналу.
Ефективність виробничої та фінансової діяльності підприємства виражається в досягнутих фінансових результатах.
Для визначення фінансового результату діяльності підприємства за звітний період необхідно порівняти доходи звітного періоду і витрати, понесені для одержання цих доходів.
Доходи — найважливіший економічний показник роботи підприємств
(фірм), що відбиває їхні фінансові надходження від усіх видів діяльності, кінцевим результатом якої виступає виробнича і реалізована продукція (зроблені послуги, виконані роботи), оплачені замовником. Доход — це гроші, що продавець сподівається одержати за продану одиницю виготовленої продукції.
Економічний прибуток — це різниця між загальним доходом і загальними витратами фірми, включаючи як явні, так і неявні. Прибуток виконує дві найважливіші функції: він характеризує кінцеві фінансові результати діяльності підприємства, розмір його грошових нагромаджень, а також є головним джерелом фінансування витрат на виробничий і соціальний розвиток підприємства (податок на прибуток — найважливіший елемент доходів державного бюджету).
Важливу роль для оцінки фінансового стану підприємства відіграє показник прибутку. Прибуток є основним фінансовим джерелом розвитку підприємства, науково-технічного удосконалення його матеріальної бази і продукції, всіх форм інвестування. Він служить джерелом сплати податків. Враховуючи значення прибутку, вся діяльність підприємства спрямована на те, щоб забезпечити зростання його величини або принаймні стабілізувати її на певному рівні. Тому основний принцип діяльності підприємства складається в прагненні до максимізації прибутку.
Прибуток є об’єктом числення і сплати податків по встановлених ставках, унаслідок чого виникають фінансові відносини підприємства з бюджетом і установами. Господарчий суб’єкт самостійно визначає напрямок використання чистого прибутку, що залишився після сплати всіх податків, якщо інше не передбачено статутом.
Актуальність даної теми курсової роботи полягає в тому, що без дослідження та покращення фінансового стану підприємства керівництво підприємства не може оцінити чи прибуткове підприємство чи збиткове. Тому розгляд даної теми є досить актуальною проблемою для ефективної роботи будь – якого підприємства.
Об’єктом дослідження при написанні курсової роботи виступає ТОВ “Поліграфіст”, предметом дослідження – фінансовий стан даного підприємства.
Розділ 1. Фінансово–економічні результати діяльності підприємства
1.1 Суть фінансової діяльності підприємства
Суть фінансової діяльності підприємства полягає у виникненні грошових відносин, пов’язаних з неперервним кругообігом коштів у формах витрачання ресурсів, одержання доходів, їх використання, а також із приводу відносин з постачальниками, покупцями продукції, працівниками підприємства, державними органами.
Основними завданнями фінансової діяльності підприємства є:
- вибір форм фінансування та їх оптимальне співвідношення;
- вибір структури капіталу підприємства, напрямків його використання;
- збалансування надходжень і видатків платіжних засобів підприємства у часі;
- забезпечення своєчасності розрахунків;
- підтримання необхідної ліквідності.
Фінансування поділяється на внутрішнє та зовнішнє відносно джерел коштів.
Важливими формами фінансування підприємств є кредит та випуск цінних паперів.
Фінансова діяльність підприємства може бути організована такими методами:
- комерційний розрахунок;
- неприбуткова діяльність;
- кошторисне фінансування.
Основним методом фінансової діяльності виступає комерційний розрахунок, який засновується на таких принципах:
- повна господарська та юридична відокремленість – випливає з вимоги чіткої визначеності щодо прав власності на фінансові ресурси, встановлення оптимальних напрямів їх розміщення та відповідальності за використання залучених ресурсів;
- самоокупність – означає повне покриття витрат за рахунок отримання доходів;
- прибутковість – отримані доходи мають не тільки покрити витрати, а й сформувати прибуток;
- самофінансування – передбачає покриття витрат на розвиток виробництва за рахунок отриманого прибутку та залучених кредитів, які також погашаються за рахунок прибутку;
- фінансова відповідальність – підприємство несе повну відповідальність за фінансові результати своєї діяльності.
Комерційний розрахунок є раціональним і високоефективним методом фінансової діяльності. Він націлює підприємство на пошук достатніх і дешевих фінансових ресурсів, раціональне їх розміщення, мінімізацію витрат і максимізацію доходів та прибутку.
Неприбуткова діяльність означає те, що її розмір змінюється за рахунок спонсорських та інших надходжень, насамперед від засновників. Цей метод організації фінансової діяльності не передбачає принципу прибутковості. Головна мета цієї діяльності – це забезпечення певних потреб суспільства, а не отримання прибутку. На таких засадах можуть здійснювати свою діяльність установи соціальної сфери та підприємства муніципального господарства.
Кошторисне фінансування – полягає у забезпеченні витрат за рахунок зовнішнього фінансування за двома напрямами:
- з бюджету:
- з централізованих фондів корпоративних об’єднань.
Установи, що фінансуються з бюджету на основі кошторису, називаються бюджетними. На внутрішньому кошторисному фінансуванні перебувають відокремлені підрозділи підприємств і організацій, як правило, соціального призначення.
Більшість підприємств матеріального виробництва здійснюють свою фінансову діяльність за методом комерційного розрахунку.
1.2 Економічна сутність балансу
Інструментом управління фінансами підприємства є фінансовий план. Основна мета складання фінансового плану (бюджету) підприємства – узгодження доходів із витратами у плановому періоді. Цей план є підсумковим і одним із найважливіших розділів бізнес – плану підприємства.
Фінансовий план включає:
- прогнозні дані щодо обсягів реалізації продукції, які обчислюють на основі прогнозів продажу і використовуються для розрахунку потреби в обладнанні, чисельності працівників та інші;
- баланс грошових надходжень і витрат – документ, на основі якого визначається сума коштів, необхідна для реалізації підприємницького проекту в часовому розрізі;
- таблицю доходів і витрат – характеризує формування прибутку підприємства в часі;
- баланс активів і пасивів підприємства – дає змогу оцінити, які суми вкладені в активи і за рахунок яких пасивів підприємець фінансуватиме створення цих активів;
- визначення точки беззбитковості, яка показує ту величину обсягу випуску продукції, за якої досягається самоокупність виробництва, при дальшому нарощуванні обсягів випуску підприємство одержуватиме прибутки.
Фінансовий план складається на кожен рік з поквартальним виділенням двох розділів: надходжень і витрат (платежів).
Головним елементом фінансового плану є баланс, тобто деталізована форма фінансового стану підприємства на конкретний момент часу.
Баланс складається із двох частин: активу і пасиву.
Все що має вартість, належить підприємству і відображається в активі балансу називається його активами. Актив балансу містить дані про розміщення капіталу, який є у розпорядженні підприємства, про вклади його в конкретне майно і матеріальні цінності, про витрати підприємства на виробництво і реалізацію продукції і про іншу вільну грошову готівку.
Головною ознакою групування статей балансу рахується ступінь його ліквідності. По цій ознаці всі активи балансу розділяють на довгострокові або основний капітал і поточні (оборотні) активи.
Розміщення коштів підприємства має дуже велику роль в фінансовій діяльності і підвищенні його ефективності, тому в процесі аналізу активів підприємства в першу чергу належить вивчити зміни в їх складі і структурі і дати їм оцінку.
Дані, які приводяться в пасиві балансу, дозволяють визначити, які зміни пройшли в структурі власного і позиченого капіталу, скільки в обороті підприємства довгострокових і короткострокових позичених коштів, тобто пасив показує, звідки взялись кошти, кому зобов’язане за них підприємство.
Фінансовий стан підприємства багато в чому залежить від того, які кошти воно має в своєму розпорядженні і звідки вони вкладені. По мірі власності використовуваний капітал підрозділяється на власний і позичений. По строку використання розрізняють капітал довгостроковий постійний, і короткостроковий.
В залежності від того на скільки оптимально відношення власного і позиченого капіталу, багато в чому залежить фінансовий стан підприємства. Обґрунтування правильної фінансової стратегії допоможе багатьом підприємствам підвищити ефективність своєї діяльності.
Як відомо, між статтями активу і пасиву балансу існує тісна взаємозалежність. Кожна стаття балансу має свої джерела фінансування. Джерелом фінансування довгострокових активів, як правило, є власний капітал і довгострокові позичені кошти.
Не виключається випадок формування довгострокових активів і за рахунок короткострокових кредитів банку.
Поточні активи формуються як за рахунок власного капіталу, так і за рахунок короткострокових позичених коштів.
В залежності від джерел формування загальну суму поточних активів (оборотного капіталу) прийнято ділити на дві частини:
1. Змінну частину, яка складена за рахунок короткострокових зобов’язань підприємства;
2. Постійний мінімум поточних активів, який формується за рахунок власного і довгострокового позиченого капіталу.
Актив балансу підприємства включає такі розділи:
1. Необоротні активи:
- нематеріальні активи;
- незавершене будівництво;
- основні засоби;
- довгострокові фінансові інвестиції.
2. Оборотні активи:
- виробничі запаси;
- незавершене виробництво;
- готова продукція;
- дебіторська заборгованість;
- грошові кошти.
3. Витрати майбутніх періодів.
Пасив балансу підприємства включає такі розділи:
1. Власний капітал:
- статутний капітал;
- пайовий капітал;
- резервний капітал;
- нерозподілений прибуток.
2. Забезпечення витрат і платежів:
- забезпечення виплат персоналу;
- інші забезпечення;
- цільове фінансування.
3. Довгострокові зобов’язання:
- довгострокові кредити банків;
- відстрочені податкові зобов’язання;
- інші довгострокові зобов’язання.
4. Поточні зобов’язання:
- короткострокові кредити банків;
- видані векселі;
- кредиторська заборгованість;
- інші поточні зобов’язання.
5. Доходи майбутніх періодів.
Співвідношення між окремими групами активів і пасивів балансу має важливе значення для оцінки фінансового стану підприємства.
1.3 Дохід і прибуток на підприємстві
У ринкових умовах метою функціонування будь – якого підприємства є виготовлення і реалізація продукції для задоволення ринкових потреб та одержання певної суми доходу.
Дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) визначений як загальний дохід (виручка) від реалізації продукції, робіт, послуг, тобто без вирахування наданих знижок, повернення проданих товарів та податків з продажу (податку на додану вартість, акцизного збору).
Основними чинниками, що впливають на величину виручки від реалізації продукції, є обсяг виробництва продукції, її асортимент, якість, ритмічність роботи підприємства.
Доходи підприємства класифікуються за видами діяльності, що здійснюються цим підприємством. Такий підхід дає можливість враховувати особливості кожного виду діяльності, відслідковувати зміни за видами діяльності та забезпечувати інформацією для подальшого аналізу та прийняття управлінських рішень. Склад доходів підприємства поданий на рисунку 1.1.
|
||||||||||||||
|
|
|
||||||||||||
|
|
|||||||||||||
Рис.1.1. Класифікація доходів підприємства.
Доходи від фінансових операцій включають:
- дохід від участі в капіталі;
- інші фінансові доходи.
Доходи від іншої звичайної діяльності включають:
- дохід від реалізації фінансових інвестицій;
- дохід від реалізації основних засобів;
- дохід від реалізації нематеріальних активів;
- дохід від безкоштовно отриманих активів.
Дохід від реалізації включає:
- реалізація товарів;
- реалізація готової продукції;
- реалізація послуг.
Дохід від інших операцій включає:
- реалізація інших оборотних активів;
- операційний лізинг;
- операційна курсова різниця;
- відшкодування раніше списаних активів.
За кожним видом діяльності дохід визначається під час збільшення активу або зменшення зобов’язання, що приводить до зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена.
Водночас не визнаються доходи від інших сторін:
- суми ПДВ, акцизів та інших податків, що підлягають перерахуванню до бюджету та позабюджетних фондів;
- суми надходжень за договором комісії;
- суми попередньої оплати продукції, товарів, робіт, послуг;
- суми задатку під заставу або на погашення позики;
- сума авансу в рахунок оплати продукції;
- інші надходження, що належать іншим особам.
Отже, якщо активи збільшуються, або зобов’язання зменшуються, але це не призводить до зростання власного капіталу, дохід не визнається.
На рівні господарчого суб’єкта виникає ціла система прибутків: валовий (балансовий прибуток), прибуток від реалізації основних фондів і іншого майна підприємства, прибуток по позареалізаційних операціях, чистий прибуток.
Крім того, розрізняють прибуток, оподатковуваний податком, і прибуток, не оподатковуваний податком.
Прибуток — це частина чистого доходу, що залишається підприємству після відшкодування усіх витрат, пов’язаних з виробництвом, реалізацією продукції та іншими видами діяльності.
Розрізняють такі основні види прибутку:
1. Валовий (балансовий) прибуток — розраховується як різниця між чистим доходом від реалізації продукції і собівартістю реалізованої продукції.
Валовий прибуток може бути зменшений на величину супутніх платежів:
- податок на майно;
- податок з власників транспортних засобів;
- плата за землю;
- утримання дошкільних закладів тощо.
2. Операційний прибуток - це балансовий прибуток, скоригований на різницю інших операційних доходів та операційних витрат.
Інші операційні доходи відображають суми від операційної діяльності підприємства, крім доходу (виручки) від реалізації продукції, а саме:
- дохід від оренди майна;
- дохід від операційних курсових різниць;
- доходи від реалізації оборотних активів (крім фінансових інвестицій);
- відшкодування раніше списаних активів.
Операційні витрати включають:
- адміністративні витрати (загальногосподарські витрати, пов’язані з управлінням та обслуговуванням підприємства);
- витрати на збут (витрати на утримання підрозділів, що займаються збутом продукції, на рекламу, доставку продукції споживачам);
- інші операційні витрати (собівартість реалізованих виробничих запасів, сумнівні (безнадійні) борги та втрати від знецінення запасів, втрати від операційних курсових різниць, економічні санкції, відрахування на забезпечення таких операційних витрат, а також усі інші витрати, що виникають у процесі операційної діяльності підприємства (крім витрат, що включаються до собівартості продукції).
3. Прибуток від звичайної діяльності – це операційний прибуток скоригований на величину фінансових та інших доходів і фінансових та інших витрат.
До фінансових та інших доходів належать:
- доход від інвестицій в інші підприємства;
- дивіденди;
- відсотки та інші доходи від фінансових інвестицій;
- дохід від неопераційних курсових різниць та ін.
До фінансових та інших витрат належать:
- сплата відсотків на позиковий капітал;
- втрати від уцінки фінансових інвестицій та необоротних активів;
- інші витрати і витрати не пов’язані з операційною діяльністю.
Саме цей скоригований прибуток є прибутком до оподаткування (оподатковуваним прибутком).
В особливих випадках прибуток від звичайної діяльності після оподаткування коригується на суму оподаткованого надзвичайного прибутку, який може мати місце внаслідок надзвичайної події (стихійні лиха, пожежі або такі події, які не повторюватимуться періодично або в кожному наступному періоді).
4. Чистий прибуток — це прибуток, що надходить у розпорядження
підприємства після сплати податку на прибуток.
Чистий прибуток підприємства використовується у двох напрямах:
1. Фонд нагромадження (реінвестований прибуток) – створення резервного фонду, фонду розвитку виробництва, інвестиційної потреби;
2. Фонд споживання – виплати власникам, акціонерам, матеріальні заохочення персоналу за результатами роботи, вирішення соціальних проблем.
Прибуток будь – якого підприємства формується за рахунок таких джерел:
А) Прибуток від реалізації продукції (виконання робіт, надання послуг); по іншому цей прибуток називають прибутком від операційної діяльності, тобто такої, яка відображає основну мету існування підприємства на ринку та профіль діяльності.
Прибуток від реалізації визначається як різниця між виручкою від реалізації продукції (без врахування податку на додану вартість і акцизного збору) та повною собівартістю продукції.
Б) Прибуток від продажу майна включає прибуток від продажу матеріальних (основних фондів) і нематеріальних активів, цінних паперів інших підприємств тощо;
Прибуток від продажу майна визначається як різниця між ціною продажу та балансовою (залишковою) вартістю об'єкта, який продається.
В) Прибуток від позареалізаційних операцій — це прибуток від спільної діяльності підприємств, проценти по реалізації акцій, облігацій та інших цінних паперів, штрафи, що сплачуються іншими підприємствами за порушення договірних зобов'язань, доходи від володіння борговими зобов'язаннями, роялті.
Основні функції прибутку:
1. прибуток, як основа інноваційних рішень;
2. мірило успіху діяльності підприємства;
3. джерело самофінансування і розвитку;
4. винагорода власникам підприємства.
1.4 Показники оцінки фінансового стану підприємства
Фінансовий стан підприємства можна оцінити за допомогою групи показників:
показники ліквідності;
показники платоспроможності;
показники прибутковості;
показники ефективності використання активів.
Показники ліквідності характеризують здатність фірми виконувати свої поточні (короткострокові) зобов'язання за рахунок поточних активів.
Коефіцієнт загальної ліквідності (Кл.заг) (коефіцієнт покриття) — це відношення поточних активів (Апот) до поточних зобов'язань (Зпот);
(1.1)
Цей результат співвідноситься з одиницею і показує, скільки грошових одиниць поточних активів припадає на одну грошову одиницю поточних зобов'язань. При Кл.заг< 2 вважається, що платоспроможність підприємства невисока і існує певний фінансовий ризик. При Кл.заг > 3 може виникнути сумнів щодо ефективності використання поточних активів.
Співвідношення 2:1 вважається нормальним, але для деяких сфер бізнесу воно може коливатись від 1.2 до 2.5.
Коефіцієнт термінової ліквідності (Кл.терм) — це відношення активів високої ліквідності (Алікв) до поточних зобов'язань:
(1.2)
Коефіцієнт абсолютної ліквідності (Кл.абс) характеризується відношенням грошових засобів та цінних паперів (Г, Ц) до поточних зобов’язань:
(1.3)
Значення цього коефіцієнта є достатнім, якщо він перевищує 0,2-0,25.
Платоспроможність підприємства — це здатність виконувати свої короткі та довгострокові зобов'язання за рахунок власних активів.
Цей показник вимірює рівень фінансового ризику, тобто ймовірність банкрутства підприємства.
Коефіцієнт платоспроможності (Кп/с) обчислюється:
(1.4)
де Квласн.— власний капітал (статутний фонд), грн.;
Ззаг — загальні зобов'язання підприємства (зобов'язання власникам, акціонерам та зовнішні зобов'язання), грн. Показники рентабельності характеризують ефективність роботи підприємства в цілому, тобто відображають прибутковість різних напрямів діяльності, окупність витрат. Вони більш повно , ніж прибуток, характеризують остаточні результати господарювання , їхній розмір показує співвідношення ефекту з наявними або використаними ресурсами. Рентабельність — це відносний показник, що характеризує рівень ефективності (доходності) роботи підприємства. Розрізняють:
1. Рентабельність окремих видів продукції (Рі):
(1.5)
де Ці, Сі — відповідно ціна і повна собівартість і-го виробу, грн.
2. Рентабельність продукції (Рп) характеризує ефективність витрат на її виробництво і збут і обчислюється:
(1.6)
де Среал — повна собівартість реалізованої продукції, грн.
3. Рентабельність виробництва, яка може бути загальною (Рв.заг) і розрахунковою (Рв.розр). Ці величини обчислюються за формулами:
(1.7)
(1.8)
де Пчист— чистий прибуток підприємства, грн.
Sпільг. – вартість пільгових основних фондів підприємства ( консервовані за рішенням уряду, прокредитовані банком тощо ).
Розділ 2. Аналіз фінансово - господарської діяльності підприємства
2.1 Загальна характеристика підприємства
Тернопільська обласна друкарня утворена в 1990 році. З 1995 року вона змінила форму власності шляхом приватизації і перейменована у ТОВ “Поліграфіст”. З 1995 року ТОВ “Поліграфіст” функціонує як самостійне підприємство на умовах самоокупності та самофінансування.
Юридична назва – Товариство з обмеженою відповідальністю “Поліграфіст ЛТД”.
Юридична адреса: м. Тернопіль, вул. Довга, 21.
ТОВ “Поліграфіст” відноситься до поліграфічної галузі. До поліграфічних послуг, що надає підприємство відносяться:
- книжково – журнальний друк;
- повно колірний газетний друк;
- різноманітність друку етикетки ( друк на етикетковому металізованому, жиростійкому папері, фользі, целофані);
- різноманітність пакувальної тари, виготовленої з картону, паперу, целофану, двохшарової плівки, гофрокартону;
- виготовлення штампів та печаток;
- тиснення золотом;
- інша продукція ( виготовлення посвідчень, вітальних адрес).
Основне приміщення друкарні являє собою чотириповерховий цегляний будинок з підвальними приміщеннями, довжиною 33 м і шириною 12,3 м загальною площею 1864 кв.м. Перші три поверхи займають виробничі приміщення:
1. Цех друку газетної і книжкової продукції;
- Ділянка розфлатовки та порізки паперу;
- Ділянка машинного і ручного набору;
- Ділянка високого друку;
- Ділянка фотомонтажу і виготовлення офсетних форм.
2. Цех офсетного листового друку;
- Ділянка виготовлення штампів і печаток.
3. Палітурний цех:
- Ділянка шиття на дротошвейних машинах;
- Ділянка гарячого тиснення фольгою;
- Ділянка шиття на ниткошвейній машині.
Є склади площею 487,2 кв.м, гаражі площею 101,4 кв.м., прохідна з магазином площею 37,1 кв.м. Всі ці будівлі знаходяться на землі площею 0,37 га наданій у постійне користування. На даний час на підприємстві працює 70 чоловік.
2.2 Аналіз прибутків та збитків підприємства
Процес розрахунку прибутку (збитку) може бути розділений на такі етапи:
- розрахунок валового прибутку(збитку);
- визначення прибутку (збитку) від операційної діяльності;
- визначення прибутку (збитку) від звичайної діяльності;
- розрахунок чистого прибутку (збитку) звітного періоду.
Для розрахунків різного роду прибутків використаємо дані додатків 1 та 2.
Таблиця 2.1. Аналіз прибутків (збитків) підприємства.
№ п/п |
Назва показника |
2006 р. |
2007 р. |
Відх. абсол. |
Відх. віднос.,% |
|||||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
|||||
1. |
Валова виручка від реалізації |
24100 |
25000 |
900 |
3,73 |
|||||
2. |
ПДВ |
4016,7 |
4167 |
150,3 |
3,74 |
|||||
3. |
Чиста виручка від реалізації |
20083,3 |
20833 |
749,7 |
3,73 |
|||||
4. |
Валовий прибуток |
5394,2 |
5275,1 |
- 119,1 |
- 2,21 |
|||||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
|||||
4. |
Податок на прибуток |
1348,2 |
1318,5 |
- 29,7 |
-2,2 |
|||||
5. |
Прибуток від операційної діяльності |
4045,8 |
3956,5 |
- 89,3 |
-2,21 |
|||||
6. |
Податки та збори з прибутку |
4,8 |
4,0 |
- 0,8 |
-16,6 |
|||||
7. |
Чистий прибуток |
4041,0 |
3952,5 |
-88,5 |
-2,19 |
|||||
З даних розрахунків робимо висновок, що валова виручка від реалізації продукції у звітному 2007 році зросла на 900 тис. грн, відповідно зріс показник чистої виручки від реалізації продукції, яку отримуємо після сплати ПДВ. Негативним фактором є зниження показника валового прибутку в 2007 році в порівнянні із 2006 роком на 119,1 тис. грн. Дане зниження показника відбулося внаслідок зростання операційних витрат, тобто витрат на придбання сировини, зростання рівня заробітної плати як основних робітників, так і заробітної плати адміністративного персоналу. Також зросли витрати на оплату оренди приміщень та на ремонт приміщень. Відповідно до збільшення операційних витрат знизився показник прибутку від операційної діяльності у 2007 році на 89,3 тис. грн. Внаслідок зниження прибутку від операційної діяльності знизився показник чистого прибутку, який ми одержуємо після сплати податків та зборів до бюджету країни. Дане зниження є досить суттєвим і становить на 88,5 тис. грн. менше ніж у 2006 році. Зниження чистого прибутку є негативним явищем в господарській діяльності підприємства і показує, що у 2007 році наше підприємство має менше коштів для направлення в резервний фонд та оновлення техніки, обладнання, устаткування.
2.3 Аналіз рентабельності підприємства
Рентабельність – це якісний вартісний показник, що характеризує рівень віддачі витрат або ступінь використання наявних ресурсів у процесі виробництва і реалізації товарів, робіт і послуг.
Для проведення аналізу рентабельності заводу відобразимо деякі показники його діяльності в таблиці 2.2.
Таблиця 2.2. Аналіз рентабельності підприємства
|
№ п/п |
Показники |
2006р. |
2007р. |
Відхилення абсол. |
Темп росту,% |
| 1. | Собівартість продукції | 14389 | 15500 | 1111 | 7,72 |
| 2. | Обсяг реалізованої продукції | 1256 | 1463 | 207 | 16,48 |
| 3. | Середньорічна вартість оборотних фондів | 20115,3 | 23241,6 | 3126,3 | 15,5 |
| 4. | Валовий прибуток |
5394,2 |
5275,1 |
- 119,1 |
- 2,21 |
| 5. | Чиста виручка від реалізації |
20083,3 |
20833 |
749,7 |
3,73 |
| 6. | Загальна рентабельність продукції | 39,6 | 34,41 | - 5,19 | - |
З розрахунків таблиці 2.2. можна зробити висновок, що показник рентабельності продукції в 2007 році в порівнянні із 2006 роком знизився на 5,19%.
Це є негативним явищем, що характеризує зниження результативності діяльності даного підприємства. Дане зниження показника відображає зниження ефективності використання поточних затрат живої та уречевленої праці.
Показник собівартості продукції у звітному періоді збільшився на 1111 тис.грн. Дане збільшення відбулося внаслідок зростання витрат на сировину та матеріали, що використовуються для виготовлення книг та іншої поліграфічної продукції. Для того, щоб знизити витрати, внаслідок чого знизиться і собівартість випуску продукції, потрібно знайти дешевші канали отримання сировини і матеріалів. Але при цьому слід звернути увагу на якість, щоб вона не була нижчою, ніж якість попередньо закуплених матеріалів і сировини.
Слід зауважити, що обсяг випущеної продукції у 2007 році зріс на 207 тис.грн. Це є позитивним моментом, але підприємство не відчуло збільшення показників прибутковості внаслідок зростання обсягу випуску поліграфічної продукції. Тому. Як уже зазначалося у наступному році потрібно знизити показник собівартості виготовленої продукції.
Розділ 3. Шляхи покращення фінансового стану підприємства
3.1 Шляхи покращення фінансового стану ТОВ “Поліграфіст”
Проаналізувавши показники діяльності ТОВ “Поліграфіст” можна запропонувати пропозиції щодо покращення його фінансового стану:
1. Перш за все підприємство повинно реалізувати всю продукцію, що є на складах. Реалізацією і просуванням продукції на ринок на підприємстві займається відділ маркетингу.
Саме цей відділ повинен забезпечити просування товару не тільки на вітчизняний ринок, а й по можливості за кордон.
Даний відділ повинен розробити комплекс маркетингових досліджень і програм, які би допомогли нашому підприємству захопити частку на ринку. Тобто зацікавити споживачів нашою продукцією.
2. Зниження собівартості продукції дозволить підприємству бути конкурентно спроможним на ринку збуту.
Це можливе за рахунок впровадження нової техніки, технологій, більш раціонального використання як матеріальних так і трудових ресурсів, зменшення питомої ваги постійних затрат в собівартості продукції, адже зниження собівартості продукції прямо пропорційно впливає на збільшення прибутку підприємства.
3. Збільшення грошових коштів на розрахунковому рахунку підприємства призведе до збільшення коефіцієнта абсолютної ліквідності і дозволить підприємству брати довго і короткострокові позики в банку для фінансування поточної діяльності, які видаються лише платоспроможним підприємствам, в яких коефіцієнт абсолютної ліквідності відповідає нормі.
Збільшення грошових коштів можна забезпечити за рахунок реалізації зайвих виробничих і невиробничих фондів, здачі їх в оренду.
4. Виробництво і розробка нових видів продукції, яка зацікавить споживачів дозволить стабілізувати і покращити фінансовий стан підприємства. Для зростання прибутку ТОВ “Поліграфіст” повинне:
- нарощувати обсяги виробництва, тобто збільшувати реалізацію своєї поліграфічної продукції;
- впроваджувати заходи щодо підвищення продуктивності праці своїх працівників, мотивувати їх;
- орієнтуватися на ринок та захопити якомога більшу його частку протягом 2 років;
- розширювати асортимент продукції і підвищувати її якість;
- зменшувати витрати на виробництво продукції, що відповідно знизить собівартість продукції;
- з максимальною віддачею використовувати потенціал, що є у його розпорядженні, включаючи і фінансові ресурси;
- грамотно будувати договірні відносини з постачальниками та покупцями;
- зі знанням справи вести цінову політику;
- вміти найдоцільніше розміщувати одержаний раніше прибуток задля досягнення оптимального ефекту.
Шляхами зростання рентабельності є:
- величина прибутку. Чим більший прибуток, тим вищий рівень рентабельності;
- величина вартості основних фондів і нормованих оборотних коштів. Чим більша сума авансових коштів на виробництво продукції, тим нижчий рівень рентабельності;
- величина собівартості продукції впливає обернено пропорційно на рівень рентабельності: менша собівартість дає вищу рентабельність конкретного виду продукції.
3.2 Розрахунок прибутковості підприємства
Для того, щоб визначити чи доцільно інвесторам вкладати кошти в дане підприємство на основі даних визначимо прибутковість інвестицій підприємства та прибутковість його активів.
Загальний обсяг інвестицій у дане підприємство склав 2000 тис.грн, прибуток від реалізації – 20833 тис.грн., позареалізаційний прибуток – 10642 тис.грн. Сума податків становила 4167 тис.грн. Процент за державними облігаціями – 11,5%, а процентна ставка за довгостроковими кредитами – 17,5%. середньо галузевий рівень прибутковості – 18%. Сума активів підприємства становить за балансом 56832 тис.грн.
Розраховуємо прибутковість інвестицій у дане підприємство:
(3.1)
Як бачимо із розрахунку рівень прибутковості інвестицій є порівняно високим.
Порівняння даних інвестицій х їх дохідністю при альтернативному використанні капіталу ( наприклад, купівля державних облігацій, які дають 11,5% прибутковості) свідчить на користь інвестування у дане підприємство.
Якщо порівняти рівень прибутковості з аналогічними показниками по галузі (18%), то можна сказати, що прибутковість вкладень у дане підприємство є дещо нижчим, ніж у середньому по галузі.
Розраховуємо коефіцієнт прибутковості активів підприємства:
(3.2)
З даних розрахунків можна зробити висновок, що фінансовий стан нашого підприємства є задовільним, тому що розрахований показник прибутковості активів підприємства є вищим, ніж процентна ставка по довгостроковим кредитам.
Я вважаю, що інвестори будуть зацікавлені вкладати кошти в наше підприємство, тому що в майбутньому воно повинно принести їм дохід.
3.3 Розрахунок планової рентабельності підприємства
Для характеристики ефективності використання ресурсів використовують показники рентабельності. Для підвищення ефективності діяльності підприємства використовують планування величини рентабельності.
Обчислимо планову рентабельність з урахуванням всіх можливих змін величини прибутку на основі запланованих показників.
Очікуваний обсяг реалізації в базовому році – 26540 грн., очікувана повна собівартість продукції - 18400 грн. Прибуток від реалізації продукції – 4685 грн.
Коефіцієнт рентабельності до зміни цін визначається за формулою:
(3.3)
Індекс росту цін в плановому році передбачається І прод. – 1,21;
Індекс росту цін на ресурси, що формують собівартість І рес. – 1,54.
За цими даними визначимо рентабельність підприємства в плановому періоді за формулою:
(3.4)
Як бачимо із розрахунків, рентабельність продукції при зміні відпускних цін на продукцію і цін на ресурси, що формують собівартість продукції у плановому році становитиме 24%. Відносно 2007 року цей показник знизиться, що в багато дечому залежить від зростання ринкових цін на сировину і матеріали.
Висновок
Для аналізу господарської діяльності даного заводу найбільш узагальнюючим показником є прибуток. Прибуток підприємства – головне джерело збільшення обсягу фінансових ресурсів. Фінансовий стан підприємства не може бути стійким, якщо воно не одержує прибутку в розмірах, які забезпечують необхідний приріст фінансових ресурсів, насамперед для фінансування заходів, спрямованих на зміцнення технічної бази і соціальної сфери; тим більше він не може бути стійким, якщо підприємство працює збитково. Збиткова робота підприємства веде до зменшення, проїдання його фінансових ресурсів, передусім статутного капіталу. Ось чому першочерговим завданням фінансової служби в забезпеченні стабільного фінансового стану підприємства є фінансовий контроль за використанням намічених планів і завдань щодо проведення високорентабельних, конкурентоспроможних послуг для внутрішнього і зовнішнього ринків. За зниженням витрат, запровадження режиму економії ресурсів на всіх ділянках проведення робіт та управління ними. Такий контроль є важливим чинником зростання прибутковості підприємства.
Об’єктом дослідження при написанні даної курсової роботи виступає ТОВ “Поліграфіст”.
ТОВ “Поліграфіст” відноситься до поліграфічної галузі. До поліграфічних послуг, що надає підприємство відносяться: книжково – журнальний друк, повно колірний газетний друк, різноманітність друку етикетки (друк на етикетковому металізованому, жиростійкому папері, фользі, целофані), різноманітність пакувальної тари, виготовленої з картону, паперу, целофану, двохшарової плівки, гофрокартону, виготовлення штампів та печаток та інша продукція. Провівши розрахунок показників прибутковості підприємства, можна зробити висновок, що валова виручка від реалізації продукції у звітному році зросла на 900 тис. грн, відповідно зріс показник чистої виручки від реалізації продукції.
Негативним фактором є зниження показника валового прибутку в 2007 році в порівнянні із 2006 роком на 119,1 тис. грн. Дане зниження показника відбулося внаслідок зростання операційних витрат, тобто витрат на придбання сировини, зростання рівня заробітної плати як основних робітників, так і заробітної плати адміністративного персоналу.
Також показник рентабельності продукції в 2007 році в порівнянні із 2006 роком знизився на 5,19%. Це є негативним явищем, що характеризує зниження результативності діяльності даного підприємства. Дане зниження показника відображає зниження ефективності використання поточних затрат живої та уречевленої праці.
Для покращення фінансового стану ТОВ “Поліграфіст” повинне:
- нарощувати обсяги виробництва;
- підвищувати продуктивність праці працівників;
- захопити якомога більшу частку на ринку;
- розширювати асортимент продукції і підвищувати її якість;
- зменшувати витрати на виробництво продукції;
- з максимальною віддачею використовувати усі види ресурсів;
- грамотно будувати договірні відносини з постачальниками та покупцями;
- зі знанням справи вести цінову політику.
Література
1. Гриньов А.В. Організація та управління на підприємстві. – Х., 2004.
2. Економіка підприємства. Бойчик К. 2002.
3. Економіка підприємства / Під редакцією С.Ф.Покропивного. – К., 2001.
4. Економічний аналіз діяльності промислових підприємств / Під редакцією Шкарабана С.І., Тернопіль, 1999.
5. Економіка підприємства : Посібник / за ред.. П.С.Харіва. – Тернопіль : Економічна думка, 2002.
6. Крайник О.П., Є.С. Барвінська. Економіка підприємства: Навчальний посібник: Львів, 2003.
7. Попович П.Я. Економічний аналіз і аудит на підприємстві: Снятин,1997.
8. Савицька Г.В. Економічний аналіз діяльності підприємства: Навч. посіб.
- К., 2004.
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ТЕХНІЧНИЙ КОЛЕДЖ ТЕРНОПІЛЬСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО ТЕХНІЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ ІМЕНІ ІВАНА ПУЛЮЯ Факультет інженерної механікиКурсова робота з дисципліни "Економіка підприємства" на тем
Политика занятости населения РФ
Политика регулирования доходов населения и социальная защита в условиях перехода к социально ориентированной рыночной экономике
Політика економічного зростання. Економічна кон’юнктура
Понятие затрат и их классификация
Понятие и классификация основных средств
Понятие и признаки кризисных явлений в экономике предприятий
Понятие и состав издержек производства и обращения
Понятие и структура экономической системы общества
Понятие и сущность валового регионального продукта
Понятие и сущность оборотных средств
Copyright (c) 2024 Stud-Baza.ru Рефераты, контрольные, курсовые, дипломные работы.