Міністерство освіти України

Національний технічний університет України

“КПІ”

Видавничо - поліграфічний факультет

КУРСОВА РОБОТА

на тему:

“Аналіз господарської діяльності підрозділу

    ВАТ “Київська поліграфічна фабрика “Зоря”

Виконавець: ст. гр. зе - 3

Ревук М.М.

Викладач: Кваско А. В.

КИЇВ - 1999

ЗМІСТ

Вступ  ................................................................................  2стр.

Характеристика підприємства та загальний

аналіз його показників . .................................................. 4 стр.

Характеристика цеху глибокого друку підприємства

та аналіз його показників .  ........................................... 12 стр.

Аналіз використання трудових ресурсів та

заробітної плати  ........................................................... .14 стр.

Аналіз організаційно - технічного рівня виробництва

та використання основних фондів  ............................... 21 стр.

Аналіз випуску продукції  .......................................... 29 стр.

Аналіз витрат на виробництво і реалізацію

продукції ............................................. ..........................  32 стр.

Аналіз прибутку та рентабельності  .......................... 35 стр.

Висновки  .......................................................................  37 стр.

Додатки  .........................................................................  41 стр.

 

ВСТУП

Для написання курсової роботи на тему “Аналіз господарської діяльності підрозділу поліграфічного підприємства” за базу для досліджень мною було обрано дільницю глибокого друку відкритого акціонерного товариства “Зоря”.

  Дана тема є дуже актуальною , насамперед , коли економіка України знаходиться в стані переходу до ринку . Економічний аналіз дозволяє об’єктивно оцінити хід господарювання , визначити розміри та причини відхилення від стандартних параметрів та очікуваних результатів , виявити резерви підвищення ефективності виробництва та розробити заходи щодо їх мобілізацїї .

Аналіз господарської діяльності робить можливим комплексне системне дослідження економічних явищ та процесів , факторів та причин що їх обумовлюють , об’єктивну оцінку ефективності виробничо - фінансової діяльності та стабільності ринкового становища , діагностику , пошук резервів та можливостей їх мобілізації у поточному та перспективних періодах .

Формування ринкової економіки обумовлює розвиток аналізу в першу чергу на рівні окремих підприємств та їх внутрішніх структурних підрозділів . Уміло організувати аналітичну роботу на підприємстві значить забезпечити синтез аналітичної інформації , як окремих функціональних служб , так і служб менеджменту .  

 

Характеристика підприємства та загальний аналіз його показників

 

Поліграфічне підприємство “Зоря” є одним з ведучих підприємств України по виготовленню різноманітної етикетної та пакувальної продукції.   ВАТ  “Київська  поліграфічна  фабрика “ Зоря “ розташована у місті  Києві по вулиці Лугова , 1. Ще декілька років тому ВАТ “Зоря” належало до державних підприємств , а зараз , в період переходу економіки України до ринку , воно змінило форму власності , щоб не збанкрутіти .

 Підприємство не є  збитковим , як деякі інші поліграфічні підприємства , але й не дає таких прибутків , як раніше , коли воно було єдиним за своєю спеціалізацією в м.Києві . Підприємство є самостійним господарюючим суб’єктом , яке являється юридичною особою і здійснює виробничу та комерційну діяльність з метою забезпечення потреб населення та підприємств на пакувальну продукцію .

Дане підприємство спеціалізується на виготовленні етикетної та пакувальної продукції . А саме : етикетки віддруковані офсетним способом     прямокутні , з фігурною висічкою , ламіновані , з металізованого паперу , з (конгревним тисненням ) , пачки-висічки , коробки та пакунки з картону або комбінованих матеріалів , парафіновані етикетки , видрукувані в 1-6 фарб способами флексографічного та глибокого друку , непарафіновані етикетки, з паперу , поліетилену , ламінованого паперу .  Також підприємство  виготовляє товари ширвжитку : набори кольрового паперу , дитячі іграшки,  бланочну продукцію , візитки , картонні папки для офісу , як для власного споживання , так і на замовлення . Послугами ВАТ “Зоря” користуються багато підприємств різних галузей , серед яких підприємства фармацевтичної , харчової промисловості та інші . На даний момент кількість замовників дещо зменшилась, як і більшість підприємств , “Зоря” страждає від неповної завантаженості своїх цехів , що погано відбивається на економічних показниках діяльності підприємства .

Структура підприємства - цехова . “Зоря” складається з окремих цехів які , в свою чергу , поділяються на дільниці . До складу підприємства входять: цехи офсетного , глибокого та флексографського друку , цех ширвжитку  і ремонтно - механічний цех .

Одним з найбільших цехів підприємства є офсетний цех . В ньому виготовляються фотоформи , машинні форми , виконується друк і обробка віддрукованого замовлення , куди входить висічка , склейка , лакування , при потребі , порізка , конгревне тиснення або тиснення позолотою , а також упаковка готової продукції . Тобто ,  в офсетному цеху замовлення проходить весь технологічний процес від початку й до кінця . В цеху застосовуються дещо застарілі технології . Виконання замовлення починається з виготовлення первинної фотоформи , тобто фотографування оригіналу . Далі фотоформи ретушують , на контактно - копіювальному станку створюють з них текстові діапозитиви і монтажують . З монтажів виготовляють фотоформи , на прободрукарському станку роблять пробні відбитки , які підписує замовник , у разі згоди , та начальник цеху . З цих фотоформ  виготовляють машинні форми для кожної фарби для тиражу замовлення . Форми встановлюють на друкарській машині і починається друк тиражу . Далі віддрукований тираж проходить певну обробку (лакування , склейку , висічку , порізку і інші ) в залежності від виду продукції . Після цього готову продукцію сортують , рахують , запаковують і відправляють на склад .У флексографському цеху , окрім друкування замовлення флексографським способом друку , виконується ще й парафінування і пластифікація віддрукованої продукції . Для виготовлення друкарських фотополімерних форм застосовуються фотополімерні пластини “ Cyral “ фірми “Du Pont “. Встановлено машину “ Babiflex “ для виготовлення фотополімерних форм .

                                                      

У глибокому друці використовується технологія безпігментного друку . Виготовлення форм для глибокого цеху відбувається безпосередньо у цеху з готових фотоформ , які виготовляються в офсетному цеху . Там же замовлення друкується і відправляється на подальшу обробку . Окрім дільниці виготовлення форм та дільниці друку в цеху є дільниця виготовлення флексографських кліше . Раніше використовувався негативний монтаж , зараз підприємство перейшло на позитивний та на італійські світлочутливі шари . Матеріали , які застосовуються  (поліфан , хайкор , каурекс ) дозволяють отримати продукцію найвищого гатунку .

Всі відходи поступають до цеху ширвжитку . Там вони сортуються , перероблюються та відправляються на пункти здачі макулатури .

Ремонтно - механічний цех забезпечує безперебійну роботу устаткування . Він проводить оперативний ремонт і наладку встановленного устаткування та приладів , виготовляє просте устаткування для цехів ( різні ванни , цинкорубильний станок та інш. ) .

Більшість устаткування цехів є моральнозастарілим і , працюючи на ньому , мало шансів збільшити кількість замовників, а отже підвищити завантаженість виробництва і покращити економічні показники . Основному устаткуванню вже близько двадцяти років але є і новітнє устаткування, придбане та встановлене в останні роки.

Для аналізу основних економічних показників використовувалися дані планового відділу , бугалтерії та інших відділів за 1999 та 2000 звітні роки . Одним з основних документів , який показує результати діяльності підприємства є баланс . Бухгалтерський баланс являє собою систему згрупованих та узагальнених даних про наявність засобів господарства і джерел , що одержують в процесі виробничо- господарської діяльності підприємства .

Маючи дані балансу , який наведений  у додатках , ми можемо розрахувати показники які характеризують фінансову стійкість підприємства . Фінансова стійкість відображує рівень ризику діяльності підприємства та залежності від запозиченого капіталу . В якості оцінювальних коефіцієнтів використовуються :

1). Коефіцієнт автономії - показує , яка питома вага власних коштів в загальній сумі грошей , які є на підприємстві . Дорівнює відношенню першої групи пасиву до балансу :

КАВ (’97)= 8941,7/ 9855,6 = 0,91

КАВ (’98)= 8172,2/ 9471,8 = 0,86

Даний показник повинен дорівнювати 0,5,  або бути більшим . Розраховані дані відповідають цим вимогам і є позитивними .

2). Коефіцієнт довготермінового залучення позикових засобів . Він дорівнює відношенню другої групи пасиву до суми першої та другої груп пасиву балансу . Зростання даного коефіцієнту свідчить про посилення фінансової стійкості :

КД,З(’97)= 0

КД,З(’98)= 0

В нашому випадку даний коефіцієнт буде дорівнювати нулю , бо згідно балансу підсумок по другій групі пасиву дорівнює нулю .

                                                      

3). Коефіцієнт маневрування вказує на ступінь мобільності власних коштів. Дорівнює відношенню суми другої та третьої груп активу за мінусом третьої групи пасиву до першої групи пасиву :

КМ(‘97)= ( 1417,3 + 1810,2 - 913,9 ) / 8941,7 = 0,26

КМ(‘98)= ( 1115,1 + 2282,9 - 1299,6 ) / 8172,2 = 0,26

Оптимальний варіант,  коли даний коефіцієнт коливається в межах від 0,4 до 0,6 . В нашому випадку він є меншим , що свідчить про низький рівень мобільності власних коштів .

4). Коефіцієнт інвестування характеризує частку джерел власних коштів суб’єкту господарювання в покритті позаобігових активів . Дорівнює відношенню першої групи пасиву до першої групи активу :

КІНВ.(‘97)= 8941,7/ 6628,1 = 1,35

          КІНВ.(‘98)= 8172,2 / 6073,8 = 1,35

Вважається , що даний коефіцієнт повинен дорівнювати 1 або більше .

5). Коефіцієнт покриття засобів і витрат . Дорівнює відношенню другої та третьої груп активу за мінусом третьої групи пасиву до другої групи активу:

КП(‘97)= ( 1417,3 + 1810,2 - 913,9 ) / 1417,3 = 1,6

КП(‘98)= ( 1115,1 + 2282,9 - 1299,6 ) / 1115,1 = 1,9

Оптимальне значення даного коефіцєнту 0,5 .

Ліквідність балансу показує , в якій степені підприємство здатне розрахуватися по короткостроковим зобов’язанням поточними активами. Серед  коефіцієнтів , що аналізують платоспроможність підприємства такі :

1). Коефіцієнт загальної ліквідності характеризує платіжоспроможність підприємства . Дорівнює відношенню другої та третьої груп активу до третьої групи пасиву :

КЗАГ. Л.(’97)= 1417,3+1810,2/ 913,9 = 3,5

КЗАГ. Л.(’98)= 1115,1+2228,9/ 1299,6 = 2,5

Даний показник повинен бути не менше 1 і коливатись від 2 до 2,5 але не менше одиниці . З розрахунків видно , що підприємство є платіжоспроможнім , але показник за 1998 рік ближче до вказаних вимог .

2). Коефіцієнт абсолютної ліквідності характеризує можливість швидкого здійснення розрахунків. Дорівнює відношенню грошових коштів та короткострокових фінансових вкладень до третього розділу пасиву :

КАБС. Л.(’97)= 59 / 913,9 = 0,065

КАБС. Л.(’98)= 71,4 / 1299,6 = 0,055

Оптимальне значення даного коефіцієнту- > 0,2- 0,25 .                                                                                

3). Проміжний коефіцієнт ліквідності на початок та на кінець року показує, чи достатньо вищеназваної суми мобільних засобів для погашення короткострокових зобов’язань за платежами . Дорівнює відношенню третьої групи активу до третьої групи пасиву .

КП. Л(‘97)поч= 2492,8 / 1443,8 = 1,73

КП. Л(‘97)кін= 1810,2 / 913,9 = 1,98

КП. Л(‘98)поч= 1810,2 / 913,9 = 1,98

КП. Л(‘98)кін= 2282,9 / 1299,6 = 1,75

    

Даний коефіцієнт повинен коливатися в межах від 0,7 до 0,8 . З розрахунків видно , що розрахований коефіцієнт не відповідає заданим значенням .

За базовий можна використовувати коефіцієнт загальної ліквідності . Зниження значення ліквідності частіше за все говорить про загальне погіршення ситуації з забезпеченістю оборотними засобами і про необхідність дієвих заходів по управлінню ними .

Динаміка показників ліквідності говорить про зниження загальної ліквідності , що свідчить про зростання низьколіквідних запасів у структурі поточних активів .

Тепер можна приступити до аналізу ділової активності підприємства . До коефіцієнтів , що її характеризують , відносяться такі :

1). Показник оборотності коштів в розрахунках . Дорівнює вадношенню виручки від реалізації до середньої дебіторської заборгованості .

ПОБ(’97)= 4516,54 / 773,6 = 5,84

ПОБ(’98)= 4895,44 / 1452,3 = 3,37

Даний показник обчислений в оборотах . Темп зростання - 57,7%

2). Показник оборотності виробничих запасів . Розраховується в оборотах і дорівнює відношенню витрат на виробництво продукції до середньовиробничих запасів.

ОВ.З(‘97)= 4833,9 / 668,9 = 7,23

ОВ.З(‘98)= 4833,9 / 564,5 = 8,56

3). Тривалість операційного циклу розраховується :

ТО.Ц(‘97)= ( 360 / 5,84 ) + ( 360 / 7,23 ) = 111,43

ТО.Ц(‘98)= ( 360 / 3,37 ) + (360 / 8,56 ) = 148,88

Зростання тривалості операційного циклу свідчить про погіршання використання оборотних засобів .

4). Показник оборотності власного капіталу дорівнює відношенню виручки від реалізації до середньої величини власного капіталу.

ОВЛ.К(‘97)= 4516,54 / 8941,7 = 0,5

ОВЛ.К(‘98)= 4895,44 / 8172,2 = 0,6

5). Показник оборотності основного капіталу - це відношення виручки від реалізації до підсумку середнього балансу “НЕТТО”.

ООСН.К(‘97)= 4516,54 / 9855,6 = 0,46

ООСН.К(‘98)= 4895,44 / 9471,8 = 0,52

Основні показники  виробничо - господарської діяльності підприємства зведені у таблицю . Такі дані дають уявлення про економічний стан підприємства .

Таблиця 1:

ПОКАЗНИКИ	Од. виміру	1999	2000	%
Випуск товарної продукції	тис. грн.	3740,1	3812,5	101,9358
Собівартість товарної продукції	тис. грн.	5149	5291,9	102,7753
Сума реалізації	тис. грн.	4516,55	4895,45	108,3891
Собівартість реалізованої продукції	тис. грн.	4525,1	5039,84	111,3752
Балансовий прибуток	тис. грн.	129,1	-166,7
С/річна вартість осн. фондів	тис.грн.	16560	16390	98,97343
Фонд оплати праці всього:	тис. грн.	987,87	739,39	74,84689
в т.ч.: ПВП	тис. грн.	963,46	720,82	74.81577
робітники	тис. грн.	663,94	483,48	72,81983
С/спискова чисельність: всього:	чол.	364	329	90,38462
в т.ч.: ПВП	чол.	353	320	90,65156
робітники	чол.	268	239	89,1791
непромисловий персонал	чол.	10	9	90
Загальновиробничі витрати	тис. грн.	306,7	306,7	100
Загальногосподарські витрати	тис. грн.	672,3	672,3	100
Всього витрат на вир-во по плану	тис. грн.	4833,9	4833,9	100

 

  1999 та 2000 роки були роками збереження кризових явищ в економіці. Спостерігалися підвищення цін на поліграфічні матеріали (папір , картон , фарби та інш. ) , на енергоресурси , зниження платоспроможності населення та замовників й інш. Все це вплинуло на економічні показники підприємства .

У 2000 році , порівняно з 1999 , підприємство збільшило обсяги випуску товарної продукції на 102% або на 72,4 тис. грн. , зросла й собівартість ТП приблизно на 103% , збільшився й прибуток від реалізації ,  на 33 чол. зменшилась середньоспискова чисельність працюючих на підприємстві , зменшився й розмір фонду оплати праці , що призвело до зменшення середньомісячної заробітної плати.

Негативним є те , що в 1999 році балансовий  прибуток складав 129,1 тис. грн.,  а в 2000 році це вже були збитки які  дорівнювали 166,7 тис. грн. . Без змін залишилися планові витрати на виробництво .

Характеристика цеху глибокого друку підприємства та аналіз його показників.

Цех глибокого друку ВАТ “Зоря” має у своєму складі : дільницю виготовлення форм для глибокого друку , друкарську дільницю, де друк відбувається глибоким способом та дільницю виготовлення цинкографських кліше для флексографського друку .

Глибокий цех підприємства “Зоря” оснащено двома 6-ти та 4-фарбовими  друкарськими машинами “Romantik-Andreotti 700 ”, які мають продуктивність роботи 100 обертів за хвилину . Крім двох друкарських машин , які встановлені на дільниці друку , цех має у своєму розпорядженні: прободрукарський станок “А-900” з форматом готової продукції 700 та продуктивністю роботи за паспортом 30 відбитків за годину , два полірувальних станка “Andreotti” для шліфовки та поліровки циліндрів , які мають формат продукції 270*1000 та паспортну продуктивність роботи 4 форми за годину , декілька ванн для міднення форм “Патер-Ностер” з форматом продукції 50*130 та продуктивністю роботи 0,1 мм/г., ванни для електролітичного обезжирення , для промивки циліндрів, для нікелювання циліндрів “Патер-Ностер”, безпігментна лінія розроблена ВНДІП для травлення циліндрів . Більшість з переліченого устаткування застосовується для виготовлення форм для глибокого друку.

Виготовлення продукції в цеху глибокого друку починається з заповнення бланку - замовлення у виробничому відділі підприємства . Потім замовлення надходить на виробничі дільниці і починається виготовлення форм . Спочатку виготовляють первинну фотоформу , тобто фотографують оригінал і ретушують отриманий знімок .

Далі на контактно- копіювальному станку створюють текстові діапозитиви . Робиться монтаж , за допомогою якого виготовляють фотоформи для окремих фарб . В такому вигляді вони надходять на дільницю глибокого друку, де починається виготовлення форм для друкарських машин . На циліндр наносять роздільчий шар , потім нарощують шари міді та нікелю , копіюють та протравлюють . Роблять пробні відбитки , які підписуються замовником , якщо він з усім згоден , та начальником цеху . Після цього готові форми поступають до друкарських машин , де відбувається друк тиражу . Далі замовлення відправляється на дільниці післядрукарської обробки - це парафінування , пластифікація , порізка , упаковка та інші,  в залежності від умов , що поставив замовник . В кінці технологічного процесу готову продукцію сортують , рахують , пакують і відправляють на склад . Всі технологічні процеси на підприємстві відображаються в маршрутно - технологічних картах , куди входять такі розділи як назва операції , назва устаткування , марка устаткування , штат обслуговування та розряди робітників , облікова одиниця продукції , норма часу на облікову одиницю , вид матеріалу та марка , одиниця виміру матеріалу , норма витрат матеріалу на облікову одиницю .

протравлюють .

            Роблять пробні відбитки , які підписуються замовником , якщо він з усім згоден , та начальником цеху . Після цього готові форми поступають до друкарських машин , де відбувається друк тиражу . Далі замовлення відправляється на дільниці післядрукарської обробки - це парафінування , пластифікація , порізка , упаковка та інші в залежності від умов , що поставив замовник . В кінці технологічного процесу готову продукцію сортують , рахують , пакують і відправляють на склад . Всі технологічні процеси на підприємстві відображаються в маршрутно -технологічних картах , куди входять такі розділи як назва операції , назва устаткування , марка устаткування , штат обслуговування та розряди робітників , облікова одиниця продукції, норма часу на облікову одиницю , вид матеріалу та марка , одиниця виміру матеріалу , норма витрат матеріалу на облікову одиницю .

Таблиця 2:

Основні економічні показники цеху глибокого друку за 1999-2000 роки .

Назва показника	1999			2000
	план	факт	%	план	факт	%
1. Товарна продукція в цінах на 1.01 (тис. грн.)	1904,4	709,9	37,3	2047,2	1019,1	49,8
2. Товарна продукція в діючих цінах ( тис. грн.)	1562,4	569,3	36,4	2012,4	1061,1	52,7
3. Товарна продукція в натуральному виразі (т.)	286,8	103,8	36,2	342	145	42,4
4. Сума реалізації (тис. грн.)	1437,3			1260,3
5. Собівартість реалізованої продукції	1218,94			1180,34
6. Фонд оплати праці	35,2 т. грн.			40,5 т. грн.
7. Середньоспискова чисельність	13чол.			16 ЧОЛ.

Як для підприємства в цілому , так і по цеху глибокого друку характерно збільшення фактичного обсягу товарної продукції в цінах на 1.01 на 143,5 % , в діючих цінах на 186,4% , в натуральному виразі на 139,7% . Спостерігається збільшення середньоспискової чисельності цеху у 2000 році на 3 чол. , а також пов'язане з цим зростання фонду оплати праці на 5,3 т. грн.

           Аналіз використання трудових ресурсів та заробітної плати .

Спочатку проаналізуємо чисельність , структуру та динаміку трудових ресурсів по підприємству в цілому .

Таблиця 3: Структура та динаміка чисельності підприємства (1999-2000 р.)

Категорії працюючих	1999	2000	Темп росту,%
1. Середньоспискова чисельність штатних працівників спискового складу	364	329	90,4
в т. ч. : працівники основної діяльності	353	320	90,7
з них: робітники	268	239	89,2
2. Непромисловий персонал	10	9	90
3. Середньоспискова чисельність жінок в еквіваленті повної зайнчтості	204	193	94,6
4. Середньоспискова чисельність штатних працівників на останній день місяця	371	334	90,1

Впродовж двох років на підприємстві відбулося скорочення штату працівників приблизно на 10% . Так чисельність ПВП скоротилася у 2000 році на 33 чол. , з них : робітників - на 29 чол. та непромисловий персонал - на 1 чол. . Зменшення відбулося за рахунок виробничих цехів та дільниць .

Дуже  незначну  частку  в  чисельності  працюючих  займає непромисловий персонал , а найбільшу питому вагу в чисельності займають робітники . Так у 1999 році чисельність робітників складала 268 чол. , а в 2000 році - 239 , що складає приблизно 70-75% середньоспискової чисельності. За статтю найбільшу питому вагу займають жінки , приблизно 60% .

У цеху глибокого друку у 1999 році було зафіксовано чисельність , яка складала 13 чоловік , а у 2000 році - 16 чоловік . Впродовж року чисельність цеху зросла на 3 чоловіки . Розглянемо якісний склад  робочої  сили  підрозділу  підприємства   на   базі   якого визначємо  середній  розряд  одного  робітника  ,  середній  вік одного робітника та середній стаж одного працюючого .

                                                          

Таблиця 4: Аналіз якісного складу робочої сили підрозділу за 1999 рік .

За кваліфікацією		За рівнем освіти		За віком		За стажем роботи
№ розряду	Кіл-ть чол.	Освіта	Кіл-ть чол.	Вік, років	Кіл-ть чол.	Стаж .років	Кіл-ть чол.
без рОЗр.	1	Середня	3	25-31	1	1-7	4
2	1	Спеці альн	7	32-38	3	8-14	2
3	1	Вища	4	39-45	4	15-21	4
4	2			46-52	4	22-28	3
5	4			53-59	2	29-35	1
6	5			60 і більш	0	>3б	1

Середній розряд одного робітника : ( 2*1+3*1+4*2+5*4+6*5 ) / 14 = 4,5

Середній розряд одного робітника є досить високим , але не завадило б й підвищення рівня кваліфікації робітників . Більшість робітників мають спеціальну освіту , четверо здобули вищу освіту і троє мають середню освіту.

Середній вік робітника : ( 28*1+35*3+43*4+49*4+57*2 ) / 14 = 44

Отже , середній вік робітників дорівнює 44 роки .

Середній    стаж         роботи    одного    робітника    :

( 4*4+11*2+18*4+25*3+32*1+39*1 ) / 14 = 18,3

Таблиця 5: Рух робочих кадрів по цеху глибокого друку (1999-2000 р.).

	1999	2000
1. Прийнято : всього	4	10
на постійну роботу	3	10
на тимчасову роботу	1	—
2. Звільнено : всього	1	7
за власним бажанням	1	6
по інвалідності	---	1

Маючи ці дані (табл. 5 ) ми можемо розрахувати деякі коефіцієнти, що аналізують рух робочої сили по цеху глибокого друку . До таких коефіцієнтів відносять : коефіцієнт обороту по прийому дорівнює відношенню кількості всіх прийнятих на роботу робітників до середньоспискової їх чисельності , коефіцієнт обороту по звільненню

дорівнює відношенню всіх звільнених робітників до середньоспискової їх чисельності, коефіцієнт плинності робочої сили дорівнює відношенню числа робітників звільнених за власним бажанням та в зв'язку з порушеннями дисципліни до середньоспискової їх чисельності.

Таблиця б:

Назва коефіцієнту	1997	1998
1. Коефіцієнт обороту по прийому	0,31	0,62
2. Коефіцієнт обороту по звільненню	0,08	0,44
3. Загальний коефіцієнт обороту	0,39	1,06
4. Коефіцієнт плинності робочої сили	0,08	0,38

З таблиці б видно , що по підрозділу коефіцієнт обороту по прийому випереджує коефіцієнт обороту по звільненню . Можна зробити висновок , що у  2000 році, порівняно з 1999 роком , плинність кадрів підвищилася .

Таблиця 7: Аналіз використання робочого часу в цеху (1999-2000 рр.).

Назва показника	1999	2000	Відхилення
1. Чисельність працівників	13	16	+3
2. Загальна кількість люд.-днів відпрацьованих персоналом	1690	2400	+710
3. Загальна кількість люд.-годин відпрацьованих персоналом	13520	19200	+5680
4. Середня кількість відпрацьованих днів одним працюючим ( п.2 : п.1 )	130	150	+20
5. Середня кількість відпрацьованих люд.-год. одним працюючим (п.3 : п.1)	1040	1200	+160
6. Тривалість робочого дня ( п.5 : п.4 )	8	8

На основі даних про загальну кількість відпрацьованих люд.-днів та люд.-годин було розраховано середню кількість днів та годин відпрацьованих одним робітником . Дані розрахунків показують , що в 2000 році було більш ефективно використано робочий час . Спостерігається зростання загальної кількості відпрацьованих людино-днів та людино-годин , а також збільшення середньої кількості відпрацьованих днів та годин одним працівником .

На основі даних про випуск продукції , кількість відпрацьованих

людино- днів та людино-годин , чисельність працюючих можемо розрахувати показники продуктивності праці.

Таблиця 8: Показники продуктивності праці по цеху за 1999-2000 роки .

Показник	1999	2000	%
1. Середньорічна продуктивність праці одного працюючого (тис. грн.)	36,5	55,26	151,4
2. Середньорічна продуктивність праці одного працюючого (тонн.)	6,65	7,55	113,53
3. Середньоденна продуктивність праці, грн.	280,71	368,42	131,25
4. Середньогодинна продуктивність праці, грн.	35,09	46,05	131,24

Дані розрахунки показують , що у 2000 році продуктивність праці , порівняно з 1999 роком , підвищилася . Так в 1,5 рази збільшилася середньорічна продуктивність праці працюючого обчислена в тис. грн. , або на 18,76 тис. грн. . На 13% зросла середньорічна продуктивність праці обчислена в натуральному виразі , або на 0,9 тонн. Той факт , що продуктивність праці в грошовому виразі зросла більше ніж продуктивність праці в натуральному виразі, можна пояснити як результат підвищення цін. На 31% збільшилась середньоденна та середньогодинна продуктивність праці.

Середньорічну продуктивність праці одного працюючого можна

Представити у вигляды формули  :   Впрац= Троб. д. * Троб. періоду * Вгодинна

Таблиця 9:

Рік	Тривалість робочого ДНЯ , ГОД.	Тривалість вобочого пеоіоду	Середньогодинна продуктивність	Середньорічна продуктивність
1997	8	130 днів	0,0351 т. грн.	36,5 т. грн
1998	8	150 днів	0,0460 т. грн	55,2 т. грн.

Маючи ці дані , можемо проаналізувати вплив факторів            на середньорічну продуктивність праці одного працюючого .

1. 8*130*0,0351 =36,5 т.грн.

2. 8*130*0,0460 = 47,84 т. грн.

3. 8*150*0,0460 = 55,2 т. грн.

4. 8*150*0,0460 = 55,2 т. грн.

Тепер можна зробити висновок , що середньорічна продуктивність праці одного працюючого збільшилась під впливом середньогодинної продуктивності праці на 11,34 т. гри. (47,84 - 36,5 ) , а також під впливом тривалості робочого періоду на 7,36 т. грн. Загальний вплив факторів на середньорічну продуктивність праці складає : 11,34 + 7,36 = 18,7 т. грн. , тобто позитивний .

Тепер проаналізуємо заробітну плату .

На ВАТ "Київська поліграфічна фабрика "Зоря" застосовується погодинна форма оплати праці . Оплата погодинників здійснюється на основі відпрацьованого часу та годинної тарифної ставки , розмір якої залежить від розряду .

Таблиця 10: Тарифні ставки погодинників .

Розряд	І	II	III	IV	V	VI
Тарифна ставка, коп	77,2	84,4	93,0	104,4	118,7	138,7

Преміювання робітників здійснюється поквартальне при           умові балансового прибутку . Премія нараховується за :

1. Суміщення професій .

2. Розширення зони обслуговування або збільшення об'єму робіт .

3. Роботу у тяжких та шкідливих умовах .

4. Виконання обов'язків тимчасово непрацездатного робітника .

5. Роботу в нічну та вечірню зміну .

6. Період освоєння нових норм трудових затрат .

7. Високу професійну майстерність .

8. Класність .

9. Керівництво бригадою .

Розмір премії нараховується за умови виконання основного , додаткового та індивідуального показників преміювання . Основний показник -балансовий прибуток підприємства , додатковий - виконання норм виробітку та якість виконуваних робіт , індивідуальний - коефіцієнт

трудової участі . При виконанні основного показника нараховується 50% встановленої суми преміювання , при виконанні додаткового показника -20% від суми преміювання , при виконанні індивідуального показника -30%.

Премія у розмірі 50% не нараховується за випуск бракованої продукції, при поверненні бракованої продукції замовником , рекламацію від замовника , перевитрати сировини .

Таблиця 11: Склад фонду оплати праці по підприємству за 1999-2000 роки .

Показник	Фактично нараховано		Структура фонду , %
	1999	2000	1999	2000
1. Загальна сума фонду оплати праці ( тис. грн. )	987,87	739,39	100	100
з них : ГЇВП	963,46	720,82	97,53	97,49
в т. ч. : робітники	663,94	483,48	67,21	65,39
керівники	150,16	126,65	15,20	17,13
спеціалісти	144,36	106,16	14,61	14,36
службовці	5,01	4,84	0,51	0,65
Непромисловий персонал	24,41	18,57	2,47	2,51
жінки	514,69	368,17	52,10	49,79
Основна заробітна плата	436,13	626,23
Додаткова заробітна плата	269,99	113,16
Інші заохочувальні виплати	281,79
Основна з/п непром. персоналу		15,89
Нарахування на відпустки		56,32
Дивіденти		76,1
Середньорічна заробітна плата	2,71т. грн	2,23	82,29 %
Середньомісячна заробітна плата	226,16 грн.	187,28	82,29 %

Як бачимо з таблиці 11 фонд оплати праці по підприємству з роками зменшується . Так у 2000 році , порівняно з 1999 роком , фонд оплати праці скоротився на 248,48 тис. грн. Зросла сума на основну заробітну плату на 190,1 тис. грн. , зменшилась сума на додаткову з/п на 156,83 тис. грн. . Майже на 12 % знизилась середня заробітна плата одного працюючого , або на 38,88 грн. в місяць .

Таблиця 12: Фонд оплати праці та середня заробітна плата по цеху глибокого друку за 1999-2000 роки .

Показник	1999	2000	%
1. Фонд оплати праці, тис. грн.	35,2	40,5	115,06
2. Чисельність персоналу	13	16	123,08
3. Середньорічна заробітна плата, тис. грн.	2,48	2,53	102,07
4. Середньомісячна заробітна плата /	206,67	210,94	102,07

Як видно з таблиці 12, у 2000 році , порівняно з 1999 роком , на 15% зріс фонд оплати праці або на 5,3 тис. грн.. зросла , в зв'язку зі збільшенням коштів на оплату праці , середньомісячна заробітна плата одного працюючого на 2,07% або на 4,27грн.

Прослідкуємо методом ланцюгових підстановок вплив факторів на фонд оплати праці. На фонд оплати праці впливають такі фактори , як зміна чисельності працюючих та зміна середньої заробітної плати одного працюючого .

Lр=(Рі-Ро)*Lср.о

АГ-,3 = Рі * ( Lср.і - Lср.о)

де Lр (Lз) - економія або перевитрати фонду оплати праці у зв'язку зі зміною чисельності працюючих (заробітної плати одного працюючого).

Lср.і , Ьср.о - середньорічна з/п в звітному та базовому роках , грн.

Рі , Ро - середньоспискова чисельність в звітному та базовому роках .

Вплив факторів на фонд оплати праці у 2000 році , порівняно з 1999 роком .

Lр = ( 16 - 13 ) * 2,48 т.грн. = 7,44 тис. грн. , тобто збільшення чисельності працюючих викликало перевитрати фонду оплати праці на 7,44 тис. грн.

Lз = ( 2,53 - 2,48 ) * 16 = 0,8 тис. грн. , тобто збільшення середньорічної заробітної плати викликали перевитрати ФОП на 0,8 т. грн.

Загальний вплив факторів на ФОП складає : (7,44 + 0,8) = 8,24 т. грн.

Аналіз організаційно-технічного рівня виробництва та використання основних фондів.

Рівень технічного розвитку підприємства в значній мірі залежить від складу і структури виробничих основних фондів промислового призначення, оскільки окремі групи основних фондів приймають різну участь у процесі виробництва.

Таблиця 13: Склад основних фондів підприємства, їх структура (1999-2000 р.)

ПОКАЗНИК	1999		2000
	2:	Структура	I:	Структура
Основні фонди основного виду діяльності ( тис. грн.)	16554	100%	16367	100%
1. Будівлі,споруди,передавальні пристрої	7094	42,85	7094	43,34
• будівлі	6543	39,52	6543	39,98
• споруди	456	2,75	456	2,79
• передавальні пристрої	95	0,57	95	0,58
2. Транспортні засоби, меблі, інструменти та прибори	235	1,42	185	1,13
• транспортні засоби	187	1,13	139	0,85
• прилади та інструменти	45	0,27	43	0,26
• інформаційні системи та ЕОМ	3	0,018	3	0,018
3. Інші 03	9225	55,73	9088	55,53
• машини та обладнання	9225	55,73	9088	55,53

Як видно з таблиці 13 найбільшу питому вагу у складі основних фондів займають "Машини та обладнання" підприємства , які у 1999 році становили 55,73% від загальної суми основних фондів , а у 2000 році зменшились і займали 55,53% від загальної суми . Велику питому вагу займають "Будівлі та споруди" - 42,85% у 1997 році та 43,34% у 2000 році.

Але можна сказати , що на протязі двох років , які аналізувалися , ніяких суттєвих змін в структурі основних фондів підприємства не відбулося.

Далі доцільно проаналізувати ступінь технічного переозброєння , який характеризують коефіцієнт оновлення та вибуття основних фондів , як в цілому , так і їх активної частини - машин та обладнання .

Таблиця 14: Наявність та рух основних засобів по підприємству за 1999 та 2000 роки.

Найменування	Залишок на початок року		Надійшло за рік		Вибуло за рік		Залишок на кінець року
	1999	2000	1999	2000	1999	2000	1999	2000
1. Основні засоби	16735,6	16603,8	3,6	5,9	135,4	192,4	16603,8	16417,3
2. Знос основних засобів	9618,4	9991,2	671,3	402,6	298,5		9991,2	10393,8
3. Основні фонди основного виду	16678	16554	26	33	150	220	16554	16367
4. Машини та обладнання	9157	9225	126	21	58	158	9225	9088

Коефіцієнт оновлення - відношення вартості фондів , що надійшли , до вартості фондів на кінець року .

Коефіцієнт оновлення основних фондів основного виду діяльності:

Кощ-97) = 26 / 16554 = 0,16 %

Кон(-98)=33/16367=0,2%

Коефіцієнт оновлення машин та обладнання :

Кощ'97)= 126/9225= 1,4%

Кощ-98)= 21/9088 =0,23%

Коефіцієнт вибуття - відношення вартості фондів вибувших за рік до їх вартості на початок року .

Коефіцієнт вибуття основних фондів основного виду діяльності:

КвиБ(-97) = 150 / 16678 = 0,9 %

КвиБС98) = 220 / 16554 = 1,33 %

Коефіцієнт вибуття машин та обладнання :

КвиБ(-97) = 58 / 9157 = 0,63 %

Квищ-98) = 158 / 9225 =1,71 %

На основі даних розрахунків можна зробити висновки , що коефіцієнти є незначними . Коефіцієнт оновлення основних фондів основного виду діяльності на протязі двох років мав тенденцію до незначних змін . Так у 2000 році , порівняно з 1999 роком , він підвищився з 0,16 % до 0,2 % . Коефіцієнт оновлення машин та обладнання , навпаки , знизився у 2000 році зі ,4 % до 0,23 % .

Коефіцієнти вибуття основних фондів основного виду діяльності та машин та обладнання у 2000 році підвищилися , відповідно, з 0,9% до 1,33 % та з 0,63 % до 1,71 % . Негативним є те , що коефіцієнти вибуття перевищують коефіцієнти оновлення і тільки у 1999 році коефіцієнт оновлення машин та обладнання є більшим за коефіцієнт вибуття .

Розглянемо показники озброєності праці до яких відносять фондоозброєність праці одного працюючого , фондоозброєність праці одного робітника , технічну озброєність та енергоозброєність праці.

Таблиця 15: Показники озброєності праці по підприємству (1999-2000  р. )

Назва показника	1999	2000
1. Чисельність ПВП в т. ч : *робітники , чол.	353 268	320 239
2. Середньорічна вартість основних фондів , тис. грн.	16560	16390
3. Середньорічна вартість машин та устаткування , тис. грн.	9230	9095
4. Потужність двигунів , тис. кВт	750	825
5. Спожито електренергії, тис. кВт/ год.	847	954
6. Фондоозброєність праці, тис. грн. 1-го працюючого: (п.2 : п.1) 1-го робітника : (п.2 : п.1*)	46,91 61,79	51,22 68,57
7. Технічна озброєність праці, тис. грн (п.3:п. 1*)	34,44	38,05
8. Енергоозброєність праці (п.4 : п.1*) потенційна , кВт	2798	3452

Проведені розрахунки в таблиці 15 показують , що у 2000 році , порівняно з 1999 роком , підвищився показник фондоозброєності праці 1 -го працюючого на 4,31 тис. грн. та 1-го робітника на 6,78 тис. грн. . Також помітне  зростання  показника  технічної  озброєності  праці  та енергоозброєності . Такі зміни в озброєності праці можуть свідчить про незначне поліпшення рівня технічного розвитку підприємства . Частково на ці зміни може впливати зменшення чисельності працюючих .

Розглянемо основні фонди цеху глибокого друку . У таблиці 16 наведено перелік основного устаткування цеху та його основні характеристики .

Таблиця 16: Характеристика устаткування цеху.

№	Назва	Марка	формат пр-іі	продуктивн. устаткує.	габарити	Потуж н. ел двигуна кВт
1	6-ти фарбова ротаційна маш. для глиб.друку	"Романтік-Андреотті 700"	700	ЮОоб./хв.	12000*229 *280
2	4-фарбова ротаційна маш. для глиб.друку	"Романтік-Андреотті 700"	700	ЮОоб./хв.	900*229* 280
3	Прободрукарський станок	А-900	700	ЗО відб. / рік	191*135* 170	3,2
4	Полірувальний станок	"Андреотті"	270*1000	4 форми в рік	191*135* 170	7,8
5	Полірувальний станок	"Андреотті"	270*1000	4 форми в рік	191*135* 170	7,8
6	Копіювальний станок	"Капелла", ГДР	100*130	4 8 крп./ рік	140*130* 100	0,5
7	Ванна для міднення форм	" Патер-Ностер"	50*130	0,1 мм./г.	140*60*60	1,1
8	Ванна для міднення форм	" Патер-Ностер"	50*130	0,1 мм./ г.	140*60*60	1,1
9	Ванна для міднення форм	"Патер-Ностер"	50*130	0,1 мм./г.	140*60*60	1,1
10	Ванна для міднення форм	"Патер-Ностер"	50*130	0,1 мм./ г.	140*60*60	1,1
11	Ванна для електро­літичного обезжи­рення	"Патер-Ностер"	50*130	0,1 мм./г.	140*60*60	1,1
12	Ванна для промивання целінд.	"Патер-Ностер"	50*130	0,1 мм./г.	140*60*60	1,1
13	Ванна для никелювання цел.	"Патер-Ностер"	50*130	0,1 мм./г.	140*60*60	1,1
14	Ванна для никелювання цел.	" Патер-Ностер"	50*130	0,1 мм./г.	140*60*60	1,1
15	Ліфт- елеватор для зберігання формних циліндрів	"Патер-Ностер"	70	1 м./хв.	140*200* 380	4,5
16	Безпігментна лінія	ВНДІП	70	10-12 хв.	450*130* 120	1,7

Проаналізуємо віковий стан устаткування цеху та визначємо питому вагу кожної вікової групи устаткування в їх загальній кількості . Дані представимо у вигляді таблиці.

Таблиця 17:

Вікова група	Кількість мапіин	Питома вага %
від 5 до 10 років	3	18,75
від 11 до 20 років	9	56,25
більше 20 років	4	25
	16	100

Як видно з таблиці 17 , найбільшу питому вагу в загальній кількості машин та устаткування займають машини віком від 11 до 20 років ( 56,25 % ) . Велику питому вагу ( 25 % ) займають машини , строк експлуатації яких сягнув за 20 років . Отже , більшість устаткування цеху складають застарілі машини , які відслужили строк експлуатації , оскільки строк експлуатації більшості з них складає 11-12 років . Але не дивлячись на це , цех працює добре , має хороші економічні показники , завдяки вправній роботі ремонтно - механічного цеху .

В цеху застосовуються три форми кооперації праці . Міжцехова , тобто між виробничими цехами підприємства , внутрішньоцехова - між виробничими дільницями в цеху та внутрішньодільнична - між окремими виконавцями на виробничої дільниці . Міжцехова та внутрішньоцехова застосовуються в двох їх формах : технологічній та організаційній . Технологічна форма заключається в передачі півфабрикатів з одного цеху або дільниці до іншої для продовження технологічного процесу . Організаційна форма визначається строками подання півфабрикатів чи деталей до операції збирання .

В цеху застосовуються три форми поділу праці . Функціональний поділ праці характеризується відокремленням груп виробництв в залежності від змісту та характеру виконаних робіт , їх функцій , тобто , кожен робітник виконує роботу в залежності від його функцій . Технологічний поділ праці заключається в відокремленні робіт в залежності від характеру їх технологічного виконання , тобто кожен технологічний процес виконується на спеціальній дільниці . Кваліфікаційний поділ праці

характеризується відокремленням робіт різного ступеню складності і відповідно робітників різної кваліфікації, тобто кожен робітник має розряд і виконує роботу , яка відповідає його розряду .

Ефективність використання основних фондів характеризується показником фондовіддачі , тобто випуском продукції в розрахунку на одну гривню середньорічної вартості осн. фондів .

Таблиця 18: Показники по підприємству за 1999 та 2000 роки .

Показники	1999	2000	%
1. Обсяг товарної продукції , тис. грн.	3740.1	3812,5	101,94
2. Середньорічна вартість основних фондів , тис. грн.	16560 ^ ^ ^-у	16390	98,97
3. Вартість машин та устаткування , тис. грн.	9230	9095	98,54
4. Матеріальні витрати , тис. грн.	2215,4	2737,5	141,62
5. Кількість встановленого устаткування , од.	350	350	100,00
6. Кількість відпрацьованих маш.- змін	450	490	108,89

На основі таблиці 18 розрахуємо такі показники :

Таблиця 19:

Показники	1999	2000	%
7. Продукція за відрахуванням матеріальних витрат, т.гон <п. 1 - п.4)	1524,7	1075	70,51
8. Коефіцієнт матеріаломісткості продукції (п.1 : п.7)	2,45	3,55	144,90
9. Продуктивність устаткування , тис. грн (п.7 : п.6)	3,38	2,2	65,09
10. Коефіцієнт змінності (п.6 : п.5)	1,3	1,4	107,69
11. Вартість одиниці устаткування, тис. грн. (п.3 : п.5)	26,37	25,98	98,52
12. Питома вага машин та устаткування в загальній вартості фондів (п.3 : п.2 • 100 %)	55,74	55,49	99,55
13. Фондовіддача (п.1 : п.2)	0,22^	°'23)?	104,55

На основі даних таблиць проведемо факторний    аналіз,показника фондовіддачі.

Таблиця 20:

Фактор	Вихідна величина Донловииіачі	% зміни пок-ків	Фондовіддача з урахув.Зміни попоказників	Вплив на фондов. окремих фактолрів
Зміна матеріальних витрат	0,22	1,449	0,32	+0,1
Продуктивність устаткування	.0,32	0,651	0,21	-0,11
Коефіцієнт змінності	0,21	1,077	0,23	+0,02
Рівень вартості од. устаткування	0,23	0,9852	0,23	0
Питома вага м. і устат. у вартості ОФ	0,23	0,9955	0,23	0

Загальний вплив факторів склав :

0,1 -0,11 +0,02=0,01

Таким чином , на фондовіддачу позитивно вплинули зміни коефіцієнту матеріаломісткості продукції та зміни коефіцієнту змінності . Негативний вплив мали зміни продуктивності устаткування . Не вплинули зміни в рівні вартості одиниці устаткування та зміни питомої ваги машин та устаткування в загальній вартості основних фондів .

Розглянемо рівень механізації та автоматизації цеху глибокого друку . Рівень механізації характеризується коефіцієнтом механізації праці , який показує процент робітників , що зайняті на механізованих роботах до загальної чисельності робітників .

Таблиця 21:

Показники	1997	1998	Відхилення
1. Загальна чисельність цеху , чол.	13	16	+3
2. Кількість робітників на механізованих роботах	9	13	+4
3. Кількість робітників на ручних роботах	4	3	-1
4. Кількість робітників на автоматизованих роботах
5. Процент робітників зайнятих механізованою прапею.% <п.2:п.П	69,23	81,25	+12
6. Процент робітників зайнятих ручною працею , % (п.3:п.1)	30,77	18,75	-12

Дані таблиці 21 свідчать про підвищення рівня механізації та зниження кількості робітників зайнятих на ручних роботах , що є позитивним . Ці зміни викликані скороченням чисельності робітників зайнятих ручною працею та збільшенням загальної чисельності робітників . Рівень організації виробництва характеризується й такими показниками , як показник спеціалізації , потоковості , паралельності , неперервності , пропорційності , прямотоковості та ритмічності і тривалості виробничого циклу . Більшість показників розраховується на конкретне замовлення , а такі спостереження не проводились , тому показники не можуть бути розраховані.Узагальнюючим показником організаційно-технічного рівня виробництва є якість продукції. Щодо організації котролю якості продукції, то його проводять інженер, відділу технічного контролю, майстер і робітники на дільницях. Найбільше  значення має контроль якості в процессі друку накладу.

На дільницях якість продукції визначається візуально або за допомогою певних приладів, результати заносять в документацію. Для оцінки якості продукціїна підприємстві використовують такі показники, як якість друку, запах,якість лакування, центровка,якість тиснення,якість різки та висічки,суміщення,направлення волокон в папері. Для кожного показника розроблені норми та допустимі відхилення. По результатам контролю в лабораторії ВТК продукція приймається як якісна або бракується.

Нещодавно на підприємстві була введена система проходження замовлення по якості продукції. Суть  її полягає в наступному : на бланку замовлення виписується замовлення. На звороті по кожній операції вказується виконавець і отримувач. Саме отримувач  вказує на виявлені ним недоліки, які говорять про погану якість. Майстер оглядає недоліки і приймає рішення, можна,чи ні продовжувати виготовлення замовлення. Така система дає змогу слідкувати за якістю виробів на всіх стадіях їх виготовлення, а також попереджати появу невиправного браку.

Аналіз випуску продукції.

Почнемо з аналізу випуску продукції в натуральних та вартісних показниках . Це допоможе нам проаналізувати зміни , що відбулися в зв'язку зі зміною обсягів випуску продукції.

Таблиця 22: Випуск продукції в натуральному та грошовому вираженні по цеху глибокого друку за 1999-2000 роки.

Види продукції	Одиниця виміру	Випуск продукції		Стр-ра		Темп росту
		1999	2000	1999	2000	Е	%
1. Непарафіновані етикетки в цінах на 1,01 в діючих цінах	тонн тис. грн. тис. грн.	6 41,04 32,91	12,5 87,87 91,49	6,94	10,35	+6,5 +46,83 +58,58	208,3 214,11 278
2. Парафіновані етикетки в цінах на 1,01 в діючих цінах	тонн тис. грн. тис. грн.	80,5 550,56 441,49	108,3 761,33 792,71	93,06	89,65	+27,8 +210,77 +351,22	134,5 138,28 179,55

У 2000 році випуск непарафінованих етикеток , порівняно з 1999 роком , збільшився на 6,5 тонн і становив 208,3 % від випуску минулого року . Збільшився обсяг випуску парафінованих етикеток на 27,8 тонн і склав 134,5 % від випуску попереднього року .

В наслідок збільшення у 2000 році обсягу випуску ТП на 34,3 тони , спостерігається збільшення випуску ТП в грошовому виразі як в цінах на 1,01 , так і в діючих цінах . Так випуск непарафінованих етикеток в цінах на 1,01 зріс на 46,83 тис. грн. і склав 214,11 % від випуску минулого року , а в діючих цінах - на 58,58 тис. грн. , що становить 278 % від випуску попереднього року . Випуск парафінованих етикеток у 2000 році збільшився в цінах на 1,01 на 210,77 тис. грн. і склав 138,28 % від випуску 1999року , а в діючих цінах - на 351,22 тис. грн. , що становить 179,55 % від випуску 1999 року .

Чітко видно , що у структурі випуску продукції по цеху глибокого друку , найбільшу питому вагу займає випуск парафінованих етикеток , близько 90 % . Так у 1999 році питома вага парафінованих етикеток складала 93.06 % в загальному випуску ТП , а в 2000 році їх питома вага трохи зменшилась і вже складала 89,65 % .

                      

Спостерігається незначне підвищення питомої ваги непарафінованих етикеток в загальному випуску ТП по цеху глибокого друку .

Спробуємо проаналізувати випуск продукції по асортименту за допомогою методу середнього відсотку .

Таблиця 23:

1. Непарафіновані етикетки	87,87
2. Парафіновані етикетки	761,33
Разом :	849,2

Темп росту = (849,2 / 591,6) * 100 = 143,54

Оцінимо міру впливу структурних зрушень на обсяг ТП , яку визначає фактичний обсяг випуску за базовою структурою .

Таблиця 24:

Вид продукції	Факт. випуск за базовою структурою	Відхилення
		при 1' питомої ваги	при ^ питомої ваги
1. Непарафіновані етикетки	58,93	28,94
2. Парафіновані етикетки	790,27		-28,94
Разом	849,2	28,94	-28,94

Таким чином зміна структури випуску продукції значно вплинула на обсяг випуску у 2000 році.

На обсяги випуску продукції впливають різні фактори . Спробуємо проаналізувати методом ланцюгових підстановок зміну обсягу випуску продукції у 2000 році, порівняно з 1999 роком , під впливом таких факторів:

зміна чисельності працюючих , зміна тривалості робочого дня , зміна кількості відпрацьованих робочих днів та зміна виробітку .

Таблиця 25:

Показники	1999	2000
Чисельність шзацюючих. чол.	13	16
Тоивалість робочого дня	8	8
Кількість ообочих днів	130	150
Виообіток . гон./ гол.	10.86	11.54

Аналіз витрат на виробництво і реалізацію продукції.

Для аналізу собівартості продукції використовується дуже багато показників: сума витрат на виробництво , собівартість товарної та реалізованої продукції, витрати на 1 грн. товарної продукції, економія від зниження собівартості ТП. Спочатку на основі Таблиці   26 прораналізуємо структуру собівартості по елементах і визначимо динаміку собівартості.

Таблиця 26: Витрати підприємства на виробництво (витрати обігу), 1999-2000 р

Показник	1999	2000	Відхилення
1. Матеріальні витрати	2215	3137	+922
2. Витрати на оплату праці	766	727	-39
3. Відрахування на соц. заходи	263	310	+47
4. Амортизація	344	270	-74
5. Інші витрати	557	530	-27
6. Разом	4145	4974	+829
7. Фактичний обсяг виробництва продукції	3740,1	3812,5	+72,4

Таким чином , загальна сума витрат на виробництво в 2000 році , порівняно з 1999 роком , зросла на 829 тис. грн. Збільшення суми витрат на виготовлення продукції відбулося за рахунок збільшення витрат на сировину та матеріали на 922 тис. грн. , які збільшились за рахунок росту   цін та тарифів на матеріальні ресурси . Збільшились витрати на соціальні заходи на 47 тис. грн.

Зменшились витрати на оплату праці у 1999 році на 39 тис. грн. Зменшились витрати на амортизацію на 74 тис. грн. і на інші витрати на 27 тис. грн., що є позитивним моментом .

Важливим , при вивченні собівартості продукції , є її аналіз по калькуляційним статтям витрат . Нижче наведемо таблицю , в якій зведені витрати по статтях за 1999 та 2000 роки по підприємству ВАТ "Зоря" .

Таблиця 27: Калькуляція собівартості продукції по підприємству за 1999-2000 р.

 

Калькуляційна група	1999	Питома вага	2000	Питома вага
1. Сировина (тис. грн.)	200,862	30,25	336,752	30,25
2. Основні матеріали	127,341	19,18	286,217	25,71
3. Допоміжні матеріали	92,904	14	177,937	15,98
4. Основна заробітна плата	14.132	2.13	28,558	2.57
5. Допоміжна заробітна плата	6,94	1,05	8,6	0,77
6. Відрахування на соц. страхування	7,773	1,17	14,621	1,32
7. Відрахування у фонд зайнятості	4,685	0,7	4,003	0,36
8. Витрати на утримання встаткування	71,059	10,7	103,726	9,32
9. Загальновиробничі витрати	39,631	5,97	60,891	5,47
10. Загальногосподарські витрати	92,791	13,97	84,807	7,62
11 .Інші витрати	5,841	0,88	7	0,63
12.Повна собівартість	664,059	100	1113,11	100

З таблиці 27 видно , що найбільшу питому вагу у повній собівартості займають витрати на сировину , як у 1999 році , так і в 2000 році вони складають 30,25 % від загальної суми витрат . На другому місці - основні та допоміжні матеріали . Майже вдвічи зросла у 2000 році повна собівартість продукції або на 40 % . Значних змін у структурі за 1999 та 2000 не відбулося, окрім основних матеріалів та загальногосподарських витрат .

Аналіз непрямих витрат здійснюється шляхом порівняння фактичної їх величини на 1 грн. товарної продукції , робіт або послуг за ряд звітних періодів . Наведемо таблицю , де вказані розміри накладних витрат по ВАТ "Зоря" за 1999 та 2000 роки .

Таблиця 28: Розміри накладних витрат по підприємству (1999-2000 р.)

Стаття витрат	1999	2000
1. Основна заробітна плата	1,000	1,000
2. Допоміжна заробітна плата	0,100	0,200
3. Премія	0,300	0,336
4. Відрахування на соц. страхування та у фонд зайнятості	0,390	0,377
5. Витрати на утримання устаткування	3,397	4,644
6. Загальновиробничі витрати	0,482	0,359
7. Загальногосподарські витрати	1,120	0,787

Як бачимо , накладні витрати підприємства впродовж двох

років не мали суттєвих змін . У 2000 році спостерігється зменшення розміру загальногосподарських та загальновиробничих витрат , а також відрахувань на соц. страхування та у фонд зайнятості , зросли витрати на утримання та експлуатацію устаткування , на допоміжну з/п та премії . Залишились без змін витрати на основну заробітну плату

Розрахуємо показник затрат на 1 грн. товарної продукції:

1997=3740,1/4145=0,9

1998=3812,5/4974=0,77

Отже , у 2000 році , порівняно з 1999 роком , затрати на 1 грн. товарної продукції зменшились на 0,13 грн. або на 15 % . Прибуток , що зтримує підприємство на 1 грн. товарної продукції склав :

у 1999 році - ( 1 - 0,9 )= 0,1 грн.

у 2000 році - ( 1 - 0,77 ) = 0,23 грн. тобто , з роками прибуток на 1 грн. товарної продукції збільшується .

Даний показник по цеху глибокого друку не можливо розрахувати через відсутність даних по собівартості товарної продукції . По цеху ми можемо розрахувати показник витрат на 1 грн. реалізованої продукції.

1997= 1437,3/1218,94= 1,42

1998= 1260,3/1180,34= 1,07

Розрахований показник по цеху показує , що у 2000 році витрати на 1 грн. реалізованої продукції зменшились на 0,35 грн. Але у 1999 році збитки на 1 грн. реалізованої продукції склали 0,42 грн. ( 1 - 1,42 ) , а в 2000 році збитки дорівнювали 0,07 грн. ( 1 - 1,07 ) . Можна зробити висновки , що впродовж двох років ситуація в цеху покращується , збитки стали меншими на 0,27 грн. , зменшились витрати на 1 грн. реалізованої продукції, але залишається негативною .

Ми не можемо розрахувати вплив факторів на розмір затрат на виробництво та реалізацію через відсутність даних про випуск продукції в натуральних показниках по підприємству та відсутність даних про собівартість товарної продукції по цеху .

Аналіз прибутку та рентабельності.

1. Аналіз прибутку.

Наведемо таблицю , яка показує склад балансового прибутку по підприємству за два роки . Визначємо відхилення та структуру балансового прибутку і відхилення, які відбулися у структурі.

 

Таблиця 29: Оцінка балансового прибутку, його структура (1999-2000 рік).

Склад балансового прибутку	Сума, тис.грн.		Структура, %		Відхилення
	1999	2000	1999	2000
Результат від реалізації ТП	70,1	-92,6	52	40,47	-11,53
Інші операційні доходи витрати	61,4 0,4	54,6 63,6	45,5 6,7	87,92 27,8	42,42 21,1
Інші позареалізаційні доходи витрати	3,4 5,4	7.5 72,6	2,5 93,3	12,08 31,73	9,58  -61,57
Всього прибутків збитків	134,9 5,8	62,1 228,8	100	100
Балансовий прибуток	129,1	-166,7

У 2000 , порівнюючи з 1999 роком , сума балансового прибутку не тільки зменшилась , а й переросла в збитки . Так у 1999 році балансовий прибуток становив 129,1 тис. грн. , а 2000 році він зменшився на 295,8 тис. грн. і склав збитки у розмірі 166,7 тис. грн. Такі зміни відбулися в першу чергу в результаті скорочення прибутку від реалізації ТП на 162,7 тис. грн. Інші позареалізаційні витрати та інші операційні витрати у 2000 році були більшими за доходи .

Значні зміни відбулися в структурі балансового прибутку за 1999-2000 роки .

Так у 2000 році відхилення питомої ваги результату від реалізації , порівняно з минулим роком , зменшилось на 11,53% . Значні зменшення спостерігаються в питомій вазі позареалізаційних витрат на 61,57% , що є позитивним , бо позареалізаційні збитки виникають в результаті недоліків в організації господарської діяльності та бухгалтерського обліку .

Тому усунення цих витрат - резерв збільшення балансового прибутку . Питома вага операційних доходів у 2000 році зросла на 42,42 % .

Визначємо величину чистого прибутку . Для цього від суми

балансового прибутку треба відняти суму податку на прибуток . Податок на прибуток у 1997 році склав 45,2 тис. грн. Тоді:

ЧП (і997) = 129,1 - 45,2 = 83,9 тис. грн.

Ми маємо чистий прибуток лише за один рік , тому що балансовий прибуток у 1998 році мав від'ємне значення .

На величину прибутку від реалізації ТП впливають ряд факторів , таких як : зміна обсягу реалізованої продукції , собівартість реалізованої продукції, зміна оптових цін на реалізовану продукцію , а також структура і асортимент реалізованої продукції . Проаналізувати вплив факторів на величину прибутку від реалізації ТП на прикладі двох років ( 1999-2000 ) не має можливості через відсутність даних по випуску продукції в порівняльних цінах по підприємству.

2. Аналіз показників рентабельності.

Для оцінки прибутковості підприємство використовує такий відносний показник доходності , як рентабельність . Розрахуємо показники рентабельності по підприємству , дані зведемо в табліцю .

Таблиця ЗО: Показники рентабельності.

Показники рентабельності	1999	2000
Рентабельність майна	1,31%
Рентабельністі власних засобів підприємства	1,44%
Ретабельність ОФ	0,78 %
Рентабельність ТП	2,51 %
Рентабельність реалізованої продукції	-0,19%	-2,87 %

Ми маємо показники рентабельності лише за 1999 рік , тому що в 2000 році балансовий прибуток мав від'ємне значення , а значить рентабельності не має.

Рентабельність виробництва залежить від трьох основних факторів :

зміни суми балансового прибутку , середньорічної вартості основних фондів та середньорічних залишків нормованих оборотних засобів . Проаналізувати вплив кожного з цих факторів на показники рентабельності немає можливості через відсутність балансового прибутку за 2000 рік .

ВИСНОВКИ

 

Поліграфічне підприємство “Зоря” є самостійним господарюючим суб’єктом , яке являється юридичною особою і здійснює виробничу та комерційну діяльність з метою забезпечення потреб населення та підприємств на пакувальну продукцію .

Ще декілька років тому ВАТ “Зоря” належало до державних підприємств , а зараз , в період переходу економіки України до ринку , воно змінило форму власності , щоб не збанкрутіти . “Київська поліграфічна фабрика “Зоря” є одним з ведучих підприємств України по виготовленню різноманітної етикетної та пакувальної продукції.

Структура підприємства - цехова . Одним з найбільших цехів є офсетний цех .

Аналіз показників фінансової стійкості підприємства показав , що коефіцієнт маневрування є меншим від встановлених норм , тобто рівень мобільності власних коштів є низьким . Коефіцієнт автономії та коефіцієнт інвестування лежать в межах норм , що є позитивним .

Динаміка показників ліквідності говорить про зниження загальної ліквідності , що свідчить про зростання низьколіквідних запасів у структурі поточних активів .

Аналіз ділової активності підприємства показав , що темп росту показника обортності коштів в розрахунках склав 57,7 %. Зросла тривалість операційного циклу , що свідчить про погіршання використання оборотних засобів .

Аналіз показників цеху глибокого друку показав , що як для підприємства в цілому , так і по цеху характерне збільшення фактичного обсягу ТП , спостерігається збільшення середньоспискової чисельності цеху на 3 чол. , а також пов’язане з цим зростання фонду оплати праці на 5,3 тис. грн.

Аналіз використання трудових ресурсів та заробітної плати . Впродовж двох років на підприємстві штат працівників скоротився приблизно на 10 % , але по цеху спостерягається збільшення чисельності у 2000 році на 3 чол. . Аналіз якісного складу робочої сили підрозділу показав, що середній розряд одного робітника - 4,5 , більшість робітників мають спеціальну освіту , середній вік робітника - 44 роки , а середній стаж - 18,3 . Тобто , не завадило б підвищення рівня кваліфікації  та прийняття на роботу робітників молодшого віку .

Аналіз руху робочих кадрів показав , що у 2000 році коефіцієнт плинності робочої сили підвищилася ( 1999 - 0,08 , 2000 - 0,38 ).  У 1999 році коефіцієнт обороту по прийому дорівнював 0,31 , а у 2000 - 0,62 . А коефіцієнт обороту по звільненню у 1999 році дорівнював 0,08 , у 2000 - 0,44. Тобто , коефіцієнт обороту по прийому випереджає коефіцієнт обороту по звільненню . Загальний коефіцієнт обороту становив у 1999 - 0,39 , у 2000 - 1,06

При аналізі використання робочого часу по цеху проведено розрахунки середньої кількості відпрацьованих днів одним працівником , середньої кількості відпрацьованих люд. - годин одним працівником та тривалість робочого дня . Дані розрахунків показують , що у 2000 році було більш ефективно використано робочий час . Спостерігається зростання загальної кількості відпрацьованих люд. - днів та люд. - годин  , а також збільшення середньої кількості відпрацьованих люд. - днів та люд. - годин .

Розрахунки показників продуктивності праці показують , що у 2000 році продуктивність праці , порівняно з 1999 роком , підвищилась . Середньорічна продуктивність праці в тис. грн. зросла на 51 % , середньорічна продуктивність праці в натуральному виразі зросла на 13 % . Той факт , що продуктивність праці в тис. грн. зросла більше ніж продуктивність праці в натуральному виразі , можна пояснити як результат підвищення цін . На 31 % збільшилась середньоденна та середньогодинна продуктивність праці . Аналізуючи вплив факторів на середньорічну продуктивність праці , можна сказати , що під впливом середньогодинної продуктивності праці вона збільшилась на 11,34 тис. грн. , під впливом тривалості робочого періоду - на 7,36 тис. грн. Загальний вплив факторів на середньорічну продуктивність праці склав 18,7 тис. грн. , тобто позитивний.

На ВАТ “Зоря” застосовується погодинна оплата праці . Оплата здійснюється на основі відпрацьоавного часу та годинної тарифної ставки , розмір якої залежить від розряду . Поквартально при умові балансового прибутку виплачуються премії . З роками фонд оплати праці по підприємству зменшується , що пов’язано зі скороченням чисельності працюючих . Зросла сума на основну з/п, зменшилась сума на додаткову з/п. У 2000 році не виплачувались інші заохочувальні виплати . Найбільшу питому вагу у структурі фонду оплати праці займають виплати ПВП , а з них робітникам . По цеху фонд оплати праці зріс на 5,3 тис. грн. у зв’язку зі збільшенням чисельності працюючих цеху . А середньорічна з/п зменшилась. Аналіз впливу факторів на ФОП показав , що збільшення чисельності працюючих цеху викликало збільшення фонду, а зменшення середньорічної з/п викликало його економію .

Рівень організаційно - технічного розвитку в значній мірі залежить від структури і складу основних фондів . Найбільшу питому вагу  у складі основних фондів займають “Машини та обладнання” . На другому місці - “Бубівлі та споруди” . За два роки у структурі основних фондів суттєвих змін не відбулося . Розраховані коефіцієнти оновлення та вибуття основних фондів . Коефіцієнт оновлення основних фондів у 2000 році , порівняно з 1999 роком , зріс з 0,16 % до 0,2 % . Коефіцієнт оновлення машин та обладнання , навпаки , знизився з1,4 % до 0,23 % . Коефіцієнти вибуття у 2000 році підвищилися . Але негативним є те , що коефіцієнти вибуття перевищують коефіцієнти оновлення , і тільки у 1999 році коефіцієнт оновлення машин та обладнання був вищим за коефіцієнт вибуття . Були розраховані показники озброєності праці по підприємству , які показали , що у 2000 році показник фондоозброєності праці підвищився . Зростає проказник технічної озброєності праці та енергоозброєності . Такі зміни свідчать про назначне поліпшення рівня технічного розвитку підприємства . Частковий вплив може мати зміна чисельності працюючих . Розраховано показник фондовіддачі . Аналіз впливу факторів на фондовіддачу показав , що позитивний вплив мали зміни коефіцієнту матеріаломісткості продукції та зміни коефіцієнту змінності . Негативно вплинули зміни продуктивності устаткування . Загальний вплив факторів склав 0,01тис. грн.

Аналіз випуску продукції . У 2000 році випуск непарафінованих та парафінованих етикеток в натуральному та грошовому виразі збільшився . Найбільшу питому вагу у структурі випуску продукції займає випуск парафінованих етикеток . За допомогою методу середнього відсотку проаналізовано випуск по асортименту . Оцінка міри впливу структурних зрушень на обсяг ТП показала , що дані зміни мали вплив . Аналіз впливу факторів на обсяг випуску продукції показав , що зміни чисельності працюючих , зміна кількості відпрацьованих роб. днів та зміна виробітку мали позитивний вплив на обсяги випуску продукції . Загальний вплив факторів склав : 77295,2 грн.

Аналіз витрат на виробництво та реалізацію продукції показав , що у 2000 році сума витрат зросла , порівняно з минулим роком , на 829 тис. грн. Збільшення витрат відбулося за рахунок збільшеня цін на сировину та матеріали . Зросли витрати на соціальнвїі заходи . Зменшились витрати на оплату праці та на амортизацію . Найбільшу питому вагу у собівартості продукції займають витрати на сировину  , на другому місці - осн. та допоміжні матеріали . Розраховані по підприємству затрати на одну гривню ТП впродовж двох років не змінились , не змінився й прибуток , що стримує підприємство на одну гривню ТП .

Аналіз прибутку та рентабельності показав , що у 2000 році балансовий прибуток не тільки не зменшився , а й переріс у збитки . Такі зміни відбулися , перш за все , в результаті скорочення прибутку від реалізації . Розраховано чистий прбуток за 1999 рік. Наведено розрахунки деяких показників рентабельності .

  ЛІТЕРАТУРА

1. Закон України "Про підприємницьку діяльність"// Закони України, т 1.

2. Закон України "Про підприємства в Україні"// Закони України: Київ, 1996, т 1, С.310-332.

3. Закон України "Про оподаткування прибутку підприємств"// Закони України: Київ, 1997, т 7, С.462-489.

4. Грачова Р. Аналіз фінансового стану// Галицькі контракти- 1999- №4- С.56-66.

5. Грачова Р. Як визначити реальний фінансово-майновий стан свого підприємства// Дебет-Кредит- 2000- №34- С. 18-27.

6. Калина А. В., Конєва М.І., Ященко В. О. Сучасний економічний аналіз і прогнозування: Навч.-метод. посібник.- К.: МАУП, 1997-272с.

7. Мних Є.В., Буряк П.Ю. Економічний аналіз на промисловому підприємстві.- Львів: Світ, 1998-206с.

8. Никольская З.В. Технико-зкономический анализ хозяйственной деятельности полиграфических предприятий: Учебник- М.: Мир книги, 1995.

9. Савицкая    Г.В.    Анализ    хозяйственной деятельности предприятий- Минск: Вьіш. школа, 1999-686с.

Міністерство освіти України Національний технічний університет України “КПІ” Видавничо - поліграфічний факультет КУРСОВА РОБОТА на тему: “Аналіз господарської діяльності підрозділу     ВАТ “Київська поліграфіч

 

• 14:21 05 Июля 2016
  Российско-китайский медуниверситет откроет магистерскую программу по TCM
• 01:21 05 Июля 2016
  На форуме МГУ Россия и Китай обсудят научно-образовательное сотрудничество
• 11:00 04 Июля 2016
  Реморенко: "ЕГЭ-туризм" в России сходит на нет
• 10:52 04 Июля 2016
  Летняя российско-австрийская школа откроется в Москве
• 15:31 01 Июля 2016
  В СПбГУ могут воссоздать географический факультет

Заказать уникальную работу