База знаний студента. Реферат, курсовая, контрольная, диплом на заказ

Зміст

 

Вступ

1. Теоретична частина

1.1 Постановка задачі

1.2 Вхідна інформація

1.3 Вихідна інформація

2. Практична частина

2.1 Архітектура програми

2.2 Опис програми

2.3 Контрольний приклад та результат машинного експерименту

Висновки

Додатки

Список використаної літератури

Вступ

Персональні комп’ютери за призначенням фактично не мають обмежень, а їх можливості визначаються програмами, які обробляють інформацію. Щоб отримати за допомогою комп’ютера бажаний результат, треба мати відповідну програму.

Сьогодні є дуже багато готових пакетів. Однак будь-який пакет чи програма з моменту своєї появи морально старіє, тобто з’являються нові пропозиції щодо поліпшення їхніх можливостей, а самі задачі трансформуються у нові, наперед не передбачені. Відповідно до цих змін програми модифікуються - з’являються їхні нові версії. Крім того, сучасні пакети прикладних програм тяжіють до універсалізму, їхні розробники намагаються забезпечити підтримку якомога ширшого кола задач. Само по собі це намагання є позитивним, однак коли потрібно сьогодні розв’язати одну задачу, завтра - іншу, а післязавтра - ще іншу, і всі вони неоднорідні, то виникає потреба використовувати кілька різних програм чи пакетів. Це може виявитись досить складним.

Радикальним виходом з цієї ситуації є самостійна розробка програм для розв’язування конкретних задач. Важливим у цьому випадку є навики та досвід програміста, його вміння складати надійні та ефективні програми. Не мале значення має і вибір мови програмування. Часто вибір мови програмування зумовлюється даною обчислювальною системою або підготовкою програміста. Слід протистояти бажанню писати програму на даній мові просто тому, що вона більше знайома. Якщо мова програмування не підходить для даного класу задач, то можуть виникнути значні труднощі при програмуванні та відладці програми. Якщо програмістові надається можливість вибору, то слід вибирати ту мову високого рівня, яка найбільш придатна для розв’язування задач даного типу.

Завдання на курсовий проект передбачає розробку програмного забезпечення для розв’язування задачі економічного характеру, тому для створення програми було вибрано середовище Turbo Pascal 6.0.

Розробник системи програмування Turbo Pascal - фірма Borland International виникла в 1984 році і за порівняно короткий час неодноразово дивувала користувачів персональних ЕОМ своїми Turbo системами. Було випущено на ринок програмних продуктів декілька версій Turbo Pascal: 3.0, 4.0, 5.0, 5.5, 6.0, 7.0, Pascal for Windows, Borland Pascal.

Головні особливості мови Turbo Pascal:

-  широкий спектр даних;

-  можливість обробки стрічкових та структурних даних;

-  достатній набір операторів керування розгалуженнями та циклами;

-  відносно слабкі можливості вводу-виводу даних порівняно з іншими мовами високого рівня (Turbo C та PL/1);

-  добре розвинутий апарат підпрограм;

-  зручні конструкції роботи з файлами;

-  великі можливості керування всіма ресурсами комп’ютера;

-  різноманітні варіанти стикування з мовою Асемблера;

-  використання інтегрованого середовища, яке значно підвищує продуктивність праці програміста;

-  підтримка ідей об’єктно-орієнтованого програмування (ООП).

Курсовий проект складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаної літератури, графічної частини та додатків. Текст пояснювальної записки набрано та роздруковано з використанням текстового редактора Word. Графічна частина виконана з допомогою графічного редактора Visio.

1. Теоретична частина

 

1.1 Постановка задачі

Розрахунок витрат на виробництво і калькуляційної собівартості готової продукції є найбільш трудомісткою і важливою ділянкою обліку, особливо на підприємствах, які випускають велику номенклатуру різних виробів. Облік затрат на виробництво концентрує інформацію, як авідноситься до всіх частин бухгалтерського обліку. При цьому кожне підприємство має свої характерні особливості обліку затрат на виробництво.

Облік витрат на виробництво повинен забезпечити:

-  розрахунок виконання виробничого плану;

-  визначення фактичної собівартості і виявлення понаднормативних витрат;

-  контроль за виконанням планових показників;

-  зниження самоцінності продукції за всіма статтями затрат;

-  контроль за дисципліною і своєчасним виявленням нераціональних витрат матеріальних та фінансових ресурсів.

Витрати, які впливають на собівартість продукції, групуються відповідно до їх економічного змісту за такими елементами:

1) матеріальні витрати

2) витрати на оплату праці

3) відрахування на соціальне страхування

4) амортизація основних фондів та нематеріальних активів

5) інші витрати.

На побудову обліку витрат на виробництво впливає організація виробничиго процесу, під якою розуміють розміщення устаткування і робітників, рух матеріалів і напівфабрикатів, взаємовідносини окремих структурних підрозділів підприємства.

Завданням передбачено розробку програмного забезпечення для отримання одного з головних звітів по обліку витрат на виробництво,  а саме «Відомості зведеної трудомісткості і розцінок на виріб в розрізі номерів цехів і кодів дільниць».

Програма повинна забезпечувати виконання таких операцій:

ввід даних з первинного документа та їх запис на магнітний диск у файл послідовного доступу;

читання записів з дискового файлу і вивід їх на дисплей з метою візуального контролю введених даних;

сортування записів файлу по кодах дільниць і номерах цехів та вивід просортованих записів на диск;

формування та вивід вихідного зведення на дисплей.

Для реалізації поставленого завдання в середовищі Turbo Pascal 6.0 розроблено програму KURS414.PAS. Перелічені вище операції реалізуються в програмі за посередництвом процедур. Вхідні дані отримання вхідного зведення зберігаються на ТМД у файлі послідовного доступу з фізичеим іменем MVPR.DAT. Сортування записів вхідного файлу MVPR.DAT здійснюється в оперативній пам’яті з використанням методу обмінного сортування [1]. Для збереження просортованих записів створення окремого файлу не передбачено.

1.2 Вхідна інформація

Вхідною для даної задачі є інформація первинних документів. Дані з первинних документів вводяться з клавіатури ПК і записуються на ТМД в файл MVPR.DAT. Структура запису вхідного файлу представлена в таблиці 1.

Таблиця 1

Структура запису файла MVPR.DAT

Назва реквізиту	Ідентифікатор	Значність	Тип даних
Дата	CEH	2	символьний
Склад	DIL	2	символьний
Код отримувача	NOP	4	символьний
Номер документу	TST	4	символьний
Номенклатурний номер виробу	RST	6	символьний

Файл має логічне ім’я oper, фізичне ім’я файлу - mvpr.dat, повне ім’я файлу d:\pascal\kurs\data\mvpr.dat.

Організація файлу - послідовна.

Ввід даних і запис їх у файл здійснює процедура ZAPYS_NA_DYSK.

Вивід записів файлу на дисплей здійснюється процедурою VYVID_Z_DYSKA.

1.3 Вихідна інформація

Вихідною інформацією при розв’язуванні даної задачі є вихідне зведення, форма якого представлена в таблиці 2.

Таблиця 2.

Відомість зведеної трудомісткості і розцінок на виріб в розрізі номерів цехів і кодів дільниць

Н о м е р			Норма часу штучно-калькуляційного	Норма часу штучно-калькуляційного
цеху	дільниці	операції	на виріб	на виріб
CEH	DIL	NOP	TST	RST
Всього по дільниці			TSTdil	RSTdil
Всього по цеху			TSTceh	RSTceh
Разом по відомості			TSTvid	RSTvid

Показники CEH, DIL, NOP, TST, RST вибираються з вхідного файла MVPR.DAT.

Підсумкові показники TST_dil, RST_dil, TST_ceh, RST_ceh, TST_vid, RST_vid розраховуються за формулами:

,     (1)

і - кількість записів просортованого файлу MVPR.DAT, які мають ідентичне значення показника «код дільниці».

,    (2)

j - кількість записів, що мають ідентичне значення показника «код цеху».

,      (3)

m - загальна кількість записів файлу.

Відомість зведеної трудомісткості і розцінок на виріб в розрізі номерів цехів і кодів дільниць використовується для списання сум з синтетичного рахунку №40 «Готова продукція» на синтетичний рахунок № 45 «Товари відвантажені, виконані роботи та послуги». Відомість також використовується відділом збуту підприємства для контролю за виконанням угод на постачання готової продукції.

Вихідне зведення «Відомість зведеної трудомісткості і розцінок на виріб в розрізі номерів цехів і кодів дільниць» формується на основі даних вхідного файлу MVPR.DAT, попередньо просортованого по номенклатурному номеру, коду отримувача та номеру складу.

Формування та вивід зведення на дисплей здійснюється процедурами DRUK_VIDOMOSTI, DRSUM1 та DRSUM2.

2. Практична частина

 

2.1 Архітектура програми

Поставлена задача реалізується програмою KURS414.PAS.

Програма складається з головного блоку (блок-схему див. додаток 1) та п’яти процедур:

-  ZAPYS_NA_DYSK;

-  VYVID_Z_DYSKA;

-  DRUK_VIDOMOSTI;

-  DRSUM1;

-  DRSUM2.

Програму можна запустити на виконання способами:

n з головного меню інтегрованого середовища Turbo Pascal шляхом вибору опції Run (попередньо програма повинна бути завантажена в ОП - F10, File, Open, KURS414.PAS);

n з середовища операційної оболонки Norton Commander шляхом запуску KURS414.EXE (попередньо програма повинна буди відкомпільована з опцією Destination To Memory).

Програма виводить на дисплей головного меню, котре пропонує користувачеві вибір однієї з опцій:

- запис даних на диск;

- вивiд файлу на дисплей;

- вивiд вихідного зведення на дисплей;

- завершення роботи.

При виборі деякого пункту меню викликається відповідна процедура. Завершення роботи програми і повернення в середовище системи програмування Turbo Pascal здійснюється при натисканні клавіші Esc, що відповідає вибору опції «Завершення роботи». Програма формує на ТМД файл послідовного доступу OPER.DAT і формує на основі цього файлу відомість зведеної трудомісткості і розцінок на виріб в розрізі номерів цехів і кодів дільниць.

Процедур програми KURS414.PAS має таке призначення.

Процедура ZAPYS_NA_DYSK. Призначення - ввід даних з первинних документів і запис їх на диск у файл OPER.DAT. Процедура викликається з головного меню програми при виборі пункту «Запис даних на диск» (функціональна клавіша F4). Процедура виводить на дисплей екранну форму для вводу даних з первинних документів. Ввід даних здійснюється в такій послідовності:

-  код цеху;

-  код дільниці;

-  код операції;

-  норма часу штучно-калькуляційного;

-  розцінка часу штучно-калькуляційного.

Після вводу запису користувачеві пропонується продовжити ввід даних, натиснувши клавішу Enter, або завершити ввід, натиснувши комбінацію клавіш CTRL+Z. В останньому випадку процедура припиняє роботу і повертає керування в програму.

Процедура VYVID_Z_DYSKA. Призначення - читання вхідних даних з дискового файлу OPER.DAT та вивід їх на дисплей. Процедура викликається з головного меню програми при виборі пункту «Вивід файлу на дисплей» (функціональна клавіша F5). При ініціалізації процедури на екран виводиться екранна форма и відкривається вхідний файл OPER.DAT для читання. Записи файлу зчитуються з диска один за одним і виводяться на дисплей (див. додаток 4). Процедура завершує роботу при досягненні кінця файлу OPER.DAT і передає керування у викликаючу її програму.

Процедура DRUK_VIDOMOSTI. Призначення - вивід вихідного зведення на друкуючий пристрій ПК. Вхідна інформація для жаної процедури зберігається у файлі OPER.DAT. Виклик процедури здійснюється з головного меню програми при натисканні функціональної клавіші F6, тобто при виборі пункту «Вивід таблиці на дисплей». Процедура в свою чергу викликає процедури DRSUM1, DRSUM2.

Дана процедура здійснює ввід записів вхідного файлу OPER.DAT та форматований вивід їх на друк з одночасним підрахунком підсумків по коду дільниці, коду складу та загальних підсумків по відомості. При досягненні кінця файлу OPER.DAT процедура завершує свою роботу і передає керування в програму.

Блок-схема процедури представлена в додатку 3.

Процедура DRSUM1. Призначення - вивід підсумків по коду дільниці та підрахунок підсумків по коду складу. Викликається з процедури DRUK_VIDOMOSTI. Повертає керування у викликаючу процедуру автоматично після підрахунку підсумків.

Процедура DRSUM2. Призначення - вивід підсумків по коду отримувача та підрахунок загальних підсумків по відомості. Викликається з процедури DRUK_VIODMOSTI. Повертає керування у викликаючу процедуру автоматично після підрахунку підсумків.

2.2  Опис програми

Програма складена і відладжена в середовищі Turbo Pascal 6.0. На початку програми згідно вимог технології програмування розміщується вступний коментар, а решта операторів програми мають таке призначення:

001    заголовок програми

002    підключення зовнішніх модулів управління дисплеєм (Crt) та друкуючим пристроєм (Printer)

003    опис типу даних vypusk для опису структури запису вхідного файлу

004             опис дискового файлу OPER 

005-009      опис робочих змінних програми

010    заголовок процедури ZAPYS_NA_DYSK

011    початок процедури

012    очистка екрану

013    присвоєння системній змінній ChekEof істиного значення, що забезпечує переривання вводу даних з клавіатури з допомогою комбінації клавіш CTRL+Z

014    відкриття дискового файлу OPER для запису даних з первинних документів

015-023      вивід екранної форми для вводу даних з первинних документів

024    присвоєння змінній позиціонування курсора початкового значення 7

025    заголовок оператора присвоєння

026    початок циклу, котрий буде виконуватись поки змінна eof не набуде значення true ( цикл вводу даних з клавіатури)

027-031      ввід значень змінних ceh (код цеху), dil (код дільниці), nop (код операції), tst (норма часу штучно-калькуляційного), rst (розцінка часу штучно-калькуляційного)

032    запис даних у вхідний дисковий файл OPER.DAT

033    збільшення змінної позиціонування курсора на одиницю

034    кінець дії оператора приєднання

035    кінець циклу вводу даних

036    кінець тіла процедури

037    закриття дискового файлу OPER

038    кінець процедури ZAPYS_NA_DYSK

039    заголовок процедури VYVID_Z_DYSKA

040    початок процедури

041    відкриття дискового файлу OPER для читання записів

042    очистка екрану

043-048      вивід екранної форми для відображення вхідних даних

049    присвоєння змінній позиціонування курсора початкового значення 7

050    початок дії оператора приєднання

051    початок циклу вводу записів файлу OPER (поки не eof)

053    зчитування запису файлу OPER у змінну vps

054    форматований вивід полів ceh, dil, nop, tst, rst введеного запису на дисплей

055    збільшення змінної позиціонування курсора на одиницю

056    кінець циклу вводу записів файлу MVPR

057    кінець дії оператора приєднання

058    вивід останньої стрічки екранної форми

059    організація зупинки у виконанні програми (очікування вводу довільного символа з клавіатури)

060    закриття дискового файлу OPER

061    кінець процедури VYVID_Z_DYSKA

062    заголовок процедури DRSUM1

063    початок процедури

064-065      вивід на дисплей підсумків по дільниці - pd1,pd2

066-067      підрахунок пiдсумків по коду складу (pc1, pc2)

068    кінець процедури DRSUM1

069    заголовок процедури DRSUM2

070    початок процедури

071-072      вивід на дисплей підсумків по цеху - pc1,pc2

073-074      підрахунок загальних підсумків по відомості (pv1, pv2)

075    кінець процедури DRSUM2

076    заголовок процедури DRUK_VIDOMOSTI

077    опис локальної мітки pdsm

078    початок процедури

080    відкриття дискового файлу OPER для читання

081-088      вивід заголовку та шапки вихідного зведення на друк

089    читання запису файлу OPER в змінну vps

090    заголовок циклу по кінцю файла OPER

091    заголовок оператора приєднання

092    присвоєння початкових значень змінним pv1,pv2, призначених для підрахунку підсумків по відомості

093    запам’ятовування коду складу (ceh) введеного запису в змінній kod_ceh

094    присвоєння початкових значень змінним pc1, pc2, які призначені для підрахунку підсумків по коду цеху     

095    заголовок циклу по цеху до тих пір поки kod_ceh = ceh

096    запам’ятовування коду дільниці (dil) в змінній kod_dil

097    присвоєння початкових значень змінним pd1, pd2, які призначені для підрахунку підсумків по коду дільниці

098    заголовок циклу по коду дільниціача (до тих пір поки kod_dil=dil

099    вивід показників введеного запису (ceh, dil, nop, tst, rst) на дисплей

100-101      підрахунок підсумків по дільниці за показниками норма часу (tst), та розцінка (rsr)

102    умовний оператор, котрий перевіряє, чи досягнуто кінець файлу OPER і в разі виконання цієї умови передає керування на мітку pdsm (оператор 109)

103    читання наступного запису дискового файлу OPER в змінну vps

104    кінець циклу по коду дільниці

105    виклик процедури DRSUM1

106    кінець циклу по коду цеху

107    виклик процедури DRSUM2

108    кінець циклу вводу з файлу MVPR

109-110      реалізація переходу по кінцю вхідного файлу - послідовний виклик процедур DRSUM1, DRSUM2

111-112      вивід загального підсумку по відомості (pv1,pv2)

113    закриття файлу OPER

114    організація паузи

115    кінець діє оператора присвоєння

116    кінець процедури DRUK_VIDOMOSTI

119    початок головного блоку програми

120    присвоєння дисковому файлу з логічним іменем OPER фізичного імені mvpr.dat

121    заговок циклу виводу меню програми

123    очистка екрану

124-125      встановлення основного та фонового кольорів

126-138      вивід головного меню програми та повідомлення «Виберіть режим роботи»

139    очікування натискання клавіші на клавіатурі та присвоєння коду натиснутої клавіші змінній vybir

140    заголовок оператора вибору, котрий аналізує код натиснутої клавіші

141    виклик процедури ZAPYS_NA_DYSK, якщо натиснуто клавішу F4 (код клавіші 6216)

142    виклик процедури VYVID_Z_DYSKA, якщо натиснуто клавішу F5 (код клавіші 6316)

143    виклик процедури DRUK_VIDOMOSTI, якщо натиснуто клавішу F6 (код клавіші 6416)

144    оператор виходу, завершення роботи програми при натисканні клавіші Esc (код 2716)

145    кінець оператора вибору

146    кінець циклу виводу меню

147    кінець програми

Блок-схема програми представлена в додатку 2, текст програми представлено в додатку 4.

2.3  Контрольний приклад та результат машинного експерименту

 

Випробування будь-якої системи є набільш відповідальним і пов’язаний з найбільшими труднощами і найбільшими втратами часу. Відладка і тестування - найважливіші життєвого циклу програм. Не можна робити висновок про правильність програми лише на тій підставі, що програма повністю протрансльована (відкомпільована) і видала числові результати. Все, чого досягнуто в даному випалку - це отримання деякої вихідної інформації, необов’язково правильної. В програмі все ще можуть міститись логічні помилки. Тому необхідно здійснювати «ручну» перевірку мащинних результатів.

Існує кілька способів перевірки правильності машинних результатів:

1) обчислення результатів вручну;

2) отримання результатів з довідкової літератури, документації або сукупності таблиць;

3) отримання результату з допомогою іншої програми.

Для перевірки правильності створеної програми розроблено тестові дані, представлені таблиці 3.

Таблиця 3.

Тестові дані для перевірки правильності програми.

Номер			Норма часу штучно-калькуляційного	Розцінка часу штучно-калькуляційного
цеху	дільниці	операції	на виріб	на виріб
11	1	13	12,50	0,85
11	1	13	5,60	0,74
11	1	13	10,20	1,24
11	1	13	8,20	0,65
11	1	13	8,00	0,72
11	1	13	5,50	0,72
11	2	15	3,60	0,75
11	2	16	8,10	0,46
11	2	17	3,50	0,79
12	1	13	3,50	1,20
12	1	14	8,00	0,28
12	1	15	3,90	0,78
12	2	07	3,80	0,76
12	2	08	8,70	1,54
12	2	09	3,70	0,37
12	2	11	5,80	0,97

Після обробки процедурою ZAPYS_NA_DYSK вхідні дані записуються на диск і виводитись на дисплей процедурою VYVID_Z_DYSKA. Екранна копія роботи процедури представлена в додатку 5.

Для розробки контрольного прикладу використано табличний процесор Excel інтегрованого пакету Microsoft Office 97. Контрольний приклад представлено в таблиці 4.

Таблиця 4.

Дані, представлені в таблицях 3 і 4 співпадають з результатами роботи програми, представленими на екранних копіях (додатоки 5, 6), що свідчить про те, що процедури вводу даних та формування і друку відомості працюють вірно.

Таким чином, можна стверджувати, що програма дає правильні результати для розроблених тестових даних. Однак висновок про правильність програми можна зробити тільки після тривалої експлуатації.

Висновки

Розв’язування економічних задач з використанням персональних комп’ютерів в умовах ринкової економіки набуває великого практичного значення, оскільки дає можливість отримати оперативну та достовірну інформацію. Використання з цією метою готових пакетів прикладних програм має певні вади, найважливішими серед яких є висока вартість фірмових пакетів та складність їх прив’язки для розв’язку конкретних, особливо нескладних задач. Тому надзвичайно важливо вміти самостійно складати прості програми для розв’язування задач економічного характеру.

В даному курсовому проекті розроблено і описано програму для отримання відомості відвантаження готової продукції. Для розробки програми вибрано мову Паскаль (середовище Turbo Pascal 6.0). Програма розроблена із застосуванням методики процедурного програмування.

Програма відкомпільована з отриманням незалежного ехе-файла та відладжена з використанням набору тестових даних. Контрольний приклад для перевірки роботоздатності програми розроблено з використанням табличного процесора Excel з інтегрованого пакету Microsoft Office97. Результат машинного експерименту та контрольний приклад повністю співпали, тому можна зробити висновок про можливість використання розробленої програми на практиці. Дана програма може бути використана також при розробці пакету програм для автоматизованої системи обробки інформації по обліку випуску та реалізації готової продукції для конкретного замовника.

Вибір алгоритмічної мови Паскаль для реалізації поставленої задачі повністю виправдав себе. В процесі відладки програми зроблено висновок про можливість її вдосконалення - реалізацію деяких підзадач (вивід меню, сортування вхідного масиву) можна було б оформити у вигляді незалежних програмних модулів, які б можна було надалі використати при розробці інших подібних задач економічного характеру.

Список використаної літератури.

 

1. В.Я.Сердюченко. Розробка алгоритмів та програмування мовою Turbo Pascal. - Х.: «Паритет», 1995. - 349 с.

2. М.С.Пушкар, Г.П.Журавель, Ю.Я.Литвин, В.Г.Мельник. «Теоретичні основи бухгалтерського обліку», видання друге, перероблене і доповнене. Тернопіль, 1998.

3. Н.М.Ткачнко. «Бухгалтерський облік на птдприємствах України з різними формами власності». Навчальний посібник.  Видання 4-е, доповнене. К.: «А.С.К.», 1998.

4. Д.Ван Тассел. Стиль, разработка, эффективность, отладка и испытание программ. М.: «Мир», 1985. - 332 с.

Зміст Вступ 1. Теоретична частина 1.1 Постановка задачі 1.2 Вхідна інформація 1.3 Вихідна інформація 2. Практична частина 2.1 Архітектура програми 2.2 Опис програми 2.3 Контрольний приклад та результат машинного

 

• 14:21 05 Июля 2016
  Российско-китайский медуниверситет откроет магистерскую программу по TCM
• 01:21 05 Июля 2016
  На форуме МГУ Россия и Китай обсудят научно-образовательное сотрудничество
• 11:00 04 Июля 2016
  Реморенко: "ЕГЭ-туризм" в России сходит на нет
• 10:52 04 Июля 2016
  Летняя российско-австрийская школа откроется в Москве
• 15:31 01 Июля 2016
  В СПбГУ могут воссоздать географический факультет

Заказать уникальную работу