Ѕаза знаний студента. –еферат, курсова€, контрольна€, диплом на заказ

курсовые,контрольные,дипломы,рефераты

—остав и формы бухгалтерской отчетности (— Ћјƒ ≤ ‘ќ–ћ» Ѕ”’√јЋ“≈–—№ ќѓ «¬≤“Ќќ—“≤) — Ѕухгалтерский учет и аудит

ѕосмотреть видео по теме –еферата

ћ≥жрег≥ональна јкадем≥€ управл≥нн€ персоналом

«акарпатський ≥нститут ≥м.јвгустина ¬олошина

‘акультет б≥знесу та зовн≥шньо-економ≥чноњ д≥€льност≥

 афедра економ≥ки та управл≥нн€ б≥знесом

√абор  ристина ≤ван≥вна

 ”–—ќ¬ј –ќЅќ“ј

 

« дисципл≥ни: †††† Ѕухгалтерська зв≥тн≥сть

«а темою:†† †††††††† — Ћјƒ ≤ ‘ќ–ћ» Ѕ”’√јЋ“≈–—№ ќѓ «¬≤“Ќќ—“≤


Ўифр групи: 11-2000 (—ќј) (2.0з)

††††††††† —пец≥альн≥сть: обл≥к ≥ аудит

—пец≥ал≥зац≥€: обл≥к ≥ аудит

†††† ††††††††††

††† †††††††††††††† †††Ќауковий кер≥вник

†††††††††††††††††††††††††††† —т.викладач

††††††††† †††††††† ѕрокопенко Ћ.¬.

”∆√ќ–ќƒ-2002

« ћ ≤ — “

¬ступЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕ 3

–озд≥л 1. Ѕухгалтерська зв≥тн≥сть: призначенн€ ≥ склад, вимоги при складанн≥

1.1       . ѕон€тт€ та користувач≥ бухгалтерськоњ зв≥тност≥ЕЕЕЕЕЕЕЕ.. 4

1.2       . як≥сн≥ характеристики бухгалтерськоњ зв≥тност≥ЕЕЕЕЕЕЕЕЕ 9

1.3       . ѕринципи п≥дготовки бухгалтерськоњ зв≥тност≥ЕЕЕЕЕЕЕЕЕ† 13

–озд≥л 2. ’арактеристика основних форм бухгалтерськоњ зв≥тност≥

2.1. Ѕаланс п≥дприЇмстваЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕ†††††† 19

2.2       . «в≥т про ф≥нансов≥ результатиЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕ†† 22

2.3       . «в≥т про рух грошових кошт≥вЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕ.24

2.4       . «в≥т про власний кап≥талЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕ..30

2.5       . —кладанн€ прим≥ток до бухгалтерськоњ зв≥тност≥ЕЕЕЕЕЕЕЕ.† 32

–озд≥л 3. ѕор€док складанн€ бухгалтерськоњ зв≥тност≥

††††† на матер≥алах “ќ¬ ЂƒантеїЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕ..34

¬исновокЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕ.37

ƒодаткиЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕ..††††††† 38

—писок використаноњ л≥тературиЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕ..51

¬ступ

 

††††††††† ѕрограма реформуванн€ бухгалтерського обл≥ку в ”крањн≥ передбачаЇ збереженн€ стаб≥льност≥ бухгалтерського обл≥ку ≥ створенн€ умов дл€ еволюц≥йного його розвитку без руйнуванн€ накопиченого досв≥ду його веденн€ в народному господарств≥. ” 2000 роц≥ сталис€ принципов≥ зм≥ни в орган≥зац≥њ ≥ веденн≥ бухгалтерського обл≥ку в ”крањн≥, €к≥ випливають ≥з вимог м≥жнародних стандарт≥в. «д≥йснено перех≥д п≥дприЇмств ≥ орган≥зац≥й на нову методолог≥ю бухгалтерського обл≥ку господарських операц≥й, доход≥в, витрат ≥ ф≥нансових результат≥в на нову систему бухгалтерського обл≥ку.

ƒана робота маЇ за мету розгл€нути чинн≥ в ”крањн≥ форми обовТ€зковоњ бухгалтерськоњ (ф≥нансовоњ) зв≥тност≥, ви€вити специф≥ку форм зв≥т≥в та дати пон€тт€ про зм≥ст кожного з них. Ѕ≥льш детальну ≥нформац≥ю, що не наведена у ц≥й робот≥, м≥ст€ть конкретн≥ закони, укази, на €к≥ зроблено посиланн€.

‘≥нансов≥ зв≥ти складаЇ б≥льш≥сть п≥дприЇмств у вс≥х крањнах св≥ту. ¬игадати ун≥версальний зв≥т, €кий в≥дображав би ф≥нансове житт€ п≥дприЇмства у вс≥й його багатогранност≥, поки що не вдалос€. як показуЇ практика, оптимальним Ї складанн€ к≥лькох р≥зних зв≥т≥в, кожний з €ких розкриваЇ ту чи ≥ншу грань д≥€льност≥ п≥дприЇмства. “ак, баланс м≥стить ≥нформац≥ю про стан актив≥в, зобовТ€зань ≥ власного кап≥талу п≥дприЇмства на конкретну дату (€к правило, на останн≥й день основного або пром≥жного зв≥тного пер≥оду Ц року, кварталу або м≥с€ц€). ÷е даЇ можлив≥сть судити про масштаби п≥дприЇмства, а на€вн≥сть графи Уна початок зв≥тного пер≥одуФ дозвол€Ї д≥йти висновк≥в ≥ щодо де€ких тенденц≥й його розвитку. ¬одночас за показниками балансу важко судити, наприклад, про те, наск≥льки усп≥шною була д≥€льн≥сть п≥дприЇмства у зв≥тному пер≥од≥, €к≥ доходи було отримано ≥ €к≥ витрати зд≥йснено. ÷ю ≥нформац≥ю м≥стить зв≥т про ф≥нансов≥ результати. ј оск≥льки зв≥тних форм к≥лька, дуже важливо, щоб на€вн≥ у них показники взаЇмно доповнювали один одного, а коли потр≥бно Ц узгоджувалис€ м≥ж собою.

–озд≥л 1

Ѕухгалтерська зв≥тн≥сть:

призначенн€ ≥ склад, вимоги при складанн≥

1.1.     ѕон€тт€ та користувач≥ бухгалтерськоњ зв≥тност≥

‘≥нансова зв≥тн≥сть Ц це узагальнена ≥нформац≥€, €ка грунтуЇтьс€ на даних бухгалтерського обл≥ку про ф≥нансовий стан, результати д≥€льност≥ та рух кошт≥в п≥дприЇмства ≥ потр≥бна зац≥кавленим особам (користувачам) дл€ прийн€тт€ р≥шень.

“ерм≥ном Уп≥дприЇмствоФ позначено широке коло ос≥б, адже зг≥дно з «аконом про бухобл≥к обовТ€зок складати ф≥нансову зв≥тн≥сть поширюЇтьс€ на вс≥х юридичних ос≥б, створених в≥дпов≥дно до законодавства ”крањни, незалежно в≥д њх орган≥зац≥йно-правових форм ≥ форм власност≥, а також на представництва субТЇкт≥в господарськоњ д≥€льност≥.

” де€ких випадках бухгалтерську зв≥тн≥сть складають ≥ неюридичн≥ особи. «окрема, в≥дпов≥дно до п.5 ст.8 «акону про бухобл≥к ф≥л≥њ, представництва, в≥дд≥ленн€ та ≥нш≥ в≥докремлен≥ п≥дрозд≥ли, €кщо њх вид≥лено на окремий баланс, зобовТ€зан≥ вести бухгалтерський обл≥к. –езультати такого обл≥ку включають до ф≥нансовоњ зв≥тност≥ п≥дприЇмства Ц юридичноњ особи. ѕоказники д≥€льност≥ ф≥л≥й, представництв, в≥дд≥лень та ≥нших в≥докремлених п≥дрозд≥л≥в п≥дприЇмства, не вид≥лених на окремий баланс, також включають до ф≥нансовоњ зв≥тност≥ юридичноњ особи, €к це передбачено п.11 ѕ(—)Ѕќ 1.

 ористувач≥ ф≥нансовоњ зв≥тност≥

ƒо користувач≥в ф≥нансовоњ зв≥тност≥ в≥днос€тьс€ €к юридичн≥, так ≥ ф≥зичн≥ особи, €икм дл€ прийн€тт€ р≥шенн€ потр≥бна ≥нформац≥€ про д≥€льн≥сть п≥дприЇмства. ”с≥х користувач≥в можна умовно розд≥лити на зовн≥шн≥х ≥ внутр≥шн≥х.

ƒо зовн≥шн≥х користувач≥в належать:

-     ≥нвестори;

-     акц≥онери;

-     кредитори та постачальники;

-     покупц≥ та кл≥Їнти;

-     податков≥ органи;

-     органи державноњ статистики;

-     ≥нш≥ державн≥ установи.

ƒо внутр≥шн≥х користувач≥в належать:

-     кер≥вництво п≥дприЇмства;

-     управл≥нський персонал;

-     прац≥вники п≥дприЇмства;

-     профсп≥лков≥ органи.

” п.1. ст.14 «акону про бухобл≥к вказан≥ користувач≥, €ким п≥дприЇмства зобовТ€зан≥ подавати квартальну та р≥чну ф≥нансову зв≥тн≥сть. ƒо таких користувач≥в в≥днос€тьс€:

-     органи, до сфери управл≥нн€ €ких належать п≥дприЇмства;

-     трудов≥ колективи (на њх вимогу);

-     власники (засновники) п≥дприЇмства.

«азначеною нормою «акону передбачено також, що Уорганам виконавчоњ влади та ≥ншим користувачам ф≥нансова зв≥тн≥сть подаЇтьс€ в≥дпов≥дно до законодавстваФ. ” ѕор€дку є 419 конкретно названо й де€ких ≥нших користувач≥в ф≥нансовоњ зв≥тност≥. «окрема, у встановлених законодавством випадках п≥дприЇмства зобовТ€зан≥ зв≥тувати перед:

-     органами державноњ статистики;

-     органами ƒержавного казначейства (щодо бюджетних асигнувань, одержаних з державного бюджету);

-     ф≥нансовими в≥дд≥лами райдержадм≥н≥страц≥й, м≥ськвиконком≥в; ф≥нансовими управл≥нн€ми обласних,  ињвськоњ ≥ —евастопольськоњ м≥ських держадм≥н≥страц≥й (щодо використанн€ асигнувань, отриманих ≥з м≥сцевих бюджет≥в).

 омерц≥йн≥ банки подають ф≥нансову зв≥тн≥сть також Ќац≥ональному банку.

—клад ≥ форми

ѕотреби користувач≥в взначають обс€г ≥нформац≥њ, а, в≥дпов≥дно, ≥ склад ф≥нансовоњ зв≥тност≥, а також њњ види та форми. ÷≥лком зрозум≥ло, що користувачам ф≥нансовоњ зв≥тност≥ великого заводу потр≥бна б≥льш докладна ≥нформац≥€, н≥ж користувачам ф≥нансовоњ зв≥тност≥ невеликоњ майстерн≥, а потреби користувач≥в зв≥тност≥ банк≥в суттЇво в≥др≥зн€ютьс€ в≥д потреб користувач≥в зв≥тност≥ бюджетних установ. „инн≥ нормативн≥ документи бухгалтерського обл≥ку (у тому числ≥ «акон про бухобл≥к) враховують це ≥ передбачають р≥зну за складом, видами та формами ф≥нансову зв≥тн≥сть дл€ р≥зних категор≥й субТЇкт≥в господарюванн€.

‘орми ф≥нансовоњ зв≥тност≥ перел≥чено у п.2 ст.11 «акону про бухобл≥к. ”сього њх пТ€ть:

-     баланс;

-     зв≥т про ф≥нансов≥ результати;

-     зв≥т про рух грошових кошт≥в;

-     зв≥т про власний кап≥тал;

-     прим≥тки до зв≥т≥в.

‘орми ф≥нансовоњ зв≥тност≥ та пор€док њх складанн€ зг≥дно з статтею 11 «акону про бухобл≥к встановлено:

-     ƒержавним казначейством ”крањни (дл€ бюджетних установ);

-     Ќац≥ональним банком ”крањни (дл€ банк≥в);

-     ћ≥н≥стерством ф≥нанс≥в ”крањни (дл€ вс≥х ≥нших п≥дприЇмств ≥ орган≥зац≥й).

јле не вс≥ субТЇкти господарюванн€ зобовТ€зан≥ складати ≥ подавати користувачам повний комплект (тобто вс≥ пТ€ть форм) ф≥нансовоњ зв≥тност≥.

«а складом розр≥зн€ють ф≥нансову зв≥тн≥сть:

-     субТЇкт≥в малого п≥дприЇмництва та представництв ≥ноземних субТЇкт≥в господарськоњ д≥€льност≥;

-     ≥нших субТЇкт≥в господарськоњ д≥€льност≥.

¬≥дпов≥дно до п.3 ст.2 «акону про бухобл≥к УсубТЇкти п≥дприЇмницькоњ д≥€льност≥, €ким в≥дпов≥дно до законодавства надано дозв≥л на веденн€ спрощеного обл≥ку доход≥в ≥ витрат, ведуть бухгалтерський обл≥к ≥ подають ф≥нансову зв≥тн≥сть у пор€дку, встановленому законодавством про спрощену систему обл≥ку ≥ зв≥тност≥Ф. ј п.3 ст.11 зазначеного «акону передбачено, що Удл€ субТЇкт≥в малого п≥дприЇмництва ≥ представництв ≥ноземних субТЇкт≥в господарськоњ д≥€льност≥ нац≥ональними положенн€ми (стандартами) встановлюЇтьс€ скорочена за показниками ф≥нансова зв≥тн≥сть у склад≥ балансу ≥ зв≥ту про ф≥нансов≥ результатиФ.

 еруючись ц≥Їю нормою «акону про бухобл≥к, ћ≥н≥стерство ф≥нанс≥в ”крањни розробило не заплановий спочатку (тобто не включений до ѕрограми реформуванн€ системи бухгалтерського обл≥ку ≥з застосуванн€м м≥жнародних стандарт≥в) стандарт ѕ(—)Ѕќ 25. ÷им стандартом передбачено, що ф≥нансова зв≥тн≥сть субТЇкт≥в малого п≥дприЇмництва включаЇ т≥льки дв≥ форми:

-     баланс;

-     зв≥т про ф≥нансов≥ результати.

ќбидв≥ ц≥ форми обТЇднан≥ загальною назвою (У‘≥нансовий зв≥т субТЇкта малого п≥дприЇмництваФ) ≥ мають скорочену (пор≥вн€но з аналог≥чними формами дл€ ≥нших п≥дприЇмств) к≥льк≥сть показник≥в.

¬иди зв≥тност≥

«г≥дно з≥ ст.12 «акону про бухобл≥к субТЇкти господарюванн€, €к≥ мають доч≥рн≥ п≥дприЇмства, кр≥м ф≥нансових зв≥т≥в про власн≥ господарськ≥ операц≥њ зобовТ€зан≥ складти ≥ подавати консол≥довану ф≥нансову зв≥тн≥сть, тобто зв≥тн≥сть, що в≥дображаЇ ф≥нансовий стан, результати д≥€льност≥ та рух кошт≥в юридичноњ особи та њњ доч≥рн≥х п≥дприЇмств €к Їдиноњ економ≥чноњ одиниц≥.

 р≥м консол≥дованоњ ф≥нансовоњ зв≥тност≥, ≥снуЇ ще зведена зв≥тн≥сть, €ку складають ≥ подають:

-     м≥н≥стерства, ≥нш≥ центральн≥ органи виконавчоњ влади, до сфери управл≥нн€ €ких належать п≥дприЇмства, заснован≥ на державн≥й власност≥, а також господарських товариств, акц≥њ (частки, пањ) €ких перебувають у державн≥й власност≥;

-     органи, €к≥ зд≥йснюють управл≥нн€ майном п≥дприЇмств, заснованих на комунальн≥й власност≥, - щодо вс≥х п≥дприЇмств, що належать до сфери њх управл≥нн€, а також щодо господарських товариств, акц≥њ (частки, пањ) €ких перебувають у комунальн≥й власност≥;

-     обТЇднанн€ п≥дприЇмств Ц щодо вс≥х п≥дприЇмств, що вход€ть до њх складу.

ѕерел≥к вид≥в д≥€льност≥, за €кими складають зведену ф≥нансову зв≥тн≥сть, затверджено Ќаказом є 37.

ѕер≥оди, дати, терм≥ни

¬≥дпов≥дно до статт≥ 13 «акону про бухобл≥к ≥ пункту 12 ѕ(—)Ѕќ 1 зв≥тним пер≥одом дл€ складанн€ ф≥нансовоњ зв≥тност≥ Ї календарний р≥к. ѕром≥жну зв≥тн≥сть складають щоквартально або щом≥с€ц€ наростаючим п≥дсумком з початку зв≥тного року, ≥ вона дл€ вс≥х п≥дприЇмств включаЇ т≥льки дв≥ форми Ц баланс ≥ зв≥т про ф≥нансов≥ результати.

” окремих випадках зв≥тний пер≥од може бути меншим або б≥льшим за р≥к. «окрема:

-     перший зв≥тний пер≥од щойно створеного п≥дприЇмства може бути меншим н≥ж 12 м≥с€ц≥в, але не повинен перевищити 15 м≥с€ц≥в. «азначен≥ норми дозвол€ють д≥йти висновку про те, що п≥дприЇмства, створен≥ (зареЇстрован≥) у пер≥од з 1 жовтн€ до 31 грудн€, ф≥нансову зв≥тн≥сть за цей пер≥од не складають. ѕершим зв≥тним пер≥одом дл€ них буде пер≥од ≥з дати реЇстрац≥њ до к≥нц€ наступного року;

-     зв≥тним пер≥одом п≥дприЇмства, що л≥кв≥дують, Ї пер≥од з початку року до дати прийн€тт€ р≥шенн€ про його л≥кв≥дац≥ю. ÷е передбачено п.3 ст.13 «акону про бухобл≥к ≥ п.13 ѕ(—)Ѕќ 1.

«г≥дно з п.21 ѕ(—)Ѕќ 1 у кожному ф≥нансовому зв≥т≥ (залежно в≥д його форми) маЇ бути вказано:

-     або дату, станом на €ку наведено його показники (баланс);

-     або пер≥од, €кий охоплюЇ цей зв≥т (зв≥т про ф≥нансов≥ результати, зв≥т про рух грошових кошт≥в, зв≥т про власний кап≥тал). якщо пер≥од, за €кий складено ф≥нансовий зв≥т, в≥др≥зн€Їтьс€ в≥д основного (календарний р≥к) або пром≥жного (квартал, м≥с€ць) зв≥тного пер≥оду, то причини та насл≥дки цього повинн≥ бути розкрит≥ у прим≥тках до ф≥нансовоњ зв≥тност≥.

¬≥дпов≥дно до вимоги ст.14 «акону про бухобл≥к постановою  аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни затверджено ѕор€док є 419, €ким визначено пор€док ≥ встановлено так≥ терм≥ни поданн€ ф≥нансовоњ зв≥тност≥:

-     квартальна (кр≥м зведеноњ та консол≥дованоњ) Ц не п≥зн≥ше 25 числа м≥с€ц€, наступного за зв≥тним;

-     р≥чна Ц не п≥зн≥ше 20 лютого року, наступного за зв≥тним.

якщо дата поданн€ зв≥тност≥ зб≥гаЇтьс€ з неробочим (вих≥дним або св€тковим днем), терм≥н поданн€ перенос€ть на перший п≥сл€ вих≥дного робочий день.

1.2.     як≥сн≥ характеристики бухгалтерськоњ зв≥тност≥

 

††††††††† ƒл€ поданн€ ≥ сприйн€тт€ ≥нформац≥њ найзручн≥шою Ї таблична форма. —аме тому вс≥ зв≥тн≥ форми (у тому числ≥ й прим≥тки до ф≥нансовоњ зв≥тност≥) подано у вигл€д≥ таблиць.

††††††††† ќсновний елемент форм ф≥нансовоњ зв≥тност≥ Ц статт€.  ожна статт€ в≥дпов≥даЇ конкретному виду обТЇкт≥в обл≥ку (актив≥в, зобовТ€зань, кап≥талу, витрат, доход≥в тощо). як правило, статт€ Ц це один р€док, що маЇ св≥й код (умовну позначку), €кий складаЇтьс€ з трьох цифр. ” баланс≥ де€к≥ статт≥ складаютьс€ з трьох цифр. Ќаприклад, статт€ УЌематер≥альн≥ активиФ маЇ три р€дки (њх коди 010, 011, 012). «а економ≥чним зм≥стом статт≥ обТЇднано в розд≥ли та частини.

¬ украњнському вар≥ант≥ ф≥нансових зв≥т≥в (на в≥дм≥ну в≥д м≥жнародноњ практики, де статт≥ зв≥т≥в визначають сам≥ п≥дприЇмства, керуючись при цьому принципами складанн€ ф≥нансовоњ зв≥тност≥) найменуванн€ статтей (показник≥в), а також коди р€дк≥в стандартизовано (встановлено в≥дпов≥дними стандартами) ≥ в ус≥х формах в≥дображено в графах 1 ≥ 2. –ешту граф призначено дл€ заповненн€ показниками п≥дприЇмства, €ке зв≥туЇ. ѕричому в р≥зних формах зв≥тност≥ дл€ заповненн€ призначено р≥зну к≥льк≥сть граф. ” баланс≥ (форма є 1) њх дв≥:

-     в одн≥й (графа 3) в≥дображають показники на початок зв≥тного пер≥оду;

-     у друг≥й (графа 4) Ц на к≥нець того самого зв≥тного пер≥оду, тобто на дату складанн€ балансу.

” зв≥т≥ про ф≥нансов≥ результати (форма є 2) ≥ у зв≥т≥ про рух грошових кошт≥в (форма є 3) навод€ть показники €к за зв≥тний, так ≥ за попередн≥й пер≥оди. ќтже, забезпечують пор≥вн€нн≥сть показник≥в Ц одну з €к≥сних характеристик ф≥нансовоњ зв≥тност≥, передбачених п.14 ѕ(—)Ѕќ 1. јле у зв≥т≥ про ф≥нансов≥ результати дл€ заповненн€ призначено дв≥ графи, а в зв≥т≥ про рух грошових кошт≥в - чотири, оск≥льки в кожн≥й статт≥ (€к за зв≥тний, так ≥ за попередн≥й пер≥оди) потр≥бно подати дан≥ про надходженн€ та витрати. ” зв≥т≥ про власний кап≥тал (форма є 4) кожна графа в≥дпов≥даЇ одному з вид≥в кап≥талу (статутний, додатковий, резервний тощо). ј в прим≥тках до р≥чноњ ф≥нансовоњ зв≥тност≥ (форма є 5), що складаЇтьс€ з к≥лькох автономних розд≥л≥в, у р≥зних розд≥лах р≥зна к≥льк≥сть граф.

як правило, графи Уна початок зв≥тного пер≥одуФ ≥ Уза попередн≥й пер≥одФ заповнюють шл€хом простого перенесенн€ до них показник≥в ≥з зв≥тних форм за в≥дпов≥дний пер≥од. јле у де€ких випадках ц≥ показники сл≥д в≥дкоригувати. «окрема, Ушл€хом коригуванн€ сальдо нерозпод≥леного прибутку на початок зв≥тного рокуФ в≥дображають:

-     виправленн€ помилок, допущених п≥д час складанн€ ф≥нансових зв≥т≥в у попередн≥х пер≥одах (п.4 ѕ(—)Ѕќ 6);

-     вплив зм≥ни обл≥ковоњ пол≥тики на под≥њ та операц≥њ минулих пер≥од≥в (п.12 ѕ(—)Ѕќ 6).

«агальну суму коригувань в≥дображають також у р€дку 050 (≥з розшифровкою за видами коригувань у р€дках 020, 030 ≥ 040) зв≥ту про власний кап≥тал у граф≥ 8 УЌерозпод≥лений прибутокФ.

ѕунктом 10 ѕ(—)Ѕќ 1 встановлено певн≥ критер≥њ, €ким повинна в≥дпов≥дати статт€, дл€ того, щоб була п≥дстава в≥добразити њњ у ф≥нансов≥й зв≥тност≥. “акими критер≥€ми визначено:

-     на€вн≥сть ймов≥рност≥ надходженн€ ≥ вибутт€ майбутн≥х економ≥чних виг≥д, повТ€заних з ц≥Їю статтею;

-     можлив≥сть достов≥рноњ оц≥нки статт≥.

÷≥ сам≥ критер≥њ застосовують ≥ дл€ визнанн€ в≥дпов≥дних обТЇкт≥в обл≥ку (основних засоб≥в, запас≥в, зобовТ€зань, доход≥в, витрат тощо) з метою в≥дображенн€ њх у бухгалтерському обл≥ку. ÷е означаЇ, що до ф≥нансовоњ зв≥тност≥ включають (у варт≥сному вираженн≥) т≥ обТЇкти, €к≥ ран≥ше вже було в≥дображено в бухгалтерському обл≥ку. ƒжерелом ≥нформац≥њ дл€ складанн€ ф≥нансових зв≥т≥в Ї дан≥ бухгалтерського обл≥ку: сальдо й обороти за рахунками та субрахунками, де€к≥ показники анал≥тичного обл≥ку. “ому такою важливою Ї узгоджен≥сть м≥ж ѕланом рахунк≥в ≥ статт€ми ф≥нансових зв≥т≥в.

—кладанню зв≥т≥в повинен передувати анал≥з ус≥х показник≥в, €к≥ до них вход€ть. ≤ €кщо €к≥сь ≥з них не в≥дпов≥дають зазначеним критер≥€м, необх≥дно виконати в≥дпов≥дн≥ коригуванн€.

 р≥м того, ф≥нансов≥ зв≥ти повинн≥ в≥дпов≥дати певним €к≥сним характеристикам. ѕерел≥к цих характеристик наведено в п.14-17 ѕ(—)Ѕќ 1. ƒо них належать:

-     дох≥длив≥сть ≥ однозначн≥сть тлумаченн€ (за умови, що користувач≥ мають достатн≥ знанн€ ≥ зац≥кавлен≥сть у сприйн€тт≥ ≥нформац≥њ, €ка м≥ститьс€ у ф≥нансових зв≥тах);

-     доречн≥сть ≥ достов≥рн≥сть ≥нформац≥њ. ѕри цьому доречною вважають ≥нформац≥ю, €ка УЕвпливаЇ на прийн€тт€ р≥шень користувачами, даЇ змогу вчасно оц≥нити минул≥, тепер≥шн≥ та майбутн≥ под≥њ, п≥дтвердити та скоригувати њхн≥ оц≥нки, зроблен≥ у минуломуФ, а достов≥рною вважають ≥нформац≥ю, €ка УЕне м≥стить помилок та перекручень, €к≥ здатн≥ вплинути на р≥шенн€ користувач≥в зв≥тност≥Ф;

-     пор≥вн€нн≥сть, можлив≥сть пор≥внювати ф≥нансов≥ зв≥ти п≥дприЇмства за р≥зн≥ пер≥оди, а також ф≥нансов≥ зв≥ти р≥зних п≥дприЇмств.

 онкретний зм≥ст статтей ф≥нансових зв≥т≥в зг≥дно з п.9 ѕ(—)Ѕќ 1 визначено в≥дпов≥дними положенн€ми (стандартами) бухгалтерського обл≥ку.

ўоб ф≥нансова зв≥тн≥сть була зрозум≥лою користувачам, вона повинна м≥стити дан≥ про:

Ј     п≥дприЇмство;

Ј     дату зв≥тност≥ та зв≥тний пер≥од;

Ј     валюту зв≥тност≥ та одиницю њњ вим≥ру;

Ј     в≥дпов≥дну ≥нформац≥ю щодо зв≥тного та попереднього пер≥оду;

Ј     обл≥кову пол≥тику п≥дприЇмства та њњ зм≥ни;

Ј     консол≥дац≥ю ф≥нансових зв≥т≥в;

Ј     припиненн€ (л≥кв≥дац≥ю) окремих вид≥в д≥€льност≥;

Ј     обмеженн€ щодо волод≥нн€ активами;

Ј     участь у сп≥льних п≥дприЇмствах;

Ј     ви€влен≥ помилки минулих рок≥в та повТ€зан≥ з ними коригуванн€;

Ј     переоц≥нку статей ф≥нансових зв≥т≥в;

Ј     ≥ншу ≥нформац≥ю, розкритт€ €коњ передбачено в≥дпов≥дними положенн€ми (стандартами).

≤нформац≥€ про п≥дприЇмство, €ка п≥дл€гаЇ розкриттю у ф≥нансов≥й зв≥тност≥, включаЇ:

-     назву, орган≥зац≥йно-правову форму та м≥сцезнаходженн€ п≥дприЇмства (крањну, де зареЇстроване п≥дприЇмство, адресу його оф≥су);

-     короткий опис основноњ д≥€льност≥ п≥дприЇмства;

-     назву органу управл≥нн€, у в≥данн≥ €кого перебуваЇ п≥дприЇмство, або назву його материнськоњ (холдинговоњ компан≥њ);

-     середню чисельн≥сть персоналу п≥дприЇмства прот€гом зв≥тного пер≥оду.

1.3.     ѕринципи п≥дготовки бухгалтерськоњ зв≥тност≥

 

††††††††† ѕринципи веденн€ бухгалтерського (ф≥нансового) обл≥ку у св≥тов≥й практиц≥ регулюютьс€ положенн€ми (стандартами), €к≥ розробл€ють профес≥йн≥ орган≥зац≥њ бухгалтер≥в. ѕри цьому вони мають рекомендац≥йний характер та грунтуютьс€ на концептуальн≥й основ≥ складанн€ та поданн€ ф≥нансових зв≥т≥в, розроблен≥й  ом≥тетом з м≥жнародних стандарт≥в бухгалтерського обл≥ку.

††††††††† ¬ ”крањн≥ основи новоњ системи бухгалтерського обл≥ку закладено в «акон≥ ”крањни Уѕро бухгалтерський обл≥к ≥ ф≥нансову зв≥тн≥сть в ”крањн≥Ф та конкретизовано в нац≥ональних положенн€х (стандартах) бухгалтерського обл≥ку. ћетодолог≥чн≥ засади застосуванн€ нового ѕлану рахунк≥в бухгалтерського обл≥ку та обл≥ку окремих господарських операц≥й викладено у в≥дпов≥дних положенн€х (стандартах)† бухгалтерського обл≥ку.

††††††††† «акон надаЇ п≥дприЇмствам право самост≥йно визначати обл≥ку пол≥тику та розробл€ти систему ≥ форми внутр≥шньогосподарського (управл≥нського) обл≥ку, зв≥тност≥ ≥ контролю. ќтже, держава встановлюЇ правила й процедури обробки економ≥чноњ ≥нформац≥њ та складанн€ ф≥нансовоњ зв≥тност≥ т≥льки дл€ зовн≥шн≥х користувач≥в.

††††††††† «агалом, ознайомившись з нововведеними принципами бухобл≥ку та зв≥тност≥, €к≥ передбачен≥ ћ—Ѕќ, можна вважати, що украњнськ≥ бухгалтери керувалис€ ними у своњй практичн≥й д≥€льност≥ задовго до њх письмового викладу. јле робили вони це неусв≥домлено, оск≥льки в≥тчизн€н≥ п≥дручники ≥ пос≥бники з бухгалтерського обл≥ку не м≥стили словесного опису принцип≥в, тод≥ €к зах≥дна бухгалтерська школа даЇ майбутн≥м бухгалтерам ц≥ в≥домост≥ вже з перших дн≥в њх знайомства з предметом.

††††††††† ћайже ус≥ перел≥чен≥ у ћ—Ѕќ принципи не Ї абсолютно новими дл€ в≥тчизн€них бухгалтер≥в, окр≥м х≥ба принципу обачност≥.

††††††††† —утн≥сть принципу обачност≥ пол€гаЇ у вибор≥ бухгалтером такого методу оц≥нки, €кий дозвол€Ї уникнути заниженн€ у ф≥нансов≥й зв≥тност≥ витрат ≥ зобовТ€зань та в≥дпов≥дно завищенн€ актив≥в ≥ доход≥в.

ƒотриманн€ цього принципу поки що не дуже властиве украњнським п≥дприЇмствам. ћожна сказати, в≥н д≥Ї навпаки. ѕ≥дприЇмц≥ прагнуть показати у зв≥тност≥ €комога б≥льше витрат ≥, в≥дпов≥дно, менше доход≥в з метою м≥н≥м≥зац≥њ податкових платеж≥в, оск≥льки до користувач≥в ф≥нансовоњ зв≥тност≥ в основному зараховують переважно податков≥ органи. ўодо ≥нших користувач≥в (≥нвестор≥в, партнер≥в по б≥знесу, кл≥Їнт≥в, постачальник≥в) то, €к правило, вони не ви€вл€ють серйозноњ зац≥кавленост≥ в отриманн≥ достов≥рноњ ф≥нансовоњ ≥нформац≥њ про п≥дприЇмство. “ому кер≥вники п≥дприЇмств ≥ не прагнуть показати своЇ п≥дприЇмство у виг≥дному св≥тл≥. ≤накше кажучи, немаЇ ≥нтересу до ≥нформац≥њ Ц немаЇ ≥ потреби у њњ розкритт≥.

ѕотреба у м≥н≥м≥зац≥њ податк≥в поки переважаЇ над потребою надавати обТЇктивну ≥нформац≥ю про стан справ.

Ќа в≥дм≥ну в≥д украњнських, американськ≥ та зах≥дноЇвропейськ≥ б≥знесмени прагнуть прикрасити показники ф≥нансово-майнового стану своњх п≥дприЇмств, оск≥льки дл€ них набагато важлив≥ше показати користувачам ф≥нансовоњ зв≥тност≥, що б≥знес розвиваЇтьс€ усп≥шно, ф≥нансовий стан ст≥йкий, зобовТ€занн€ в норм≥, рентабельн≥сть висока. ”се це об≥ц€Ї ≥нвесторам та акц≥онерам висок≥ в≥дсотки та див≥денди.

ўодо решти принцип≥в, то в≥тчизн€н≥ бухгалтери користувались ними ≥ ран≥ше, бо без них обл≥к був би неможливим, тому вони й принципи (засади, база). —аме до таких принцип≥в належать: автономн≥сть, безперервн≥сть, ≥сторична соб≥варт≥сть, Їдиний грошовий вим≥рник тощо.

—утн≥сть принципу автономност≥ пол€гаЇ у тому, що активи, кап≥тал ≥ зобовТ€занн€ п≥дприЇмства повинн≥ розгл€датис€ окремо в≥д актив≥в, кап≥талу, зобовТ€зань ≥нших п≥дприЇмств та окремо в≥д майна, доход≥в ≥ зобовТ€зань власник≥в цього п≥дприЇмства, оск≥льки б≥знес Ї самост≥йною, в≥докремленою в≥д засновника субстанц≥Їю.

ѕринцип ≥сторичноњ соб≥вартост≥ означаЇ, що п≥д час оприбуткуванн€ на баланс актив≥в њх сл≥д оц≥нювати, виход€чи з витрат на виробництво або придбанн€, тобто за соб≥варт≥стю, €ка склалас€ ≥сторично. –ешту метод≥в оц≥нки актив≥в (ринкова варт≥сть, справедлива варт≥сть тощо) сл≥д застосовувати лише у випадках, кол≥ так≥ витрати неможливо визначити з високим ступенем достов≥рност≥ або коли оц≥нка актив≥в за њх ≥сторичною соб≥варт≥стю не в≥дпов≥даЇ економ≥чн≥й доц≥льност≥ њх придбанн€.

—утн≥сть принципу Їдиного грошового вим≥рника пол€гаЇ у тому, що вим≥рюванн€ й узагальненн€ ус≥х операц≥й, що њх провод€ть у рег≥страх бухгалтерського обл≥ку, зд≥йснюютьс€ в Їдин≥й грошов≥й одиниц≥ незалежно в≥д того, ск≥льки вид≥в валют п≥дприЇмство маЇ у своЇму розпор€дженн≥. «азвичай, це валюта крањни, в €к≥й п≥дприЇмство зареЇстровано. ÷е означаЇ, що неможливо п≥дсумовувати украњнськ≥ гривн≥ з американськими доларами п≥д час розрахунку загальних варт≥сних результат≥в. ”с≥ валюти привод€тьс€ до одн≥Їњ.

ќсновне завданн€ принципу превалюванн€ зм≥сту над формою пол€гаЇ у тому, що обл≥к вс≥х господарських операц≥й (реЇстрац≥ю факт≥в господарського житт€) сл≥д зд≥йснювати в≥дпов≥дно до сутност≥ цих операц≥й† та економ≥чноњ реальност≥, а не т≥льки виход€чи з њх юридичноњ форми.

“акий принцип €к безперервн≥сть можна розгл€дати подв≥йно: власне €к принцип ≥ €к умову (припущенн€). ” м≥жнародних стандартах безперервн≥сть бухгалтерського обл≥ку розгл€дають саме €к припущенн€.

Ѕезперервн≥сть пол€гаЇ у тому, що оц≥нка актив≥в ≥ зобовТ€зань зд≥йснюЇтьс€ виход€чи з умови, що д≥€льн≥сть п≥дприЇмства продовжуватиметьс€ необмежено довго ≥ його л≥кв≥дац≥€ в недалекому майбутньому не оч≥куЇтьс€.

ѕор€д з тим, безперервн≥сть бухгалтерського обл€ку пол€гаЇ не т≥льки в тому, що п≥дприЇмство д≥Ї необмежено довго ≥ продовжуватиме д≥€льн≥сть у ос€жному майбутньому, а й у тому, що насл≥дки операц≥й, що њх в≥дображають на рахунках, можуть правильно визначатис€ лише з урахуванн€м насл≥дк≥в попередн≥х операц≥й. ≤накше кажучи, к≥нцеве сальдо не може бути визначене без урахуванн€ початкового сальдо. ” сальдовому баланс≥ н≥коли не буде р≥вност≥, €кщо хоча б один, в≥дм≥нний в≥д нул€, залишок не буде враховано у загальному п≥дсумку валюти балансу. ѕри цьому не маЇ значенн€ переривало п≥дприЇмство свою д≥€льн≥сть хоча б на €кийсь час чи н≥. —альдо Ц обороти Ц сальдо тощо Ц це безперервний ланцюг.

якщо принцип безперервност≥ розгл€дати €к умову тривалост≥, то його значенн€ пол€гаЇ у тому, що п≥дприЇмство д≥€тиме необмежено довго ≥ в близькому майбутньому не оч≥куЇтьс€ його л≥кв≥дац≥€. ј у випадку, наприклад, банкрутства активи може бути переоц≥нено за л≥кв≥дац≥йною варт≥стю дл€ б≥льш швидкого њх продажу, щоб можна було розрахуватис€ з кредиторами.

ѕринцип нарахуванн€ та в≥дпов≥дност≥ доход≥в ≥ витрат пол€гаЇ в тому, що дд€ визначенн€ ф≥нансового результату зв≥тного пер≥оду необх≥дно з≥ставити доходи зв≥тного пер≥оду та витрати, €к≥ були зд≥йснен≥ дл€ отриманн€ цих доход≥в. ѕри цьому доходи ≥ витрати в≥дображаютьс€ в обл≥ку ≥ зв≥тност≥ у момент њх виникненн€, незалежно в≥д часу надходженн€ ≥ сплати грошей. ≤накше кажучи пон€тт€ доход≥в ≥ витрат не потр≥бно ≥дентиф≥кувати з грошовими потоками. ÷ей принцип, передбачений ћ—Ѕќ,† не Ї дл€ нас новим, оск≥льки уже в процес≥ обл≥ку ми з≥ставл€Їмо отриман≥ доходи та понесен≥ на них витрати. —уттЇву роль цей принцип в≥д≥граЇ в американському обл≥ку, тому що американц≥ користуютьс€ ним т≥льки п≥д час п≥дготовки ф≥нансових зв≥т≥в, оск≥льки доходи ≥ витрати вони в≥дображають за фактом оплати.

††††††††† ѕринцип пер≥одичност≥ припускаЇ розпод≥л д≥€льност≥ п≥дприЇмства на певн≥ пром≥жки часу з метою складанн€ ф≥нансовоњ зв≥тност≥. ¬≥тчизн€ний обл≥к передбачаЇ под≥л зв≥тност≥ на пер≥одичну (м≥с€ць, квартал, п≥вр≥чч€, 9 м≥с€ц≥в) та р≥чну. ќбовТ€зкова подача ф≥нансовоњ зв≥тност≥ передбачаЇ квартальн≥ пер≥оди та р≥чну.

«г≥дно принципу повного висв≥тленн€ ф≥нансова зв≥тн≥сть повинна м≥стити всю ≥нформац≥ю про фактичн≥ та потенц≥йн≥ насл≥дки операц≥й та под≥й, €ка може вплинути на р≥шенн€, що приймаютьс€ на њњ основ≥.

ѕринцип посл≥довност≥ передбачаЇ пост≥йне (з року в р≥к) застосуванн€ п≥дприЇмством обраноњ обл≥ковоњ пол≥тики. «м≥на обл≥ковоњ пол≥тики повинна бути обгрунтована ≥ розкрита у ф≥нансов≥й зв≥тност≥.

–≥чний бухгалтерський зв≥т п≥дприЇмства подають за такими типовими формами:

-     є 1 Ц баланс;

-     є 2 Ц зв≥т про ф≥нансов≥ результати;

-     є 3 -† зв≥т про рух грошових кошт≥в;

-     є 4 Ц зв≥т про власний кап≥тал;

-     прим≥тки до р≥чноњ ф≥нансовоњ зв≥тност≥.

«м≥ст ≥ форма зв≥т≥в визначаютьс€ та регламентуютьс€ в≥дпов≥дними положенн€ми (стандартами) бухгалтерського обл≥ку.

ѕеред початком складанн€ зв≥тност≥ п≥дприЇмства виконують велику п≥дготовчу роботу:

-     перев≥р€ють повноту в≥дображенн€ в поточному обл≥ку господарських операц≥й, оформлюють њх в≥дпов≥дними документами;

-     уточнюють розпод≥л витрат ≥ доход≥в м≥ж сум≥жними зв≥тними пер≥одами;

-     перев≥р€ють стан розрахунк≥в ≥ списують в установленому пор€дку нереальну деб≥торську заборгован≥сть, а також кредиторську заборгован≥сть, за €кою минули строки позовноњ давност≥;

-     розпод≥л€ють витрати на обслуговуванн€ виробництва й управл≥нн€;

-     визначають та списують ф≥нансовий результат;

-     перев≥р€ють правильн≥сть обл≥кових запис≥в, взаЇмно зв≥р€ють дан≥ синтетичного та анал≥тичного обл≥к≥в;

-     перед складанн€м р≥чного зв≥ту зд≥йснюють повну ≥нвентаризац≥ю.

–озд≥л 2
’арактеристика основних форм бухгалтерськоњ зв≥тност≥

2.1. Ѕаланс п≥дприЇмства

ѕор€док заповненн€ першоњ форми ф≥нансовоњ зв≥тност≥ регулюЇтьс€ положенн€м (стандартом) бухгалтерського обл≥ку 2 УЅалансФ, де розкрит≥ основн≥ терм≥ни, зм≥ст статей балансу та пор€док визнанн€, оц≥нка та розкритт€ статей балансу, а також визначена стандартизована форма зв≥тност≥, €ка передбачаЇ, €к ≥ б≥льш≥сть ф≥нансових зв≥т≥в на€вн≥сть таких обовТ€зкових рекв≥зит≥в, €к: назву п≥дприЇмства, територ≥€, на €к≥й зареЇстровано п≥дприЇмство, форма власност≥, орган державного управл≥нн€, галузь д≥€льност≥, вид економ≥чноњ д≥€льност≥, одиниц€ вим≥ру: тис.грн., та адреса п≥дприЇмства, а також контрольна сума та дата, на €ку складена зв≥тн≥сть. Ѕ≥льш≥сть перел≥чених показник≥в маЇ св≥й статичний код, €кий вказуЇтьс€ у в≥дпов≥дн≥й граф≥. Ќаприклад, код п≥дприЇмства складаЇтьс€ з 8-ми цифр.

Ќорми зазначеного положенн€ (стандарту) не регулюють пор€док складанн€ баланс≥в банк≥в та бюджетних установ. ћал≥ п≥дприЇмства при складанн€ балансу регулюютьс€ положенн€м (стандартом) 25 У‘≥нансовий зв≥т субТЇкта малого п≥дприЇмництваФ.

ќсобливост≥ складанн€ консол≥дованого балансу визначаютьс€ окремим положенн€м (стандартом).

ћетою складанн€ балансу Ї наданн€ користувачам повноњ, правдивоњ та неупередженоњ ≥нформац≥њ про ф≥нансовий стан п≥дприЇмства на зв≥тну дату.

” баланс≥ в≥дображаютьс€ активи, зобовТ€занн€ та власний кап≥тал п≥дприЇмства.

–≥зниц€ м≥ж варт≥стю актив≥в ≥ сумою зобовТ€зань п≥дприЇмства характеризуЇ розм≥р його власного кап≥талу.

Ќе допускаЇтьс€ у баланс≥ проводити згортанн€ статей актив≥в та зобовТ€зань, кр≥м випадк≥в, передбачених в≥дпов≥дними положенн€ми (стандартами).

Ѕаланс складаЇтьс€ з двох частин: јктиву, де представлен≥ господарськ≥ засоби, та ѕасиву, де згрупован≥ њхн≥ джерела. ќсновним елементом бухгалтерського Ѕалансу Ї статт€ (активна чи пасивна).

јктив Ѕалансу складаЇтьс€ з трьох розд≥л≥в:

≤.†† Ќеоборотн≥ активи.

≤≤.† ќборотн≥ активи.

≤≤≤. ¬итрати майбутн≥х пер≥од≥в.

††††††††† ѕасив Ѕалансу складаЇтьс€ з пТ€ти розд≥л≥в:

≤.†† ¬ласний кап≥тал.

≤≤.† «абезпеченн€ наступних витрат ≥ платеж≥в.

≤≤≤. ƒовгостроков≥ зобовТ€занн€.

≤V. ѕоточн≥ зобовТ€занн€.

V.† ƒоходи майбутн≥х пер≥од≥в.

††††††††† ќск≥льки в баланс≥ в≥дображаютьс€ активи (ресурси, контрольован≥ п≥дприЇмством в результат≥ минулих под≥й, використанн€ €ких, €к оч≥куЇтьс€, приведе до надходженн€ економ≥чних виг≥д у майбутньому), зобовТ€занн€ (заборгован≥сть п≥дприЇмства, €ка виникла внасл≥док минулих под≥й ≥ погашенн€ €коњ, €к оч≥куЇтьс€, приведе до зменшенн€ ресурс≥в п≥дприЇмства, що вт≥люють в соб≥ економ≥чн≥ вигоди) та власний кап≥тал (частина в активах п≥дприЇмства, що залишаЇтьс€ п≥сл€ вирахуванн€ його зобовТ€зань), то п≥дсумок активу балансу повинен дор≥внювати сум≥ зобовТ€зань та власного кап≥талу, тобто пасиву балансу.

††††††††† ƒо активу належать статт≥, €к≥ в≥дображають ступ≥нь рухомого майна (ступ≥нь л≥кв≥дност≥), предметний стан майна п≥дприЇмства. ѕриклади активних статтей Ц основн≥ засоби, матер≥альн≥ запаси, розрахунки з деб≥торами тощо.

††††††††† ƒо пасиву належать статт≥, €к≥ показують розм≥р кошт≥в (кап≥талу), вкладених у господарську д≥€льн≥сть п≥дприЇмства, ≥ ступ≥нь терм≥новост≥ поверненн€ зобовТ€зань. ѕриклади пасивних статтей Ц статутний кап≥тал, прибуток, розрахунки щодо зароб≥тноњ плати тощо.

††††††††† ” першому розд≥л≥ активу в≥дображаютьс€

Ј     нематер≥альн≥ активи (њх залишкова варт≥сть, перв≥сна варт≥сть та сума зносу),

Ј     незавершене буд≥вництво;

Ј     основн≥ засоби (њх залишкова варт≥сть, перв≥сна варт≥сть та сума зносу),

Ј     довгостроков≥ ф≥нансов≥ ≥нвестиц≥њ (€к≥ обл≥ковуютьс€ за методом участ≥ в кап≥тал≥ та ≥нш≥ ф≥нансов≥ ≥нвестиц≥њ);

Ј     довгострокова деб≥торська заборгован≥сть;

Ј     †в≥дстрочен≥ податков≥ активи;

Ј     †≥нш≥ необоротн≥ активи.

††††††††† ƒругий розд≥л активу м≥стить ≥нформац≥ю про запаси:

-     виробнич≥;

-     тварини на вирощуванн≥ та в≥дгод≥вл≥;

-     незавершене виробництво;

-     готову продукц≥ю;

-     товари;

-     одержан≥ вексел≥;

-     деб≥торську заборгован≥сть за товари, роботи, послуги (чиста реал≥зац≥йна варт≥сть, перв≥сна варт≥сть, резерв сумн≥вних борг≥в);

-     деб≥торську заборгован≥сть за розрахунками (з бюджетом, за виданими авансами, з нарахованих доход≥в, ≥з внутр≥шн≥х розрахунк≥в, ≥нша поточна деб≥торська заборгован≥сть);

-     поточн≥ ф≥нансов≥ ≥нвестиц≥њ;

-     грошов≥ кошти та њх екв≥валенти (в нац≥ональн≥й валют≥, в ≥ноземн≥й валют≥ та ≥нш≥ обротн≥ активи).

††††††††† ” третьому розд≥л≥ активу в≥дображаютьс€ витрати майбутн≥х пер≥од≥в.

††††††††† ” першому розд≥л≥ пасиву навод€тьс€ дан≥ про статутний, пайовий, додатковий вкладений, ≥нший додатковий, резервний кап≥тал, нерозпод≥лений прибуток (непокритий збиток), неоплачений та вилучений кап≥тал.

††††††††† ” другому розд≥л≥ пасиву в≥дображаЇтьс€ забезпеченн€ виплат персоналу, ≥нше забезпеченн€ та ц≥льове ф≥нансуванн€.

“рет≥й розд≥л пасиву в≥дображаЇ довгостроков≥ кредити банк≥в, ≥нш≥ довгостроков≥ зобовТ€занн€, в≥дстрочен≥ податков≥ зобовТ€занн€ та ≥нш≥ довгостроков≥ зобовТ€занн€.

„етвертий розд≥л пасиву м≥стить дан≥ про короткостроков≥ кредити банк≥в, поточну заборгован≥сть за довгостроковими зобовТ€занн€ми, видан≥ вексел≥, кредиторську заборгован≥сть за товари, роботи й послуги, поточн≥ зобовТ€занн€ за розрахунками (з одержаних аванс≥в, з бюджетом, з позабюджетних платеж≥в, з≥ страхуванн€, з оплати прац≥, з учасниками, з внутр≥шн≥х розрахунк≥в, ≥нш≥ поточн≥ зобовТ€занн€).

ѕТ€тий розд≥л пасиву в≥дображаЇ доходи майбутн≥х пер≥од≥в.

 ожний з розд≥л≥в балансу завершаЇтьс€ пром≥жним п≥дсумком по розд≥лу, сума €ких даЇ в≥дпов≥дно загальний п≥дсумок активу чи пасиву балансу.

ѕрактично майже ус≥ дан≥, €к≥ знаход€ть своЇ в≥дображенн€ у баланс≥, берутьс€ з даних синтетичних (й анал≥тичних) рахунк≥в бухгалтерського обл≥ку, кр≥м результативних рахунк≥в, що визначають прибуток чи збиток д≥€льност≥ п≥дприЇмства, €кий розраховуЇтьс€ ≥ наводитьс€ у форм≥ є 2, а вже пот≥м переноситьс€ у перший розд≥л пасиву балансу.

‘орма балансу (скорочена є 1-м) приведена у додатках до даноњ роботи.


2.2. «в≥т про ф≥нансов≥ результати

—кладанн€ зв≥ту про ф≥нансов≥ результати регулюЇтьс€ положенн€м (стандартом)† бухгалтерського обл≥ку 3, €кий так ≥ називаЇтьс€ Ђ«в≥т про ф≥нансов≥ результатиї. Ўапка зв≥ту м≥стить таку ж ≥нформац≥ю про п≥дприЇмство, €к форма є1 ЂЅалансї, кр≥м даних про форму власност≥ та адреси п≥дприЇмства.

ћетою складанн€ зв≥ту про ф≥нансов≥ результати Ї наданн€ користувачам повноњ, правдивоњ та неупередженоњ ≥нформац≥њ про доходи, витрати, прибутки та збитки в≥д д≥€льност≥ п≥дприЇмства за зв≥тний пер≥од.

«гортанн€ доход≥в ≥ витрат не дозвол€Їтьс€, кр≥м випадк≥в, передбачених в≥дпов≥дними положенн€ми (стандартами). ѕоказники про непр€м≥ податки, вирахуванн€ з доходу, соб≥варт≥сть, витрати ≥ збитки навод€тьс€ у дужках.

«а структурою зв≥т под≥л€Їтьс€ на три розд≥ли:

1.   ‘≥нансов≥ результати.

2.   ≈лементи операц≥йних витрат.

3.   –озрахунок показник≥в прибутковост≥ акц≥й.

ћал≥ п≥дприЇмства подають зв≥т по скорочен≥й форм≥ є 2-м.

ѕерший розд≥л Ђ‘≥нансов≥ результатиї визначаЇ ус≥ доходи ≥ витрати, прибутки та збитки п≥дприЇмства, €к≥ мали м≥сце у зв≥тному пер≥од≥. ƒодатково показуютьс€ в≥дпов≥дн≥ показники за попередн≥й пер≥од.

–озд≥л ≤ м≥стить показники по операц≥йн≥й д≥€льност≥, тобто основн≥й д≥€льност≥ п≥дприЇмства, по ф≥нансов≥й д≥€льност≥ п≥дприЇмства, визначаЇ:

-     ф≥нансов≥ результати в≥д звичайноњ д≥€льност≥ до оподаткуванн€:

n  прибуток чи збиток;

n  податок на прибуток в≥д звичайноњ д≥€льност≥:

-     ф≥нансов≥ результати в≥д звичайноњ д≥€льност≥:

n  прибуток чи збиток;

-     надзвичайн≥ доходи чи витрати:

n  податки з надзвичайного прибутку;

-† чистий прибуток чи збиток.

” розд≥л≥ ≤≤ зв≥ту про ф≥нансов≥ результати† навод€тьс€ в≥дпов≥дн≥ елементи операц≥йних витрат (на виробництво ≥ збут, управл≥нн€ та ≥нш≥ операц≥йн≥ витрати), €ких зазнало п≥дприЇмство в процес≥ своЇњ д≥€льност≥ прот€гом зв≥тного пер≥оду за вирахуванн€м внутр≥шнього обороту, тобто за вирахуванн€м тих витрат, €к≥ становл€ть соб≥варт≥сть продукц≥њ (роб≥т, послуг), що вироблена ≥ спожита самим п≥дприЇмством.

–озд≥л ≤≤≤ зв≥ту про ф≥нансов≥ результати заповнюють акц≥онерн≥ товариства, прост≥ акц≥њ або потенц≥йн≥ акц≥њ €ких в≥дкрито продаютьс€ та купуютьс€ на фондових б≥ржах, включаючи товариства, €к≥ перебувають у процес≥ випуску таких акц≥й.

‘орма зв≥ту про ф≥нансов≥ результати (скорочена є 2-м) приведена у додатках до даноњ роботи.

 

2.3. «в≥т про рух грошових кошт≥в

††††††††† Ђ«в≥т про рух грошових кошт≥вї (дал≥ форма є 3) Ї одн≥Їю з найскладн≥ших форм. ѕор€док заповненн€ його регламентуЇтьс€ ѕ(—)Ѕќ 4. —кладн≥сть ц≥Їњ форми зумовлена тим, що дл€ њњ заповненн€ потр≥бно детально проанал≥зувати €к показники даних бухгалтерського обл≥ку, так ≥ перш≥ дв≥ форми ф≥нансовоњ зв≥тност≥: балансу та зв≥ту про ф≥нансов≥ результати.  р≥м того, у б≥льшост≥ украњнських бухгалтер≥в немаЇ н≥ досв≥ду заповненн€ цього зв≥ту, н≥ додатковоњ ≥нформац≥њ, що по€снюЇ Ђхитрощ≥ї визначенн€ окремих показник≥в форми є 3. ј оск≥льки форму є 3 складають т≥льки один раз на р≥к, то нав≥ть в≥дновити у памТ€т≥ те, що в≥дображали у н≥й р≥к тому, буваЇ складно. ‘орму є 3 не подають п≥дприЇмства мал≥, €к≥ в свою чергу керуютьс€ положенн€м (стандартом) бухгалтерського обл≥ку 25, €кий не м≥стить зв≥ту про рух грошових кошт≥в.

‘орму є 3 сл≥д заповнювати п≥сл€ складанн€ балансу (форма є 1) ≥ зв≥ту про ф≥нансов≥ результати (форма є 2). ѕричому дл€ зручност≥ використанн€ даних, в≥дображених у баланс≥ п≥дприЇмства, доц≥льно провести певну п≥дготовчу роботу. ќск≥льки в процес≥ заповненн€ форми є 3 знадобл€тьс€ дан≥ про прир≥ст (убуток) актив≥в ≥ зобовТ€зань багатьох статей балансу п≥дприЇмства, цю ≥нформац≥ю можна п≥дготувати заздалег≥дь. ƒл€ њњ отриманн€ можна запропонувати додати до традиц≥йноњ форми балансу додаткову графу 5 €к в актив≥, так ≥ в пасив≥. ÷ю додаткову графу потр≥бно заповнити дл€ кожного р€дка балансу, що м≥стить числову ≥нформац≥ю. ѕоказник графи 5 дл€ кожного р€дка розраховують €к р≥зницю м≥ж показниками граф 4 ≥ 3 цього самого р≥дка. ѕот≥м ц≥ дан≥ буде використано п≥д час заповненн€ в≥дпов≥дних р€дк≥в форми є 3.

«г≥дно з ѕ(—)Ѕќ 4 метою складанн€ зв≥ту про рух грошових кошт≥в Ї наданн€ користувачам ф≥нансовоњ зв≥тност≥ повноњ ≥ достов≥рноњ ≥нформац≥њ про зм≥ни, що в≥дбулис€ у склад≥ грошових кошт≥в п≥дприЇмства та њх екв≥валентах.

ѕ≥д грошовими коштами п≥дприЇмства розум≥Їтьс€ гот≥вка, кошти на рахунках у банках ≥ депозити до запитанн€. ≈кв≥валенти грошових кошт≥в Ц це короткостроков≥ високол≥кв≥дн≥ ф≥нансов≥ ≥нвестиц≥њ, €к≥ в≥льно конвертуютьс€ у певн≥ суми кошт≥в ≥ характеризуютьс€ незначним ризиком зм≥ни њхньоњ вартост≥. як приклад екв≥валента грошових кошт≥в можна навести високол≥кв≥дн≥ ц≥нн≥ папери з дуже коротким терм≥ном погашенн€ (вексел≥, сертиф≥кати тощо).

” зв≥т≥ про рух грошових кошт≥в навод€тьс€ дан≥ про рух грошових кошт≥в прот€гом зв≥тного пер≥оду в результат≥ операц≥йноњ, ≥нвестиц≥йноњ та ф≥нансовоњ д≥€льност≥.

якщо рух грошових кошт≥в у результат≥ одн≥Їњ операц≥њ включаЇ суми, €к≥ належать до р≥зних вид≥в д≥€льност≥, то ц≥ суми сл≥д наводити окремо у склад≥ в≥дпов≥дних вид≥в д≥€льност≥.

ѕ≥дприЇмство розгорнуто наводить суми надходжень ≥ видатк≥в, що виникають в результат≥ операц≥йноњ, ≥нвестиц≥йноњ та ф≥нансовоњ д≥€льност≥.

Ќегрошов≥ операц≥њ (отриманн€ актив≥в шл€хом ф≥нансовоњ оренди, бартерн≥ операц≥њ, придбанн€ актив≥в шл€хом ем≥с≥њ акц≥й тощо) не включаютьс€ до зв≥ту про рух грошових кошт≥в.

” м≥жнародн≥й практиц≥ ≥снуЇ два основних методи складанн€ зв≥ту про рух грошових кошт≥в: пр€мий ≥ непр€мий.

ѕр€мий метод передбачаЇ посл≥довне в≥дображенн€ вс≥х наджоджень ≥ вибутт€ грошових кошт≥в, а також визначенн€ приросту або зменшенн€ грошових кошт≥в за зв≥тний пер≥од €к р≥зниц≥ м≥ж ними.

Ќепр€мий метод пол€гаЇ у визначенн≥ чистого руху грошових кошт≥в шл€хом посл≥довного коригуванн€ прибутку (збитку) зв≥тного пер≥оду на вплив негрошових операц≥й, зм≥н у склад≥ запас≥в, деб≥торськоњ та кредиторськоњ заборгованостей, доход≥в ≥ витрат, повТ€заних з ≥нвестиц≥йною та ф≥нансовою д≥€льн≥стю.

≤ хоча ц≥ методи не знайшли свого в≥дображенн€ у ѕ(—)Ѕќ 4, п≥д час заповненн€ форми є 3 передбачено використанн€ обох таких метод≥в:

Ј     пр€мого Ц дл€ наданн€ ≥нформац≥њ про рух грошових кошт≥в у результат≥ ≥нвестиц≥йноњ та ф≥нансовоњ д≥€льност≥;

Ј     непр€мого Ц дл€ наданн€ ≥нформац≥њ про рух грошових кошт≥в у результат≥ операц≥йноњ д≥€льност≥.

«аповнюючи поетапно форму є 3 п≥дприЇмство повинно отримати њњ п≥дсумковий показник Ц значенн€ р€дка 400 У„истий рух кошт≥в за зв≥тний пер≥одФ, хоча, по сут≥, його значенн€ в≥доме ще до складанн€ ц≥Їњ форми (€к р≥зниц€ показник≥в р€дк≥в 230 ≥ 240 активу балансу на к≥нець ≥ початок зв≥тного пер≥оду). ѕ≥д час заповненн€ форми є 3 сл≥д керуватис€ ѕ(—)Ѕќ 4, а також скористатис€ ћетодичними рекомендац≥€ми є 053.

‘орма є 3 складаЇтьс€ з трьох розд≥л≥в:

-     У–ух кошт≥в у результат≥ операц≥йноњ д≥€льност≥Ф;

-     У–ух кошт≥в у результат≥ ≥нвестиц≥йноњ д≥€льност≥Ф;

-     У–ух кошт≥в у результат≥ ф≥нансовоњ д≥€льност≥Ф.

ќперац≥йна д≥€льн≥сть - основна† д≥€льн≥сть п≥дприЇмства, а також ≥нш≥ види д≥€льност≥, €к≥ не Ї ≥нвестиц≥йною чи ф≥нансовою. ѕрикладом операц≥йноњ д≥€льност≥ може бути будь-€ке придбанн€ матер≥альних ц≥нностей, реал≥зац≥€ продукц≥њ (товар≥в, послуг), платеж≥ постачальникам тощо.

‘≥нансова д≥€льн≥сть Ц д≥€льн≥сть, €ка спричин€Ї зм≥ни розм≥ру ≥ складу власного ≥ позикового кап≥талу п≥дприЇмства. ѕрикладом такоњ д≥€льност≥ можуть бути операц≥њ з випуску акц≥й, отриманн€ ≥ погашенн€ позик, виплати див≥денд≥в тощо.

≤нвестиц≥йна д≥€льн≥сть Ц д≥€льн≥сть, повТ€зана з придбанн€м ≥ реал≥зац≥Їю необоротних актив≥в, ф≥нансових ≥нвестиц≥й, €к≥ не Ї складовою частиною екв≥валент≥в грошових кошт≥в. ѕрикладом ≥нвестиц≥йноњ д≥€льност≥ можуть бути операц≥њ з придбанн€ основних фонд≥в, наданн€ позик ≥ншим п≥дприЇмствам, ≥нвестиц≥њ у ц≥нн≥ папери.

¬одночас п≥д час заповненн€ кожного розд≥лу форми є 3 п≥дприЇмству сл≥д памТ€тати, що цей под≥л досить умовний ≥ повинен враховувати специф≥ку д≥€льност≥ п≥дприЇмства. јдже Ї, наприклад, спец≥ал≥зован≥ п≥дприЇмства, €к≥ займаютьс€ т≥льки ≥нвестиц≥йною д≥€льн≥стю, ≥ в≥дпов≥дно, дл€ них вона буде операц≥йною. якщо п≥дприЇмство займаЇтьс€ лише куп≥влею-продажем ц≥нних папер≥в, то дл€ нього так≥ операц≥њ Ї основним видом д≥€льност≥, отже, вони знайдуть своЇ в≥дображенн€ п≥д час заповненн€ першоњ частини ц≥Їњ форми. ѕродаж виробничим п≥дприЇмством частини акц≥й, €кими воно волод≥Ї, Ї складовою його ≥нвестиц≥йноњ д≥€льност≥, ≥ надходженн€ кошт≥в у результат≥ такоњ операц≥њ знайде своЇ в≥дображенн€ у другому розд≥л≥ зв≥ту. “обто под≥бна класиф≥кац≥€ ≥ндив≥дуальна дл€ кожного п≥дприЇмства, ≥ вона повинна знайти своЇ в≥дображенн€ в одному ≥з розд≥л≥в наказу про обл≥кову пол≥тику п≥дприЇмства.

–ух кошт≥в у результат≥ операц≥йноњ д≥€льност≥

ѕерший розд≥л форми є 3 включаЇ в себе р€дки з 010 до 170 ≥ починаЇтьс€ з в≥дображенн€ в ньому показника Уѕрибуток (збиток) в≥д звичайноњ д≥€льност≥ до оподаткуванн€Ф, €кий перенос€ть до ц≥Їњ форми з≥ зв≥ту про ф≥нансов≥ результати

«в≥т про рух грошових кошт≥в структурою под≥л€Їтьс€ на так≥ графи:

1)   назва статт≥;

2)   код р€дка;

3)   показники за зв≥тний пер≥од:

-     надходженн€;

-     видаток;

4)   показники за попередн≥й пер≥од:

-     надходженн€;

-     видаток.

” свою чергу, розд≥л 1 м≥стить так≥ п≥дрозд≥ли:

а) коригуванн€ на:

-     амортизац≥ю необоротних актив≥в;

-     зб≥льшенн€ (зменшенн€) забезпечень;

-     збиток (прибуток) в≥д нереал≥зованих курсових р≥зниць;

-     збиток (прибуток) в≥д неоперац≥йноњ д≥€льност≥;

-     витрати на оплату в≥дсоток;

-     п≥дсумковий р€док Уприбуток (збиток) в≥д операц≥йноњ д≥€льност≥ до зм≥ни в чистих оборотних активахФ.

б) зменшенн€ (зб≥льшенн€):

-     оборотних актив≥в;

-     витрат майбутн≥х пер≥од≥в.

в) зб≥льшенн€ (зменшенн€):

-     поточних зобовТ€зань;

-     доход≥в майбутн≥х пер≥од≥в;

-     пром≥жний п≥дсумковий р€док Угрошов≥ кошти в≥д операц≥йноњ д≥€льност≥Ф.

г) сплачен≥:

-     в≥дсотки;

-     податки на прибуток;

д) п≥дсумковий р€док Учистий рух кошт≥в до надзвичайних под≥йФ;

е) рух кошт≥в в≥д надзвичайних под≥й;

Ї) завершальний п≥дсумковий р€док Учистий рух кошт≥в в≥д операц≥йноњ д≥€льност≥Ф.

††††††††† –ух грошових кошт≥в у результат≥ операц≥йноњ д≥€льност≥ визначаЇтьс€ шл€хом коригуванн€ прибутку (збитку) в≥д звичайноњ д≥€льност≥ до оподаткуванн€ на суми:

-     зм≥н запас≥в, деб≥торськоњ та кредиторськоњ заборгованост≥, повТ€заноњ з операц≥йною д≥€льн≥стю, прот€гом зв≥тного пер≥оду;

-     наведен≥ в негрошових статт€х;

-     наведен≥ в статт€х, €к≥ повТ€зан≥ з рухом грошових кошт≥в у результат≥ ≥нвестиц≥йноњ та ф≥нансовоњ д≥€льност≥.

–ух кошт≥в у результат≥ ≥нвестиц≥йноњ д≥€льност≥

–ух грошових кошт≥в у результат≥ ≥нвестиц≥йноњ д≥€льност≥ визначаЇтьс€ на основ≥ анал≥зу зм≥н у статт€х розд≥лу балансу УЌеоборотн≥ активиФ та статт≥ Уѕоточн≥ ф≥нансов≥ ≥нвестиц≥њФ.

–озд≥л 2 форми є 3 включаЇ:

1)   реал≥зац≥€:

-     ф≥нансових ≥нвестиц≥й;

-     необоротних актив≥в;

-     майнових комплекс≥в;

2)   отриман≥:

-     в≥дсотки;

-     див≥денди;

-     ≥нш≥ надходженн€;

3)   придбанн€:

- ††ф≥нансових ≥нвестиц≥й;

-     необоротних актив≥в;

-     майнових комплекс≥в;

-     ≥нш≥ платеж≥;

4)   чистий рух кошт≥в до надзвичайних под≥й;

5)   рух кошт≥в в≥д надзвичайних под≥й;

6)   чистий рух кошт≥в в≥д ≥нвестиц≥йноњ д≥€льност≥.

«аповненн€ другого ≥ третього розд≥лу форми є 3 грунтуЇтьс€ на використанн≥ так званого пр€мого методу, €кий передбачаЇ посл≥довне в≥дображенн€ вс≥х надходжень ≥ вибутт€ кошт≥в, повТ€зане з ≥нвестиц≥йною або ф≥нансовоњ д≥€€ьн≥стю.

” р€дка 180-270 форми є 3 в≥дображають реальне надходженн€ ≥ вибутт€ кошт≥в (без урахуванн€ податку на додану варт≥сть), повТ€зане з реал≥зац≥Їю та придбанн€м ф≥нансових ≥нвестиц≥й, необоротних актив≥в, отриманн€ п≥дприЇмством див≥денд≥в тощо. ” цих р€дках не в≥дображають заборгованост≥ за передан≥, але не оплачен≥ активи.

ѕоказник р€дка 280 обчислюють арифметично. ƒл€ цього потр≥бно в≥д суми показник≥в р€дк≥в 180-230 графи 3 в≥дн€ти суму показник≥в 240-270 графи 4.

ƒл€ заповненн€ р€дка 300 сл≥д показник р€дка 280 зб≥льшити на показник графи 3 р€дка 290 (або зменшити) на показник графи 4 р€дка 290).

–ух кошт≥в у результат≥ ф≥нансовоњ д≥€льност≥

–ух грошових кошт≥в у результат≥ ф≥нансовоњ д≥€льност≥ визначаЇтьс€ на основ≥ зм≥н у статт€х балансу за розд≥лом У¬ласний кап≥талФ та статт€х, повТ€заних з ф≥нансовою д≥€льн≥стю, у розд≥лах балансу: У«абезпеченн€ наступних витрат ≥ платеж≥вФ, Уƒовгостроков≥ зобовТ€занн€Ф ≥ Уѕоточн≥ зобовТ€занн€Ф (короткостроков≥ кредити банк≥в, поточна заборгован≥сть за довгостроковими зобовТ€занн€ми, поточн≥ зобовТ€занн€ за розрахунками з учасниками).

«аповненн€ цього розд≥лу зд≥йснюють пр€мим методом у пор€дку, аналог≥чному до пор€дку заповненн€ розд≥лу ≤≤. “обто сл≥д в≥добразити безпосереднЇ надходженн€ ≥ вибутт€ кошт≥в у результат≥ ф≥нансовоњ д≥€льност≥. ѕ≥дсумковий показник цього розд≥лу (р€дка 390) визначають так.

–≥зницю сум показник≥в р€дк≥в 310-330 ≥ р€дк≥в 340-360 зб≥льшують на показник графи 3 р€дка 380 (≥/або зменшують на показник графи 4 р€дка 380). –€док 400 У„истий рух кошт≥в за зв≥тний пер≥одФ Ц фактично п≥дсумковий показник форми є 3, в≥домий ще до њњ заповненн€. ÷ей показник визначають шл€хом арифметичного додаванн€ сум п≥дсумкових показник≥в кожного з розд≥л≥в форми: р€дка 170, р€дка 300 ≥ р€дка 390.

–€док 410 У«алишок кошт≥в на початок рокуФ маЇ дов≥дковий характер, ≥ його визначають €к суму показник≥в р€дк≥в 230 ≥ 240 графи 3 балансу.

” р€дку 420 У¬плив зм≥н валютних курс≥ на залишок кошт≥вФ показують суму додатноњ або в≥дТЇмноњ курсовоњ р≥зниц≥ в≥д перерахунку залишку кошт≥в в ≥ноземн≥й валют≥ у результат≥ коливань валютного курсу прот€гом зв≥тного пер≥оду.

” р€дку 430 У«алишок кошт≥в на к≥нець рокуФ навод€ть р≥зницю м≥ж сумою грошових надходжень ≥ витрат, в≥дображених у р€дках 400-420. ћатематично це алгоритм матиме такий вигл€д: –€док 430 = р€док 410 + р€док 400 +/- р€док 420..

‘орма даного зв≥ту приведена у додатку.

2.4. «в≥т про власний кап≥тал

—кладанн€ зв≥ту про власний кап≥тал регламентуЇтьс€ положенн€м (стандартом) бухгалтерського обл≥ку 5 п≥д однойменною назвою, де визначаютьс€ зм≥ст ≥ форма зв≥ту та загальн≥ вимоги до розкритт€ його статтей. ќсобливост≥ складанн€ консол≥дованого зв≥ту про власний кап≥тал визначаютьс€ окремим положенн€м.

ћетою складанн€ зв≥ту про власний кап≥тал Ї розкритт€ ≥нформац≥њ про зм≥ни у склад≥ власного кап≥талу п≥дприЇмства прот€гом зв≥тного пер≥оду.

ƒл€ забезпеченн€ пор≥вн€льного анал≥зу ≥нформац≥њ п≥дприЇмства повинн≥ додавати до р≥чного зв≥ту зв≥т про власний кап≥тал за попередн≥й р≥к.

«в≥т про власний кап≥тал зд≥йснюЇ анал≥з ус≥х вид≥в кап≥талу п≥дприЇмства за зв≥тний пер≥од, а саме: статутний кап≥тал, пайовий кап≥тал, додатковий вкладений кап≥тал, ≥нший додатковий кап≥тал, резервний кап≥тал, нерозпод≥лений прибуток, неоплачений кап≥тал, вилучений кап≥тал.

«в≥т анал≥зуЇ дан≥ у розр≥з≥ наступних показник≥в:

1)   залишок на початок року;

2)   коригуванн€:

-     зм≥на обл≥ковоњ пол≥тики;

-     виправленн€ помилок;

-     ≥нш≥ зм≥ни;

3)   скоригований залишок на початок року;

4)   переоц≥нка актив≥в:

-     дооц≥нка основних засоб≥в;

-     уц≥нка основних засоб≥в;

-     дооц≥нка незавершеного виробництва;

-     уц≥нка незавершеного виробництва;

-     дооц≥нка незавершеного виробництва;;

-     уц≥нка незавершеного виробництва.

5)   чистий прибуток (збиток) за зв≥тний пер≥од;

6)   розпод≥л прибутку:

-     виплати власникам (див≥денди);

-     спр€муванн€ прибутку до статутного кап≥талу;

-     в≥драхуванн€ до резервного кап≥талу.

7)   внески учасник≥в:

-     внески до кап≥талу;

-     погашенн€ заборгованост≥ ≥з кап≥талу.

8)   вилученн€ кап≥талу:

-     викуп акц≥й (часток);

-     перепродаж викуплених акц≥й (часток);

-     анулюванн€ частки в кап≥тал≥;

-     вилученн€ частки в кап≥тал≥;

-     зменшенн€ ном≥нальноњ вартост≥ акц≥й.

9)   ≥нш≥ зм≥ни в кап≥тал≥:

-     списанн€ нев≥дшкодованих збитк≥в;

-     безкоштовно отриман≥ активи;

10)      разом зм≥н в кап≥тал≥;

11)      залишок на к≥нець року.

‘орма зв≥ту про власний кап≥тал приведена у додатку.

2.5. —кладанн€ прим≥ток до бухгалтерськоњ зв≥тност≥

††††††††† «г≥дно з пунктом 2 статт≥ 11Ф«агальн≥ вимоги до ф≥нансовоњ зв≥тност≥Ф «акону ”крањни Уѕро бухобл≥кФ, прим≥тки до ф≥нансовоњ зв≥тност≥ вход€ть до складу р≥чноњ ф≥нансовоњ зв≥тност≥ дл€ вс≥х п≥дприЇмств, кр≥м:

-     бюджетних установ;

-     представництв ≥ноземних субТЇкт≥в господарськоњ д≥€льност≥;

-     субТЇкт≥в малого п≥дприЇмництва, визнаними такими в≥дпов≥дно до чинного законодавства.

÷е означаЇ, що користувач≥ ф≥нансовоњ зв≥тност≥, а саме: акц≥онери, власники та кер≥вники п≥дприЇмств, а також державн≥ органи отримають розгорнут≥ (повн≥, зрозум≥л≥ ≥ доступн≥) дан≥, що стосуютьс€ д≥€льност≥ п≥дприЇмства, т≥льки один раз на р≥к ≥ не ран≥ше н≥ж через м≥с€ць п≥сл€ зак≥нченн€ року.

як форма зв≥тност≥ прим≥тки до ф≥нансових зв≥т≥в (приведен≥ у додатку), зг≥дно з ѕ(—)Ѕќ 1, €вл€ють собою:

1.   —укупн≥сть показник≥в та розТ€снень, що забезпечують детал≥зац≥ю й обгрунтован≥сть статей ф≥нансових зв≥т≥в, тобто ≥нформац≥ю, що м≥стить додатковий анал≥з зв≥тност≥, необх≥дноњ дл€ забезпеченн€ њњ зрозум≥лост≥. ѕри цьому йдетьс€ про оц≥нку та розкритт€ статей форм ф≥нансовоњ зв≥тност≥ форми 1 УЅалансФ, форми 2 У«в≥т про ф≥нансов≥ результатиФ, форми 3 У«в≥т про рух кошт≥вФ, форми 4 У«в≥т про власний кап≥талФ.

2.   ≤ншу ≥нформац≥ю, розкритт€ €коњ передбачено в≥дпов≥днимим положенн€ми (стандартами), тобто ≥нформац≥ю, €ка не наведена безпосередньо у ф≥нансових зв≥тах, але Ї обовТ€зковою зг≥дно з в≥дпов≥дними положенн€ми (стандартами). ѕри цьому йдетьс€ про спец≥альн≥ вимоги щодо висв≥тленн€ даних у прим≥тках до ф≥нансовоњ зв≥тност≥ або про додатков≥ вимоги та додатковий перел≥к показник≥в розкритт€ ≥нформац≥њ, що м≥ститьс€ у кожному конкретному положенн≥ (стандарт≥) бухгалтерського обл≥ку.

ѕрим≥тки до ф≥нансовоњ зв≥тност≥ повинн≥ розкривати додаткову ≥нформац≥ю про ф≥нансову д≥€льн≥сть п≥дприЇмства, оск≥льки саме за ними користувач ф≥нансовоњ зв≥тност≥, €кий не маЇ спец≥альноњ осв≥ти та п≥дготовки, зможе зробити висновок про ф≥нансово-господарську д≥€льн≥сть п≥дприЇмства.

ќц≥нка та розкритт€ ≥нформац≥њ про статт≥ ф≥нансовоњ зв≥тност≥ мають важливе значенн€ дл€ кожного користувача зв≥тност≥, оск≥льки лише завд€ки докладному розкриттю зм≥сту кожноњ статт≥ балансу уможливлюЇтьс€ увТ€зка показник≥в форм зв≥тност≥, перев≥рка правильност≥ складанн€ ф≥нансовоњ зв≥тност≥ та перев≥рка правильност≥ р≥шень, прийн€тих кер≥вництвом п≥дприЇмства. “≥льки завд€ки прим≥ткам кожний конкретний користувач† д≥стаЇ можлив≥сть роз≥братис€ у д≥льност≥ п≥дприЇмства, нав≥ть не маючи спец≥альноњ осв≥ти ≥ знань. —аме на€вн≥сть под≥бних прим≥ток Ї основним фактором, що визначаЇ прозор≥сть, доступн≥сть та зрозум≥л≥сть ф≥нансовоњ зв≥тност≥.

–озд≥л 3

ѕор€док складанн€ бухгалтерськоњ зв≥тност≥

на матер≥алах “ќ¬ Ђƒантеї

††††††††† ѕ≥дприЇмство, на приклад≥ €кого складена бухгалтерська (ф≥нансова) зв≥тн≥сть, належить до категор≥њ малих п≥дприЇмств, оск≥льки зг≥дно з «аконом ”крањни Ђѕро державну п≥дтримку малого п≥дприЇмництваї до субТЇкт≥в малого п≥дприЇмництва належать Уюридичн≥ особи Ц субТЇкти п≥дприЇмницькоњ д≥€льност≥ будь-€коњ орган≥зац≥йно-правовоњ форми та форми власност≥, в €ких середньообл≥кова чисельн≥сть працюючих за зв≥тний пер≥од (календарний р≥к) не перевищуЇ 50 ос≥б та обс€г р≥чного валового доходу не перевищуЇ 500.000 ЇвроФ.

–озгл€дуване п≥дприЇмство використовуЇ спрощену систему оподаткуванн€, обл≥ку та зв≥тност≥, оск≥льки вибрало спос≥б оподаткуванн€ доход≥в за Їдиним податком за ставкою 10 %. —прощена система оподаткуванн€, обл≥ку та зв≥тност≥ може провадитис€ п≥дприЇмствами, юридичними особами, в €ких Уза р≥к середньообл≥кова чисельн≥сть працюючих не перевищуЇ 50 ос≥б ≥ обс€г виручки в≥д реал≥зац≥њ продукц≥њ (товар≥в, роб≥т, послуг) за р≥к не перевищуЇ 1 млн.гривеньФ. —аме тому “ќ¬ УƒантеФ подаЇ ф≥нансову зв≥тн≥сть за скороченою формою, тобто подаЇ т≥льки ф≥нансовий зв≥т субТЇкта малого п≥дприЇмництва, €кий включаЇ форму є 1-м УЅалансФ та форму є 2-м У«в≥т про ф≥нансов≥ результатиФ. ј решту форм (форму є 3 У«в≥т про рух грошових кошт≥вФ, форму є 4 У«в≥т про власний кап≥талФ та форму є 4 Уѕрим≥тки до р≥чноњ ф≥нансовоњ зв≥тност≥Ф) п≥дприЇмство зг≥дно закону про бухобл≥к не зобовТ€зане подавати.

††††††††† –озгл€немо показники зв≥тност≥ “ќ¬ УƒантеФ.

††††††††† як видно з балансу та зв≥ту про ф≥нансов≥ результати, п≥дприЇмство не провадило д≥€льност≥ у попередньому зв≥тному пер≥од≥. ÷е повТ€зане з тим, що “ќ¬ УƒантеФ Ї новоствореним п≥дприЇмством, €ке зареЇстроване зг≥дно чинного законодавства в 2001 роц≥, тому ≥ не може мати €кихось показник≥в д≥€льност≥ попередн≥х зв≥тних пер≥од≥в. «в≥ти м≥ст€ть ≥нформац≥ю т≥льки про поточний пер≥од.

††††††††† –озгл€немо баланс.

††††††††† як видно з форми є 1-м , п≥дприЇмство волод≥Ї основними засобами, що по перв≥сн≥й вартост≥ складаЇ 59,1 тис.грн. (р€док 031). —ума зносу складаЇ††††††††††††† 2,4 тис.грн. (р€док 032). «алишкова варт≥сть обТЇкт≥в основних засоб≥в складаЇ 56,7 тис.грн. (р€док 030). ѕ≥дприЇмство застосовуЇ пр€мол≥н≥йний метод нарахуванн€ амортизац≥њ.

††††††††† Ќа п≥дприЇмств≥ на€вн≥ ≥нш≥ необоротн≥ активи на суму 0,1 тис.грн. (р€док 070).

††††††††† –азом необоротних актив≥в Ц 56,8 тис.грн. (р€док 080).

††††††††† ѕ≥дприЇмство власних виробничих запас≥в та готовоњ продукц≥њ станом на к≥нець зв≥тного року не маЇ.

††††††††† ƒеб≥торська заборгован≥сть за надан≥ послуги, роботи складаЇ 1,2 тис.грн. резер сумн≥вних борг≥в не створювавс€, тому ≥ чиста реал≥зац≥йна варт≥сть також складаЇ суму 1,2† тис.грн.(р€дки 160-162).

††††††††† ѕо розрахунках з бюджетом в≥дсутн€ €к деб≥торська (актив балансу), так ≥ кредиторська заборгован≥сть (пасив балансу).

††††††††† ƒо складу ≥ншоњ поточноњ деб≥торськоњ заборгованост≥ в≥днесена сума 10,0† тис.грн., що виникла €к попередн€ оплата за неотримане у зв≥тному пер≥од≥ обладнанн€.

††††††††† як видно з розд≥лу У√рошов≥ кошти та њх екв≥валентиФ у п≥дприЇмства на к≥нець зв≥тного року на€вн≥ кошти в нац≥ональн≥й валют≥ у сум≥ 0,8 тис.грн.

††††††††† –азом оборотних актив≥в Ц 12,0 тис. грн. (р€док 260).

††††††††† ѕ≥дприЇмство не зазнало витрат майбутн≥х пер≥од≥в (р€док 270).

††††††††† –озд≥л ≤ У¬ласний кап≥талФ пасиву балансу м≥стить ≥нформац≥ю про види кап≥тал≥в на п≥дприЇмств≥, а саме:

††††††††† - розм≥р статутного кап≥талу становить †††††††††† - 12,0 тис.грн. (р€док 300);

††††††††† - розм≥р додаткового кап≥талу складаЇ ††††††††††† - 36,2 тис.грн. (р€док 320);

††††††††† - створений резервний кап≥та놆†††††††††††††††††††††††† -††† 0,9 тис.грн. (р€док 340);

††††††††† - величина нерозпод≥леного прибутку складаЇ †††††††† - 16,9 тис.грн. (р€док 350);

–азом розм≥р власного кап≥талу становить††††† - 66,0† тис.грн. (р€док 380).

ѕ≥дприЇмство маЇ довгостроков≥ зобовТ€занн€ у сум≥ 0.9 тис.грн. (р€док 480), а також поточну заборгован≥сть за довгостроковими зобовТ€занн€ми у сум≥ 0.2 тис.грн. (р€док 510), що виникли по операц≥€х з ф≥нансовоњ оренди.

ѕоточн≥ зобовТ€занн€ складають:

1) за розрахунками з≥ страхуван툆††††††††††††††††† -††††††† 0,1 тис.грн. (р€док 570);

2) ≥нш≥ поточн≥ зобовТ€зан툆†††††††††††††††††† -††††††† 1,6 тис.грн. (р€док 610).

¬сього поточних зобовТ€зань Ц 1,9† тис.грн. (р€док 620).

—ума балансу становить 68,8 тис.грн.

–озгл€немо форму є 2-м У«в≥т про ф≥нансов≥ результатиФ.

«а зв≥тний пер≥од дох≥д (виручка) в≥д реал≥зац≥њ роб≥т, послуг склав 27,4 тис.грн. (р€док 010), з €ких не було вирахувань з доходу (р€док 020), оск≥льки п≥дприЇмство не Ї платником податку на додану варт≥сть та реал≥зовуЇ роботи, послуги, €к≥ не м≥ст€ть акцизу. ќтже, ≥ чистий дох≥д (виручка) в≥д реал≥зац≥њ роб≥т, послуг становитиме таку саму суму (р€док 030).

ѕ≥дприЇмство мало ≥нш≥ операц≥йн≥ доходи у розм≥р≥ 1,0† тис.грн., що утворилис€ за рахунок наданн€ власних актив≥в в операц≥йну оренду.

ќтже, сума чистих доход≥в (р€док 070) склала 28,4† тис.грн.

ƒл€ отриманн€ вказаного доходу п≥дприЇмство зазнало витрат на проведенн€ своЇњ д≥€льност≥, €к≥ склали 10,6 тис.грн. (р€док 180). ј саме:

- матер≥альн≥ затрат膆†††††††††††††††††††† -††††††† 0,8 тис.грн. (р€док 090);

- витрати на оплату прац≥ ††††††††††††† Ц †††††† 3,8 тис.грн. (р€док 100);

- в≥драхуванн€ на соц≥альн≥ заход膆†††††† -††††††† 0,1 тис.грн. (р€док 110);

- амортизац≥€ ††††††††††††††††††††††††††††††††† -††††††† 2,4 тис.грн. (р€док 120);

- ≥нш≥ операц≥йн≥ витрати †††††††††††††† -††††††† 3,5 тис.грн. (р€док 130);

††††††††† у тому числ≥ Їдиний податок -††††††† 2,7 тис.грн. (р€док 131).

ѕ≥дсумовуючи результати д≥€льност≥, можна вирахувати чистий прибуток в≥д проведенн€ господарськоњ д≥€льност≥, €кий складаЇ 17,8 тис.грн. (р€док 190 = р€док 070 Ц р€док 180).

¬исновок

††††††††† ќтже, €к бачимо, складанн€ бухгалтерськоњ (ф≥нансовоњ зв≥тност≥) п≥дприЇмств, орган≥зац≥й, установ (юридичних ос≥б) Ї справа кроп≥тка, творча,† потребуЇ спец≥альноњ п≥дготовки, на€вн≥сть спец≥альних вм≥нь та знань, змушуЇ бухгалтера бути пост≥йно у курс≥ ус≥х зм≥н у законодавств≥, адже не секрет, що чинне законодавство пост≥йно зазнаЇ зм≥н, виправлень, уточнень, що виникають при тлумаченн≥ норм чинного законодавства. —права бухгалтера Ц подавати завжди точну, своЇчасну та повну ≥нформац≥ю про стан справ на п≥дприЇмств≥ €к керуючим органам, так ≥ зовн≥шн≥м користувачам. Ѕухгалтер повинен сл≥дкувати за ус≥ма под≥€ми, що в≥дбуваютьс€ на п≥дприЇмств≥, оск≥льки усе це впливаЇ на в≥дображенн€, поданн€ та тлумаченн€ ≥нформац≥њ про ф≥нансово-господарський стан на п≥дприЇмств≥. ѕод≥бний статус бухгалтера вимагаЇ в≥д нього знанн€ та правильного розум≥нн€ норм чинних закон≥в, указ≥в, ≥нструкц≥й, пор€дк≥в, тлумачень, що можуть стосуватис€ д≥€льност≥ п≥дприЇмства.

††††††††† ƒана робота в≥дображаЇ лише частину завдань, покладених на бухгалтера. –озгл€нут≥ форми бухгалтерськоњ зв≥тност≥ п≥дсумовують д≥€льн≥сть ≥ роботу €к самого п≥дприЇмства, так ≥† роботи бухгалтера, oск≥льки пром≥жн≥ ≥ р≥чн≥ зв≥ти п≥двод€ть п≥дсумок щоденн≥й кроп≥тк≥й ≥ точн≥й робот≥ бухгалтер≥в та ≥нших спец≥ал≥ст≥в п≥дприЇмства.  ожен докладаЇ свою цеглину, а в к≥нц≥, €к результат, - будова (дл€ бухгалтера Ц р≥чний зв≥т).

††††††††† Ѕажаб ≥ ¬ам хорошого ¬ам Ђбуд≥вництваї.


—писок використаноњ л≥тератури:

1.   «акон ”крањни Ђѕро бухгалтерський обл≥к та ф≥нансову зв≥тн≥сть в ”крањн≥ї† в≥д 16.07.1999 р. є 996-XIV (≥з зм≥нами ≥ доповненн€ми, внесеними «аконами ”крањни в≥д 11.05.2000 р. є 1707-≤≤≤, в≥д 08.06.2000 р. є 1807-≤≤≤, в≥д 22.06.2000 р. є 1829-≤≤≤).

2.   ѕор€док поданн€ ф≥нансовоњ зв≥тност≥, затверджений постановою  аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни в≥д 28.02.2000 р. є 419.

3.   ѕерел≥к вид≥в д≥€льност≥, щодо €ких складаЇтьс€ ф≥нансова зв≥тн≥сть, затверджений наказом ћ≥н≥стерства ф≥нанс≥в ”крањни в≥д 24.02.2000 р. є 37.

4.   ѕоложенн€ (стандарт) бухгалтерського обл≥ку 1 Ђ«агальн≥ вимоги до ф≥нансовоњ зв≥тност≥ї, затверджено наказом ћ≥н≥стерства ф≥нанс≥в ”крањни в≥д 31 березн€ 1999 р. є 87, зареЇстровано в ћ≥н≥стерств≥ юстиц≥њ ”крањни 21 червн€ 1999 р. є 391/3684.

5.   ѕоложенн€ (стандарт) бухгалтерського обл≥ку 2 ЂЅалансї, затверджено наказом ћ≥н≥стерства ф≥нанс≥в ”крањни в≥д 31 березн€ 1999 р. є 87, зареЇстровано в ћ≥н≥стерств≥ юстиц≥њ ”крањни 21 червн€ 1999 р. є 391/3689.

6.   ѕоложенн€ (стандарт) бухгалтерського обл≥ку 3 Ђ«в≥т про ф≥нансов≥ результатиї, затверджено наказом ћ≥н≥стерства ф≥нанс≥в ”крањни в≥д 31 березн€ 1999 р. є 87, зареЇстровано в ћ≥н≥стерств≥ юстиц≥њ ”крањни 21 червн€ 1999 р. є 391/3690 (≥з зм≥нами ≥ доповненн€ми, внесеними наказами ћ≥н≥стерства ф≥нанс≥в ”крањни в≥д 24 лютого 2000 р. є 37, в≥д 14 червн€ 2000 р. є 131, в≥д 30 листопада 2000 р. є 304).

7.   ѕоложенн€ (стандарт) бухгалтерського обл≥ку 4 Ђ«в≥т про рух грошових кошт≥вї, затверджено наказом ћ≥н≥стерства ф≥нанс≥в ”крањни в≥д 31 березн€ 1999 р. є 87, зареЇстровано в ћ≥н≥стерств≥ юстиц≥њ ”крањни 21 червн€ 1999 р. є 391/3691 (≥з зм≥нами ≥ доповненн€ми, внесеними наказами ћ≥н≥стерства ф≥нанс≥в ”крањни в≥д 28 с≥чн€ 2000 р. є 15, в≥д 30 листопада 2000 р. є 304).

8.   ѕоложенн€ (стандарт) бухгалтерського обл≥ку 5 Ђ«в≥т про власний кап≥талї, затверджено наказом ћ≥н≥стерства ф≥нанс≥в ”крањни в≥д 31 березн€ 1999 р. є 87, зареЇстровано в ћ≥н≥стерств≥ юстиц≥њ ”крањни 21 червн€ 1999 р. є 391/3692 (≥з зм≥нами ≥ доповненн€ми, внесеними наказами ћ≥н≥стерства ф≥нанс≥в ”крањни в≥д 30 листопада 2000 р. є 304).

9.   ѕро прим≥тки до р≥чноњ ф≥нансовоњ зв≥тност≥, затверджено наказом ћ≥н≥стерства ф≥нанс≥в ”крањни в≥д 29 листопада 2000 р. є 302,† зареЇстровано в ћ≥н≥стерств≥ юстиц≥њ ”крањни 11 грудн€ 2000 р. є 904/5125.

10.       †ѕоложенн€ (стандарт) бухгалтерського обл≥ку 6 Ђ¬иправленн€ помилок ≥ зм≥ни у ф≥нансових зв≥тахї, затверджено наказом ћ≥н≥стерства ф≥нанс≥в ”крањни в≥д 28 травн€ 1999 р. є 137, зареЇстровано в ћ≥н≥стерств≥ юстиц≥њ ”крањни 21 червн€ 1999 р. є 391/3685.

11.       ѕоложенн€ (стандарт) бухгалтерського обл≥ку 14 Ђќрендаї, затверджено наказом ћ≥н≥стерства ф≥нанс≥в ”крањни в≥д 28 липн€ 2000 р. є 181, зареЇстровано в ћ≥н≥стерств≥ юстиц≥ 10 серпн€ 2000 р. є 487/4708 (≥з м≥нами ≥ доповненн€ми).

12.       ѕоложенн€ (стандарт) бухгалтерського обл≥ку 25 Ђ‘≥нансовий зв≥т субТЇкта малого п≥дприЇмництваї, затверджено наказом ћ≥н≥стерства ф≥нанс≥в ”крањни в≥д 25 лютого 2000 р. є 39, зареЇстровано в ћ≥н≥стерств≥ юстиц≥њ ”крањни 15 березн€ 2000 р. є 161/4382 (≥з зм≥нами ≥ доповненн€ми, внесеними наказами ћ≥н≥стерства ф≥нанс≥в ”крањни в≥д 30 листопада 2000 р. є 304, в≥д 24 лютого 2001 р. є 101).

13.       ћетодичн≥ рекомендац≥њ з перев≥рки пор≥вн€ннст≥ показник≥в форм р≥чноњ ф≥нансновоњ зв≥тност≥ п≥дприЇмства. ƒодаток до листа ћ≥н≥стерства ф≥нанс≥в ”крањни в≥д 09.01.2001 р. є 053-41.

14.       ѕоложенн€ про спрощену форму бухгалтерського обл≥ку субТЇкт≥в малого п≥дприЇмництва, затверджено наказом ћ≥н≥стерства ф≥нанс≥в ”крањни в≥д 30 вересн€ 1998 р. є 198, зареЇстровано в ћ≥н≥стерств≥ юстиц≥њ ”крањни 12 жовтн€ 1998 р. є 646/3086 (≥з зм≥нами ≥ доповненн€ми, внесеними наказами ћ≥н≥стерства ф≥нанс≥в ”крањни в≥д 25 лютого 2000 р. є 39, в≥д 7 грудн€ 2000 р. є 315).

15.       †Ќаказ ћ‘” в≥д 30.11.1999 р. є 291 Ђѕро затвердженн€ ѕлану рахунк≥в бухгалтерського обл≥ку та ≤нструкц≥њ про його застосуванн€ї, зареЇстрованого в ћ≥нюст≥ ”крањни 21.12.1999 р. є 892/4185.

16.       †ѕлан рахунк≥в бухгалтерського обл≥ку актив≥в, кап≥талу, зобовТ€зань ≥ господарських операц≥й п≥дприЇмств ≥ орган≥зац≥й, затверджений ћ‘” в≥д 30.11.1999 р. є 291.

17.       †≤нструкц≥€ про застосуванн€ ѕлану рахунк≥в бухгалтерського обл≥ку актив≥в, кап≥талу, зобовТ€зань ≥ господарських операц≥й п≥дприЇмств ≥ орган≥зац≥й, за тверджена ћ‘” в≥д 30.11.1999 р. є 291.

18.       †«акон ”крањни Уѕро оподаткуванн€ прибутку п≥дприЇмствФ в≥д 28.12.1994 р.є 334/94-¬– (у редакц≥њ «акону ”крањни в≥д 22.05.1997 р. є 283/97-¬–, ≥з зм≥нами та доповненн€ми

19.       †”каз ѕрезидента ”крањни Ђѕро спрощену систему оподаткуванн€, обл≥ку та зв≥тност≥ субТЇкт≥в малого п≥дприЇмництваФ в≥д 03 липн€ 1998 р. є 727/98 (≥з зм≥нами ≥ доповненн€ми).

20.       “еор≥€ бухгалтерського обл≥ку: Ќавч.пос≥б./ќ.≤.¬асюта-Ѕеркут, √.‘.Ўеп≥тко, Ќ.ќ.–омашевська; «а заг.ред.¬.Ѕ.«ахожа€. Ц  .: ћј”ѕ, 2001. Ц 176 с.

21.       ‘≥нансова зв≥тн≥сть: хто, що, куди? («≥нањда —ахацька). // Ѕухгалтер≥€: право, податки, консультац≥њ. є 52/1 (467) 24.12.2001., с.35-37.

22.       ‘≥нансова зв≥тн≥сть: в≥д статт≥ до статт≥ (–имма ЌазарбаЇва). // Ѕухгалтер≥€: право, податки, консультац≥њ. є 52/1 (467) 24.12.2001., с.37-44.

23.       †∆итт€ за планом: загальн≥ принципи бухобл≥ку в ”крањн≥ (≤ван ѕавлюк). //ƒебет- редит. Ц 2001. - є 27/2001. Ц с.18.

24.       ќсновоположн≥ принципи бухгалтерського обл≥ку (–имма √рачова). //Ѕухгалтер≥€: право, податки, консультац≥њ. Ц 2002. - є 7 (422). Ц с.55-58.

25.       ‘орма є 3: б≥г з перешкодами (ќлена Ѕондарева). // Ѕухгалтер≥€: право, податки, консультац≥њ. Ц 2001. - є 52/1 (467). Ц с.49-54.

26.       —кладанн€ прим≥ток до ф≥нансовоњ зв≥тност≥ (Ќад≥€ √орицька). //ƒебет- редит. Ц 2000. - є 9/2000. Ц с.11-25.


1.  

ћ≥жрег≥ональна јкадем≥€ управл≥нн€ персоналом «акарпатський ≥нститут ≥м.јвгустина ¬олошина ‘акультет б≥знесу та зовн≥шньо-економ≥чноњ д≥€льност≥  афедра економ≥ки та управл≥нн€ б≥знесом √абор  ристина ≤ван≥вна

 

 

 

¬нимание! ѕредставленный –еферат находитс€ в открытом доступе в сети »нтернет, и уже неоднократно сдавалс€, возможно, даже в твоем учебном заведении.
—оветуем не рисковать. ”знай, сколько стоит абсолютно уникальный –еферат по твоей теме:

ѕохожие работы:

—оставление б/у отчетности
—оставление калькул€ции сметной расценки на эксплуатацию атомобил€-самосвала грузоподъемностью 12 т и расчет тарифа на перевозку сыпучих материалов по трем ма€тниковым маршрутам
—осто€ние и пути совершенствовани€ учЄта затрат в плодоводстве в —’ѕ  Ђ очетовскийї ћичуринского района “амбовской области
—осто€ние и пути совершенствовани€ учета затрат продукции промышленных производств
—осто€ние и пути совершенствовани€ учета труда и его оплаты
—пециальные налоговые режимы. ”прощенна€ система налогообложени€
—пецифика бухгалтерского учета и аудита в компьютерной среде
јудит кассово-банковских операций и состо€ни€ расчетов
јудит и ревизи€ кассовых дисциплин и кассовых операци€ в –еспублике Ѕеларусь
√осударственный бюджет и его функции в обществе

—вои сданные студенческие работы

присылайте нам на e-mail

Client@Stud-Baza.ru