База знаний студента. Реферат, курсовая, контрольная, диплом на заказ

Дипломна робота

"Форми і методи здійснення екологічної

освіти молодших школярів на уроках курсу "Я і Україна"

Зміст

 

Вступ

1. Проблема екологічної освіти в педагогічній теорії та практиці початкової школи

1.1 Теоретичні основи здійснення екологічної освіти в початковій школі

1.2 Стан здійснення екологічної освіти на уроках курсу «Я і Україна» у практиці початкової школи

2. Дослідно-експериментальна робота здійснення екологічної освіти молодших школярів на уроках курсу «Я і Україна» у 2 класі

2.1 Аналіз навчальної програми з курсу «Я і Україна» (2 клас)

2.2 Вибір та оптимальне поєднання форм і методів екологічної

освіти на уроках курсу «Я і Україна» у 2 класі

2.3. Результати експериментальної роботи

Висновки

Список використаної літератури

Вступ

Одними із найважливіших проблем сучасності, які турбують людство, є екологічні. Це зумовлено тим, що в умовах сьогодення, коли невпинно погіршується екологічна ситуація в світі, підготовка людей освічених, здатних оптимізувати природне середовище стала без перебільшення велінням часу. Людство почало усвідомлювати, що від розв’язання екологічних проблем залежить подальше його існування.

У найважливіших міжнародних документах останнього десятиріччя, присвячених проблемам навколишнього середовища і гармонійного розвитку людства, велика увага приділяється екологічний культурі й свідомості, інформованості людей про екологічну ситуацію в світі, регіоні, у місці проживання, їх обізнаності з можливими шляхами вирішення різних екологічних проблем, з концептуальними підходами до збереження біосфери та цивілізації.

Виховання екологічної культури – тривалий шлях формування правильних способів взаємодії з природою. Учень має усвідомлювати загальні закономірності природи і суспільства, вважати природу своїм рідним домом, який потрібно берегти і про який треба піклуватися.

Майбутній стан природного середовища значною мірою залежить від успішного формування нового, свідомого, відповідального ставлення до природи, розвитку екологічної етики, заснованої на ідеї співпереживання, самооцінки всього живого.

Шлях до високої екологічної культури лежить через ефективну екологічну освіту. У зв’язку з цим важливого значення надається сьогодні вдосконаленню змісту, форм і методів екологічної освіти в школі, які спрямовані на формування у школярів системи екологічних знань, переконань, навичок, поглядів, моральних почуттів, що ґрунтуються на ставленні до природи як універсальної, унікальної цінності.

Сформоване у підростаючого покоління бережливе ставлення до всього живого, на думку вчених, вбереже природу від непоправної деградації, що її невпинно наближає господарська діяльність людей. Обов’язок берегти природу, її багатства є вимогою Конституції нашої держави. Щоб це стало нормою поведінки кожної людини, треба з дитинства виховувати почуття відповідальності за стан довкілля.

У системі навчання екологічної компетентності молодого покоління важливе місце займає початкова школа, у якій створюються надзвичайно сприятливі умови для екологічної освіти і виховання учнів завдяки природній допитливості дітей та щирому інтересу до пізнання навколишнього світу.

У працях О.Біди, Н. Ващенка, А. Захлєбного, Г. Ковальчук, Н. Пустовіт та інших показано, що шляхами реалізації екологічної освіти в початковій школі є екологізація змісту навчальних предметів, організація позакласної та позаурочної роботи екологічного спрямування.

Великі можливості щодо здійснення екологічного освіти і виховання закладені у змісті навчального курсу «Я і Україна». Його мета полягає у формуванні у молодшого школяра: потреби до пізнання світу і людини в ньому, спілкування з природою; уявлень і понять про цілісність світу, про природу та взаємозв’язки у ній, про людину як частину природи; ціннісного ставлення до природи, розуміння взаємодії і взаємовпливу людини і природи, навичок екологічно доцільної поведінки.

Від того, як вчитель початкової школи здійснює екологічну освіту молодших школярів на уроках з курсу «Я і Україна» залежить формування інтересу в учнів до пізнання природи, розвиток у них почуття відповідальності за стан довкілля, потреби з охорони і покращення навколишнього середовища.

Актуальність даної проблеми зумовила вибір теми дослідження – «Форми і методи здійснення екологічної освіти молодших школярів на уроках курсу» Я і Україна».

Об’єктом дослідження є екологічна освіта у початковій школі.

Предмет дослідження – форми і методи екологічної освіти молодших школярів на уроках курсу «Я і Україна» у 2 класі.

Мета дослідження полягає у виборі та оптимальному поєднанні форм і методів екологічної освіти молодших школярів на уроках курсу «Я і Україна» у 2 класі.

У процесі дослідження ми виходили з такої гіпотези: якщо вдало поєднати різні форми, методи та засоби навчання на уроках курсу «Я і Україна», то це сприятиме підвищенню якості екологічних знань молодших школярів.

Завдання дослідження:

1) вивчити стан розробки досліджуваної проблеми за літературними джерелами та в практиці роботи початкової школи;

2) схарактеризувати основні форми і методи екологічної освіти;

3) здійснити аналіз програми курсу «Я і Україна» для учнів 2 класу;

4) здійснити відбір форм, методів та засобів екологічної освіти до уроків з курсу «Я і Україна» та перевірити їх ефективність у педагогічному експерименті.

З метою реалізації поставлених завдань застосовувались такі методи дослідження:

1) теоретичний аналіз нормативних документів з питань екологічної освіти та виховання, методичної літератури, навчальних програм, підручників;

2) педагогічне спостереження за навчально-виховним процесом початкової школи, бесіди з учителями, учнями;

3) моделювання в процесі відбору змісту, форм, методів, засобів екологічної освіти до уроків з курсу «Я і Україна»;

4) педагогічний експеримент (констатувальний і формувальний);

5) математичний у процесі обробки експериментальних даних.

Дослідження виконувалось протягом 2007–2008 н.р. Його можна розділити на три етапи. На першому, констатуючому етапі дослідження, проводився теоретичний аналіз проблеми. Вивчалась психолого-педагогічна література з питань екологічної освіти і виховання школярів, проводилось спостереження за навчально-виховним процесом, формувалась робоча гіпотеза, розроблявся зміст, визначалися і добиралися форми і методи екологічної освіти до уроків з курсу «Я і Україна».

На другому етапі проводився педагогічний експеримент. Здійснювався аналіз та узагальнення експериментальних даних.

На третьому етапі оброблялися й узагальнювалися результати формуючого експерименту, здійснювалось оформлення роботи.

Практичне значення дослідження полягає у відборі та поєднанні форм, методів та засобів екологічної освіти молодших школярів та апробації їх в умовах початкової школи на уроках курсу «Я і Україна».

Експериментальна база дослідження. Дослідження проводилось на базі навчально-виховних комплексів с. Цеценівка та с. Людвиці Шумського району Тернопільської області. Участь в експерименті взяли 36 учнів других класів даних комплексів.

1. Проблема екологічної освіти в педагогічній теорії та практиці початкової школи

 

1.1 Теоретичні основи здійснення екологічної освіти в початковій школі

Аналіз педагогічної літератури [5; 8; 14; 17; 27 та ін.] показав, що проблема екологічної освіти в початковій школі є актуальною. Про це свідчить значна кількість публікацій, що стосуються:

– розробки системи безперервної екологічної освіти;

– оновлення змісту шкільних навчальних предметів початкової школи шляхом розкриття системи екологічних знань на міжпредметній основі;

– створення системи практичної діяльності учнів в галузі покращення навколишнього середовища;

– коректування взаємодії шкільної та позашкільної систем.

У Концепції екологічної освіти України екологічна освіта розглядається як цілісне культурологічне явище, яке включає процеси навчання, виховання і розвитку особистості, спрямовується на формування екологічної культури, цілісного екологічного знання й мислення [29, 4].

Мета екологічної освіти полягає у формуванні системи наукових знань, поглядів і переконань, спрямованих на виховання моральної відповідальності особистості за стан навколишнього середовища, усвідомлення необхідності постійного піклування у всіх видах діяльності [51, 602].

У педагогічній літературі термін «екологічна освіта» трактується як елемент загальної освіти, що пов’язаний з оволодінням учнями науковими основами взаємодії суспільства та природи.

Методисти О. Біда, Т. Байбара, К. Гончарова, Н. Пакулова та інші розглядають трактування поняття «екологічне освіта» у зв’язку із «екологічним вихованням», відмічаючи, що екологічна освіта і виховання – це педагогічний процес, спрямований на формування екологічної культури особистості

Зокрема, О. Біда зазначає, що поняттям «екологічне виховання і освіта» визначається єдина система заходів, направлена на формування тих якостей людини, які необхідні для гармонійних відносин суспільства та природи. [6, 304].

К. Гончарова, Г. Ковальчук, Л. Нарочна, вважають, що екологічне навчання і виховання – це психолого-педагогічний процес, спрямований на формування у людини знань наукових основ природокористування, необхідних переконань і практичних навичок, певної орієнтації і активної життєвої позиції в галузі охорони природи, раціонального використання і відтворення природних ресурсів [37, 38].

Г. Бачинський під екологічним вихованням розуміє «передачу від покоління до покоління певної сукупності норм і правил, що регламентують бережливе ставлення людей до природи в процесі життя і виробничої діяльності і цим самим охороняють природу від руйнування» [38, 50].

У педагогічних джерелах [21; 22; 23; 29; 30 та ін.] визначено завдання екологічної освіти, що стоять перед початковою школою:

– сформувати елементарні знання про природу та взаємозв’язки у ній, взаємодію і взаємовплив людини і природи, про норми і правила екологічно доцільної поведінки;

– забезпечити розуміння погіршення стану навколишнього середовища внаслідок нераціональної господарської діяльності та особистої причетності до екологічних проблем;

– розвивати ціннісне ставлення до природи як джерела задоволення естетичних, комунікативних, пізнавальних, рекреаційних та інших потреб особистості; – формування екологічної свідомості і мислення, морально-естетичного сприйняття природи;

– розвивати потребу у спілкуванні з природою;

– виховання у школярів відповідального ставлення до навколишнього середовища і здоров’я, формування готовності до його активної охорони

– формувати здоровий спосіб життя та навички екологічно доцільної поведінки.

Таким чином, під екологічною освітою розуміють неперервний процес навчання, виховання і розвитку особистості, спрямований на формування системи екологічних знань, ціннісних орієнтацій, поведінки і діяльності, які забезпечують відповідальне ставлення людини до навколишнього середовища.

Як зазначено в Концепції екологічної совіти України, в основу екологічної освіти покладено принципи: гуманізму, науковості, неперервності, наскрізності та систематичності [29]. Екологічна освіта передбачає формування в учнів розуміння необхідності побудови взаємовідносин людини з природою на базі принципів добра і краси, розуму й свідомості, патріотизму та універсалізму, наукових знань і дотримання екологічного права.

У педагогічних дослідженнях А. Захлєбного [21], В. Кучменко [31], І. Суравегіної [55], Л. Салєєвої [53] та інших визначено такі основні принципи екологічної освіти:

–     міждисциплінарний підхід у формуванні екологічної культури школярів. Він опирається на конкретний зміст кожної навчальної дисципліни.

–     систематичність і безперервність вивчення навчального екологічного матеріалу. Він забезпечує організаційні умови формування екологічної культури особистості між окремими ланками освіти: дошкільної, шкільної, позашкільної, професійно-технічної, вищої та післядипломної.

–     єдність інтелектуального і емоційно-вольового начал у діяльності учнів з вивчення і покращення навколишнього середовища. Цей принцип орієнтує на поєднання раціонального пізнання з художньо-образним, враховуючи безпосереднє спілкування з природою. Взаємозв’язок раціонального й емоційного у практичній діяльності динамічний й різноманітний, залежить від віку учнів. У дітей молодшого шкільного віку переважає емоційно-естетичне сприйняття середовища.

–     взаємозв’язок глобального, національного і краєзнавчого розкриття екологічних проблем у навчальному процесі. Цей принцип передбачає розгляд локальних, регіональних екологічних проблем у взаємозв’язку з глобальними.

У Концепції екологічної освіти України відзначено, що взаємозв’язок краєзнавства, національного і глобального мислення сприяє поглибленому розумінню екологічних проблем на різних рівнях [29, 8].

Принципи екологічної освіти реалізуються в практиці школи через засвоєння основних понять і наукових фактів про природу. На основі цих принципів визначається

–     вплив людини на природу відповідно до її законів;

–     розуміння багатогранної цінності природи як джерела матеріальних і духовних сил суспільства і кожної людини;

–     оволодіння прикладними і практичними вміннями вивчення і оцінки стану навколишнього середовища;

–     розвиток потреби спілкуватися з природою, свідомого дотримання норм поведінки в природі;

–     активізація діяльності з покращення навколишнього природного середовища.

На думку А. Захлєбного, І. Суравегіної та інших педагогів екологічна освіта школярів – не лише одне з найважливіших завдань сучасного суспільства, але й умова його подальшого виживання. «Тому важливе значення має зміст екологічної освіти, той науковий багаж, фундамент знань, який повинен ввійти в світогляд нового покоління, стати основою його діяльності» [22, 25].

Зміст екологічної освіти включає такі компоненти:

1) систему знань про взаємодію суспільства та природи;

2) систему норм і правил ставлення до природи;

3) вміння і навички з вивчення природи та її охорони;

4) емоційно-ціннісні екологічні орієнтири [51, 605].

Реалізується зміст екологічної освіти через міжпредметні зв’язки і ґрунтується на системі наукових ідей, що закладені у відповідних навчальних предметах: розвиток і цілісність природи; взаємозв’язок історії суспільства і природи; зміни природи у процесі антропогенної діяльності; вплив середовища на здоров’я людини; природа як фактор морально-етичного розвитку особистості; оптимізація взаємодії в системі «природа – суспільство – людина».

Оскільки характер екологічної освіти є міжпредметним, то необхідними умовами її реалізації є:

1) врахування вікових, індивідуально-психологічних та пізнавальних особливостей учнів;

2) організація безпосередньої діяльності учнів з питань охорони навколишнього середовища, своє місцевості під час навчально-пізнавальної і суспільно-корисної праці;

3) відбір оптимальних форм, методів та прийомів екологічного виховання;

4) виховання учнів особистим прикладом бережливого, чуйного, господарського ставлення до навколишнього середовища;

5) єдність дій всього педагогічного колективу школи в екологічному вихованні.

Основною метою шкільної екологічної освіти є формування екологічної культури особистості. В основі екологічної культури лежить відповідальне ставлення особистості до навколишнього середовища, усвідомлення закономірностей розвитку природи та суспільства, розуміння того, людина – частина природи. «Екологічна культура особистості передбачає наявність у людини певних знань, переконань, моральних установок, готовності до діяльності, які узгоджуються з вимогами бережливого ставлення до природи [51, 607]. У такому розумінні екологічна культура є показником свідомого, відповідального ставлення особистості до природи, яка характеризується:

– готовністю особистості до грамотної екологічної поведінки і діяльності у навколишньому середовищі, у відповідності з мораллю і нормами права в суспільстві;

– здатністю особистості здійснювати науково обґрунтовані екологічні дії і займати активну життєву позицію, виявляти нетерпимість до безвідповідального ставлення до природи.

Важливим завданням екологічної освіти є формування екологічної свідомості школярів, яка полягає в глибокому розумінні необхідності бережного ставлення до природи; в усвідомленні таких пріоритетних цінностей як чисті повітря, вода, продукти харчування, незруйновані природні ландшафти; у економному ставленні до природних ресурсів [29, с. 51].

Таким чином, мета екологічної освіти полягає у формуванні у школярів екологічної культури, тих якостей людини, які необхідні для гармонійних відносин суспільства і людини. Основні завдання екологічної освіти – це формування екологічної свідомості і мислення, морально-естетичного сприйняття природи; виховання в учнів відповідального ставлення до навколишнього середовища та здоров’я.

У початковій школі у процесі навчання учнів здійснюється екологічне виховання у напрямках: виховання любові до природи; виховання вміння поводитися в природному середовищі; встановлення екологічних взаємозв’язків у природі; виховання активної життєвої позиції стосовно навколишнього середовища [6, 304].

Вивчення педагогічних джерел [3; 6; 11; 17; 32 та ін.], аналіз змісту навчальних предметів початкової школи показав, що у змісті є інформація про життя природи, про взаємодію людини і суспільства з природою, про її ціннісні властивості, про ставлення людини до природи. Окрім того, що екологічні знання включаються у зміст різних навчальних дисциплін, пропонується вивчення окремого курсу «Основи екології» учнями початкової школи [5].

Навчальний курсу «Я і Україна» забезпечує природничо-наукову основу розуміння молодшими школярами необхідності охорони природи, оскільки в цьому курсі особлива увага приділяється формуванню конкретних знань про неживу і живу природу. Спілкуючись з природою, вивчаючи її об’єкти і явища, учні поступово пізнають світ, в якому живуть: відкривають дивовижну різноманітність рослинного і тваринного світу, усвідомлюють значення природи в житті людини, цінність її пізнання, в них виникають морально-естетичні почуття і переживання, які спонукають їх турбуватися про збереження і при множення природних багатств. У програмі курсу розглядається також питання охорони і зміцнення здоров’я людини, необхідною умовою досягнення яких є збереження і покращення природного середовища. У процесі вивчення природи молодші школярі засвоюють знання про взаємозв’язок і взаємовплив живої і неживої природи, природи і виробничої діяльності людини.

Як стверджують педагоги, на основі змісту всіх навчальних предметів початкової школи формуються основні ідеї і поняття екологічної освіти. Так, на основі нагромадження фактичних знань з різних предметів, учні підводяться до ідеї, що природа – середовище і необхідна умова життя людини: в природі людина відпочиває, насолоджується красою природних об’єктів і явищ, займається спортом і працює; від природи людина отримує повітря, воду, сировину для виготовлення продуктів харчування, одягу, побудови житла [53].

Другою ідеєю, що розкривається перед школярами, є: праця людини – умова використання і охорони природних багатств рідного краю. Виховання працелюбності учнів, відповідального ставлення до примноження природних багатств може проявитися в наступних справах школярів початкової школи: дотримання правил поведінки в природі, вивчення і оцінка стану природного середовища, участь в озелененні школи, догляд за рослинами і тваринами.

Важлива ідея, яка закладена в змісті екологічної освіти початкової школи, – ідея цілісності природи. Знання про взаємозв’язки в природі важливі як для формування правильного світорозуміння, так і для виховання відповідального ставлення до збереження об’єктів природи, між якими існують взаємозв’язки. Розкриття харчових зв’язків у природі, пристосованості живих організмів до середовища існування, до сезонних змін у природі, впливу людини на життя рослин і тварин пронизує зміст усіх розділів природознавства і є спонукальним засобом до того, щоб молодші школярі усвідомили необхідність врахування і збереження природних взаємозв’язків під час організації любої діяльності в природі.

Дуже важлива для реалізації патріотичного аспекту екологічного виховання ідея: оберігати природу – означає оберігати Батьківщину. Для кожної людини почуття Батьківщини пов’язано з рідною природою. Тому почуття відповідальності за свою країну ототожнюються з почуттям відповідальності за її природу.

Важливими поняттями, які розкриваються в курсі «Я і Україна» є природа, жива природа, нежива природа. Розглядається поняття людини як невід’ємної складової природи, яка своєю діяльністю впливає на природу і вплив її може бути як позитивним, так і негативним. Школярі підводяться до думки, що для нормального існування людини необхідні сприятливі природні умови, які потрібно зберігати і примножувати. Педагоги стверджують, що в повній мірі учні не усвідомлюють цю ідею. Проте деякі елементи знань про взаємозв’язок людини з навколишнім середовищем вони отримують.

Велике пізнавальне і виховне значення у формуванні бережливого ставлення молодших школярів до природного середовища має розкриття терміна «охорона природи» як діяльності, спрямованої на збереження і примноження природних багатств.

Зміст моральних норм і правил поведінки людини в природному середовищі розкривається перед дітьми поступово. На доступних, наочних прикладах школярі вчаться розуміти, що можна, а що не можна робити в природі, щоб не викликати негативних наслідків. Учні повинні засвоїти, що в природі не можна голосно розмовляти, рвати квіти, ламати гілки дерев і кущів, руйнувати пташині гнізда, мурашники, забруднювати навколишнє середовище, підбирати малят звірів і пташенят.

Необхідним елементом формування бережливого ставлення до природи є ціннісний аспект, який розкриває багатогранну роль природи в житті людини і є важливим мотивом охорони природи.

Таким чином, на підставі аналізу літератури визначено мету, завдання, принципи екологічної освіти і виховання в початковій школі, з’ясовано, що в умовах початкової школи реалізація екологічної освіти відбувається екологізацією навчальних дисциплін шляхом включення в їхній зміст відповідних знань.

 

1.2 Стан здійснення екологічної освіти на уроках курсу «Я і Україна» у практиці початкової школи

Для з’ясування стану реалізації екологічної освіти на уроках курсу «Я і Україна» у шкільній практиці проводився констатуючий експеримент. Він передбачав вивчення досвіду вчителів з здійснення екологічної освіти молодших школярів.

Констатуючим експериментом було охоплено 8 вчителів навчально-виховних комплексів с. Цеценівка та с. Людвиці Шумського району Тернопільської області. Основними методами дослідження були бесіди з учителями, спостереження за навчально-виховним процесом.

У процесі бесіди з педагогами ми намагались отримати відповіді на такі запитання:

1. У чому полягає значущість курсу «Я і Україна» в здійсненні екологічної освіти?

2. Які форми екологічної освіти реалізують у процесі вивчення курсу «Я і Україна»?

3. Які методи і засоби навчання використовують на уроках курсу «Я і Україна» з метою формування екологічних знань?

4. Які умови ефективного здійснення екологічної освіти у процесі вивчення курсу «Я і Україна»?

Аналіз відповідей учителів показав, що педагоги розуміють значущість курсу «Я і Україна» в здійснення екологічної освіти. Учителі зазначили, що на уроках курсу в учнів формуються елементарні екологічні знання, позитивне ставлення до природи, розуміння того, що людина є частиною природи і природу треба оберігати

На думку вчителів, екологічну освіту слід здійснювати не лише на уроках, а й в позаурочній і позакласній діяльності учнів. Проте вони не проводять ні масової, ні групової позакласної роботи екологічного змісту з курсу «Я і Україна». Таку ситуацію вони пояснили тим, що учні втомлюються під час уроків, і після уроків організовувати з ними позакласні заняття дуже важко. Класоводи зазначили, що відчувають труднощі в організації і проведенні різноманітних позакласних заходів з екологічного виховання. Ці труднощі пов’язані з добором необхідної методичної літератури, відсутністю вільного часу.

Щодо індивідуальної позакласної роботи екологічного змісту, педагоги відмітили, що рекомендують дітям, які цікавляться природою, відповідну літературу, дають їм завдання для індивідуальних спостережень. Усі учителі зазначили, що іноді організовують роботу з учнями в кутку живої природи. Проте спеціально її не планують. Усі вчителі вказали, що організовують цільові прогулянки з молодшими школярами.

Серед методів навчання, які вчителі використовують з метою формування екологічних знань і умінь в учнів педагоги назвали бесіди екологічного змісту, різноманітні пізнавальні завдання, дидактичні ігри екологічного змісту. Аналіз відвіданих 6 уроків показав, що на уроках вчителі використовують також загадки, прислів’я, народні прикмети з метою формування в учнів екологічних знань.

На думку вчителів, ефективними умовами здійснення екологічної освіти є оптимальний добір змісту, методів і засобів навчання, спрямованих на формування екологічної культури молодших школярів, органічне поєднання урочної, позакласної і позашкільної роботи.

2. Дослідно-експериментальна робота здійснення екологічної освіти молодших школярів на уроках курсу «Я і Україна» у 2 класі

 

2.1 Аналіз навчальної програми з курсу «Я і Україна» (2 клас)

Щоб з'ясувати, які екологічні знання передбачено у змісті навчального курсу «Я і Україна», ми приступили до аналізу програми курсу для 2 класу.

Мета курсу «Я і Україна» – сприяти формуванню в учнів потреби до пізнання світу і людини в ньому як біологічної та соціальної істоти; засвоєнню духовних цінностей у різноманітних сферах; створенню теоретичної бази для інтелектуального розвитку молодших школярів [44].

Даний курс реалізує зміст галузі Державного стандарту початкової загальної освіти «Людина і світ» і включає дві складові: суспільствознавчу і природознавчу. Природознавчий і суспільствознавчий зміст у 2 класі інтегровано у такі теми» Про тебе самого», «Родина, рід, рідня», «Людина серед людей», «Природа навколо нас»,» Твій рідний край»,» Твоя країна – Україна».

Природознавча складова програми 2 класу ознайомлює учнів з різноманітністю природи, господарською діяльністю населення, охороною і збереженням природи рідного краю, з системою цінностей у ставленні до природи, до людей, до самого себе; спрямовує практичну діяльність учнів, пов’язану з охороною та збереженням природних багатств.

Аналіз програми показав, що екологічні знання включені до кожної теми розділу. У зміст навчального матеріалу включені питання: «Охорона тварин», «Охорона рослин», «Рослини з Червоної книги України», «Тварини з Червоної книги України», «Ланцюги живлення», «Сезонні зміни в неживій природі, їх причини», «Сезонні зміни в житті рослин, тварин, господарській діяльності людини. Чим вони зумовлені»,» Охорона природи – неодмінна умова її збереження».

У програмі зазначається, що учні повинні:

– мати уявлення про значення Сонця для природи, взаємозв’язки в живій і неживій природі, зміни упродовж року; роль рослин і тварин в житті людини; необхідність охорони рослин і тварин; норми етичного, естетичного, морального ставлення до об’єктів природи;

– наводити приклади 3–4 назв рослин і тварин із Червоної книги України;

– обгрунтовувати власну відповідальність за збереження природи;

– встановлювати залежність життя і розвитку рослин, тварин, людини від факторів неживої природи, найпростіші зв’язки в природі (між неживою і живою природою, самою живою природою);

– прагнути брати участь у природоохоронній діяльності [44, 258–259].

Екологічні знання у 2 класі засвоюються школярами у формі конкретних фактів, уявлень.

Основною формою організації процесу навчання курсу «Я і Україна» є уроки, які тісно пов’язані з позаурочними і позакласними заняттями. Серед уроків виділяються такі типи: вступний, комбінований, узагальнюючий, предметний, екскурсія (вступна, поточна, узагальнююча).

У процесі вивчення курсу «Я і Україна» з метою формування екологічної культури молодших школярів використовуються практичні методи навчання (дослід, спостереження, практична робота), словесні (бесіда, розповідь, пояснення) й наочні (використання натуральних, образотворчих та ін. засобів), які поєднуються.

Учбова діяльність учнів на уроках, позаурочних і позакласних заняттях, організована різними методами з використанням різних засобів наочності може бути: фронтальною, виконуватися групами або парами у поєднанні з індивідуальною навчально-пізнавальною діяльністю.

Аналіз програми дав змогу визначити цілі уроків з теми «Природа навколо нас» курсу «Я і Україна» (таблиця 2.1.).

Таблиця 2. 1. Результати аналізу програми курсу «Я і Україна» (2 клас).

№ н/п	Назва теми уроку	Цілі уроку
1.	Природа навколо нас.	Узагальнити, розширити знання учнів про різноманітність природи; формувати уявлення «жива» і «нежива» природа; розкрити взаємозв’язки між ними. Виховати бережливе ставлення до природи.
2.	Сонце.	Збагатити знання про Сонце як небесну зірку. Ознайомити із значенням сонячного тепла і світла. Пробуджувати інтерес до навколишнього світу. Виховувати почуття любові і бережливого ставлення до живого, доброту і людяність, екологічну культуру школярів.
3.	У царстві рослин.	Ознайомити учнів із розмаїттям рослин. Формувати уявлення «дерева», «кущі», «трав’янисті рослини». Виховувати спостережливість, любов до природи, бажання охороняти і примножувати її красу, формувати навички екологічно грамотної поведінки в царстві рослин.
4.	У царстві тварин.	Ознайомити учнів із розмаїтим світом тварин. Формувати уявлення «комахи», «птахи», «звірі». Розвивати логічне мислення через завдання на порівняння, доведення, вилучення зайвого, встановлення взаємозв’язків між рослинами і тваринами. Виховувати любов до природи, дбайливе ставлення до тварин, формувати екологічну культуру.
5.	Осінь. Рослини восени. Охорона здоров’я восени.	Розширити знання учнів про характерні ознаки осені у живій і неживій природі. Вчити спостерігати. Виховувати навички екологічної культури школярів, дбайливе ставлення до рослин, до свого здоров’я.
6.	Як тварини готуються до зими. Як люди готуються до зими.	Встановити причинно-наслідкові зв’язки між змінами в неживій природі, життя рослин, тварин і трудовій діяльності людей. Формувати уявлення про перелітних і зимуючих птахів. Виховувати дбайливе ставлення до тварин. Розробити проекти «Кожну крихту збережемо». Формувати екологічне мислення.
7.	Зима. Рослини взимку. Охорона здоров’я зимової пори	Вивчити зміни, що сталися в природі. Розкрити значення загартування організму для охорони здоров’я. виховувати дбайливе і уважне ставлення до природи.
8.	Як зимують птахи і звірі. Турбота людей про птахів, звірів узимку.	Вчити встановлювати взаємозв’язки між змінами в неживій природі, життя рослин та життя тварин. Продовжувати формувати вміння порівнювати тварин. Виховувати бажання допомогти птахам узимку.
9.	Весна. Рослини навесні. Охорона здоров’я навесні.	Колективно виявити зміни, що сталися навесні в неживій природі, у процесі людей. З’ясувати причини цих змін. Ознайомити з ранньоквітучими рослинами, які потребують охорони. Розкрити значення перебування на свіжому повітрі.
10.	Тварини навесні. Зустріч птахів.	Розширити знання дітей про життя тварин навесні, допомогти усвідомити користь птахів. З’ясувати правила поведінки в природі. Сприяти розвиткові спостережливості. Виховувати бажання берегти птахів, тварин.
11.	Літо. Спостереження за природою влітку.	Вчити учнів робити висновки спостережень за живою та неживою природою. Розвивати спостережливість. Виховувати екологічну культуру і формувати екологічне мислення.
12.	Ми і природа.	Розширити знання учнів про значення природи для життя людини. Обговорити правила поведінки в природі. Виховувати в учнів любов до природи, бажання захищати її, примножувати.

Вивчення змісту підручника з курсу «Я і Україна» [4] показало, що кожний розділ навчального предмета сприяє формуванню і розвитку відповідального ставлення до природи.

Таким чином, на основі аналізу програми курсу «Я і Україна» нами визначено екологічні знання, які формуються в даному курсі.

 

2.2 Вибір та оптимальне поєднання форм і методів екологічної освіти на уроках курсу «Я і Україна» у 2 класі

Формуючи елементарні екологічні знання та уміння школярів, ми намагалися відібрати та оптимально поєднати різні форми, методи, засоби навчання так, щоб після закінчення нашого експерименту досягти хороших результатів.

У молодших школярів ставлення до навколишньої діяльності формується у сфері почуттів. У процесі суттєвого сприймання об’єктів природи відбувається «переживання» знань, їх інтеріоризація та усвідомлення. Дитина схильна любити, захищати, пізнавати, насамперед, те, що їй подобається, те, що вона сприймає як красиве. Розвиток естетичних почуттів, розуміння краси природи, її унікальності та неповторності активізує мислення, образну пам’ять, спостережливість та творчу уяву дитини. Естетичні почуття породжують емоційний відгук, співчуття до природних об’єктів, сприяють формування гуманного ставлення до світу природи, до самого себе та інших людей.

Як свідчить аналіз педагогічної літератури, вибір методів і оптимальне їх поєднання у структурі уроку є одним із найважливіших завдань у роботі вчителя початкових класів [3, 218].

Сучасна дидактика орієнтує вчителів не на універсалізацію тих чи інших методів, а на розуміння їх сильних і слабких сторін, пошуки оптимального поєднання переваг кожного з них [52, 240].

У кожній темі навчального матеріалу курсу «Я і Україна» чітко визначається зміст уявлення про предмет або явище, яке формується у дітей. За змістом уявлення визначається освітня ціль і результат навчання на уроці.

Ми виходили з того, що при підготовці до уроку необхідно визначити, який із методів, відповідно до мети уроку, є основним, грає домінуючу роль, а який допоміжну.

Як зазначають методисти О. Біда, Т. Байбара, Н. Кисельов, Н. Нарочна та ін. тільки після глибокого аналізу змісту навчального матеріалу можна дійти висновку, який матеріал доцільно опрацьовувати із застосуванням методів проблемного навчання, а який – поясненням учителя; які знання засвоюються переважно через безпосереднє слухання та спостереження, а які – за підручником, у процесі самостійного вправляння учнів.

Обираючи методи навчання учитель вимушений потурбуватися і про забезпечення уроку належними наочними посібниками, особливо якщо матеріал такий, що урок найзручніше проводити практичними чи наочними методами

Вибір і оптимальне поєднання методів і засобів навчання залежить від ряду умов, як стверджує О. Біда:

-      змісту і мети навчання;

-      рівня знань, умінь і навичок учнів;

-      матеріально-технічної бази вивчення курсу «Я і Україна»

-      вікових особливостей школярів [6].

У педагогічній літературі [21; 22; 30 та ін.] виділяють такі етапи формування екологічних знань у молодших школярів.

На першому етапі у школярів формуються мотиви необхідності і бажання, прагнення і інтересу до пізнання об’єктів та явищ живої природи і людини як природної істоти. На другому етапі формуються уявлення про природу, взаємозв’язки в природі. На третьому етапі досягається усвідомлення школярами необхідності охорони природи. Четвертий етап – практичний – є важливим у формуванні відповідального ставлення до природи. На цьому етапі забезпечується реальний вклад школяра в справу охорони природи, оволодіння нормами і правилами поведінки в природному середовищі.

Формуючи екологічну культуру молодших школярів, виховуючи у них гуманне ставлення до природи, ми дотримувались таких умов:

Ø   створення в учнів позитивно-емоційної спрямованості на об’єкт природи за допомогою виразного демонстрування педагогом відповідного особистого ставлення до нього;

Ø   активізація сенсорної сфери учнів, тобто включення якомога більшої кількості аналізаторів у процес сприймання природного явища (уважно роздивитися, доторкнутися, погладити, понюхати тощо);

Ø  вправляння учнів у доборі словесних позначень якостей та властивостей об’єкта природи, які підкреслюють його сутність та естетичну значущість (епітети, метафори, порівняння тощо);

Ø   створення умов для активізації в пам’яті учнів образу об’єкта природи, який сприймався раніше (унаочнення, оповідання, бесіда тощо);

Ø   моделювання ситуацій ототожнення себе з об’єктом живої природи (ігрові вправи, ігри драматизації);

Ø   вправляння у гуманних діях та вчинках щодо об’єктів природи.

Особливу увагу у формуванні екологічних знань і умінь молодших школярів ми приділяли вихованню гуманного ставлення до природи.

Ми вважали, що приклад учителя у ставленні до природи є важливим у розв’язанні даного питання. Інтерес педагога, його щире емоційне захоплення красою природи, дбайливе ставлення до її об’єктів неодмінно передаються вихованцям.

Враховуючи те, що значна частина молодших школярів не усвідомлює негуманну сутність протиприродних дій, не оцінює їх як недобрі, неестетичні, бездушні, важливим аспектом змісту виховання дбайливого ставлення до природи, на нашу думку, є цілеспрямоване оцінювання вчителем фактів безглуздого руйнування об’єктів природи, порушення їх краси, гармонії. Це оцінювання має спиратися на емоційно-образні характеристики негативних явищ, а також співвідноситися з естетичними поняттями, потворного, жахливого, навіть драматичного, трагічного для людини.

Розглядаючи живі істоти на уроці (рослини, тварини), ми підкреслювати, що їх не можна знищувати, наносити їм шкоди. У позаурочний час, на прогулянці, у куточку живої природи, ми демонстрували нашу турботу до живих організмів. Такий підхід давав нам змогу через оцінювання драматичності фактів знищення чи понівечення живої природи, через особисте позитивно-емоційне ставлення, а також через приклад дієвої турботи про збереження цілісності природи розвивати гуманні почуття у дітей.

Враховуючи вищезазначене, на уроках курсу у процесі формування екологічних знань і умінь учнів ми використовували і поєднували різні форми, методи, засоби навчання, враховуючи такі критерії: відповідність змісту навчального матеріалу, врахування етапів формування екологічних знань, їх спрямованість на розв’язання таких завдань:

Ø   формування спостережливості та здатності до концентрації уваги під час сприймання об’єктів і явищ природи;

Ø   сприяння розвитку судження, тобто вміння висловити думку щодо суттєвих та естетичних властивостей природних об’єктів;

Ø   виховання естетичних почуттів, співчутливого ставлення до об’єктів живої природи;

Ø   сприяння розвитку допитливості та творчої уяви.

На уроках курсу «Я і Україна» ми проводили бесіди екологічного змісту. Основним структурним елементом будь-якої бесіди є запитання вчителя. У процесі бесіди, спираючись на знання та практичний досвід учнів, за допомогою запитань ми підводили їх до розуміння нового або уточнення, поглиблення, розширення відомого. Бесіду проводили на різних етапах уроку з метою актуалізації опорних знань, формування уявлення, закріплення знань. Досить часто бесіду поєднували із розповіддю.

Урок: Природа навколо нас

Підсумок фенологічних спостережень

Бесіда

—Діти, яка зараз пора року?

—Чому ви думаєте, що осінь?

—За якими ознаками ви дізналися, що саме така пора року?

—Скажіть, який стан неба.

—На вулиці тепло чи холодно?

—Чи були опади?

—Чи є вітер?

—А тепер проведемо підсумок спостережень за тиждень. (Запис у зошиті).

Вивчення нового матеріалу.

Розповідь з елементами бесіди

– Де б ми не були, чим би не займалися, над нами завжди світить сонце, ми дихаємо повітрям, п'ємо воду, нас оточують люди, рослини, тварини. А все це можна назвати одним словом – природа. Природою не можна називати те, що створено руками людини.

–   Діти, подумайте, що зроблено руками людини у нашому класі?
 – Чи належать ці предмети до природи?

Природу поділяють на живу і неживу. Нежива природа Сонце, Місяць, зорі, каміння, повітря, вода.

–       А кого ми віднесемо до живої природи?

Правильно. До живої ми відносимо людей, тварин і рослин.

–       Як ви думаєте, чому вони належать до живої природи? Усе живе народжується, живиться, дихає, росте і вмирає. Предмети неживої природи цих ознак не мають. Жива і нежива природа взаємопов'язані між собою.

Давайте уявимо на мить, що сонечка не стало, воно згасло. Що настане тоді? Чи зможуть жити рослини, тварини і люди без світла і тепла?

Отже, без світла, тепла, води і повітря не може існувати жива природа. Жива природа впливає на неживу. Рослини очищають повітря, збагачують Грунт. А ми – люди – повинні любити й оберігати природу.

—А як ви оберігаєте природу?

Урок: У царстві тварин

Вивчення нового матеріалу

Розповідь з елементами бесіди.

Тварин потрібно берегти. У природі всі тварини потрібні. Кожна займає своє місце і має певне значення. Щоб зберігся світ, у якому ми живемо потрібно зберегти всю різноманітність тварин і рослин.

Люди вважають тварин частиною свого життя, своєї долі. Тварини, як і люди, живуть, страждають, люблять. Багатьох тварин люди вважають своїми оберегами.

– Які тварини є символами України?

Лелека

Гніздо лелеки – окраса української оселі. У народі кажуть: «Лелека селиться біля добрих людей», «Якщо на хаті звів гніздо лелека, то в родині має бути лад». Тому люди з особливою шаною ставляться до цих птахів. Лелечина вірність є символом любові до рідної землі. З лелекою пов'язують народження дитини: «Лелека дитину приніс». Якщо хтось зруйнує гніздо – накличе лиха: «Зруйнуєш гніздо лелеки – згорить хата»

Зозуля

Зозуля – символ жіночий, материнський. Вбити зозулю вважається великим злочином. Зозуля – добрий вісник. Якщо кує зранку – роздає щасливу долю, а коли співає на могилі, то втішає…».

Прошу вас тільки не забувати:

кожна тварина варта любові,

кожного дня і кожну хвилинку

оберігайте всяку звіринку,

тільки добра їм потрібно бажати

і намагатись не ображати.

– Як людина впливає на природу?

Послухайте розповідь.

У дідуся Максима був гарний сад. Сюди прилітали різні птахи. Але найчастішим гостем був дятел. Одного разу на околицю села приїхали ескаватори. Почали будувати аеродром. Незабаром шум літаків було чути на кілька кілометрів довкола. Якось дідусь оглядав сад. Він побачив страшну картину: почали сохнути дерева…

– Чому гинули дерева? (Птахи злякалися шуму і розлетілися, а у саду завелися комахи-шкідники).

Учні роблять висновок: цьому лиху посприяла людина.

– Проаналізуйте, що було б з лісом, якби не стало: дубів, ялинок, білок, дятла.

– Чи доцільно ділити тварини на корисні і шкідливі для людини.

Ні. Бо у природі все взаємопов'язане і якщо загине один вид тварин – гине і залежний від нього. Якщо не буде шкідливих комах, то птахи і риби залишаться без корму. Вчені підрахували, що з кожних ста комах – шкоду людині приносить тільки одна.

 

Урок: Людина – частина живої природи

Вивчення нового матеріалу

Розповідь з елементами бесіди

Людина упорядковує свій світ і владно втручається у життя природи. Вона навчилася вирощувати рослини, розводити тварин, щоб мати продукти харчування і сировину для виготовлення одягу, взуття; видобувати корисні копалини і переробляти їх, створювати машини. На нашій планеті не можуть існувати окремо ні рослини, ні тварини, ні люди. Те, що ми дихаємо, харчуємося, використовуємо воду, відпочиваємо біля річки, моря або лісу, свідчить про наш зв'язок з оточуючим світом.

Людина впливає на навколишній світ і навколишній світ впливає па людину. Тому природа має бути збереженою. Від неї залежить не лише наше здоров'я, а й наше життя.

-      Що дають людині тварини?

-      Що дають людині рослини?

-      Чи може людина прожити без води?

-      Чи може людина прожити без повітря?

-      Як слід ставитися до людей, які забруднюють воду і повітря?

Слухання слів пісні «Прохання» (музика О. Пахмутової, слова Р. Рождественського).

Зранена пташка в руки не давалась.

Зранена пташка гордою лишалась.

Сон мені той давній сниться і донині:

Помирає пташка на траві в долині.

Приспів:

Птахи, риби і звірі нам серця відкрили.

Їх не вбивайте, люди, вас заклинаю я.

Бо небо без птиць – не небо!

А море без риб – не море!

І без звірів земля – не земля!

Люди – непоборні велетні-титани,

Є у вас рушниці, сіті і капкани,

Є у вас відвага і правічна сила,

Мусить бути серце, щоб любов зігріла.

Приспів:

Люди – життєлюби, всі земні народи,

ми тепер навіки боржники природи.

Треба нам природі борг оцей сплатити,

щоб могла пташина в небеса злетіти.

-      Про що розповідається у пісні?

-      Чому людина не може жити без природи?

Висновок: Природу треба пізнавати, берегти, адже вона нам так багато всього дає.

Урок: Рослини навесні

Вивчення нового матеріалу

Бесіда

Діти, ми одержали телеграму від первоцвітів:

Дорогі друзі! Ми – найгарніші перші квіти весни, дуже хотіли милувати очі багатьох людей, та на жаль… нас безжально виривають з корінням, топчуть, не дають розквітати. Допоможіть!

Проліски, підсніжники, конвалія, сон-трава, фіалка.

-      Яку відповідь надішлемо до лісу?

-      Яку допомогу ти зможеш надати?

-      Чи треба купувати маленькі лісові букетики? Адже цим ти допомагаєш лихим людям.

-      Чи бачив ти як навесні плачуть берези?

-      Що треба робити, щоб припинити знищення березових лісів?

-      Який малюнок ти намалював би (плакат-звернення), щоб захистити дерева?

На уроках використовували різноманітні загадки на екологічну тематику.

Н. Коваль стверджує, що у загадках для школярів є досить цінний пізнавальний матеріал про природу, взаємозв'язки в ній, походження різних предметів і явищ, про найважливіші властивості, і цим самим вони заохочують дитячу допитливість [26].

1. Загадки, у яких прямо вказано на те, яку користь людині приносять тварини, рослини, птахи.

Урок: У царстві рослин

Навесні я тебе радую,

Влітку прохолоджую,

Восени годую,

А взимку грію. (Дерево)

Товстий Гнат –

При землі не впізнать,

А як вирвеш, борщик звариш,

Тоді й похвалиш. (Буряк)

Урок: У царстві тварин

Вірно людям я служу,

їм дерева стережу,

Дзьоб міцний і гострий маю,

Шкідників ним добуваю. (Дятел).

Швидко скрізь цей птах літає,

Безліч мурашок поїдає,

За вікном гніздо будує,

Тільки в нас він не зимує (Ластівка).

2. Загадки, в яких мова йде про залежність рослин від зовнішніх умов, пір року.

Урок: Рослини навесні

Я найперша зацвітаю

Синім цвітом серед гаю,

Відгадайте, що за квітка,

Бо мене не стане влітку. (Пролісок).

Урок: Рослини восени

Літом одягається,

А на зиму цурається (Рослина).

3. Загадки про взаємозв’язок між живою і неживою природою.

Урок: Природа навколо нас

Що таке: живе і ллється, Часом на камінь дереться.

Як немає – все всихає,

Змір ч птах помирає (Вода).

Використовували також різні прислів'я і приказки з різною метою.

1. Показати, що природа є найважливішою цінністю у житті людини.

Урок: Природа навколо нас

«Земля наша мати – всіх годує».

«Хліб – батько, вода – мати».

«Будь здорова – як риба, гожа – як рожа, весела – як весна, робоча – як бджола, а багата – як земля».

2. Схарактеризувати ставлення людини до природи:

«Не кожному природа матір'ю, іншому й мачухою».

3. Сформувати уявлення про необхідність дбайливого ставлення до природи:

«Горнися до природи – не матимеш пригоди»,

«До землі з ласкою – будеш з паскою»,

«Пошануй худобу раз, а вона тебе десять раз пошанує»,

«Від природи бери те, що вона дає, тай за те дякуй».

4. Заборонити негативні дії відносно природи. Заборони зафіксовані у зверненнях до дітей: «не псуй», «не руйнуй», «не брудни», «не рубай».

«Не брудни криниці, бо схочеш водиці».

«Не бий бобра, бо не буде добра».

«Не псуй джерела – онуки проклянуть».

5. Сформувати уявлення про необхідність раціонального природокористування:

Урок: У царстві рослин

«Зрубав одне дерево – посади троє».

«Посієш вчасно – збереш рясно».

«Посадив дерево – себе прославив, посадив сад – рід прославив».

У процесі формування екологічних знань школярів за допомогою народних прикмет переконували школярів в цілісності природи. Наприклад, показуючи учням 2 класу нерозривний зв'язок, взаємозалежність неживої природи і представників флори і фауни у процесі вивчення теми «У царстві тварин», ми використовували прикмети:

«Ластівки літають низько – перед дощем^».

«Риби вискакують із води і ловлять комах – на дощ».

Разом з учнями з'ясовували, що перед дощем значно підвищується вологість повітря, крила комах зволожуються, стають важкими, і вони опускаються нижче до землі.

Комахами живляться птахи і риби, тому перед дощем птахи літають низько над землею, а риби вискакують із води, щоб зловити комах.

На уроці «У царстві рослин» пропонували приклади із життя рослин. Дуже поширеною є прикмета: перед дощем квіти сильніше пахнуть. Чи правда це? Це справді так. За цих умов рослини погано випаровують воду, яка накопичується у нектарнику; випаровуються лише пахучі речовини.

Учням пропонували різноманітні завдання на встановлення взаємозв'язків між об’єктами природи.

 

Урок: Природа навколо нас

Вивчення нового матеріалу

Самостійна робота з підручником і бесіда.

Прочитайте статті «У природі все пов'язане», «Ланцюжки живлення». Дайте відповіді на запитання.

—Які зв'язки бувають між живою і неживою природою?

—Які зв'язки зображено па першому малюнку на с. 22? На другому малюнку?

—Наведіть приклад ланцюжка живлення.

—Поясніть твердження: «У природі все пов'язане».

Закріплення вивченого матеріалу

Бесіда:

1. Чи може жива природа існувати без неживої? Чому?

2. Чи можуть тварини існувати без рослин? Чому?

3. На лузі зацвіли ромашки. Прилетіла бджолина сім’я на квіти. Солодкий нектар, який подарували бджолам квіти принесли у вулик і переробили на мед. У Маринки боліло горло. Дідусь пішов на пасіку і приніс онучці меду. Медом Маринка вилікувала горло. Наведіть ланцюжок, який є між квітами, бджолами і людиною.

На уроках ми намагались обговорювати ситуації, які учні бачать щодня, вчили оцінювати поведінку свою і людей в природі.

Урок: Ми і природа

Бесіда з елементами розповіді

-      Чи доцільно взяти собаку або кішку, якщо немає умов для їх утримання, адже це не іграшка?

-      Чи є у вас вдома друзі-звірі, птахи? Як ви їх доглядаєте?

-      Що означає «дружити» із тваринами (жаліти).

-      Чи можна піймати їжака і принести його додому? Піймати білочкку і посадити у клітку?

Це не дружба, адже у неволі поганою Як би гарно ви не піклувалися – тварини у неволі можуть померти і ви будете у цьому винуватцями.

Не можна говорити «Я люблю ліс» і ламати гілки; «Я люблю тварин» – і стріляти з рогатки у птахів.

Чи задумувався ти над тим, що людина, зриваючи гарну квітку – робить біднішою свою Вітчизну? Наша держава багата, але багатства її треба берегти для нащадків. Доля держави і доля природи нероздільні.

– Що тебе особливо хвилює, коли ти бачиш, як твій товариш завдає шкоди природі?

На уроках курсу ми використовували дидактичні ігри на різних етапах уроку екологічного спрямування.

Дидактична гра «Відгадай пору року»

Дидактична мета: розвивати вміння дітей відгадувати загадки, співвідносити словесний образ із зображенням на картині; уточнювати знання дітей про сезонні явища природи.

Ігрова дія. На парті перед кожною дитиною лежать картини – відгадки. Учитель загадує загадку, а діти відшукують і піднімають картину-відгадку. Пояснюють свій вибір.

Правила гри. За правильну відповідь учень одержує очко. Перемагає той, у кого найбільше очок.

Загадки:

Сонце пече, липа цвіте,

Жито достигає. Коли це буває? (Влітку)

Господиня ходить в гаї,

Всі дерева роздягає. (Осінь)

Прийшла баба з вітрами

Та з білими снігами,

Привела з собою

Діда з бородою. (Зима)

Тане сніжок, ожив лужок,

День прибуває. Коли це буває? (Навесні)

Жовте листячко летить,

Під ногами шелестить.

Сонце вже не припікає,

Коли, діти, це буває? (Восени)

Сніг на полях, лід на річках,

Хуга гуляє, коли це буває? (Взимку)

Голі поля, мокне земля,

Дощ поливає, коли це буває? (Восени).

Дидактична гра «Їжа для птахів»

Дидактичне завдання. Уточнити знання дітей про найпоширеніших птахів (лісові, водоплаваючі, домашні), зокрема, чим вони живляться; формувати природоохоронні уявлення. Виховувати бажання піклуватися про птахів.

Ігрова дія. Учитель показує картину, де намальована пташка, а дитина має назвати її, сказати, чим вона живиться і де можна відшукати для неї корм.

Унаочнення. Малюнки із зображенням птахів (горобець, синичка, качка, курка), окремо – із зображенням корму для них.

Хід гри. Учитель показує малюнки із зображенням птаха, діти його називають і обирають малюнок із зображенням корму, який йому потрібен.

Учитель ознайомлює дітей з правилом: під час збирання урожаю плодів, насіння слід пам'ятати, що частину його потрібно залишати для корму птахам.

Дидактична гра» Що де росте»

Дидактична мета: розвивати вміння групувати, об’єднувати рослини за місцем зростання.

Ігрова дія. На партах лежать великі малюнки із зображенням саду, городу, лісу, лугу, кімнати, на яких є порожні квадрати. лежать також маленькі малюнки із зображенням рослин. Діти повинні закрити порожні квадрати малюнками рослин, визначивши, де, вони ростуть.

Правила гри. Виграє той, хто швидше і без помилок виконає завдання.

Дидактична гра «Правила поведінки в природі»

Дидактична мета: закріпити знання правил поведінки в природі.

Ігрова дія. На столі в учнів лежать малюнки, на яких зображено поведінку дітей в природі. Школярі повинні відібрати малюнки, на яких діти правильно ведуть себе в природі. Пояснюють свій вибір.

Правила гри. Виграє той, хто швидше виконає завдання.

Психологічною основою гуманних вчинків щодо живої природи є співчуття, що спонукає допомагати, захистити. Ефективним методом формування співчуття є ігрові вправи-перевтілення. Сутність їх полягає в тому, щоб дитина, взявши на себе уявну роль певного об’єкта живої природи, усвідомила його основні потреби, відчуття, почуття.

Під час виконання таких ігрових вправ учні переконуються, що у них та у живої істоти у яку вони «перевтілюються», є багато спільного. Розуміння того, що хтось відчуває, переживає так само, ототожнення і з власним почуттєвим досвідом сприяє формуванню найпростішого співчуття.

Гра-перевтілення

Дидактична мета: розширити і поглибити знання дітей про об’єкти природи.

Ігрова дія. Школярам пропонуються зображення (картинки, фотографії, знайомих рослин та тварин). Кожний із гравців вибирає один образ за уподобанням і має «перевтілитись в нього».

Для цього гравцю необхідно зосередитись і пригадати, що йому відомо про цю рослину або тварину (де вона живе (росте), що їй необхідно для життя, яким чином вона продовжує своє життя тощо).

Правила гри. Виграє той, хто найцікавіше опише об’єкт.

Учитель дає зразок розповіді.

Наприклад, учень «перевтілюється» у квітку ромашку. Розповідь квітки:

«Я квіточка тендітна звуть мене ромашка. У мене золотава голівка і білий віночок – пелюсточки. Я люблю сонечко. А ще люблю водичку. Без вологи я можу загинути. Коли спекотно – мучить спрага. Коли обривають мої пелюстки, мені боляче. Любі діти, бережіть мої квіточки, дайте водички в спеку, і я буду милувати вас своєю красою.»

Проводили ми і урок-подорож (додаток Б).

Важливого значення ми надавали спостереження. Ми вважали, що ніяка книга, розповідь, бесіда не замінить прямого спілкування з природою. Якщо дитина здатна відчувати красу квітучого саду, якщо її радує квітка і бджілка, якщо вона прислуховується до голосів лісу і завмирає при цьому, то така дитина стає особистістю. Ми навчали учнів спостерігати за навколишньою природою. Для цього давали їм детальний план спостережень, одночасно показуючи, як ним користуватись та як краще висловити наслідки спостережень: надворі ясно (світить сонце, небо безхмарне, чисте), хмарно (на небі багато хмар, вони часто закривають сонце), похмуро (все небо вкрите хмарами), холодно або тепло, прохолодно, є вітер (сильний, слабкий), опади (дощ, сніг).

Першим і найважливішим об’єктом спостережень за неживою природою є зміна положення Сонця на небосхилі впродовж року. Адже Сонце-одна з першопричин усіх змін природи на Землі.

Завдання для спостереження.

Поспостерігай за сонечком (учні виконують самостійно)

1. Де на небі знаходиться вранці сонечко, коли ти йдеш до школи

2. Де на небі знаходиться сонечко опівдні, коли ти повертаєшся із школи до дому?

3. Де на небі знаходиться сонечко ввечері, коли ти лягаєш спати?

4. Намалюй ранок, полудень, вечір.

Особливо велике значення має спостереження за живою природою. Адже спостереження за рослинами та тваринами дають можливість зосереджувати увагу на взаємозв’язках між ними та довкіллям, з’ясувати значення різноманітних пристосувань живих організмів до умов середовища, встановлювати від чого залежить їх розвиток, розмноження, виживання та кількість на певній території (Додаток В).

Завдання для спостереження.

Поспостерігай за птахами біля годівнички (учні виконують самостійно)

1.   Які птахи прилітають до годівнички?

2.   Що вони їдять?

3.   Як вони ставляться до інших птахів, які є біля годівнички?

Ми пропонували учням індивідуальні практичні завдання-дослідження «Подружись з деревом».

1. Біля свого дому знайдіть деревце і спробуйте поговорити з ним. Назвіть його. Складіть невеличку розповідь про дерево, з яким ви вирішили подружитися. Розкажіть про нього у школі.

2. Порівняйте це деревце з іншими, що росте поряд. Високе воно чи ні?

Який у дерева стовбур? Чи багато у дерева гілок? Які вони? Куди спрямовані? Опишіть дерево? Намалюйте своє дерево.

3. Намалюй листочки з свого дерева. Чи є на твоєму дереві квіти – які вони, який мають запах?

Ми пропонували також такі практичні завдання:

Намалюй плакат, який знайомить з правилами поведінки у парку, лісі, гаю:

– коли побачиш мурашник;

– коли знайдеш пташине гніздо;

– коли побачиш гарну квітку і захочеш зірвати її;

– коли зустрінеш маленьких лісових тварин (зайченят, їжаченят і т.д.);

– коли збиратимеш гриби та ягоди;

– коли побачиш понівечені дерева та кущі.

У позаурочній роботі намагались залучити школярів до догляду за кімнатними рослинами.

Формуючи екологічну культуру молодших школярів, на уроках використовували казки, цікавий матеріал про рослини і тварини, організовували роботу із таблицями, підручником, малюнками

Урок: Тварини навесні

Вивчення нового матеріалу

Хвилинка-цікавинка.

1. Чи відомо вам, що в кожній бджолиній сім'ї є бджоли-розвідниці?

Знайшовши медоносні рослини, вони повертаються у вулик і своєрідним танцем повідомляють про свою знахідку. Потім вилітають з вулика, а за ними – всі ті, кого вони сповістили «танком» про свою знахідку.

2. Мурашки – великі трудівниці. У них чітко розподілені обов'язки. У мурашнику, а це їхній дім, є самці, самки, робочі мурашки, годувальниці, воїни. Усі трудяться спільно, допомагаючи одна одній, повідомляють одна одну про знайдену здобич. Мурашка може тягти комаху, у кілька разів важчу за себе. Лісові мурашки знищують багато шкідників, які зимують в опалому листі. Мурашки – корисні комахи, їх потрібно охороняти.

3. В Україні живе близько 358 видів птахів. З них найбільше горобців і шпаків. Це цікаво знати:

* Синичка з'їдає за день комах стільки, скільки важить сама.

* Шпак тільки за сніданок поїдає 50–60 комах.

* Ластівка за літо з'їдає близько мільйона комах.

* Будь-яке пташеня з'їдає за день їжі більше, ніж важить саме.

* Грак за рік знищує до 8 тис. дротяників – черв'яків, які підточують
коріння культурних рослин.

* Ластівки, шпаки, жайворонки, дрозди, солов'ї, лелеки з нашої
країни летять зимувати в Африку. Качки, лебеді, чаплі відлітають до
узбережжя Чорного і Азовського морів.

* До нас на зиму з півночі прилітають синиці, снігурі, чижі,
шишкарі.

Робота з таблицею «Правила поведінки в природі».

* У лісі навесні не галасуйте, щоб не злякати пташок, які висиджують
малят.

* Не підходьте до гнізд і не чіпайте їх руками.

* Не розпалюйте вогнищ.

* Не залишайте після себе сміття.

* Для букета зірвіть кілька квіток.

* Не зривайте квітів, які занесені до Червоної книги.

* Не ламайте дерев і кущів.

* Не руйнуйте мурашників.

* Не ловіть метеликів.

–       Які умовні знаки, можна намалювати, знаючи ці правила?

 

2.3 Результати експериментальної роботи

Гіпотезу дослідження, суть якої полягає у тому, що якість екологічних знань молодших школярів підвищиться, якщо вдало поєднати різні форми, методи та засоби навчання на уроках з курсу «Я і Україна», ми перевіряли в процесі експерименту.

Формуючий експеримент проводився 2007–2008 навчального року на базі навчально-виховних комплексів с. Цеценівка та с. Людвиці Шумського району Тернопільської області. У педагогічному експерименті взяли участь 36 учнів других класів даних комплексів. Серед них визначено експериментальний клас 2-А – 18 учнів та контрольний клас 2 – Б – 18 учнів.

У контрольному класі навчальний процес здійснювався за методикою вчителя. В експериментальному класі ми навчальний процес побудували таким чином, щоб реалізувати власну методику формування екологічних знань у молодших школярів. За допомогою поєднання різноманітних форм роботи, методів та засобів навчання, ми намагались ознайомити учнів із неживою природою, рослинним і тваринним світом, розвивати у дітей спостережливість, інтерес до пізнання природи, любов та бережливе ставлення до неї.

Упродовж експериментального дослідження проводили індивідуальне опитування учнів на уроках, контрольний зріз знань у формі письмового завдання, індивідуальні бесіди з школярами.

Змістову основу завдань для контрольної роботи становив програмовий матеріал із курсу «Я і Україна» у 2 класі з розділу» Природа навколо нас»

Завдання для контрольної роботи з теми «Природа навколо нас»

1. Склади ланцюг живлення між лисицею, зайцем і озимою пшеницею.

2. Доповни речення:

Людина не може жити без природи, тому що…

Ластівка відлітає у теплі краї, тому що взимку…

3. Підкресли речення, у яких йдеться про осінні явища у природі:

Опадає листя з дерев і кущів.

Цвітуть яблуні.

Сонце на небосхилі стоїть низько, холодає.

Пробуджуються від зимового сну комахи.

Небо вкрите затяжними хмарами, ідуть затяжні дощі.

З’являються листочки на деревах.

Жовтіють і відмирають трав’янисті рослини.

4.   Твої дії, коли побачиш їжачка:

а) зловиш і принесеш додому; б) зловиш і принесеш до школи; в) поспостерігаєш за ним і не будеш ловити, лякати.

Критерієм оцінювання результатів виконання завдання була правильність і повнота виконання завдання.

Кількісний та якісний аналіз результатів виконання учнями експериментального і контрольного класів підсумкової контрольної роботи наведено у таблиці 2.1.

Таблиця 2.1. Результати досягнення учнями рівня знань

№ зрізу знань	Кількість учнів, що досягли рівня знань (у%)
	високого		достатнього		середнього		низького
	Експер. клас 18	Контр. клас18	Експер. клас	Конт. клас	Експер. клас	Контр. клас	Експе. клас	Контр. клас
1	8 (44%)	6 (34%)	8 (44%%)	8 (44%)	2 (12%)	4 (22%)	-	-

Зіставивши результати, отримані в експериментальному та контрольному класах, ми дійшли висновку, що в експериментальному класі кількість учнів із високим рівнем знань вища. Кількість учнів, що виявили середній рівень знань у експериментальному класі менша, ніж у контрольному.

У процесі індивідуальних бесід з учнями ми намагались отримати відповіді на такі запитання:

1. Чи подобається тобі доглядати за кімнатними рослинами у куточку живої природи?

2. Чи підгодовував пташок узимку?

3. Чи бажаєш ти стати захисником природи?

Результати відповідей наведено у таблиці 2.2.

Таблиця 2.2. Результати відповідей учнів на запитання учителя

№ п/п	Відповіді учнів
	«так дуже»		«іноді»		«ні»
	Експ.клас	Контр.клас	Експ.клас	Контр.клас	Експ.клас	Контр.клас
1	10 (56%)	8 (44%)	8 (44%)	9 (50%)	-	1 (6%)
2	12 (67%)	8 (44%)	6 (33%)	6 (33%)	-	4 (23%)
3	15 (83%)	10 (56%)	3 (17%)	8 (44%)	-	-

Порівняння результатів відповідей показав, що серед учнів експериментального класу більше тих, хто прагне охороняти природу.

Таким чином, кількісний і якісний аналіз результатів проведеного дослідження свідчить про позитивний вплив експериментальної методики на якість екологічних знань, умінь та навичок учнів.

Висновки

Результати дослідження зводяться до такого:

1. Аналіз проблеми в науковій літературі показав, що екологічна освіта є неперервним процесом навчання, виховання і розвитку особистості, спрямованим на формування системи наукових і практичних знань, ціннісних орієнтацій, поведінки і діяльності, які забезпечують відповідальне ставлення людини до навколишнього середовища.

2. З’ясовано завдання екологічної освіти, що стоять перед початковою школою:

– формування елементарних знань про природу та взаємозв’язки у ній, взаємодію і взаємовплив людини і природи, про норми і правила екологічно доцільної поведінки;

– формування вміння встановлювати екологічні взаємозв’язки у природі;

– виховання у школярів ціннісного і відповідального ставлення до навколишнього середовища і здоров’я, формування готовності до його активної охорони

– формування здорового способу життя та навичок екологічно доцільної поведінки, активної життєвої позиції;

– виховання любові до природи та вміння поводитися в природному середовищі.

3. З’ясовано, що умовами реалізації екологічної освіти є:

– врахування вікових, індивідуально-психологічних та пізнавальних особливостей учнів;

– організація безпосередньої діяльності учнів з питань охорони навколишнього середовища, своє місцевості під час навчально-пізнавальної і суспільно-корисної праці;

– відбір оптимальних форм, методів та засобів навчання і виховання;

– виховання в учнів бережливого, чуйного, господарського ставлення до навколишнього середовища особистим прикладом вчителя.

3. Виявлено, що навчальний курсу «Я і Україна» забезпечує природничо-наукову основу розуміння молодшими школярами необхідності охорони природи, оскільки в цьому курсі особлива увага приділяється формуванню конкретних знань про неживу і живу природу.

4. Схарактеризовано основні форми навчання у процесі здійснення екологічної освіти (урок, позакласна робота, позаурочна робота); методи і засоби навчання (бесіда, розповідь, спостереження, дидактична гра, завдання екологічного змісту, загадки, прислів’я, приказки).

4. Виявлено, що вивчення курсу «Я і Україна» забезпечує формування в учнів 2 класу таких екологічних знань: значення Сонця для природи; взаємозв’язки в живій і неживій природі; зміни упродовж року; роль рослин і тварин в житті людини; необхідність охорони рослин і тварин; норми етичного, естетичного, морального ставлення до об’єктів природи; значення повітря, води, ґрунту для всього живого і людини.

5. Визначено етапи формування екологічних знань: 1) формування в учнів мотивів необхідності і бажання, прагнення та інтересу до пізнання об’єктів та явищ живої природи; 3) усвідомлення школярами взаємозв’язків у природі; необхідності шанобливого ставлення до природи; 3) оволодіння нормами та правилами поведінки в природному середовищі.

6. Здійснено вибір і оптимальне поєднання форм, методів і засобів навчання до уроків курсу «Я і Україна» з метою формування екологічних знань у молодших школярів за такими принципами: відповідність меті і завданням екологічної освіти, змісту навчального матеріалу, врахування етапів формування екологічних знань. Їх ефективність доведено у педагогічному експерименті.

Список використаної літератури

1.   Авдусенко Л. Виховання екологічної культури на уроках // Початкова школа. – 2008. – №2.-С. 33–34.

2.   Артеменко М.М. Природа і естетичне виховання учнів. – К.:Радянська школа, 1984. – 159 с.

3.   Байбара Т.М. Методика навчання природознавства в початкових класах: Навчальний посібник. – К.: Веселка, 1998. – 344 с.

4.   Байбара Т.М., Бібік Н.М. Я і Україна: Підручник для 2 кл. – К. Форум, 2003.-176 с.

5.   Біда О., Картель М., Дем’яненко В. Основи екології. Програма для початкової школи // Початкова школа. – 1998. – №11.-с. 30–41.

6.   Біда О.А. Природознавство і сільськогосподарська праця: Методика викладання: Навч.посібник для студентів пед. ф-тів вищих навч. закладів та класоводів.-Київ;Ірпінь:ВТФ «Перун», 2000.-400 с.

7.   Борейко В. Пословицы, поговорки, поверья и экологическое воспитание школьников // Биология в школе, 1991. – №3. – С. 38.

8.   Ващенко Н.І. З досвіду екологічного виховання молодших школярів // Початкова школа. – 1990. – №8. – С. 40–44.

9.   Виноградова Н.Ф.» Окружающий мир» в начальной школе: Беседы с будущим учителем. – М.: Изд.цент «Академия», 1999. – 144 с.

10.             Віторенко І. Формування пізнавального інтересу до природознавства засобами усної народної творчості // Рідна школа, 2004. – №3. – С. 54–56.

11.             Волкова А.С. Екологічне виховання школярів // Початкова школа. – 1987. – №8.-С. 4–6.

12.             Дейч О. Народна творчість у вихованні школярів // Початкова школа. – 2002. – №4. – С. 54 -55

13.             Дерев’янко В.О. Екологічне виховання учнів // Початкова школа. – 1989. – №11. – С. 27–30.

14.             Екологічне виховання в початковій школі /Упоряд. І. Васильченко, О. Кондратюк. – К.:ІСДО, 2005. – 128 с.

15.             Екологічне виховання учнів молодших класів на українських народних традиціях: Методичні рекомендації для вчителів початкової школи /Укл. Л.М. Різник. – К.:ІСДО, 1994. – 64 с.

16.             Екологічне виховання школярів: Методичний посібник для учнів, вчителів та студентів природничого факультету. – Тернопіль: Б.в., 1995. – 142 с.

17.             Екологічне виховання // Початкова школа. Спецвипуск. – 1997. – №3.-45 с.

18.             Жаркова І, Мечник Л. Система пізнавальних завдань як засіб формування дієвих природничих знань молодших школярів. // Початкова школа. 2003. – №4. – с. 19 – 21.

19.             Жоржик О. Формування пізнавальної активності учнів у процесі спільної ігрової діяльності. // Рідна школа. – 2000. – №1. – с. 27 – 28.

20.             Заперченко Н. Цікаві завдання з природознавства. // Початкова школа. – 2006. – №1. – с. 26 – 28.

21.             Захлебный А.Н. Экологическое образование школьников. – М.: Педагогика, 1983. – 240 с.

22.             Захлебный А.Н., Суравегина И.Т. Экологическое образование школьников во внеклассной работе: Пособие для учителя. – М.: Просвещение, 1984. –160 с.

23.             Іванова О. Формування екологічної культури // Початкова школа. –2003. – №1. – С. 40 -41

24.             Іщенко Л. Дидактичні ігри як засіб екологічного виховання // Початкова школа. – 1998. – №12. – С. 25–26

25.             Кисельов Ф.С. Методика викладання природознавства в початкових класах.-К.:Вища школа, 1975.-176 с.

26.             Коваль Н.С. Люби й бережи рідну природу // Початкова школа. – 1991. – №1. – С. 14–18.

27.             Ковальчук Г.В. Екологічне виховання молодших школярів // Початкова школа. – 1987. – №4.-С. 10–11.

28.             Колесник М.О. Форми, засоби та методи екологічного виховання учнів // Екологічний вісник. – 2006. – №3. – С. 15–16.

29.             Концепція екологічної освіти України // Інформаційний збірник МОН України. – 2002. – №7. – С. 3–23.

30.             Кучменко В.С. Экологическое образование. Перспективы развития // Биология в школе, 1993. – №5. – С. 27–30.

31.             Лисенко Н.В. Екологічне виховання дітей дошкільного віку: навчальний посібник. – Л.: Світ. – 1994. -144 с.

32.             Любчак О.О., Збаржевська Т.В. Виховання захисників природи.-К.:Радянська школа, 1985. – 68 с.

33.             Макорик Л.П., Клименко С.А. Виховуємо природоохоронців. - К.:Урожай, 1987. – 34 с.

34.             Мечник Л.А., Мечник І.І., Волошин О.М. Природа рідного краю. - Тернопіль:Підручники і посібники, 1997. – 32 с.

35.             Минаев В.М. Экологическое воспитание в начальных классах.-Минск: Народна освета. – 1987. – 110 с.

36.             Моисеев И.Н. Экологическое образование и экологизация образования // Биология в школе, 1996. – №3. – С. 29–33.

37.             Нарочна Л.К., Ковальчук Л.В., Гончарова К.Д. Методика викладання природознавства. – К.: Вища шк., 1990. – 302 с.

38.             Основи соціоекології: Навч. посібник / За ред Г.О. Бачинського. – К.: Вища школа, 1995. 238 с.

39.             Отношение школьников к природе / Под ред. А.Н. Захлебного. - М., 1986. – 71 с.

40.             Пакулова В.М., Кузнецова В.И. Методика преподавания природоведения. – М.:Просвещение, 1990 – 192 с.

41.             Педагогика и природа / Под ред. Л. Филипповского. – М.:Знание, 1986. – С. 37–63.

Дипломна робота "Форми і методи здійснення екологічної освіти молодших школярів на уроках курсу "Я і Україна" Зміст Вступ 1. Проблема екологічної освіти в педагогічній теорії та практиці початков

 

• 14:21 05 Июля 2016
  Российско-китайский медуниверситет откроет магистерскую программу по TCM
• 01:21 05 Июля 2016
  На форуме МГУ Россия и Китай обсудят научно-образовательное сотрудничество
• 11:00 04 Июля 2016
  Реморенко: "ЕГЭ-туризм" в России сходит на нет
• 10:52 04 Июля 2016
  Летняя российско-австрийская школа откроется в Москве
• 15:31 01 Июля 2016
  В СПбГУ могут воссоздать географический факультет

Заказать уникальную работу