курсовые,контрольные,дипломы,рефераты
Методи вирішення проблем дискретного логарифмування
1. Метод Поліга-Хелмана
Метод Поліга-Хелмана запропонований в 1978 році для визначення дискретного логарифма в мультиплікативній групі поля .
Він заснований на відомій для групи факторизації порядку групи за ступенями простих чисел
Стосовно до адитивної групи точок з генератором порядку маємо Відповідно до відомої китайської теореми про залишки існує єдине натуральне число , таке що
Після визначення значення дискретний логарифм здобувають за допомогою розширеного алгоритму Евкліда. Наведемо приклад.
Приклад 1
Нехай порядок циклічної групи дорівнює , а точка , тобто . Це значення має бути визначене в підсумку рішення ECDLP.
Тут На першому етапі визначаємо точку Отримуємо точку другого порядку з відомими координатами Оскільки , маємо перше порівняння
На наступному етапі знаходимо одну із точок третього порядку Ці точки також відомі, тому з отримуємо наступне порівняння
Нарешті, визначаємо точку 5-го порядку й отримуємо
.
Наведені три порівняння дають єдине розв’язання В загальному випадку необхідно знати координати точок із загальної кількості .
Задача ускладнюється із зростанням переважно простого співмножника в розкладанні порядку групи. У цьому зв'язку для захисту від атаки Поліга-Хелмана порядок криптосистеми обирають рівним великому простому числу, при цьому порядок кривої називають ² майже простим ² (з малим множником ).
2. Метод ділення точок на два
Метод ділення точок на два. Для кривих над полем запропонований метод розв’язання , заснований на процедурі, зворотної обчисленню точки шляхом послідовних подвоєнь і додавань при двійковому поданні числа .
Визначимо порядок кривої як
де - велике просте число (в існуючих криптографічних стандартах ), - непарне число.
Нехай - точка порядку , тоді генератор криптосистеми може бути визначений як точка порядку .
Введемо операцію ділення точки несуперсингулярної кривої
: (1)
на два як зворотну подвоєнню. Нехай маємо точку та точку з координатами
(2)
Інакше кажучи, визначення означає знаходження координат точки з відомої точки Відповідно до (2) для цього необхідно вирішувати квадратне рівняння
(3)
У загальному випадку це рівняння має два розв'язки й при наслідку
(4)
Якщо слід то точка - непарна точка - непарне). Під час виконання (4) отримуємо дві точки: і ділення точки на два з координатами
(5)
З (1) і (5) неважко отримати співвідношення між координатами точок ділення
які можуть бути корисні при криптоаналізі. Відзначимо дві властивості точок ділення.
Точки ділення пов'язані як , де - точка другого порядку, дорівнює . Дійсно,
,
тому що
Якщо - точка непарного порядку , тобто , то точка
ає порядок , тому що
й .
У порівнянні з подвоєнням точки (2), яке вимагає обчислення двох множень й інверсії елемента (найбільш трудомістка обчислювальна операція), ділення (5) не вимагає інверсії елемента й може бути реалізоване набагато швидше.
Найбільш ефективне розв’язання рівняння (3) і операцій (4), (5) виконуються в НБ (нормальному базисі) мінімальної складності, зокрема, в ОНБ (оптимальному нормальному базисі).
Розв’язання квадратного рівняння в НБ здійснюється за допомогою простої -бітової рекурентної послідовності. Слід (4) елементів парної ваги дорівнює 0, а непарної ваги - 1.
Піднесення у квадрат (добування кореня квадратного) у нормальному базисі зводиться до циклічного зсуву вправо (вліво) -бітового елемента поля.
Поряд з додаванням елементів за модулем 2 перераховані операції часто називають ²безкоштовними² і не враховують у наближених розрахунках обчислювальної складності. Ділення відповідно до (5) вимагає лише двох множень у нормальному базисі як найбільш складних операцій. Це приблизно на порядок збільшує швидкість виконання операцій ділення на два в порівнянні з операцією подвоєння точки.
Розглянемо можливі підходи до розв’язання задач дискретного логарифма. Найбільш проста ситуація виникає для кривої
,
,
з коефіцієнтом , порядок якої
Максимальний простий порядок досягається при . Покладемо, що , а генератор має порядок . У циклічній групі всі точки є точками подільності на два, відповідно до (4) їх -координати мають слід й, отже, непарну вагу при поданні в НБ. При діленні на два отримуємо дві точки, одна з яких належить групі й має порядок , а інша максимальний порядок
Вони мають відповідно непарну й парну вагу -координат і легко розрізнюються без множення на Вибір однієї із точок (5) порядку здійснюється досить просто. Оскільки в групі випливає, що
то після множення визначається вага елемента або його слід.
При (парна вага елемента) користуються другою формулою (5), у протилежному випадку - першою формулою (5). Таким чином, ділення на два з вибором точки порядку практично зводиться до двох множень у поле.
Відзначимо, що при послідовному діленні на два для половини всіх кривих (з коефіцієнтом і порядком достатнім виявляється лише одне множення в поле.
Для цього при кожному діленні обчислюється лише розв'язання квадратного рівняння (4) і координата точки ділення. Нехай , і при послідовному діленні на два з вибором точки із групи одержуємо
.
Згідно з (5) (перша формула) , . . . , , тому підсумовуючи рівності
отримуємо з урахуванням першого ділення
(6)
де кожне з рішень вибирається так, щоб виконувалася умова тобто в НБ вагу вектора була непарним.
Як видно, рекурентне обчислення за формулою (6) не вимагає обчислення координати на кожному кроці ділення, замість неї слід лише запам'ятати параметри й . За необхідності – координата обчислюється як
Таким чином, відповідно до (6) алгоритм послідовного ділення на дві точки із групи вимагає лише одного множення елементів у поле . Це чудова властивість операції ділення на два можна використати з метою збільшення продуктивності обчислень як при криптоаналізі, так і при швидкому експоненціюванні будь-якої точки із групи .
Якщо припустити, що для будь-якої точки ми знайшли спосіб визначення парності (непарності) , то послідовна процедура віднімання й ділення на два з вибором точки із групи за поліноміальний час приведе нас до відомої точки .
Значення у двійковому поданні визначається самою процедурою віднімання-ділення. Зрозуміло, що така функція вже не однобічна. Це питання поки залишається відкритим і доводиться вирішувати відомими методами з експонентною складністю.
Для кривої з коефіцієнтом оптимальний порядок . При діленні на дві точки із групи , як й у попередньому випадку, отримуємо дві точки порядку й , однак обидві точки ділення парні й мають слід - координат (і, відповідно, парна вага в нормальному базисі).
Визначити, яка з них має порядок , можна шляхом множення кожної з них на , але це вимагає більших обчислювальних витрат. Більш раціональне дворазове ділення на два, яке в одній з галузей дасть дві точки порядку , вони не діляться на два й мають координати непарної ваги. Ця галузь відбраковується й залишається точка із групи
Приклад 1. Розглянемо криву Коблиця над полем , яка має порядок . Всі точки з генератором наведено в таблиці 1
Таблиця 1- Координати точок кривої над полем
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
5 | 29 | 13 | 16 | 20 | 30 | 10 | 4 | 9 | 23 | 0 |
|
9 | 7 | 22 | 7 | 5 | 19 | 30 | 29 | 10 | 28 | _ |
|
12P |
13P |
14P |
15P |
16P |
17p |
18P |
19P |
20P |
21P |
22P |
|
8 | 22 | 27 | 21 | 1 | 11 | 15 | 18 | 2 | 26 | _ |
|
19 | 30 | 28 | 26 | 14 | 15 | 25 | 23 | 28 | 27 | 0 |
|
23P |
24P |
25P |
26P |
27P |
28P |
29P |
30P |
31P |
32P |
33P |
|
26 | 2 | 18 | 15 | 11 | 1 | 21 | 27 | 22 | 8 | 0 |
|
13 | 30 | 20 | 19 | 21 | 15 | 23 | 14 | 11 | 27 | 0 |
|
34P |
35P |
36P |
37P |
38P |
39P |
40P |
41P |
42P |
43P |
44P |
|
23 | 9 | 4 | 10 | 30 | 20 | 16 | 13 | 29 | 5 | * |
|
25 | 27 | 25 | 18 | 7 | 29 | 23 | 29 | 14 | 15 | * |
Приймемо
.
При діленні точки на два отримаємо дві точки
й .
Розглянемо всі операції при діленні точки відповідно до (3), (5) (друга з формул) в ОНБ із ізоморфізмом, тобто
, .
У нормальному базисі маємо . Розв’язуємо рівняння (3)
.
Відповідно до таблиці 2 , тоді одне з розв’язань для легко отримати, задаючи перший біт, скажімо, рівним 0.
Таблиця 2 - Елементи поля як степені елемента в ОНБ
0 | 00000 | 1 | 11111 | - | - |
10000 | 00011 | 01101 | |||
01000 | 10001 | 10110 | |||
00100 | 11000 | 01011 | |||
00010 | 01100 | 10101 | |||
00001 | 00110 | 11010 | |||
10010 | 10111 | 10011 | |||
01001 | 11011 | 11001 | |||
10100 | 11101 | 11100 | |||
01010 | 11110 | 01110 | |||
00101 | 01111 | 00111 |
При цьому інші біти визначаються із суми
, тобто
.
Друге розв’язання, мабуть, дорівнює . Легко перевірити, що отримані розв’язання задовольняють рівняння
.
Згідно з (5) (перша з формул) і даних таблиці 2 маємо
Отримано дві точки:
і .
Для визначення кожної необхідно виконати по два множення елементів поля. Неважко перевірити виконання умови
дискретне логарифмування метод
, ,
зокрема,
.
Обидві точки мають сліди
,
і, отже, діляться на два, але мають різні порядки. Точка має порядок 22, а точка - порядок Для визначення порядку достатньо виконати ще одне ділення на два. Якщо поділити точку, то отримаємо дві точки порядку 44, що не діляться на два (з непарною вагою x координат). При діленні точки отримаємо дві точки з порядками 22 й 11 (з парною вагою x координат).
Методи вирішення проблем дискретного логарифмування 1. Метод Поліга-Хелмана Метод Поліга-Хелмана запропонований в 1978 році для визначення дискретного логарифма в мультиплікативній групі поля . Він заснований на відомій для гру
Рішення рівнянь із параметрами
Основні поняття теорії ймовірностей
Складність методів вирішення проблеми дискретного логарифмування в групі точок еліптичної кривої
Предмет вивчення теорії ймовірностей
Вычисление интеграла по поверхности
Интеграл по поверхности первого рода
Опыт применения критерия Сильвестра в некоторых задачах устойчивости консервативных систем
Предел и непрерывность функций нескольких переменных
Нумерология
Нумерология как точная наука
Copyright (c) 2024 Stud-Baza.ru Рефераты, контрольные, курсовые, дипломные работы.