База знаний студента. Реферат, курсовая, контрольная, диплом на заказ

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені О. О. Богомольця

ШЕКЕРА ОКСАНА ОЛЕГІВНА

УДК 616.314.17-008.1+616.

311.2-002]-07-084-08:618.3

ОСОБЛИВОСТІ КЛІНІКИ, ДІАГНОСТИКИ, ПРОФІЛАКТИКИ ТА ЛІКУВАННЯ ЗАХВОРЮВАНЬ ПАРОДОНТА У ВАГІТНИХ ІЗ АКУШЕРСЬКОЮ ПАТОЛОГІЄЮ

14.01.22 – стоматологія

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Київ – 2008

Дисертацією є рукопис

Робота виконана у Національному медичному університеті імені О.О. Богомольця МОЗ України

Науковий керівник доктор медичних наук, професор Борисенко Анатолій Васильович, Національний медичний університет імені О. О. Богомольця, кафедра терапевтичної стоматології, завідувач

 

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, доцент Савичук Олександр Васильович, кафедра дитячої терапевтичної стоматології та профілактики стоматологічних захворювань Національного медичного університету імені О. О. Богомольця, професор кандидат медичних наук, доцент Завєрна Алла Михайлівна, кафедра стоматології Національної медичної академії післядипломної освіти ім. П. Л. Шупика, доцент

Захист відбудеться 4 грудня 2008 р. о 13:30 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.003.05 при Національному медичному університеті імені О. О. Богомольця МОЗ України за адресою: 03057, м. Київ, вул. Зоологічна, 1, стоматологічний корпус.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Національного медичного університету імені О. О. Богомольця МОЗ України за адресою: 03057, м. Київ, вул. Зоологічна, 1, стоматологічний корпус.

Автореферат розісланий 3 листопада 2008 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

доцент О. І. Остапко

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

 

Актуальність теми. Дані багатьох досліджень свідчать про те, що під час вагітності зростає розповсюдженість та змінюється структура стоматологічних захворювань. Зокрема, збільшується поширеність та інтенсивність карієсу, виникають різні форми гінгівіту та пародонтит або загострюється їх перебіг [Л. Г. Сандига, 2000; Г. М. Гаврилів, 2003]. Таке погіршення стоматологічного статусу вагітних визначає високу соціальну та медичну актуальність питань своєчасної діагностики у них стоматологічних захворювань, їх профілактики та лікування.

Незважаючи на численні дослідження, і дотепер не повністю розкриті механізми розвитку стоматологічних захворювань у вагітних. Внаслідок цього, профілактика стоматологічних захворювань недостатньо патогенетично обґрунтована і є недостатньо ефективною. Одні дослідники вважають, що зміни у пародонті виникають у результаті гормональних змін та порушень в період вагітності, а інші – внаслідок недостатньої гігієни порожнини рота. Захворювання пародонта супроводжуються різноманітними біохімічними та імунологічними порушеннями (порушеннями обміну ліпідів, білків, вуглеводів та мінеральних речовин, загального та місцевого імунітету, недостатності ряду вітамінів тощо) [С. П. Ярова, Т. С. Осипенкова, 2000; М. Ф. Данилевський, А. В. Борисенко, 2001; Л. Д. Вейсгейм, Е. В. Люмкис, 2004; І. А. Горбачова, 2004]. Рецептори естрогенів виявлені безпосередньо у тканинах пародонта, що вказує на можливість трофічного впливу статевих стероїдів на пародонт [В. М. Копейкин, 1995].

Клінічні, гістологічні та гістохімічні дослідження свідчать про те, що статеві гормони мають широкий вплив на організм в цілому, особливо на судинну та кісткову системи. Естрогени стимулюють проліферацію фібробластів ясен [R. I. Genco, 1996], впливають на диференціювання та ріст клітин, індукують синтез білків у процесі диференціювання [Д. І. Заболотний, С. Є. Яремчук, 2002; О. М. Кузнецова, 2004; І. Б. Щепотін, О. С. Зотов, Є. С. Козачук, 2007]. Вони прискорюють утворення ендоста в альвеолярній кістці, збільшують активність кісткового мозку [А. А. Кунін та співавт. 1999, О. М. Масик, Н. З. Ярема, О. С. Проць, М. І. Щур, 2005; О. М. Борна, 2005; Е. Д. Клочко, 2006; І. Б. Щепотін, О. С. Зотов, Є. С. Козачук, 2007]. Естрогени чинять загальну анаболічну дію, мають протизапальну активність, впливають на тривалість життєвого циклу клітин. Прогестерон викликає розширення капілярів ясен, набряк і гіперемію [Е. В. Калинина зі співавт., 2000; А. С. Артюшкевич зі співавт., 2002].

Естрогени та прогестерон суттєво впливають на клітини кісткової тканини. Високий рівень естрадіолу, прогестерону та тестостерону викликає антирезорбтивну дію за рахунок пригнічення функції остеокластів [В. В. Поворознюк зі співавт., 2002, 2004; Т. О. Майборода, 2003; О. М. Масик, Н. З. Ярема, О. С. Проць, М. І. Щур, 2005; О. М. Борна, 2005; Е. Д. Клочко, 2006]. Все це дозволяє вважати, що зміни гормонального статусу суттєво впливають на виникнення та патогенез захворювань пародонта.

Впродовж останніх років різко зросла частота акушерської патології вагітних. Так, невиношування вагітності виявлене у 22–27 % випадків, пізні гестози – у 7 %–16 % [В. К. Чайка, Т. Н. Демина, А. Г. Коломійцева, 2004], плацентарна недостатність – у 17–35 % вагітних [Б. М. Венцківський зі співавт., 2004]. Численні спостереження вказують на наявність у вагітних акушерської патології, яка супроводжується гормональними порушеннями. Це підвищує ризик виникнення у них запальних захворювань пародонта.

Всі ці фактори чинять значний вплив на тканини пародонта вагітних, і тому для ефективної профілактики та лікування їх захворювань необхідно більш точно з’ясувати механізми впливу гормональних порушень з метою їх відповідної корекції у комплексному лікуванні уражень пародонта.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана відповідно до плану науково-дослідних робіт Національного медичного університету імені О. О. Богомольця і є фрагментом комплексної наукової теми кафедри терапевтичної стоматології згідно з планом МОЗ України «Особливості клініки початкового карієсу та захворювань пародонта у осіб молодого віку, сучасні методи їх профілактика та лікування», реєстраційний № 0104U000449, шифр теми ІН 30.00.0033.97. Дисертант була виконавцем окремих фрагментів вищеназваної теми.

Метою дослідження є підвищення ефективності профілактики та лікування захворювань тканин пародонта у вагітних із акушерською патологією на основі удосконалення методів їх діагностики, обґрунтування та розробки схем лікування, профілактики та оцінки їх ефективності.

Завдання дослідження.

1.    Вивчити розповсюдженість захворювань пародонта у вагітних із акушерською патологією.

2.    Вивчити особливості клінічних проявів захворювань пародонта у вагітних із акушерською патологією.

3.    Удосконалити методи діагностики захворювань пародонта у вагітних із акушерською патологією.

4.    Обґрунтувати та розробити методики лікування та профілактики захворювань пародонта у вагітних із акушерською патологією.

5.    Оцінити ефективність застосування запропонованих схем профілактики та лікування захворювань пародонта у вагітних із акушерською патологією.

Об’єкт дослідження – стан тканин пародонта у вагітних із акушерською патологією.

Предмет дослідження – тканини пародонта, вміст ясенних та пародонтальних кишень, букальний епітелій, фізіологічні рідини (кров, сеча, ротова та ясенна рідина) та виділення з піхви вагітних із акушерською патологією.

Методи дослідження. З метою вирішення поставлених задач було проведене комплексне клініко-лабораторне обстеження пацієнток, що включало: клініко-статистичний аналіз історій пологів у вагітних із акушерською патологією, гормональні дослідження, загальноклінічні методи дослідження тканин пародонта, мікробіологічні (бактеріологічні та бактеріоскопічні), цитологічні та статистичні методи дослідження.

Наукова новизна одержаних результатів. Визначена структура пародонтологічної захворюваності та особливості клінічного перебігу запальних та дистрофічно-запальних захворювань пародонта у вагітних із акушерською патологією. Встановлений прямий кореляційний зв’язок між патологічними та фізіологічними змінами гормонального фону та рівнем поширеності захворювань пародонта у вагітних.

Співставлення рівнів прогестерону, естрогенів та пародонтологічної захворюваності у вагітних із акушерською патологією показало різний їх вплив на стан тканин пародонта. Виявлено, що достовірне зниження вмісту прогестерону на фоні зниження естрогенів, що має місце у частини вагітних із акушерською патологією призводить до порушення структурно-функціонального стану тканин пародонта.

Встановлено, що характер клінічного перебігу та тяжкість патологічних процесів у тканинах пародонта визначаються строком, особливостями перебігу вагітності, віком пацієнток та змінами гормонального фону незалежно від форми акушерської патології.

Розроблений та обґрунтований комплекс лікувально-профілактичних заходів, спрямованих на запобігання розвитку і подальшому прогресуванню хвороб пародонта у вагітних із акушерською патологією.

Підтверджена висока ефективність запропонованих методик профілактики та лікування захворювань пародонта у вагітних у найближчі та віддалені терміни спостережень. Пріоритетність дослідження підтверджена чотирма свідоцтвами на реєстрацію авторського права виданими Державним департаментом інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України: «Методика та результати кількісного оцінювання ясенної рідини у вагітних із акушерською патологією» (№ 23156 від 19.12.2007), «Методика та результати цитологічного оцінювання букальних мазків у вагітних із акушерською патологією» (№ 23298 від 25.12.2007), «Спосіб лікування захворювань пародонта у вагітних із акушерською патологією» (№ 24335 від 24.04.2008), «Методики гормональної цитодіагностики захворювань пародонта» (№ 24336 від 24.04.2008).

Практичне значення результатів дослідження. Дані про структуру та клінічні особливості захворювань пародонта у вагітних із акушерською патологією можуть слугувати основою для планування лікувально-профілактичної стоматологічної допомоги даному контингенту.

Запропоновані неінвазивні методи визначення гормонального фону у вагітних на основі цитологічного дослідження клітин пародонта і букального епітелію.

Розроблений патогенетично обґрунтований метод лікування і профілактики захворювань пародонта у вагітних із акушерською патологією і порушеним гормональним фоном.

Обґрунтовані терміни стоматологічного диспансерного спостереження стану пародонта у вагітних із акушерською патологією з порушеним гормональним фоном.

Розроблений та апробований у клініці спосіб лікування захворювань пародонта у вагітних із акушерською патологією є простим у використанні та дозволяє досягти сприятливого клінічного ефекту лікування у найближчі та віддалені терміни спостереження.

Розроблені диференційовані схеми лікування захворювань тканин пародонта у вагітних із акушерською патологією впроваджено в лікувальну практику пародонтологічного відділення стоматологічного медичного центру НМУ ім. О.О. Богомольця, Обласної стоматологічної поліклініки м. Харкова, клінічної багатопрофільної лікарні № 17 м. Харкова, кафедри пропедевтики терапевтичної стоматології ВДНЗУ «Української медичної стоматологічної академії», відділення стоматології Університетської клініки Одеського державного медичного університету, Університетської клініки Донецького національного медичного університету ім. М. Горького та Обласної стоматологічної поліклініки м. Дніпропетровська.

Матеріали дисертації використовуються у навчальному процесі кафедри терапевтичної стоматології Національного медичного університету імені О. О. Богомольця.

Особистий внесок здобувача. Автором особисто виконаний інформаційний пошук і аналіз наукової літератури за даною проблемою, проведені клінічні, бактеріологічні, цитологічні та бактеріоскопічні методи дослідження, статистична обробка й аналіз отриманих результатів, наукове обґрунтування результатів і написання дисертації.

Розроблений й апробований комплекс лікувально-профілактичних заходів, спрямованих на запобігання виникнення та подальшого розвитку захворювань тканин пародонта у вагітних із акушерською патологією, та проведена оцінка його ефективності.

Мікробіологічні та цитологічні методи дослідження проведені спільно зі співробітниками клініко-діагностичної лабораторії лікарні для вчених НАН України (зав. лабораторією – В. М. Педченко), кольпоцитологічні дослідження та вивчення букальних мазків були проведені автором спільно зі співробітниками ендокринологічної лабораторії (зав. лабораторією – д.мед.н. З. Б. Хомінська) Інституту педіатрії, акушерства та гінекології АМН України (директор – член-кор. АМН України, професор Ю. Г. Антипкін), м. Києва, комплексне обстеження вагітних проведене автором спільно зі співробітниками відділення патології вагітності та пологів (керівник – д.мед.н. І. А. Жабченко) Інституту педіатрії, акушерства та гінекології АМН України, м. Київ*.

Апробація результатів дисертації. Результати проведених досліджень, доповідались на V Міжнародній науково-практичній конференції  «Наука и образование – 2007» (м. Дніпропетровськ, 3–15 січня 2007 р.), науково-практичній конференції «Актуальні питання профілактики захворювань пародонта та слизової оболонки порожнин рота» (м. Київ, 2007 р.), ІІ Міжнародній науково-практичній конференції «Стратегические вопросы мировой науки – 2007» (м. Дніпропетровськ, 15–28 лютого 2007 р.), ІІІ Міжнародній науково-практичній конференції «Научное пространство Европы – 2007» (м. Дніпропетровськ, 16–30 квітня 2007 р.), науково-практичній конференції «Проблемы, достижения и перспективы развития медико-биологических наук и практического здравоохранения» (Сімферополь, травень 2007 р.) та ІІІ (Х) з’їзді Асоціації стоматологів України (Полтава, 16–18 жовтня 2008 р.).

Публікації. За результатами дисертації опубліковано 13 наукових праць, в тому числі 4 – у фахових виданнях, рекомендованих ВАК України, 5 – у наукових збірниках, тезах конгресів, з’їздів. Отримано чотири свідоцтва про реєстрацію авторського права.

Обсяг і структура дисертації. Дисертація викладена на 215 сторінках і складається зі вступу, огляду літе­ратури, описання об’єктів і методів дослід­ження,
3 розділів власних досліджень, аналізу й узагальнення результатів дослід­ження, висновків, практичних реко­мендацій, списку використаних джерел. Фактичні дані наведені у 31 табли­ці та ілюстровані 46 малюнками. Список літератури включає 314 першоджерел, серед яких 65 іноземних.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

 

Матеріали та методи досліджень. З метою вирішення поставлених задач було проведене комплексне клініко-лабораторне обстеження 131 вагітної віком від 18 до 42 років, яке включало клінічні, лабораторні та статистичні методи. Обстежені були розподілені на групи відповідно до перебігу вагітності:

– вагітні із акушерською патологією, зумовленою порушеним гормональним фоном (76 вагітних) – вагітні із загрозою переривання вагітності та загрозою передчасних пологів, з ранніми та пізніми гестозами, із хронічною фетоплацентарною недостатністю та ін.;

– вагітні із акушерською патологією на фоні непорушеного гормонального фону (25 вагітних) – неправильні передлежання плода, диспропорції між розмірами таза жінки та плодом, аномалії кісткового таза;

– жінки з фізіологічним перебігом вагітності (30 жінок). Ця група слугувала контролем.

Клінічне стоматологічне обстеження хворих проводилось традиційними методами. При встановленні діагнозу керувались класифікацією хвороб пародонта М. Ф. Данилевського (1994).

Гігієнічний стан порожнини рота оцінювався за допомогою індексу Федорова-Володкіної та спрощеного індексу гігієни порожнини рота Гріна-Вермільйона (1964).

Для реєстрації стану тканин пародонта використовували папілярно-маргінально-альвеолярний індекс (РМА) (Parma, 1960), комплексний пародонтальний індекс (КПІ) (1987) та комунальний індекс потреби в лікуванні хвороб пародонта (CPITN, ВООЗ).

З метою мікробіологічного вивчення вмісту ясенних та пародонтальних кишень у 63 вагітних були проведені бактеріологічні та бактеріоскопічні дослідження (наказ № 535 от 22.04.1985, Нормативні директивні правові документи. Бактеріологія., 2003). Цитологічне дослідження вмісту ясенних та пародонтальних кишень проводили за І. А. Бенюмовою (1962). А з метою вивчення естрогенної насиченості організму вагітних вивчали цитологічний вміст ясенних та пародонтальних кишень та букальні мазки (свідоцтво про реєстрацію авторського права № 23298 від 25.12.2007).

З метою дослідження гормонального статусу в І та ІІІ триместрах було обстежено по 15 жінок та 19 вагітних у ІІ триместрі. Їм проводили визначення вмісту бета-хоріонічного гонадотропіну імуноферментним методом з використанням реактивів фірми Syntron bio research IND, а естріолу та 17-кетостероїдів – радіоімунним методом. Рівень прогестерону в організмі вагітної визначали кольпоцитологічним методом усім обстеженим.

Статистичну обробку результатів досліджень проводили за допомогою методів кореляційного, регресійного та дискримінантного аналізу [О. А. Гусак, 1991; В. Н. Носов, 1990; О. П. Минцер, 1991] з використанням стандартних програм «Microsoft Exсel 2000» та «Statistika 5,0».

Результати досліджень. Результати клінічних досліджень показали, що вагітність чинить негативний вплив на стан тканин пародонта у жінок. Простежується чітка залежність поширеності та інтенсивності захворювань пародонта від характеру перебігу вагітності, її терміну та гормонального фону.

Так, у вагітних із акушерською патологією (основна група) захворювання пародонта в І триместрі спостерігали у 88,24 % (30 з 34 жінок), в ІІ – у 98,02 % (99 зі 101 вагітної), а в ІІІ – у 96,04 % (97 зі 101 обстеженої) жінок. Тоді як при фізіологічному перебігу вагітності (контрольна група) – у 100 % обстежених (30 вагітних) незалежно від триместру вагітності.

В структурі запальних захворювань пародонта у вагітних із акушерською патологією виявлена висока частота хронічного катарального гінгівіту (в І триместрі у 82,35 % (28 з 34 вагітних), в ІІ – у 85,15 % (86 зі 101 обстежених), а в ІІІ – у 82,18 % (83 зі 101 обстежених)) порівняно з питомою вагою генералізованого пародонтиту (в І триместрі у 5,88 % (2 з 34 обстежених), а в ІІ та ІІІ – у 12,87 % (13 зі 101 вагітних)). У жінок з фізіологічним перебігом вагітності ці показники відповідно склали 80 % та 20 % (24 та 6 з 30 жінок відповідно). Клінічно здорові тканини пародонта виявляли лише у вагітних основної групи на фоні порушеного гормонального фону в І триместрі у 4 з 34 обстежених (11,76 %), в ІІ – у 2 зі 101 вагітних (1,98 %), а в ІІІ триместрі – у 4 жінок зі 101 (3,96 %).

Аналіз структури пародонтологічної захворюваності у вагітних із акушерською патологією залежно від строку вагітності виявив певні закономірності: тенденція до поглиблення патологічного процесу зі збільшенням терміну вагітності спостерігалась до кінця ІІ триместру з подальшим поступовим зменшенням величин. Так, хронічний катаральний гінгівіт початкового ступеня у жінок основної групи І триместру спостерігали у 28,57 % (у 8 з 28 вагітних з хронічним катаральним гінгівітом), в ІІ триместрі – у 24,42 % (у 21 з 86 пацієнток з хронічним катаральним гінгівітом), а в ІІІ – ця цифра зросла майже у 1,5 рази і склала 38,55 % (у 32 з 83 жінок з хронічним катаральним гінгівітом). Хронічний катаральний гінгівіт ІІІ ступеня спостерігали лише у ІІ та ІІІ триместрах вагітності: відповідно 5,81 % (5 з 86 обстежених) та 1,2 % (1 з 83) жінок.

Найвищі показники індексу РМА були відмічені в ІІ триместрі вагітності, що дозволило говорити про переважання запальних процесів у тканинах пародонта саме у цей період вагітності. Критерій оцінки «відсутність патології» у І триместрі склав 11,8 % (4 жінки з 34), а в ІІІ – 3,96 % (4 вагітні з 101), тоді як у ІІ – взагалі не спостерігався.

Аналогічно зі збільшенням строку вагітності зростала тяжкість пародонтологічного статусу за даними індексу КПІ. Так, у пацієнток із акушерською патологією в ІІ триместрі спостерігали найбільшу кількість пацієнток з середнім (15,84 %, 16 пацієнток) та тяжким (3,96 %, 4 вагітні) ступенем запального процесу в тканинах пародонта. Це було характерно як для вагітних із акушерською патологією, так і жінок з фізіологічним перебігом вагітності.

Більш глибокий аналіз отриманих індексних даних дозволив виявити наступне. У вагітних із акушерською патологією на тлі порушеного гормонального фону і гіршої гігієни ознаки запалення згідно значень індексу РМА були менш виражені, ніж у жінок з фізіологічним перебігом вагітності. Так, у вагітних основної групи з генералізованим пародонтитом індекс Федорова-Володкіної складав 2,03±0,34 (р<0,01), а у жінок контрольної групи – 1,86±0,11), тоді як індекс РМА становив 78,57±3,78 % та 81,98±3,98 % (р<0,05) відповідно. При хронічному катаральному гінгівіті значення індексу РМА відповідно склали 49,41±3,0 % (р<0,05) та 63,25±3,86 %. Індекс КПІ також був вищим у вагітних ІІ триместру контрольної групи порівняно з основною. У жінок контрольної групи з хронічним катаральним гінгівітом значення індексу склало 2,12±0,15, з генералізованим пародонтитом 2,92±0,26 (р<0,05), тоді як у жінок основної групи – 1,52±0,14 та 2,73±0,25 (р<0,05) відповідно.

Все це дозволило виявити строки підвищеного ризику погіршення стану тканин пародонта та виникнення захворювань пародонта, а саме ІІ триместр вагітності, та підтвердило нашу думку про те, що у патогенезі захворювань пародонта у вагітних, окрім гігієни порожнини рота, важливе значення мають й інші фактори, зокрема, порушення гормонального фону під час вагітності.

Ці факти підтвердили й результати цитологічних досліджень: у ІІ триместрі у вагітних із акушерською патологією спостерігали найменшу кількість цитограм І типу – 2,78 % (тоді як в І триместрі ця цифра склала 25 %, а в ІІІ – 8,7 %), і відповідно найвищу кількість запальних цитограм ІІ-типу – 97,22 %.

Існування особливостей клінічного перебігу запальних захворювань пародонта у вагітних із акушерською патологією підтверджувалося й результатами визначення кількості ясенної рідини в ясенних та пародонтальних кишенях (свідоцтво про реєстрацію авторського права № 23156 від 19.12.2007).

У жінок основної групи, в яких вагітність перебігала на тлі порушеного гормонального фону, кількість ясенної рідини була меншою ніж у пацієнток контрольної групи з фізіологічним перебігом вагітності та жінок основної групи з непорушеним гормональним фоном. Так, при генералізованому пародонтиті у вагітних ІІ та ІІІ триместрів контрольної групи та з гормононезалежною акушерською патологією кількість ясенної рідини збільшувалась майже в 2 рази порівняно з жінками з гормонзалежною акушерською патологією. Так, у ІІ триместрі ці величини відповідно склали: 4,75±0,25, 4,5±0,5 та 2,67±1,83 (р<0,01).

Даний факт можна пояснити наявністю прогестеронової недостатності, на тлі якої перебігала вагітність із акушерською патологією. Відомо, що прогестерон викликає розширення капілярів ясен і призводить до їх набряку та гіперемії [С. Lauritzen, А. Klopper, 1983]. Це пояснює, чому у вагітних із акушерською патологією з прогестероновою недостатністю захворювання пародонта супроводжувалися виділенням меншої кількості ясенної рідини. На користь даного твердження свідчив ще й той факт, що наприкінці вагітності (з 37 тижня), коли спостерігали фізіологічне зниженням рівня прогестерону в організмі жінки (фізіологічна передпологова перебудова) ці величини зменшувалися.

Лише у вагітних з гестозами кількість ясенної рідини була трохи вищою за подібні величини контрольної групи. Поясненням тому ми вважаємо генералізований спазм судин системи мікроциркуляції, що призводить до підвищення внутрішньосудинного тиску, стазу крові у капілярах, підвищенню проникності дрібних судин. А оскільки на гестози серед вагітних із акушерською патологією прийшлося лише 9,9 % (11 жінок зі 101 обстеженої) від загальної кількості обстежених, тому це суттєво й не вплинуло на загальні показники.

Підтвердження впливу гормональної складової у патогенезі захворювань пародонта було виявлено і в результатах мікробіологічних та цитологічних досліджень вмісту ясенних та пародонтальних кишень. Порівняння мікробних пейзажів у жінок контрольної групи з вагітними із акушерською патологією з порушеним гормональним фоном показало, що в останніх при хронічному катаральному гінгівіті початкового, І та ІІ–ІІІ ступенів мікробні асоціації ясенних кишень містили менше пародонтопатогенних мікроорганізмів. Це можна пояснити посиленням впливу естрогенів, що мають певну антибактеріальну дію [Г. К. Степанківська, О. Т. Михайленко, 2000], на фоні прогестеронової недостатності. І саме у більшості цих пацієнток спостерігали проліферативні цитограми ІІ-Б типу.

У вагітних із акушерською патологією з порушеним гормональним фоном при генералізованому пародонтиті спостерігали менш строкату картину мікробіоценозу ясенних та пародонтальних кишень порівняно з вагітними контрольної групи (жінки з фізіологічним перебігом вагітності) з аналогічними стоматологічними діагнозами. У останніх виявлялися більше грампозитивних та грамнегативних коків. Цей факт можна пояснити гормональним фоном: у вищезгаданих пацієнток основної групи спостерігали виражену та помірну прогестеронову недостатність поряд зі зниженням рівня естрогенів в організмі жінки.

Аналізуючи отримані дані можна відмітити певну закономірність: у вагітних із акушерською патологією, що перебігала на фоні прогестеронової недостатності поряд з фізіологічним або підвищеним рівнем естрогенів у організмі жінки, наприкінці вагітності в ясенних та пародонтальних кишенях зменшувався відсоток пародонтопатогенних мікроорганізмів та зростала доля грампозитивних та грамнегативних коків, характерних для мікробіоценозу ясенних кишень клінічно здорових тканин пародонта [В. И. Покровский, О. К. Поздеев, 1999; Н. Ф. Данилевский, А. В. Борисенко, 2000; С. І. Сивовол, 2001].

Цитологічне вивчення вмісту ясенних та пародонтальних кишень (свідоцтво про реєстрацію авторського права № 24336 від 24.04.2008) та вивчення букальних мазків (свідоцтво про реєстрацію авторського права № 23298 від 25.12.2007) також підтвердили роль гормональних змін у виникненні захворювань пародонта у вагітних із акушерською патологією. ІІ-Б мазки спостерігали у вагітних із акушерською патологією на фоні прогестеронової недостатності, що супроводжувалась ще й підвищенням естрогенного впливу. Вплив естрогенів залежить від їх дози [Г. К. Степанківська, О. Т. Михайленко, 2000]. Малі та середні дози стимулюють розвиток яєчників та дозрівання фолікулів, великі – пригнічують овуляцію, а дуже великі – викликають атрофічні процеси. Отже, можна припустити, що проліферативний вплив естрогенів у вагітних обумовлений кількома факторами – дозою та певним співвідношенням між естрогенами та прогестероном.

У процесі цитологічного вивчення букальних мазків у вагітних із акушерською патологією отримали підтвердження високої чутливості тканин пародонта до естрогенного впливу за рахунок значної кількості естрогенчутливих рецепторів [В. М. Копейкін та співавт., 1995] – естрогенні букальні мазки спостерігали у 89,29 % випадків. Поряд з цим не відмічали якісних ознак значного прогестеронового впливу на епітелій порожнини рота – не спостерігали а ні зрілих складчастих поверхневих клітин, а ні посиленої десквамації епітеліальних клітин проміжного шару у вигляді груп та пластів. Так, у вагітних із акушерською патологією у букальних мазках пластування майже не виявлялося: «–» при помірній прогестероновій недостатності визначався у 21,43 %, а при вираженій у 60,71 % випадків.

Вивчення стану пародонта залежно від змін гормонального статусу у вагітних із акушерською патологією показало: у пацієнток на фоні прогестеронової недостатності поряд зі зниженням рівня естрогенів (естрадіол, естріол) були виявлені більш тяжкі хвороби пародонта. Так, у пацієнток з генералізованим пародонтитом незалежно від триместру вагітність перебігала на тлі зниження естрогенного фону поряд з прогестероновою недостатністю: у однієї половини (50 %) вираженої і у другої – помірної. Тоді як у вагітних з клінічно здоровими тканинами пародонта – на фоні тієї самої прогестеронової недостатності (помірна, виражена) рівень естрогену в 75 % випадків був підвищеним. Це дозволило нам припустити, що у вагітних із акушерською патологією на фоні зниження прогестерону відбувається посилення впливу естрогенів, що й зумовлює розвиток переважно легких клінічних форм захворювань пародонта – хронічного катарального гінгівіту початкового, І ступенів. А зниження рівня естрогенів приводить до розвитку більш тяжких уражень пародонта. До того ж відомо, що прогестерон чинить імунодепресивний вплив [А. Д. Подтетенов, Т. В. Братчикова, Е. М. Орлов, 2000].

Проведене клінічне дослідження стану тканин пародонта у вагітних свідчить, що активність запальних та дистрофічно-запальних процесів у пародонті тісно пов’язана зі строком вагітності, її перебігом та гігієною порожнини рота. Встановлена прямопропорційна залежність поширеності та ступеня тяжкості хвороб пародонта від триместру вагітності та стану гігієни порожнини рота. Вивчення результатів опитування та визначення гігієнічних індексів порожнини рота (Грін-Вермільйона та Федорова-Володкіної) у вагітних із акушерською патологією виявило недостатній рівень знань та навичок щодо індивідуального гігієнічного догляду за порожниною рота.

Саме тому для даної категорії пацієнток був розроблений комплекс лікувально-профілактичних заходів. У І триместрі вагітності, коли мікробні асоціації були представлені переважно пародонтопатогенною мікрофлорою, а місцевий імунітет різко пригнічений [І. В. Сидоренко, 1994; Ю. Г. Чумакова, 1996], рекомендували пацієнткам зубні пасти з антибактеріальними агентами. А в ІІ триместрі – радили чергувати зубні пасти з антибактеріальними властивостями із зубними пастами з протизапальними властивостями, оскільки крім вираженої бактеріологічної картини на цей час припадав пік запальних клінічних проявів.

Дані про реакцію тканин пародонта на збільшення циркулюючих в крові статевих стероїдних гормонів та дані про погіршення гігієнічного стану порожнини рота і значні зміни мікробіологічних та цитологічних показників ясенних та пародонтальних кишень, дозволили розробити схему лікування захворювань пародонта у вагітних із акушерською патологією. Внаслідок проведеного дослідження були встановлені терміни найбільшого ризику виникнення і розвитку захворювань пародонта, що вказувало на необхідність диференційованого підходу до здійснення лікувально-профілактичних заходів з урахуванням терміну вагітності. Саме в ІІ триместрі вагітності спостерігали найвиразніші запальні явища в тканинах пародонта. Враховуючи критичні етапи розвитку плода (до ІІ триместру вагітності завершується органогенез плода і до 20 тижня вагітності закінчується формування плаценти [А. О. Кемерова зі співавт., 1999, Г. К. Степанківська, О. Т. Михайленко, 2000]), був зроблений висновок, що призначення лікувальних схем необхідно проводити після 20 тижня в ІІ триместрі вагітності. До лікувальних схем у ІІ триместрі були включені: «Клімадинон», «Лісобакт», «Стоматидин» та рослинні антисептики (свідоцтво про реєстрацію авторського права № 24335 від 24.04.2008).

Призначення «Клімадинону» було виправданим внаслідок його біологічного впливу через естрогенчутливі рецептори [В. М. Копейкін та співавт., 1995] на тканини пародонта. Він має естрогеноподібні та допамінергічні властивості та позитивно діє на параметри кісткового метаболізму, що підтверджено впливом на біохімічні маркери репарації кісткової тканини – інсуліноподібний фактор росту та кістково-специфічну лужну фосфатазу.

Запропонований комплекс лікувально-профілактичних методів для лікування хронічного катарального гінгівіту був впроваджений у 40 вагітних, а для лікування генералізованого пародонтита у 28 вагітних із акушерською патологією ІІ триместру у віці 18–40 років. Пацієнток ділили на 2 групи: основну та контрольну. Усім пацієнткам було проведене повноцінне клініко-лабораторне обстеження до та після лікування.

Клінічний ефект лікування гінгівіту був позитивним у 20 (100,0 %) пацієнток основної та у 19 (95,0 %) контрольної груп пацієнток, а генералізованого пародонтиту відповідно у 15 (100,0 %) та 12 (92,31 %) вагітних із акушерською патологією.

Загальна тривалість лікування у жінок основної групи для зменшення рівня запального процесу в тканинах пародонта в середньому складала на два відвідування менше, ніж в контрольній групі. Сприятливі результати лікування були підтверджені даними індексної оцінки стану тканин пародонта (індекси Грін-Вермільйона, РМА) та лабораторних досліджень (визначення мікробного пейзажу пародонтальних кишень та кількості ясенної рідини, вивчення цитологічних та букальних мазків).

Ефективність розроблених лікувальних комплексів підтверджена віддаленими результатами комплексної терапії захворювань пародонта. Повторні огляди проводили у наступні терміни: вперше – одразу після вагітності протягом перших
2–3 місяців, вдруге – за півтора роки (18 місяців) після лікування.

Через 6 місяців при повторному огляді пацієнток, у яких під час вагітності спостерігали хронічний катаральний гінгівіт, задовільний стан ясен відмічали у 94,44 % (17 жінок) пацієнток основної та лише у 83,33 % (15 обстежених) контрольної груп вагітних. А за півтора роки (18 місяців) ці величини відповідно склали 94,12 % (16 жінок) та 81,25 % (13 пацієнток).

У пацієнток з генералізованим пародонтитом після лікування з використанням «Клімадинону» задовільний стан пародонта у перші 3 місяці після вагітності відмічали у 93,33 % (14 оглянутих) жінок, а за рік – у 84,62 % пацієнток (11 жінок).
У контрольній групі задовільні результати лікування були виявлені відповідно у 84,62 % (11 обстежених) жінок та 72,73 % (8 жінок) обстежених пацієнток. Віддалені результати комплексного лікування вагітних із акушерською патологією хворих на генералізований пародонтит, яким в терапії застосовували «Клімадинон» (основна група), показали тенденцію до тривалої клініко-рентгенологічної стабілізації.

Отже, розроблений лікувальний комплекс дозволив підвищити ефективність лікування та скоротити терміни лікування хворих. Запропоновані лабораторні показники слугують як прогностичні критерії успішності лікування гінгівіту та пародонтиту та дозволяють визначати тактику терапевтичної дії на патогенетичні механізми запальних та дистрофічно-запальних захворювань тканин пародонта.

ВИСНОВКИ

В дисертаційній роботі представлене нове вирішення наукової задачі сучасної стоматології – підвищення ефективності профілактики та лікування захворювань пародонта у вагітних із акушерською патологією на основі удосконалення методів їх діагностики, обґрунтування та розробки схем профілактики, лікування та оцінки їх ефективності:

1. Встановлена висока розповсюдженість захворювань тканин пародонта, яка становить 96,04 % у вагітних із акушерською патологією та 100 % у вагітних з фізіологічним перебігом вагітності. Переважав хронічний катаральний гінгівіт, розповсюдженість якого у вагітних із акушерською патологією в І триместрі склала 82,35 %, у ІІ – 85,15 %, а в ІІІ – 82,18 %. Для жінок з фізіологічним перебігом цей показник склав незалежно від триместру 80 %. Відсоток пацієнток з генералізованим пародонтитом серед вагітних із акушерською патологією у ІІ та ІІІ триместрах склав – 12,87 %, а з фізіологічним перебігом – 20 %.

2. Виявлена залежність показників розповсюдженості уражень пародонта від тривалості перебігу вагітності в обох групах. У вагітних із акушерською патологією в І триместрі вона складає 88,24 %, зростає в ІІ триместрі – 98,02 % і зменшується в ІІІ триместрі – 96,04 %. Аналогічна тенденція відмічена й у вагітних з фізіологічним перебігом вагітності.

3. Встановлена залежність розвитку захворювань пародонта в обох групах вагітних від змін гормонального статусу. На фоні зниження рівня прогестерону (і, відповідно, відносного посилення впливу естрогенів) розвиваються більш легкі форми ураження тканин пародонта. Зниження рівня естрогенів на фоні прогестеронової недостатності є критерієм ризику розвитку більш тяжких уражень тканин пародонта. Так, у пацієнток з генералізованим пародонтитом незалежно від триместру вагітність перебігала на тлі зниження естрогенного фону поряд з прогестероновою недостатністю: у однієї половини (50 %) вираженої і в другої – помірної. Тоді як у вагітних з клінічно здоровими тканинами пародонта – на фоні тієї самої прогестеронової недостатності (помірна, виражена) рівень естрогену в 75 % випадків був підвищеним.

4. Встановлено, що рівень естрогенної насиченості організму вагітних корелює зі змінами клітинного складу ясенних та пародонтальних кишень. Розроблений метод експрес-діагностики естрогенної насиченості організму, який на основі вивчення букальних мазків та цитологічного вмісту ясенних та пародонтальних кишень дозволяє судити про гормональний стан організму вагітних. Так, цитограми ІІ-Б типу спостерігали у жінок із акушерською патологією ІІ триместру, вагітність яких перебігала на тлі помірної прогестеронової недостатності та підвищеного рівня естріолу в 87,5 % випадків і лише у 12,5 % – на фоні вираженої прогестеронової недостатності та фізіологічного рівня естріолу.

5. Запропонована методика терапевтичного лікування уражень пародонта у вагітних із акушерською патологією з використанням препарату «Клімадинон» сприяє швидкій ремісії захворювання, запобігає прогресуванню запального та дистрофічно-запального процесу в пародонті. Після проведеного лікування генералізованого пародонтиту спостерігається нормалізація основних клініко-лабораторних показників стану пародонта. Застосування даної методики дозволяє досягти сприятливого клінічного ефекту лікування у віддалені терміни спостережень, порівняно з контрольною групою обстежених. За півтора роки ці цифри відповідно склали 84,62 % та 72,73 % жінок.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

 

Результати проведених клініко-анамнестичних та лабораторних досліджень у вагітних із акушерською патологією дозволяють рекомендувати для запровадження у практику наступне:

1. Для оцінки ефективності лікування та прогнозування перебігу гінгівіту та пародонтиту у вагітних із акушерською патологією рекомендується, поряд із загальновідомими методами, використовувати спрощений метод кількісного визначення ясенної рідини у ясенній борозні із застосуванням індикатору бромкрезолового зеленого та метод експрес-діагностики естрогенної насиченості організму за допомогою букальних мазків та вивчення цитологічного вмісту пародонтальних кишень. Розроблені методи діагностики та прогнозування досить інформативні, прості та доступні у застосуванні.

2. Розроблений комплекс лікувальних заходів рекомендується для лікування хронічного катарального гінгівіту та генералізованого пародонтиту у вагітних із акушерською патологією залежно від терміну вагітності.

3. Найбільш доцільним є профілактичний огляд вагітних, незалежно від перебігу вагітності, лікарем-стоматологом один раз на триместр, тобто тричі за вагітність та у перші 2–4 місяці після пологів.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

(* – особистий внесок здобувача)

1.    Борисенко А. В. Актуальні питання організації стоматологічної допомоги вагітним жінкам (огляд) / А. В. Борисенко, О. О. Шекера // Науковий вісник Національного медичного університету імені О. О. Богомольця. – К., 2006. – № 2. – С. 159–163 (* – інформаційний пошук та аналіз джерел літератури, написанні статті).

2.    Борисенко А. В. Жіночі статеві гормони в патогенезі захворювань пародонта у вагітних / А. В. Борисенко, О. О. Шекера // Науковий вісник Національного медичного університету імені О. О. Богомольця. – К., 2007. – № 1. – С. 152–158 (* – проведення клініко-лабораторного обстеження вагітних із акушерською патологією, аналіз отриманих результатів та написанні статті).

3.    Шекера О. О. Актуальність вивчення захворювань пародонта у вагітних із акушерською патологією / О. О. Шекера // Труды Крымского государственного медицинского университета им. С. И. Георгиевского «Проблемы, достижения и перспективы развития медико-биологических наук и практического здравоохранения». – Часть ІІІ. – Том 143. – Сімферополь : Издательский центр КГМУ, 2007. – С. 251 (* – проведення клініко-лабораторних досліджень, статистична обробка даних, аналіз результатів, написання статті).

4.    Борисенко А. В. Бактеріологічний спектр вмісту ясенних та пародонтальних кишень у вагітних із акушерською патологією / А. В. Борисенко, О. О. Шекера // Современная стоматология. – 2008. – № 2 (42). – С. 55–60 (* – проведення клініко-лабораторних досліджень, аналіз отриманих результатів, написання статті).

5.    Свідоцтво про реєстрацію авторського права № 23156. Методика та результати кількісного оцінювання ясенної рідини у вагітних із акушерською патологією / О. О. Шекера // видане Державним департаментом інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України. – Заявка № 23270 від 8.11.2007; дата реєстрації 19.12.2007.

6.    Свідоцтво про реєстрацію авторського права № 23298. Методика та результати цитологічного оцінювання букальних мазків у вагітних із акушерською патологією / О. О. Шекера // видане Державним департаментом інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України. – Заявка № 23429 від 22.11.2007; дата реєстрації 25.12.2007.

7.    Свідоцтво про реєстрацію авторського права № 24336. Методики гормональної цитодіагностики захворювань пародонта / О. О. Шекера // видане Державним департаментом інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України. – Заявка № 24361 від 8.02.2008; дата реєстрації 24.04.2008.

8.    Свідоцтво про реєстрацію авторського права № 24335. Спосіб лікування захворювань пародонта у вагітних із акушерською патологією / О. О. Шекера // видане Державним департаментом інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України. – Заявка № 24360 від 8.02.2008; дата реєстрації 24.04.2008.

9.    Шекера О. О. Організація стоматологічної допомоги вагітним жінкам / О. О. Шекера // Материалы V Между­нар. науч.-практ. конф. «Наука и образование – 2007» (3–15 января 2007 г.). – Днепропетровск : Наука и образование, 2007. – Том 4. – С. 53

10.  Шекера О. О. Поширеність та особливості клінічного перебігу захворювань пародонта у вагітних із акушерською патологією / О. О. Шекера // Тези наук.-практ. конф. «Актуальні питання профілактики захворювань пародонту та слизової оболонки порожнини рота». – К., 2007. – С. 102.

11.  Шекера О. О. Розповсюдженість захворювань пародонта у вагітних із акушерською патологією / О. О. Шекера // Материалы ІІ Междунар. науч.-практ. конф. «Стратегические вопросы мировой науки – 2007» (15–28 февраля 2007 г.). – Днепропетровск : Наука и образование, 2007. – Том 9. Медицина. Физическая культура и спорт. – С. 3

12.  Шекера О. О. Захворювання пародонта у вагітних із акушерською патологією / О. О. Шекера // Материалы ІІІ Междунар. науч.-практ. конф. «Научное пространство Европы – 2007» (16–30 апреля 2007 г.). – Днепропетровск : Наука и образование, 2007. – Том 8. Медицина. – С. 3

13.  Борисенко А. В. Цитологічне дослідження вмісту ясенних та пародонтальних кишень у вагітних із захворюваннями пародонта / А. В. Борисенко, О. О. Шекера // Матеріали ІІІ (Х) з’їзду Асоціації стоматологів України. – Полтава, 2008. – С. 136

АНОТАЦІЯ

 

Шекера О. О. Особливості клініки, діагностики, профілактики та лікування захворювань пародонта у вагітних із акушерською патологією. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.22 – стоматологія. – Національний медичний університет імені О. О. Богомольця, Київ, 2008.

Дисертацію присвячено вивченню пародонтологічного статусу та гормонального фону у вагітних із акушерською патологією та підвищенню ефективності профілактики та лікування захворювань тканин пародонта в даної категорії пацієнток.

Виявлено, що характер клінічного перебігу та тяжкість патологічних процесів у тканинах пародонта визначаються строком, особливостями перебігу вагітності та віком пацієнток. Достовірне зниження вмісту прогестерону на фоні зниження естрогенів, що має місце у частини вагітних із акушерською патологією призводить до порушення структурно-функціонального стану тканин пародонта.

Розроблений та обґрунтований комплекс лікувально-профілактичних заходів, спрямованих на запобігання розвитку і подальшого прогресування хвороб пародонта у вагітних із акушерською патологією. Показана його ефективність у вагітних у найближчі та віддалені терміни спостережень.

Ключові слова: захворювання пародонта, вагітність, акушерська патологія, гормональний фон, лікування, «Клімадинон».

АННОТАЦИЯ

 

Шекера О. О. Особенности клиники, диагностики, профилактики и лечения заболеваний пародонта у беременных с акушерской патологией. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.22 – стоматология. – Национальный медицинский университет имени А. А. Богомольца, Киев, 2008.

Диссертация посвящена изучению пародонтологического статуса и гормонального фона у беременных с акушерской патологией и повышению эффективности профилактики и лечения заболеваний тканей пародонта у данной категории пациенток.

Определена структура пародонтологической заболеваемости и особенности клинического течения воспалительных и дистрофически-воспалительных заболеваний пародонта у беременных с акушерской патологией. Установлена значительная распространенность заболеваний тканей пародонта, которая у беременных с акушерской патологией составляет 96,04 %, а у беременных с физиологическим течением беременности – 100 %. Хронический катаральный гингивит преобладал, как у беременных с акушерской патологией (в I триместре составил 82,35 %, во ІІ – 85,15 %, а в ІІІ – 82,18 %), так и у женщин с физиологическим течением беременности (80 %). Процент пациенток с генерализованным пародонтитом среди первых во ІІ и ІІІ триместрах составил – 12,87 %, а среди вторых – 20 %.

Установлено, что характер клинического течения и тяжесть патологических процессов в тканях пародонта определяются сроком, особенностями течения беременности и возрастом пациенток. Так, у беременных с акушерской патологией заболевания пародонта в І триместре наблюдали у 88,24 %, во ІІ – у 98,02 %, а в ІІІ – у 96,04 % женщин. Тогда как при физиологичном течении беременности – у 100 % обследованных независимо от триместра беременности.

Анализ структуры пародонтологической заболеваемости у беременных с акушерской патологией в зависимости от срока беременности обнаружил тенденцию к усугублению патологического процесса с увеличением срока беременности до конца ІІ триместра, а затем эти величины постепенно уменьшались. Так, хронический катаральный гингивит начальной степени у женщин с акушерской патологией I триместра беременности наблюдали у 28,57 %, во ІІ триместре – у 24,42 %, а в ІІІ – эта цифра выросла почти в 1,5 раза и составила 38,55 %.

Наивысшие показатели индекса РМА были отмечены во ІІ триместре беременности, что позволило говорить о преобладании воспалительных процессов в тканях пародонта именно в этот период беременности. Критерий оценки «отсутствие патологии» в І триместре составлял 11,8 %, а в ІІІ – 3,96 %, тогда как во ІІ – вообще не наблюдался.

Еще одним подтверждением того, что в патогенезе заболеваний пародонта у беременных, кроме гигиены, важное значение имеют и другие факторы, в частности нарушение гормонального фона, стал следующий факт. У беременных с акушерской патологией на фоне нарушенного гормонального фона и худшей гигиены признаки воспаления согласно индексу РМА были менее выражены, чем у женщин с физиологическим течением беременности. Так, при генерализованном пародонтите индекс Федорова-Володкиной в основной группе составлял 2,03±0,34 (р<0,01), а в контрольной 1,86±0,11, а индекс РМА составлял 78,57±3,78 % и 81,98±3,98 % (р<0,05) соответственно.

Установлена зависимость развития заболеваний пародонта у беременных от изменений гормонального статуса. Снижение уровня эстрогенов на фоне прогестероновой недостаточности является критерием риска развития более тяжелых поражений тканей пародонта. Так, у пациенток с генерализованным пародонтитом, независимо от триместра, беременность протекала на фоне снижения уровня эстрогенов наряду с прогестероновой недостаточностью: у одной половины (50 %) выраженной, у второй – умеренной. Тогда как у беременных с клинически здоровыми тканями пародонта – на фоне той же прогестероновой недостаточности (умеренная, выраженная) уровень эстрогена в 75 % случаев был повышенным.

Установлено, что уровень эстрогенной насыщенности организма беременных коррелирует с изменениями клеточного состава десневых и пародонтальних карманов. Разработан метод диагностики эстрогенной насыщенности организма, который на основе изучения цитологического содержимого десневых и пародонтальных карманов и буккальных мазков, позволяет судить о гормональном состоянии организма беременных. Так, цитограммы II-Б типа наблюдали у женщин с акушерской патологией ІІ триместра, беременность которых протекала на фоне умеренной прогестероновой недостаточности и повышенного уровня эстриола в 87,5 % случаев и только в 12,5 % – на фоне выраженной прогестероновой недостаточности и физиологического уровня эстриола.

Разработана цитологически и микробиологически обоснованная методика лечения заболеваний пародонта у беременных с акушерской патологией с использованием препарата «Климадинон», которая способствует угнетению и предупреждает прогресс проявлений воспалительного и дистрофически-воспалительного процесса в тканях пародонта и способствует быстрой ремиссии заболевания у беременных с гормональными нарушениями. Применение данной методики позволяет достичь благоприятного клинического эффекта лечения в ближайшие и отдаленные сроки наблюдений (6, 18 месяцев) по сравнению с контрольной группой обследованных.

Ключевые слова: заболевания пародонта, беременность, акушерская патология, гормональный фон, лечение, «Климадинон».

ANNOTATION

 

Shekera O. O. Peculiarities of clinical course, features of diagnostics, prevention and treatment of periodontal diseases at the pregnant with obstetrical pathology. – Manuscript.

Dissertation to apply for scientific degree the candidate of medical science in speciality 14.01.22 – Stomatology. – National medical University named O. O. Bogomoletz, Ministry of Public Health of Ukraine, Kyiv, 2008.

Dissertation is devoted the study of periodontal status and hormonal background for pregnant with obstetric pathology and increase of efficiency of prophylaxis and treatment of periodontal diseases at this category of patients.

The character of clinical coarse and severity of pathological processes in periodontal tissues depend of longevity, clinical features of pregnancy and age of women. Reliable decline of content of progesteronum is on a background the decline of estrogen, that takes a place in parts of pregnant with obstetric pathology with the changes of hormonal background results in violation of structure and function of the state of periodontal tissues were revealed.

There was developed and grounded complex of treatment and prevention care measures directed to prevention of development and subsequent progress of periodontal diseases in pregnant with obstetric pathology. The efficiency of usage this complex in treatment of periodontal diseases in pregnant was shown in the nearest and remote terms of supervisions.

Key words: periodontal diseases, pregnancy, obstetrical pathology, hormonal background, treatment, klimadynon.

___________________________________________

Підписано до друку 27.10.2008 р. Формат 60х90/16.

Ум. друк. арк.0,9. Обл.-вид. арк. 0,9.

Тираж 100. Зам. 58.

____________________________________________

«Видавництво “Науковий світ”»^®

Свідоцтво ДК № 249 від 16.11.2000 р.

м. Київ, вул. Боженка, 17, оф. 504.

227-87-13, 227-87-15, 8-050-525-88-77

---

* Автор щиро вдячна співробітникам вищезгаданих закладів за постійну увагу й практичну допомогу при проведенні досліджень.

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені О. О. Богомольця ШЕКЕРА ОКСАНА ОЛЕГІВНА УДК 616.314.17-008.1+616. 311.2-002]-07-084-08:618.3 ОСОБЛИВОСТІ КЛІНІКИ, ДІ

 

• 14:21 05 Июля 2016
  Российско-китайский медуниверситет откроет магистерскую программу по TCM
• 01:21 05 Июля 2016
  На форуме МГУ Россия и Китай обсудят научно-образовательное сотрудничество
• 11:00 04 Июля 2016
  Реморенко: "ЕГЭ-туризм" в России сходит на нет
• 10:52 04 Июля 2016
  Летняя российско-австрийская школа откроется в Москве
• 15:31 01 Июля 2016
  В СПбГУ могут воссоздать географический факультет

Заказать уникальную работу