УМАНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

КОВАЛЬ СЕРГІЙ АНАТОЛІЙОВИЧ

УДК 634.7:582.688.4

ОСОБЛИВОСТІ ВИРОЩУВАННЯ САДЖАНЦІВ АКТИНІДІЇ ЧУДОВОЇ (КІВІ) ІЗ ЗЕЛЕНИХ СТЕБЛОВИХ ЖИВЦІВ В УМОВАХ

ПРАВОБЕРЕЖНОГО ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ

 

06.01.07 – плодівництво

 

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата сільськогосподарських наук

 

Умань – 2008

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Уманському державному аграрному університеті Міністерства аграрної політики України.

Науковий керівник: доктор сільськогосподарських наук, професор

Балабак Анатолій Федорович,

Уманський державний аграрний університет, професор кафедри лісівництва та екології

 

Офіційні опоненти: доктор сільськогосподарських наук, професор

Марковський Василь Станіславович,

Подільський державний аграрно-технічний університет, професор кафедри плодоовочівництва і виноградарства; кандидат сільськогосподарських наук, молодший науковий співробітник

Чмух Анжеліна Йонівна,

Подільська дослідна станція Інституту садівництва УААН, співробітник відділу селекції і сортовивчення.

Захист дисертації відбудеться 19 березня 2008 р. о 10 годині на засіданні Спеціалізованої вченої ради Д 74.844.01 в Уманському державному аграрному університеті за адресою: навчальний корпус 2, аудиторія 142, вул. Давиденка 1, м. Умань, Черкаська обл., 20305.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Уманського державного аграрного університету за адресою: вул. Давиденка 3, м. Умань, Черкаська обл., 20305.

Автореферат розісланий “15” лютого 2008 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради                       В.В. Манзій

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

 

Актуальність теми. Незважаючи на всі позитивні якості, цінна і високорентабельна плодова культура – актинідія чудова (ківі) мало поширена в промисловому садівництві України. Основними чинниками, що перешкоджають широкому її впровадженню, є відсутність ефективної, науково обґрунтованої технології розмноження та практично повна відсутність сортового садивного матеріалу.

Актинідію чудову розмножують насінням та вегетативно. Для збереження сортових ознак використовують вегетативне розмноження щепленням, відсадками, методом культури тканин, кореневими та стебловими живцями.

Кардинальним вирішенням проблеми забезпечення сортовим садивним матеріалом ківі з високим коефіцієнтом розмноження може стати вирощування саджанців із зелених стеблових живців.

Тому дослідження особливостей обкорінення зелених стеблових живців в умовах дрібнодисперсного зволоження залежно від сорту, частини пагона, строку живцювання та обробки росторегулювальними речовинами, а також дорощування рослин в агроекологічних умовах Правобережного Лісостепу України є актуальною проблемою, вирішення якої сприятиме задоволенню потреби в садивному матеріалі та впровадженню культури ківі в промислове й аматорське садівництво.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження виконані автором протягом 2001–2004 рр. за тематичним планом науково-дослідних робіт Уманського державного аграрного університету “Оптимальне використання природного і ресурсного потенціалу агроекосистем Правобережного Лісостепу України”, номер державної реєстрації 0101U004495, підрозділ 7.0 “Удосконалення існуючих і розробка нових технологій вирощування садивного матеріалу плодових, ягідних, малопоширених культур і винограду”.

Мета і задачі дослідження. Мета дослідження – розробка елементів технології вирощування саджанців ківі із зелених стеблових живців в умовах Правобережного Лісостепу України. Для досягнення поставленої мети потрібно було вирішити такі завдання:

Ø   вивчити здатність до обкорінення зелених стеблових живців досліджуваних сортів ківі та можливість впливу на неї ендогенних чинників;

Ø   встановити оптимальні строки заготівлі та обкорінення живців залежно від фенологічної фази маточних рослин;

Ø   вивчити вплив на регенераційну здатність метамерності пагона;

Ø   встановити оптимальну концентрацію росторегулювальних речовин;

Ø   розробити технологічні заходи дорощування обкорінених живців ківі в агрокліматичних умовах Правобережного Лісостепу;

Ø   визначити економічну ефективність вирощування саджанців досліджуваних сортів ківі із зелених стеблових живців.

Об’єкт дослідження – закономірності обкорінення зелених стеблових живців і ріст саджанців шести сортів ківі залежно від сортових особливостей, строків живцювання, обробки різними концентраціями росторегулювальних речовин і метамерності.

Предмет дослідження – технологія вирощування саджанців ківі сортів Абот, Бруно, Монті, Оріентал Деліхт, Хейуорд, Туморі із зелених стеблових живців.

Методи досліджень: польовий, лабораторний, статистичний.

Наукова новизна одержаних результатів. Визначено оптимальні строки заготівлі та обкорінення зелених стеблових живців шести сортів ківі залежно від фенологічної фази розвитку маточних рослин. Встановлено, що здатність до обкорінення пов'язана з силою росту сорту. З'ясовано вплив росторегулю-вальних речовин на утворення коренів на живцях і встановлено їх оптимальні концентрації. Виявлено, що обкорінювання живців залежить від метамерності пагона й строку заготівлі.

Розроблено технологічні заходи обкорінення зелених стеблових живців шести сортів ківі в умовах дрібнодисперсного зволоження та дорощування обкорінених живців до саджанців в умовах Правобережного Лісостепу України.

Практичне значення одержаних результатів. Розроблено елементи технології вирощування саджанців шести сортів ківі. Обґрунтовано ефективність вирощування садивного матеріалу із зелених стеблових живців з урахуванням строків їх заготівлі та обкорінення залежно від фенологічної фази розвитку маточних рослин, метамерності пагона та обробки росто-регулювальними речовинами.

Матеріали досліджень використано в навчальному процесі Уманського ДАУ і розсадниках навчально-дослідної оранжереї УДАУ та Національного дендрологічного парку “Софіївка” – НДІ НАН України. З одержаних саджанців в Уманському ДАУ закладено ківарій.

Особистий внесок здобувача. Проведено інформаційний пошук, опрацювання й аналіз наукової літератури за темою роботи, розроблено програму, проведено планування, закладання досліду, експериментальні дослідження, статистичну обробку та узагальнення результатів досліджень, які висвітлено у дисертації, статтях і тезах наукових доповідей. У статтях із співавторами частка дисертанта складає 50 – 80%.

Апробація результатів дисертації. Результати досліджень і основні положення роботи обговорювалися на засіданнях кафедри лісівництва та екології і фаховому семінарі “Плодівництво” Уманського ДАУ (2001–2006 рр.), міжнародній науковій конференції “Біологічні науки і проблеми рослинництва” (Умань, 2003), всеукраїнській конференції молодих вчених (Умань, 2004, 2006, 2007), ІІІ міжнародній науково-практичній конференції “Оптимізація екологічних умов у садівництві” (Ялта, 2004), науковій конференції до 100-річчя П.А. Власюка і 150-річчя Л.П. Симиренка “Ефективні сорти й технології – промисловому садівництву” (Умань, 2005).

Публікації. Основні положення дисертації висвітлено в 12 публікаціях, з них 4 статті – у фахових наукових виданнях, які включено до переліку ВАК України.

Структура та обсяг дисертації. Дисертацію викладено на 195 сторінках комп'ютерного тексту (144 сторінки основного тексту), 14 таблицях, 55 рисунках. Складається з вступу, п’яти розділів, висновків, рекомендацій виробництву та додатків. Список використаних джерел включає 214 найменувань, з них 41 – латиницею.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

 

СТАН ВИВЧЕННЯ ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ВИРОЩУВАННЯ САДИВНОГО МАТЕРІАЛУ КІВІ ІЗ ЗЕЛЕНИХ СТЕБЛОВИХ ЖИВЦІВ

(огляд літератури)

У науковій літературі дані щодо вирощування кореневласного садивного матеріалу ківі із зелених стеблових живців практично відсутні й носять фрагментарний характер, а агрозаходи з обкорінювання та дорощування в умовах Правобережного Лісостепу України не розроблені, що стримує впровадження культури ківі.

УМОВИ, ОБ’ЄКТИ ТА МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ

Дослідження проводилися на дослідних ділянках і в теплицях навчально-дослідної оранжереї кафедри лісівництва та екології Уманського державного аграрного університету протягом 2001–2004 рр. Клімат місцевості помірно континентальний з нестійким зволоженням, нерівномірністю атмосферних опадів і температури повітря.

У роки проведення досліджень кліматичні умови були типовими для Уманського агрогрунтового району з деякими відхиленнями в окремі місяці та періоди вегетації.

Для обкорінювання живців використовували теплиці з автоматично-регульованим режимом дрібнодисперсного зволоження.

Дослід І. Вивчення сортових особливостей обкорінюваності зелених стеблових живців актинідії чудової сортів Абот, Бруно, Монті, Оріентал Деліхт, Хейуорд з жіночим типом цвітіння і сорту-запилювача Туморі залежно від метамерності (апікальна, медіальна та базальна частини пагона) і строку живцювання (періоди: інтенсивного росту пагонів – 1–10.V, менш інтенсивного росту – 1–10.VI та уповільнення росту – 1–10.VIІІ).

Розміщені в розсадному відділенні теплиці маточні рослини актинідії чудової не мали ушкоджень низькими температурами (до мінус 17⁰С) за обігріву з третьої декади лютого.

Дослід ІІ. Вивчення впливу росторегулювальних речовин і метамерності пагона на обкорінюваність та ріст рослин сортів Абот, Бруно, Монті, Оріентал Деліхт, Хейуорд і Туморі із зелених живців з апікальної, медіальної та базальної частини пагона, оброблених в-індомилмасляною кислотою (в-ІМК) та 10% розчином калійної солі нафтилоцтової кислоти (б-НОК) з концентрацією (нормою витрати): 0 (вода, контроль), 5, 10, 15, 20, 25 мг/л водного розчину.

Дослід ІІІ. Вивчення впливу строків живцювання – періоди: інтенсивного росту пагонів (1–10.V), менш інтенсивного росту (1–10.VI), уповільнення росту (1–10.VIІІ) – на обкорінюваність зелених живців ківі та подальший ріст саджанців сортів Абот, Бруно, Монті, Оріентал Деліхт, Хейуорд і Туморі залежно від обробки росторегулювальними речовинами та метамерності (останні досліджували за схемою досліду ІІ).

Живці для дослідів І–ІІІ заготовляли з 2–6-річних кореневласних маточних рослин з використанням зелених (напівздерев'янілих) вегетативних і вегетативно-генеративних однорічних пагонів (за винятком трав'янистої верхівки). Живці нарізували довжиною 10–15 см з 2–4 вузлами залежно від довжини міжвузля з верхньої (апікальна), середньої (медіальна) та нижньої (базальна) частини пагона. Живцювання проводили з травня до серпня, керуючись загальноприйнятими методиками (Тарасенко М.Т., 1991). Листкову платівку не вкорочували. Для стимулювання коренеутворення використовували в-індомилмасляну кислоту (в-ІМК) і 10% розчин калійної солі б-нафтилоцтової кислоти (б-НОК) з концентрацією (нормою витрати) 5...25 мг/л водного розчину. Морфологічно нижні кінці живців занурювали на 2–3 см у робочий розчин на 12...16 годин (контроль – обробка водою). Після цього живці промивали проточною водою і висаджували за схемою 10х5 см із заглибленням 5 см в суміш низинного торфу та чистого річкового піску в співвідношенні 3:1 (рН 6,5–6,9).

Температура повітря в теплиці для живцювання становила вночі 10…15°С, вдень 25…35°С, а середньодобова температура субстрату – 17…25°С. Відносна вологість повітря змінювалася в межах 85…100%, а вологість субстрату складала 20…25% на суху масу.

Повторність дослідів чотириразова з 24 живцями в кожному повторенні.

У кінці вегетаційного періоду проводили обліки обкорінених живців, підраховували кількість коренів першого та другого порядку та їх загальну довжину, вимірювали приріст надземної частини.

Дослід ІV. Дорощування саджанців з обкорінених живців досліджуваних сортів ківі.

Повторність досліду чотириразова, у кожному повторенні по 12 обкорінених живців.

Догляд за живцями під час обкорінення та дорощування проводили за методикою М.Т. Тарасенка із співавторами (1968).

Саджанці протягом першого року після обкорінення живців дорощували в контейнерах у теплиці з притіненням. Рослини перезимовували в неопалюваній теплиці, де температура повітря не опускалась нижче мінус 15–17⁰С. Протягом наступного вегетаційного періоду дорощування проводили в контейнерах під притіненням з поступовим пристосуванням саджанців до прямого сонячного світла.

Вихід товарних саджанців визначали з урахуванням стандарту Євросоюзу (Горошко В.В., 1995): здерев’янілий приріст саджанців у літровому контейнері був не менший 0,6 м.

Статистичну обробку результатів проводили методом двофакторного дисперсійного аналізу (Доспехов Б.О., 1985).

Економічну ефективність вирощування саджанців розраховували за методикою ІС УААН (2002).

ЗДАТНІСТЬ ДО ОБКОРІНЕННЯ Й ОСОБЛИВОСТІ РОЗМНОЖЕННЯ КІВІ ЗЕЛЕНИМИ СТЕБЛОВИМИ ЖИВЦЯМИ

Обкорінення зелених стеблових живців сортів ківі залежно від строку живцювання. В період інтенсивного росту пагонів обкорінення зелених живців сортів ківі обумовлено біологічними особливостями, зокрема силою росту (рис. 1).

Сильнорослі сорти мали вищий ступінь обкорінення, середньорослі – дещо нижчий, слаборослі – найнижчий. Обкорінення сильнорослих сортів Бруно, Монті та Оріентал Деліхт істотно переважало показник середньорослих сортів Абот і Туморі та слаборослого сорту Хейуорд. За здатністю до обкорінення досліджувані сорти розміщуються (в порядку зростання): Хейуорд, Туморі, Абот, Оріентал Деліхт, Монті і Бруно.

Дисперсійним аналізом пересічно за роки досліджень встановлено, що в період інтенсивного росту пагонів обкорінюваність визначалася головним чином помологічним сортом (вплив фактора 51...54%) і значно слабше зоною пагона (9...13%). У період менш інтенсивного росту пагонів вплив “сорту” становив 28...32%, дещо поступаючись “зоні пагона” – 30...41%, а в період уповільнення росту пагонів збереглася перевага фактора “зона пагона” (18...22%) над фактором “сорт” (12...18%).

Вихід обкорінених живців залежно від обробки росторегулювальними речовинами та метамерності в різні строки живцювання. Обкорінюваність зелених стеблових живців шести сортів ківі в період інтенсивного росту пагонів достовірно зростала під впливом обробки росторегулювальною речовиною (табл. 1, 2).

Таблиця 1 – Вихід обкорінених зелених стеблових живців сортів ківі, заготовлених у період інтенсивного росту з різних частин пагона, залежно від обробки в-ІМК (середні дані за 2001–2004 рр.), %

Концентрація (норма витрати), мг/л	Частина пагона*	Абот	Бруно	Монті	Оріентал Деліхт	Хейуорд	Туморі
0 (вода, контроль)	А	36,2	48,2	46,6	43,2	31,0	34,1
	М	31,2	42,2	38,3	35,9	26,0	28,1
	Б	30,2	42,5	39,1	38,5	27,1	29,2
5	А	43,5	56,2	56,8	51,6	40,1	43,0
	М	37,8	47,1	44,8	41,9	32,0	34,9
	Б	36,5	47,7	43,2	42,4	32,3	33,1
10	А	56,0	67,7	68,8	61,2	49,0	58,1
	М	44,5	55,5	57,8	50,5	41,4	45,8
	Б	44,3	57,6	57,0	51,8	40,6	47,4
15	А	71,1	87,5	88,0	85,4	66,9	69,0
	М	60,9	74,5	75,0	71,6	55,2	52,9
	Б	60,7	77,9	73,4	72,9	53,1	53,4
20	А	52,1	59,9	63,0	58,9	45,1	50,0
	М	43,2	46,1	48,4	43,8	34,9	38,8
	Б	46,1	50,3	48,7	45,6	37,5	44,0
25	А	26,8	41,1	42,7	39,8	24,5	25,3
	М	26,6	40,9	41,9	35,7	23,7	25,8
	Б	27,6	43,8	44,0	37,0	25,0	26,3
НІР05		7,2	8,6	8,9	9,3	8,3	9,0

Примітка. *Тут і далі: А – апікальна, М – медіальна, Б – базальна частина пагона.

Для всіх досліджуваних сортів оптимальною виявилася концентрація в-ІМК 15 мг/л і норма витрати 10% калійної солі б-НОК 10 мг/л. Обробка живців оптимальною концентрацією в-ІМК спричинила зростання виходу обкорінених живців сильнорослих сортів у 1,82–1,98 раза, оптимальною нормою витрати 10% калійної солі б-НОК – у 1,84–2,03 раза; середньорослих сортів, відповідно, в 1,96–2,02 і 2,10–2,14 раза; слаборослого сорту, відповідно, в 2,16 і 2,28 раза. Обробка максимальною концентрацією – 25 мг/л цих речовин виявилася неефективною, спричинивши зниження або неістотне збільшення обкорінення.

Домінуючий вплив на обкорінюваність – 71…85% спричинив фактор “концентрація росторегулювальної речовини”.

Апікальні живці мали достовірно вище обкорінення, ніж медіальні та базальні, причому різниця в обкорінюваності останніх була неістотною.

Сильнорослі сорти Бруно, Монті й Оріентал Деліхт виявили найвищий вихід обкорінених живців (85,4–90,1%), дещо нижчий (69,0–76,0%) – сорти середньорослі Абот і Туморі та найнижчий (66,9– 70,8%) – слаборослий сорт Хейуорд.

Таблиця 2 – Вихід обкорінених зелених стеблових живців сортів ківі, заготовлених у період інтенсивного росту з різних частин пагона, залежно від обробки 10% калійною сіллю б-НОК (середні дані за 2001–2004 рр.), %

Концентрація (норма витрати), мг/л	Частина пагона	Абот	Бруно	Монті	Оріентал Деліхт	Хейуорд	Туморі
0 (вода, контроль)	А	36,2	48,2	46,6	43,2	31,0	34,1
	М	31,2	42,2	38,3	35,9	26,0	28,1
	Б	30,2	42,5	39,1	38,5	27,1	29,2
5	А	51,0	66,7	68,5	59,6	49,5	54,2
	М	37,2	50,8	53,6	48,9	35,4	41,7
	Б	39,6	52,3	54,7	49,7	32,8	42,7
10	А	76,0	88,8	90,1	87,8	70,8	73,2
	М	60,4	76,6	79,2	78,1	54,4	58,6
	Б	65,6	80,7	82,6	81,5	53,9	61,5
15	А	64,1	78,4	79,7	77,1	59,1	62,2
	М	58,3	67,2	70,3	65,9	43,0	49,2
	Б	56,5	68,2	69,3	66,4	45,3	49,7
20	А	47,9	60,2	64,3	61,7	40,4	43,5
	М	31,8	44,3	50,5	46,4	27,9	32,5
	Б	35,2	51,3	52,6	50,0	29,4	37,0
25	А	31,5	36,7	40,9	35,9	24,7	30,0
	М	33,3	38,0	41,4	32,0	22,9	28,6
	Б	34,4	39,3	42,4	33,6	25,5	30,7
НІР05		8,8	8,6	9,1	8,4	8,3	8,1

Обкорінюваність досліджуваних сортів ківі в період менш інтенсивного росту пагонів, як і в перший строк живцювання, достовірно зростала після обробки в-ІМК з концентрацією 5...20 мг/л і 10% калійною сіллю б- НОК з нормою витрати 5...15 мг/л (для більшості сортів; рис. 2). У варіантах з обробкою оптимальними концентраціями росторегулювальних речовин вихід обкорінених живців з апікальної зони пагона для сильнорослих сортів складав 51,3...62,0%, середньорослих – 45,3...47,4, слаборослого – 40,4…41,7% і зменшився, порівняно з першим строком, відповідно, в 1,5, 1,6 і 1,7 раза. На обкорінюваність живців у цей строк живцювання головним чином вплинув фактор “концентрація росторегулювальної речовини” (51...75%), тоді як сила впливу фактора “зона пагона” склала 12…23%.

Вплив обробки росторегулювальними речовинами на обкорінюваність живців у період уповільнення росту пагонів значно слабший. Достовірному зростанню обкорінення, порівняно з контролем, тільки в окремі роки сприяла обробка в-ІМК з концентрацією 15 мг/л і 10% калійною сіллю б-НОК з нормою витрати 10 мг/л. Вихід обкорінених апікальних живців сильнорослих сортів в оптимальних варіантах становив лише 18,5...21,1%, середньорослих – 16,9...18,2%, а слаборослого – 14,1…14,8%, що, відповідно, в 4,4, 4,1 і 4,8 раза менше, ніж у період інтенсивного росту пагонів. Сила впливу обох досліджуваних факторів на обкорінюваність значно зменшилася, причому “зона пагона” (8...30%) переважала “концентрацію росторегулювальної речовини” (3...19%). Обкорінюваність живців під дією обох росторегу-лювальних речовин була майже однаковою, з незначною перевагою 10% калійної солі б-НОК. У третій строк живцювання вплив метамерності зменшився, а обкорінюваність апікальних і базальних, медіальних та базальних живців для більшості сортів достовірно не відрізнялася. Лише апікальні живці мали достовірно вище обкорінення, порівняно з медіальними.

Ріст і розвиток зелених живців залежно від впливу росторегулювальних речовин і метамерності в різні строки живцювання. Утворення живцями досліджуваних сортів ківі кореневої системи залежало від обробки росторегулювальними речовинами і метамерності. В період інтенсивного росту пагонів обробка концентрацією 5...25 мг/л обох росторегулювальних речовин спричинила достовірне збільшення кількості коренів першого та другого порядку галуження, порівняно з контролем. Обробка концентрацією 15…20 мг/л в-ІМК і 10% калійною сіллю б-НОК з нормою витрати 10...15 мг/л спричиняли утворення більшої кількості коренів апікальними і медіальними живцями, а концентрацією 25 мг/л в-ІМК і 10% калійною сіллю б-НОК з нормою витрати 20 мг/л – живцями базальними. За обробки 10% калійною сіллю б-НОК на живцях утворювалося дещо більше коренів, ніж під впливом в-ІМК.

Домінуючий вплив на утворення коренів спричинив фактор “концентрація росторегулювальної речовини” (75…84%). Менш здерев’янілі апікальні живці утворювали більшу кількість коренів, ніж медіальні та базальні, а останні за цим показником переважали медіальні.

У порівнянні з контролем, у другий строк живцювання концентрації 5…25 мг/л росторегулювальних речовин спричинили істотне збільшення кількості коренів у живців, заготовлених з усіх частин пагона. Сила впливу фактора “концентрація росторегулювальної речовини” (33…60%) на досліджуваний показник зменшилася на фоні збільшення впливу фактора “зона пагона” (25…44%), хоча й залишилася переважаючою.

У період уповільнення росту пагонів обробка концентрацією 10...25 мг/л в-ІМК і 10% калійною сіллю б-НОК з нормою витрати 5...25 мг/л стимулювала істотне збільшення кількості коренів, порівняно з контролем. Для більшості досліджуваних сортів оптимальною виявилася концентрація в-ІМК 20 мг/л і норма витрати 10% калійної солі б-НОК 10 мг/л. Обробка живців росторегулювальними речовинами спричинила майже однаковий вплив на кількісний показник коренеутворення. За впливом на досліджуваний показник фактори майже зрівнялись. Як і в попередні строки живцювання, апікальні живці за кількістю утворених коренів істотно переважали медіальні та базальні, а базальні – медіальні.

Істотне збільшення довжини коренів у періоди інтенсивного та менш інтенсивного росту пагонів спричинила обробка в-ІМК з концентрацією 10…15 мг/л та 10% калійною сіллю б-НОК з нормою витрати 5...20 мг/л. Обробка живців 10% калійною сіллю б-НОК спричиняла кращий ріст коренів, ніж обробка в-ІМК. За силою впливу на цей показник домінував фактор “концентрація росторегулювальної речовини”. Апікальні живці істотно переважали медіальні та базальні, а базальні – медіальні. Сорти, які мали кращу обкорінюваність та більшу кількість коренів утворювали більшу за довжиною кореневу систему.

У третій строк живцювання істотне збільшення досліджуваного показника спричинила обробка в-ІМК з концентрацією 15 мг/л і 10% калійною сіллю б-НОК з нормою витрати 10…15 мг/л. Домінування фактора “концентрація росторегулювальної речовини” збереглося переважно для сильнорослих сортів. Фактор “зона пагона” був домінуючим у сортів Абот, Туморі, Хейуорд. Перевага апікальних живців над медіальними та базальними виявилася достовірною, тоді як перевага базальних над медіальними не у всіх сортів істотна.

На висоту надземної частини, що утворилася в зелених стеблових живців шести досліджуваних сортів ківі в перший і другий строк живцювання, істотний вплив спричинили концентрація розчину b-ІМК і норма витрати 10% калійної солі б-НОК 10...20 мг/л протягом років досліджень і 5 мг/л у сортів Абот, Оріентал Деліхт, Хейуорд, Туморі в окремі роки. Обробка концентрацією b-ІМК 15 мг/л і 10% калійною сіллю б-НОК з нормою витрати 10 мг/л виявилась оптимальною, при чому обробка останньою була дещо ефективнішою. Для менш сильнорослих сортів та сортів Хейуорд і Туморі протягом більшої частини досліджень з обробкою 10% калійною сіллю б-НОК домінував фактор “концентрація росторегулювальної речовини”. Фактор “зона пагона” переважав за силою впливу для сортів Абот, Хейуорд і Туморі. Апікальні живці здебільшого переважали медіальні та базальні. Сильнорослі сорти утворювали вищу надземну частину.

У період уповільнення росту пагонів приріст надземної частини спостерігався в незначної кількості живців, заготовлених переважно з апікальної частини пагона. Достовірно збільшували досліджуваний показник концентрація b-ІМК 15 мг/л і в окремі роки норма витрати 10% калійної солі б-НОК 10 мг/л. Перевага фактора “зона пагона” (36…73%) за силою впливу на досліджуваний показник над фактором “концентрація росторегулювальної речовини” (4…17%) виявилася значною. Достовірна також перевага апікальних живців усіх сортів над медіальними та базальними.

ОСОБЛИВОСТІ ДОРОЩУВАННЯ ОБКОРІНЕНИХ ЖИВЦІВ КІВІ

Умови росту та розвитку рослин за контейнерного способу дорощування позитивно вплинули на біометричні параметри кореневласних саджанців (табл. 3). Висота надземної частини саджанців досліджуваних сортів переважала встановлені вимоги.

Таблиця 3 – Вихід і параметри саджанців сортів ківі після дорощування в контейнерах (середні дані за 2002–2004 рр.)

Сорт	Вихід саджанців, %		Довжина приросту, см	Діаметр стовбура, мм
	всього	у т. ч. стандартних
Абот	97,2	76,4	121,5	9,7
Бруно	97,2	77,1	138,1	10,8
Монті (контроль)	97,9	77,8	141,6	11,7
Оріентал Деліхт	98,6	81,9	129,1	10,4
Хейуорд	97,2	68,8	106,9	9,4
Туморі	99,3	71,5	124,8	10,3
НІР05	6,8	10,9	13,9	1,7

За виходом стандартних саджанців лише сорт Оріентал Деліхт переважав над сортом Хейуорд протягом усього періоду досліджень. За загальним виходом саджанців сорти істотно не відрізнялися.

Довжина приросту у саджанців досліджуваних сортів ківі переважала встановлені вимоги і варіювала від 106,9 см для слаборослого сорту Хейуорд до 141,6 см для сильнорослого – Монті, істотно перевищуючи сорти Туморі, Абот і Хейуорд.

За діаметром стовбура саджанці сорту Монті достовірно переважали саджанці сортів Абот і Хейуорд.

ЕКОНОМІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ВИРОЩУВАННЯ САДЖАНЦІВ КІВІ ІЗ ЗЕЛЕНИХ СТЕБЛОВИХ ЖИВЦІВ

Вирощування кореневласних саджанців ківі із зелених стеблових живців з дорощуванням у контейнерах є прибутковим. Застосування в-ІМК з концентрацією 5...20 мг/л і 10% калійної солі б-НОК з нормою витрати 5...20 мг/л забезпечило більший економічний ефект у порівнянні з обробкою водою, бо при останній обкорінювалася значно менша кількість живців на одиницю площі. Дорощуванням обкорінених живців у контейнерах за другий вегетаційний період одержано саджанці встановлених розмірів із живців, що не оброблялися росторегулювальними речовинами (контроль) та з такою обробкою.

Найкращі показники економічної ефективності одержано після дорощування зелених стеблових живців досліджуваних сортів з обкоріненням у період інтенсивного росту пагона.

Завдяки збільшенню виходу стандартних саджанців, у порівнянні з контролем, їх собівартість у сильнорослих сортів Бруно і Монті зменшилася в 1,1…1,6 раза, Оріентал Деліхт – у 1,1…1,7 раза; прибуток збільшився, відповідно, на 92…620, 118...625 і 112…765 грн, а в оптимальному варіанті з обробкою апікальних живців цих сортів в-ІМК з концентрацією 15 мг/л зріс, відповідно, на 653, 697 і 755 грн і в оптимальному варіанті з обробкою 10% калійною сіллю б-НОК – на 674, 729 і 798 грн у порівнянні з обробкою водою, застосування в-ІМК і 10% калійної солі б-НОК збільшило рівень рентабельності для сорту Бруно на 116 і 121%, Монті на 126 і 139%, Оріентал Деліхт на 136 і 153% (табл. 4).

У середньорослих сортів Абот і Туморі зменшення собівартості склало 1,2…1,8 раза; збільшення прибутку, відповідно, – 114…516 і 95…570 грн, та 108…445 і 119…526 грн, у оптимальному варіанті з обробкою апікальних живців цих сортів в-ІМК, у порівнянні з контролем, для сорту Абот – на 566 грн і на 560 грн для сорту Туморі, а з обробкою 10% калійною сіллю б-НОК – на 652 і 612 грн. Рівень рентабельності в цих варіантах збільшився, в порівнянні з контролем, для сорту Абот на 118 і 128%, а сорту Туморі – на 106 і 123%.

У слаборослого сорту Хейуорд собівартість саджанців зменшилась у 1,2…1,8 раза, прибуток збільшився, відповідно, на 98…439 грн і 66…460 грн; у оптимальному варіанті з обробкою апікальних живців в-ІМК прибуток переважав варіант з обробкою водою на 516 грн і в оптимальному варіанті з обробкою 10% калійною сіллю б-НОК – на 580 грн. Рівень рентабельності в цих варіантах збільшився на 107 і 111%.

Найбільший прибуток, найвищий рівень рентабельності та найнижчу собівартість одержано для саджанців сильнорослих сортів Бруно, Монті й Оріентал Деліхт, обкорінених в період інтенсивного росту пагонів, і значно менший економічний ефект – для живцювання в період менш інтенсивного їх росту. Вирощування саджанців із заготовлених у період уповільнення росту пагонів живців збиткове за причини низького виходу обкорінених живців з одиниці площі.

ВИСНОВКИ

У дисертації наведено теоретичне узагальнення та вирішення наукової задачі з розробки елементів технології розмноження актинідії чудової (ківі) зеленими стебловими живцями в умовах дрібнодисперсного зволоження та контейнерного дорощування.

1. Аналіз наукової літератури свідчить про те, що в Україні та країнах ближнього зарубіжжя дослідження проводять з видами дрібноплідних актинідій, а елементи агротехніки вирощування садивного матеріалу актинідії чудової із зелених стеблових живців вивчено недостатньо.

2. Здатність зелених стеблових живців ківі до утворення коренів визначається особливостями помологічного сорту з найвищим виходом обкорінених рослин у сильнорослих сортів Бруно, Монті й Оріентал Деліхт (43,2…48,2%), нижчим – у середньорослих Абот і Туморі (34,1…36,2) і слаборослого Хейуорда (31%).

3. Оптимальний строк заготівлі зелених живців ківі з метою обкорінення – фаза інтенсивного росту пагонів (1–10.V). В період менш інтенсивного росту (1–10.VІ) вихід обкорінених рослин сильнорослих сортів нижчий на 16,3…19%, середньорослих – на 12,5…12,8 і слаборослого на 13,1%, а в період уповільнення росту (1–10.VІІІ) – відповідно, на 27,5…31,7%, 19,6…23,1 і 19,7%.

4. За всіх строків живцювання, без обробки росторегулювальною речовиною, обкорінення заготовлених з апікальної частини пагона живців на 3,9…10,9% вище, а медіальних і базальних істотно не відрізняється.

5. Під впливом обробки в-ІМК з концентрацією 5...20 мг/л, або 10% калійною сіллю б-НОК з нормою витрати 5...20 мг/л, обкорінюваність заготовлених під час інтенсивного росту пагонів зелених стеблових живців істотно зростає, приріст надземної частини та кореневої системи рослин збільшується, порівняно з обробкою водою.

6. Для всіх строків живцювання оптимальна концентрація в-ІМК складає 15 мг/л, а норма витрати 10% калійної солі б-НОК – 10 мг/л водного розчину. За обробки живців оптимальною концентрацією в-ІМК, або оптимальної норми витрати 10% калійної солі б-НОК, вихід обкорінених живців сильнорослих сортів зростає в 1,8–2,0 раза, середньорослих – у 2,0–2,1 і слаборослого – в 2,2–2,3 раза.

7. Максимальний вихід обкорінених апікальних живців сильнорослих сортів ківі, заготовлених у період інтенсивного росту пагонів, – 85,4…90,1%, середньорослих – 69…76, слаборослого – 66,9…70,8%, у фазу менш інтен-сивного росту – відповідно, 51,3…62,0%, 45,3…47,4 і 40,4…41,7% та фазу уповільнення росту – відповідно, 18,5…21,1%, 16,9…18,2 і 14,1…14,8%.

8. За силою впливу на обкорінюваність, кількість і довжину коренів та висоту надземної частини обкорінених живців у період інтенсивного і менш інтенсивного росту пагонів домінує фактор “концентрація росторегулювальної речовини” (сила впливу 51...85%), а в період уповільнення росту пагонів переважає фактор “зона пагона” (8…30%).

9. За обробки росторегулювальними речовинами обкорінення апікальних живців сильнорослих сортів на 6,3…14,6%, середньорослих на 10,2…16,1 та слаборослого сорту на 11,7…16,9% (в 1,1…1,3 раза) вище, а медіальних і базальних істотно не відрізняється. Обробка максимальною концентрацією (нормою витрати) 25 мг/л цих речовин обкорінення неістотно збільшує або знижує.

10. Контейнерне дорощування обкорінених живців ківі забезпечує 97,2...99,3% приживлення і 68,8...81,9% вихід саджанців за два вегетаційні періоди, включаючи рік обкорінення.

11. Вирощування саджанців із зелених стеблових живців, обкорінених у період інтенсивного росту пагонів, забезпечує з оптимальних варіантів прибуток 705...1287 грн/м² залежно від сорту, переважаючи на 516...798 грн/м² варіанти без застосування росторегулювальних речовин; рівень рентабельності збільшується на 107...153% і собівартість зменшується в 1,2...1,8 раза. За живцювання в період менш інтенсивного росту пагонів, порівняно з попереднім строком, прибуток менший у 1,8...3,0 раза, рівень рентабельності – в 1,6...2,9 раза, а собівартість зростає в 1,3...1,7 раза. Вирощування саджанців із живців, заготовлених у період уповільнення росту пагонів, – збиткове.

 

РЕКОМЕНДАЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

1. Зелені (напівздерев’янілі) живці сортів актинідії чудової (ківі) заготовляти в фазу інтенсивного росту (1–10.V) з усіх частин пагона, за винятком трав'янистої верхівки, та з апікальної частини пагона в фазу менш інтенсивного росту (1–10.VІ).

2. Для стимулювання обкорінювання нижню частину живців обробляти водним розчином в-ІМК з концентрацією 15 мг/л, або з нормою витрати 10 мг/л 10% розчину калійної солі б-НОК, з експозицією 12...16 годин, після чого живці висаджувати в умови дрібнодисперсного зволоження.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Статті у наукових фахових виданнях

1. Коваль С.А., Балабак А.Ф. Вплив сорту й метамірності на обкорінюваність зелених стеблових живців актинідії чудової (ківі) // Електронний зб. “Наукові доповіді НАУ”, 2006. – № 4 (5). – 7 с. http://nd.nauu.kiev.ua/2006-4/06ksaadk.html (80% – проведення досліджень, обробка даних, висновки).

2. Коваль С.А. Вплив росторегулювальних речовин та метамерності пагона на кількість коренів у зелених стеблових живців актинідії пречудової (ківі) // Зб. наук. пр. Вінницького держ. аграрного університету. – Вінниця, 2006. – Вип. 30. – С. 16–23.

3. Коваль С.А. Балабак А.Ф. Особливості дорощування стеблових живців ківі в Правобережному Лісостепу // Зб. наук. пр. Уманського держ. аграрного університету. – Умань, 2007. – Вип. 64. – С. 161–167 (80% – проведення досліджень, обробка даних, висновки).

4. Коваль С.А. Вплив рістрегулюючих речовин і метамерності пагонів на висоту надземної частини зелених живців актинідії чудової (ківі) // Наук. вісн. Національного аграрного університету. – К., 2007. – Вип. 105. – С. 165–171.

Статті

5. Балабак А.Ф., Коваль С.А. Перспективи вирощування ківі в умовах Правобережного Лісостепу України // Зб. наук. пр. Уманської держ. аграрної академії. – Умань, 2002. – Вип. 54. – С. 107–115 (50% – аналіз літератури, проведення досліджень, обробка даних, висновки).

6. Коваль С.А., Балабак А.Ф. Ефективність використання фізіологічно активних речовин для вирощування садивного матеріалу актинідії виду Actinidia deliciosa L.F. // Біологічні науки і проблеми рослинництва: Зб. наук. пр. Уманського держ. аграрного університету. – Умань, 2003. – Спец. вип. – С. 494–499 (60% – аналіз літератури, проведення досліджень, обробка даних, висновки).

7. Коваль С.А. Вплив метамірності живцевого матеріалу, обробки рістрегулюючими речовинами та сортових особливостей на укорінюваність зелених стеблових живців актинідії пречудової // Зб. наук. пр. Уманського держ. аграрного університету. – Умань, 2005. – Вип. 61. – С. 576–586.

Тези доповідей

8. Коваль С.А Особливості розмноження ківі методом стеблового живцювання в умовах Правобережного Лісостепу України // Матер. Всеукр. конф. молод. вчених. – Умань, 2004. – С. 81– 84.

9. Коваль С.А. Способы размножения киви (Actinidia deliciosa L.F.) в условиях Правобережной Лесостепи Украины // Оптимизация экологических условий в садоводстве: Сб. науч. тр. ІІІ Междун. науч. – практ. конф. – Ялта, 2004. – С. 58–61.

10. Коваль С.А. Вплив метамірності живцевого матеріалу, обробки росторегулюючими речовинами та сортових особливостей на укорінюваність зелених стеблових живців актинідії пречудової // Тези наук. конф. до 100-річчя П.А. Власюка і 150-річчя Л.П. Симиренка “Ефективні сорти й технології – промисловому садівництву”. – Умань, 2005. – С. 88–91.

11. Коваль С.А. Особливості дорощування обкорінених стеблових живців ківі в умовах Правобережного Лісостепу України // Тези наук. конф. молод. учених. – Умань, 2006. – С. 116–118.

12. Коваль С.А., Балабак А.Ф. Використання росторегулювальних речовин для вирощування кореневласного садивного матеріалу актинідії пречудової // Тези наук. конф. молод. учених. – Умань, 2007. – С. 164–166 (60% – аналіз літератури, проведення досліджень, обробка даних, висновки).

АНОТАЦІЇ

 

Коваль С.А. Особливості вирощування саджанців актинідії чудової (ківі) із зелених стеблових живців в умовах Правобережного Лісостепу України. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.07 – плодівництво. – Уманський державний аграрний університет, Умань, 2008.

Дисертацію присвячено розробці технологічних прийомів вирощування саджанців шести помологічних сортів актинідії чудової (ківі) із зелених стеблових живців. Встановлено, що здатність живців ківі до утворення коренів є сортоспецифічною ознакою і залежить від строку живцювання, впливу росторегулювальних речовин ауксинової природи та метамерності пагона.

Оптимальним строком обкорінення зелених стеблових живців ківі є період інтенсивного росту пагонів. Найвищий вихід обкорінених живців одержано при обробці їх перед висаджуванням водним розчином в-ІМК з концентрацією 15 мг/л або 10% калійною сіллю a-НОК з нормою витрати 10 мг/л. Найкраще обкорінення, формування розвиненої кореневої системи і найвищого приросту надземної частини зафіксовано у живців, заготовлених з апікальної частини пагона. Дорощування обкорінених живців актинідії чудової в контейнерах забезпечує високий вихід саджанців. Вирощування саджанців із зелених стеблових живців, обкорінених у період інтенсивного росту пагонів, забезпечує з оптимальних варіантів прибуток 705...1287 грн/м² залежно від сорту, переважаючи на 516...798 грн/м² варіанти без застосування росторегулювальних речовин; рівень рентабельності збільшується на 107...153% і собівартість зменшується в 1,2...1,8 раза.

Ключові слова: актинідія чудова, обкорінюваність живців, строк живцювання, концентрація росторегулювальної речовини, метамерність пагона, дорощування.

Коваль С.А. Особенности выращивания саженцев актинидии превосходной (киви) из зелёных стеблевых черенков в условиях Правобережной Лесостепи Украины.

Диссертация на соискание учёной степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06.01.07 – плодоводство. – Уманский государственный аграрный университет, Умань, 2008.

Диссертацию посвящено разработке технологических приёмов выращивания саженцев шести помологических сортов актинидии превосходной (киви) из зелёных стеблевых черенков. Установлено сортоспецифическую способность черенков киви к образованию корней, зависящую от срока черенкования, применения рострегулирующих веществ ауксиновой природы и метамерности побега.

Дана оценка окореняемости зелёных черенков, количеству образованных корней и их длине, а также высоте прироста надземной части шести сортов актинидии превосходной. Сильнорослые сорта Бруно, Монти и Ориентал Делихт окореняются лучше, среднерослые – Абот и Тумори и слаборослый Хейуорд – слабее.

Исследуемые сорта киви имели наивысшую окореняемость при черенковании в период интенсивного роста побегов и в 1,2–1,4 раза ниже во время менее интенсивного роста, а черенкование в период замедления роста побегов не эффективно.

Применение оптимальных концентраций рострегулирующих веществ ауксиновой природы – в-ИМК (15 мг/л) или 10% калийной соли a-НУК (10 мг/л) увеличивает выход окоренённых черенков сильнорослых сортов в 1,8–2,0 раза, среднерослых – в 2,0–2,1 и слаборослого – в 2,2–2,3 раза. Более высокие концентрации рострегулирующих соединений у зелёных черенков киви корнеобразование ухудшают.

Окореняемость черенков, заготовленных с апикальной части, во все сроки черенкования существенно превосходит показатели заготовленных с медиальной и базальной частей побега, причём окореняемость последних практически одинакова.

Влияние обработки рострегулирующими веществами и метамерности наблюдалось для трёх изучаемых сроков черенкования. Подобным образом эти факторы влияют на количественные и качественные показатели корнеобразования, а также высоту надземной части растений. В период замедления роста побегов надземный прирост у черенков практически не образуется.

За вегетационный период приемлемый посадочный материал киви из зелёных черенков получить не удаётся, поэтому их доращивают в контейнерах в течение последующего года с максимальным выходом саженцев у сильнорослых сортов Бруно, Монти и Ориентал Делихт, окоренённых во время интенсивного роста побегов.

Актинидия превосходная эффективно размножается зелёными стеблевыми черенками. Для саженцев, полученных из окоренённых в период интенсивного роста побегов черенков, в оптимальных вариантах прибыль составляет 705–1287 грн/м² в зависимости от сорта и превосходит контрольный вариант (без обработки рострегулирующим веществом) на 516–798 грн/м², уровень рентабельности увеличивается на 107–153%, а себестоимость уменьшается в 1,2–1,8 раза. Черенкование в период менее интенсивного роста побегов не столь продуктивно, но рентабельно, а в период замедления роста побегов – убыточно из-за низкого окоренения.

Ключевые слова: актинидия превосходная, окореняемость черенков, срок черенкования, концентрация рострегулирующего вещества, метамерность побега, доращивание.

Koval S. A. Peculiarities of growing own-rooted planting material of Kiwi in the conditions of the Right-Bank Forest Steppe Zone of Ukraine. – A manuscript.

A dissertation for conferring a scientific degree of a candidate of agricultural sciences in speciality 06.01.07 – fruit growing. – Uman state agrarian university, Uman, 2008.

The dissertation deals with the development of technological practices in growing plants of kiwi using green stem cuttings. It has been found that rooting ability of kiwi cuttings is variety-specific feature, and it depends on the terms of cutting, the effect of growth-regulating substances of auxin nature and part of a shoot.

Based on the results received, it has been determined that optimal rooting term of green cuttings is a period of intensive shoot growth. The highest output was received when they were treated with water solution of Я-IBA (concentration 15 mg/l) and with 10% solution of potassium salt б-NAA (10 mg/l). The cuttings from apical part of a shoot formed the most developed root system and gave the largest increase of above-ground part.

Continued cultivation of kiwi in containers ensures the highest output of plants.

Key words: Kiwi, rooting of the cuttings, a term of cutting, concentration of growth-regulating substances, part of a shoot.

УМАНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ КОВАЛЬ СЕРГІЙ АНАТОЛІЙОВИЧ УДК 634.7:582.688.4ОСОБЛИВОСТІ ВИРОЩУВАННЯ САДЖАНЦІВ АКТИНІДІЇ ЧУДОВОЇ (КІВІ) ІЗ ЗЕЛЕНИХ СТЕБЛОВИХ ЖИВЦІВ В УМОВАХ ПРАВОБЕРЕЖНОГО ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ

 

• 14:21 05 Июля 2016
  Российско-китайский медуниверситет откроет магистерскую программу по TCM
• 01:21 05 Июля 2016
  На форуме МГУ Россия и Китай обсудят научно-образовательное сотрудничество
• 11:00 04 Июля 2016
  Реморенко: "ЕГЭ-туризм" в России сходит на нет
• 10:52 04 Июля 2016
  Летняя российско-австрийская школа откроется в Москве
• 15:31 01 Июля 2016
  В СПбГУ могут воссоздать географический факультет

Заказать уникальную работу