База знаний студента. Реферат, курсовая, контрольная, диплом на заказ

Зміст

Вступ

1. Теоретичні засади складання бізнес-плану

1.1 Сутність та функції бізнес-плану

1.2 Методологія та стадії розробки бізнес-плану

1.3 Аналіз ефективності бізнес-плану

2. Складання бізнес-плану консультаційного агентства з вивчення ринку харчових продуктів

2.1 Резюме

2.2 Оперативний та інноваційний плани діяльності

2.3 Клієнти

2.4 Конкуренти

2.5 Потреба в ресурсах

2.6 Організаційний план

2.7 Виробничий план

2.8 Фінансовий план

2.9 Оцінка можливих ризиків

2.10 Товарна політика

2.11 Маркетинг

2.12 Інноваційне й стратегічне планування

Висновки

Список використаної літератури

Додаток 1

Додаток 2

Вступ

Актуальність теми цієї кваліфікаційної роботи визначається тим, що в умовах ринкової економіки будь-яка більш-менш масштабна підприємницька діяльність (бізнес) пов’язана з господарським ризиком. Багато підприємців банкрутують через те, що не мають достатніх знань і навичок господарювання. Як свідчать дослідження причин банкрутств малих фірм США, 98% невдач у бізнесі пояснюються незадовільним управлінням (45% - некомпетентність, 20% - низький професіоналізм, 18% - брак управлінського досвіду, 9% - відсутність досвіду роботи на виробництві, 3% - невиконання взятих на себе зобов’язань, 2% - шахрайство, 1% - стихійне лихо і лише 2% - причинами, що не залежать від якості управління фірмою [9]. Тому всяка комерційна акція (створення приватної фірми, залучення інвестицій, перехід на нову технологію, організація випуску нової продукції тощо) вимагає ретельної і професійно грамотної підготовки до її здійснення. Наскільки ґрунтовно буде підготовлена, організована і проведена така робота, настільки успішно буде реалізовуватися підприємницька ідея. Результатом роздумів, критичного аналізу та пошуків відповідей на питання реалізації нової ідеї, що виникла, саме і є бізнес-план. Попередня розробка бізнес-плану має величезне значення, оскільки, знаючи свої майбутні дії, можна уникнути можливих проблем або нейтралізувати їх, унеможливити виникнення затримок у виконанні задуманого. Саме тому тема цієї кваліфікаційної роботи є актуальною. За сучасних складних економічних умов питання, висвітлені в цій кваліфікаційній роботі, є надзвичайно важливими для кожного підприємця та менеджера, а отже, потребують ретельного теоретичного та практичного опрацювання.

Соціально-економічні та організаційно-управлінські проблеми розробки засновницьких документів та бізнес-плану підприємства висвітлювалися в працях І.Т. Балабанова, С. Покропивного, Т.В. Кашаніної, Л.В. та М.Ю. Тихомирових, Ю.М. Осіпова, А.П. Перхунова та В.П. Сорокіна, Г.В. Щокіна. При виконанні цієї кваліфікаційної роботи використані їхні праці.

Метою моєї кваліфікаційної роботи є характеристика порядку розробки та змісту бізнес-плану. До завдань, що виконуються при написані кваліфікаційної роботи, належать:

розкрити сутність та функції бізнес-плану;

схарактеризувати методологію та стадії розробки бізнес-плану;

розкрити напрями аналізу ефективності бізнес-плану;

скласти бізнес-план консультаційного агентства з вивчення ринку харчових продуктів.

Таким чином, предметом дослідження в даній кваліфікаційній роботі є зміст бізнес-плану цього підприємства.

В першій, теоретичній частині роботи показано, який саме зміст доцільно викласти в бізнес-плані, наведено структуру й порядок розробки cкладових частин бізнес-плану підприємства з короткими коментарями до кожної з них.

В другій, практичній частині кваліфікаційної роботи подається зміст та порядок розробки бізнес-плану підприємства з надання послуг - консультаційного агентства з вивчення ринку харчових продуктів. Це підприємство зареєстроване, як товариство з обмеженою відповідальністю (ТОВ)"МТВ-плюс". Організаційно-правова форма ТОВ є однією з найбільш поширених форм діяльності, що пояснюється досить зручною формою формування його статутного капіталу.

Досвід розглянутого підприємства має практичну цінність, позаяк за сучасних складних економічних умов йому вдається забезпечувати зростання обсягів виробництва, утримувати стійке положення на ринку. Результатом здійсненого в роботі аналізу є визначення перспективних шляхів подальшого розвитку підприємства, вибір тих видів продукції, які зможуть забезпечити зростання його прибутків та тих, від виробництва яких варто відмовитися. Насамкінець викладено деякі запропоновані рекомендації щодо вдосконалення бізнес-плану підприємства.

1. Теоретичні засади складання бізнес-плану 1.1 Сутність та функції бізнес-плану

Виникнення будь-якої підприємницької ідеї ставить багато різноманітних запитань: хто є конкретними споживачами, яким є ринок продукту підприємства, які кошти необхідні для реалізації проекту, чи виправдовує себе проект економічно тощо. Задля отримання відповідей на ці запитання й складається бізнес-план.

“Тлумачний словник з управління” подає таке визначення бізнес-плану: “Бізнес-план - план комерційної діяльності підприємства, організації, який містить опис виду діяльності; номенклатуру продукції, робіт і послуг; визначення свого цільового ринку; ресурси, які має підприємство; чисельність працівників; систему управління; фінансування й кредитування” [26, c. 19].

Зі складання бізнес-плану розпочинається cтворення будь-якого підприємства. Бізнес-план покликаний допомогти підприємцям здобути перемогу в конкурентній боротьбі, отримати національні і іноземні інвестиції для підйому вітчизняної економіки і окремих її галузей, для успішного розвитку суб’єктів господарювання.

“Бізнес-план - це документ, який описує всі основні аспекти майбутнього комерційного підприємства, аналізує всі проблеми, з якими воно може стикнутись, а також визначає способи вирішення цих проблем. Правильно складений бізнес-план врешті-решт відповідає на питання - чи варто взагалі вкладати гроші в цю справу та чи дасть воно прибуток? Дуже важливо скласти бізнес-план відповідно до певних вимог та провести спеціальні розрахунки - це допомагає заздалегідь побачити майбутні проблеми й зрозуміти, чи переборні вони й де потрібно заздалегідь “підкласти соломку" [27, c.32].

бізнес план консультаційне агентство

В розробці бізнес-плану обов’язково бере особисту участь керівник підприємства. Деякі зарубіжні банки та інвестиційні фірми навіть відмовляються розглядати заявки на виділення коштів, якщо стає відомо, що бізнес-план був підготовлений консультантами та лише підписаний керівником.

Бізнес-план є перспективним документом, його рекомендується складати на 3-5 років. Основні показники для першого року бажано планувати в помісячній розбивці, для другого року - поквартальній і лише починаючи з третього року можна обмежитися річними показниками.

“Жоден юридичний документ поки що не закріпляє обов’язковості підготовки такого документу… але нехтуючи складанням бізнес-плану, підприємець виявляється неготовим до неприємностей, які його очікують, і починає звичайно гарячково імпровізувати. А це найчастіше закінчується сумно" [27, c.33].

У бізнес-плані формулюються перспективи та поточні цілі реалізації ідеї, оцінюються сильні й слабкі сторони бізнесу, наводяться результати аналізу ринку та його особливостей, викладаються подробиці функціонування підприємства за цих умов, визначаються обсяги фінансових і матеріальних ресурсів для реалізації проекту.

Бізнес-план дає можливість визначити життєздатність фірми за умов конкуренції, прогнозує процеси розвитку виробництва, конкретизує шляхи досягнення мети і подолання перешкод, є чинником, що стимулює інтереси потенційних інвесторів у їхніх пошуках вкладання коштів у розвиток виробництва.

У ринковій системі господарювання бізнес-план виконує дві найважливіші функції:

1) зовнішню - ознайомити різних представників ділового світу із сутністю та основними аспектами реалізації конкретної підприємницької ідеї;

2) внутрішню (життєво важливу для діяльності самого підприємства) - опрацювати механізм самоорганізації, тобто цілісну, комплексну систему управління реалізацією підприємницького проекту.

Традиційно бізнес-план розглядається як інструмент залучення необхідних для реалізації проекту фінансових ресурсів. Зовнішні інвестори та кредитори ніколи не вкладатимуть гроші в бізнес, якщо не ознайомляться з ретельно підготовленим бізнес-планом. Такий план має переконати потенційних інвесторів у тому, що підприємницький проект має чітко визначену стратегію успіху та заслуговує на фінансову підтримку.

Не менш важливою є і внутрішня функція бізнес-плану, в межах якої можна виділити два напрямки його застосування:

1) як інструменту стратегічного планування та оперативного управління діяльністю підприємства. Розробка бізнес-плану вимагає визначення не тільки стратегічних напрямків і цілей діяльності, а й оперативних дій для досягнення таких. Тобто бізнес-план є основою поточного планування всіх аспектів діяльності підприємства, він сприяє глибшому усвідомленню працівниками особистих завдань, пов'язаних зі спільним для них бізнесом;

2) як механізму аналізу, контролю й оцінки діяльності підприємства. Бізнес-план дає змогу аналізувати, контролювати й оцінювати успішність діяльності в процесі реалізації підприємницького проекту, виявляти відхилення від плану та своєчасно коригувати напрямки розвитку бізнесу.

Таким чином, в умовах ринкової системи господарювання бізнес-план - це активний робочий інструмент управління, відправний пункт усієї планової та виконавчої діяльності підприємства; це документ, який визначає оптимальні за часом і найменш ризиковані шляхи реалізації підприємницького проекту.

Ступінь деталізації бізнес-плану залежить від характеристики фірми незалежно від того, належить вона до сфери послуг чи до виробничої сфери. Специфіка бізнес-плану полягає в тому, що це комплексний документ, який відображає всі основні аспекти підприємницького проекту. В ньому розглядається широке коло проблем, на які може натрапити підприємець і визначаються способи їх розв'язання. Водночас слід зазначити, що принципи управління за допомогою бізнес-плану передбачають необхідність урахування в процесі розробки конкретного бізнес-плану багатьох специфічних для даного підприємницького проекту факторів. Відтак з'являється можливість класифікувати бізнес-плани за певними ознаками:

1) за сферою бізнесу (виробництво, будівництво, роздрібна та оптова торгівля, надання послуг, посередницька діяльність тощо);

2) за масштабами бізнесу (великий, середній, малий);

3) за характеристиками продукту бізнесу (традиційний, принципово новий, виробничо-технічного чи споживчого призначення).

У межах кожної класифікаційної ознаки можна виділити такі види бізнес-планів:

а) повний бізнес-план комерційної ідеї або інвестиційного проекту (для потенційних партнерів та інвесторів);

б) бізнес-план фірми (для ради директорів або зборів акціонерів);

в) бізнес-план структурного підрозділу (для вищого керівництва фірми).

Можуть також складатися спеціальні (скорочені) бізнес-плани для певного кола заінтересованих осіб, а також бізнес-плани розвитку конкретного регіону для органів із бюджетними повноваженнями.

1.2 Методологія та стадії розробки бізнес-плану

Сьогодні вже очевидно, що без бізнес-плану не можна управляти виробничою діяльністю. Складання бізнес-плану - нагальна потреба, продиктована виробничою діяльністю. Робота над планом - це робота над організацією виробничої діяльності. Запорукою успіху підприємницької діяльності є успішний початок справи. Процес складання бізнес-плану є специфічним у кожному конкретному випадку. Тому практично неможливо дати якусь універсальну (стандартну) схему його розробки.

Найбільш складною є процедура опрацювання бізнес-плану для започаткування нового бізнесу. Узагальнення підприємницького досвіду дає змогу виділити в процесі розробки такого бізнес-плану три стадії: початкову, підготовчу, основну.

Якщо йдеться про розробку бізнес-плану для розширення вже наявного бізнесу, то необхідність у початковій стадії відпадає. Обґрунтовуючи проект удосконалення діяльності підприємства, теж можна обмежитися лише основною стадією. Розглянемо докладніше кожну зі стадій розробки бізнес-плану.

Початкова стадія. Опрацювання бізнес-плану для заснування нового бізнесу починається з розробки концепції, тобто тих принципових рішень, які закладаються в його основу. У межах роботи над концепцією майбутнього бізнесу:

1) здійснюється пошук підприємницької ідеї;

2) вибирається сфера діяльності;

3) обґрунтовується доцільна форма організації бізнесу;

4) приймається рішення щодо способу започаткування бізнесу.

Найвідповідальнішим етапом, від якого багато в чому залежать усі інші рішення щодо створення бізнесу, є пошук ідеї майбутнього бізнесу. Джерелами таких ідей найчастіше бувають: вивчення запитів і побажань споживачів; критичний аналіз товарів, які випускають інші фірми; бесіди з продавцями торговельних закладів; вивчення технічної літератури та патентної інформації; результати власних досліджень і розробок. Для пошуку підприємницьких ідей використовуються різноманітні методи ("мозкового штурму", конференції ідей, "колективного блокнота", контрольних запитань, фокальних об'єктів тощо).

Вибір сфери підприємницької діяльності (виробництво, оптова торгівля, роздрібна торгівля, послуги, будівництво, фінансова діяльність тощо) відбувається з урахуванням:

1) суті та спрямованості самої ідеї майбутнього бізнесу;

2) особистих факторів (власний практичний досвід та потенціал, наявність відповідної освіти та знань, відповідність сфери бізнесу інтересам і вподобанням самого підприємця);

3) зовнішніх факторів (реальна економічна ситуація, законодавче заборонені сфери й види діяльності, необхідність ліцензування діяльності, державні пріоритети в розвитку окремих галузей, сучасні й майбутні потреби споживачів, ступінь конкуренції в галузі, стадії життєвого циклу виробів, наявність необхідних ресурсів, інші специфічні зовнішні фактори).

Будь-яка підприємницька діяльність відбувається в межах певної організаційної форми. Процедура вибору організаційно-правової форми бізнесу передбачає:

1) визначення форм організації бізнесу, які відповідають законодавству України;

2) визначення особливостей, переваг і недоліків кожної з цих форм;

3) визначення критеріїв вибору форми організації бізнесу (ступінь відповідальності, ситуація з податками, обсяг фінансових потреб для започаткування бізнесу, ступінь контролю за фірмою, можливість залучення інших власників, наявність управлінських здібностей у підприємця, можливість зростання бізнесу в майбутньому чи простота його ліквідації);

4) безпосередній вибір форми організації бізнесу.

До основних питань опрацювання концепції майбутнього бізнесу належить також вибір способу започаткування бізнесу. Традиційно розглядають три основні способи започаткування бізнесу:

1) створення нового підприємства "з нуля";

2) придбання фірми, що вже існує;

3) придбання франшизи, тобто ліцензії, яка надає підприємцеві (фірмі) право на продаж (виробництво, заняття певною діяльністю) товарів чи послуг, у великої фірми, яка вже добре відома споживачам.

Підготовча стадія. Наявність концепції власної справи ставить перед підприємцем велику кількість цілком конкретних запитань. Чим його бізнес відрізнятиметься від бізнесу конкурентів? Що сприятиме або заважатиме його становленню та розвитку? На які конкурентні переваги слід орієнтуватися? Якими мають бути програма дій та пріоритети діяльності майбутнього бізнесу? Отримати відповіді на них - це завдання підготовчої стадії розробки бізнес-плану. Відтак на підготовчій стадії:

1) збирається та аналізується маркетингова, виробнича, фінансова й загальноекономічна інформація про майбутній бізнес (процес формування інформаційного поля бізнес-плану). Чим більше інформації буде зібрано, тим більш обґрунтованими будуть наступні розрахунки;

2) з'ясовуються сприятливі можливості та загрози розвитку бізнесу в зовнішньому середовищі. Для вивчення факторів зовнішнього середовища всю їх сукупність, як правило, поділяють на три групи: загальноекономічні фактори, галузеві фактори, конкуренти;

3) оцінюються сильні та слабкі сторони фірми. Сильні сторони фірми - це її особливі, унікальні або принаймні оригінальні способи конкурентної боротьби. Слабкі сторони - це те, в чому фірма відстає від конкурентів;

4) визначається місія фірми, тобто головне призначення, специфічна роль, особливий шлях у бізнесі, що відрізнятимуть її від конкурентів;

5) формулюються конкретні цілі діяльності фірми, тобто чітко визначається те, чого фірма хоче досягти за певний проміжок часу;

6) аналізуються стратегічні альтернативи та вибирається стратегія діяльності фірми. Вибираючи стратегію, підприємець, як правило, орієнтується на одну з можливих типових стратегій бізнесу: контроль за витратами, диференціацію; фокусування.

Основна стадія - це безпосереднє опрацювання бізнес-плану. Головна мета цієї стадії - довести економічну доцільність створення даного бізнесу, переконливо показати, як саме гроші чи інші ресурси потенційного інвестора забезпечать йому очікуваний зиск. Інвестор має побачити прибуток не після, а до того, як вкладе гроші в запропонований проект. Звичайно, зробити це можна за допомогою ретельно підготовленого бізнес-плану. При цьому сформульовані на початковій і підготовчій стадіях концепція, місія, цілі та стратегія майбутнього бізнесу утворюють "каркас" бізнес-плану, визначають його спрямованість, логіку побудови і зміст відповідних розділів.

Більшість підприємців опрацьовують бізнес-плани для залучення інвесторів до фінансування свого проекту. Найскладнішою TJ найбільш повною щодо висвітлення питань є процедура розробки бізнес-плану для виробничої діяльності. Тому далі розглядатимемо структуру, зміст та методику розробки бізнес-плану, орієнтованого на залучення інвестицій у виробничу діяльність, у структурі якого, як правило, виділяють такі складові.

1. Титульний аркуш.

2. Зміст бізнес-плану.

3. Резюме.

4. Галузь, фірма та її продукція (послуги).

4.1 Поточна ситуація і тенденції розвитку галузі.

4.2 Опис продукту (послуги) фірми.

4.3 Патенти, товарні знаки, інші права власності.

4.4 Стратегія зростання фірми.

5. Дослідження ринку.

5.1 Загальна характеристика ринку продукту.

5.2 Цільовий ринок бізнесу.

5.3 Місцезнаходження фірми.

5.4 Оцінка впливу зовнішніх чинників.

6. Маркетинг-план.

6.1 Стратегія маркетингу.

6.2 Передбачувані обсяги продажу.

7. Виробничий план.

7.1 Основні виробничі операції.

7.2 Машини й устаткування.

7.3 Сировина, матеріали та комплектуючі вироби.

7.4 Виробничі й невиробничі приміщення.

8. Організаційний план.

8.1 Форма організації бізнесу.

8.2 Потреба в персоналі.

8.3 Власники бізнесу й команда менеджерів.

8.4 Організаційна схема управління.

8.5 Кадрова політика та стратегія.

9. Оцінка ризиків.

9.1 Типи можливих ризиків.

9.2 Способи реагування на загрози для бізнесу.

10. Фінансовий план.

10.1. Прибутки і збитки.

10.2. План руху готівки.

10.3. Плановий баланс.

10.4. Фінансові коефіцієнти.

11. Додатки.

Зазначена структура є лише приблизною схемою бізнес-плану. Конкретний бізнес-план може бути і не таким докладним. Але тут указані ті основні розділи, які необхідно включити до бізнес-плану, орієнтованого на залучення інвестицій у виробничу діяльність.

Деякі підприємці помилково вважають, що структура бізнес-плану й послідовність його розробки - одне й те саме, що завжди є якась позиція, з котрої треба починати. Такий хибний погляд на логіку розробки бізнес-плану підтримується існуванням програмних продуктів із жорсткою структурою, які задають одну-єдину послідовність дій. Але, як свідчить практика, щодо бізнес-плану це зовсім не так. Наприклад, популярне гасло: "Хочеш створити бізнес - починай з маркетингу" не завжди ефективне для фірми малого бізнесу. Малі фірми, як правило, добре знають свій ринок, використовуючи маркетинг за фактом. Спеціальні маркетингові дослідження можуть і не дати таким фірмам додаткової корисної інформації.

Водночас можна стверджувати, що процес розробки бізнес-плану має внутрішню логіку, яка заважає підприємцеві "перескочити" через ключові етапи цього процесу. Наприклад, неможливо досліджувати ринок майбутнього бізнесу, не визначивши спочатку, який конкретно продукт чи послуга будуть продаватися. Доки не будуть проведені дослідження ринку, неможливо скласти реальний маркетинг-план.

Бізнес-план - це своєрідний рекламний документ, на підставі якого можна зробити висновки не лише про бізнес, а й про його власників. Тому важливим є як зміст, так і зовнішній вигляд бізнес-плану.

Бізнес-план, як і будь-який інший документ, підлягає певним вимогам щодо стилю написання:

1) бізнес-план має бути стислим, простим, але адекватно розкривати сутність підприємницького проекту. Для більшості невеликих проектів (для реалізації яких потрібно 80-100 тис. грн.), як свідчить практика, обсяги бізнес-планів обмежуються 20-25 сторінками. В інших випадках має бути підготовлений докладніший бізнес-план. При цьому в бізнес-плані рекомендується уникати жаргонних виразів, суто технічного опису продукції, операцій, процесів. Слід використовувати загальновідомі терміни; інформацію треба викладати в діловому стилі, але якомога доступніше;

2) бізнес-план має бути функціональним, тобто містити лише корисну інформацію, яка цікавить або може цікавити читача. За необхідності додаткова, пояснювальна, первинна інформація може бути винесена в додатки (обсяг додатків не обмежується);

3) бізнес-план має ґрунтуватися на реалістичних припущеннях. Прогнози та передбачення (як найбільш "вразлива" частина бізнес-планування) мають бути обґрунтовані й підкріплені посиланнями на тенденції та пропорції розвитку галузі, на проведені дослідження ринку, на досвід діяльності конкурентів тощо. Довіра до бізнес-плану може бути серйозно підірвана, якщо заплановані в ньому відхилення від середньо-галузевих показників не мають достатніх підстав;

4) бізнес-плану протипоказаний зайвий оптимізм. Будь-яке припущення в бізнесі дає "на виході" кілька результатів - від найгіршого до найліпшого. У процесі бізнес-планування треба орієнтуватися на найгірший результат, створюючи в такий спосіб певний запас "міцності" бізнесу;

5) бізнес-план має бути легким для сприйняття, чітким та логічним; таким, щоб у ньому можна було швидко знайти потрібну інформацію. Отже, у структурі бізнес-плану треба виділяти розділи та параграфи;

6) бізнес-план має забезпечувати охорону конфіденційної інформації про фірму та її діяльність. Для цього можна жорстко контролювати сферу його розповсюдження або скласти окремий додаток, який міститиме всю конфіденційну інформацію і буде доступний тільки тим, кому треба таку інформацію знати.

Існують також певні правила технічного оформлення бізнес-плану. Вони передбачають:

наявність титульного аркуша;

наявність сторінки змісту;

розміщення резюме на початку бізнес-плану;

розміщення в кінці бізнес-плану додатків;

наявність приміток та посилань на джерела використаної інформації.

Форма титульного аркуша. На титульному аркуші зазначаються:

повна назва фірми;

адреса фірми;

телефон фірми;

прізвища (назви), титули, адреси, телефони власників (засновників) фірми;

відомості щодо характеру та сфери бізнесу фірми;

відомості про загальні фінансові потреби;

вказівка на конфіденційність бізнес-плану;

місяць та рік складання бізнес-плану;

прізвища авторів бізнес-плану.

На титульному аркуші не повинно бути зайвих подробиць.

Оформлення змісту. Бізнес-план треба поділити на розділи та параграфи. Тому за титульним аркушем наводиться зміст, який містить перелік розділів, параграфів, таблиць та іншого ілюстративного матеріалу, додатків.

Бізнес-план розпочинається з резюме. Резюме відкриває бізнес-план, але складають його тільки після того, як написано основні розділи бізнес-плану. Головне завдання резюме - показати, що підприємець добре усвідомлює основні положення бізнес-плану та здатний чітко й логічно їх викласти. Занадто детальне та великого обсягу резюме важко читати. Занадто стисле - може створити неадекватне уявлення про бізнес.

Резюме - це короткий (1-2 сторінки) огляд підприємницького проекту, його ключових, найбільш важливих та значущих аспектів, здатних привернути увагу потенційного інвестора та зацікавити його в подальшому детальнішому вивченні бізнес-плану.

Фактично резюме є гранично стислою версією бізнес-плану, не вступом до нього, а ніби "повідомленням про наміри".

Складання резюме - важливий та відповідальний етап завершення роботи над бізнес-планом. Потенційні інвестори отримують багато різних підприємницьких проектів. Вони, як правило, спочатку читають резюме і, якщо воно їх не зацікавило, бізнес-план далі не розглядають. Тому резюме обов'язково:

1) має бути написане так, щоб максимально зацікавити в подальшому ознайомленні з бізнес-планом;

2) має дати читачеві достатньо чітке уявлення про питання, детальніше розглянуті в основній частині бізнес-плану.

На практиці резюме складають, використовуючи вже написану основну частину бізнес-плану. З кожного його розділу вибирають найбільш суттєві та "яскраві" аспекти майбутнього бізнесу.

Орієнтовний перелік ключових аспектів бізнесу, які викладаються в резюме, такий:

опис концепції бізнесу, його можливостей, які забезпечуватимуть переваги на ринку та стратегії їх реалізації;

відомості про цільовий ринок бізнесу (основні споживачі, особливості їх обслуговування, передбачувані обсяги продажу, частка ринку);

унікальні характеристики бізнесу, найсуттєвіші конкурентні переваги фірми, які мають місце або будуть створені внаслідок реалізації розробленої стратегії;

відомості про компетенцію й професіоналізм керівника фірми та членів команди менеджерів;

основні передбачувані показники фінансової діяльності фірми (прибутковість, період досягнення беззбитковості, термін повернення інвестицій тощо);

характеристика загальних потреб у коштах, бажаної форми їх отримання, порядку та напрямків їх використання, форм повернення інвестору.

Резюме завершується особистою оцінкою підприємцем шансів на успіх його проекту.

Підрозділ, галузь, фірма та її продукція опрацьовується в бізнес-плані, щоб:

переконати читача в перспективності галузі, до якої належить вибраний бізнес;

породити довіру до даного бізнесу описом переваг та особливостей його продуктів (послуг).

У структурі цього підрозділу, як правило, виділяють такі основні складові:

1) сучасна ситуація та тенденції розвитку галузі;

2) фірма, її продукти і (або) послуги;

3) патенти, товарні знаки, інші права власності на продукт (послуги);

4) стратегія зростання фірми.

Бізнес-план оцінюється інвесторами за певними критеріями, одним з яких є галузь, що до неї належить фірма або в котрій вона має намір розпочати свою діяльність. Галузь із ринком, що швидко зростає, розглядається, звичайно, як сприятливіша для бізнесу. Тому цей підрозділ бізнес-плану починається, як правило, зі стислого аналізу стану справ у галузі. Для цього необхідно:

навести загальні відомості про поточний стан справ у галузі та тенденцій її розвитку;

стисло охарактеризувати нові для галузі продукти і ринки;

визначити нові чинники, які можуть у перспективі позитивно або негативно вплинути на розвиток галузі.

Важливе місце в бізнес-плані належить опису продукту або послуги, яку передбачається запропонувати майбутнім покупцям і заради виробництва яких розроблено весь проект. “Керівництву фірми необхідно відповісти на питання: “В якій області ми хочемо діяти? ” Відповідь має стосуватися як асортиментно-галузевого (“В якій галузі ми хотіли б діяти? ”), так і функціонального аспекту (“Чи хочемо ми виробляти продукцію, надавати послуги, бути торговим посередником тощо? ”) Вибір здійснюється на підставі оцінки фактичної та потенціальної привабливості даної сфери, можливостей досягнення успіху в ній" [32, c.266-267].

Отже, в цьому випадку необхідно чітко і лаконічно відповісти на питання:

а) які потреби покликаний задовольнити продукт (послуга), що проектується до виробництва;

б) його особливості і відмінні якості, які змусять споживача віддати йому перевагу перед товарами (послугами) конкурентів;

в) наявність патентів або авторських свідоцтв, що захищають особливості товару (послуги), що проектується, технології;

г) чи є наочне зображення товару, виробів, отриманих з допомогою нових технологій (фотографії, малюнки);

д) яка приблизна оцінка реалізаційної ціни товару (послуги) і витрат, яких потребує його виробництво;

е) приблизна величина прибутку, яку буде давати кожна одиниця товару;

ж) характеристика якості товару, переваги його дизайну, упаковки;

з) організація сервісу товару (якщо це технічний виріб).

При розробці бізнес-плану необхідно розробити товар, що помітно відрізняється або високим рівнем якості при стандартному наборі параметрів, або нестандартним набором властивостей, які покликані зацікавити покупця.

Вибір найбільш вдалої для підприємства стратегії залежить від того, які можливості має підприємство. Якщо на ньому встановлено застаріле устаткування, працівники мають невисоку кваліфікацію і немає технічних новинок, але водночас не дуже висока заробітна плата та інші витрати на виробництво, підприємство може орієнтуватися на виготовлення дешевих товарів, не надто високої якості, призначених для менш забезпечених (але звичайно багаточисельних) покупців.

І навпаки, якщо сировина та матеріали коштують підприємству дорого, але воно має непогане устаткування, чудові конструкторські доробки або винаходи, а працівники мають високу кваліфікацію, то можна спробувати досягти конкурентоздатності за рахунок організації випуску товарів унікальних або з таким високим рівнем якості, який надолужить в очах покупців чималу ціну.

Оцінка ринку збуту - чи не найважливіша частина бізнес-плану. Невдача більшості комерційних проектів, що зазнали краху, була пов’язана саме зі слабим вивченням ринку й переоцінкою його місткості. Об'єм даного розділу повинен містити не більше за 5-6 сторінок машинописного тексту.

“Необхідність дослідження ринку пов’язана зі складністю соціально-економічних процесів, що відбуваються при взаємодії основних ринкових категорій - попиту й пропозиції. Неможна однозначно й наперед визначати напрями розвитку ринку в цілому й окремих його параметрів: обсягів, асортиментної структури, розмірів необхідного виробництва" [1, c.23].

Типовий процес дослідження ринку включає в себе чотири етапи:

1. Визначення даних, які дозволяють налагодити збут:

а) умови постачання, виробництва і збуту продукції;

б) потенціал своїх можливих конкурентів (їх товари; якість продукції; зразкові ціни; умови продажу);

2. Визначення джерел отримання інформації:

а) власні дослідження;

б) місцеві (регіональні, територіальні) торгові палати (асоціації підприємців).

3. Аналіз даних:

а) хто, чому, скільки, коли буде готовий купити товар (продукцію) в найближчій і довгостроковій перспективі;

б) визначення приблизної реалізаційної ціни власної продукції в умовах конкуренції.

4. Реалізація заходів, що дозволяють використати ці дані на користь підприємству.

Наступна частина бізнес-плану - оцінка конкуренції.

На думку сучасних українських економістів, “зростання продуктивності праці, насичення ринку наукомісткою, високотехнологічною й високоякісною продукцією, що спостерігається останніми десятиріччями, надали конкуренції як основній рушійній силі ринкової економіки нову якість” [21, c.124]. Про це пише й М. Портер: “…конкуренція в галузі виростає з фундаментальної економічної структури останньої і означає щось значно більше, ніж поведінка існуючих конкурентів" [20, c. 20].

Втім, аналізуючи конкуренцію при складанні бізнес-плану, потрібно об'єктивно відповісти на питання:

1. Хто є найбільшим виробником аналогічних товарів;

2. Як йдуть їх справи:

а) з об'єктами продажу;

б) з прибутками;

в) з впровадженням нових моделей;

г) з технічним сервісом (якщо йдеться про машини або обладнання);

д) чи багато уваги і коштів приділяють вони рекламі своїх виробів;

3. Що являє собою продукція конкурентів (основні характеристики; рівень якості; дизайн; думка покупців);

4. Який рівень цін на продукцію конкурентів, у загальних рисах (орієнтовно) їх політика цін.

Однак потрібно оцінювати конкурентів досить точно, інакше виникає великий ризик набути репутацію поганого підприємця. При розробці цього розділу бізнес-плану важливо утриматися від такої помилки, як лакування дійсності. Автори бізнес-плану повинні утриматися від спокуси зменшувати або замовчувати переваги своїх конкурентів, проте випинати їх реальні чи уявні недоліки.

Аналізуючи своїх конкурентів, треба врахувати всі фактори, що впливають на попит покупців, не звужувати своє поле зору тільки найбільш помітними параметрами - ціною й основними якісними характеристиками. Необхідно зрозуміти, що насправді важливо для майбутніх клієнтів і як можна задовольнити їх потреби для успіху підприємства.

Центральне місце в стратегії будь-якої фірми займає стратегія маркетингу. Фірма для того й існує, щоб поставляти свою продукцію на ринок. Розвиток фірми та величина отримуваного прибутку залежать від того, наскільки повно й ефективно вона задовольнятиме потреби своїх клієнтів. Інші компоненти загальної стратегії фірми (фінанси, виробництво, дослідження й розробки) мають сприяти досягненню загальної мети маркетингу. Одночасно й сама стратегія маркетингу має враховувати наявні ресурси фірми та поєднуватися з іншими напрямками її діяльності.

У широкому розумінні стратегія маркетингу - це система конкретних стратегій щодо вибору і формування:

1) цільового ринку фірми;

2) номенклатури та асортименту продукції;

3) системи збуту та реалізації продукції;

4) політики ціноутворення;

5) способів організації рекламної кампанії;

6) політики підтримки продукції фірми.

Розділ, присвячений стратегії маркетингу, повинен бути змістовним, корисним і переконливим. Основне завдання - пояснити потенційним партнерам і інвесторам основні елементи свого плану маркетингу (цей документ використовується і для свого внутрішнього користування). Об'єм цього розділу бізнес-плану становить 3-4 сторінки машинописного тексту.

До основних елементів плану маркетингу належать:

1. Схема розповсюдження товарів:

а) через власні фірмові магазини;

б) через оптові організації.

2. Ціноутворення:

а) методика визначення цін на товари;

б) очікуваний рівень рентабельності на вкладені кошти.

3. Реклама:

а) методи організації реклами;

б) величина коштів, необхідних для реалізації реклами.

4. Методи стимулювання продажу:

а) за рахунок розширення збуту;

б) за рахунок нових форм залучення покупців.

5. Організація післяпродажного обслуговування клієнтів (для технічних товарів);

а) методи організації служби сервісу;

б) величина необхідних для цього фінансових ресурсів.

6. Формування громадської думки про фірму і товари: розробка методик, що дозволяють домагатися хорошої репутації своїх товарів і самої фірми в очах громадськості.

7. У разі реалізації товару за кордоном бажано навести відомості про оцінку патентознавцями патентної чистоти цих товарів в країнах їх реалізації.

Бізнес-план як документ для внутрішньофірмового користування має бути детальним планом виробничої діяльності. Це дає змогу розв'язати багато проблем фірми заздалегідь, на папері, раніше, ніж підприємець перейде до конкретних практичних дій.

Невід'ємною складовою бізнесу, орієнтованого на виробничу діяльність, є оцінка того, як фірма вироблятиме свою продукцію. Основне завдання виробничого плану - довести, що фірма:

реально спроможна організувати виробництво;

здатна виготовляти необхідну кількість товарів відповідної якості;

має можливості придбати необхідні для цього ресурси.

На думку Е. Гроува, основні вимоги виробництва полягають у тому, щоби “виготовляти й постачати продукцію у відповідь на попит з боку споживача відповідно до встановленого за графіком часом постачання, за прийнятного рівня якості, а також за найменших можливих витрат” [10, с.23].

Для написання виробничого плану необхідно визначити наступне:

1. Місце виробництва товарів або надання послуг на діючому або на новоствореному підприємстві.

2. Необхідні для цього виробничі потужності і їх зростання з року в рік.

3. Де і у кого, на яких умовах буде закуповуватися сировина, матеріали, напівфабрикати, яка репутація цих постачальників, чи є досвід роботи з ними.

4. Чи передбачається виробнича кооперація і з ким.

5. Чи можливі якісь обмеження обсягів виробництва або постачання ресурсів.

6. Яке обладнання потрібно і де передбачається його придбати, чи можливі при цьому проблеми і якого роду.

Дані цього розділу наводяться в перспективі на 2-3 роки вперед, а для великих підприємств і на 4-5 років.

При цьому рекомендується скласти схему виробничих потоків безпосередньо на підприємстві, на якій має бути наочно показано:

а) звідки і як будуть надходити на підприємство всі види сировини і комплектуючих;

б) в яких цехах і як вони будуть перероблятися в продукцію;

в) як і куди ця продукція буде постачатися з підприємства.

На цій схемі повинні бути відображені процеси контролю якості, де повідомляється:

а) на яких стадіях і якими методами буде проводитися контроль якості;

б) які стандарти будуть при цьому використані.

Отже, виробничий план має дати відповіді на наступні запитання:

Які виробничі операції будуть застосовуватись фірмою в процесі виготовлення продукції (надання послуг)?

Які конкретно матеріально-технічні ресурси потрібні для виготовлення продукції (надання послуг)?

Які зовнішні фактори впливатимуть (або можуть вплинути) на виробничий процес?

Виробничий план доцільно розпочинати з короткої характеристики виробничого процесу, тобто з опису основних виробничих операцій у їх послідовності.

У виробничому плані необхідно також вказати і на зовнішні фактори, які впливатимуть на виробничий процес або обмежуватимуть виробничі можливості фірми.

Отже, у виробничому плані, як правило, виділяють такі блоки (підрозділи):

1) основні виробничі операції;

2) машини та устаткування;

3) сировина, матеріали і комплектуючі вироби;

4) виробничі та невиробничі приміщення;

5) вплив зовнішніх факторів.

Обсяг і ґрунтовність виробничого плану залежать від характеру бізнесу фірми та сфери, до якої він належить. Зрозуміло, що цей розділ бізнес-плану буде найдокладнішим для виробничого підприємства. Більше того, у певних випадках саме виробничий процес (особливості його технологій, унікальність обладнання тощо) може бути одним із найпривабливіших факторів для зовнішніх інвесторів. Навпаки, фірми, які займаються, наприклад, оптовою або роздрібною торгівлею, можуть взагалі обійтися без цього розділу.

Завершує даний розділ бізнес-плану оцінка можливих витрат виробництва і її динаміка на перспективу.

Привабливість фірми, віра в успіх її бізнесу багато в чому залежать від ділових навичок і професіоналізму персоналу фірми та команди менеджерів. Досвідчені керівники і кваліфіковані виконавці можуть вивести підприємство з кризи, а безпорадні, навпаки, здатні зіпсувати найліпшу справу. Тому організаційний план, в якому розглядаються кадрові питання, займає особливе місце серед інших розділів бізнес-плану.

Розробляючи організаційний план, підприємець має на меті:

по-перше, переконати потенційних інвесторів і кредиторів у тому, що ним вибрано доцільну організаційно-правову форму бізнесу;

по-друге, показати, з ким він збирається організовувати своє діло, тобто охарактеризувати менеджерів, які відіграватимуть провідні ролі в процесах становлення та управління фірмою;

по-третє, довести, що він, його команда менеджерів та інший персонал фірми здатні практично реалізувати бізнес-план.

Розробку цього розділу бізнес-плану рекомендується починати з обґрунтування вибору організаційної форми бізнесу, оскільки вона позначається на всій подальшій підприємницькій діяльності й багато в чому визначає інші організаційно-правові аспекти бізнесу.

Далі в організаційному плані слід охарактеризувати потреби фірми в трудових ресурсах, тобто визначити, які саме працівники (основні, допоміжні, спеціалісти) необхідні для ведення справи.

Принципово важливо подати в організаційному плані відомості про власників та провідний управлінський персонал фірми. Організаційний план має містити короткі характеристики практично всіх тих працівників, від яких у кінцевому підсумку залежить успіх або невдача бізнесу фірми. Загальну характеристику команди менеджерів варто доповнити інформацією про використання зовнішньої допомоги в управлінні бізнесом. Ураховуючи, що багато фірм, особливо малих, залучають для виконання окремих функцій управління спеціалістів зі сторони, організаційний план треба доповнити описом консалтингових потреб фірми.

Кінцевий розділ організаційного плану містить пояснення щодо кадрової політики та стратегії фірми. З нього має стати зрозумілим, як будуть здійснюватися добір, підготовка та оплата праці працівників фірми. Можна подати й відомості про передбачувані для працівників фірми пільги стимулюючого характеру. При цьому відправною точкою повинні бути кваліфікаційні вимоги, де вказується:

а) які саме фахівці (якого профілю, освіти, досвіду) і з якою заробітною платою необхідні для успішного ведення справ;

б) на яких умовах приймаються на роботу фахівці (постійна робота, сумісники (зовнішні експерти));

в) чи є можливість скористатися послугами якоїсь організації по найму такого роду професіоналів;

г) у випадку, якщо частина персоналу вже найнята, необхідно дати про своїх працівників короткі біографічні дані:

кваліфікація;

наявний досвід роботи і його корисність для підприємства.

Так само в цьому розділі наводиться і організаційна структура підприємства, яка відображає:

а) хто і чим буде займатися;

б) взаємодія всіх служб одна з одною;

в) координація і контроль їх діяльності.

Доцільно обумовити в цьому розділі і питання оплати праці керівного персоналу і його стимулювання.

Отже, організаційний план, як правило, складається з таких підрозділів:

організаційна форма бізнесу;

потреба фірми в персоналі;

власники фірми, команда менеджерів і зовнішні консультанти;

організаційна схема управління;

кадрова політика і стратегія.

Юридичний план як розділ бізнес-плану фахівці радять готувати разом з юристом, зокрема, можна домовитися про консультацію з юрисконсультом однієї з діючих комерційних фірм. Конкретне наповнення розділу залежить від вибраної форми організації, яку необхідно вказати:

а) приватне підприємство;

б) господарське товариство;

в) державне підприємство;

г) спільне підприємство і так далі.

У бізнес-плані необхідно виділити й розглянути лише найбільш імовірні для даного бізнесу ризики. Найчастіше в бізнес-плані розглядаються ризики, що можуть виникнути як наслідки:

1) несприятливих тенденцій у зовнішньому середовищі галузі, до якої належить даний бізнес;

2) реакції конкурентів (наприклад, можливе зниження цін на аналогічні види продукції чи послуг);

3) сезонної циклічності обсягів продажу;

4) недостатньої компетентності персоналу, який займається маркетингом, виробництвом чи управлінням;

5) появи нових технічних і технологічних досягнень, які можуть призвести до надто швидкого техніко-економічного старіння продукту даного бізнесу;

6) перевищення виробничих витрат над запланованими:

7) труднощів з одержанням сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, а також кредитів;

8) циклічності потоку готівки тощо.

З погляду можливого впливу на кінцеві результати діяльності слід розрізняти динамічний та статичний ризики. Динамічний ризик може бути зумовлений непередбачуваними змінами вартості основного капіталу внаслідок прийняття певних управлінських рішень або непередбачуваних змін у зовнішньому середовищі. Цей тип ризику може стати причиною як збитків, так і доходів (за сприятливих змін). Статичний ризик завжди призводить до збитків, оскільки його сутнісна характеристика пов'язана з утратою реальних активів, а також з утратою доходу через недієздатність суб'єкта господарювання.

Фінансовий план є ключовим розділом бізнес-плану. Головна мета фінансового плану - узагальнити основні положення всіх попередніх розділів бізнес-плану, зводячи їх в одне ціле у вартісній формі, та обґрунтувати доцільність реалізації даного підприємницького проекту з економічного погляду.

Особливий інтерес до фінансового плану пов'язаний з тим, що в ньому:

узагальнюються у вартісній формі результати розробки решти розділів бізнес-плану;

кількісно визначається потреба даного бізнесу в інвестиціях;

обґрунтовується висновок щодо економічної доцільності реалізації підприємницького проекту.

Розрахунки, які містить фінансовий план, мають дати чіткі та ясні відповіді на такі запитання самого підприємця, потенційних інвесторів і кредиторів:

Звідки фірма отримуватиме кошти і на що конкретно останні будуть витрачені?

Як співвідносяться поточні потреби фірми у грошах з рухом готівки?

Яким буде фінансовий стан фірми на кінець прогнозованого періоду?

Чи зможе підприємець виконати взяті на себе зобов'язання?

Чи здатний підприємець належно розпорядитися отриманими коштами, щоб своєчасно повернути борги та забезпечити достатній прибуток на вкладений капітал?

У процесі розробки цього розділу бізнес-плану слід враховувати такі його особливості.

По-перше у багатьох відношеннях фінансовий план є найменш гнучкою за формою частиною бізнес-плану. На відміну від інших розділів він має містити відповідний перелік фінансових документів (у тому числі таблиць і графіків). Кожен із цих документів повинен мати стандартну форму. Жорсткі вимоги до опрацювання цих документів викликані необхідністю забезпечення єдиної методики розрахунків фінансових показників. Це означає, що потенційний інвестор або кредитор може самостійно за стандартною методикою провести аналіз фінансової інформації, яку містить бізнес-план, оцінити фінансовий стан даної фірми та прийняти рішення щодо вкладання своїх коштів у даний проект.

По-друге, інвестори та кредитори, як правило, вимагають, щоб фінансовий план складався з перспективою на три роки (до того ж із щомісячними показниками за перший рік та щоквартальними - за другий і третій).

По-третє, фінансовий план не може мати розбіжностей з іншими розділами бізнес-плану. Якщо, наприклад, у маркетинг-плані йдеться про наміри розгорнути широкомасштабну рекламну кампанію, то це обов'язково має знайти відображення в плані доходів і видатків. Якщо на бізнес фірми впливає фактор сезонності продажу, то його слід ураховувати, проектуючи рух готівки, тощо.

По-четверте, у зв'язку з тим, що будь-який фінансовий аналіз майбутнього неминуче характеризується певним ступенем невизначеності, у фінансовому плані доцільно опрацювати кілька сценаріїв розвитку подій. Рекомендується розробляти як мінімум два варіанти фінансових показників. Один із них має ґрунтуватися на консервативних припущеннях, а другий - враховувати повний потенціал бізнесу.

По-п'яте, у фінансовому плані треба (по можливості) підкреслювати достовірність інформації, яку він містить. Якість первинної інформації безпосередньо позначається на точності фінансових розрахунків. Інвестори часто проводять власні дослідження з метою оцінки достовірності розрахунків у бізнес-плані. Тому в разі відхилення відповідних фінансових показників бізнес-плану від середніх по галузі, до якої належить даний бізнес, обов'язково треба дати вичерпне пояснення цього.

Мета та особливості розробки фінансового плану визначають його зміст, послідовність і рівень деталізації опрацювання. Фінансовий план містить такі основні підрозділи.

1. План доходів і видатків (план прибутків і збитків).

2. План грошових надходжень і виплат (план руху готівки).

3. Плановий баланс.

Поряд з основними показниками цих підрозділів у фінансовому плані мають бути наведені припущення, на підставі яких ці показники розраховано. Чітко й стисло викласти всі ці припущення й передбачення необхідно в текстовій частині фінансового плану. Без цього всі наведені у фінансовому плані розрахунки не матимуть належного практичного значення. Лише після ретельного аналізу таких припущень можна оцінити, наскільки вони заслуговують на довіру. Оскільки розрахунки всіх зазначених фінансових документів ґрунтуються на таких передбаченнях, вони є важливою складовою фінансового плану.

Для вже існуючої фірми у фінансовому плані обов'язково слід навести динаміку основних фінансових показників за минулі роки (як мінімум за три). Копії відповідних фінансових документів подаються в додатках.

Відповідно обґрунтований фінансовий план може бути використаний не тільки для залучення інвесторів і кредиторів, а й для оцінювання результатів діяльності фірми після фактичного започаткування бізнесу.

1.3 Аналіз ефективності бізнес-плану

Оцінку економічної ефективності бізнес плану і доцільності інвестиційного проекту і бізнес-плану можна умовно розділити на дві основні частини:

1. Попередня оцінка інвестиційного проекту на стадії ухвалення рішення про розробку бізнес-плану. На цій стадії важливим є виявлення доцільності подальшого детального опрацювання інвестиційного проекту, а також розробки детального бізнес-плану, експертиза інвестиційного проекту по вже наявному бізнес-плану для оцінки достовірності і доказовості цього документа й оцінювання спроможності і реальності інвестиційного проекту.

2. Процес виконання робіт за оцінкою інвестиційних проектів включає декілька основних етапів:

Технічний аналіз можливості здійснення інвестиційного проекту (терміни, місце розташування, загальні витрати з точки зору технології, доступність ресурсів і ринків, технологічні процеси);

Фінансовий аналіз підприємства, що претендує на реалізацію інвестиційного проекту;

Моделювання потоків продукції, ресурсів і грошових коштів;

Розрахунок показників ефективності інвестиційного проекту для його учасників;

Аналіз невизначеності і оцінка рисок, пов'язаних із здійсненням проекту;

Аналіз організаційної структури інвестиційного проекту.

У результаті замовник отримує експертний висновок на розроблений інвестиційний проект, що включає:

оцінку ефективності інвестиційного проекту;

оцінку доцільності участі в реалізації інвестиційного проекту різних сторін;

порівняння варіантів проекту;

аналіз відповідності розробленого інвестиційного проекту українським і міжнародним стандартам.

Оцінка ефективності інвестиційних проектів проводиться у випадках, коли:

ведеться пошук інвестора, вибір оптимальних умов інвестування або кредитування, підготовка якісного інвестиційного проекту, вибір умов страхування рисок;

виникають сумніви відносно доцільності участі в інвестиційному проекті і його ефективності;

існує невизначеність результатів інвестиційного проекту.

Оцінювання бізнес-плану завжди включає оцінку вірогідності виникнення самих песимістичних сценаріїв розвитку бізнесу. Основні види ризику:

виробничий ризик, пов'язаний з можливістю невиконання підприємством своїх зобов'язань перед замовником;

фінансовий ризик - можливість невиконання фінансових зобов'язань перед інвесторами унаслідок використання для фінансової діяльності позикових засобів;

інвестиційний ризик - можливість знецінення інвестиційно-фінансового портфеля, що складається як з власних, так і з придбаних цінних паперів;

ринковий ризик - можливе коливання ринкових процентних ставок на фондовому ринку і курсів валют;

політичний ризик - можливі збитки від нестабільної політичної ситуації.

Оцінка ризику реалізації бізнес-плану проводиться за наступною схемою:

1. Вибір найбільш невизначених і ризикових параметрів бізнес-плану (зниження об'ємів продажів, зниження ціни продажів, підвищення собівартості одиниці товару і так далі).

2. Проведення оцінки ефективності проекту для граничних значень кожного параметра, обчислення NPV і IRR для різних умов реалізації проекту.

3. Аналіз сценаріїв реалізації бізнес-плану:

оптимістичного;

базового (нормального);

песимістичного.

В основі виводу про можливість позитивної реалізації проекту повинен лежати песимістичний сценарій.

Отже, підсумовуючи викладене в першому розділі кваліфікаційної роботи, доходимо висновку, що бізнес-план - це письмовий документ, в якому викладено сутність підприємницької ідеї, шляхи й засоби її реалізації та охарактеризовано ринкові, виробничі, організаційні та фінансові аспекти майбутнього бізнесу, а також особливості управління ним. Бізнес-план підсумовує ділові можливості та перспективи, пояснює, як ці можливості можуть бути реалізовані існуючою командою менеджерів.

2. Складання бізнес-плану консультаційного агентства з вивчення ринку харчових продуктів 2.1 Резюме

Ідея: створення консультаційного агентства з вивчення ринку харчових продуктів.

1. Основна мета підприємства - збір даних про ринок харчових продуктів, створення бази даних з метою надання клієнтам інформаційних і консультаційних послуг.

2. Послуги, які буде надавати підприємство - проведення маркетингових досліджень ринку й надання споживачам-клієнтам консультаційного агентства інформації з наступних проблем:

можливість позиціонування конкретного товару чи групи товарів на ринку;

група потенційних споживачів цього товару (групи товарів);

споживчі очікування;

основні конкуренти, дослідження конкурентних переваг;

потенційна місткість ринку;

можлива стратегія дій на ринку;

оцінка ефективності діяльності підприємства.

3. Особливості послуг підприємства, що дозволяють перевершити подібні послуги конкурентів:

надійність відомостей;

якісна інформація (висока ступінь повноти й точності);

консультування по суті предмету;

швидкість надання інформації;

вироблення оптимальних рішень.

Справа обіцяє бути прибутковою, позаяк подібна інформація необхідна як фірмам-початківцям, так і підприємствам, що зайняли певне місце на ринку, але бажають збільшити обсяг реалізації продукції наявного товару чи вивести на ринок новий товар.

4. Основні сегменти клієнтів: на первинному етапі роботи агентства основними клієнтами будуть дрібні й середні підприємства, що виробляють вже існуючі продовольчі товари.

5. Основні вимоги:

приміщення: добрий технічний стан, респектабельний зовнішній вигляд, доступне місцезнаходження;

матеріали й обладнання: комп’ютерна техніка й комплектуючі вироби високої якості;

персонал: спеціалісти-маркетологи високої кваліфікації, що мають досвід роботи в цій області не менше 4-5 років;

бухгалтер зі спеціальною освітою, досвід роботи не менше 2-3 лет;

Генеральний директор - його обов’язки виконуватиме один із співвласників підприємства.

6. Роль кредиту: на початковому етапі кредит потрібний, оскільки організація цього виробництва вимагатиме не менше 30000-45000 доларів у гривневому еквіваленті і потрібні витрати на рекламу.

2.2 Оперативний та інноваційний плани діяльності

Розпочнемо з операційного плану. Тут першим пунктом має бути опис товару.

1 Опис товару

1.1 Товар (послуга). Консалтингове агентство надає клієнтові інформацію з питань, що цікавлять його, про ринок харчових продуктів:

аналіз реальної і потенційної позиції конкретного товару на ринку;

виокремлення груп потенційних споживачів;

аналіз споживчих очікувань;

основні конкуренти і специфічні особливості їх продукції;

стратегічні альтернативи дій конкретного підприємства на цьому ринку;

консультації з урахуванням і аналізом отриманої інформації.

1.2 Цей товар задовольняє потреби клієнтів у одержанні необхідної, якісної, максимально повної інформації, що має високу ступінь достовірності.

1.3 Відмітні особливості цього товару:

висока якість;

достовірність видаваної інформації;

швидкість отримання клієнтом необхідній йому інформації;

достатня повнота інформації;

1.4 Унікальність цього товару виявляється у швидкості збору інформації, можливості глибокого професійного аналізу отриманої інформації, розробки короткої і довгострокової маркетингової стратегії.

Ці якості нашої послуги і приваблюватимуть споживача.

1.5 Життєвий цикл такої галузі, як послуги з надання інформації і подальших консультацій має чотири етапи:

1 - зародження;

2 - зростання;

3 - зрілість;

4 - спад.

На українському ринку консультаційні послуги перебувають на початку другого етапу (зростання). Попит на них ще не задоволений повністю. Тому в цій галузі поки немає необхідності зниження цін, але потрібна активна реклама для залучення клієнтів. Проектованому агентству необхідно виділити первинний сегмент клієнтів, ретельно проаналізувати свої можливості і визначити первинну "нішу" своїх послуг на ринку.

2. Перейдемо до інноваційного плану діяльності ТОВ "МТВ-плюс".

2.1 Інноваційні елементи вносяться в:

ринок - в Україні вже існує ринок консультаційних послуг, але час його існування відносно невеликий, хоча і "новим" його вважати не можна;

товар - новими рисами наших послуг є:

А) застосування багатьох методів маркетингового дослідження,

Б) послуги з вивчення ринку конкретного товару,

В) розробка стратегій позиціонування і просування товару, в короткому і тривалому періодах;

технологію - поєднання маркетингових і статистичних методів, а саме:

а) панельні дослідження споживчих переваг, тобто створення власної стратегічної панелі;

б) математичні методи розрахунку вірогідності і так далі

сировина - інноваційних елементів немає.

організацію справи - залучення тимчасових співробітників для організації опитувань і наступного оцінювання результатів.

2.2 Вплив змін в сімох областях за Друкером [11]:

несподівана подія: може вплинути на зростання чи зниження попиту на цю послугу;

невідповідність: підприємці хочуть мати надійну повну інформацію про якесь явище або процес у максимально-короткі терміни і за помірною ціною. Реальна інформація часто буває застарілою, недостатньо повною або важкодоступною. Проектоване консультаційне агентство має можливість надати максимально повну інформацію про ринок конкретного товару, виконати її якісний аналіз завдяки поєднанню маркетингових і статистичних методів дослідження;

зовнішня потреба: дедалі більш зростаюча потреба в інформації приведе до зростання попиту ці послуги, можливо, виникне необхідність створення відділу реклами, власного відділу соціологічних досліджень, збільшення чисельності персоналу;

зовнішній тиск: зростання числа конкурентів підштовхне до завоювання нових ринків (наприклад, за географічним або товарним принципом), розробці додаткових послуг (наприклад, реклама), використання в технології нових методів;

демографічна ситуація: тенденція до зниження народжуваності - люди можуть більше часу приділяти роботі і потреба в інформації зросте;

культура: зараз в нашому суспільстві яскраво виражена тенденція - бути таким, що досягає успіху, мати свою справу - підприємцям потрібно забезпечити успішний вихід на ринок, а отже їм потрібна детальна, якісна інформація про ринок конкретного товару, конкурентів, ціни, рекламні засоби і так далі. Крім того, зараз спостерігається прагнення до нового способу життя, у тому числі і ділового життя, а це має на увазі використання сучасних методів в роботі, маркетингових, консультаційних послуг;

наука: використання наукових досягнень може допомогти збільшити швидкість отримання і обробки інформації, створити комплексний метод, що дозволяє досліджувати конкретну проблему усебічно і знайти нові джерела інформації.

2.3 Клієнти

При складанні цього розділу бізнес-плану насамперед має бути здійснено сегментування клієнтів на ринку. Сегментація відбувається залежно від:

а) розміру підприємств:

малі;

середні;

великі;

б) наявність товару на цьому ринку:

новий;

сталий.

Найбільший попит забезпечать середні підприємства (60-70% усіх клієнтів).

До нашої послуги клієнтів приваблюють такі споживчі властивості:

надійність;

висока якість:

висока міра повноти і точності інформації;

досить помірна, доступна ціна:

консультування за результатами дослідження.

Коло клієнтів розширюватиметься за рахунок реклами; особистих зустрічей з представниками інших підприємств на виставках, ділових семінарах і т.д.

Потенційна частка ринку для ТОВ "МТВ-плюс" складає близько 10% від потенційної місткості ринку інформаційних консалтингових послуг.

Необхідно розробити товарний знак і символіку ТОВ "МТВ-плюс", які будуть приваблювати клієнтів, тобто продумати створення фірмового стилю.

2.4 Конкуренти

До основних конкурентів підприємства, які займаються вивченням ринку харчових продуктів у західноукраїнському регіоні, слід віднести:

-  "Українську маркетингову групу" (УМГ), м. Київ;

-  ТОВ "Дошка реклами", м. Рівне;

-  ТОВ УЦСМД "Соціум", м. Львів;

-  ТОВ "Про-консалтинг", м. Київ.

Результати порівняльного аналізу цих підприємств та ТОВ "МТВ-плюс" наведено в таблиці 2.1.

Таблиця 2.1 - Конкурентна таблиця

Фірма / критерії	ТОВ "МТВ-плюс"	Основні конкуренти
		УМГ	"Дошка реклами"	"Соціум"	"Про-консалтинг"
Відповідність запитам споживачів	Повна відповідність	Часткова відповід-ність	Повна відповід-ність	Часткова відповід-ність	Часткова відповід-ність
Надійність	Висока ступінь	Висока ступінь	Висока ступінь	Середня ступінь	Середня ступінь
Якість	Дуже висока	висока	висока	Добра	Задовільна
ціна	Висока	середня	висока	Середня	Нижче середньої
Швидкість обслуговування	Дуже швидко	швидко	Досить швидко	середньо	середньо
Коло охоплюваних проблем	широке	Широке	Середнє	Досить вузьке	вузьке
Післяпродажне обслуговування	Консультаційна підтримка, систематичний аналіз ефективності	Консультаційна підтримка	-	-	-
Час роботи	9.00-18.00	10.00-17.00	10.00-18.00	9.00-17.00	9.00-17.00
Репутація фірми	Нове підприємство, нові послуги	надійна	Надійна, постійні клієнти	Ненадійна, постійних клієнтів немає	Сумнівна

Для оцінювання конкурентоздатності зазначених у табл.2.1 підприємств застосуємо рейтингові оцінки, зроблені на підставі дослідження думок представників підприємств-споживачів (таблиця 2.2).

Таблиця 2.2 - Розрахунок конкурентоздатності

чинники	Вагомість чинників	"МТВ-плюс"		Основні конкуренти
				"УМГ"		"Дошка реклами"		"Соціум"		"Про-консалтинг"
	р	а	ар	а	ар	а	ар	а	ар	а	ар
Відповідність запитам споживачів	0,15	0,95	0,143	0,7	0,105	0,95	0,143	0,7	0,105	0,65	0,096
надійність	0,10	0,9	0,09	0,9	0,09	0,9	0,09	0,6	0,06	0,6	0,06
Якість	0, 20	1,0	0,2	0,8	0,16	0,8	0,16	0,7	0,14	0,7	0,12
Ціна	0,05	0,7	0,035	0,8	0,04	0,7	0,035	0,8	0,04	0,9	0,045
швидкість	0, 20	1,0	0,2	0,9	0,18	0,8	0,16	0,7	0,14	0,65	0,13
Коло охоплюваних проблем	0,18	0,8	0,144	0,8	0,144	0,6	0,108	0,5	0,09	0,4	0,072
Післяпродажне обслуговування	0,04	0,8	0,032	0,7	0,028	0	0	0	0	0	0
Час роботи	0,02	0,7	0,014	0,6	0,012	0,65	0,013	0,65	0,013	0,65	0,013
Репутація	0,06	0	0	0,8	0,048	0,9	0,054	0,6	0,036	0,4	0,024
Сума ар	1,0	0,858		0,807		0,763		0,624		0,550

У відсотковому вираженні коефіцієнти конкурентоспроможності (суми ар) відображають дійсне становище фірми на ринку. Перевага ТОВ "МТВ-плюс" вище, ніж аналогічні переваги конкурента "Про-консалтинг" на 30,8%, конкурента "Соціум" - на 24%. Ці конкуренти не дуже небезпечні, наше становище на ринку відносно них стійкіше.

Однак товариству "МТВ-плюс" слід звернути особливу увагу на рівненську рекламну агенцію ТОВ "Дошка реклами", яка спеціалізується не лише на розміщення зовнішньої реклами в м. Рівне та Рівненській області та проведенні комплексних рекламних кампаній, а й на проведення маркетингових досліджень різних ринків у західноукраїнському регіоні (опитування, вивчення громадської думки тощо). ТОВ "МТВ-плюс" перевершує ТОВ "Дошка реклами" лише на 9,5%. Крім того, на особливу увагу заслуговує "Українська маркетингова група" (5,1%). ТОВ "Дошка реклами" та "Українська маркетингова група" мають сформовану, міцну репутацію, користуються повагою клієнтів. ТОВ "МТВ-плюс" слід вжити заходів із покращення якості послуг, щоби завоювати симпатії клієнтів. Наш найбільший плюс - швидкість і надійність інформації. Це дозволить залучити значну кількість споживачів наших послуг і забезпечить фірмі місце на ринку.

2.5 Потреба в ресурсах

Етапами технологічного процесу надання послуг проектованим підприємством є наступні:

постановка проблеми;

визначення кола джерел інформації;

збір необхідної інформації;

аналіз;

розрахунок результатів;

вироблення необхідних стратегій;

контроль за втіленням на практиці;

інформаційна підтримка.

Для успішного виконання цього плану товариству "МТВ-плюс" необхідно:

комп’ютер доброї якості (мінімальна конфігурація: двоядерний процесор ATHLON 64х2 та ОЗУ 2 Gb);

принтер доброї якості;

набір комп’ютерних програм:

довідково-правові;

бухгалтерські;

програми фінансового й маркетингового планування;

програми оцінювання ефективності діяльності;

-  спеціалізовані видання;

-  приміщення;

автомобіль (ТОВ "МТВ-плюс" вирішило не придбавати автомобіля, а використовувати автомобіль одного з членів товариства, виплачуючи йому орендну плату та суму витрат на пальне).

2.6 Організаційний план

Організаційною формою створюваного консультаційного агентства з вивчення ринку харчових продуктів є товариство з обмеженою відповідальністю. Співвласниками є генеральний директор та маркетологи.

Статутний капітал товариства складається з внесків засновників і становить у цілому:

-  квартира (генеральний директор): 200 000 грн.;

-  грошові кошти (маркетологи) 55 500 тис. грн.

В разі банкрутства та за укладеними договорами кожен засновник відповідає у розмірі свого вкладу, а підприємство всім своїм майном.

Обґрунтування організаційно-правової форми:

1. Для створення товариства та забезпечення його успішної роботи необхідний значний капітал. Статутний фонд ТОВ утворено з внесків чотирьох осіб, тобто форма приватного підприємства не підходить.

2. Стабільний за складом характер учасників також забезпечує успішну роботу товариства.

3. Область роботи консультаційного агентства з вивчення ринку харчових продуктів - досить ризикова, позаяк інформація про цей ринок змінюється і застаріває надзвичайно швидко. Тому оптимальна відповідальність - у межах тільки свого вкладу, а не всім своїм майном як би це було у простому товаристві.

Схема управління консультаційного агентства з вивчення ринку харчових продуктів показана на рисунку 2.1.

Рисунок 2.1 - Схема управління ТОВ "МТВ-плюс"

Визначимо обов’язки працівників та вимоги до них.

Генеральний директор - жінка 23 років з дипломом магістра економіки - займається укладенням операцій, веде переговори з клієнтами, відвідує виставки і конференції, веде підбір кадрів, відповідає за постачання обладнання.

Маркетолог-збирач інформації - жінка 27 років з дипломом магістра про закінчення вузу за фахом "Інформаційні технології" - займається пошуком і відбором необхідної інформації, відповідає за своєчасне придбання спеціалізованих видань, забезпечує агентству сучасне програмне забезпечення Досвід роботи в даній сфері не менш 4-х років.

Маркетолог-аналітик - чоловік 30 років з дипломом магістра про закінчення вузу за фахом "Маркетинг" з досвідом роботи - не менше 6 років - аналізує інформацію, зібрану його колегою, виробляє розрахунки, робить виводи, надає свої результати для роботи маркетолога, що займається розробкою стратегії.

Маркетолог-стратег - мужчина 30 лет с дипломом магістра маркетингу - на підставі проведеного аналізу розробляє варіанти стратегії відповідно до цілей і завдань певного клієнта. При необхідності разом з маркетологом-аналітиком періодично оцінює ефективність діяльності підприємства при використанні запропонованої стратегії.

Бухгалтер-жінка 26 років з дипломом бакалавра за фахом "Бухоблік і фінанси", з досвідом роботи - не менш 4-х років - веде всю фінансову діяльність фірми: розрахунок доходів, нарахування і сплату податків, розподіл прибутку, нарахування амортизації, розрахунок і видачу зарплати,

секретар - комунікабельна жінка 24 років, з сертифікатом про закінчення річних курсів секретарів-референтів, з досвідом роботи не менше двох років - відповідає за організацію діловодства, дає довідки по телефону, зустрічає клієнтів, виконує ділові доручення керівника, готує зразки документів тощо.

Працівникам консультаційного агентства з вивчення ринку харчових продуктів необхідні такі якості, як сумлінність; відповідальність; порядність; чесність; ввічливість; серйозність; високий професіоналізм.

2.7 Виробничий план

Проведемо розрахунок витрат підприємства за 2011-2013 роки. Розпочнемо з витрат, запланованих на 2011 році (таблиця 2.3).

Таблиця 2.3 - Витрати, заплановані на 2011 р.

№	Постійні витрати	Сума, грн.
1	2	3
1.	Оренда приміщення	10800
2.	Комунальні платежі	4800
3.	Зарплата генеральний директор маркетолог по роботі з інформацією маркетолог-стратег бухгалтер секретар	170400 60000 19200 19200 42000 30000
4.	Нарахування в Пенсійний фонд на зарплату	62656
5.	Амортизація основних засобів комп’ютера офісного обладнання принтера	2400 1400 600 400
6.	Реклама	6000
Разом постійних витрат		257056
змінні витрати
1.	Консультація юриста	3000
2.	Оформлення документів	1800
3.	Реєстрація документів	400
4.	Страховка	300
5.	Рахунок у банку	100
6.	Інші податки	1500
7.	Інформаційне обслуговування	2000
8.	Оренда автомобіля	7200
9.	Пальне	20000
10.	передплата	200
11.	Матеріали В т. ч. канцтовари Компакт-диски	2100 2000 100
Разом змінних витрат		38600
Всього витрат		295656

На 2012 рік заплановані такі витрати (таблиця 2.4).

Таблиця 2.4 - Витрати, заплановані на 2012 р.

№	Постійні витрати	Сума, грн.
1	2	3
1.	Оренда приміщення	11340
2.	Комунальні платежі	5040
3.	Зарплата генеральний директор маркетолог по роботі з інформацією маркетолог-стратег бухгалтер секретар	178920 63000 20160 20160 44100 31500
4.	Нарахування в Пенсійний фонд на зарплату	65789
5.	Амортизація основних засобів комп’ютера офісного обладнання принтера	2200 1300 550 350
6.	Реклама	5000
Разом постійних витрат		268289
змінні витрати
1.	Консультація юриста	3150
2.	Оформлення документів	1900
3.	Реєстрація документів	420
4.	Страховка	320
5.	Рахунок у банку	0
6.	Інші податки	1600
7.	Інформаційне обслуговування	2000
8.	Оренда автомобіля	7500
9.	Пальне	21000
10.	передплата	200
11.	Матеріали В т. ч. канцтовари Компакт-диски	2200 2100 100
	Разом змінних витрат	40290
	Всього витрат	308579

Витрати консультаційного агентства з вивчення ринку харчових продуктів на 2013 рік заплановані в обсягах, показаних у таблиці 2.5.

Таблиця 2.5 - Витрати, заплановані на 2013 р.

№	Постійні витрати	Сума, грн.
1	2	3
1.	Оренда приміщення	11880
2.	Комунальні платежі	5280
3.	Зарплата генеральний директор маркетолог по роботі з інформацією маркетолог-стратег бухгалтер секретар	187440 66000 21120 21120 46200 33000
4.	Нарахування в Пенсійний фонд на зарплату	68922
5.	Амортизація основних засобів комп’ютера офісного обладнання принтера	2000 1200 500 300
6.	Реклама	5000
Разом постійних витрат		280522
змінні витрати
1.	Консультація юриста	3300
2.	Оформлення документів	2000
3.	Реєстрація документів	440
4.	Страховка	330
5.	Рахунок у банку	0
6.	Інші податки	1650
7.	Інформаційне обслуговування	2000
8.	Оренда автомобіля	7900
9.	Пальне	21500
10.	передплата	200
11.	Матеріали В т. ч. канцтовари Компакт-диски	2300 2150 150
	Разом змінних витрат	43920
	Всього витрат	324442

2.8 Фінансовий план

Складемо план доходів і витрат на 2011 р. (таблиця 2.6).

Таблиця 2.6 - План доходів і витрат ТОВ "МТВ-плюс" на 2011 р.

№	Показники	Сума, грн.
1	Обсяг продажу	369000
2	Постійні витрати	257056
3	Змінні витрати	38600
4	Валовий прибуток	73344
5	податки	36284
6	Чистий прибуток	37060
7	інвестиції	29640

План доходів і витрат на 2012 рік показано в таблиці 2.7.

Таблиця 2.7 - План доходів і витрат ТОВ "МТВ-плюс" на 2012 р.

№	Показники	Сума, грн.
1	Обсяг продажу	385700
2	Постійні витрати	268289
3	Змінні витрати	40290
4	Валовий прибуток	77121
5	податки	38174
6	Чистий прибуток	38947
7	інвестиції	31158

План доходів і витрат на 2013 рік показано в таблиці 2.8.

Таблиця 2.8 - План доходів і витрат ТОВ "МТВ-плюс" на 2013 р.

№	Показники	Сума, грн.
1	Обсяг продажу	400000
2	Постійні витрати	280522
3	Змінні витрати	43920
4	Валовий прибуток	75553
5	податки	37398
6	Чистий прибуток	38154
7	інвестиції	35865

Складемо план-звіт руху грошових коштів на 2011 р. (таблиця 2.9)

Таблиця 2.9 - План-звіт руху грошових коштів ТОВ "МТВ-плюс" на 2011 р.

№	Показники	Сума, грн.
1	Обсяг продажу	369000
2	Постійні витрати	257056
3	Змінні витрати	38600
4	Процент банку	23546
5	Поступлення коштів	49798
6	Залишок на рахунку	74302

Складемо балансовий звіт на 2011 р. (таблиця 2.10)

Таблиця 2.10 - Балансовий звіт на 2011 р.

№	Актив	сума	№	Пасив	сума
1	Оренда основних засобів	2500	1	Статутний капітал	255500
2	Основні засоби	7000	2	Короткостроковий кредит	50000
3	Доходи від реалізації	369000	3	Розрахунки за соціальним страхуванням	62656
4	Кошти на рахунку	74302	4	Розрахунки за заробітною платою	14200
			5	амортизація	2400
			6	Проценти банку	23546
			7	Податки	35000
			8	Використання прибутку	9300
баланс	452802	баланс	452802

Суми поточних активів та поточні боргів ТОВ "МТВ-плюс" показано в таблиці 2.11.

Таблиця 2.11 - Поточних активи та поточні борги ТОВ "МТВ-плюс"

№	Поточні активи	Сума, грн.
1	Грошові кошти на рахунку	74302
2	Реалізовано послуг	369000
3	Виробничі фонди	7000
	Разом	450302
	Поточні борги
1	Короткостроковий кредит	50000
2	Розрахунки за соціальним страхуванням	62656
3	Розрахунки за заробітною платою	14200
4	Проценти банку	23546
5	Податки	35000
	разом	185402
	Чисті поточні активи	264900
	Резервний фонд	94600

Відповідно до запланованих змін доходи у 2012 році порівняно з 2011 роком зростуть на 5%, а у 2013 році порівняно з 2011 роком на 10%.

На підставі проведених розрахунків планових доходів і витрат у 2011-2013 роках визначаємо точку беззбитковості на підставі даних аналітичної таблиці (таблиця 2.12).

Таблиця 2.12 - Доходи та витрати ТОВ "МТВ-плюс" у 2011-2013 рр.

Показники	2011 рік	2012 рік	2013 рік
Доходи	369000	385700	400000
Постійні витрати	257056	268289	280522
Змінні витрати	38600	40290	43920

Для графічного визначення точки беззбитковості побудуємо графік, показаний на рисунку 2.1.

Як бачимо, доходи запланованого підприємства перевищують його витрати протягом усіх років його перспективної діяльності.

Рисунок 2.2 - Доходи та витрати ТОВ "МТВ-плюс"

2.9 Оцінка можливих ризиків

1) Ризик втрати часу: 0,1

2) Ризик майновий: 0,5.

3) Ризик грошовий: 0,5.

4) Ризик трудовий: 0,2,5) Ризик заподіяння шкоди навколишньому середовищу: 0,05.

6) Ризик, пов’язаний з власним здоров’ям: 0,3.

7) Ризик престижу, "втрати обличчя": 0,4.

8) Політичні ризики: 0,4.

9) Ризик форс-мажорних обставин: 0,2.

Можливі джерела виникнення ризиків:

недостатня інформація про попит на послуги консультаційного агентства з вивчення ринку харчових продуктів;

недостатній аналіз ринку;

недооцінка конкурентів;

падіння попиту на даний товар/послугу.

Дія перерахованих ризиків може бути обмежена:

а) регулярним аналізом ринкової ситуації;

б) розробкою ефективної реклами і інших засобів залучення клієнтів;

в) своєчасною розробкою і введенням нових послуг;

г) аналізом дій конкурентів;

д) розумним розподілом робочого часу;

е) суворим контролем руху грошових та інших активів;

ж) розпорошенням ризиків: страхування, вкладення частини коштів в державні цінні папери.

2.10 Товарна політика

Основні принципи, яких ми дотримуємося:

забезпечення стабільного положення на ринку;

активізація купівельного попиту;

дотримання державних правових актів.

Цілями ТОВ "МТВ-плюс" є:

досягнення максимального прибутку;

утримання клієнтів і розширення їх кола;

витиснення конкурентів;

завоювання стійкого становища на ринку.

Схарактеризую цінову політику. В якості методу визначення базової ми обрали метод маржинальних витрат, що має такі переваги:

забезпечує повне покриття витрат і максимізацію прибутку;

краще підходить до сфери діяльності товариства й може бути застосований практично скрізь.

Послуги консультаційного агентства з вивчення ринку харчових продуктів мають високу ціну та якість, тому найкращою буде стратегія преміальних націнок, оскільки:

спостерігається досить високий рівень поточного попит з боку багатьох клієнтів;

вигідно виробляти навіть неповний обсяг товару;

висока ціна підтримує образ високої якості товару.

2.11 Маркетинг

Основними методами залучення покупців будуть:

1) реклама. Ми вибрали наступні засоби поширення:

преса (газети, журнали),

друкарська реклама (каталоги, проспекти, візитні картки);

реклама в Інтернеті.

Нам необхідно ретельно продумати текст звернення, зробити відповідне оформлення, що привертає увагу і наголошує на хороших ділових якостях ТОВ "МТВ-плюс";

2) участь у ділових семінарах. Увага споживачів буде залучатися за допомогою особистих контактів.

Кожного місяця ми порівнюватимемо кількість споживачів, залучених кожним з цих способів, і залежно від результату розподіляти грошові кошти; скільки витрачати на рекламу в Інтернеті, скільки на інші засоби поширення інформації про послуги консультаційного агентства з вивчення ринку харчових продуктів. За допомогою маркетингової політики ми плануємо забезпечити оптимальний попит на послуги агентства.

2.12 Інноваційне й стратегічне планування

Розпочнемо з плану інновацій.

Протягом перших трьох років роботи ми повинні:

освоїти вивчення ринку нового товару (наприклад, ринку одягу);

створити власну панель для проведення статистичних досліджень;

створити власний відділ статистичних досліджень;

створити свій відділ реклами;

почати застосування нових технологій (зет-рахунок, модель ідеального підприємництва).

Перейдемо до стратегічного плану діяльності.

4 тижні: розробка реклами, початок створення бази даних про ринок харчових продуктів в Україні, підключення до Інтернету, початок роботи із замовлень клієнтів.

8 тижнів: активізація реклами в друкованих виданнях, виконання замовлень, продовження створення бази даних.

12 тижнів: робота по замовленнях клієнтів, початок роботи із створення власної панелі (визначення первинного обсягу, вибірки).

24 тижні: замовлення, початок формування панелі.

1 рік: розширення фірми, залучення 2-8 нових спеціалістів, початок дослідження нових ринків, впровадження нових методів аналізу ефективності діяльності підприємств.

3 роки: вивчення якогось нового ринку (наприклад, ринку одягу), створення відділу статистичних досліджень.

Висновки

1. Бізнес-план - це план розвитку підприємства, необхідний для освоєння нових сфер діяльності, створення нових видів бізнесу.

Бізнес-план - це письмовий документ, у якому викладено сутність підприємницької ідеї, шляхи й засоби її реалізації та охарактеризовано ринкові, виробничі, організаційні та фінансові аспекти майбутнього бізнесу, а також особливості управління ним.

2. У ринковій системі господарювання бізнес-план виконує дві найважливіші функції: зовнішню та внутрішню. Вдало розробивши бізнес-план, можна отримати надійний інструмент у змаганні з конкурентами і в розширенні своєї особистої справи.

Бізнес-план надає можливість оцінити життєздатність підприємства в умовах конкуренції, дає орієнтири для першочергової діяльності, служить аргументом для одержання фінансової підтримки від зовнішніх інвесторів.

3. Бізнес-плани можна класифікувати за певними ознаками: за сферою бізнесу; за масштабами бізнесу; за характеристиками продукту бізнесу.

4. У процесі розробки бізнес-плану виділяють три стадії: початкову, підготовчу, основну.

5. У структурі бізнес-плану, як правило, виділяють такі складові: титульний аркуш; зміст бізнес-плану; резюме; галузь, фірма та її продукція (послуги); дослідження ринку; маркетинг-план; виробничий план; організаційний план; оцінка ризиків; фінансовий план; додатки.

6. Ключовим розділом бізнес-плану є фінансовий план. Головна мета фінансового плану - узагальнити основні положення всіх попередніх розділів бізнес-плану, зводячи їх в одне ціле у вартісній формі, та обґрунтувати доцільність реалізації даного "підприємницького проекту з економічного погляду.

7. Бізнес-планування допомагає підприємцю:

визначити ступінь життєздатності та майбутньої стійкості підприємства, зменшити ступінь ризику підприємницької діяльності;

конкретизувати перспективи бізнесу у вигляді системи кількісних і якісних показників розвитку;

привернути увагу, зацікавити, забезпечити підтримку з боку потенційних інвесторів фірми;

отримати досвід планування, що розвиває перспективний погляд на свою компанію та її робоче середовище.

8. Практика свідчить, що на сучасному етапі розвитку підприємництва в Україні бізнес-план більш за все потрібен підприємцям, які сподіваються залучити іноземні інвестиції, оскільки більшість іноземних інвесторів віддають перевагу традиційній схемі надання коштів, вирішальним моментом якої виступає розгляд бізнес-плану.

9. У практичній частині цієї кваліфікаційної роботи наведено основні ідеї бізнес-плану створення консультаційного агентства з вивчення ринку харчових продуктів. Це підприємство на замовлення займатиметься проведенням маркетингових досліджень західноукраїнського ринку згаданих товарів й надаватиме своїм клієнтам інформацію про можливість позиціонування конкретного товару чи групи товарів на ринку; про потенційних споживачів цього товару (групи товарів); про їх споживчі очікування; про конкурентів та їх конкурентні переваги, визначатиме потенційну місткість ринку та розроблятиме стратегію дій на ринку.

Список використаної літератури

1.  Аванесов Ю.А., Клочко А.Н., Васькин Е.В. Основы коммерции на рынке товаров и услуг: Учебник для высших учебных заведений. - М.: ТОО "Люкс - арт", 1995.

2.  Берл Г. Создать свою фирму. Бизнес-план предприятия // Человек и труд. - 1993. - № 8. - С.106-108.

3.  Бизнес-план: Зарубежный и отечественный опыт. Новая практика разработки и документация. В 2-х ч. Ч.1/Под общ. ред.В.М. Попова. - М.: Финансы и статистика, 1995. - 176 с.

4.  Бизнес-план инвестиционного проекта: Практическое пособие / Под ред. И.А. Иванниковой. - М.: Экспертное бюро - М., 1997. - 112 с.

5.  Бизнес-план / Под ред.Р.Г. Маниловского. - М.: Финансы и статистика, 1994. - 60 с.

6.  Бизнес-план. Программа "Менеджмент в малом бизнесе". - М.: ИКК "ДеКА", 1992. - 59 с.

7.  Бизнес-план - ключ к успеху // Финансовая Украина. - 1994. - 7 сент.

8.  Блэквелл Эдвард. Как составить бизнес-план. - М.: ИНФРА, 1996.

9.  Вітлінський В.В., Наконечний С.І. Ризик у менеджменті. - К., 1997.

10.  Гроув Э. Высокоэффективный менеджмент / Перевод с англ. - М.: Информационно-издательский дом "Филинъ", 1996.

11.  Друкер П. Эффективный управляючий // www.management.com.ua/bp/bp020.html

12.  Латынов Г.Д. Как составить бизнес-план: рекомендации // США: Экономика, политика, идеология. - 1993. - № 8. - С.63 - 72.

13.  Липсиц И.В. Бизнес-план - основа успеха. - М.: Машиностроение, 1992. - 80 с.

14.  Липсиц И.В. Ваша путеводная звезда - бизнес-план // Экономика и жизнь. - 1991. - № 33; 34; 35.

15.  Маркова В.Д., Кравченко Н.А. Бизнес-планирование. - Новосибирск: ЭКО, 1994. - 320 с.

16.  Медведев А. Экономическое обоснование предпринимательского проекта // МЭ и МО. - 1992. - № 6. - с.86 - 98.

17.  Методическое пособие по разработке бизнес-плана инвестиционного проекта. - Ростов-на-Дону: Ростовский региональный информационно-консалтинговый центр "Инфо-Консульт", 1996. - 86 с.

18.  Мое малое предприятие: Основы успешного предпринимательства // И.В. Жиляев, В.Р. Костюк, Ю.А. Клочко, С.Н. Соболь, А.В. Щур - К.: Венчур. - 1995. - 136 с.

19.  Петкоски Дж., Дмитриев Р. Методическая записка: Как составить бизнес-план. Сер. по упр. предприятием в процессе его перестройки и приватизации. - Всемирный банк, 1992. - 48 с.

20.  Портер М.Е. Стратегія конкуренції/ Пер. з англ.А. Олійник, Р. Скільський. - К.: Основи, 1998.

21.  Пушкарь А., Тридед А. Стратегическое управление предприятием // Бизнес Информ. - 1999. - №11-12. - С.124.

22.  Скворцов Н.Н. Как разработать бизнес-план предприятия? Практическое руководство для бизнесменов. - К.: МКП "Прометей", 1994. - 96 с.

23.  Соболь С.Н. Предпринимательство (начало бизнеса). - К.: Венчур, 1994. - 176 с.

24.  Соколов В.Г. Бизнес-план: опыт и проблемы реализации // ЭКО, 1994. - № 12. - С.64-68.

25.  Современный бизнес: Учеб. В 2-х т. / Д. Дж. Регмен, М.Х. Мескон, К.Л. Боуви, Дж.В. Тилл; Пер. с англ. - М.: Республика, 1995. - 431 с.

26.  Толковый словарь по управлению. - М.: Издательство "Аланс", 1994.

27.  Управление бизнесом: Экспресс-курс для деловых людей/ Г.В. Щекин. - 2-е изд. - К.: МАУП, 1996.

28.  Хизрич Р., Питерс М. Предпринимательство, или как завести собственное дело и добиться успеха: Вып.2: Создание и развитие нового предприятия / Пер. с англ.; Общ. ред.В.С. Загашвили. - М.: Прогресс, 1992. - 256 с.

29.  Хизрич Р., Питерс М. Предпринимательство, или как завести собственное дело и добиться успеха: Вып.3: Финансирование нового предприятия / Пер. с англ.; Общ. ред.В.С. Загашвили. - М.: Прогресс, 1993. - 192 с.

30.  Хизрич Р., Питерс М. Предпринимательство, или как завести собственное дело и добиться успеха. Вып.5: Советы начинающему предпринимателю / Пер. с англ.; Общ. ред.В.С. Загашвили. - М.: Прогресс, 1992. - 192 с.

31.  Шудра В.Ф., Беличко А.Н. Как подготовить успешный бизнес-план. - К.: 1994. - 106 с.

32.  Щокін Г.В. Практична психологія менеджменту: Як робити кар’єру. Як будувати організацію: Науково-практичний посібник. - К.: Україна, 1994.

33.  Энциклопедия малого бизнеса, или как начать свое дело / Под ред. Слука А. Т.; Пер. с англ. - М.: 1994. - 288 с.

34.  Эрик С. Зигель, Лорен А. Шульц, Брайен Р. Форд, Дэвид С. Карни. Пособие ЭРНСТ энд ЯНГ. Составление бизнес-плана / Пер. с англ. - 2-е изд. - М.: Джон Уайли энд Санз, 1994. - 224 с.

35.  Юридический справочник предпринимателя / Рук. авт. колл. Ю.С. Шемшученко. - К.: Перлит продакшн ЛТД, 1992. - 636 с.

36.  Scarborough N., Zimmerer T., Naumes W. Effective Small Business Management. - Ohio. Merrill Pub.company, - 1989.

37.  Nicholas C. Siropolis. Small Business Management: A Guide to Entrepreneurship. - Boston. Houghton Mifflin Company, - 1990.

Додаток 1

Орієнтовна типова структура бізнес-плану

Додаток 2

Етапи розробки бізнес-плану

Зміст Вступ 1. Теоретичні засади складання бізнес-плану 1.1 Сутність та функції бізнес-плану 1.2 Методологія та стадії розробки бізнес-плану 1.3 Аналіз ефективності бізнес-плану 2. Складання бізнес-плану консультаційного аген

 

• 14:21 05 Июля 2016
  Российско-китайский медуниверситет откроет магистерскую программу по TCM
• 01:21 05 Июля 2016
  На форуме МГУ Россия и Китай обсудят научно-образовательное сотрудничество
• 11:00 04 Июля 2016
  Реморенко: "ЕГЭ-туризм" в России сходит на нет
• 10:52 04 Июля 2016
  Летняя российско-австрийская школа откроется в Москве
• 15:31 01 Июля 2016
  В СПбГУ могут воссоздать географический факультет

Заказать уникальную работу