курсовые,контрольные,дипломы,рефераты
Вихідні дані
Місце | Луцьк | |
Температура найбільш холодної п’ятиденки |
-20 оС |
|
Середня температура опалювального сезону |
-0,2 оС |
|
Тривалість опалювального сезону | 187 діб | |
Зона вологості для даного сезону | Н (нормальна) | |
Кліматична зона | І І | |
Висота поверху від підлоги до стелі | 2,8 м | |
Орієнтація зовнішньої стіни сходової клітини | Пн | |
Температура води на вводі тепломережі: | ||
– tгор |
150 оС |
|
– tзвор |
70 оС |
|
Будинок | 5-поверховий, має горище та підвал | |
Перекриття міжповерхові | Завтовшки 300 мм | |
Система водяного опалення | Однотрубна, тупікова з верхньою разводкою, з проточно-регульова-ними стояками (з 3-х ходовими кранами) | |
Перепад води в системі опалення: | ||
– tгор |
95 оС |
|
– tзвор |
75 оС |
|
Конструкція стіни | одношарова панель з ніздрюватого бетону 350 мм |
1. Підбір огороджуючих конструкцій житлового будинку
Згідно з додатком 1 температурна зона ІІ, згідно завдання, приймаємо нормальну зону вологості.
Приймаємо умови експлуатації – Б.
1. Зовнішні стіни
Згідно з дод. 3 опір теплопередачі заданої конструкції
Rзаг = 0,9 м2 0С / Вт
За додатком 2 нормативний опір теплопередачі стін в температурній зоні, де знаходиться район будівництва, R норзаг = 2,5 м2 0С / Вт.
Товщину шару утеплювача (пінополістирол, за умов експлуатації Б λут =0,045 Вт/м2 0С табл. 3) розраховується за формулою
приймаємо і знаходимо повний опір теплопередачі зовнішньої стіни з утеплювачем із пінополістиролу.
2. Горищне перекриття
Згідно з дод. 2 нормативний опір теплопередачі
R но = 3,0 м2 0С / Вт
За дод. 5 приймаємо тришарову панель з важкого бетону з утеплювачем із мінераловатних плит товщиною 380/210, rут = 200 кг/м2, опір теплопередачі Rзаг = 2,33 м2 0С / Вт; товщина шару утеплювача, приймаємо і знаходимо повний опір теплопередачі перекриття з утеплювачем.
3. Перекриття над підвалом
Згідно з дод. 2 нормативний опір теплопередачі
R но = 2,3 м2 0С / Вт
За дод. 4 приймаємо таку конструкцію перекриття: паркет мм на мастиці, стяжка з легкого бетону мм, гідроізоляція, утеплювач із пінополістиролу, пароізоляція, багатопустотна залізобетонна панель мм, опір теплопередачі Rзаг = 2,61 м2 0С / Вт.
4. Вікна та балконні двері
Згідно з дод. 2 нормативний опір теплопередачі
R но =0,5 м2 0С / Вт
За додатком 7 приймаємо віконні блоки із ПВХ з однокамерними склопакетами з тепло відбиваючим покриттям.
Rзаг = 0,51 м2 0С / Вт
5. Зовнішні двері
Згідно з дод. 2 нормативний опір теплопередачі
R но = 0,41 м2 0С / Вт
За додатком 8 приймаємо дерев’яні подвійні двері з тамбуром між ними, для яких Rзаг = 0,43 м2 0С / Вт.
Результати розрахунку та підбору огороджуючи конструкцій зводимо у таблицю 1.
Таблиця 1 – Характеристика огороджуючи конструкцій житлового будинку
№ |
Найменування огороджуючої конструкції |
Опір теплопередачі Rо, (м2 оС)/Вт |
Коефіцієнт теплопередачім: К=1/R0о, Вт/(м2*оС) |
Товщина конструкції ,мм |
|
Rнзаг |
Rзаг |
||||
1 | Зовнішня стіна | 2,5 | 2,68 | 0,38 | 440 |
2 | Горищне перекриття | 3,0 | 3,14 | 0,33 | 620 |
3 | Перекриття над підвалом | 2,3 | 2,61 | 0,38 | 297 |
4 | Вікна та балконні двері | 0,5 | 0,51 | 1,96 | - |
5 | Зовнішні двері | 0,41 | 0,43 | 2,33 | - |
2. Розрахунок тепловтрат приміщень житлового будинку
Розрахунок основних тепловтрат через огороджуючи конструкції виконаємо за формулою
,
Витрати тепла на нагрівання вентиляційного повітря:
Qв = (tв - tзовн)* Аn
Тепло надходження в приміщенні:
Qп = F * 21
Загальні тепловтрати для кожного приміщення:
Qп = Qо + Qв
Результати розрахунку заносимо в таблицю 2.
Таблиця 2 – Розрахунок тепловтрат по приміщенням
Приміщення | Огородження |
(tв-tр),oС |
Швид-кість вітру м/с |
Множник, h+ Σβ |
Тепловтрати и тепло надходження, Вт | ||||||||
Номер |
Найменування і tв, oС |
Аn, м2 |
Позначення | Орієнта-ція по сторонам світу | Розміри і кількість (а х b) n, м |
А, м2 |
К=1/R, вт/м2 oC |
Qогр |
Qв |
Qп |
|||
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 |
101 | Житлова кімната | 24 | ЗС | З | 6х3,1 | 18,6 | 0,38 | (20+20)·1=40 | 6,3 | 1+0,1=1,1 | 311 | ||
tв = 20 oС |
ЗС | Пн | 4х3,1 | 12,4 | 0,38 | (20+20)·1=40 | - | 1 | 207 | ||||
ПВ | Пн | 1,2х1,5 | 1,8 | 1,96–0,38=1,58 | (20+20)·1=40 | - | 1 | 125 | |||||
ПП | - | 4х6 | 24 | 0,38 | (20+20)·0,75=30 | - | - | 274 | |||||
Σ=917 | 960 | 1877 | |||||||||||
102 | Житлова кімната | 21 | ЗС | Пн | 3,5х3,1 | 10,85 | 0,38 | (20+20)·1=40 | - | 1 | 181 | ||
tв = 20 oС |
ПВ | Пн | 1,2х1,5 | 1,8 | 1,96–0,38=1,58 | (20+20)·1=40 | - | 1 | 125 | ||||
ПП | - | 3,5х6 | 21 | 0,38 | (20+20)·0,75=30 | - | - | 239 | |||||
Σ=545 | 840 | 1385 | |||||||||||
103 | Житлова кімната | 15,7 | ЗС | З | 4,5х3,1 | 13,95 | 0,38 | (20+20)·1=40 | 6,3 | 1+0,1=1,1 | 233 | ||
tв = 20 oС |
ЗС | Пд | 3,5х3,1 | 10,85 | 0,38 | (20+20)·1=40 | 4,9 | 1+0,05=1,05 | 165 | ||||
БД | З | 0,7х2,2 | 1,54 | 1,96–0,38=1,58 | (20+20)·1=40 | 6,3 | 1+0,1=1,1 | 107 | |||||
ПП | - | 3,5х4,5 | 15,75 | 0,38 | (20+20)·0,75=30 | - | - | 180 | |||||
Σ=685 | 628 | 1313 | |||||||||||
104 | Житлова кімната | 18 | ЗС | Пд | 4х3,1 | 12,4 | 0,38 | (20+20)·1=40 | 4,9 | 1+0,05=1,05 | 188 | ||
tв = 20 oС |
БД | Пд | 0,7х2,2 | 1,54 | 1,96–0,38=1,58 | (20+20)·1=40 | 4,9 | 1+0,05=1,05 | 97 | ||||
ПП | - | 4х4,5 | 18 | 0,38 | (20+20)·0,75=30 | - | - | 205 | |||||
Σ=490 | 720 | 1210 | |||||||||||
105 | Кухня | 10,5 | ЗС | Пд | 3,5х3,1 | 10,85 | 0,38 | (16+20)·1=36 | 4,9 | 1+0,05=1,05 | 148 | ||
tв = 16 oС |
ПВ | Пд | 1,2х1,5 | 1,8 | 1,96–0,38=1,58 | (16+20)·1=36 | 4,9 | 1+0,05=1,05 | 102 | ||||
ПП | - | 3,5х3 | 10,5 | 0,38 | (16+20)·0,75=27 | - | - | 108 | |||||
Σ=358 | 378 | 756 | |||||||||||
А | Сходова клітка | ЗС | Пн | (3,5х3,1) х5 | 54,3 | 0,38 | (16+20)·1=36 | - | 1 | 817 | |||
tв = 16 oС |
ПВ | Пн | (1,2х1,5) х4 | 7,2 | 1,96–0,38=1,58 | (16+20)·1=36 | - | 1 | 450 | ||||
ВД | Пн | 1,2х2,3 | 2,8 | 1,96–0,38=1,58 | (16+20)·1=36 | - | (0,27х15,5)·1=4,2 | 844 | |||||
ГП | - | 6х3,5 | 22,75 | 0,33 | (16+20)·0,9=32,4 | - | - | 243 | |||||
ПП | - | 6х3,5 | 22,75 | 0,38 | (16+20)·0,75=27 | - | - | 233 | |||||
Σ=2587 | - | 2587 | |||||||||||
∑Q | 9128 |
Теплова потужність системи опалення Qсо житлового будинку визначається на основі розрахунку тепловтрат всіх окремих приміщень за формулою
Qсо = Q1 b1 b2 - Qз + Q2
де b1, – коефіцієнт, який враховує додатковий тепловий потік від опалювальних приладів за рахунок округлення їх потужностей (типорозмірів); можна прийняти для секційних радіаторів висотою 500 мм b1= 1,06, висотою 300 мм b1 =1,02, для конвекторів «Акорд» b1 = 1,04;
b2 – коефіцієнт, який враховує додаткові тепловтрати зарадіаторними ділянками зовнішніх стін, можна прийняти b2 = 1,01; Qз – теплонадходження від людей, побутових приладів, персональних комп'ютерів та ін., які визначаються за формулою
Qз = 10Азп = 10·89=890
де Азп – загальна площа будинку, в яку включають площу квартир і площі сходових кліток на рівні кожного поверху. В загальну площу квартир також включають площі всіх приміщень, вбудованих шаф, а також 0,5 площ лоджій, 0,3 площ балконів і веранд. Площу горищ і ліфтових шахт в загальну площу будинку не включають.
Q2 – втрати теплоти трубопроводами, прокладеними через неопалювані приміщення. Втрати Q2 не повинні перевищувати 4% втрат Q1 тобто
Q2=0.04 Q1 =0.04·9128=365
Тоді:
Qсо = Q1 b1 b2 - Qз + Q2 =9128·1,06·1,01–890+365=9247
3. Конструювання систем водяного опалення житлового будинку
Тепловий розрахунок опалювальних пристроїв
Попередньо вибираємо установку конвекторів у два ряди по вертикалі та один ряд у глибину за послідовною схемою руху води в опалювальному приладі.
Обчислюємо витрату води, що надходить із теплової мережі і проходить через опалювальний прилад сходової клітки
Gт.м = 0,86 (32930+2245)/(150–70) = 372 кг/г
За формулою визначаємо розрахунковий тепловий потік опалювального приладу сходової клітки
Qоп=(Q1-0.9Qтр) b2 b3=2587х1х1=2587 Вт,
де b2 – (установка опалювального приладу біля внутрішньої стіни); b3=1 (установка опалювального приладу вільно біля стіни); тепловіддачею трубопроводів 0,9 Отр нехтуємо через їхню відносно незначну довжину.
За формулою обчислюємо перепад температур води в опалювальному приладі сходової клітки
Δtоп = 0,86Qоп / Gоп=0,86х2587/327=6,8 °С
За формулою обчислюємо температурний напір в опалювальних приладах
Δtт = 150–6,8/2–16 °С=131 °С
Коефіцієнт φ1,
де n=0,2 – за табл. 9.
Коефіцієнт φ 2
Коефіцієнт ψ2 на дворядну установку конвекторів «Акорд» по вертикалі згідно із поясненням до формули:
ψ2=0,92.
Згідно із поясненнями до формули коефіцієнти С=1. ψ1=1 (схема руху води в опалювальному приладі «зверху – донизу»), ψ3=1 (однорядна установка опалювального приладу в глибину).
Потрібний тепловий потік опалювального приладу, зведений до нормованих умов, за формулою:
Аналіз номенклатурного ряду та теплотехнічних характеристик конвекторів «Акорд» за даними показує, що у даному прикладі можна взяти дворядну установку по висоті та дворядку установку в глибину конвекторів К2А – 0,7 із змішаною схемою руху води в опалювальному приладі.
Витрата води в кожному вертикальному ряду конвекторів при цьому становить:
Отже, необхідно уточнити значення поправочного коефіцієнта φ 2
Крім того, згідно з поясненнями до формули треба ввести поправочний коефіцієнт на установку конвекторів у два ряди в глибину:
ψ3=0,94
Потрібний тепловий потік опалювального приладу, зведений до нормованих умов, за формулою:
Виконані розрахунки показують, що в даному прикладі доцільно за активними та монтажними вимогами взяти установку двох дворядних конвекторів, розташованих у два ряди по глибині. Величина Qнпотр при цьому складає^
Остаточно беремо до установки два дворядні конвектори типу 2КА-0.7 (Qн 700 Вт), сумарний тепловий потік яких становить:
ΣQн= 700*2=1400 Вт,
що на 3% перевищує потрібний тепловий потік.
Гідравлічний розрахунок трубопроводів
Розрахунок розрахункового циркуляційного тиску в системі опалення
Витрата води системи
Gсис = 0,86 Qт/(95–70) = 0,86*9247/15 = 398 кг/г
Фактична температура охолодження води:
Тф.ох = Тo - 0,1 ((0,86 Qт)/ Gсис) = 75 – 0,1 * 19,8 = 73 0С
Коефіцієнт. змішування елеватора:
U = (Tф - tг) / (tг – tф.ох) = (150–95) / (95–70) = 55 / 22 = 2,5
Тиск, який спричиняється елеватором:
Δpел.= Δpв*103/(0,54u2+2,12 u+1,58) = 65000/(3,38+5,3+1,58)=6335 Па
Природний тиск в системі опалення:
Δpе.= 3,2*n*hпов. (ро-рг) = 9,82*5*3,1*(977,81–961,92) = 992 Па
Розрахунковий циркуляційний тиск в системі опалення:
Δpp = Δpел+ Δpе = 6335 + 992 = 7327 Па
4. Конструювання систем вентиляції житлового будинку
Розрахунок систем вентиляції
F = L / (3600*Vp)
Таблиця 3
Повітропровід | Вентиляційна решітка | ||||||||||
№ прім. |
L, m3/ч |
Vp, м/с |
F, м2 |
A*b, мм |
Fд, м2 |
Vд, м/с |
A*b, мм |
Fж, м2 |
Vд, м/с |
||
Кухня 105 | 60 | 1,0 | 0,017 | 140*140 | 0,02 | 0,85 | 150*200 | 0,017 | 0,98 | ||
Кухня 205 | 60 | 0,9 | 0,018 | 140*140 | 0,02 | 0,85 | 150*250 | 0,022 | 0,76 | ||
Кухня 305 | 60 | 0,8 | 0,021 | 140*140 | 0,02 | 0,85 | 150*250 | 0,022 | 0,76 | ||
Кухня 405 | 60 | 0,7 | 0,024 | 140*140 | 0,02 | 0,85 | Вентилятор «Самал» | ||||
Кухня 505 | 60 | 0,6 | 0,028 | 140*140 | 0,02 | 0,85 | Вентилятор «Самал» | ||||
Горищний короб | 300 | 0,8 | 0,1 | 300*300 | 0,09 | 0,92 | - | - | - | ||
Витяжна шахта | 600 | 1,2 | 0,14 | 400*400 | 0,16 | 1,04 | - | - | |||
Ванна і туалет | |||||||||||
1-го поверху | 50 | 1,0 | 0,014 | 140*140 | 0,02 | 0,7 | 150*200 | 0,017 | 0,82 | ||
2-го поверху | 50 | 0,9 | 0,015 | 140*140 | 0,02 | 0,7 | 150*200 | 0,017 | 0,82 | ||
3-го поверху | 50 | 0,8 | 0,017 | 140*140 | 0,02 | 0,7 | 150*250 | 0,022 | 0,63 | ||
4-го поверху | 50 | 0,7 | 0,020 | 140*140 | 0,02 | 0,7 | 150*250 | 0,022 | 0,63 | ||
5-го поверху | 50 | 0,6 | 0,023 | 140*140 | 0,02 | 0,7 | 150*300 | 0,027 | 0,51 | ||
Горищний короб | 250 | 0,8 | 0,09 | 400*200 | 0,08 | 0,87 | - | - | - | ||
Витяжна шахта | 500 | 1,2 | 0,16 | 400*400 | 0,16 | 0,87 | - | - | - | ||
Шахти витяжної системи В1 і В2 оборудуються дефлектором ЦАГИ №4.
Перелік використаної літератури
будинок опалення вентиляція тепловтрата
1. Методичні рекомендації до виконання курсової роботи «Опалення і вентиляція житлового будинку» для студентів спеціальностей 7.092104 «Промислове та цивільне будівництво», «Теплогазопостачання і вентиляція»/ Укл. Є.С. Зайченко. – К.: КДТУБА, 2008.
2. Методические указания по выполнению курсовой работы «Отопление и вентиляция жилого или общественного здания» для студентов специальностей 1202-ПГС и 1220-СТАЭ всех форм обучения/ Сост. Е.С. Зайченко, В.И. Голубенков. – Киев: КИСИ, 1987.
3. Методические указания к выполнению расчета систем отопления и вентиляции для студентов всех форм обучения/ Сост. Е.С. Зайченко, В.И. Голубенков. – Киев: КИСИ, 1988.
4. Методичні рекомендації до практичних занять, курсового та дипломного проектування з курсу «Опалення» на тему: «Теплотехнічний розрахунок і підбір огороджуючи конструкцій будинків різного призначення» для студентів спеціальностей 7.092108 «Теплогазопостачання і вентиляція»/ Укл. Є.С. Зайченко. – К.: КДТУБА, 1998.
5. Теплогазопостачання і вентиляція: Навчальний посібник. / За заг. ред. Степанова М.В., Росковшенка Ю.К – К.: КНУБА, 2004.
Вихідні дані Місце Луцьк Температура найбільш холодної п’ятиденки -20 оС Середня температура опалювального сезону -0,2 оС Тривалість опалювального сезону 187
Copyright (c) 2025 Stud-Baza.ru Рефераты, контрольные, курсовые, дипломные работы.