курсовые,контрольные,дипломы,рефераты
ДЕРЖАВНА АКАДЕМІЯ СТАТИСТИКИ, ОБЛІКУ ТА АУДИТУ
ДЕРЖКОМСТАТУ УКРАЇНИ
Корепанов Олексій Сергійович
СТАТИСТИЧНЕ ПРОГНОЗУВАННЯ КОН’ЮНКТУРИ
АГРАРНОГО РИНКУ В УКРАЇНІ
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана на кафедрі статистики, обліку та аудиту Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна Міністерства освіти і науки України.
Науковий керівник:
доктор економічних наук, професор
Ковалевський Георгій Валентинович,
Харківський національний
університет ім. В.Н. Каразіна
професор кафедри статистики, обліку та аудиту.
Офіційні опоненти:
доктор економічних наук, професор
Кулинич Омелян Іванович,
Хмельницький університет управління та права, завідувач кафедри математики, статистики та інформаційних технологій;
кандидат економічних наук, доцент
Бараник Зоя Павлівна,
ДВНЗ “Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана”,
доцент кафедри статистики.
Захист відбудеться “24” квітня 2008 року о 16-00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.870.01 в Державній академії статистики, обліку та аудиту за адресою 04107, м. Київ, вул. Підгірна, 1, ауд. 23.
З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Державної академії статистики, обліку та аудиту за адресою 04107, м. Київ, вул. Підгірна, 1, ауд. 36.
Автореферат розісланий “21” березня 2008 року.
Вчений секретар спеціалізованої вченої ради О.А. Зоріна
Формування прогресивної економічної системи базується на оновленні застарілих і створенні нових конкурентноздатних сфер і комплексів економіки України, структурній перебудові промисловості, аграрного сектору, інфраструктури й ринкових відносин у широкому розумінні. Функціонування ринкових відносин у аграрному секторі супроводжується формуванням кількісно і якісно нових продуктивних зв’язків у системі агропромислового комплексу (АПК), зміною структури виробництва, змісту й характеру зайнятості сільського населення, що значною мірою залежить від особливостей і спеціалізації аграрної сфери та процесів приватизації землі.
Актуальність теми. Для України аграрний ринок є однією з найважливіших сфер соціально-економічних відносин. Аграрний ринок є особливим механізмом для забезпечення постійного прямого та зворотного зв’язку між виробниками та споживачами сільськогосподарської продукції. Аналіз динаміки випуску продукції сільського господарства свідчить про те, що в 1991-1999 рр. у цій сфері спостерігалося падіння виробництва й тільки з 2000 р. почалося поступове відродження галузі. Тому важливим завданням є вивчення поточної ситуації на аграрному ринку, аби розробити ефективний комплекс заходів щодо подальшого стійкого розвитку галузі.
Розроблення аграрної політики потребує вивчення особливостей формування кон'юнктури аграрного ринку, що передбачає аналіз змін конкретної соціально-економічної ситуації на даному та суміжних ринках за певний відрізок часу, а саме, вивчення співвідношення між попитом та пропозицією, тенденцій розвитку ринку, рівня стійкості його основних характеристик, масштабів ринкових операцій, кількості суб’єктів ринкових відносин, пропорційності та циклічності розвитку.
Еволюцію теоретичних підходів до загальних питань вивчення кон’юнктури можна простежити в роботах зарубіжних та вітчизняних вчених М. Аллє, І. Біляєвського, А. Вайнштейна, К. Жюглара, В. Карпова, Г. Касселя, І. Кауфмана, М. Кондратьєва, Д. Костюхіна, С. Кузнеця, В. Кучеренка, Ф. Лассаля, П. Левшина, Г. Менша, У. Мітчелля, С. Нікітіна, Д. Опаріна, С. Первушина, Ф. Піскоппеля, В. Репке, А. Шеффле, Ф. Хайєка.
Дослідження аграрного ринку, закономірностей його формування та характеру дії ринкового механізму знайшли відображення в роботах Д.Л. Медоуза, Д.Х. Медоуз, Я. Тінбергена, Є. Сєрової, В. Семенова, І. Сіваченко, В. Федоряки, М. Хорунжого та ін.
Питання, пов'язані зі статистичними дослідженнями кон'юнктури аграрного ринку України, виявленням основних факторів впливу на кон’юнктуру, на сьогодні є недостатньо вивченими. Українські та російські дослідники присвятили цій галузі небагату кількість робіт. До того ж, їхні результати не мають системного характеру і не знаходять практичного застосування в роботі органів статистики.
У роботах відомих учених-статистиків З. Бараник, І. Біляєвського, С. Герасименка, А.Головача, А. Дуброва, А Єріної, Г. Ковалевського, О. Кулинича, Р. Моторіна, В. Мхитаряна, Н. Парфенцевої, О. Петрової, В. Румянцева, Л. Сошникової, В. Тамашевича, Л. Трошина, М. Юзбашева і ін. питання аналізу та прогнозування кон'юнктури ринку на макроекономічному та регіональному рівні розглянуті лише частково, але представлені в них економіко-статистичні методи можуть бути базою для здійснення статистичних досліджень будь-яких економічних явищ і процесів.
Узагальнення вивченої літератури дозволяє зробити висновок про недостатність теоретичних і практичних досліджень, спрямованих на вирішення питань і проблем, пов’язаних з функціонуванням і розвитком українського аграрного ринку, а також з оцінюванням і прогнозуванням його кон’юнктури.
Таким чином, актуальність теми дослідження обумовлена необхідністю удосконалення методології статистичного оцінювання кон'юнктури аграрного ринку України та виявлення основних факторів утворення кон’юнктури цього ринку з метою успішного здійснення відповідних програм державної підтримки аграрної сфери економіки.
Особливу увагу було приділено дослідженню закономірностей формування та розвитку ринку тваринництва. Це пов'язане з тим, що на ринкові коливання у тваринництві менше впливає фактор невизначеності, пов'язаний зі змінами природно-кліматичних умов, а також сезонний характер виробництва, притаманний рослинництву. Зважаючи на специфіку рослинництва, щомісячні дані про обсяги виробництва його продукції отримати неможливо, а для побудови якісних надійних прогнозів необхідно використовувати довгі часові ряди. Річні показники не дозволять забезпечити зіставність інформації для обґрунтованого прогнозування.
Загальні положення дослідження було сформульовано для аграрного ринку в цілому, а аналіз взаємозв'язків елементів ринкової системи та виділення періодичних коливань проведено на прикладі субринку тваринницької продукції, якому притаманні ті ж властивості.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана на кафедрі статистики, обліку та аудиту Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна в рамках планової науково-дослідної роботи кафедри економіки та менеджменту Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна за темою “Інноваційна модель стійкого розвитку науково-технічного та виробничого потенціалу України” (номер державної реєстрації 0106U005827). Внесок автора полягає в розробленні концепції комплексної регіональної диференціації і ранжування регіонів України за розміром внутрішнього виробничого потенціалу аграрного ринку.
У межах наукової теми “Інституційна динаміка в умовах ринкової трансформації економіки України” (номер державної реєстрації 0107U000688) кафедри економічної теорії та економічних методів управління Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна автором здійснено розроблення методологічних засад статистичного аналізу динаміки внутрішнього виробничого потенціалу ринку тваринництва.
Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційної роботи є розроблення методологічних засад статистичного аналізу та прогнозування кон’юнктури аграрного ринку в Україні.
Для досягнення цієї мети було сформульовано і вирішено такі задачі:
проведено аналіз підходів до визначення основних понять, використовуваних при дослідженні стану аграрного ринку;
виявлено та досліджено особливості формування й функціонування кон'юнктури аграрного ринку в Україні як об’єкта статистичного дослідження;
виділено основні фактори, що впливають на динаміку сукупної пропозиції на аграрному ринку регіонів України;
удосконалено систему статистичних показників для оцінювання стану та прогнозування кон’юнктури аграрного ринку України;
класифіковано регіони України залежно від внутрішнього виробничого потенціалу аграрного ринку та оцінено ступінь їхньої диференціації;
виконано ранжування регіонів України на основі розрахунку інтегральної оцінки внутрішнього виробничого потенціалу аграрного ринку;
здійснено статистичний аналіз попиту та пропозиції на ринку продуктів тваринницької галузі в Україні, а також стану і напрямів розвитку м'ясопродовольчого підкомплексу національної аграрної сфери;
виділено та оцінено за рівнем значущості фактори утворення кон’юнктури національного аграрного ринку;
запропоновано методологічні засади статистичного прогнозування економічного, виробничого потенціалу та цін продукції аграрного ринку в Україні за допомогою методу спектрального аналізу;
побудовано моделі, що дозволяють прогнозувати рівні виробництва та ціни базових продуктів харчування.
Об’єктом дослідження є сучасний аграрний ринок в Україні.
Предметом дослідження є тенденції, закономірності та фактори, що формують кон’юнктуру аграрного ринку в Україні.
Методи дослідження. Для досягнення поставленої мети в роботі використано такі методи дослідження: теоретичного узагальнення, метод логічного моделювання, графічний метод, економіко-статистичні методи, а саме порівняння, індексний, канонічних кореляцій, факторний аналіз (метод головних компонент), кластерний аналіз, ранжування, методи моделювання, аналізу та прогнозування часових рядів, метод системної динаміки.
При проведенні дослідження використано пакети прикладних комп'ютерних програм Statistica 6.0, MSExel, Caterpillar, Vensim.
Інформаційною базою дисертаційної роботи є дані статистичних збірників, дані обліку діяльності підприємств аграрного ринку в Україні, матеріали періодичних видань, науково-практичних конференцій, офіційних Інтернет-сайтів, наукові публікації та монографії.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в наступному:
вперше:
виділено періодичні складові головних елементів економічного, внутрішнього виробничого потенціалу та цін продукції тваринництва, що дозволило оцінити їхній внесок при прогнозуванні кон’юнктури аграрного ринку в Україні;
встановлено головні фактори утворення кон’юнктури аграрного ринку України: загальноекономічна ситуація в Україні (вплив – 37,24 %); виробничо-сировинний потенціал рослинництва (вплив – 20,73 %); стан розвитку тваринництва (вплив – 12,25 %); стан підприємств агропромислового комплексу, що обслуговують сільське господарство (вплив – 8,30 %); зміни цін на товари невиробничого споживання (вплив – 5,89 %), що забезпечило оцінку ступеня їхньої значущості;
узагальнено та систематизовано особливості формування кон'юнктури аграрного ринку в Україні, що дозволило сформулювати основні напрями статистичного аналізу та обґрунтувати систему статистичних показників для прогнозування кон'юнктури;
удосконалено:
понятійний апарат дослідження кон’юнктури ринку та теоретичне обґрунтування змісту поняття “кон’юнктура”, що дозволило розглядати його як об’єкт статистичного дослідження;
концептуальний підхід до комплексного оцінювання диференціації і ранжування внутрішнього виробничого потенціалу регіональних аграрних ринків в Україні, який передбачає формування системи статистичних показників, виокремлення однорідних регіонів за допомогою кластерного аналізу та ранжування на основі інтегральних показників, що забезпечило обґрунтованість отриманих результатів;
базову модель динаміки циклів товарного виробництва Д.Л. Медоуза шляхом її доповнення блоком “формування доходів”, адаптації та параметризації відповідно до умов українського ринку, що дозволило провести аналіз взаємозв'язків між елементами ринку тваринницької продукції та оцінити їхній взаємовплив;
набули подальшого розвитку:
концептуально-методологічні засади статистичного оцінювання факторів формування сукупної пропозиції на регіональному аграрному ринку України, що уможливлює використання лише інформативних ознак;
положення про те, що висока якість короткострокового прогнозу динаміки економічного, внутрішнього виробничого потенціалу національного аграрного ринку забезпечується застосуванням методу аналізу сингулярного спектру часових рядів, що прискорює впровадження цього методу у практику статистичних досліджень.
Практичне значення одержаних результатів полягає в розробленні пропозицій щодо напрямів статистичного дослідження кон’юнктури аграрного ринку з метою забезпечення вдосконалення управлінських рішень при формуванні аграрної політики України та прогнозуванні розвитку аграрного та інших національних ринків.
Отримана комплексна оцінка регіональної однорідності має важливе практичне значення для вдосконалення стратегії розвитку й планування залежно від розміру економічного та внутрішнього виробничого потенціалу аграрного ринку в окремих регіонах України.
Виявлені фактори утворення кон’юнктури та прогноз внутрішнього виробничого потенціалу агроринку в Україні можуть бути взяті за основу при виборі основних складових програм розвитку та удосконалення аграрно-промислового комплексу, а також при організації управління підприємствами АПК за умов відповідності цих програм основним тенденціям та напрямкам розвитку агроринку та інших залежних від нього ринків з метою забезпечення сталості розвитку економіки України.
Практичне значення результатів дослідження підтверджується їхнім використанням у аналітичній роботі Головного управління статистики у Харківській області при підготуванні аналітичних записок з питань оцінювання рівня та дослідження тенденцій розвитку аграрного ринку (акт про впровадження від 13 вересня 2007 р.), у діяльності ТОВ “Іскра” Куп’янського району Харківської області при розробленні заходів щодо забезпечення виробничої стабільності та ефективного функціонування підприємства (довідка № 091 від 29 серпня 2007 р.), а також у навчальному процесі Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна при викладанні дисципліни “Економіко-статистичні методи аналізу кон’юнктури ринку” (довідка від 14 вересня 2007 р.).
Апробація результатів дослідження. Основні результати виконаних досліджень, висновки і рекомендації представлено на Всеукраїнській науковій конференції студентів, аспірантів і молодих вчених “Актуальні проблеми соціально-економічного розвитку в умовах ринкових перетворень” (Харків, 2004 р.); Всеукраїнській науково-практичній конференції “Статистична оцінка соціально-економічного розвитку” (Хмельницький, 17 травня 2007 р.); Всеукраїнській науковій конференції студентів, аспірантів і молодих учених “Актуальні проблеми теорії та практики економічного розвитку і міжнародної співпраці” (Харків, 20-21 квітня 2007 р.).
Особистий внесок здобувача. Особистий внесок здобувача відображено у списку його публікацій за темою дисертації.
Публікації. Основні положення і результати дисертаційної роботи опубліковано у 10 наукових працях загальним обсягом 3,76 друк. арк., у тому числі 7 статей – у фахових виданнях з економіки та 3 – у тезах доповідей на конференціях.
Структура і обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків. Загальний обсяг дисертації складає 240 сторінок, з яких 175 сторінок основного тексту, список використаних джерел нараховує 215 найменувань. Робота містить 9 додатків, 37 таблиць, 38 рисунків.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ
У вступі обґрунтовано актуальність теми, сформульовано мету, задачі, предмет та об’єкт, методологічні та методичні засади дослідження, відображено наукову новизну отриманих результатів та розкрито їхнє практичне значення.
У першому розділі – “Теоретичні засади статистичного дослідження та прогнозування кон’юнктури аграрного ринку в Україні” - розкрито сутність основних понять, розглянуто особливості національного аграрного ринку як об’єкта статистичного дослідження, обґрунтовано систему показників кон’юнктури аграрного ринку України, розглянуто теоретико-методологічні засади аналізу та прогнозування тенденцій розвитку елементів агроринку.
Аграрний ринок визначають як систему економічних відносин зі зворотнім зв’язком між інституціональними одиницями з приводу виробництва, перероблення та споживання аграрних ресурсів за допомогою цінових механізмів.
Особливим предметом дослідження агроринку є його кон’юнктура. У традиційному розумінні економічна кон’юнктура ринку трактується як сформована на ринку економічна ситуація, що характеризується співвідношенням між попитом і пропозицією, товарними запасами та іншими чинниками. Обґрунтовано, що це поняття визначається динамікою цін, характеристикою факторів утворення кон’юнктури та ринковою інфраструктурою.
Вивчення особливостей функціонування та розвитку аграрного ринку взагалі та кон’юнктури аграрного ринку в Україні зокрема дозволило сформулювати основні напрями статистичного дослідження, а саме, аналіз економічного, внутрішнього виробничого потенціалу та цін продукції аграрного ринку, а також обґрунтувати вибір статистичних методів та розробити управлінські рішення, спрямовані на поліпшення стану аграрного ринку, забезпечення ефективного функціонування суб'єктів АПК та їхньої виробничої стабільності.
Аналіз, оцінювання та прогнозування кон’юнктури аграрного ринку доцільно здійснювати з використанням взаємопов'язаних блоків показників:
а) ринкової ситуації: масштабу та типології ринку; пропорцій ринку; тенденцій розвитку ринку; циклічності розвитку ринку; ділової активності;
б) цінових;
в) характеристики факторів впливу на кон’юнктуру;
г) ринкової інфраструктури.
Прогнозування кон’юнктури аграрного ринку передбачає оцінювання перспектив його розвитку з метою визначення можливих тенденцій динаміки основних показників та факторів цього ринку. Тобто результатом прогнозу є визначення тенденцій та закономірностей розвитку факторів, які впливатимуть як на ринок тваринницької продукції, так і на аграрний ринок у конкретний майбутній період часу. Прогноз кон’юнктури аграрного ринку можна здійснити, оцінивши напрями і тенденції розвитку економічного і внутрішнього виробничого потенціалу та цін на продукцію секторів аграрного ринку.
У відповідності з поставленими задачами в другому розділі – “Моделювання попиту та пропозиції на аграрному ринку України” – розроблено концепцію комплексної регіональної диференціації і ранжування регіонів України за розміром економічного та внутрішнього виробничого потенціалу аграрного ринку на основі обраних показників, за якими проведено кластеризацію та розраховано інтегральну оцінку; сформульовано основні підходи до аналізу й моделювання ринку тваринництва; досліджено можливості використання інструментарію імітаційного моделювання; здійснено адаптацію моделі до сучасних умов в Україні; проведено багатоваріантні розрахунки та аналіз отриманих результатів.
Для прогнозування розвитку окремих регіонів України (АРК, областей та їхніх сукупностей), аграрні ринки яких об’єднані в одне економічне ціле, доцільно виділити найбільш однорідні елементи регіональної системи, тобто розділити їх на подібні групи, які схожі між собою за розміром економічного, внутрішнього виробничого потенціалу аграрного ринку та ефективністю його використання.
При об’єднанні регіонів України у 3 групи за 17 показниками з використанням методу к-середніх отримано групування, наведене в табл. 1. Необхідність проведення комплексного дослідження агроринку України в регіональному розрізі зумовлює потребу не лише в групуванні регіонів залежно від розміру внутрішнього виробничого потенціалу аграрного ринку, а й в ранжуванні їх за тими ж ознаками, за якими здійснено класифікацію з використанням кластерного аналізу.
Таблиця 1
Групування виокремлених однорідних регіональних зон України за розміром економічного та внутрішнього виробничого потенціалу аграрного ринку у 2005 р.
| Групування регіонів України за результатами кластерного аналізу | Групування регіонів України за розрахованою багатомірною середньою | ||||
| Регіони | Кількість об’єктів | № кластеру | Регіони | Рей-тинг | Кількість об’єктів |
|
Дніпропетровська Київська Донецька Одеська Харківська Полтавська Вінницька Черкаська |
8 | 1 | Дніпропетровська | 1 | 9 |
Київська |
2 | ||||
| Донецька | 3 | ||||
| Одеська | 4 | ||||
| Харківська | 5 | ||||
| Полтавська | 6 | ||||
| Запорізька | 7 | ||||
| Вінницька | 8 | ||||
| Черкаська | 9 | ||||
|
Запорізька Кіровоградська Миколаївська Херсонська ЛуганськаАвтономна Республіка Крим |
6 | 2 | Кіровоградська | 10 | 5 |
| Миколаївська | 11 | ||||
| Херсонська | 12 | ||||
| Львівська | 13 | ||||
| Луганська | 14 | ||||
|
Львівська Хмельницька Чернігівська Житомирська Сумська Рівненська Волинська Тернопільська Закарпатська Івано-Франківська Чернівецька |
11 | 3 | Хмельницька | 15 | 11 |
| Чернігівська | 16 | ||||
| Житомирська | 17 | ||||
|
Автономна Республіка Крим |
18 | ||||
| Сумська | 19 | ||||
| Рівненська | 20 | ||||
| Волинська | 21 | ||||
| Тернопільська | 22 | ||||
| Закарпатська | 23 | ||||
| Івано-Франківська | 24 | ||||
| Чернівецька | 25 | ||||
Слід зазначити, що групування регіонів України після проведення кластерного аналізу та групування за розрахованою багатомірною середньою доповнюють одне одне і дають об’єктивні та науково обґрунтовані результати. Ступінь узгодженості отриманих результатів підтверджено на основі розрахунку коефіцієнта кореляції рангів Кенделла. В ході дослідження доведено доцільність комплексного застосування кластерного аналізу та ранжування.
Проведений аналіз свідчить, що регіони першої групи мають достатньо високий економічний та внутрішній виробничий потенціал аграрного ринку.
Регіони, які належать до другої групи, – середній рівень (високий рівень розвитку тваринництва та низький рівень рослинницької галузі). Третя група характеризується низьким рівнем потенціалу тваринництва та середнім рівнем потенціалу рослинництва.
Для аналізу взаємозв'язків між елементами аграрного ринку на прикладі субринку тваринницької продукції використано імітаційну модель динаміки циклів товарного виробництва Д.Л.Медоуза, яку доповнено, модифіковано й адаптовано з урахуванням особливостей функціонування даного ринку в Україні.
Основні зв’язки модифікованої імітаційної моделі ринку свинини зображено на рис. 1.
Рис. 1. Скорочена діаграма причинно-наслідкових зв’язків модифікованої автором імітаційної моделі ринку свинини.
Доведено, що з погляду на особливості формування попиту на свинину в Україні обов'язково необхідно враховувати рівень доходів споживачів цього товару, а також його вплив на обсяги споживання. Це зумовило необхідність доповнення моделі блоком “Формування доходів”.
Побудована модель цілком адекватно реагує на зміну ціни за кілограм живої ваги свині. Збільшення ціни на 5 грн. за кілограм веде до зниження споживання свинини в Україні на 5,9 тис. тон на рік, а зниження ціни на 5 грн. − до зростання споживання свинини на 16,9 тис. тон на рік.
Моделювання та аналіз прогнозу динаміки споживання свинини при доході на одну особу вище 1050 грн. на місяць дозволяє стверджувати, що збільшення доходу з 1050 до 1200 грн. дає значно менший приріст споживання свинини (3,1 тис. т), ніж збільшення доходу з 900 до 1050 грн. (14,1 тис. т). Це можна пояснити дією такої властивості споживання, як насичуваність товаром, тобто приріст доходу витрачається не на додаткову кількість свинини, а на інші товари. При доході на одну особу більш ніж 1200 грн. споживання свинини взагалі не змінюється, оскільки відбувається повне насичення споживача цим товаром.
Модифіковану й адаптовану базову імітаційну модель динаміки циклів товарного виробництва Д.Л.Медоуза, що розглядає весь цикл виробництва продукту від витрат на корми до споживання готової продукції населенням, доцільно використовувати для оперативного дослідження кон'юнктури ринків свинини та яловичини з урахуванням особливостей функціонування аграрного ринку України.
У третьому розділі – “Моделювання та прогнозування кон’юнктури національного аграрного ринку з використанням багатомірних статистичних методів” – проведено моделювання сукупної пропозиції на аграрному регіональному ринку з використанням канонічного кореляційного аналізу; виділено та ранжовано основні фактори утворення кон’юнктури українського аграрного ринку; запропоновано методику прогнозування економічного, внутрішнього виробничого потенціалу та цін продукції ринку тваринництва в Україні.
При прогнозуванні кон'юнктури ринку канонічні кореляції дозволяють виявити фактори, що мають найбільший вплив на сукупний попит та сукупну пропозицію на ринку.
Для економіко-статистичного аналізу сукупної пропозиції на регіональних аграрних ринках з використанням канонічного аналізу на основі статистичного матеріалу, що відображує стан кон'юнктури аграрного ринку Харківської області у 2006 р., сформовано два блоки показників: факторний (17 показників) та результативний (4 показника).
Канонічний кореляційний аналіз дозволив вилучити неінформативні ознаки та виділити три пари змінних, кожна з яких характеризує максимальні зв’язки між відповідними результативними показниками сукупної пропозиції на аграрному ринку Харківської області та обраними факторними ознаками (табл. 2). Вихідні дані Х і Y було приведено до стандартизованого виду, тому коефіцієнти у виразах для канонічних змінних характеризують ступінь впливу відповідних ознак і показників, що дозволило отримати їхні ранжовані послідовності.
Таблиця 2
Пари канонічних змінних, отримані у результаті аналізу сукупної пропозиції на аграрному ринку Харківської області у 2006 р.
| № пари | Пари канонічних змінних |
| 1 |
Х = 0,40X1 – 0,12X2 – 0,23X3 – 0,67X4 – 0,38X8 + 0,16X9 – 0,15X10 – 0,20X11 + 0,12X15 Y = – 0,02Y1 – 1,05Y2 +0,13Y3 – 0,03Y4 |
| 2 |
Х = – 1,21X1 – 0,19X2 + 0,79X3 + 0,65X4 – 0,52X8 + 0,48X9 – 0,42X10 – 0,35X11 + 0,07X15 Y = – 0,42Y1 + 0,31Y2 – 0,10Y3 – 0,80Y4 |
| 3 |
Х = 0,57X1 – 0,10X2 – 0,06X3 + 0,11X4 + 0,24X8 + 0,30X9 – 0,11X10 – 1,14X11 – 0,20X15 Y = – 0,70Y1 – 0,30Y2 +1,38Y3 – 0,57Y4 |
Пара № 1. Дуже щільний зв'язок () існує між обсягом реалізації молока та молочних продуктів сільськогосподарськими підприємствами (Y2), з одного боку, та поголів'ям ВРХ у сільськогосподарських підприємствах (Х4), з іншого.
Пара № 2. Щільний зв'язок () між змінними другої пари зумовлений впливом площі ріллі (Х1) на обсяг реалізації зернових культур сільськогосподарськими підприємствами (Y4), а також залежністю обсягу реалізації худоби та птиці (Y1) від площі пасовища (Х3).
Пара № 3. Суттєвий зв'язок () змінних третьої пари свідчить про залежність між площею ріллі (Х1) та обсягами реалізації олійних культур сільськогосподарськими підприємствами (Y3), а також про залежність обсягу реалізації худоби та птиці (Y1) й зернових культур сільськогосподарськими підприємствами (Y4) від кількості господарських підприємств (Х11).
Підсумовуючи викладене, зауважимо, що розвиток сільського господарства у Харківській області має екстенсивний характер, а аграрна економіка області спрямована на виробництво молока та молочних продуктів і на оброблення землі для вирощування зернових та олійних культур.
Для виділення факторів утворення кон’юнктури аграрного ринку України, які необхідно враховувати при прогнозуванні кон’юнктури, застосовано метод головних компонент та оброблено сукупність об’єктів (25 адміністративних одиниць України), що характеризувались 24 ознаками.
Проведене моделювання на основі методу головних компонент дозволило виділити з великої сукупності факторів лише декілька вагомих, а також дало можливість уникнути суб’єктивізму при визначенні таких факторів. До уваги було взято п’ять факторів (їхні власні числа більші за одиницю), які пояснюють 84,41% ринкових коливань (рис. 2). Для економічної інтерпретації після знаходження простої факторної структури в дослідженні використовувались лише ті факторні навантаження, значення яких більші ніж 0,7.
Перша головна компонента щільно пов’язана з доходами населення (Х13), викидами шкідливих речовин (Х14), споживанням дизельного пального (Х15), перевезенням вантажів автомобільним транспортом (Х16 ), інвестиціями в основний капітал (Х18), прямими інвестиціями в регіони (Х22), обсягами експорту (Х20) й імпорту (Х21) товарів та часткою продукції малих підприємств у загальних обсягах реалізованої продукції (Х23). Ці ознаки не мають прямого зв'язку з сільським господарством. Тому перша головна компонента може бути проінтерпретована як загальноекономічна ситуація в Україні. Вона пояснює 37,24 % коливань кон’юнктури аграрного ринку.
Рис. 2. Сумарний внесок факторів (головних компонент) у коливання кон’юнктури аграрного ринку.
Друга компонента пов’язана з ознаками: Х2 – кількість діючих сільськогосподарських підприємств, Х3 – посівні площі сільськогосподарських культур, Х6 – валовий збір зернових культур. Найвпливовішими ознаками цієї компоненти є Х3 та Х6, тому третьою компонентою є виробничо-сировинний потенціал рослинництва. Вона пояснює 20,73% коливань кон’юнктури аграрного ринку.
Третя компонента найбільше навантажує ознаки: Х4 – поголів’я великої рогатої худоби, Х9 – виробництво молока. Вона інтерпретується як узагальнений фактор розвитку тваринницької галузі сільського господарства і обумовлює 12,25% ринкових коливань.
Четверту компоненту характеризують ознаки: Х10 – виробництво м’яса, Х17 – індекси обсягу продукції промисловості. Ця компонента обумовлює 8,30% ринкових коливань і може бути проінтерпретована як стан сфер агропромислового комплексу, які обслуговують сільське господарство.
П’ята компонента пояснює 5,89% ринкових коливань. Вона пов’язана з ознакою Х19 – індекси споживчих цін, тобто ця компонента є ціновим фактором розвитку сільського господарства.
Слід зазначити, що для прогнозування використовуються різноманітні статистичні методи. В результаті вивчення та використання різних методів прогнозування було зроблено висновок про те, що переваги багатьох методів дослідження часових рядів поєднує Singular Spectrum Analysis (SSA), що у вітчизняній літературі має назву “Гусениця”. Відмінною рисою цього методу є те, що він не вимагає попереднього завдання моделі ряду, але дозволяє розкладати часовий ряд на складові, які можна інтерпретувати як тренд, періодичні компоненти й шум. При цьому не треба заздалегідь знати параметричний вид тренду, а також наявність коливальних компонентів й їхніх періодів.
В ході аналізу вихідні одномірні часові ряди економічного, внутрішнього виробничого потенціалу та цін продукції ринку тваринництва було перетворено в багатомірні, проведено їх дослідження із застосуванням методу головних компонент та подальше відтворення одномірного ряду, а також прогнозування виділених окремих складових вихідного ряду.
Інтерпретація складових часових рядів підтверджується візуальним аналізом одномірних та двомірних графіків головних компонент. На рис. 3 на прикладі ряду виробництва м’яса усіх видів у живій вазі в Україні проілюстровано знаходження пар головних компонент, що відповідають одній гармоніці. Період коливань визначається кількістю вершин багатокутника, отриманого при попарному зображенні обраних головних компонент.
Аналіз власних чисел та головних компонент дозволив виділити їхні пари, що відповідають одній гармоніці з певною довжиною періоду (табл. 3).
Таблиця 3
Виділені складові часових рядів
| Часовий ряд | Виділені складові | ||||||||||
| тренд | 4-річ-на | 3-річ-на | 2-річ-на | річ-на | пів-річна | 8-мі-сячна | 4-мі-сячна | 3-мі-сячна | 2,5-мі-сячна | інші | |
| відповідні головні компоненти | |||||||||||
| Поголів’я овець та кіз | 1 | 2-3 | 4-5,6-7 | 8-9 | 10,11,12 | ||||||
| Поголів’я ВРХ | 1 | 4-5 | 2-3 | 6-7 | 9-10 | 8,11,12 | |||||
| Поголів’я свиней | 1 | 2-3 | 4-5 | 6-7 | 8-9 | 11-12 | 10 | ||||
| Виробництво молока та молочних продуктів | 1 | 2-3 | 4-5 | 9-10 | 6-7 | 8,11,12 | |||||
| Виробництво м’яса усіх видів | 1 | 2-3 | 6-7 | 4-5 | 9-10 | 8,11,12 | |||||
| Виробництво яєць | 1 | 2-3 | 4-5 | 7-8 | 12-13 | 6, 9-11 | |||||
| Середні ціни на молоко та молочні продукти | 1 | 4-5 | 2-3 | 6-7 | 8-9 | 10-14 | |||||
| Середні ціни на худобу та птицю (у живій вазі) | 1 | 2-3 | 4-5 | 6-7 | 8-9 | 10,11,12 | |||||
| Середні ціни на яйця | 1 | 2-3 | 4-5 | 7-8 | 12-13 | 6, 9-11 | |||||
На підставі аналізу отриманих результатів зроблено висновки про наявність сезонних складових практично у всіх розглянутих часових рядах. Циклічні складові (4-річна, 3-річна, 2-річна) присутні у рядах динаміки поголів’я великої рогатої худоби (ВРХ) та свиней, а також у рядах цін на худобу, молоко та молочні продукти.
Прогнозування елементів економічного, внутрішнього виробничого потенціалу та цін продуктів тваринництва аграрного ринку в Україні проведено з використанням програми ”Caterpillar” на базі щомісячних даних за період з січня 2001 р. по червень 2007 р. Розраховані прогнозні значення (табл. 4) були порівняні з офіційними статистичними даними [Статистична інформація [Електронний ресурс] / Держкомстат. України. – Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua/].
Таблиця 4
Прогнозні та фактичні значення часових рядів у липні – листопаді 2007р.
| Часовий період |
Елементи економічного потенціалу аграрного ринку в Україні |
|||||||||
| Поголів'я ВРХ | Поголів'я свиней | Поголів'я овець та кіз | ||||||||
| Значення ряду, тис. гол. | Помил-ка прогно-зу, % | Значення ряду, тис. гол. | Помил-ка прогно-зу, % | Значення ряду, тис. гол. | Помил-ка прогно-зу, % | |||||
| про-гнозні | фак-тичні | про-гнозні | фак-тичні | про-гнозні | фак-тичні | |||||
| Липень | 6691,8 | 6762,7 | 1,048 | 8487,9 | 8445,5 | 0,502 | 2074,8 | 2048,8 | 1,269 | |
| Серпень | 6499,1 | 6672,2 | 2,594 | 8530,0 | 8375,5 | 1,845 | 2014,2 | 2016,0 | 0,089 | |
| Вересень | 6388,8 | 6540,9 | 2,325 | 8519,8 | 8281,7 | 2,875 | 1956,8 | 1966,2 | 0,478 | |
| Жовтень | 6305,2 | 6399,0 | 1,466 | 8461,1 | 8250,8 | 2,549 | 1956,2 | 1908,9 | 2,478 | |
| Листопад | 6055,1 | 6223,6 | 2,707 | 8374,6 | 8096,5 | 3,435 | 1867,0 | 1853,9 | 0,707 | |
|
МАРЕ |
|
|
2,028 |
|
|
2,241 |
|
|
1,004 |
|
| Часовий період |
Внутрішній виробничий потенціал аграрного ринку |
|||||||||
| Виробництво м’яса усіх видів (у живій вазі) | Виробництво молока | Виробництво яєць | ||||||||
| Значення ряду, тис. т | Помил-ка прогно-зу, % | Значення ряду, тис. т | Помил-ка прогно-зу, % | Значення ряду, млн. шт. | Помил-ка прогно-зу, % | |||||
| про-гнозні | фак-тичні | про-гнозні | фак-тичні | про-гнозні | фак-тичні | |||||
| Липень | 184,0 | 189,6 | 2,980 | 1392,7 | 1364,4 | 2,074 | 1272,5 | 1244,6 | 2,243 | |
| Серпень | 213,0 | 200,9 | 6,013 | 1354,8 | 1277,3 | 6,067 | 1246,8 | 1226,9 | 1,622 | |
| Вересень | 216,1 | 211,4 | 2,237 | 1177,1 | 1109,5 | 6,093 | 1049,1 | 1106,6 | 5,197 | |
| Жовтень | 239,5 | 256,1 | 6,486 | 1116,4 | 997,2 | 11,953 | 1080,2 | 1075,3 | 0,456 | |
| Листопад | 280,6 | 266,2 | 5,398 | 835,2 | 827,4 | 0,943 | 959,1 | 984,0 | 2,534 | |
|
МАРЕ |
|
|
4,623 |
|
|
5,426 |
|
|
2,411 |
|
| Часовий період |
Середньомісячні ціни на окремі споживчі товари |
|||||||||
| Худоба та птиця (у живій вазі) | Молоко та молочні продукти | Яйця | ||||||||
| Значення ряду, грн./т | Помил-ка прогно-зу, % | Значення ряду, грн./т | Помил-ка прогно-зу, % | Значення ряду, грн./тис. шт. | Помил-ка прогно-зу, % | |||||
| про-гнозні | фак-тичні | про-гнозні | фак-тичні | про-гнозні | фак-тичні | |||||
| Липень | 6434,0 | 6068,1 | 6,031 | 1539,7 | 1471,2 | 4,654 | 265,9 | 288,4 | 7,809 | |
| Серпень | 6767,5 | 7011,5 | 3,480 | 1557,3 | 1573,5 | 1,028 | 257,2 | 257,0 | 0,094 | |
| Вересень | 6765,4 | 7536,2 | 10,228 | 1721,8 | 1777,1 | 3,112 | 274,8 | 311,0 | 11,631 | |
| Жовтень | 6744,9 | 6720,1 | 0,369 | 1678,4 | 2032,2 | 17,410 | 341,7 | 361,0 | 5,357 | |
| Листопад | 6947,9 | 6995,6 | 0,682 | 1741,9 | 2191,1 | 20,499 | 323,2 | 360,0 | 10,214 | |
|
МАРЕ |
|
|
4,158 |
|
|
9,341 |
|
|
7,021 |
|
Для визначення міри точності отриманого прогнозу використано статистичну оцінку МАРЕ , де – прогнозне значення часового ряду у t-му періоді.
На рис. 4 наведено вихідні, відновлені та прогнозні значення виробництва м’яса усіх видів у живій вазі в Україні на останні 6 місяців 2007 р. на базі відновленого ряду для 12 головних компонент.
Рис. 4. Прогноз виробництва м’яса усіх видів (у живій вазі) в Україні на друге півріччя 2007 р. з базою прогнозування 78 місяців.
Проведене дослідження дозволяє стверджувати, що метод аналізу сингулярного спектру дає адекватні оцінки щодо прогнозу показників кон'юнктури ринку.
При прогнозуванні кон’юнктури аграрного ринку особливу увагу слід приділити з’ясуванню закономірностей одночасних змін взаємопов’язаних рядів, таких як обсяги пропозиції та ціни. Для цього метод одномірного SSA розширено на випадок декількох часових рядів, що передбачає їх одночасне розкладання на подібні компоненти.
ВИСНОВКИ
У дисертаційній роботі здійснено теоретичне узагальнення та висунуто нові пропозиції щодо формування методологічних засад статистичного прогнозування кон’юнктури аграрного ринку в Україні. Це дозволило сформувати теоретичні та науково-практичні висновки, що відображають вирішення завдань дослідження відповідно до поставленої мети:
1. Вивчення еволюції поняття “кон’юнктура ринку” та узагальнення теоретичних визначень цього поняття дозволило здійснити його операціоналізацію. Кон’юнктура ринку, окрім поточної ситуації на ринку, включає систему взаємозалежних факторів, що зумовлюють динамічне функціонування ринку та діють з певною періодичністю.
2. Аналіз основних особливостей українського агроринку та розроблені методологічні положення дозволили сформулювати комплекс взаємопов’язаних напрямів дослідження кон’юнктури національного аграрного ринку, обґрунтувати вибір методів статистичного аналізу та визначити систему статистичних показників для його здійснення.
Дослідження такої особливості аграрного потенціалу, як біовиробничий характер його відтворення, дозволило зробити висновок про те, що економічний, внутрішній виробничий потенціал та ціни є специфічними акумулюючими показниками, аналіз динаміки яких дозволяє робити прогнозні оцінки кон’юнктури національного аграрного ринку.
3. На основі вдосконалення концептуального підходу до комплексної диференціації і ранжування економічного та внутрішнього виробничого потенціалу аграрного ринку виокремлені однорідні регіональні зони України.
Запропонована методика групування і ранжування регіонів України дає змогу спеціалістам галузі передбачати можливість дефіциту ресурсів у деяких областях і надлишку в інших, вживати дієвих заходів щодо їхнього зрівноваження, точніше прогнозувати напрями розвитку аграрних регіональних ринків, а також запропонувати статистичне забезпечення для прийняття управлінських рішень щодо їх державного регулювання.
4. Дослідження факторів формування попиту на свинину та яловичину, проведене шляхом модифікації моделі Д.Л. Медоуза та адаптації її до вітчизняних умов, довело нерівномірність приросту споживання м'яса в Україні при зростанні доходів населення та дозволило оцінити граничний рівень доходів, за яким спостерігається граничний рівень попиту на свинину та яловичину, що відображає насичення споживача.
Модифіковану імітаційну модель Д.Л. Медоуза, що розглядає весь цикл виробництва продукту від витрат на корми до споживання готової продукції населенням, доцільно використовувати для оперативного дослідження кон'юнктури ринків свинини та яловичини, а також для аналізу взаємозв'язків між компонентами ринку тваринницької продукції.
5. Проведений статистичній аналіз сукупної пропозиції на регіональному аграрному ринку свідчить про те, що розвиток сільського господарства у Харківській області має екстенсивний характер, а аграрний сектор області спрямований на розвиток тваринництва для виробництва молока та молочних продуктів і на оброблення землі для вирощування зернових та олійних культур.
6. Побудована модель взаємовпливу факторів утворення кон’юнктури аграрного ринку України з використанням факторного аналізу (методу головних компонент) дає можливість сформувати напрями аграрної політики держави з урахуванням системи передбачених факторів, ранжованих за ступенем їхньої значущості та впливу на ринкові коливання.
7. Проведене дослідження динаміки елементів економічного, внутрішнього виробничого потенціалу та цін продукції аграрного ринку в Україні і розрахований внесок складових відповідних часових рядів, що характеризують кон’юнктуру, свідчать про наявність у кожному ряді періодичних складових – циклічної та сезонних.
8. В результаті проведеного аналізу сингулярного спектру часових рядів запропоновано і апробовано методику моделювання і прогнозування виробничого потенціалу аграрного ринку та обсягів виробництва основних видів сільськогосподарських ресурсів в Україні. Розрахована статистична оцінка адекватності й прогностичних властивостей отриманих моделей дозволила обґрунтувати висновок про те, що при короткостроковому прогнозуванні кон’юнктури аграрного ринку високий рівень достовірності прогнозу можна отримати, застосовуючи метод “Гусениця” майже для всіх часових рядів.
9. Проведення багатоваріантних розрахунків відновлення значень часових рядів дозволяє обґрунтувати висновок про те, що при дослідженні кон’юнктури аграрного ринку взаємопов’язані ряди (наприклад, обсяги реалізації продукції та відповідні їм ціни) доцільно прогнозувати з використанням методів аналізу багатомірних часових рядів: MSSA (Multi-Channel SSA), E-EOFs (Extended Empirical Orthogonal Functions) або комплексного SSA (CSSA), якщо вихідні ряди мають схожу структуру, тобто мають періодичну компоненту з тим самим періодом.
Проведене дослідження ілюструє ефективність комплексного використання методів спектрального аналізу часових рядів та методу імітаційного моделювання при прогнозуванні кон’юнктури сучасного аграрного ринку в Україні.
10. У процесі проведеного дослідження розглянуто просту спеціальну кон’юнктуру аграрного ринку в Україні. Доведено, що її можна визначити як кон’юнктуру з короткими хвилями. Великий вплив на ринкові коливання мають сезонні періодики, переважно річні, піврічні та тримісячні.
Комплексний аналіз прогнозу динаміки елементів економічного потенціалу (прогнозується його зменшення), внутрішнього виробничого потенціалу (збільшиться виробництво м’яса, скоротиться виробництво молока, молочних продуктів та яєць) та цін (стрімке зростання) свідчить про суттєве погіршення кон’юнктури аграрного ринку в Україні.
11. В ході проведеного прогнозування кон’юнктури агроринку України за запропонованою методикою та рекомендованими напрямами дослідження національного агроринку було виявлено, що в процесі удосконалення українського агроринку основним ключовим напрямом має стати розроблення стратегії розвитку АПК та його окремих підприємств на базі постійного аналізу факторів утворення кон’юнктури та короткострокового прогнозу кон’юнктури національного аграрного ринку.
СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ
Статті у наукових фахових виданнях
1. Корепанов О.С. Особливості формування кон’юнктури аграрного ринку в Україні // Вісник економіки транспорту і промисловості. №5-6, збірник наукових статей, - Харків: УкрДАЗТ, 2004. – С. 236-240. – 0,31 друк. арк.
2. Корепанов О.С. Аналіз стану та проблем розвитку м’ясопродуктового підкомплексу в Україні із застосуванням методу системної динаміки // Вісник ХНУ № 668, Харків: 2005. – С. 100-104. – 0,45 друк. арк.
3. Корепанов О.С. Економіко-статистичний аналіз сукупної пропозиції на аграрному ринку Харківської області // Вісник ХНУ № 743, Харків: 2006. – С. 119-123. – 0,48 друк. арк.
4. Корепанов О.С. Прогнозування тенденцій розвитку тваринницької галузі в Україні. Вісник Хмельницького національного університету № 2. 2007, Хмельницький: 2007. – С. 187-197. – 0,67 друк. арк.
5. Корепанов О.С. Застосування компонентного аналізу для визначення кон’юнктуроутворюючих факторів аграрного ринку України. Економіка: проблеми теорії та практики: Збірник наукових праць. – Випуск 229: В 4 т. – Т. 1. – Дніпропетровськ: ДНУ, 2007. – С. 250-258. – 0,38 друк. арк.
6. Корепанов О.С. Аналіз диференціації виробництва сільськогосподарської продукції на національному агроринку в регіональному розрізі // Вісник ХНУ № 755, Харків: 2007. – С. 100-107. – 0,58 друк. арк.
7. Корепанов О.С. Статистична оцінка внеску періодичних складових часових рядів при прогнозуванні кон’юнктури аграрного ринку в Україні // Вісник ХНУ № 786, Харків: 2007. – С. 223-230. – 0,50 друк. арк.
Тези доповідей в інших виданнях
1. Корепанов О.С. Анализ конъюнктуры рынка свинины методом системной динамики // Актуальні проблеми соціально-економічного розвитку в умовах ринкових перетворень: Матеріали Всеукр. наук. конф. студентів, аспірантів та молодих вчених у рамках Каразінських читань, присвячених 200-річчю від дня заснування Харківського університету. Харків, 16-17 квітня 2004 р. – Харків, 2004. – С. 148-151. – 0,13 друк. арк.
2. Корепанов О.С. Прогнозування факторів формування кон’юнктури аграрного ринку в Україні // Актуальні проблеми теорії та практики економічного розвитку і міжнародної співпраці: Матеріали Всеукр. наук.-практ. конф. студентів, аспірантів і молодих учених. Харків, 20-21 квітня 2007 р. – Харків, 2007. – С. 114-117. – 0,13 друк. арк.
3. Корепанов О.С. Статистичний аналіз взаємозв’язку зовнішніх і внутрішніх чинників та обсягів пропозиції продукції на агропромисловому ринку Харківської області // Статистична оцінка соціально-економічного розвитку: Збірник наукових праць. Матеріали Всеукр. наук.-практ. конф. Хмельницький, 17 травня 2007 р. – Хмельницький: Хмельницький університет управління та права, 2007. – С. 206-209. – 0,13 друк. арк.
АНОТАЦІЯ
У дисертації викладено методологічні та практичні підходи до статистичного дослідження і прогнозування кон’юнктури аграрного ринку в Україні.
Охарактеризовано сутність кон’юнктурних досліджень аграрного ринку України. Визначено особливості функціонування аграрного ринку, виділені основні напрями його статистичного вивчення. Розглянуто систему статистичних показників для вивчення кон’юнктури аграрного ринку. Проаналізовано методи та способи прогнозування кон’юнктури ринку.
Проведено групування регіонів України залежно від величини інтегральної оцінки і доведено достовірність результатів комплексного використання кластерного аналізу і ранжування регіонів України за розміром внутрішнього виробничого потенціалу агроринку на основі багатомірної середньої. Побудовано концептуальну модель відтворення на ринку продукції тваринництва.
Обґрунтовано ефективність використання методу канонічних кореляцій при моделюванні та прогнозуванні кон’юнктури аграрного ринку. Побудовано модель взаємовпливу факторів утворення кон’юнктури аграрного ринку в Україні з використанням компонентного аналізу. Розроблено методику прогнозування тенденцій розвитку аграрної галузі шляхом оцінювання окремих складових часових рядів на основі аналізу сингулярного спектру.
Ключові слова: кон’юнктура, аграрний ринок, фактори утворення кон’юнктури, прогнозування, аналіз сингулярного спектру, часові ряди, моделювання.
АННОТАЦИЯ
Корепанов А.С. Статистическое прогнозирование конъюнктуры аграрного рынка в Украине. – Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.10 – статистика. – Государственная академия статистики, учета и аудита Госкомстата Украины, Киев, 2008.
В диссертации изложены методологические и практические подходы к статистическому исследованию и прогнозированию конъюнктуры аграрного рынка в Украине.
Охарактеризована сущность конъюнктурных исследований аграрного рынка Украины. Определены особенности функционирования аграрного рынка, выделены основные направления его статистического изучения. Рассмотрена система статистических показателей для исследования конъюнктуры аграрного рынка. Проанализированы методы и способы прогнозирования конъюнктуры рынка.
Предложена группировка регионов Украины с помощью комплексного использования кластерного анализа и интегральной оценки производственного потенциала региональных аграрных рынков. Классификация регионов проводилась с применением разных методов кластерного анализа, наилучшими из которых с точки зрения интерпретируемости результатов, оказались иерархический метод, в частности алгоритм Уорда, а также итеративный метод – алгоритм k-средних. Итогом использования последнего метода стало разбиение регионов Украины на три кластера. Проведенная классификация регионов Украины позволяет более точно спрогнозировать направления развития аграрных региональных рынков, а также предвидеть дефицит данных ресурсов в одних областях и излишек – в других и принять эффективные меры для их сбалансирования.
Построена концептуальная модель воспроизводства на рынке продукции животноводства путем модификации и дополнения базовой модели динамики циклов товарного производства Д.Л.Медоуза с последующей ее адаптацией к условиям украинского рынка, что позволило провести анализ взаимосвязей между элементами рынка животноводческой продукции в Украине.
Обоснована эффективность использования метода канонических корреляций при моделировании и прогнозировании конъюнктуры аграрного рынка. В результате использования данного метода был выделен ряд признаков, имеющих наибольшее влияние на уровень совокупного предложения на аграрном рынке региона, а также проанализировано влияние выделенных признаков.
Построена модель взаимовлияния конъюнктурообразующих факторов аграрного рынка в Украине с использованием компонентного анализа. В результате проведенного моделирования были выделены, оценены по уровню влияния на аграрный рынок страны (суммарное влияние составило 84,41%) и ранжированы по уровню значимости пять конъюнктурообразующих факторов: общеэкономическая ситуация в Украине (37,24%), состояние развития животноводства (12,25%), производственно-ресурсный потенциал растениеводства (20,73%), состояние сфер агропромышленного комплекса, обслуживающих сельское хозяйство (8,30%), ценовой фактор развития сельского хозяйства (5,89%). Выделенные в результате исследования конъюнктурообразующие факторы должны быть учтены при разработке и планировании государственной аграрной политики с целью повышения ее эффективности.
Также разработана методика прогнозирования тенденций развития аграрной сферы путем оценки отдельных составляющих временных рядов на основе анализа сингулярного спектра. В основе данной методики лежит использование метода «Гусеница» (в зарубежной литературе – Singular Spectrum Analysis (SSA)). Отличительной чертой данного метода является то, что он не требует предварительного задания модели временного ряда и позволяет представить его в виде суммы составляющих, таких как тренд, периодические и случайные составляющие, которые можно проинтерпретировать. При этом не требуется заранее знать параметрический вид тренда, а также наличие периодических компонент. С помощью данного метода были разложены на составляющие временные ряды экономического, внутреннего производственного потенциала и цен основных видов продукции аграрного рынка в Украине, а также оценен вклад каждой из выделенных составляющих. Проведенное разложение одномерных временных рядов, характеризующих элементы конъюнктуры аграрного рынка Украины, свидетельствует о наличии в каждом ряду периодических составляющих. Также с помощью метода «Гусеница» были получены прогнозные значения временных рядов на вторую половину 2007 года и проведено их сравнение с обновленными официальными статистическими данными с помощью статистической оценки меры точности прогноза МАРЕ.
Статистическая оценка вклада отдельных составляющих временных рядов, таких как тренд, периодические и сезонные колебания, а также полученная высокая степень точности прогноза позволяет сделать выводы о необходимости и целесообразности применения метода «Гусеница» при краткосрочном прогнозировании конъюнктуры аграрного рынка в Украине.
В результате проведенного исследования конъюнктуры украинского аграрного рынка, согласно предложенным основным направлениям анализа, разработанной методологии моделирования и прогнозирования, обоснованы ключевые направления формирования целостной системы прогнозных оценок и программных документов развития аграрного рынка, государственных программ развития АПК.
Ключевые слова: конъюнктура, аграрный рынок, конъюнктурообразующие факторы, прогнозирование, анализ сингулярного спектра, временные ряды, моделирование.
Summary
Oleksiy S. Korepanov. Statistical prediction of conjuncture of the agrarian market in Ukraine. – Manuscript.
Thesis for Candidate Degree in Economic Science, Specialty 08.00.10 – Statistics. – State Academy of Statistics, Accounting and Auditing of the State Statistics Committee of Ukraine, Kyiv, 2008.
The thesis offers methodological and practical approaches to statistical research and forecasting of conjuncture of the agrarian market in Ukraine.
The essence of conjuncture research of the agrarian market in Ukraine has been described. The peculiarities of functioning of the agrarian market have been determined; the main directions of its statistical study have been singled out. The system of statistical indices for research of the agrarian market has been examined. The methods and ways of forecasting of the market conjuncture have been analyzed.
The method of regional grouping in Ukraine has been proposed, depending on the size of integral evaluation and the reliability of the results of complex use of cluster analysis and the ranking of regions of Ukraine according to the level of integral production potential of the agrarian market, based on the multivariable mean value, has been proved. The conceptual model of reproduction of livestock products in the market has been built.
The effectiveness of the use of the method of canonical correlations while modeling and forecasting of conjuncture of the agrarian market has been grounded. The model of interaction of conjuncture forming factors of the agrarian market in Ukraine with the use of component analysis has been developed. The methodology of forecasting of tendencies of the development of agrarian branch by evaluation of separate integral parts of the time series, based on the singular spectrum analysis, has been worked out.
The key words: conjuncture, agrarian market, conjuncture forming factors, forecasting, singular spectrum analysis, time series, modeling.
ДЕРЖАВНА АКАДЕМІЯ СТАТИСТИКИ, ОБЛІКУ ТА АУДИТУ ДЕРЖКОМСТАТУ УКРАЇНИ Корепанов Олексій Сергійович УДК 311.3:338.433 СТАТИСТИЧНЕ ПРОГНОЗУВАННЯ КОН’ЮНКТУРИ АГРАРНОГО РИНКУ В УКРАЇНІ Спеціальність 08.00.
Статус и роли
Статусы и роли
Стереотип в межкультурной коммуникации
Стилі життя сучасної молоді
Стратегії втручання у соціальній роботі
Структура потреб шкільної молоді
Структура социологического знания
Структура соціальної системи
Структура, категории и функции социологии
Структурная социальная работа
Copyright (c) 2024 Stud-Baza.ru Рефераты, контрольные, курсовые, дипломные работы.