МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Львівський національний університет ім. Івана Франка

Кафедра класичної філології

МАГІСТЕРСЬКА РОБОТА НА ТЕМУ:

«ЗАСОБИ ВИРАЖЕННЯ ІНТЕНСИВНОСТІ

ЯКІСНОЇ ОЗНАКИ ПРИКМЕТНИКА

У ЛАТИНСЬКІЙ МОВІ»

Студентки групи ІНкм-51

Факультету іноземних мов

Різак Наталії Зіновіївни

Науковий керівник:

Доц.каф.класичної філології

Домбровський Р.О.

ЛЬВІВ-2005

         ЗМІСТ

Вступ

Розділ 1 .Визначення терміну „інтенсивність”.

1.1 Класифікація та аналіз основних засобів вираження інтенсивності якісної ознаки прикметника

Розділ 2. Морфологічні засоби вираження інтенсивності якісної ознаки

2.1 Cуфіксальні засоби вираження інтенсивності якісної ознаки

2.1.1 Суфікси вищого та найвищого ступенів порівняння прикметників

2.1.2 Демінутивні суфікси

2.2 Префіксальні засоби вираження інтенсивності якісної ознаки

2.2.1 Префікси prae-;per-;in-

Розділ 3. Лексико-синтаксичні засоби вираження інтенсивності якісної ознаки

3.2 Конструкції з узагальненим об'єктом порівняння

3.3 Прикметник з елативним значенням

3.4 Конструкції із сполучником quam

Висновки

Резюме

Список використаної літератури

Список умовних скорочень

Вступ

У даній магістерській роботі розглядаються засоби вираження інтенсивності якісної ознаки прикметника на матеріалі латинської мови. Для розкриття теоретичного матеріалу використовуються практичні матеріали, одержані із досліджень наукових працівників мовознавців та із опрацьованих творів латинських авторів Августина „Сповідь”(пізня латина),Овідія „Метаморфози”(класична латина).Одержані результати є значним підґрунтям для висвітлення проблематики питання інтенсивності якісної ознаки прикметника. Таке використання різних джерел та численних прикладів дає змогу розглянути дану тему узагальнено із врахуванням різних точок зору.

Дана тема є актуальною, оскільки вивчення засобів вираження інтенсивності якісної ознаки прикметника, а також питання про співвідношення двох категорій - ступенів порівняння та елатива нещодавно стало предметом пильної уваги мовознавців. Проблема інтенсивності вивчалася не лише у аспекті «інтенсивність ознаки», але й як «інтенсивність дії» та «інтенсивність висловлювання» [5]. Дослідження проводилися і проводяться на матеріалі російської, англійської, німецької, французької, італійської та інших індоєвропейських мов. Так , романістика збагатилась ґрунтовною працею Л. В. Воробйової, що присвячена засобам вираження інтенсивності якісної ознаки у сучасній французькій мові [8]; питанню про співвідношення ступенів порівняння та елатива, як одного із засобів вираження інтенсивності якісної ознаки, присвячено дослідження Л.І.Боголюбової [3,4] (на матеріалі латинської та французької мов), а також А.В.Вайшнораса [6] (на матеріалі сучасних італійської та французької мов). Дослідженню прикметників із значенням підсиленого ступеня якості у російських говірках присвячено статтю Е.Н.Антонової та Л.А.Шарифулліної [1]. Т.І.Філь [14] досліджує особливості функціонального відтворення ступенювання якості прикметників, зокрема, елативів у перекладах з англійської мови на німецьку. Як бачимо, дослідження засобів вираження інтенсивності якісної ознаки здійснюється переважно на матеріалі сучасних індоєвропейських мов. Дослідженню латинських прислівників, що застосовуються для підсилення позитива, присвячено роботу німецького мовознавця Е.Вьольфліна, проте вона торкається переважно періоду пізньої латини [15].

Слід відзначити , що й у інших дослідженнях мовознавці звертаються до питання інтенсивності ознаки та до засобів її вираження, зокрема, й на матеріалі латинської мови Проте ані в українській, ані в зарубіжній науці ця проблема не висвітлювалася у спеціальних дослідженнях.

Магістерська робота складається із трьох розділів.

Перший розділ присвячений вивченню терміну „інтенсивність” та „ступінь інтенсивності”. Інтенсивність розглядається, як складне , якісне поняття, що містить у собі поняття кількості й міри, а ступінь інтенсивності як показник якісної ознаки, що тісно пов'язана із кількісною характеристикою предмета. Подається на розгляд поняття об'єктивної, суб'єктивної та експресивної інтенсивності. До цього розділу включений підпункт про класифікацію основних засобів вираження інтенсивності якісної ознаки прикметника у латинській мові.

У другому розділі розглянуто морфологічні засоби вираження інтенсивності якісної ознаки, до яких належать суфікси вищого та найвищого ступенів порівняння прикметників(-іоr, -ius, -issim, -lim, -rim, а також неправильні та суплетивні), коли вони виражають безвідносний ступінь інтенсивності якісної ознаки, особливо розвиток елативного значення у формі суперлатива; а також демінутивні суфікси –culu,-ulu,-olu,-ellu,-xillu та ін..;префікси рrае-, реr-, in-, які використовувались для вираження високого ступеня якісної ознаки.

Третій розділ висвітлює лексико-синтаксичні засоби вираження інтенсивності якісної ознаки: це прикметник у звичайному ступені порівняння сполучений із прислівником , що утворюють підсилювальні конструкції; утворюють елативне значення також конструкція з посиленим суперлативом за допомогою узагальненого об'єкта порівняння. Сюди відносять прикметники, які своїм лексичним значенням вказують на елативний ступінь якості, наприклад: ingens, immanis ,amplus, grandis та ін. та конструкції зі сполучником quam у підрядних допустових реченнях , у сполученні з possum та із суперлативом.

прикметник інтенсивність якісний латинський

Розділ 1. Визначення терміну «інтенсивність

 

Загальновідомо, що усі поняття можна поділити на два класи:

1) поняття, що можуть якісно видозмінюватися;

Наприклад: rarus- рідкісний, altus -високий, altior - вищий, altissimus - найвищий, durus - твердий, citus- швидкий, тощо.

2)поняття, які не мають градацій, чи то якісних відозмін за своєю природою.

Наприклад, відносні прикметники: barbarus – чужоземний , diversus - протилежний, Graecus - грецький, Germanus - германський, тощо.

Розглянемо поняття, які допускають градації. Якщо таке поняття оцінюється по відношенню до інших, тоді йдеться про ступені порівняння:

Quis carior fuit Graecia Themistос1е?

Хто у Греції був славніший за Фемістокла?

або:

Nulla est terra melior quam patria.

Немає нічого милішого, ніж батьківщина.

У випадку, коли дані поняття оцінюються по відношенню до певного внутрішнього еталону, йдеться про ступінь інтенсивності:

Xantippe, Socratus uxor, maledicentissima erat.

Ксантиппа, жінка Сократа, була дуже лихослівна.

Поняття «ступінь інтенсивності» є ширшим за «ступінь порівняння», оскільки воно відноситься як до якісної та кількісної ознак, так і до аспектів дій та явищ¹.

Термін «інтенсивність» у зв'язку із його умовністю часто

виступає у деяких дослідженнях синонімом таких понять, як посилення, ступінь, кількість. Дослідники іноді надають їм тотожного значення.

3) Баллі вважає, що під терміном інтенсивності у найширшому його значенні слід розуміти: «всі відмінності, що зводяться до категорій кількості, величини, цінності, сили тощо, незалежно від того про що йдеться: чи про конкретні уявлення, чи абстрактні ідеї»¹.

Це визначення можна проілюструвати прикметниками magnus, ingens, grandis, amplus, immanis,що об'єднані загальним значення «великий, значний за величиною, розмірами, обсягом, протяжністю». Це спільне для усіх прикметників значення сформувалось як відображення порівняння певних ознак предметів (у даному випадку - величини). Проте, ступінь даної ознаки може бути неоднаковим, що уможливлює виділення диференційного елементу значення градаційного типу у деяких прикметників цього синонімічного ряду. Прикметник magnus має нульовий (або нейтральний) градаційний ступінь. Прикметникам ingens, grandis, amplus, immanis притаманна зростаюча градаційна ознака (сема «вище норми»), до того ж максимальний ступінь градації , виражений прикметником immanis (великий + сема «надзвичайно»). Інтенсивність ознаки таких прикметників містить у собі елемент кількості й міри. Кількісна ознака, поняття міри - складова частина інтенсивності якості.

Розглянемо деякі приклади, в яких виступають вищезгадані прикметники:

Mare magnum et difficile fibi restat. (Сіс. Fam. XVI, 9)

У тебе попереду велике та суворе море . Ingensque navigium minima secuta est.(Рlin., Ер. III, 16)

На маленькому поїхала за величезним кораблем ... Dederam epistolam sane grandem(Сіс., Аtt. XIII, 21) Я відправив дуже великого листа.

¹Ш.Балли. Французская стилистика. -М., 1961.-202c.

... Тheatrum ... magnitudine amplissimum ... (Сіс. Q. fr. І, 142).

Театр, за величиною дуже величезний.

... ferae immanis (Сіс. Аtt. V, 16)

... страшно великого звіра.

Кількість та якість становлять єдність, де якість не існує поза її кількісною визначеністю. Кількісна характеристика предмета може змінюватися у певних межах, що визначені даною якістю. Показником цих змін виступає ступінь.

Інтенсивність є складним, якісним поняттям, що містить у собі також поняття кількості й міри. Поняття інтенсивності, що є однією з найбільш загальних категорій думки, застосовується як до ознаки, вираженої прикметником, так і до ознаки, вираженої дієсловом, про що вже згадувалось вище. Проте ступінь є показником лише якісної ознаки.

Уся система інтенсивності якісної ознаки доволі широка і має різні ступені, котрі можна звести до наступної градації:

1 ступінь нульовий,

2 ступінь малий,

3 ступінь неповний

4 ступінь приблизний

5 ступінь достатній

6 ступінь елятивний

7 ступінь надмірний¹

або

1 ступінь малий,

2 ступінь неповний,

3 ступінь середній

4 ступінь дуже високий

¹Воробйова Л.В. Про деякі засоби вираження інтенсивності якісної ознака в сучасній французькій мові//Іноземна філологія. -Львів, 1967. -Вип. 12.-C.114.

5 ступінь надзвичайно високий ¹

Високий ступінь інтенсивності якості є найширшою за засобом вираження категорією у системі ступенів інтенсивності якості. Засоби, якими він виражається у мові, є виразними експресивними засобами, що часто набувають емоційного насичення. Такі засоби передають здебільшого суб'єктивне (оцінне) судження автора. Таким чином, слід розрізняти інтенсивність об'єктивну та суб'єктивну, або оцінну.

Для вираження об'єктивної інтенсивності (при якій цілком відсутнє емоційне ставлення) у мові є певні усталені засоби, загальновживані в літературній мові норми, котрі є завжди традиційні. Наприклад: valde + прикм., префікс рrае-, а також ступені порівняння, що поєднують у собі і порівняльне, і елатавне значення, залежно від задуму автора, та ін..

Проте, мова служить не лише для вираження думки, але й для висловлення почуттів та емоцій. Дійсність завжди сприймається суб'єктивно, пізнання її завжди супроводжує емоційна оцінка того, що пізнається. Засоби, якими передається суб'єктивна інтенсивність ознаки, є спільними до деякої міри у різних мовах, оскільки вони утворюються на основі загальних психологічних законів. Проте, залежно від характеру будови тієї чи іншої мови в ній використовуються відповідні засоби вираження інтенсивності ознаки. Наприклад, у мовах флективної будови часто вживаються для цього морфологічні засоби, особливо суфікси, при цьому, крім елативних суфіксів, велику роль відіграють так звані зменшувально-пестливі або збільшувано- зневажливі суфікси, наприклад, зменшувально-пестливі суфікси: -ulu,-culu,-іlu,-ellu, та ін.:

Regulus=parvus rex - малий цар,

або

homunculus - людинка (від homo).

¹Вайшнорас А.В. Элятив прилагательного и лексико -синтаксические средства его выражения в современном итальянском и французском языках//Вестник Ленинградского ун-та.-Ленинград, 1978.-№2.-C.123.

 

1.1 Класифікація та аналіз основних засобів вираження інтенсивності якісної ознаки прикметника

 

Усі засоби вираження інтенсивності якісної ознаки можна розділити на дві основні групи: морфологічні та лексико-синтаксичні.

А) Морфологічні засоби:

1. Суфіксальні;

Сюди належать передусім суфікси, що утворюють ступені порівняння (-іоr,-ius,-issim,-lim,-rim,а також неправильні та суплетивні), коли вони виражають безвідносний ступінь інтенсивності якісної ознаки, особливо розвиток елативного значення у формі суперлатива; а також демінутивні суфікси –culu,-ulu,-olu,-ellu,-xillu та ін..

2. Префіксальні.

Префікси рrае-, реr-,in- наприклад: реrmulti, ае, а - дуже нечисленні, рrаесlarus, а, um – дуже славний,іnnumerabilis,е –незліченний.

Б) Лексико-синтаксичні засоби:

1. Кількісний (рідше якісний) прислівник + прикметник у звичайному ступені порівняння, наприклад: valde gavisus - дуже веселий ¹.

2. Цілі фразеологізми, а також фразеологічні порівняння.

3. Конструкції з узагальненим об'єктом (терміном) порівняння, як наприклад:

Musae ante omnia duicus. - Музи над усе солодкі.

4. Ітерація (повтори), наприклад, liber,liberum - дуже вільний (Горацій), fortis,fortis -дуже мужній (написи), malum,malum - дуже погане (Коммодіан), belle bellus – дуже гарний, misere miser - дуже нещасний, які належать до архаїчного способу градації².

¹Боголюбова Л.И.О соотношении степеней сравнения и элятива// Вестник Ленинградского ун-та. –Ленинград,1978-.№2.-C.130

²Wölfflin E. Zur lateinischen Gradation// Archiv für Lateinische Lexikographie und Grammatik..-1884.- Bd.I.-S.93-95

5.Прикметники, які своїм лексичним значенням вказують на елативний ступінь якості, наприклад: ingens - величезний, immanis - надзвичано великий, exiguus, pusillus- дуже малий, та ін..

6. Підсилення інтенсивності якості прикметника сполучником quamvis(quam) у підрядних допустових реченнях :

Quamvis hоc turpe sit, tamen, quoniam expedit,faciam. (Сіс. Off. III, 53) Як би це не було ганебно (хоч це і ганебно), все таки я зроблю це, тому що воно вигідне.

та у сполученні з possum ,а також із суперлативом.

Розділ 2. Морфологічні засоби вираження інтенсивності якісної ознаки

 

2.1 Суфіксальні засоби вираження інтенсивності якісної ознаки

 

2.1.1 Суфікси вищого та найвищого ступенів порівняння

прикметників

Розглянемо засоби вираження інтенсивності якісної ознаки прикметника, що найчастіше зустрічаються у літературі класичного періоду. Це, передусім, ступені порівняння, коли вони виражають елативне значення, наприклад (тут і далі перший із наведених перекладів є перекладом А.Содомори, другий – дослівним перекладом тексту):

Nec satis hoc Baccho est: ipsos quoque deserit agros Cumque choro meliore sui vineta Timoli Pactoloque petit, quamvis non aureus illo Tempore nec caris erat invidosus harenis.

[Оvid. Меt., XI, 85-88]

Вакхові все ж того мало було. Залишивши ті землі, В колі найкращих жінок він до рідного Тмолу подався, Де пропливає Пактол. хоч у нору ту золотоносним Він ще не був і піском дорогим ще не вабив нікого.

Вакхові того не було досить: коли він залишив ті землі.

Відправився разом із гуртом кращих у виноградники свого Тімолу, Та до Пактолу, хоча в цей час він ще не був золотим, Та не був гідний заздрості через золотий пісок.

У цьому прикладі наведений прикметник meliore , пов’язаний із іменником choro , котрий є компаративом , що, по суті, не виражає порівняння, а високий ступінь інтенсивності якісної ознаки.

Аналогічно і в іншому прикладі:

…Miseratus Apollo, cum se Dacdalion saxo misisset ab alto, fecit avem et subitis pendentem sustulit alis oraque adunca dedit,curvos dedit unquibus hamos, virtutem antiquam,maiores corpare vires.

[Оvid. Меt, XI, 339-343].

....але змилосердивсь Феб: коли Дедаліон із високої кинувся скелі, В птаха його обернув - і на крилах повис він у леті.

Дзьоб гачкуватий і кігті такі ж йому дав, і завзятість Давню зберіг, і хоч і меншим зробив - неабияку силу.

Жалісливий Аполлон, коли Дедаліон кинувся з високої скелі, зробив його птахом І підняв його, що висить на щойно створених крилах, дав йому гачкуватий дзьоб та гачкуваті криві кігті, а також колишню завзятість, і більші відносно тіла сили [тобто більші як для такого]

У цьому прикладі автор співставляє сили, які наявні, із тими, які мали би бути у такого малого тіла, тобто із тим ступенем якості, який він вважає за норму.

Розглянемо ще деякі приклади , де вживається безвідносний вищий ступень:

Nec fuit arborei studiosior altera fetus:

[Ovid.Met.XIV 625]

Жодна з-між них про плодючість дерев так сердечно не дбала.

Жодна старанніше не дбала про плоди дерев.

Hanc deus et melior litem natura diremit: Nam caelo terras et terries abscidit undas Et liquidum spisso secrevit ab aere caelum.

[Ovid.Met.I ,21-23]

Бог тоді втрутивсь однак, і добірніші сили природи.

Неба намет од землі відділив він, а землю - від моря, Потім ефір блискотливий підняв над імлистим повітрям.

Бог тоді вирішив суперечки і кращі сили природи: А саме-відділив небо від землі, а землю –від води, І прозорий ефір від густого повітря.

Tertia post illam successit aenea proles, Saevior ingeniis et ad horrida promptior arma, Non scelerata tamen de duro est ultima ferro.

[Ovid.Met.I ,125-127]

Третє на зміну йому підійшло тоді-мідне поріддя.

Грізної вдачі було і до жорстокої зброї поквапне, Ще не злочинне, однак, як останнє-з заліза твердого.

Третє після нього прийшло мідне потомство, Суворіше вдачею і до жорстокої зброї більш рішуче, Ще не злочинне, однак, як останнє із заліза твердого.

...“O me mihi carior”inquit pars animae consiste meae!...

[Ovid.Met.VIII,405-406]

„Стань трохи далі ,дорожчий мені над життя моє власне, Втіхо моєї душі!”...

„Стань від мене далі, дорожчий мені, частина моєї душі ”,- крикнув ...

Transit in aestatem post ver robustior annus Fitque valens iuvenis:neque enim robustior aetas Ulla nec uberior,nec quae magis ardeat,ulla est.

[Ovid.Met.XV,206-208]

Після весни, вже кремезніший, рік переходить у літо, Зросту сягає юнак;ні багатством, ні силою жоден Вік не зрівняється з ним , не буває палкішого віку.

Після весни міцніший рік переходить у літо, І юнак стає сильнішим :і жоден вік не є сильнішим І багатшим і тим, який більше палає.

….Inamabile regnum desere teque refer caeli melioris ad auras

[Ovid.Met.IV,477-478]

....Край нам немилий можеш на небо своє, де чистіше повітря ,змінити .

Покинь неприємний тобі край І повертайся до кращого неба.

…Vos ne,acrior aetas,

o iuvenes ,propiorque meae, quos arma tenere, non thyrsos, galeaque tegi,non fronde,decebat?

[Ovid.Met.III,540-542]

....А ви, хто сьогодні в розквіті сил, мої друзі - ровесники, - спис, а не тирс вам личить тримати в руці, не вінок, а шолом одягати!

...А ви, гарячого віку, молоді ,ровесники мої, яким личить тримати спис, а не тирс і носити не вінок, а шолом.

At quacumque trabes obstructaque saxa tenebant, Spumeus et fernens et ab obice saevior ibat.

[Ovid.Met.III,570-571]

Трапиться стовбур якийсь або скелі відламок-він тут же Піниться й рине, лютіший стократ, перепону зустрівши.

Трапляться якісь стовбури і скелі, що височіють, Він починає пінитись, стає скаженим І дуже лютим( лютішим) через перепони.

Ще приклади безвідносного вищого ступеня атрибутивної ознаки знаходимо у Цицерона :

Quae si cui levior videtur, illa quidem certe,quae summa sunt,ex quo forte hauriam,sentio[Cic.Arch.13]

Якщо(ораторська майстерність)кому-небудь здається доволі незначною, я у всякому разі знаю, з якого джерела мені черпати те, що є щонайвище.

У цьому прикладі теж слід звернути увагу на елативне значення суперлатива quae summa що є щонайвище ,який виражає безвідносно великий ступінь якісної ознаки. Цікавий переклад знаходимо у Й.Кобіва , який перекладає ці інтенсиви відповідно orotio et facultas levior за допомогою демінутива благенький і summa –за допомогою елатива якнайбільший.

Nam et Cimbricas res adulescens attigit, et ipsi illi C.Mario,qui durior ad haec studia videbatur,iucundus fuit[Cic.Arch.19]

Адже ще юнаком взявся Архій за опис подій війни з кімврами і користувався прихильністю самого Гая Марія, який, здавалось, надто строго відноситься до цих занять(тобто надто строгий до цих занять).

Наступний приклад безвідносного вищого ступеня якісної ознаки знаходимо у просторічному стилі, характерному для сатир Горація:

Demitto auriculas,ut iniquae mentis asellus, Cum gravius dorso subiit onus.

[Sat.I,9,21]

Опускаю вуха, як обурений осел, Коли звалив на спину надто важкий тягар.

Але частіше ніж компаратив ,елативне значення виражає суперлатив:

Adicit et vestes est consuctissima cuique verba.

[Ovid.Met.XI,637-638]

Він появлявсь уві сні ,та ще й слів добирав такий самих.

Додає і одяг ,і мову, дуже притаманну(тій чи іншій людині).

Тут автор виражає високий ступінь схожості слів Морфея із словами тієї людини, яку він імітував.

„Iri,meae”dixit”fidissima nunta vacis, vise soporiferam Somni velociter aulam extinctique iube Ceycis imagine mittat somnia ad Alcyonen verso narrantia casus”.

[Оvid. Меt, XI, 585-588].

«Віснице слова мого найвірніша, Ірідо, - сказала, - Злинь якнайшвидше до Сну, що в печері живе дрімотливій І повели, щоб Кеїкову тінь він послав Алкіоні, Щойно засне вона, хай їй у снах усю правду розкриє».

«Ірідо», - сказала, - «найвірніша віснице мого слова, відвідай - но швиденько, печеру Сну, що навіює сон і накажи, щоб він послав тінь мертвого Кеїка у сні до, нехай той розповість про правдиві події»

Tum lecto incumbens ,fletu super ora profuso, Haec ait:”Agnoscis Ceyca ,miserrima coniunx?”

[Оvid. Меt., XI, 657-658].

Тут він над ложем схиливсь, і, слізьми оросивши обличчя Мовив: «Кеїка свого пізнаєш, нещаслива дружино?»

Тоді, схилившись над ложем, зросивши слізьми обличчя, Сказав таке: «Чи вже ти не пізнаєш Кеїка, найнещасніша дружино?» (дуже нещасна)

Також для вираження елaтивності маємо конструкцію з подвійно посиленим суперлативом:

Multitudini tamen gratior fuit quam patribus, longe ante alios acceptissimus militum animis[Liv.I,15,8]

(Ромул) однак юрбі був дорожчий ,ніж батькам, але без сумніву, найдорожчий з усіх(дослівно: далеко з усіх найдорожчий)душам воїнів.

Або ж елaтивне значення суперлатива, посилене конструкцією inter+Accusativus:

Adesse finem regnis,rei inter deos hominesque pulcherimae[Liv.II,9,3]

Приходить кінець царським владам ,найпрекраснішому ,що є серед богів і людей.

Inter Sicelidas Cyane celeberrima Nymphas.

[Ovid.Met.V,412]

Вродою перша між німф у Сіцілії всім Кіанея.

Кіанея найкраща споміж німф Сіцілійських.

…Tibi fama petatur

inter mortales faciendae maxima lanae?

[Ovid.Met.VI,30-31]

...Серед смертних найвищої слави прагнеш зажити мистецтвом своїм- обробленням вовни.

...Найвища слава досягається тобою Обробкою вовни серед смертних.

...Solusque ex omnibus illud

Ascalaphus vidit, quem quondam dicitur Orphne Inter Avernales haud ignotissima Nymphas, Ex Acheronte suo furvis peperisse sub antris.

[Ovid.Met.V,538-541]

...Один Аскалаф це помітив, той, що колись Архонтові, кажуть, його народила Орфна в печері глухій, незрівнянною славна красою Серед сестер Авернійських своїх.

...Один Аскалаф зі всіх помітив це, Який колись, кажуть, був народжений від Архонта у темній печері, Орфною,що була не зовсім незнана(дуже відома) Серед німф Авернійських .

Наведемо ще ряд прикладів суперлатива з елативним значенням:

Bella parat Minos;qui quamquam milite,quamquam Classe valet, patria tame nest firmissimus ira…

[Ovid.Met.VII,456-457]

Мінос готує війну. Нездоланні морські в нього й піші Сили, та батьківський гнів - наймогутніша Міноса зброя.

Мінос готує війну; хоча сильний піхотою й флотом, однак батьківський гнів - наймогутніша зброя.

Forte fuit iuxta patulis rarissima ramis Sacra Iovi quercus de semine Dodonaeo.

[Ovid.Met.VII,622-623]

Побіч був дуб, хоч розлогий, та віттям рідкий, Громовержця

Дерево недоторкане-насіння до донського парость.

Недалеко був дуб - священне дерево Юпітера Із сім'я до донського, рідкий розлогим віттям.

Humani generis longissima tenetis.

[Ovid.Met.X,35]

Правите роду людського сумним найобширнішим краєм.

Володієш найобширнішим краєм людського роду.

…Quid sanguine cretus

Sisyphio, furtisque et fraude simillimus illi Inserit Aeacidis alienate nomina gentis?

[Ovid.Met.XIII,31-33]

...Чи поломок Сізіфа, схожий, мов крапля води, на свого віроломного предка, мав би йменами чужими неславити рід Еакідів.

...Чи народжений від Сізіфа, дуже схожий до нього(предка)і віроломством , і брехнею, вставляє імена чужих до роду Еакідів.

Optima nunc sumat, quia sumere noluit ulla?

[Ovid.Met.XIII,40]

Той, хто ніякої зброї не брав, нині візьме найкращу ?

Зараз візьме найкращу, тому що відмовився брати жодну ?

Servavique animam (minimum est hoc laudis)inertem.

[Ovid.Met.XIII,76]

Душу нікчемну зберіг- невелика це честь !

Душу нікчемну зберіг(найменша слава це !)

Sed tamen eventus vestrae, fortissime,pugnae Quis fuit?...

[Ovid.Met.XIII,278-279]

Ну а який був вінець, чим скінчивсь, найхоробріший муже,

Ваш поєдинок?...

Ну ж який був кінець вашого поєдинку,найхоробріший?

…Hos nunc Arethusa Penates, Hanc habeo sedem; quam tu,mitissima,serva.

[Ovid.Met.V,496-497]

Тут- бо я, Аретуса, пенатів Маю своїх, тут живу; змилостивсь над цією землею !

Тут я , Аретуса, маю пенатів й оселю; Ти ж, ласкава(найласкавіша)оберігай її !

Proximus est aer illi levitate locoque;

[Ovid.Met.,I,28]

Побіч- повітря до нього вагою і місцем найближче.

Повітря до нього найближче легкістю і місцем.

Ardet Athos Taurusque Cilix et Tmolus et Oete Et tum cicca, prius creberrima fontibus Ide Virgineusque Helicon et nondum Oeagrius Haemus.

[Ovid.Met.II,217-219]

Тавр Кілікійський, і Тмол, і Афон, і Гераклова Ета, Й славна багатством джерел, сьогодні ж посушлива Іда; Селище Муз – Гелікон і Гем, на той час не Еагрів.

Горить Тавр Кілікійський, і Тмол, і Афон, і Гераклова Ета, Посушлива Іда, раніше джерелами найвідоміша, І Гелікон - помешкання Муз і Гем вже не Еагрів.

Dic, Themi,qua generis damnum reparabile nostril Arte sit, et mersis fer opem,mitissima,rebus.

[Ovid.Met.I,379-380]

Дай нам, Фемідо, отвіт - чи могли б ми наш рід відновити.

Як, милостива, тут будь, коли з вітром пішло все, з водою ?

Фемідо, скажи ,- втрати нашого роду могли б відновитись, Допоможи , милостива, затопленому світу.

Ardua prima via est et qua vix mane recentes Enituntur equi, medio est altissima caelo.

[Ovid.Met.II,63-64]

Спершу дорога стрімка-Навіть зранку незморені коні Ледве долають її, посередині неба-найвища.

Спочатку дорога стрімка, зранку ще нестомлені коні

Ледве долають її, посередині неба - найвища.

“Nox,”ait “arcanis fidissima,…”

[Ovid.Met.VII,192]

„Ноче, всіх таємниць охоронеце вірна,...”

„Ноче,- каже,-найвірніша охоронеце таємниць... ”

…” Totidem, pater optime,”dixi “Tu mihi da cives, et inania moenia supple.”

[Ovid.Met.VII,627-628]

...Дай громадян мені стільки ж, батьку ласкавий,-кажу,-щоб залюднити вимерле місто!

...Стільки ж , батьку найкращий, - я сказав ,- Дай мені громадян і засели обезлюднене місто.

…”Sic,o carissime conjux, sic ad me,miserande,redis?”ait.

[Ovid.Met.XI,727-728]

...”Так ось, мій любий, Так до своєї дружини вертаєшся?”

...”Так , любий муже, так до мене, відчуваючи жаль, повертаєшся ?”- каже.

Nam tener et lactens puerique simillimus aevo Vere novo est:…

[Ovid.Met.XV,201-202]

Соками щедрий напровесні він, до малої дитини Ніжністю схожий:...

Щедрий молочними соками навесні І цим дуже схожий до дитини юного віку.

Vidi ego,quod fuerat quondam solidissima tellus, Esse fretum,vidi factas ex aequore terras;

[Ovid.Met.XV,262-263]

Де під ногою дзвенів суходіл, там я бачив розлоге Море;де води були, там посушливі бачив я землі.

Я бачив, де була тверда земля море, Бачив утворені землі замість води.

“Accede,o conjux,accede,miserrima.”dixit.

[Ovid.Met.IV,583]

„Бідно дружино моя”,-просить,- „Підійди,дружино, підійди, найнещасливіша, ”- сказав.

Ecce venit comitum Niobe celeberrima turba,…

[Ovid.Met.VI,165]

Ось і Ніоба, пишаючись,в почті жінок виступає.

Ось і Ніоба іде у багатолюдній юрбі кортежу.

Tres aberrant noctes,ut cornua tota coirent Efficerentque orbem.Postquam plenissima fulsit Et solida terras spectavit imagine luna,…

[Ovid.Met.VII,179-181]

Трьох бракувало ночей, щоб у місяця, круг утворивши Роги докупи зійшлись. А як тільки у високому небі Повня повисла, широкі моря озираючи й землі ,...

Не вистачало трьох ночей, щоб всі ріжки Зійшлися і утворили круг. Після того. Повний місяць повис і оглядав землі...

“Aut ultor vestrae,fidissima corpora,mortis, Aut comes ”inquit”ero.”…

[Ovid.Met.III,58-59]

„Я відомщу за вас , друзі,-сказав,-а якщо не судилось-

То приєднаюсь до вас!”...

Я або буду карателем за вашу смерть , Друзі(найближчі люди),або супутником.

Зустрічаємо найвищий ступінь порівняння,що має елатив не значення і у творі Ціцерона:

Quaeso a vobis, ut in hac causa mihi detis hanc veniam, ut me pro summo poeta atque eruditissimo homine dicentem,hoc concursu hominum litteratissimorum, patiamini de studiis humanitatis ac litterarum paulo loqui liberius[Cic.Arch.3]

(Судді)я прошу у вас,щоб ви у цій справі пішли мені на поступки і дозволили в промові на захист видатного поета і винятково вченої людини перед цим зібранням найосвіченіших(дуже освічених )людей висловитися дещо вільніше про заняття,пов’язані з освітою та літературою.

…proximis censoribus Archias cum clarissimo imperatore , L.Lucullo,apud exercitum fuit[Cic.Arch.11]

При останніх цензорах Архій був при війську разом із славетним полководцем Луцієм Лукуллом.

Populi Romani exercitus Lucullo duce non maxima manu innumerabiles Armeniorum copias fudit[Cic.Arch.21]

Військо римського народу під проводом Лукулла зовсім невеликими

силами розбило незліченні війська вірмен.

Суперлатив з елативним значенням завдяки літоті (троп, який полягає у вживанні антоніма із заперечним для досягнення риторичного "зменшення") надзвичайно підкреслює малі сили римського війська. Цікавий переклад цього суперлатива знаходимо у Й. Кобіва: жменька римською війська під проводом Лукулла розтрощила незліченні маси вірмен.

Слід відзначити, що деякі лінгвісти ¹ ототожнюють елатив, тобто безвідносний ступінь якісної ознаки прикметника (або абсолютний суперлатив) із релятивним суперлативом. Проте, більшість дослідників розмежовують ці дві категорії ². Підстава для цього полягає в тому, що ступені інтенсивності ознаки не виражають порівняння ³. Значення елятива відповідає поняттям дуже високого, найвищого, гранично високого ступеня інтенсивності якості, або уявному його перевищенні у порівнянні з „нормою” в одному й тому самому предметі(таким чином, релятивність набуває тут цілком іншого характеру). Релятивний суперлатив відповідає лише поняттю, дуже високий ступінь - у порівнянні з іншими рівнями даної якості. Таким чином, елатив відрізняється від ступенів порівняння своїм безвідносним характером. Проте, не можна заперечити близькість власне елатива та релятивного суперлатива, що виявляється у деякій подібності функції, відносної синонімічності (вираження високого ступеня інтенсивності).

У класичній латині елативні значення виражались часто формами ступенів порівняння, особливо суперлатив із суфіксом -issimus, що поєднував як суперлативне , так і елативне значення. Що стосується виникнення форми -іssim-, то існує думка, що вона виникла на основі емоційної напруженості, так, наприклад А. Бартонек ¹ вважає, що елативність має переважно афективний, а компаративність - інтелектуальний характер. А думка К. Яберга така: "Із цим пов'язано те, що одна залишається переважно в галузі синтаксично-стилістичного, а інша схиляється більше до грама-тикалізації "². Це так само може бути критерієм розрізнення обидвох категорій - елативності і компаративності.

Якщо у контексті або у реченні яким-небудь чином

обмежується сукупність об'єктів, з котрих виділяється один чи група, тоді значення форми є суперлативним:

Tarquinius Superbus pessimus et crudilissimus omnium regum est.

Тарквіній Суперб є найгірший i найжорстокіший з усіх царів.

або

Alpes montes altissimi Europae sunt. Альпи - найвищі гори в Європі.

Якщо ж обмеження сукупності відсутнє, а також не вказане прямо і не мається на увазі, то форма має елативне значення.

Cyrus vir fortissimus et prudentissimus erat. Кір був чоловіком дуже відважним і дуже мудрим.

Суфікс –issimus означав «останній у ряді однорідних предметів», той, що виражає диференційну ознаку у найвищій мірі.

... frater erat belloque ferox ad vimque paratus, nomine Daedalion,illo genitore creatus, qui vocat auroram caeloque novissimus exit.

[Ovid.,Меt., XI 294-296]

Звагою з-поміж усіх, поривавсь до насильства, до зброї Дедаліоном він називавсь. Був один у нас батько - Той, що приводить зорю, покидаючи небо останнім.

Був брат, відважний у війні, та здатний на насильство, На ім'я Дедаліон, народжений тим батьком, Що кличе Аврору і йде останнім з неба.

…Diffugiunt stellae,quarum agnima cogit Lucifer et caeli statione novissimus exit.

[Ovid.Met.II,114-115]

Зникають зірки: їх загони тремтливі Люціфер гонить і останнім лишаючи варту небесну.

Зникають зірки, загони яких гонить Люціфер останнім полишає сторожу небесну.

…falcata novissima cauda est, qualis dimidiae sinuantur cornua lunae.

[Ovid.Met.III,681-682]

Гепнувсь у воду плиском, і тут серповидним одразу Хвилю хвостом, що на роги півмісяця схожий, став бити.

...серповидний кінчик хвоста наче роги півмісяця зігнулися.

Компаративні форми із суфіксами -іоr, -іus також могли мати елативне значення (див. приклади вище). Наприклад:

Нelena pulchrior est quam Cornelia. - Єлена красивіша за Корнелію

Без порівняння:

Нelena pulchrior est. - Єлена досить гарна(високий ступінь атрибутивної ознаки виражений компаративом)

У поетичних текстах:

Talibus Aeolidis dictis lacrimisque moveturSidereus coniunx:neque enim minor ignis in ipso est.

[Оvid.Меt., XI, 444-445].

Так побивалась Еола дочка. Перейнявсь її болем Зоряний муж якусь мить, бо й самого смутила розлука.

Такі слова та сльози дочки Еола зворушили Зоряного мужа, бо й не менша любов є й у самого [бо й сам охоплений не меншою любов'ю].

Adnuit optatis nocituraque munera solvit Liber,et indoluit,quod non meliora petisset.

[Ovid. Меt.,ХІ, 104-105].

Слова дотримавши, Лібер-отець наділив його згубним Даром і тільки подумав: «Міг краще собі побажати».

Лібер погодився із бажаним і наділив його згубним даром І тільки пошкодував, що він не побажав кращого.

В період пізньої латини суфікс -issimus втрачає суперлативне значення і позначає майже виключно елатив¹.

Est autem castrum firmissimis muris in media planitiae…conpositum

[Оr. Тuron., р.22, 1749]

Посеред рівнини побудований табір із дуже міцними стінами.

Erat enim ad basilicam sancti Cassii martyris cripta antiquissima abditissimaque… [Сr.Тuron, р.30, 206]

У церкві святого Кассія-великомученика були дуже давні і дуже таємні поховання.

Особливо багато таких елятивів у „Сповіді”Августина ,мова якої відзначається високою емоційністю.

Вибрані фрагменти класифіковано за семантичним принципом:

1. Висловлювання про Бога і його властивості;

2. Висловлювання про самого автора;

3. Висловлювання про інших осіб, в основному близьких авторові -

 друзів, родичів;

4. Висловлювання про невідомих, або маловідомих осіб;

5. Висловлювання про інші якості, які супроводжують почуття, настрої предмети, події, вчинки та ін.

Що стосується висловлювань про Бога, то вони переважно емоційно забарвлені. Августин застосовує дуже багато епітетів, коли він звертається до Бога, як напр..:

Summe, optime, potentissime, omnipotentissime, misericordissime et iustissime,secretissime et praesentissime,pulcherrime et fortissime, stabilis et Incomprehensibilis,immutabilis,mutans omnia, numquam nouus , numquam uetus, innouans,omnia et in uetustatem perducens superbos et nesciunt; simper agens, simper quietus, conligens et non egens, portans et implens et protegens,creans et nutriens et perficiens,quaerens,cum nihil desit tibi [Augustin.I,4,3]

Вищий,кращий,сильніший!...Дуже всесильний,дуже милосердний і справедливий, дуже прихований і дуже наявний, дуже гарний і дуже сильний, постійний і незрозумілий...

Особливо цікавим у цьому прикладі видається те, що для Августина недостатнім епітет potentissime і він ще додає omnipotentissime.Тут можна би вже було бачити порівняння, що Бог постає найсильнішим від усіх земних сил. Але ми тут маємо справу з абсолютним степенем якості, тобто з елятивом. Крім того було б неможливим уявити собі порівняння Бога із чим-небудь. Якщо б не йшла мова про християнство, можна було б припустити, що Бог кращий, гарніший і таке інше, ніж інші боги.

Tu itaque,domine dues meus,qui dedisti uitam infanti et corpus,quod ita,ut uidemus,instruxisti sensibus,…iubes me laudare te in istis et confiteri tibi et psallere nomini tuo,altissime,quia dues es omnipotens et bonus,…une,a quo est omni modus,formosissime,qui formas omnia et lege tua ordinas omnia [Augustin.I,7,30]

Господи, Боже мій, це ти дав немовляті життя і тіло,яке наділив почуттями...Ти вказуєш мені сповідувати тебе за це і оспівувати ім'я твоє , всевишній,...єдиний,...пречудовий...

Sed tu , domine misericordissime,nonne et hoc peccatus cum ceteris horrendis et funereis in aqua sancta ignouisti et remisisti mihi? [Augustin.IX,2,46]

Але ти, всемилостивий Господи...

Таким чином описуються й інші якості Бога, якщо так можна сказати:

Et inde tamen manu ualidissima et misericordissima eruisti eum tu et docuisti non sui habere ,sed tui fiduciam ,sed longe postea[Augustin.VI,8,32]

І ти вирвав його могутньою і милосердною рукою.

Що стосується власної оцінки, то тут Августин є дуже скромний.

Et quid mihi proderat, quod omnes libros artium, quas liberales uocant,tunc nequissimus malarum cupiditatum seruus per me ipsum legi et intellexi, quoscumque legere potui? [Augustin.IV,16,30]

І чому він розповів мені, що всі книги про мистецтво, які називають вільними, зараз я нічого невартий раб пагубних бажань сам прочитав і зрозумів,і зміг будь-які прочитати?

Трапляється, що автор описує свій „ступінь освіченості”, що, власне, може бути сприйнято і як його ступінь переконання.

Itaque cum aliquid uellem aut nollem, non aliun quam me uelle ac nolle certissimus eram et ibi esse causa peccati mei iam iam qua animaduertebam. [Augustin.VII,3,19]

Таким чином коли я щось хотів чи не хотів ,я не був впевненим в інших ніж я хотів чи не хотів , і в цьому була причина моєї провини, за яку я вже був покараний.

Інших осіб Августин оцінює по - різному, в залежності від його стосунків з ними. Друзів , які для нього важливі, він називає carissimi:

Tunc autem nec ipse nec carissimus meus nebridius adulescens ualde bonus et ualde cautus,[Augustin.IV,3,47]

При таких або інших ознаках завжди постає питання, чи є той чи інший друг carissimus omnium (що підкреслює суперлативне значення), або названий як дуже приємна людина для автора людина. У вищеназваному прикладі кількість друзів обмежена до одного, друг навіть названий meus, і конкретизовано його ім'я. Таким чином, якщо так можна сказати, відособлений від інших, розглядається окремо і не порівнюється з жодним іншим. Тут йдеться швидше про ступінь дружби, про почуття автора до Небрідія , ніж про порівняння. Таким чином цей фрагмент можна класифікувати як елатив.

Цікавим є приклад, де Єрусалим метафорично порівнюється з матір'ю. Мати є у кожного єдина, так що вона(або почуття до неї) практично не може бути співставлено з іншою.

Et non auertar, donec in eius pacem,matris carissimae,ubi sunt primitiae spiritus mei,unde ista mihi certa sunt, conligas totum quod sum a dispersione et deformitate hac et conformes atque confirmes in aeternum, deus meus,misericordia mea. [Augustin.XII,16,6]

Оцінки Августином інших осіб переважно об'єктивні, бо вони також базуються на думці інших осіб, як наприклад:

Fama enim de illo praelocuta mihi erat,quod esset honestarum omnium doctrinarum peritissimus et apprime disciplines liberalibus eruditus [Augustin.V,3]

Чутка вже заздалегідь повідомила мені, що він дуже досвідчений у всіх високих науках...

Як вважає К.Бюхнер, ”Якщо елятив характеризує одну особу”, тобто „якщо ряд не можна навіть уявити, тоді елативна думка є поза сумнівом”, таким чином даний приклад розглядається як елатив¹.

Трапляється, що автор опирається на загальновідомі факти:

Erat eo tempore quidam potentissimus senator,cuius et beneficiis obstricti multi et terrori subditi errant [Augustin.VI,10]

Був у цей час якийсь дуже могутній сенатор, який багатьох зв'язав своїм благодіянням або підкорив страхом.

В якості оцінки Августином предметів, цікаво розглянути його розуміння корисності та його інтерес до язичницьких міфів:

Iam uero unum et unum duo,duo et duo quattuor odiosa cantio mihi erat et dultissimum spectaculum uanitatis equus ligneus plrnus armatis et Troiae incendium atque ipsius umbra Creusae[Augustin.I,13]

...Мені ненависна була ця пісня і дуже приємне суєтне видовище: дерев'яний кінь, наповнений озброєними солдатами, пожежа Трої і тінь самої Креуси.

На прикладі вищенаведених фрагментів видно, що при елативах йдеться про високу експресивність.

А суфікс - іоr в цей період, зберігаючи компаративне та елативне значення, виражає суперлатив і позитив:

Erat domus magna et in domo erat thronus positus ,in quo quasi iudex resedebat cunctis potestate prestantior [Gr.Turon.12,p.106]

Був великий дім,а у домі стояв трон, на котрому ніби сидів суддя, що переважас всіх владою (суперлатив).

Схожість елатива з позитивом підтверджується численними прикладами стирання елативного значення прикметників, перетворення їх позитиви. Стирання експресивних засобів є безперервним процесом, що зумовлений існуванням мови. У пізній латині зустрічається багато прикметників на - іssimus, котрі стали позитивами в результаті частого їх використання. Це ті слова, що вживалися як штампи:

ріissimus, doctissimus ,sanctissimus, beatissimus та ін.:

Libenter te, sanctissime pater,andiebam. [Оr. Тuron., 3, р.118]

Охоче я тебе, святий отче ,вислухаю .

Succure, piissime pater,ne et ego percam sicut frater meus.

[Оr. Тuron.,27,р.172]

Допоможи мені, святий отче, інакше i я загину, як мій брат.

Значення високої моральної оцінки, що є у словах «святий», «благочестивий», тощо, ніби потребувало оформлення їх за елатив ним зразком та одночасно сприяло сприянню значення суфікса -іssimus, оскільки він майже нічого не додавав до значення самого прикметника.

Проте, в період класичної латини цей суфікс мав переважно елативне значення і ще не перетворився цілком на позитив:

Nata erat huic Chione.Quae dotatissima forma Mille procos habuit, bis septem nubilis annis.

[Ovid, Меt., XI, 301-302 ].

Мав прехорошу дочку, що Хіоною звалась; до неї Щойно сім років подвоїла, йшли женихи чередою.

У нього народилась Хіона.Вона,обдарована рідкісною красою, Мала тисячу женихів, коли мала двічі сім років.

“Quae mea culpa tuam”,dixit”carrissime,mentem vertit?Ubi est,quae mei prior esse solebat?”

[Ovid, Меt., XI, 421-422 ].

«Чим провинилась я, - мовила, - перед тобою мій любий, Що покидаєш мене? То таке піклування про мене?»

„Яка моя провина? - сказала, - наймиліший, змінила твою думку? Коли таке було, що турбота про мене звичайно була важливішою?”

У цьому прикладі елатив майже перетворився на штамп, тому у перекладі А.Содомора обрав еквівалент «любий».

Qua rursus visa,veluti praesaga futuri, Horruit Alcyone lacrimasque emisit obortas Amplexusque dedit,tristique miserrima tandem Ore”vale”dixit conlapsaque corpore toto est.

[Оvid.Меt., XI, 457-460].

Вгледіла той корабель -і слізьми залилась Алкіона.- Страшно їй стало, немов би в ту мить зазирнула в майбутнє. Мужа в обійми взяла й, невимовну тамуючи тугу, Мовила тихо: «Прощай», - і відразу поникла, зімліла.

Коли подивилась назад ,немовби передчуваючи майбутнє, Алкіона злякалась І не втримала виступаючих сліз, обійняла [чоловіка], нарешті вимовила, найнещасніша, Сумними вустами: «Прощавай», зімліла всім тілом.

Елативне значення у вищенаведених прикладах виникло завдяки порівнянню із нормою якості, що мається на увазі. Подібність ступенів порівняння та елатива полягає у притаманні ним ідеї порівняння; вона підтверджується здатністю суперлатива та компаратива висловлювати елативні значення. Різниця полягає передусім у денотаті та у характері порівняння. У компаративі та суперлативі денотатом є факт переваги одного предмета над іншим (або групою інших). Ступені порівняння можуть дати нам відносну характеристику якої-небудь ознаки, що притаманна двом об'єктам, у її кількісному вираженні. Порівняння, що позначається компаративом чи суперлативом, є достатньо об'єктивним, оскільки об'єкти, що порівнюються, або існують у об'єктивній реальності, або добре знайомі тому, хто висловлюється.

У елативі денотатом є ознака предмету та його міра. Цим елатив наближається до позитива оціночних прикметників (див. приклади з пізньої латини). Оцінка, виражена елативом, є суб'єктивною - один і той самий предмет отримує різну оцінку в залежності від того, хто висловлюється відносно цього предмета. Ця оцінка проводиться з точки зору загальновизнаної норми якості, проте, наявність норми лише у свідомості того, хто говорить, надає можливості для широкої суб'єктивної інтерпретації як самої норми, так і ознаки предмету, що оцінюється.

2.1.2 Демінутивні суфікси

Мова служить не лише для вираження думки, але й для висловлення почуттів та емоцій. Дійсність завжди сприймається суб'єктивно, пізнання її завжди супроводжує емоційна оцінка того, що пізнається. Засоби, якими передається суб'єктивна інтенсивність ознаки ,є спільними до деякої міри у різних мовах ,оскільки вони утворюються на основі загальних психологічних законів . Проте, залежно від характеру будови тієї чи іншої мови в ній використовуються відповідні засоби її вираження. Наприклад ,у мовах флективної будови часто вживаються для цього морфологічні засоби, особливо суфікси ,при цьому, крім елатив них суфіксів велику роль відіграють так звані зменшувально-пестливі суфікси. Одним словом-це демінутивні суфікси прикметників. У певних контекстуальних умовах прикметники утворені такими суфіксами можуть виражати елативність, тобто надзвичайно високий ступінь інтенсивності ознаки ¹.

Parvulam causulam nactus Caesar[Bell.Afr.54,1]

Цезар скористався цілком незначною обставиною.

Тут прикметник ні в якому разі не означає „малий у певному степені” ,а „дуже малий ”, „зовсім незначний”.

Коли Варрон говорить про лошат:

In decem diebus secundum partum cum matribus in pabulum prodigendum,ne ungulas comburat stercus tenellas[R.R.2,7,11]

Неможливо розуміти прикметник tenellus як „дещо ніжний” ,а „дуже ніжний”.

Так само як і речення з Плавта :

Servolorum sordidulorum scrota diobolaria[Poen.270]

Слід перекласти як:

Копійчана шкура дуже нікчемних(а не „досить нікчемних”)рабів.

Подібно перекладемо приклад із „Сатирикону” Петронія :

Habebamus tunc hominem Cappadocem, longum, valde

Audaculum[63,5]

Був тоді один каппадокієць ,людина висока, надзвичайно відчайдушна.

Цікавим є тут також прислівник valde ,який визначає демінутив audaculus і дозволяє одночасно трактувати виражене ним значення як елятивне.

Здатність демінутивних прикметників теж вказувати на дуже високий ступінь інтенсивності ознаки(елативність) полягає, на нашу думку ,в самій природі демінутивних суфіксів, які поряд з міноративністю майже завжди виражають цілий спектр емоційно - експресивних відтінків. Можна порівняти з українською мовою: смачненький – це не трохи смачний, а дуже смачний.

Висловлювання латинських граматиків про демінутиви, правила їх утворення і зібраний ними матеріал, який включає також дуже рідкісні, характерні тільки для розмовної мови ,приклади, дають правильне уявлення про демінутивне словотворення і роль демінутивів і латинській мові.

Питання емоційного змісту та сфери вживання демінутивів ними не розглядалось, що є значним недоліком. Тільки в риториці „Ad Herennium” вказується, що приклад з демінутивами належить до найнижчого рівня щоденної розмовної мови(ad infimum et cotidianum sermonem demissum est)¹

 

2.2 Префіксальні засоби вираження інтенсивності якісної

ознаки

 

2.2.1 Префікси prae-,per-,in-

Для вираження високого ступеня якісної ознаки , залежно від характеру будови тієї чи іншої мови в ній використовуються відповідні засоби вираження інтенсивності ознаки. Крім суфіксів велику роль відіграють і префікси , такі як prae-,per-,in-.

Розглянемо такі приклади:

Segesta est oppidum pervetus in Secilia,quo dat Aenea, fugiente a Troia atque in haec loca veniente , conditum esse demonstrant (Cic.Verr.4,33,72)

Сегеста є дуже древнім містом в Сицилії, яке за переказом було засноване Енеєм, коли він утікав з Трої і прибув у ці місця.

Mors Hamilcaris peropportuna et pueritia Hannibalis distulerunt bellum(Liv.XXI,2,3)

Дуже доречна смерть Гамількара,(або:смерть Гамількара, яка сталася дуже до речі)і юний вік Ганібала відклали війну.

Pervigilem superset herbis sopire draconem, Qui crista linquisque tribus praesignis et uncis Dentibus horrendous custos erat arboris aureae.

[Ovid.Met.VII,149-151]

Ще залишилось зіллям приспати невсипущого змія Гребенем він вирізнявсь,триязикий,з кривими зубами Жах розсівав навкруги-злотосяйного дерева сторож.

Залишилось приспати зіллям невсипущого змія, Який був страшним сторожем золотого дерева, Що вирізнявся гребенем і потрійним язиком та кривими зубами.

Et vulta melioris eris.Mihi pervia tellus

Praebet iter,…

[Ovid.Met.V,501-502]

І просвітліє лице.Через товщу землі мені вільно

Всюди пройти!...

І ти мете меш краще обличчя.Земля дає мені всюди Вільний шлях!...

Perpetuum ver est.

[Ovid.Met.V,391]

Вічна весна там стоїть.

Про елативне значення прикметників з префіксом per-вже згадує граматик Харісій¹.Досить детальну статистику вживання прикметників з префіксом per-з безсумнівним елатив ним значення подає Ж.Андре permulti, perutilis (листи Ціцерона),perpaucus, persimilis(Горацій), pervigil(Ювенал), perbonus, pervigil(Петроній), peraltus, perargutus, perastutulus, perfacilis, perlucidus, pernecessarius, perquam, pervigil (Апулей)і т.д.¹

Як показують наведені дані , цей спосіб вираження елативності в латинській мові не був дуже продуктивним і поступався іншим. Також наведених фактів мало, щоб зробити достовірний висновок, якій мові він більш властивий – літературній чи розмовній. Кількісна перевага таких композитів „Метаморфозах” Апулея могла б свідчити , що вони характерні були для емоційно насиченої мови.

Префікс prae-,як і префікс per-,також надає прикметнику високого ступеня якісної ознаки:

Masinissa multa et praeclara rei militaris facinora fecerat(Sall.Iug.5,4)

Масінісса здійснив багато славетних військових подвигів.

 “O et de Latia,o et de gente Sabina praecipuum,matrona,decus,dignissima tanti ante fuisse viri,conjunx nunc esse Quirini,…”

[Ovid.Met.XIV,832-834]

„О найславніша красо і гордосте поміж латинських і між сабінських жінок! Найгіднішою мужа такого ти нещодавно була, а тепер- і самого Квіріна.”

Жінко,надзвичайна красо зпоміж латинського

І сабінського роду,найгіднішою дружиною була Перед тим такого мужа, а зараз Квіріна.

Caesar in urbe sua dues est quem Marte togaque Praecipuum non bella magis finite triumphis Resque domi gestae properataque Gloria rerum In sidus vertere novum stellaque comantem, Qua sua progenies.

[Ovid.Met.XV,746-750]

Цезар став богом на рідній землі.Та не Марс і не тога,- Хоч незрівнянний був тут, як і там,-не звитяжницькі війни, Не громадянські діла і не звершинь окрилена слава Перетворили його на незнано зорю, на комету,- Ні,він засяяв нащадком своїм:Цезар став богом на своїй землі: Його надзвичайного Тут ні Марс, ні тога і тим більше війни, що скінчились тріумфом, Ні подвиги вдома, ні скороминуча слава діянь не перетворили На нову комету на небі, а потомство його.

Nam sata Tiresia venteri praescia Manto Per Medias fuerat,divino concita motu,…

[Ovid.Met.VI,157-158]

Віща Тіресія донька,Манто, якось раз оббігала Вулиці міста свого.Покорившись божественній силі.

Віща(знаюча все наперед)дочка Тіресія,Монто, Блукала вулицями Медії,охоплена божественною силою.

Також статистика подана в стаття Ж.Андре і для префікса prae-: praeclarus (листи Ціцерона), praecanus, praeclarus (Горацій), praelargus, praetrepidus (Персій),praedurus, praedives (Ювенал), praeacutus, praealtus, praeclarus, praegrandis, praenobilis, praepollens, praepotens (Апулей)¹.Подібний висновок можна зробити і для композитів з префіксом prae-.

Приклади взаємозаміни префіксів prae- і per-(peraltus-praealtus,pernobilis-praenobilis,pergrandis-praegrandis і т.д.)давали б підстави вважати ці суфікси семантично тотожними. Однак такої думки дотримуються далеко не всі дослідники цих префіксів.

Так, Е.Вольфлін вважає, що префікс per-містить порівняння з внутрішньою якістю (perdives особливо багатий по відношенню до поняття багатий),а префікс prae-порівняння з різними об'єктами , які володіють цією самою якістю (praedives особливо багатий по відношенню до інших багатих)².Нам здається, що розрізнення цих префіксів відбувається не так на семантичному, як на стилістичному рівні, префікс prae- володіє ширшим спектром конототивних відтінків, ніж префікс per-.

Заперечний префікс in-надає прикметнику високого ступеня якісної ознаки, яка супроводжується експресивною оцінкою:

Innumerabilis Armeniorum copiae(Cic.Arch.21)

Незліченні війська вірмен.

Imperia immodica et regni paterni species.(Liv.XXI,3,5)

Надмірна влада і блиск батьківського царства.

Експресивність посилюється констектуальними умовами, тому що в політичному словнику республіканського Риму і ранньої імперії слово цар і царська влада були осудливими та означали владу необмежену і супротивну тодішнім римським уявленням про державні установлення.

Inde per immensum velatus amictu Aera digreditur,ciconumque Hymenaeus adoras Tendit,et Orphea nequicque voce vacatur.

[Ovid.Met.X,1-3]

Через ефір неосяжний у золототканій кіреї Ген до коконів подавсь Гіменей, на далекий фракійський Берег:його надаремно тим разом Орфей закликає.

Подавсь Гіменей через незмірний ефір покритий Жовтогарячим плащем і направивсь до берегів Коконів І даремно Орфей його кликав.

Atque ait”O toto quesitate virginis orbe Et frugum genitrix? Immensos sіste laberes, Neve tibi fidae violenta irascere terrae.”

[Ovid.Met.V,489-491]

Мовить:”О матінко діви тієї, котру ти по цілім Світі шукаєш, богине плодів! Не карайся так тяжко, Гніву свого не скеровуй на землю- вона ж тобі вірна.”

І каже: „О мати діви, яку шукаєш по всьому світі, Богине полдів,стримуй надзвичайні страждання І не гнівись сильно на землю, яка тобі вірна”.

Innumerosque aditus ac mille foramina tectis Addidit , et nullis inclusit limina partis.

[Ovid.Met.XII,44-45]

Безліч веде входів і тисяча отворів різних Є в тому домі, дверей ні одних ні в одному проході.

Незчисленні входи і тисяча отворів є в будинку І проходи не зачинені жодними дверима.

Ac primum attonitas etiamnunc voce canentis Innumeras volucres anguesque agmenque ferarum Maenads Orphei titulum rapuere theatric:

[Ovid.Met.XI,20-22]

Геть одігнали менади птахів, що на голос Орфея Хмарами хтозна-відкіль позлітались, і зміїв, і різних Звірів, що скупчились так, наче люд незчисленних в театрі:

А менади розігнали з театру першого передвісника Незчисленних птахів, що зліталить на голос Співаючого Орфея і зміїв і зраю звірів.

In quamcumque domus adverto lumuna partem, Immensae spectantur opes.

[Ovid.Met.VI,180-181]

Дома ж, куди не скерую свій погляд, на кожному кроці Гори коштовних речей.

Коли не погляну у будь-яку частину будинка Незчисленні багатства лежать.

Ipse modu immensum spiris facientibus orbem Cingitur,interdum longa trabe rectior adstat, Impete nunc vasto ceu concitus imbribus amnis Fertur et obstantes proturbat pectore silvas.

[Ovid.Met.III,77-80]

Сам же, звиваючись, то в величезне кільце своє тіло Скрутить , а то на весь зріст, мов найвища жердина, зметнеться. Ось уже стрімко вперед , мов бурхлива ріка в повноводдя, Рине й грудьми на своєму шляху повергає дерева.

Сам, роблячи звивини, скрутиться у величезне кільце, А між тим стане прямо, мов довга жердина, Вже рине стрімко , неначе бурхлива ріка у проливний дощ І валить грудьми дерева, що стоять на його шляху.

Розділ 3. Лексико-синтаксичні засоби вираження інтенсивності якісної

 

3.1 Прислівник+прикметник

Поєднання прислівників із прикметниками у позитиві набагато рідше , ніж суфікси , що утворюють елaтивні значення.

Наприклад:

Et nunc accipter,nulli satis aequus in omnes Saevit aves aliisque dolens fit causa dolenti.

[Ovid.,Met., XI, 344-345].

Нині він яструб,ворожий усім;на пернатих чигає Хижий. Страждаючи сам, він примушує інших страждати.

Тепер він яструб, до жодного достатньо милостивий, Лякає усіх птахів і, страждаючи сам, стає причиною для страждання інших.

У даному прикладі поєднання прислівника satis - «досить» із позитивом прикметника «aequus » - “милостивий, прихильний” відображає не елативний (високий) або надмірний (дуже високий) ступені, а швидше ступінь достатній (середній).

Прислівник satis також вживають для вираження незначного чи найменшого ступеня прояву ознаки при дієприкметниках, які перейшли в розряд прикметників¹.

Satis scitum filium mulieris(Plaut.Merc.755)

Досить хитрого сина жінки.

Vereor ergo, ut sit satis congruens(Plin.Ep.I,8,11)

Я боюся, що це не є достатньо відповідним.

На позначення дуже високого ступеня прояву ознаки зустрічається прислівник nimis.

…de meo quodam amore gloriae nimis acri fortasse,verum tamen honesto vobis confitebor(Cic.Arch.28)

Я вам признаюсь у своїй любові до слави, можливо надто гарячій, однак гідній поваги.

Nam cur iussa patris nimius mihi dura videntur?

Ось чому батьків наказ мені видався надто суворим.

[Ovid.,Met., VII, 14].

Прикметники, сполучаючись із прислівниками, створюють підсилювальні конструкції. За своєю конструкцією вони звичайно є двоскладними: інтенсив + прикметник. Для словосполучень цього типу властиві два значення: якісна характеристика ознаки і вказівка на ступінь її виявлення ¹. Підсилювальні конструкції можуть мати значення ступеня безвідносно щодо порівняння, наприклад:

…quid est, quod in hoc tam exiquo vitae curriculo et tam brevi tantis nos in laboribus exerceamus?(Cic.Arch.28)

Навіщо нам на цьому настільки малому і настільки короткому життєвому шляху наражати себе на такі труднощі?

…Graeca lequuntur in omnibus fere gentibus, Latina suis finibus, exiguis sane,continentur(Cic.Arch.23)

На грецькій мові читають майже у всіх народів, а латинська мова обмежена своїми , доволі незначними границями.

а можуть позначати і ступені порівняння:

L.Sulla litteris Graecis atque Latinis iuxta atque doctissime eruditus fuit(Sall.Iug.95,3)

Луцій Сулла був в однаковій мірі і при тому прекрасно освічений(обізнаний) в грецькій та латинській літературі.

Iuxta oказіально вказує на високий ступінь якісної ознаки ад'єктивованого дієприкметника eruditus, але через atque doctissime ця ознака ще більше посилюється. Таким чином, весь вираз iuxta atque doctissime служить інтенсифікатором високого ступеня інтенсивності якісної ознаки litteris Graecis atque Latinis eruditus , інакше кажучи має елатив не значення.

Щодо підсилювальних конструкцій в латинській мові знаходимо й таку, коли прикметник із залежним від нього іменником в Genetivus relationis родовий відношення, служить інтенсифікатором якісної ознаки предмета:

Est in conspectus Tenedos, notissima fama insula,dives opum…

(Verg.Aen.I,22)

Видніється Тенет, острів преславний, дуже багатий...

Цікаво, що у латинській мові існували прикметники, що утворювали лише аналітичні ступені порівняння (передусім, прикметники, що закінчуються на -us, а, um з попереднім magis dubius, magis iolaneus, magis necessarius, тощо).Цей спосіб утворення ступенів порівняння існував у латинській розмовній мові з найдавніших етапів її історії¹.Так, в комедіях Плавта і Теренція, які відображать розмовну мову в ІІІ-ІІ ст.. до.н.е., зустрічається велика кількість аналітичних ступенів порівняння різноманітних прикметників(наприклад magis miser,magis fidelis, magis tranquillus та інші.)

Крім того, у латині усіх періодів можливим був лише аналітичний спосіб утворення компаративу нестачі. Для цього вживалися прислівники minus,minume.

Solvit et arbitrio matris de mille sagittis Unam seposuit,sed qua nec acutior ulla, Nec minus incerta est, nec quae magis audiatarcum.

[Ovid.,Met., V, 380-382].

Миттю відкрив сагайдак свій і вийняв, як мати веліла, З тисячі стріл лиш одну- найгострішу, як найтонше Била й найкраще лягала на лук, його волі покірна.

Відкрив сагайдак і за велінням матері З тисячі стріл одну відкрив,як найгострішу, Менш невпевнену і більш покірну луку.

Quique minus celebres nostra sub moenibus urbis Procubuere manu.

[Ovid.,Met., XIII, 261-262].

Далі- й безвісних чимало лягло поза стінами міста Від оцієї ж руки.

Менш відомі полягли поза стінами міста Від оцієї ж руки.

А для вираження ступеня надлишку – рlus , magis, maxume, valde. Якщо взяти до уваги той факт, що суфікси, які утворюють синтетичні ступені порівняння, вживалися й для вираження елативних значень, то можна припустити, що вищеназвані прислівники використовувалися також і для утворення елативів. Наприклад :

…factionis Barcinae opes, quae apud milites plebemque plus quam modicae errant(Liv.XXI,2,4)

Вплив партії Баркідів, який був більш ніж скромний(дуже сильний) серед воїнів і простого народу.

Слід зазначити, що описовий вираз поставлений ще й тому, що не має флективних ступенів порівняння.

Якщо взяти до уваги той факт, що суфікси, які утворюють синтетичні ступені порівняння вживаються й для вираження елатив них значень, то можна припустити, що вищеназвані прислівники використовувалися також і для утворення елятивів.

 

3.2 Конструкція з узагальненим об'єктом порівняння

Також виражають високий ступінь інтенсивності ознаки, а не порівняння, конструкція з узагальненим об'єктом порівняння. За формою вони подібні до родового часткового з відносним суперлативом. Але на відміну від останніх, у яких родовий частковий чітко зберігає своє граматичне і лексичне значення, у конструкціях з узагальненим об'єктом порівняння другий член порівняння тратить вмотивованість і конкретність образу, часто повністю де -лексикалізується, розриває функцію підсилення і таким чином разом із суперлативом виражає значення елативності . Наприклад:

Igitur Sulla , postquam in Africam atque in castra Mari cum equitatu venit, rudis antea et ignarus belli, solertissumus omnium in paucis tempestatibus factus est(Sall.Iug.96,1)

Отже Сулла після того як прибув з кіннотою в Африку і саме а табір Марія, недосвідчений і необізнаний раніше у військовій справі, за короткий час став дуже вправний в цьому.

Solertissumus omnium -конструкція з посиленим суперлативом за допомогою узагальненого об'єкта порівняння omnium для вираження елативного значення.

Metellus, homo sanctissimus modestissimusque omnium (Cic.Arch.9)

Метелл , людина надзвичайно чесна і скромна.

У наступному прикладі:

Ex hoc esse numero C.Laelium,L.Furium,moderatissimos hominess et contimentissimos, ex hoc fortissimum virum et illis temporibus doctissimum,M.Catonem illum senem(Cic.Arch.16)

З числа таких людей є Гай Лелій, Луцій Фурій , дуже помірковані та дуже стримані люди, з цього числа є найхоробріший і найосвічений в ті часи муж, той славнозвісний старець Марк Катон.

знаходимо два суперлатива з елативним значенням –fortissimum, doctissimum у конструкції з узагальненим об'єктом порівняння illis temporibus.

Ще наведено приклади конструкції суперлатива з узагальненим об'єктом порівняння для вираження елативного значення:

Quid agis,dultissime rerum?(Hor.Sat.I,9,4)

Як поживаєш, мій милий(найдорожчий у світі)?

Dulces ante omnia Musae(V.Georg.II,475) Більше всього (над усе) солодкі Музи.

Сюди можна віднести приклад з ”Енеїди” Вергілія :

Est in conspectus Tenedos, notissima fama insula…

(Verg.Aen.I,22)

Видніється Тенет, острів преславний, ...

де елативне значення суперлатива посилене іменником в інструментальному аблативі, який через семантичну близькість до суперлатива теж частково де лексикалізувався(служить своєрідним інтенсифікатором).

Primaque de tota tenuissima quaeque liquescunt,…

[Ovid.,Met., V, 431].

Те, що тендітним було, в першу чергу водою спливає Те ,що було тендітнішим за все тане першим …Furit audacissimus omni de numero Lucabas, qui Tusca pulsus ab urbe exsilium dira poenam pro caede luebat.

[Ovid.,Met.,III,623-625].

...З усіх найлютіший гнівом кипить Лікабант:вигнанець із туського міста, на чужині він за вбивство страшне відбував тоді кару.

Лютує Лікабант найсміливіший у всіх відношеннях, Який був вигнаний з туського міста, На чужині відбував покарання за страшне вбивство.

 

3.3 Прикметники з елативним значенням

Серед засобів вираження інтенсивності якісної ознаки можна відзначити також прикметники, котрі своїм елативним значенням вказують на елативний ступінь якості. Це такі прикметники, як ingens, grandis ,amplus ,immanis - «дуже великий, значний за величиною, розмірами, об'ємом, протяжністю».Це спільне для усіх прикметників значення сформувалось як відображення порівняння певних ознак предметів(у даному випадку величини).Проте, ступінь даної ознаки може бути неоднаковим, що уможливлює виділення диференційного елементу значення градаційного типу у деяких прикметників цього синонімічного ряду. Прикметник magnus має нульовий(або нейтральний)градаційний ступінь. Прикметникам ingens,grandis,amplus,immanis притаманна зростаюча градаційна ознака(сема „вище норми”),до того ж максимальний ступінь градації, виражений прикметником immanis(великий +сема „надзвичайно”)¹.

Розглянемо деякі приклади , в яких виступають вищезгадані прикметники:

Mare magnum et difficile fibi restat. (Сіс. Fam. XVI, 9)

У тебе попереду велике та суворе море.

“Tu mihi magna voluptas”

[Ovid.Met.VII,817]

„Найсолодша моя насолодо” „Ти дорога моя насолода ”

Vade”ait”ad magnis vicinum Sardibus amnem.

[Ovid.Met.XI,137]

Йди,-каже бог,-до ріки, що пливе коло Сардів могутніх.

Йди,-каже,-до ріки близько Сардів могутніх.

Praemia magna peti fateor.

[Ovid.Met.XIII,16]

Справді великого я домагаюсь.

Я визнаю,що жадала великих нагород.

Tunc,sine sorteprior quae se certate,professa est, Bella canit superum,falsoque in honore Gigantas Point,et extenuate magnorum facta deorum.

[Ovid.Met.V,318-320]

Та, що нам кинула виклик,без жереба, першою б стала Пісню співати про битву;непомірно гігантів Хвалити, натомість замовчує славні діяння безсмертних.

Та, яка без жереба почала змагатися, Виступила публічно:стала співати про битву богів І незаслужено хвалила гігантів і применшувала діяння могутніх богів.

Saepe remoliri luctatur pondera terrae, Oppidaque et magnos devolvere corpore montes.

[Ovid.Met.V,354-355]

Часто цю темну вагу розметать намагається велет, Гори високі й міста, сколихнувшись, із себе струсити.

Часто намагається розкидати вагу землі, І скинути донизу міста і високі гори з тіла.

Sic magna fuit censuque virisque Perque decem potuit tantum dare sanguinis annos, Nunc humiis veteres tantummodo Troia ruinas Et pro divitiis tumulos ostendit avorem.

[Ovid.Met.XV,422-425]

Так могутня колись і мужами й скарбами Протягом десятиліття спроможна в боях проливати Крові потоки, сьогодні хіба що руїнами знана Троя, що замість багатств нам показує предків могили.

Так була могутня багатствами і мужами І протягом десяти років могла проливати кров, Зараз лише нікчемна Троя давніми руїнами І замість багатств показує могили предків.

Lexque datur numeris magnorum horrenda laborum.

[Ovid.Met.VII,8]

Й він їм нечувані виклав умови-труди непомірні.

І жахлива умова була поставлена-перелік важких трудів.

…Dixit dextraque molarem sustulit et magnum mango conamine misit.

[Ovid.Met.III,59-60]

...І правицею брилу камінну, мовивши те, підхопив, пожбурив у лютого змія.

Сказав і підняв правицею глибу І кинув із великою силою у великого(змія).

Мullum ingentis formae(Sen.Ep.,95,42)

Червоноборідка(вид риби) величезних розмірів.

Нuins a laeva retractus,Paulo cubiculum est amplum (Рlin. Ер., II,17) Ліворуч, коли дещо відступити назад, знаходиться велика кімната¹.

Також і у Овідія:

Nubilis Aegaeo derpendit in aequore navem Auster et ingenti isctatam flamine solvit, Oraque nostra,tuum frustra clamantia nomen, Implerunt fluctus.

[Оvid. Меt., XI, 663-666].

Бурею впав на судно серед моря Егейського буйний Австер: побавився ним та й розбив, ошаліло подувши. Поки тебе закликав я раз по раз, мені, Алкіоно, Хлюпала хвиля в уста.

Похмурий Австер напав на корабель у Егейському морі та розбив, кидаючи його сильним подувом. А рот мій, котрий марно кликав твоє ім'я, Наповнювався хвилею [водою].

Cunctaque tela forent cantu mollita.Sed ingens Clamor et inflato Berecyntia tibia cornu Tympanaque et plausus et Baccliei ulutatus Obstrepuere sono citharae.

[Ovid.Met.XI,15-18]

Всеб уластивила пісня співця, та ні з чим незрівняний Галас, пронизливі звуки ріжків і фригійської флейти, Оплески , лункоголосий тимпан, завивання вакханок Ліру дзвінку заглушили таки.

Вся зброя пом’якшилась би від пісні.Але дуже сильний Галас і фригійська флейта і надмірні звуки ріжків І бубен і оплески і крики вакханок Заглушили звук ліри.

Saepe dat ingentem fluctu latus icta fragorem:

[Ovid.Met.XI,507]

Бік дощаний корабля аж гуде під ударами хвилі,.. Часто бік видавав нестерпний скрегіт від удару хвилі,...Quid dubitas ingentem evertere Troiam?

[Ovid.Met.XIII,169]

Ти вагаєшся Трою здобути?

Чи ти вагаєшся знищити величну Трою?

…At in aedibus ingens murmur erat:…

[Ovid.Met.VII,644-645]

А тим часом почувсь у покоях гамір...У покоях панував дуже сильний галас...

Per Chaos hoc ingens vastique silentia regni, Euridices,oro,properata retexite fata.

[Ovid.Met.X,30-31]

Хаосом цим, що не відає меж, глибиною мовчанки Вас я молю: Еврідіці ви наново виснуйте долю!

Молю цим безмежним хаосом і мовчанкою Безлюдного краю, відновіть Еврідіці прискорене долю.

Arte mea soceri longum temptabimus aevum, Non annis renovare tuis,modo diva triformis Adiuvet et praesens ingentibus adnuat ausis.

[Ovid.Met.VII,176-178]

Хистом своїм намагатимусь тестю примножити років Не за рахунок твоїх. Ти могла б лиш богиня трилика Замір нечуваний цей, завітавши до мене здійснити.

Я намагатимусь збільшити вік довгий тестю Умінням своїм, а не за рахунок твоїх, лише богиня трилика Допомогла б і погодилась б на величезний ризик.

Cognita res meritam vati per Achaidas urbes Attulerat famam nomenque erat auguris ingens.

[Ovid.Met.III,511-512]

Чутка про це розійшлася, і в ахейських містах по заслузі Славу Тіресій здобув-знаменитим ім'я його стало.

Слава провидься розійшлася справедливою чуткою По ахейських містах і ім'я авгура стало найвідомішим.

Іngens визначає конкретні предмети, величина яких викликає подив, аmplus, grandis вказують, в основному, на об'єм та зовнішній вигляд предметів; іmmanis позначає суб'єкти, що викликають своїми величезними розмірами страх у глядача.

Ingensque navigium minima secuta est.(Рlin., Ер. III, 16) На маленькому поїхала за величезним кораблем. Qualis ab imbre solet percussis solibus arcus Inficere ingenti longum curvamine caelum.

[Ovid.Met.VI,63-64]

Іноді так при дощі, коли промінь крізь нього прорветься, Райдуга весь небосхил велетенським охоплює луком.

Після дощу, коли промені сонця прорвуться райдуга Заполонить безкрає небо величезною дугою.

unc ego sanguineae successu caedis ovantem Eminus ingenti resupinum pondere fudi:

[Ovid.Met.XIII,85-86]

Я ж, поки кров'ю впивавсь він, тягар величезний піднявши, Здалику в нього метнув- і горилиць герой повалився.

Я здалику кинув важким тягарем у того,що насолоджувався Результатом кривавої різні і той впав горілиць.

... Dederam epistolam sane grandem(Сіс., Аtt. XIII, 21) Я відправив дуже великого листа.

Densior his tellus elementaque grandia traxit Et pressa est gravitate sua;circumfluus umor Ultima possedit solidumque coercuit orbem.

[Ovid.Met.I,29-31]

Землю ж, яка притягнула до себе вагоміші часточки, Власний тягар пригнітив;наостанку хвиляста волога.

Весь непохитний вже світ охопила пливкою межею.

Зжата земля притягнула значніші часточки І була пригнічена власним тягарем;на кінець Хвиляста волога захопила непохитний світ і тримала в межах.

... Тheatrum ... magnitudine amplissimum ... (Сіс. Q. fr. І, 142). Театр, за величиною дуже величезний(найвеличезніший).

Aut minus aut certe medium non amplius aequor Puppe secabatur longeque erat utraque tellus,…

[Ovid.Met.XI,478-479]

Вже з половину дороги, напевно, при мірному вітрі Проборознило судно. Навсибіч простелялося море Без берегів,...

Або менше, або,напевно, половину шляху море обширне Розсікалось кормою і земля і море були далеко один від одного.

... ferae immanis (Сіс. Аtt. V, 16) - …страшно великого звіра.

Nunc quoque in alitibus facundia prisca remansit Raucaque garrulitas studiumque immane loquendi.

[Ovid.Met.V,677-678]

Не покидає цю птицю й тепер балакливість колишня: До хрипоти без кінця все скрекоче вона та скрекоче.

Навіть залишилось колишнє красномовство у віщих птахів: Хрипле скреготіння і надзвичайно велике прагнення говорити.

Прикметники аmplus, grandis, іmmanis можуть мати значення «значний за кількістю, численний»:

... Аntonius accepta grandi pecunia fixit legem (Сіс. Att., XIV, 12) ... Антоній, взявши величезні гроші, проголосив закон. ...

Ita universus exereitus numero amplissimus est (Сіс. Fam., X, 24) ... Таким чином, усе військо за чисельністю дуже велике, а за стійкістю - слабке. … qui immanes pecunias paucis dederunt: (Сіс. Аtt.,II, 9) ... котрі небагатьом дали надзвичайно великі гроші.

Прикметник іnnumerus також позначає велику кількість:

Ante fores antri fecunda papavera florent Innumeraeque herbae,quarum de lacte soporem Nox legit et spargit per opacas umida terras.

[Ovid.,Met., XI, 605-608].

Маки розлого цвітуть, заступаючи вхід у печеру, з усякого зілля буяє; солодку дрімоту Ніч з його соку бере й ним орошує тіняві землі.

Перед входом до печери цвітуть пишні маки та незчисленні трави, із соку яких ніч бере сон І зрошує вологою тіняві землі.

Прикметники magnus,ingens,grandis,amplus можуть об'єднуватися також з значенням «великий, значний за силою, інтенсивністю, ступенем виявлення ознаки»:

 ... Qui in tua provincial magna negotia et ampla habet (Сіс., Fam.,І,3) ...Котрий вів у твоїй провінції важливі та значні справи. А te maximo opera quaeso еt реtо (Сіс. Fam., III, 2) 3 найбільшим старанням прошу тебе та вимагаю.

Прикметники у наведених вище прикладах можуть бути протиставлені прикметникам, що мають значення «невеликий, незначний за розмірами, величиною, об'ємом» - раrvus (раrvulus - демінутив), minutus, exiquus ,рusillus. Ехiquus та рusillus визначають розмір предметів, що мають меншу величину, ніж предмети, які характеризує прикметник раrvus:

... Villula sordida et valde pusilla (Сіс. Аtt, X, 27) ... Вілла вбога і дуже крихітна.

Цікаво, що вже само слово villula - демінутив до villа, вказує на дуже малі розміри.

Quoque modo audetis genitam Titanida Coeo Latonam praeferre mihi,cui maxima quondam Exiguam sedem pariturae terra negavit?

[Ovid.Met.VI,185-187]

Як же насмілились ви перевагу надати Латоні, Кея-титана дочці? Чи забули, що й місця малого Щоб народити могла, не дала їй земля неосяжна?

Як наважились надати перевагу Латоні, Дочці Кея-титана, якій неосяжна земля відмовила У найменшому місці для народження.

Fecerat exiguas iam sol altissimus umbras.

[Ovid.Met.III,50]

Ось уже сонце стрімке вкоротило під полудень тіні. Ось уже стрімке(найвище) сонце утворило коротесенькі тіні.

Крім того, вищенаведені прикметники можуть мати значення «незначний, неважливий, малий», а також «малий, незначний за величиною, інтенсивністю, силою прояву»:

Res parva ,sed animi mei dolor magnuus est (Сіс. Fam., XIII, 77) Справа сама по собі мала, але сум у душі моїй великий.

Раrva quaestio,sed tamen quaestio (Рlin. Ер., IV, 12) Справа незначна, але все ж таки справа.

…Lydas tamen illa per urbes quaesierat studio nomen memorabile,quamvis orta domo parva parvis habitabat Hypaepis.

[Ovid.Met.VI,11-13]

...Дочка, здобула по лідійських оселях, дарма що в домі родилась малім і в малих оселилась Гіпепах.

Однак вона здобула ім'я заслуженим умінням , Хоча народжена в малому домі і в малих Гіпепах оселилась.

Nam freta prospiciens late riget arduus alto Tmolus in ascensu extensus utroque Sarbidus hinc,illinc parvis finitur Hypaepis.

[Ovid.Met.XI,150-152]

В синяве море задивлений ген, височить крутосхилий Тмол.Він одним своїм боком сягає прославлених Сардів, Другим, південним, доходить аж ген до затишних Гіпепів.

Піднімається високо Тмол із крутими схилами Задивлений у море і одним боком простягається до Сардів, Іншим межує із невеликими Гіпетами.

Si computes annos,exiquum tempus... (Рlin. Ер., IV, 24) Якщо будеш рахувати роки - дуже мало часу...

Як бачимо із наведених прикладів, інтенсивність ознаки може позначатися також і прикметниками без допомоги синтаксичних чи морфологічних засобів. Дані прикметники виражають інтенсивність ознаки своїм лексичним значенням, позначаючи різні ступені якості - від нульового до дуже високого (надмірного) і їх елативність реалізується тільки в певних контекстуальних умовах.

Слід згадати і про такий спосіб вираження елативності як ітерація (повтори), наприклад: liber liberum - дуже вільний (Горацій), fortis fortis -дуже мужній (написи), malum malum - дуже погане (Коммодіан), belle bellus – дуже гарний, misere miser - дуже нещасний, які належать до архаїчного способу градації¹.

прикметник інтенсивність морфологычний синтаксичний

3.4 Конструкції з сполучником quam

Як один із способів вираження елативності в латинській мові дослідники відзначають конструкції з сполучником quam. Наприклад:

1.У підрядних допустових реченнях з сполучником quam.

Quamvis hоc turpe sit,tamen,quoniam expedit,faciam. (Сіс. Off. III, 53) Як би це не було ганебно (хоч це і ганебно), все таки я зроблю це, тому що воно вигідне.

2.Конструкції з quam+possum:

Quam maximas manus possunt cogunt(Caes.B.G.5,39,1) Вони збирають якнайбільше військ.

Quam maxime possem contenderem…(Cic.Pro Flacco,16,3,8) Я би боровся зі всіх своїх сил.

Quam verissime potero dicam(Sall.Cat.18) Я розкажу якомога правдивіше.

3.Конструкції з quam+суперлатив(possum мається на увазі).

Quibus rebus quam matirrime occurendum putabat (Caes.,B.G.1,33,4) Цьому,-він вважав,-слід якнайшвидше запобігти.

Opera danda est,ut verbis utamur quam usitatissimis (Caes.,B.G.1,33,4) Нам слід постаратися користуватися словами якомога більш значними.

Relinque…quam iucundissimam memoriam tui (Cic.Qu.fr.1,2,8) Залиши якнайприємнішу пам'ять про себе.

Висновки

Інтенсивність, у лінгвістичному плані, - складе, в основному якісне поняття з елементами кількості та міри. У засобах її вираження немає повної абстрагованості відносин граматичних категорій.

Категорія ступенів інтенсивності якісної ознаки є лексико-граматичною категорією, дослідження якої стосується в однаковій мірі граматики та стилістики . Ступені інтенсивності мають необмежену градацію - від нульового до надмірного. Інтенсивність має подвійний характер. Слід розрізняти об'єктивну та суб'єктивну, або оцінну, а також експресивну інтенсивність. У латинській мові існує система засобів для вираження інтенсивності якісної ознаки: морфологічні (суфіксальні та префіксальні) та лексико-синтаксичні (підсилювальні ад'єктивні словосполучення - (прислівник + прикметник), фразеологізми, конструкції з узагальненим терміном, редуплікація (повтори), лексичне значення самих прикметників). Найбільш вживаними є ступені порівняння прикметників, які виражають безвідносний ступінь інтенсивності якісної ознаки. Особливо часто суперлатив, що має елативне значення.Це підтверджується великою кількістю прикладів , що були вибрані на основі проведеного аналізу „Сповіді” Августина, що відноситься до періоду пізньої латини, де суфікс –issim- втрачає суперлативне значення і позначає майже виключно елатив.У вищеназваному творі наявеі 65 фрагментів , які можна позначити як елативи.Особливо що стосується висловлювань про Бога і його властивості Августин застосовує дуже багато епітетів з суфіксом -issim-. До цього класу можна віднести 14 фрагментів , 5 висловлювань є про самого автора, 7 стосується друзів, родичів,8-чужих авторові осіб,14- предметів у загальному сенсі, 8 стосується почуттів і турбот, 11- абстрактних понять.

Проаналізувавши також твір Овідія „Метаморфози”,що відноситься до класичної латини, було розглянуто 95 фрагментів, які можна інтерпретувати як елатив, з яких 35 фрагментів виражені найвищим ступенем порівняння прикметників , 15 виражені безвідносним вищим ступенем порівняння прикметників,30-прикметниками з елативним значенням, 12- прикметниками з префіксами prae-,per-.in-;3- прикметниками сполученими зі прислівниками. З даного матеріалу можна зробити висновок,що велике значення у латинській мові мають також прикметники прикметники з лексичним значенням інтенсивності ознаки, міри, ступеня виявлення ознаки, й сили.

Рідше зустрічаються сполучення прикметників із сполучниками, конструкції з quam та фразеологічні порівняння.

Проблема інтенсивності якісної ознаки та засобів її вираження відноситься до питань взаємодії та взаємозв'язку між граматикою, фразеологією, словотвором та різними шарами лексики. Вона є однією з загальнолінгвістичних проблем. Питання інтенсивності як таке достатньо повно висвітлено на матеріалі російської, німецької, французької, італійської та англійської мов.Проте, на матеріалі класичних мов, а зокрема латинської, цій проблемі досі не присвячено повного та ґрунтовного дослідження.

Резюме

Магістерська робота присвячена вивченню засобів вираження інтенсивності якісної ознаки прикметника.На основі різних досліджень мовознавців у латинській мові виділяють систему засобів вираження інтенсивності якісної ознаки прикметника: морфологічні засоби (суфікси вищого та найвищого ступенів порівняння прикметників, демінутивні суфікси та префікси) та лексико-синтаксичні засоби (сполучення прикметника із прислівником, конструкції з узагальненим об'єктом порівняння , прикметники, які своїм лексичним значенням вказують на елатив ний ступінь якості, конструкції із сполучником quam).

У першому розділі представлено різні погляди мовознавців щодо визначення терміну „інтенсивність” та „ступінь інтенсивності”. Також розглядається проблематика питання про об'єктивну , суб'єктивну та експресивну інтенсивність.

У другому розділі описуються морфологічні засоби вираження інтенсивності якісної ознаки, які представлені суфіксами вищого та найвищого ступенів порівняння прикметників,що найбільш представлені у літературі пізньої латини; демінутивними суфіксами та префіксами, які рідше зустрічаються.

Третій розділ розглядає лексико-синтаксичні засоби вираження інтенсивності якісної ознаки. До цього розділу включений теоретичний та практичний матеріал про сполучення прикметників із прислівниками; про конструкції з узагальненим об'єктом порівняння; про прикметники з елативним значенням; про конструкції із сполучником quam.

Summary

The subject of this master’s thesis is the means of expression of the intensity of the qualitative attribute of adjective.On basis of the different investigations of many linguists in Latin can isolate the system of the means of expression of the intensity of the qualitative attribute of adjective:morphological means(suffixes of comparative and superlative degrees of comparison ,diminutival suffixes and preffixes),lexico-syntасtical meаns (adjective + adverbial, the constructions of the general object of comparison, adjectives with alative degree of quality, the constructions with conjunction quam).

The first part presents the different viewes of linquists about the determination of terms “intensity” and “intensity`s degree”.The problems of question about the subjective,objective and expressive intensities are examined here too.

In the second part are described morphological means.These are suffixes of comparative and superlative degrees of comparison, that are met very often in literature of late and classical Latin, diminutival suffixes and preffixes,what are met rarely.

The third part considers lexico- syntасtical meаns.This section includes adjective with adverbial, the constructions of the general object of comparison, adjectives with alative degree of quality, the constructions with conjunction quam.

Список використаної літератури

1)Антонова Е.Н., Шарифуллина Л.A. О прилагательных со значением усиленой степени качества в русских говорах// Бодуэн де Куртенэ и современная лингвистика.-Казань,1989.-С.114-118.

2) Балли. Ш.Французская статистика. -М., 1961.-202с.

3)Боголюбова Л.И. К вопросу о происхождении романских аналитических степеней сравнения (на материале латинского и французского языков)// Вестник Ленинградского ун-та.-Ленинград,1997.-№14.-С.99-104.

4)Боголюбова Л.И. О соотношении степеней сравнения и элятива// Вестник Ленинградского ун-та.-Ленинград.1978.-№2.-С.130-134.

5) Бруснецова Л.И. Одно из средств выражения высокой степени признака в современном французском языке// Функционирование в тексте едениц разных уровней:Сборник научных трудов Московского Государственного педагогического института иностранных языков им.М.Тореза.-М.,1984.-Вып.235.-С.120-129.

5) Вайшнорас А.В. Элятив прилагательного и лексико-синтаксические средства его выражения в современном итальянском и французком языках//Вестник Ленинградского ун-та.-Ленинград,1978.-№2.-С.122-129.

7) Воробйова Л.В. Про деякі засоби вираження інтенсивності якісної ознака в сучасній французькій мові//Іноземна філологія.-Львів,1967.-Вип.12.-С.113-117.

8) Воробёва Л.В.Средства выражения интенсивности признака,обозначенного именем прилагательным в современном французком языке: Автореферат дисертации кандидата филологических наук.-Киев,1968.

9) Воробйова Л.В. Структурно-семантичний аналіз підсилювальних конструкцій (інтинсив+прикметник) у сучасній французькій мові// Іноземна філологія.-Львів,1968.-Вип.16.-С.98-104.

10)Домбровський Р.О. Семантика та продуктивність димінутивного суфікса -ellu у пізній латині// Іноземна філологія.Питання класичної філології.-Львів,1989.-Вип.95.-№27.-С.7-12.

11) Мысловская Л.В.Лексическая синонимия прилагательных с исходным размерным значениям (на материале писем М.Туллия Цицерона,Луция Аннея Сенеки, Плиния Младшего)//Іноземна філологія.Питання класичної філології.-Львів,1989.-Вип.95.-№24.-С.13-20.

12) Публій Овідій Назон .Метаморфози (переклад з латинської мови А.Сoдомори).-Київ,1985.-365с.

13) Оліщук Р.Л. Ад'єктивовані дієприкметники із ступенями порівняння в латинській мові(на матеріалі мови Плавта, Плінія Молодшого)//Іноземна філологія.-Львів,1979.-Вип.55.-С.48-54.

14)Філь Т.І.Особливості функціонального відтворення степенювання якості прикметників роману Т.Драйзера „Американська трагедія” в перекладі на німецьку мову//Іноземна філологія.-Львів,1979.-Вип.56.- С.96-105.

15)André J.Les adjectifs et adverbes à la valeur intensivе en per-et prae-//Revue des ètudes latines.-1951.-29 annèe.- P. 144-145.

16)Bartonek A. K problematike latinskoho superlative na-issimus//Listy filologicke.-Praha:Nakladatelsvi ceskoslovenske Akademie ved.-1995.-Bd.78.-P.1-11.

17)Büchner K. Der Superlativ bei Horaz//Hermes, Lund, Weidmannische Verlagsbuchhandlung.- 1944.-Bd.79.-S.114.

18)Jaberg K. Elation und Komparation,Festschrift für E.Tieche zum 70.Geburtstag,Bern,Verlag Hebert Lang & Cie.-1947.-S.41-60.

19)Hacamies R. Erude sur l'origene et l'evolution du duninutif latin et sa survie dans les langues romanes.-Helsinki,1951.-P.29-31.

20)M.Tulli Ciceronis Scripta quae manserunt.Ed.C.F. W.Müller.- Lipsae, 1980.- Vol. I.-P.73.

21)P.Ovidius Naso.Metamorphosen.Buch I-XV.-Gotha, 1886.-P.249.

22) Wölflin E. Zur lateinischen Gradation// Archiv für Lateinische Lexikographie und Grammatik.-Leipzig, 1884.

23) Grammatici Latini/Ed.H.Kein.-Lipsiae,1857,-Vol.l.-P.240.

Словники:

1)Дворецкий И.Х. Латинско-русский словарь.-6-е изд.,стереотип.-М.:Рус.яз.,

2000.-846 с..

Список умовних скорочень

Bell.Afr. “Bellum Africanum”

Caes.B.G. C.Iulius Caesar “De bello Gallico”

Cic.Arch. M.Tulius Cicero “Pro Licinio Archia poeta”

Cic.Att. M.Tulius Cicero “Epistulae ad Atticum”

Cic.Fam. M.Tulius Cicero “De officiis”

Cic.Pro Flacco. M.Tulius Cicero “Pro L.Flacco”

Cic. Qu. Fr. M.Tulius Cicero “Epistulae ad Quintum fratrem”

Cic.Verr. M.Tulius Cicero “In C.Verrem”

Gr.Turon. Gregorius Turonensis “Historia Francorum”

Hor.Sat. U.Horatius Flaccus “Satirae”

Liv. T.Livius “Ab urbe condita”

Ovid.Met. P.Ovidius Naso “Metamorphoses”

Plaut.Merc. T.Maccius Plautus “Mercator”

Plin.Ep. C.Plinius Secundus “Epistulae”

R. R. “De re rustica”

Sall.Cat. C.Sallustius Crispus “Conjuratio Catilinae”

Sall.Jug. C.Sallustius Crispus “Bellum Jugurthinum”

Sen.Ep. M.Annaeus Seneca “Epistulae ad Lucilium”

Verg.Aen. P.Vergilius Maro “Aeneis”

V.Georg. P.Vergilius Maro “Georgica”

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ Львівський національний університет ім. Івана Франка Кафедра класичної філології МАГІСТЕРСЬКА РОБОТА НА ТЕМУ: «ЗАСОБИ ВИРАЖЕННЯ ІНТЕНСИВНОСТІ ЯКІСНОЇ ОЗНАКИ ПРИКМЕТН

 

• 14:21 05 Июля 2016
  Российско-китайский медуниверситет откроет магистерскую программу по TCM
• 01:21 05 Июля 2016
  На форуме МГУ Россия и Китай обсудят научно-образовательное сотрудничество
• 11:00 04 Июля 2016
  Реморенко: "ЕГЭ-туризм" в России сходит на нет
• 10:52 04 Июля 2016
  Летняя российско-австрийская школа откроется в Москве
• 15:31 01 Июля 2016
  В СПбГУ могут воссоздать географический факультет

Заказать уникальную работу